Султанова Лейла Юріївна. Формування готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності

brief description

Султанова Лейла Юріївна. Формування готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності : Дис... канд. наук: 13.00.04 2007

Султанова Л.Ю.Формування готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти". Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Академії педагогічних наук України, Київ, 2007.
Дисертація присвячена обґрунтуванню педагогічних умов формування готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності. У дослідженні визначено теоретичні засади професійної підготовки студентів вищих закладів освіти до науково-дослідної діяльності. З’ясовано сутність поняття "готовність до науково-дослідної діяльності". На основі визначених компонентів, критеріїв та рівнів готовності студентів до науково-дослідної діяльності проведено діагностування фактичного рівня готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності. Розроблено та експериментально перевірено психолого-педагогічну модель та методичні рекомендації щодо формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності.
Результати експериментальної роботи дали підстави стверджувати, що ефективність формування готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності залежить від визначення основних компонентів, критеріїв і рівнів готовності студентів, обраних теоретичних положень щодо побудови психолого-педагогічної моделі формування готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності та методичного забезпечення такого процесу.

1. У процесі аналізу теоретичних засад професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів до науково-дослідної діяльності нами визначені основні чинники розвитку національної системи вищої освіти та необхідність застосування системно-діяльнісного підходу до організації науково-дослідної діяльності. Чинники розвитку системи вищої освіти полягають по-перше, в інтеграції системи вищої освіти у європейське освітнє співтовариство, адже вища освіта є однією з найпріоритетніших сфер у ХХІ столітті. По-друге у збереженні та у розвитку інтелектуального потенціалу нації, оскільки визначальним показником рівня освіти є сукупність знань та уміння практично їх застосовувати. Теоретичний аналіз програм і посібників з організації науково-дослідної діяльності та дослідження практичного досвіду вищих навчальних закладів України засвідчив про системність такого утворення та дозволив узагальнено представити систему організації науково-дослідної діяльності впродовж усього періоду навчання студентів.
2. Науково-дослідна діяльність студентів розглядається як організована підсистема системи професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, яка передбачає інтелектуальну творчу діяльність студентів спрямовану на вивчення конкретного предмета (явища, процесу) з метою отримання об`єктивно нових знань про нього і їх подальшого використання в практичній діяльності. Під готовністю студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності розуміємо складне динамічне особистісне утворення, що виражається сукупністю складових психіки, які безпосередньо впливають на процес науково-дослідної діяльності; якісну характеристику студентів, що виявляється в практичному умінні здійснювати психолого-педагогічне дослідження на основі здобутих теоретичних знань сутності науково-дослідної діяльності.
3. Визначено компоненти готовності студентів до науково-дослідної діяльності: мотиваційний компонент (потреби, мотиви, емоції, прагнення), когнітивний компонент (комплекс знань з науково-дослідної діяльності), операційний компонент (гностичні, проектувальні та організаційні уміння), які є показником рівня готовності студента до науково-дослідної діяльності, що визначається за допомогою діагностичних методик, спрямованих на з’ясування рівня розвитку мотивації, факторів привабливості професії, мотиваційним комплексом особистості, рівнем теоретичних знань з основ науково-дослідної діяльності; сформованістю у студентів організаційних умінь.
4. У результаті аналізу визначених рівнів готовності студентів до науково-дослідної діяльності на етапі констатувального експерименту було виявлено, що психолого-педагогічна, теоретична та практична підготовка студентів психолого-педагогічного факультету спрямована лише на часткове оволодіння знаннями та вміннями щодо науково-дослідної діяльності. У такій підготовці немає системності, внаслідок чого студенти відчувають труднощі в процесі написання курсових, дипломних, кваліфікаційних робіт тощо. Зокрема встановлено, що значна частина 109 (47,3%) з 230 студентів має середній рівень знань з основ науково-дослідної діяльності і майже в усіх студентів 196 (85,2%) спостерігається низький рівень огранізаторських схильностей. У ході дослідження було виявлено взаємозалежність між мотивацією і ставленням до обраної професійної діяльності. Зокрема більшості студентів 188 (81,7%) з 230 (100%) притаманна внутрішня мотивація і позитивне ставлення до обраної професії, а отже і до науково-дослідної діяльності, як невід’ємної складової, що є позитивним чинником у визначенні пріоритетних напрямів формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності.
5. Теоретично обґрунтовано та розроблено психолого-педагогічну модель формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності, яка складається зі взаємоповязаних теоретичного, змістового та результативного блоків. У теоретичному блоці визначено мету завдання та принципи формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності. Змістовий блок є практичною частиною психолого-педагогічної моделі. Він передбачає три етапи (І етап оволодіння системою теоретичних знань, ІІ етап оволодіння знаннями про особливості науково-дослідної діяльності, ІІІ етап оволодіння практичними навичками науково-дослідної діяльності), які враховують специфіку діяльності, рівень якості підготовки студентів на кожному етапі. Процес формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності, розглядали в особистісному, теоретичному та практичному напрямах. Змістовий блок передбачав апробацію розробленого нами спеціального курсу "Основи науково-дослідної діяльності". З метою визначення рівнів готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності у результативному блоці було схарактеризовано основні компоненти готовності (мотиваційний, когнітивний і операційний), та обґрунтувано критерії за якими можна визначити рівень готовності студентів до науково-дослідної діяльності та визначити рівень сформованості кожного з компонентів готовності. Експериментально доведено ефективність розробленої моделі та апробованого спеціального курсу "Основи науково-дослідної діяльності", яка виявилась у динаміці змін рівнів готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності. Отримані результати контрольного експерименту показали, що рівень готовності студентів до науково-дослідної діяльності після формувального експерименту є значно вищим. Зокрема високий рівень мотивації в контрольній групі зменшився на 10,1%, коли в експериментальній групі після формувального експерименту зріс на 10,7%; високий рівень знань в контрольній групі зріс на 0,84%, в експериментальній групі зріс на 11,6%; високий рівень організаторських схильностей в контрольній групі не змінився, в експериментальній групі зріс на 10,7%.
6. Розроблено методичні рекомендації щодо формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності, які спрямовувались на: формування мотиваційного компоненту готовності (потреби, як джерела активності особистості; мотиви, як причину вибору спрямованості діяльності; емоції, прагнення, бажання й настанови, як регулятори динаміки діяльності); узагальнення та систематизацію знань студентів, що є складовими когнітивного компоненту готовності (теоретичні знання з фахових (психолого-педагогічних) дисциплін, знання про особливості науково-дослідної діяльності студентів, знання з організації науково-дослідної діяльності студентів психолого-педагогічних факультетів, знання про інтелетуальну власність); формування гностичних, проектувальних та організаційних умінь, що є складовими операційного компоненту готовності.
Розроблений спецкурс "Основи науково-дослідної діяльності" та методичні рекомендації щодо формування готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності було рекомендавано нами для практичного використання викладачами вищих педагогічних навчальних закладів у процесі професіної підготовки майбутніх фахівців.
Таким чином, мета дослідження досягнута, поставлені завдання розв’язані, положення гіпотези дістали підтвердження.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів вирішення проблеми формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності. Подальшого вивчення потребують: організаційно-педагогічні засади керівництва науково-дослідною діяльністю, яке передбачає співпрацю студента з викладачем над однією темою впродовж усього періоду навчання; створення єдиних вимог до науково-дослідної діяльності для студентів психолого-педагогічних факультетів із вказівками на особливості написання реферата, курсової та кваліфікаційної роботи; застосування інформаційних технологій у експериментальному дослідженні.