Суменко Володимир Васильович. Цитологічна діагностика і прогнозування малігнізації епітелію шийки матки у вагітних

brief description

Суменко Володимир Васильович. Цитологічна діагностика і прогнозування малігнізації епітелію шийки матки у вагітних : дис... канд. мед. наук: 14.03.09 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2007. — 161арк. — Бібліогр.: арк. 131-161

Суменко В.В. Цитологічна діагностика і прогнозування малігнізації епітелію шийки матки у вагітних.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 гістологія, цитологія, ембріологія. Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Дніпропетровськ, 2007.
Дисертація присвячена вивченню патологічних змін епітелію шийки матки у вагітних, проліферативної активності клітин в осередках патології та удосконаленню цитологічної діагностики стану шийки матки
Вперше автором було вивчено зв’язок проліферативних процесів патологічно зміненого епітелію шийки матки з патологічними чинниками організму вагітної жінки та опрацьовано критерії прогнозування при дисплазіях епітелію шийки матки у вагітних.
У 309 вагітних у першому триместрі вагітності, середній вік котрих склав 26,17±0,83 роки, було виявлено патологічні процеси в епітелії шийки матки. За даними кольпоцитології проведено дослідження гормонального стану і виділені кольпоцитологічні типи, які з відомим ступенем достовірності вказують на несприятливий прогноз.
Побудована математична модель всіх цитологічних груп вагітних для прогнозу запальних процесів, дисплазій епітелію і преінвазивного раку шийки матки. Розроблена проста і доступна для широкого загалу лікарів прогностична таблиця для діагностики дисплазій і преінвазивного раку.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у встановленні взаємозв’язку між характером і ступенем вираженості патологічного процесу епітелію шийки матки та даними гормонального статусу, удосконаленні цитологічної діагностики стану шийки матки та розробленні критерієв прогнозування розвитку дисплазій епітелію шийки матки у вагітних.

У результаті скринінгового обстеження 3256 вагітних виявлено 196 (6,02 %) жінок з запальними та фоновими процесами епітелію шийки матки, 82 (2,05 %) з легкою дисплазією, 25 (0,77 %) з важкою дисплазією і 6 (0,18 %) з CIS. Важка дисплазія і CIS у вагітних діагностовані в 951 на 100 000, що перевищує відомі значення захворюваності у невагітних жінок з патологією ЕШМ.
За віковим розподілом вагітних з патологічними процесами епітелію шийки матки встановлено середній вік 23,26±0,2 роки, при запальних і фонових процесах 23,02±0,28, при дисплазіях 24,32±0,47 років, при CIS 24,48±0,82; тобто спостерігається „омолодіння” патологічних процесів у вагітних.
При незміненому епітелії шийки матки у 94,85 % вагітних спостерігаються сприятливі кольпоцитологічні типи. При запальних та фонових процесах картина кольпоцитологічних типів найбільш розмаїта, сприятливі типи визначаються лише в 5,61 % випадків. При преінвазивному раку шийки матки визначали в 83,33 % корніфікаційний і в 16,67 % - змішаний типи.
Середнє значення естрогенового індексу в контрольній групі становило 1,31±0,39; в групі з запальними та фоновими процесами епітелію шийки матки - 19,83±0,70; у вагітних з легким ступенем дисплазії - 27,93±1,41 і у жінок з важким ступенем дисплазії ЕШМ - 36,40±3,32. Значення естрогенового індексу понад 15 % у вагітних контрольної групи зустрічалось в 1,03 %, в групі жінок із діагностованими запальними та фоновими процесами - 71,94 %; у вагітних із легким ступенем дисплазії в 92,68 %; при високому ступені дисплазії - 96,00 % випадків, що свідчить про зростання гормонального дисбалансу при прогресуючій патології епітелію шийки матки у вагітних.
Математична модель, побудована методами логістичної регресії, є ефективним засобом диференційної діагностики запальних та фонових процесів, різних ступенів дисплазій епітелію шийки матки та преінвазивного раку і дозволяє коректно класифікувати вагітних із незміненим епітелієм шийки матки в 89,69 %, із запальними та іншими фоновими процесами в 94,39 %; із легким ступенем дисплазій в 100 %. Диференційна цитологічна діагностика між важким ступенем дисплазії і преінвазивним раком ефективна у 88,00 %.
Побудована нами математична модель мітотичної активності епітелію шийки матки на основі аналізу цитологічних і естрогенових індексів з урахуванням віку вагітних дозволяє визначити проліферативну активність ЕШМ і охоплює понад 90 % всіх значень мітотичного індексу (р<0,001). Регресійна модель для визначення індексу мітки охоплює близько 93 % всіх значень даного показника (р<0,001).
Мітотична активність у здорових вагітних жінок: у 99,0 % значення мітотичного індексу не виходить за межі 0,141, а індекс мітки складає 0,28; у вагітних із запальними та іншими фоновими процесами ЕШМ у 95,0% значення мітотичного індексу не виходить за межі 1,43, а індекс мітки за межі 4,23; у вагітних із легким ступенем дисплазії епітелію шийки матки у 95,0 % значень мітотичний індекс становить 2,43, а індекс мітки 7,61; при важкому ступені дисплазії мітотичний індекс в межах 2,71, а індекс мітки 7,68; при Ca in situ в 95,0 % мітотичний індекс в межах 3,00, а індекс мітки 9,07. Квартільні межі проліферативної активності в контрольній групі жінок становили: МІ від 0,80 до 3,0, ІМ від 3,43 до 9,07; для групи жінок із запальними та фоновими процесами ЕШМ: МІ від 0,10 до 0,60, ІМ від 0,20 до 1,80; для групи жінок з легким ступенем дисплазії: МІ від 1,30 до 1,80, ІМ від 4,20 до 5,50; у групі жінок із високим ступенем дисплазії: МІ від 1,50 до 2,10, ІМ від 4,50 до 6,10; для групи жінок із діагностованим Ca in situ: МІ від 1,40 до 2,40, ІМ від 5,80 до 7,40. Визначені нами квартільні межі допомагають передбачити і спрогнозувати подальший розвиток патології ЕШМ.
Методами послідовного статистичного аналізу Вальда розроблено діагностичну таблицю для діагностики дисплазій епітелію шийки матки і преінвазивного раку. Похибка першого роду для дисплазій складає 0,1 %, а похибка другого роду 5,0 %, для діагностики преінвазивного раку похибка першого роду складає 0,1 %, а похибка другого роду 1,0 %.
Алгоритмом лікарської тактики при виявленні передпухлинних процесів шийки матки у вагітних до 12 тижнів є: обов’язкове проведення цитологічного, кольпоскопічного і кольпоцитологічного досліджень. При виявленні корніфікаційного типу з високими естрогеновими індексами ЕІ, КІ, ЧІЕПКВ понад 50%, які залишаються після проведення протизапального і гормонального лікування і не регресують при вираженому дискаріозі, доцільно провести прицільну біопсію, матеріал піддається гістологічному та радіоавтографічному дослідженню в умовах дифузійних камер. Продовження вагітності при виявленні вираженої дисплазії, CIS, початковому інвазивному раку а також при мітотичному індексі в межах 2,71, а індекс мітки 7,68 є недоцільним. При значному зниженні кольпоцитологічних індексів нижче 50% слід вести ретельне спостереження не менше одного разу на місяць з цитологічним, кольпоцитологічним і кольпоскопічним контролем.