СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ ТА ЇЇ ТИПОЛОГІЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

brief description

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЛЕБЕДЄВА Олена В’ячеславівна

УДК 340.12

СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ ТА ЇЇ ТИПОЛОГІЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

Спеціальність: 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ЗАЙЧУК Олег Володимирович
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2013

З М І С Т

ВСТУП ....................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні аспекти сутності та типології держави
1.1 Методологічні підходи до дослідження сутності та типології держави ........................................................................................................
11
1.2 Історіографія проблеми сутності та типології держави ........................................................................................................
24
1.3 Сутність і типологія сучасної держави: взаємозв’язок і взаємодія ......................................................................................................
44
Висновки до Розділу 1 ............................................................................... 57

РОЗДІЛ 2. Характеристика сучасних підходів до типології держави
2.1 Формаційний підхід до типології держави ........................................ 61
2.2 Цивілізаційний підхід до типології держави ..................................... 74
2.3 Сутнісний підхід до типології держави ............................................. 80
2.4 Інтегративний підхід до типології держави ....................................... 100
Висновки до Розділу 2 ............................................................................... 117

РОЗДІЛ 3. Сутність держави в контексті сучасної соціальної дійсності (на прикладі незалежної України, Республіки Білорусь, державного об’єднання Європейський Союзу)
3.1 Сутнісні характеристики держави на прикладі незалежної України ……………………………………………………………………
121
3.2 Сутнісні характеристики держави на прикладі Республіки Білорусь …………………………………………………………………… 140
3.2 Сутнісні характеристики державного об’єднання: Європейський Союз ………………………………………………………………….........
156
Висновки до Розділу 3 …………………………………………………... 165

ВИСНОВКИ .............................................................................................. 169

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................. 174

ВСТУП

Актуальність теми. Ще з стародавніх часів поняття, сутність і роль держави в суспільстві належало, з одного боку, до основоположних, з іншого – дискусійних питань. На нашу думку, це можна пояснити трьома причинами: по-перше, жодне інше утворення не може конкурувати з державою у виконанні різних завдань і функцій, у впливі на подальшу долю суспільства; по-друге, зазначені питання безпосередньо стосуються інтересів різних верств суспільства, політичних партій тощо; по-третє, держава – це складне і внутрішньо суперечливе суспільно-політичне явище.
Історія держави невід’ємна від історії суспільства. Вона одночасно з суспільством проходить історичний розвиток від нерозвиненої до розвиненої, набуває нових рис і властивостей. Для нерозвиненої держави характерне те, що в ній не отримує належного розвитку весь комплекс інститутів держави і вона обмежується політичною (державною) владою, яка заснована на апараті примусу. Держава зазнає поступового розвитку з досягненням певного рівня цивілізації і демократії. Вона забезпечує організованість в країні на основі економічних і духовних чинників і реалізує народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи. У такій державі розвиваються всі її інститути і структури, розкривається їх соціальний потенціал. Водночас, держава змінюється і удосконалюється не сама по собі. Люди різних епох і країн перетворюють і пристосовують її до нових умов. Виникають підстави розгляду держави як значного досягнення світової історії і цивілізації.
Процеси державотворення і правотворення, що нині відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність поглибленого аналізу і визначення сутності держави, її завдань і ролі в суспільстві. Сучасна демократична держава з огляду на її сутність характеризується як знаряддя і засіб соціального компромісу. Дослідження сутності держави як політичної організації є особливо важливим в контексті становлення громадянського суспільства, що також включає різноманіття суспільних відносин за межами держави.
Крім того, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена, по-перше, необхідністю виявити природу і сутність будь-якої конкретної держави; по-друге, в теоретичній формі розкрити її соціально-якісну характеристику і глибинні властивості; по-третє, зрозуміти можливі напрями і перспективи її розвитку. Адже на сьогодні у світі існує значна кількість різних моделей і підходів до зазначеного питання, тому відповідні дослідження якісно специфічних характеристик кожної держави з упорядкованою системою підходів дають змогу виявити її сутнісні якості та властивості, що справляють найбільший вплив на функціонування держави і її подальший розвиток.
Отже, становлення та розбудова державності в Україні потребує адекватного наукового переосмислення природи та сутності держави. Це сприятиме не лише систематизації сучасних наукових знань та уявлень про дану проблему, а й допоможе визначити ті аспекти, які зумовлюють розвиток й удосконалення держави в сучасних умовах трансформації суспільних відносин.
Вагомий внесок у дослідження поняття, сутності, природи та основних проблем розвитку держави досліджувались у роботах таких українських учених: В. Бабкін, В. Горбатенко, А. Заєць, О. Зайчук, М. Козюбра, А. Колодій, О. Копиленко, Л. Луць, Ю. Оборотов, Н. Оніщенко, Н. Пархоменко, О. Петришин, В. Погорілко, П. Рабінович, В. Селіванов, В. Сіренко, О. Скакун, С. Стеценко, В. Тимошенко, О. Тихомиров, Ю. Шемшученко та ін. Окремі питання зазначеної проблематики досліджували: Л. Бєлая, В. Васецький, Т. Дідич, О. Котюк, Т. Тарахонич, О. Фатхутдінова та ін. Серед російських науковців дана проблема була предметом розгляду: С. Алексєєва, В. Бабаєва, М. Байтіна, Д. Керімова, М. Коркунова, В. Лазарєва, О. Малька, М. Марченка, М. Матузова, В. Нерсесянца, В. Оксамитного, Р. Ромашова, А. Саїдова, Ю. Тихомирова, Л. Явича та ін. Окремі засади вивчення сутності держави та її підходи також є предметом дослідження таких зарубіжних учених як: З. Бауман, Ж.-Л. Бержель, Р. Давид, Ж. Карбон`є тощо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках планового наукового дослідження відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України у контексті теми «Проблеми праворозуміння та реалізації права в умовах демократичного розвитку» (номер державної реєстрації 0110U003731).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-правовий аналіз сутності, природи та розвитку правової держави в умовах демократичної світової трансформації.
Досягнення поставленої мети обумовило вирішення таких основних задач:
- проаналізувати методологічну основу дослідження сутності та типології держави;
- виокремити історичні проблеми сутності та типології держави;
- висвітлити та проаналізувати існуючі в юридичній літературі точки зору щодо категорій «держава», «сутність держави», «типологія держави»;
- охарактеризувати сучасні підходи до типології держави, кожний з яких має свій ступінь визначеності та наукового узагальнення;
- обґрунтувати зв'язок держави та правової системи, соціальної та правової держави;
- здійснити теоретико-правовий аналіз сутності держави (на прикладі незалежної України, Республіки Білорусь, державного об’єднання Європейський Союз).
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з функціонуванням та розвитком держави.
Предметом дослідження є теоретичні засади сутності та типології держави.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дисертаційному дослідженні використано низку філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-юридиних методів. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження, застосовуються наступні методи: діалектичний метод пізнання (за його допомогою досліджено та обґрунтовано основні поняття, що використані у роботі, та вивчені соціально-правові явища у контексті їх виникнення, функціонування та розвитку); метод функціонального аналізу (надав змогу сформулювати уявлення про сучасну державу та визначити її місце в сучасному світі); порівняльно-правовий метод (сприяв дослідженню таких правових категорій як «держава», «сутність держави», «типологія держави», «правова система», «право» тощо); історико-правовий метод пізнання (за його допомогою було досліджено еволюцію держави в процесі історичного розвитку); системний метод та принцип об’єктивності (за його допомогою відбулося дослідження правових перетворень сучасної держави в умовах інтеграції та глобалізації).
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є одним із перших комплексних теоретичних досліджень сутності та типології держави на сучасному етапі її розвитку.
У межах проведеного дослідження одержано результати, які містять елементи наукової новизни:
уперше:
- запропоновано авторське визначення поняття держави, як політико-правової організації в соціально неоднорідному суспільстві, за допомогою якої здійснюється управління суспільством, яка виступає соціальним арбітром та сприяє досягненню соціального компромісу і злагоди;
- визначено та проаналізовано інтегративний підхід щодо типології держави, який полягає у процесі встановлення оптимальних зв’язків між державою і правовою системою та подальше їх перевтілення в єдину, цілісну систему, в якій узгоджені і взаємозалежні її частини на основі загальних цілей та інтересів;
удосконалено:
- методологічні підходи до дослідження сутності та типології держави, а саме: діалектичний метод пізнання, метод функціонального аналізу, порівняльно-правовий метод, історико-правовий метод пізнання, системний метод та принцип об’єктивності тощо, що дозволило нам усесторонньо дослідити поняття, сутність та типологію держави;
- систему наукових поглядів формаційного та цивілізаційного підходів щодо дослідження типології держави, які полягають у наступному: формаційний підхід – це система характерних рис, притаманних державі певної суспільно-економічної формації, які виявляються в їх загальній економічній базі, класовій структурі та соціальному призначенні; цивілізаційний підхід – це сукупність соціокультурних факторів (духовне життя суспільства, ідеологія, моральність, релігія), які визначають особливість розвитку суспільства та держави в цілому;
- сутнісний підхід щодо типології держави, який полягає в організації влади в суспільстві, яка характеризується наявністю суверенітету, державної влади та політичним режимом, який відображає засоби і методи здійснення цієї влади;
- теоретичні засади розвитку сутності сучасної держави на прикладі незалежної України, Республіки Білорусь, державного об’єднання Європейський Союз;
дістало подальший розвиток:
- взаємозв’язок і взаємодія сутності та типології держави, які полягають в наступному: по-перше, держави одного історичного типу можуть мати різну сутність; по-друге, держави певного історичного типу мають таку сутність, яка притаманна тільки їм; по-третє, типологія держави – це не єдиний фактор, який впливає на сутність держави. Серед таких факторів також можна зазначити наступні: рівень економічного розвитку суспільства; співвідношення класових сил; історично-національні та культурні традиції; міжнародний стан тощо. По-четверте, типологія і сутність держави співвідносяться як специфічна класифікація та зміст, соціальне призначення та функціонування, де визначну роль відіграє сутність держави;
- характеристика сутності держави на прикладі незалежної України, як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави;
- характеристика сутності держави на прикладі Республіки Білорусь, як унітарної, демократичної, соціальної, правової держави;
- характеристика сутності держави на прикладі державного об’єднання Європейський Союз, як сучасної конфедерації держав або «легкої» держави, члени якої залишаються незалежними, але які об’єднали свою суверенність заради набуття сили та ваги у світі, якої б не мали поодинці.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки, положення і рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані для подальшого поглибленого та розширеного дослідження загальнотеоретичних і методологічних проблем природи та розвитку важливої юридичної категорії «держава».
Окремі положення дисертаційного дослідження можуть бути використані у законодавчій, правореалізаційній діяльності, а також у навчальному процесі при викладенні курсу «Теорія держави і права»; при написанні підручників, посібників, довідкової та методологічної юридичної літератури для студентів юридичних вузів.
Апробація результатів дослідження. Висновки і положення дисертації обговорювалися на засіданнях відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
Окремі результати дисертаційного дослідження оприлюднені у доповідях на міжнародних і всеукраїнських конференціях, зокрема: «Сучасний правопорядок: національний, інтегративний та міжнародний виміри» (м. Одеса, 13-14 червня 2008 р.; тези опубліковані), «Правова система України у світлі європейського вибору» (м. Київ, 13 червня 2008 р.; тези опубліковані), «Принцип гуманізму та верховенство права як умова розвитку демократичної, соціальної, правової держави (пам’яті професора В. В. Копєйчикова)» (м. Київ, 26 грудня 2008 р.; тези опубліковані), «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Косів, Івано-Франківської обл., 27-31 січня 2008 р.; тези опубліковані), «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Косів, Івано-Франківської обл., 27-31січня 2009 р.; тези опубліковані), «П’яті юридичні читання» (м. Київ, 23-24 квітня 2009 р.; тези опубліковані), «Сучасні проблеми правової системи України» (м. Алушта, 29 жовтня – 01 листопада 2009 р.; тези опубліковані), «Юридична відповідальність: проблеми теорії та практики» (м. Київ, 03 червня 2010 р.; тези опубліковані), «Наукові читання, присвячені пам’яті В. М. Корецькому» (м. Київ, лютий 2010 р.; тези опубліковані), «Шості юридичні читання. Правова культура, правова свідомість і право» (м. Київ, 22-23 квітня 2010 р.; тези опубліковані), «Законодавство України: проблеми та перспективи» (Закарпаття, Міжгірський р-н, с. Верхній Студений, 28 січня – 01 лютого 2010 р.; тези опубліковані), «Праворозуміння та правореалізація: від теорії до практики» (м. Київ, 07 червня 2011 р.; тези опубліковані), «Сьомі юридичні читання. Культура і право на початку ХХІ століття» (м. Київ, 19-20 травня 2011 р.; тези опубліковані), «Модернизация функций права и государство: традиции, установки, тенденции, перспективы» (Россия, г. Кострома, 10-11 декабря 2011 г.; тезисы опубликованы), «Эволюция государства и права: история и современность» (Россия г. Курск, 15-17 декабря 2011 г.; тезисы опубликованы), «Основоположні принципи права як його ціннісні виміри» (м. Київ, 22 травня 2012 р.; тези опубліковані).
Публікації. Основні результати та висновки, що сформульовані в дисертаційному дослідженні, викладено у 21 наукових публікаціях, зокрема, у 6 статтях, опублікованих у наукових фахових періодичних виданнях з юридичних наук.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена метою і задачами дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що мають десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок, з них 26 сторінок списоку використаних джерел (310 найменувань).

bibliography

ВИСНОВКИ

У висновках сформульовані найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, наведені теоретичні узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо комплексної загальнотеоретичної характеристики сучасної держави, її сутності та типології.
Вагоме значення методології можна простежити в будь-якій науці – винайдення та обґрунтування фактів для подальшого їх застосування в процесі розвитку науки. Методологія, у пізнанні держави і права має вагоме значення, оскільки вона є умовою, без якої неможливе пізнання складної сутності державно-правових процесів та явищ. Отже, будь-яка наука – це способи або методи винайдення та обґрунтування фактів. Значення методології держави і права полягає в тому, що її закономірності використовують спеціальні галузеві юридичні науки, які вивчають норми та умови правового регулювання в сфері державної діяльності. За допомогою нових засобів та збагачення вже існуючих, теорія держави і права зможе вирішити свою внутрішню задачу – звести в єдину систему усі знання про свій предмет.
Серед різних форм людського буття на першому місці повинна знаходитися держава. Суттєва відмінна риса держави – це те, що вона самостійно здійснює примусову владу, а усі інші союзи, які б вони не були самостійними, функцію примусу здійснюють тільки за згодою і під контролем держави. Методологічною основою при визначенні поняття держави є окреслення тих історичних ознак, які має поняття держави. Таким чином, визначаючи поняття держави, ми не повинні вносити до нього щось недійсне, а з іншого боку, повинні брати усю дійсність, не допускаючи свавільного вибору. Поняття держави повинно відповідати на питання, що таке держава в її історичній дійсності, і в усіх її історичних типах.
Держава – це політико-правова організація в соціально неоднорідному суспільстві, за допомогою якої здійснюється управління суспільством, яка виступає соціальним арбітром та сприяє досягненню соціального компромісу і злагоди.
Під сутністю держави слід розуміти забезпечення за допомогою апарату політичної влади цілісності суспільства і його належного функціонування, коли суспільство існує як суверенний, самостійний організм і коли в ньому утверджується демократія. Іншими словами сутність держави – це головна, основна якість держави, яка визначає її зміст, цілі і функції.
Під типологією слід розуміти сукупність загальних ознак, які притаманні окремій групі держав, тобто це – сукупність найбільш загальних рис різних держав, система їх важливих властивостей і сторін, які породжуються відповідною епохою і характеризуються загальними суттєвими ознаками.
Типологія надає можливість: по-перше, пізнати природно-історичний процес розвитку держави, встановити послідовність еволюційного і революційного переходу від одного стану до іншого; по-друге, виявити внутрішню логіку, тенденції і закономірності функціонування держави та визначити перспективи її подальшого розвитку; по-третє, на основі пізнання загальних закономірностей визначити специфіку функціонування окремих державно-правових явищ, встановити їх системні зв’язки один з одним і залежність від інших явищ соціальної дійсності.
Формаційний підхід до типології держави характеризується наступними рисами: продуктивність поділу держав на основі соціально-економічних факторів; можливість пояснення поетапного розвитку, природно-історичного характеру формування держави; має односторонній характер, оскільки в ньому не враховуються духовні фактори (національність, релігія, культура тощо).
Основними ознаками цивілізаційного підходу до типології держави є: особлива увага приділяється культурі, поява якої розглядається в якості важливого фактору держави; дозволяє розрізняти сферу взаємодії класів і соціальних груп на базі загальнолюдських цінностей, духовних принципів; формує такі норми, які об’єднують всі культурні та соціальні групи в межах єдиного цілого; дозволяє побачити в державі важливий фактор соціально-економічного та духовного розвитку суспільства, консолідації людей, задоволення людських потреб, а не тільки інструмент політичного панування експлуататорів над експлуатуючими. Отже, цивілізаційний підхід – це сукупність соціокультурних факторів (духовне життя суспільства, ідеологія, моральність, релігія), які визначають особливість розвитку суспільства та держави в цілому.
Для сутнісного підходу характерні такі основні риси: верховенство права та верховенство закону в усіх сферах суспільного життя; реальність прав особи, створення умов для його вільного розвитку; взаємна відповідальність держави та особи; політичний і ідеологічний плюралізм; демократична організація державної влади; високий моральний рівень громадян та, перш за все, посадових осіб; міцний економічний потенціал; соціально орієнтована структура економіки, що виявляється в існуванні різних форм власності із значною долею власності держави в потрібних сферах господарства; існування громадянського суспільства, під владою якого держава виступає інструментом проведення соціально орієнтованої політики; яскраво виражена соціальна спрямованість політики держави, що проявляється в розробці соціальних програм та пріоритетності їх реалізації; наявність в державі таких цілей, як встановлення загального блага, утвердження в суспільстві соціальної справедливості, забезпечення громадян гідних умов існування, соціальної захищеності, рівних стартових можливостей для самореалізації особистості; наявність розвиненого соціального законодавства.
У сучасних умовах особливого значення набуває також інтегративний підхід до типології держави, сутність якого полягає у процесі встановлення оптимальних зв’язків між державою і правовою системою та подальше їх перевтілення в єдину, цілісну систему, в якій узгоджені і взаємозалежні її частини на основі загальних цілей та інтересів. Саме інтегративний підхід до типології держави, на нашу думку, найбільш чітко відтворює сучасні сутнісні процеси державного розвитку.
Сучасний процес державотворення в Україні ґрунтується на досвіді державотворення попереднього історичного розвитку. Таким чином, знання та усвідомлення такої історії, її особливостей та закономірностей дозволяє всебічно аналізувати наше сьогодення, досліджувати відмінні та спільні риси становлення нашої держави. Зазначене вище можна віднести до різних аспектів розбудови держави, зокрема, щодо утвердження її демократичних засад, що дозволяє робити розгляд демократичної традиції теоретично і практично актуальним.
На сьогодні Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Європейські прагнення України імперативно вимагають проведення відповідної політики та імплементації і розвитку на національному ґрунті тих культурно-цивілізаційних, демократичних норм і цінностей, які притаманні державам Європейського Союзу. Тобто євроінтеграційний курс матиме успіх за умов оновлення України, опанування нею випереджальних орієнтирів. Майбутнє входження її до європейського простору має враховувати не лише нинішні реалії, а й наступні тенденції інституційних і соціокультурних зрушень, умови співжиття в інтегрованому європейському співтоваристві.
Республіка Білорусь має складну історію становлення й розвитку, перебуваючи, спочатку, у складі Київської Русі, потім у складі Великого Князівства Литовського, потім Росії й СРСР. Розвиток самостійної держави починається тільки після розпаду СРСР, і прийняттям Верховною Радою Декларації про державний суверенітет (27 липня 1990 р.).
Республіка Білорусь обрала свій власний шлях розвитку без жорсткої орієнтації на існуючі шаблони. В недалекому минулому, аналізуючи процес розвитку держави в Білорусі, західні експерти схилялися до критичних висновків. Суть більшості з них полягала в тому, що ще трохи – і обов’язково вибухне криза. Проте сьогодні їх думка змінилася на протилежну – в Білорусі збереглися високі темпи економічного зростання, інфляція продовжує знижуватися, а економічна політика, що проводиться в країні, сприяє позитивним макроекономічним змінам.
На сьогодні Республіка Білорусь – унітарна, демократична, соціальна, правова держава. Водночас, безліч негативних економічних, політичних, історичних факторів, а також вікове панування на території Білорусі антидемократичного режиму, своєрідність менталітету білоруського суспільства, порушення старих економічних зв’язків після розпаду СРСР, істотно гальмують цей процес.
До передумов виникнення Європейського Союзу належать такі: близькість країн; обмеженість ресурсів; розвиток транспортних можливостей; тяжіння до розширення ринку з боку національних підприємств; взаємопроникнення капіталу; конкурентний вплив з боку економіки США, а пізніше й азіатсько-тихоокеанського регіону, політичне протистояння, розпад колоніальної системи. Основною задачею утворення визначається стабільний і збалансований розвиток.
Проаналізувавши значну кількість юридичної літератури, ми робимо наступний висновок, що ЄС – це сучасна конфедерація держав або «легка» держава, члени якої залишаються незалежними, але вони об’єднали свою суверенність заради того, щоб набути такої сили й ваги у світі, якої б вони ніколи не мали поодинці.
На сьогодні Європейський Союз переживає період перевірки на міцність моделі, яка була створена як унікальне формування. Виникають думки про розпад ЄС. Причиною цьому є наявність країн-банкротів, які не відповідають вимогам Лісабонського договору й тягнуть усіх учасників об’єднання «донизу». Але держави, які добровільно чи примусово претендують на вихід зі складу ЄС, не можуть цього зробити через відсутність легальних механізмів їх «виключення».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев М. И. Проблемы теории государства и права : учебник / М. И. Абдулаев, С. А. Комаров. – СПб. : Питер, 2003. – 576 с.
2. Акт проголошення незалежності України // Позакласний час. – 2005. – № 13-14. – С. 44-49.
3. Алексеев Н. Н. Очерки по общей теории государства: основные предпосылки и гипотезы государственной науки / Н. Н. Алексеев. – М. : Научное издательство, 1919. – 209 с.
4. Алексеев П. В. Теория познания и диалектика / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – М. : Высшая школа, 1991. – 383 с.
5. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
6. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – М. : Изд-во БЕК, 1995. – 320 с.
7. Антюшина Н. Север Европы: эволюция социального государства // Человек и труд. – 2004. – № 7. – С. 33-36.
8. Ардашкин В. Д. К современной концепции государства // Правоведение. – 1992. – № 2. – С. 97-99.
9. Арзамасов Ю. Г. Идейные истоки «широкого» подхода к правопониманию // Право и государство: теория и практика. – 2007. – № 5. – С. 4-11.
10. Аристотель. Сочинения в 4 т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1983. – Т. 4. – 830 с.
11. Асмус В. Ф. Проблема интуиции в философии и математике (Очерк истории: XVII – начало XX в.) / В. Ф. Асмус. – М. : Мысль, 1965. – 312 с.
12. Атаманчук П. В. Новое государство: поиски, иллюзии, возможности / П. В. Атаманчук. – М. : Славянский диалог, 1996. – 223 с.
13. Бабаев В. К. Теория государства и права в схемах и определениях / В. К. Бабаев, В. М. Баранов, В. А. Толстик. – М. : Юристъ, 1998. – 592 с.
14. Бабило В. Н. Судоустройство / Б. Н. Бабило. – Мн. : Право и экономика, 2001. – 328 с.
15. Байтин М. И. О понятии государства // Правоведение. – 2002. – № 3. – С. 4-16.
16. Байтин М. И. Сущность права (современное нормативное правопонимание на грани двух веков) / М. И. Байтин. – [2-е изд., доп.]. – М. : Право и государство, 2005. – 544 с.
17. Балабанов К. В. Развитие Европейского Союза в современной системе мирового господства // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества в ГУАМ. Сборник научных трудов. – 2008. – С. 16-19. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/pips/2008/BSEC_2008/Pages%20from%20tom1/0016.pdf.
18. Баран В. Україна 1950-1960 рр.: еволюція тоталітарної системи / В. Баран. – К. : Ін-т українознавства ім. І. Крип`якевча НАН України, 1996. – 448 с.
19. Баскаков А. Я. Методология научного исследования: учеб. пособие / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков. – [2-е изд., испр.]. – К. : МАУП, 2004. – 216 с.
20. Батыгин Г. С. Лекции по методологии социологических исследований / Г. С. Батыгин. – М. : Аспект Пресс, 1995. – 286 с.
21. Бачило И. Л. Факторы, влияющие на государственность // Государство и право. – 1993. – № 7. – С. 21-30.
22. Белкин Р. С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики / Р. С. Белкин. – М. : Изд-во ВШ МВД СССР, 1970. – 130 с.
23. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Д. Белл ; [пер. с англ.] / [под ред. В. Л. Иноземцева]. — М. : Academia, 1999. – 783 с.
24. Белорусская Советская Социалистическая Республика. – Мн. : Наука и техника, 1967. – 326 с.
25. Бертран Р. История западной философии / Р. Бертран. – Новосибирск : Сибирское университетское изд., 2002. – 992 с.
26. Бирюков М. М. Современное развитие Европейского Союза: международно-правовой подход: дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.10 / М. М. Бирюков. – М., 2004. – 334 с.
27. Бойко О. Історія України : [навч. посіб.] / О. Бойко. – [3-тє вид., випр., доп.]. – К. : Академвидав, 2004. – 687 с.
28. Борисов Л. П. Очерки истории политических учений: [учеб. пособие] / Л. П. Борисов. – М. : Белые альвы, 1997. – 128 с.
29. Боуз Д. Либертарианство: история, принципы, политика / Д. Боуз ; [пер. с англ. М. Кислова, А. Куряева]. – М. : Социум; Cato Institute, 2004. – 392 с.
30. Брагінець А. Філософські і суспільно-політичні погляди Івана Франка / А. Брагінець. – Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1956. – 410 с.
31. Брайчевский М. Утверждение христианства на Руси / М. Брайчевский. – К. : Наукова думка, 1989. – 295 с.
32. Бутенко А. П. Государство, его вчерашние и сегодняшние трактовки // Государство и право. – 1993. – № 7. – С. 11-20.
33. Василевич Г. А. Формирование правового государства в Республике Беларусь / Г. А. Василевич, В. И. Семенков // Гуманітарныя навукі на зыходзе ХХ ст. – Мн., 1998. – С. 104-109.
34. Василевич Г. А. Источники белорусского права: принципы, нормативные акты, обычаи, прецеденты, доктрина / Г. А. Василевич. – Мн. : Тесей, 2005. – 136 с.
35. Васильев А. В. Теория государства и права: [курс лекций] / А. В. Васильев. – М. : Флинта: МПСИ, 2006. – 200 с.
36. Васілевіч Д. Р. Развіццё заканадаўства СССР і Рэспіблікі Беларусь аб свабодзе перемяшчэння і выбары месца жыхарства // Весці Нацыянальнай Акадміі Навук Беларусі. Серыя гуманітарных навук. – 2005. – № 2. – С. 31-35.
37. Ведєрніков Ю. А. Теорія держави і права : [навч. посіб.] / Ю. А. Ведєрніков, А. В. Папірна. – К. : Знання, 2008. – 333 с.
38. Ведєрніков Ю. А. Теорія держави і права : [навч. посіб.] / Ю. А. Ведєрніков, В. С. Грекул. – [4-е вид., доп. і перероб.]. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 224 с.
39. Вєтринський І. М. Європейський Союз: феномен інтеграції чи імперія нового типу? // Гілея: науковий вісник. – 2010. – № 39. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_39/Gileya39/P13_doc.pdf.
40. Вишневский А. Ф. Общая теория государства и права : [учебник] / А. Ф. Вишневский. – М. : Изд-во деловой и учебной литературы, 2004. – 640 с.
41. Вишневский А. Ф. Очерки истории государства и права Республики Беларусь (1917-1995 рр.) / А. Ф. Вишневский. – Мн. : Форум, 1995. – 267 с.
42. Вішнеўскі А. Ф. Гісторыя дзяржавы і права Беларусі / А. Ф. Вішнеўскі. – Мн. : Акад. МУС Рэсп. Беларусь, 2003. – 319 с.
43. Вовраженцева К. П. Правові системи України та Республіки Бєларусь: сучасні процеси правового розвитку: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / К. П. Вовраженцева. – К., 2008. – 223 с.
44. Войтов А. Г. Философия : [учеб. пособие] / А. Г. Войтов. – М. : Дашков и К, 2003. – 514 с.
45. Вольный Союз – Вільна Спілка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/asambleya/dragomanov_vilna_spika_1884.html.
46. Всеобщая история государства и права : [учеб. пособие] / ред. К. И. Батыр. – М. : Манускрипт, 1993. – 374 с.
47. Вступ до теорії правових систем : [монографія] / [за заг. ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – К. : Юридична думка, 2006. – 432 с.
48. Гафуров З. Ш. Социально-правовое государство: причины возникновения, объективные основы, противоречивая сущность // Государство и права. – 2009. – № 4. – С. 5-15.
49. Гегель Г. В. Ф. Работы разных лет: в 2 т. / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Мысль, 1973. – Т. 2. – 630 с.
50. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Мысль, 1990. – 528 с.
51. Гелей С. Д. Політико-правові системи світу : [навч. посіб.] / С. Д. Гелей, С. М. Рутар. – К. : Знання, 2006. – 668 с.
52. Головистикова А. Н. Проблемы теории государства и права : [учебник] / А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев. – М. : Эксмо, 2005. – 832 с.
53. Горемыкина В. И. Возникновение и развитие первой антагонистической формации в средневековой Европе / В. И. Горемыкина. – М. : Изд-во БТУ им. В. И. Ленина, 1982. – 248 с.
54. Грабович О. Крах Радянського Союзу та незалежність України // Сучасність. – 1992. – № 4. – С. 32-42.
55. Графский В. Г. Интегральная (общая, синтезированная) юриспруденция как теоретическое и практическое задание // Наш трудный путь к праву : Материалы философско-правовых чтений памяти академика В. С. Нерсесянца. – М. : Норма, 2006. – С. 140-165.
56. Графский В. Г. Интегральная (синтезированная) юриспруденция: актуальный и все еще незавершенный проект // Правоведение. – 2000. – № 3. – С. 49-64.
57. Графский В. Г. История политических и правовых учений / В. Г. Графский. – М. : Проспект, 2006. – 608 с.
58. Графский В. Г. О значении общей (интегральной) юриспруденции в условиях плюрализма понятий права и правовых культур // Юриспруденция ХХІ века: горизонты развития : очерки / [под ред. Р. А. Ромашова, Н. С. Нижник]. – СПб. : Санкт-Петербургский университет МВД России, 2006. – С. 24-49.
59. Гринин Л. Е. Формации и цивилизации // Философия и общество. – 1997. – № 1-3. – С. 5-92.
60. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. / Я. Грицак. – К. : Генеза, 1996. – 360 с.
61. Гроций Г. О праве войны и мира : Репринт с изд. 1956 г. / Г. Гроций. – М. : Ладомир, 1994. – 868 с.
62. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський. – К. : Знання, 1991. – 240 с.
63. Гулак-Артемовський П. П. Поетичні твори / П. П. Гулак-Артемовський. – К. : Наукова думка, 1984. – 608 с.
64. Гуляихин В. Н. К вопросу о методологии диссертационных работ в юридической науке // Вопросы права и политики. – 2012. – № 1. –С. 92-106.
65. Гумплович Л. Общее учение о государстве / Л. Гумплович. – СПб. : Типография товарищества «Общественная польза», 1910. – 541 с.
66. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: нариси політичної історії / Т. Гунчак. – К. : Либідь, 1993. – 288 с.
67. Гурвич Г. Д. Философия и социология права / Г. Д. Гурвич. – СПб. : Издательский Дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. – 845 с.
68. Данилевский Н. Л. Россия и Европа / Н. Л. Данилевский. – М. : Книга, 1991. – 376 с.
69. Дарендорф Р. От социального государства к цивилизованному обществу // «Полис» («Политические исследования»). – 1993. – № 5. – С. 31-35.
70. Держава і проблема влади у творчості С. Оріховського. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://medievist.org.ua/statti/derzava-i-problema-vladi-u-tvorcosti-stanislava-orihovskogo-roksolana.
71. Дилигенский Т. Г. «Конец истории» или смена цивилизаций? // Вопросы философии. – 1991. – № 3. – С. 29-42.
72. Дмитрук В. Н. Общая теория государства и права: краткое изложение курса / В. Н. Дмитрук. – Минск : Амалфея, 2007. – 194 с.
73. Довнар Т. И. Краткий очерк истории государства и права Республики Беларусь (послеоктябрьский период) / Т. И. Довнар. – Минск : Ин-т современных знаний, 1997. – 123 с.
74. Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї / Д. Донцов. – К. : Товариство «Знання» України, 1991. – 48 с.
75. Драгоманов М. П. Вибране / М. П. Драгоманов. – К. : Либідь, 1991. – 682 с.
76. Дугин А. Г. Карл Шмидт: 5 уроков для России // Философия права. – 2000. – № 2. – С. 76-81.
77. Дюги Л. Общество, личность, государство / Л. Дюги. – СПб. : Вестник знания, 1904. – 342 с.
78. Европейская империя: ЕС не может не расширяться, ни отказаться от расширения // Коммерсантъ. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.kommrsant.ru/doc.aspx?DocsID=694212.
79. Европейские страны СНГ: место в «Большой Европе» / [под ред. В. Грабовски, А. Мальшина, М. Наринского]. – М. : Международные отношения, 2005. – 306 с.
80. Европейский Союз на рубеже веков. – М. : ИНИОН РАН, 2000. – 296 с.
81. Европу ждет потерянное десятилетие. По материалам: BFM. Ru. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://bin.ua/print/news/foreign/world/107867-evropu-zhdet-poteryannoe-desyatiletie.html.
82. Евросоюз – еще не иммперия, уже не империя // Диалог. UA. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=3188.
83. Екельчик С. История Украины. Становление современной нации / С. Екельчик. – К. : К.И.С., 2010. – 420 с.
84. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Г. Еллинек. – [2-е изд.]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 784 с.
85. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Г. Еллинек. – СПб. : Издание юридического книжного магазина Н. К. Мартынова, 1908. – 618 с.
86. Енгибарян Р. В. Теория государства и права : [учебник] / Р. В. Енгибарян, Ю. К. Краснов. – [2-е изд., пересмотр. и доп.]. – М. : Норма, 2007. – 576 с.
87. Європейська інтеграція України: політико-правові проблеми : [монографія] / [за ред. В. П. Горбатенка]. – К. : Юридична думка, 2005. – 332 с.
88. Жильская Л. В. Социальное государство с точки зрения права // История государства и права. – 2006. – № 1. – С. 2-5.
89. Журавський В. С. Сучасні процеси правового розвитку (процеси взаємодії правових систем) / В. С. Журавський, К. П. Поволокіна // Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження) : [монографія] / [за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – К. : Фенікс, 2007. – С. 326-348.
90. Загальна теорія держави і права : [підручник] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін. ; [за ред. академіка АПрН України М. В. Цвіка, академіка АПрН України О. В. Петришина]. – Харків : Право, 2009. – 584 с.
91. Захаров А. Еще раз о теории формации // Общественные науки и современность. – 1992. – № 2. – С. 46-55.
92. Зеркин Д. П. Основы политологии : [курс лекций] / Д. П. Зеркин. – [2-е изд., доп.]. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. – 573 с.
93. Зиновьев А. А. Запад. Феномен западнизма / А. А. Зиновьев. – М. : Алгоритм, Эксмо, 2007. – 509 с.
94. Зиновьев А. А. На пути к сверхобществу / А. А. Зиновьев. – СПб. : Нева, 2004. – 601 с.
95. Иванов А. А. Теория государства и права : [учеб. пособие] / А. А. Иванов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2009. – 351 с.
96. Ильин В. В. Аксиология / В. В. Ильин. – М. : Изд-во МГУ, 2005. – 216 с.
97. Ильин В. В. Российская государственность: истоки, традиции, перспективы / В. В. Ильин, А. С. Ахиезер. – М. : Изд-во МГУ, 1995. – 254 с.
98. Ильин И. Путь к очевидности / И. Ильин. – М. : Республика, 1993. – 431 с.
99. Иноземцев В. Л. К теории постэкономической общественной формации / В. Л. Иноземцев. – М. : Таурус, 1995. – 330 с.
100. Ионин Л. Конец мультикультурной эпохи / Л. Ионин. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.perspectivy.info/srez/etnos/konec_multikulturnoj_epohi_2010-12-13.htm.
101. История Беларуси / [под ред. А. Г. Кахоновского]. – Мн. : Ээкаперспектива, 1996. – 496 с.
102. История государства и права Беларусской ССР : в 2 т. – Мн. : Наука и техника, 1970. – Т. 1. (1917 – 1936 гг.). – 608 с.
103. История государства и права Беларусской ССР: в 2 т. – Мн. : Наука и техника, 1973. – Т. 2. (1937 – 1970 гг.). – 744 с.
104. История политических и правовых учений / [под ред. О. Э. Лейста]. – М. : Юрид. лит., 1997. – 576 с.
105. История политических и правовых учений: [учебник] / [под общ. ред. В. С. Нерсесянца]. – [изд. 2-е.]. – М. : Издательская группа НОРМА–ИНФРА • М, 1998. – 736 с.
106. История философии в кратком изложении / [пер. с чеш. И. И. Богута]. – М. : Мысль, 1991. – 590 с.
107. Іван Вишенський. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.ws/11570718/filosofiya/ivan_vishenskiy.
108. Історіографія історії України: курс лекцій : [навч. посіб.] / В. П. Коцур, А. П. Коцур. – Чернівці : Золоті литаври, 1999. – 519 с.
109. Історія України в особах: IX–XVIII ст. – К. : Україна, 1993. – 396 с.
110. Калашников С. В. Функциональная теория социального государства / С. В. Калашников. – М. : Экономика, 2002. – 190 с.
111. Капустин А. Я. Европейский Союз: интеграция и право / А. Я. Капустин. – М. : Изд-во РУДН, 2000. – 436 с.
112. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Д. А. Керимов. – [2-е изд.]. – М. : Аванта+, 2001. – 560 с.
113. Керимов Д. А. Основы учения о праве и государстве / Д. А. Керимов, Д. В. Шумков. – М. : ОЛМА Медиа Групп, 2008. – 320 с.
114. Кирющенко В. В. Язык и знак в прагматизме / В. В. Кирющенко. – СПб. : Изд-во Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2008. – 199 с.
115. Кистяковский Б. А. Социальная наука и право / Б. А. Кистяковский. – М. : М. и С. Сабашниковы, 1916. – 708 с.
116. Клёмин А. В. Европейский Союз и государства-участники: взаимодействие правовых порядков (практика ФРГ) / А. В. Клёмин. – Казань : Ротапринт КИПКК, 1996. – 193 с.
117. Ключевский В. О. Сказания иностранцев о Московском государстве / В. О. Ключевский. – М. : Первая государственная типография, 1918. – 333 с.
118. Козлов В. А. Проблемы предмета и методологии общей теории права / В. А. Козлов. – М. : Изд-во Ленинградского университета, 1989. – 120 с.
119. Кокошкин Ф. Ф. Русское государственное право / Ф. Ф. Кокошкин. – М. : Изд. Общества помощи студентов-юристов Московского университета, 1908. – 120 с.
120. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. – Т. 1-2 : Общая часть / [рук. автор. кол. и отв. ред. Б. А. Страшун]. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 757 с.
121. Конституция Республики Беларусь 1994 года (с изминениями и дополнениями, принятыми на республиканских референдумах 24 ноября 1996 г. и 17 октября 2004 г.). – Мн. : Амалфея, 2005. – 48 с.
122. Конституція України : науково-практ. коментар / [редкол. В. Я. Тацій та ін.]. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – Харків : Право, 2011. – 1128 с.
123. Копиленко О. Л. «Українська ідея» М. Грушевського: історія і сучасність / О. Л. Копиленко. – К. : Либідь, 1991. – 182 с.
124. Копійка В. В. Розширення Європейського Союзу та Україна : [монографія] / В. В. Копійка. – К. : Логос, 2008. – 352 с.
125. Кормич А. І. Демократичні традиції українського державотворення / А. І. Кормич. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/App/2011_42/Kormich_A.pdf.
126. Кормич А. І. Історія вчень про державу та право / А. І. Кормич. – К. : Правова єдність, 2009. – 311 с.
127. Косарев А. И. Происхождение и сущность государства / А. И. Косарев. – М. : Знание, 1969. – 32 с.
128. Костомаров М. І. Закон Божий (Книга буття українського народу) / М. І. Костомаров. – К. : Либідь, 1991. – 40 с.
129. Котляр И. И. Права человека : [учеб. пособие] / И. И. Котляр. – Мн. : Тесей, 2005. – 288 с.
130. Котюк В. О. Загальна теорія держави і права / В. О. Котюк. – К. : Атіка, 2005. – 590 с.
131. Крят Д. Красноречие фактов // Советская Беларусь (Беларусь Сегодня). – 2005. – № 185. – С. 141-142.
132. Кудряченко А. І. Європейський вибір України: досягнення, виклики та перспективи // Віче. – 2009. – № 16. – С. 2-4.
133. Кудряченко А. І. Стратегічні засади входження України до європейського простору // Україна в Європі: пошуки спільного майбутнього. – К. : Фенікс, 2009. – С. 315-331.
134. Кузнецов И. Н. История государства и права Беларуси / И. Н. Кузнецов. – Мн. : Тесей. 2004. – 320 с.
135. Куликов С. Б. Основы философского анализа науки: методология, смысл и цель / С. Б. Куликов. – Томск : Изд-во Том. гос. пед. ун-та, 2005. – 184 с.
136. Купалов В. Л. Теория государства и права : [учебник] / В. Л. Купалов, А. В. Малько. – М. : Норма, 2008. – 384 с.
137. Лаба О. В. Право Європейського Союзу та право України: теоретико-правові проблеми співвідношення та грамонізації (1991-2004 рр.): автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / О. В. Лаба. – К., 2005. – 18 с.
138. Лазарев В. В. Теория государства и права : [учебник] / В. В. Лазарев, С. В. Липень. – [3-е изд., испр. и доп.]. – М. : Спарк, 2004. – 528 с.
139. Лазарев В. В. Теория государства и права : [учеб. пособие] / В. В. Лазарев. – М. : Академия МВД РФ, 1992. – 182 с.
140. Лебедев С. А. Философия науки : словарь основных терминов / С. А. Лебедев. – М. : Академический Проект, 2004. – 320 с.
141. Левикин И. В. Современная единая российская федеративная государственность. Проблемы и перспективы // Государство и право. – 2002. – № 3. – С. 119-120.
142. Лекции по энциклопедии права / Е. Н. Трубецкой. – М. : Т-во Тип. А. И. Мамонтова, 1917. – 227 с.
143. Ленин В. И. Империализм как высшая стадия капитализма // Политическое собрание сочинений. – М. : Изд-во политической литературы, 1969. – Т. 27. – С. 299-426.
144. Ленин В. И. О государстве // Полное собрание сочинений. – [изд. 5-е.]. – М. : Изд-во политической литературы, 1970. – Т. 39. – С. 1-120.
145. Ленин В. И. Полное собрание сочинений / В. И. Ленин. – [изд. 5-е.]. – М. : Изд-во политической литературы, 1969. – Т. 34. – 585 с.
146. Летушева Н. И. Теория государства и права : [учебник] / Н. И. Летушева. – [4-е изд., испр. и доп.]. – М. : Академия, 2008. – 208 с.
147. Лившиц Р. З. Государство и право в современном обществе: необходимость новых подходов // Советское государство и право. – 1990. – № 10. – С. 13-21.
148. Липа Ю. Призначення України / Ю. Липа. – Львів : Просвіта, 1992. – 272 с.
149. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 355 с.
150. Литвин В. Проголошення незалежної України // Історія України. – 2001. – № 31-32. – С. 2-6.
151. Лоит Т. В. О месте методологии науки в системе современного научного знания // Проблемы диалектики : сб. статей. – Л. : ЛГУ, 1974. – Вып. 4. – С. 137-142.
152. Лукашук И. И. Глобализация и государство // Журнал российского права. – 2001. – № 4. – С. 64-75.
153. Любашиц В. Я. Теория государства и права : [учеб. пособие] / В. Я. Любашиц, А. Ю. Мордовец, И. В. Тимошенко. – Ростов-на-Дону : Март, 2002. – 512 с.
154. Макиавелли Н. Государь / Н. Макиавелли. – М. : Планета, 1990. – 80 с.
155. Макиавеллин Н. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия / Н. Макиавелли. – М. : Фолио, 2001. – 656 с.
156. Макуев Р. Х. Теория государства и права : [учебник] / Р. Х. Макуев. – М. : Юристъ, 2006. – 572 с.
157. Маликов А. В. Проблемы типологии государства: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. В. Маликов. – М., 1998. – 25 с.
158. Мальцев Г. В. Понимание права. Подходы и проблемы / Г. В. Мальцев. – М. : Прометей, 1999. – 419 с.
159. Мамут Л. С. Социальное государство с точки зрения права // Государство и право. – 2001. – № 7. – С. 5-14.
160. Маркс К. Избранные сочинения : в 9 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М. : Изд-во политической литературы, 1987. – Т. 7. – 811 с.
161. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс / [под ред. В. Адоратского]. – М. : Партиздат ЦК ВКП (б), 1937. – Т. 2. – 728 с.
162. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [изд. 2-е.]. – М. : Государственное издание политической литературы, 1960. – Т. 22. – 804 с.
163. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – К. : Политиздат Украины, 1986 – Т. 6. – 563 с.
164. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М. : Изд-во политической литературы, 1962. – Т. 23. – 920 с.
165. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [изд. 2-е.]. – М. : Государственное издание политической литературы, 1962. – Т. 25. – Ч. 1. – 476 с.
166. Маркузе Г. Одномерный человек / Г. Маркузе ; [пер. с англ. А. А. Юдина]. – М. : Издательство АСТ; НПП «Ермак», 2003. – 331 с.
167. Марченко М. Н. Государство и право в условиях глобализации / М. Н. Марченко. – М. : Проспект, 2008. – 400 с.
168. Марченко М. Н. Теория государства и права : [учебник] / М. Н. Марченко. – М. : Изд-во «Зерцало», 2000. – 624 с.
169. Марченко М. Н. Теория государства и права : [учебник] / М. Н. Марченко. – М. : Юристъ, 1996. – 472 с.
170. Матузов Н. И. Теория государства и права : [учебник] / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – [3-е изд.]. – М. : Изд-во «Дело» АНХ, 2009. – 528 с.
171. Матузов Н. И. Теория государства и права : [учебник] / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2005. – 304 с.
172. Межуев В. М. Российский путь цивилизационного развития // Власть. – 1996. – № 11. – С. 41-50.
173. Михальченко М. І. Цивілізаційна визначеність України: сутність, проблеми, перспективи // Україна в Європі: пошуки спільного майбутнього. – К. : Фенікс, 2009. – С. 443-461.
174. Морозова Л. А. Теория государств аи права : [учебник] / Л. А. Морозова. – [изд. 3-е, перераб. и доп.]. – М. : Эксмо, 2009. – 480 с.
175. Морозова Л. А. Теория государства и права в вопросах и ответах : [учеб. пособие] / Л. А. Морозова. – М. : Эксмо, 2008. – 288 с.
176. Музиченко П. Історія держави і права України : [навч. посіб.] / П. Музиченко. – [5-те вид., випр. і доп.]. – К. : Знання, 2006. – 437 с.
177. Музыченко П. П. История государства и права Украины : [учеб. пособие] / П. П. Музыченко. – [6-е изд., испр. и доп.]. – К. : Знання, 2008. – 588 с.
178. Мюнклер Г. Європа як політична ідея // Незалежний культурологічний часопис «Ї». [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ji.lviv.ua/n50texts/muenkler.htm.
179. Назаренко Г. В. Общая теория права и государства : [курс лекций] / Г. В. Назаренко. – Орел : Спарк, 1995. – 128 с.
180. Назаренко Г. В. Общая теория права и государства : [учебный курс] / Г. В. Назаренко. – М. : Ось – 89, 2001. – 176 с.
181. Нерушимая дружба украинского и белорусского народов в период социализма / [отв. ред. Ю. Ю. Кондуфор]. – К. : Наукова думка, 1978. – 271 с.
182. Нетесова Ю. Политика стран Европы и радикализация мусульманських общин // Космополис. – 2008. – № 3 (22). – С. 104-124.
183. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. Прелюдия к философии будущего / Ф. Ницше. – СПб. : Азбука-классика, 2012. – 240 с.
184. Новиков А. М. Методология / А. М. Новиков, Д. А. Новиков. – М. : СИН-ТЕГ, 2007. – 668 с.
185. Новиков А. М. Методология научного исследования / А. М. Новиков, Д. А. Новиков. – М. : Либроком, 2010. – 280 с.
186. Об интегративной методологической ориентации в современном правоведении // Юридическое образование в России: в поисках новой модели. – Саратов ; Екатеринбург : ЦСПР, 2005. – С. 60-75.
187. Общая теория государства и права. Академический курс : в 2 т. / [отв. ред. М. Н. Марченко]. – М. : Зерцало-М, 1998. – Т. 1 : Теория государства. – 534 с.
188. Общая теория права / под ред. А. С. Пиголкина. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Изд- во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1998. – 384 с.
189. Общая теория права и государства : [учебник] / [под ред. В. В. Лазарева]. – М. : Юристъ, 1994. – 348 с.
190. Общая теория права и государства : [учебник] / [под ред. В. В. Лазарева]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 1996. – 472 с.
191. Орленко В. І. Історія держави і права України : [навч. посіб.] / В. І. Орленко, В. В. Орленко. – К. : Вид. А. В. Паливода, 2006. – 161 с.
192. Пакт і Конституція законів та вольностей Війська Запорозького. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/articles/history/1710cnst.htm.
193. Палиенко М. И. Учение о существе права и правовой связанности государства // Антологія української юридичної думки : в 6 т. / [редкол. Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.]. – Т. 1 : Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / [упорядники : В. Д. Бабкін, І. Б. Усенко та ін.]. – К.: Юридична книга, 2002. – С. 369.
194. Панарин А. С. Возвращение в цивилизацию или формационное одиночество // Философские науки. – 1991. – № 8. – С. 23-34.
195. Панов М. Структура и деятельность Европы объединение угля и стали // Международная экономика и международные отношения. – 1958. – № 8. – С. 120-130.
196. Панфилова Т. В. Формационный и «цивилизационный» подходы: возможности и ограниченность // Общественные науки и современность. – 1993. – № 6. – С. 84-97.
197. Паршин А. Что такое государство? / А. Паршин. – М. : Т-во Типо-литогр. В. Чичерин, 1907. – 217 с.
198. Пасько Я. І. Соціальна держава і громадянське суспільство: співпраця versus протистояння / Я. І. Пасько. – К. : ПАРАПАН, 2008. – 272 с.
199. Пахомова А. Українська державність: історія і сучасність // Виховна робота в школі. – 2007. – № 9. – С. 47-49.
200. Переномов Л. С. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая / Л. С. Переномов. – М. : Наука, 1981. – 340 с.
201. Петров В. С. Теоретические вопросы общего понятия государства // Правоведение. – 1964. – № 1. – С. 27-39.
202. Петров Ю. И. Методологические вопросы анализа научного знания / Ю. И. Петров.— М. : Высшая школа, 1977. – 224 с.
203. Платон. Собрание сочинений : в 4 т. / Платон / [общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса, А. А. Тахо-Годи]. – М. : Мысль, 1994. – Т. 3. – 654 с.
204. Плеханов Г. В. (Белыпов Н). К вопросу о развитии монистического взгляда на историю / Г. В. Плеханов. – М. : Государственное издательство политической литературы, 1949. – 304 с.
205. Поволокіна К. П. Законодавство країн СНД та розвиток правової системи Республіки Бєларусь // Порівняльно-правові дослідження: Українсько-грецький міжнародний науковий юридичний журнал. – 2006. – № 2. – С. 147-154.
206. Поволокіна К. П. Законодавство країн СНД: проблеми та перспективи розвитку // зб. матеріалів міжвузівської наукової конференції (25-30 січня 2007 р. м. Косів Івано-Франківської області) «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку». – Вип. 8. – С. 114-116.
207. Поволокіна К. П. Загальна характеристика правової системи Республіки Білорусь // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 26. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – С. 57-61.
208. Политические учения: история и современность / [ред. кол. : П. С. Грацианский, В. Е. Гулиев (отв. ред.)]. – М. : Наука, 1976. – 495 с.
209. Політична система і громадянське суспільство: європейські і українські реалії : [монографія] / [за заг. ред. А. І. Кудряченка]. – К. : НІСД, 2007. – 396 с.
210. Політологія (теорія та історія політичної науки) / П. П. Шляхтун. – К. : Либідь, 2002. – 576 c.
211. Пономарева Е. Г. Суверенитет в условиях глобализации // Свободная мысль. – 2007. – № 11. – С. 95-110.
212. Пономаренко Є. В. До проблем визначення сутності Європейського Союзу / Є. В Пономаренко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnuvs/2009_45/VV-45/VV-45_3.pdf.
213. Правовая мисль : антология. – М. ; Екатеринбург : Академический проект; Деловая книга, 2003. – 2016 с.
214. Правові системи сучасності. Глобалізація. Демократизм. Розвиток / [за ред. В. С. Журавського, О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко].