Свентух Андрій Олегович. Оцінка ризикованості функціонування об'єктів комунального господарства на основі нечітко-множинного підходу

brief description

Свентух Андрій Олегович. Оцінка ризикованості функціонування об'єктів комунального господарства на основі нечітко-множинного підходу: дис... канд. екон. наук: 08.03.02 / Хмельницький національний ун-т. - Хмельницький, 2005

Свентух А. О. Оцінка ризикованості функціонування об’єктів комунального господарства на основі нечітко-множинного підходу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 економіко-математичне моделювання. Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженню економічних, екологічних та соціальних проблем функціонування сучасної сфери поводження з відходами та формування моделі оцінки інтегрального показника ризикованості функціонування полігонів твердих побутових відходів. Виявлено основні соціально-економічні та екологічні тенденції розвитку галузі утилізації відходів на основі використання відповідних практичних даних. Досліджено та виявлено недоліки існуючих підходів до визначення можливих наслідків в результаті аварійного розвитку подій на об’єктах комунального господарства та запропоновано нечітко-логічний та нечітко-множинний підходи до оцінки ризикованості зазначених об’єктів. Запропонований нечітко-множинний підхід адаптовано до умов функціонування полігону твердих побутових відходів та проведена оцінка загального показника ризику аварійного розвитку подій на ньому. На основі отриманих даних запропоновано заходи щодо мінімізації ризику та зміни існуючої системи поводження з відходами.

В процесі проведення дослідження за темою дисертації та реалізації основних поставлених завдань було проаналізовано такі аспекти:
сучасні тенденції розвитку галузі утилізації твердих побутових відходів, економічна і екологічна стійкість сучасної системи поводження з відходами та можливі економічні і екологічні наслідки ігнорування екологічних норм в сфері поводження з відходами;
методики оцінки збитків від забруднення довкілля та методики оцінки можливих наслідків аварії;
методологічні аспекти реалізації методів теорії нечіткої логіки та нечітко-множинного підходу для оцінки ризику виникнення аварії на об’єктах комунального господарства;
визначення показника ризикованості функціонування полігону твердих побутових відходів та пошук шляхів його мінімізації;
вирішення проблеми забруднення довкілля шляхом впровадження інноваційних технологій згідно визначеного алгоритму.
Результати досліджень дають можливість зробити такі висновки:
1. В результаті ігнорування цілого ряду проблем питання утилізації побутових відходів стрімко набуває все зростаючого економічного і екологічного значення. Недооцінка еколого-економічних та соціальних аспектів сфери поводження відходами призвела до загострення екологічної та соціальної ситуації в локальній еколого-економічній системі: збільшення витрат на сферу поводження з побутовими відходами, збільшення обсягів відходів в абсолютному вираженні, і в розрахунку на одного жителя, підвищення захворюваності населення в зоні поблизу полігону та погіршення демографічних показників. В результаті досліджень доведено нестійкість системи поводження з твердими побутовими відходами та схильність до поступового погіршення основних її параметрів, а згодом до виходу системи з-під контролю. Зазначені положення доводять необхідність втручання до процесу управління даною галуззю.
2. Проведений аналіз основних методик оцінки збитків від забруднення довкілля засвідчив обмеженість їх використання для економічної оцінки впливу звалища на довкілля та оцінки ризику отримання збитків від можливих аварій на полігоні твердих побутових відходів. Дані методики позбавлені універсальності. До того ж, за оцінками спеціалістів вони неадекватно відображають розмір завданих збитків і необхідних витрат на ліквідацію наслідків від забруднень. Водночас основним недоліком даних методик є те, що вони практично не враховують можливості отримання економічних і соціальних збитків. Застарілою виявилась база для оцінки збитків, що робить об’єктивно необхідною зміну її з неоподаткованого мінімуму на розмір мінімальної заробітної плати.
3. В процесі дослідження було виявлено недоліки існуючих методик щодо оцінки економічних і соціальних аспектів, які можна частково доповнити. Компенсувати неповноту інформаційної бази в даному випадку можна шляхом використання методів нечіткої логіки та нечітко-множинного підходу, що дає можливості деякі вхідні дані задавати лінгвістично. Відповідно у роботі було запропоновано два підходи до оцінювання показника ризику виникнення аварії на об’єктах комунального господарства: з використанням методів нечіткої логіки, а також з використанням нечітко-множинного підходу. Врахувати багаторівневість вихідних і проміжних даних представляється принципово можливим при використанні нейронних мереж. В результаті поєднання зазначених методів було сформовано нейро-нечітку модель оцінки ризику виникнення аварії на об’єктах комунального господарства.
4. При формування прикладної моделі оцінки ризику було адаптовано запропоновану модель до умов конкретного об’єкта дослідження на основі вдосконалення типологізації ризиків аварійного розвитку подій на полігоні твердих побутових відходів в з врахуванням значимості визначальних факторів. В результаті розрахунків були отримані відповідні значення економічного, екологічного, соціального та інтегрального показника ризику виникнення аварії на полігоні твердих побутових відходів.
5. З метою більш детального аналізу ситуації проведено оцінювання вже завданих у процесі функціонування досліджуваного полігону збитків довкіллю. При розробленні практичних заходів було визначено шляхи мінімізації ризиків забруднення довкілля, зокрема: запропоновано конкретну схему зниження ризику виникнення екологічної аварії на сміттєзвалищі, оцінено витрати на проведення заходів по мінімізації ризику. В результаті дослідження можливих шляхів удосконалення сфери поводження з відходами було узагальнено та систематизовано підходи до сфери управління та знешкодження відходів, відмічені основні недоліки і переваги основних існуючих методів утилізації побутового сміття, визначена можливість застосування відповідних технологій в умовах економічного простору України, розроблено економічні та екологічні критерії обмеження впровадження певного набору утилізаційних технологій.
В цілому ж на основі поєднання існуючих методик оцінки екологічних збитків, а також методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки вдалося поповнити методологічну базу оцінки наслідків негативного впливу забруднення на еколого-економічну систему. На основі запропонованої багаторівневої моделі оцінки ризику можливим є лінгвістичне оцінювання ризику. Можливим є її налагодження і використання в інших багатокритеріальних системах, що свідчить про її універсальність.

Свентух А. О. Оцінка ризикованості функціонування об’єктів комунального господарства на основі нечітко-множинного підходу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 економіко-математичне моделювання. Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженню економічних, екологічних та соціальних проблем функціонування сучасної сфери поводження з відходами та формування моделі оцінки інтегрального показника ризикованості функціонування полігонів твердих побутових відходів. Виявлено основні соціально-економічні та екологічні тенденції розвитку галузі утилізації відходів на основі використання відповідних практичних даних. Досліджено та виявлено недоліки існуючих підходів до визначення можливих наслідків в результаті аварійного розвитку подій на об’єктах комунального господарства та запропоновано нечітко-логічний та нечітко-множинний підходи до оцінки ризикованості зазначених об’єктів. Запропонований нечітко-множинний підхід адаптовано до умов функціонування полігону твердих побутових відходів та проведена оцінка загального показника ризику аварійного розвитку подій на ньому. На основі отриманих даних запропоновано заходи щодо мінімізації ризику та зміни існуючої системи поводження з відходами.

В процесі проведення дослідження за темою дисертації та реалізації основних поставлених завдань було проаналізовано такі аспекти:
сучасні тенденції розвитку галузі утилізації твердих побутових відходів, економічна і екологічна стійкість сучасної системи поводження з відходами та можливі економічні і екологічні наслідки ігнорування екологічних норм в сфері поводження з відходами;
методики оцінки збитків від забруднення довкілля та методики оцінки можливих наслідків аварії;
методологічні аспекти реалізації методів теорії нечіткої логіки та нечітко-множинного підходу для оцінки ризику виникнення аварії на об’єктах комунального господарства;
визначення показника ризикованості функціонування полігону твердих побутових відходів та пошук шляхів його мінімізації;
вирішення проблеми забруднення довкілля шляхом впровадження інноваційних технологій згідно визначеного алгоритму.
Результати досліджень дають можливість зробити такі висновки:
1. В результаті ігнорування цілого ряду проблем питання утилізації побутових відходів стрімко набуває все зростаючого економічного і екологічного значення. Недооцінка еколого-економічних та соціальних аспектів сфери поводження відходами призвела до загострення екологічної та соціальної ситуації в локальній еколого-економічній системі: збільшення витрат на сферу поводження з побутовими відходами, збільшення обсягів відходів в абсолютному вираженні, і в розрахунку на одного жителя, підвищення захворюваності населення в зоні поблизу полігону та погіршення демографічних показників. В результаті досліджень доведено нестійкість системи поводження з твердими побутовими відходами та схильність до поступового погіршення основних її параметрів, а згодом до виходу системи з-під контролю. Зазначені положення доводять необхідність втручання до процесу управління даною галуззю.
2. Проведений аналіз основних методик оцінки збитків від забруднення довкілля засвідчив обмеженість їх використання для економічної оцінки впливу звалища на довкілля та оцінки ризику отримання збитків від можливих аварій на полігоні твердих побутових відходів. Дані методики позбавлені універсальності. До того ж, за оцінками спеціалістів вони неадекватно відображають розмір завданих збитків і необхідних витрат на ліквідацію наслідків від забруднень. Водночас основним недоліком даних методик є те, що вони практично не враховують можливості отримання економічних і соціальних збитків. Застарілою виявилась база для оцінки збитків, що робить об’єктивно необхідною зміну її з неоподаткованого мінімуму на розмір мінімальної заробітної плати.
3. В процесі дослідження було виявлено недоліки існуючих методик щодо оцінки економічних і соціальних аспектів, які можна частково доповнити. Компенсувати неповноту інформаційної бази в даному випадку можна шляхом використання методів нечіткої логіки та нечітко-множинного підходу, що дає можливості деякі вхідні дані задавати лінгвістично. Відповідно у роботі було запропоновано два підходи до оцінювання показника ризику виникнення аварії на об’єктах комунального господарства: з використанням методів нечіткої логіки, а також з використанням нечітко-множинного підходу. Врахувати багаторівневість вихідних і проміжних даних представляється принципово можливим при використанні нейронних мереж. В результаті поєднання зазначених методів було сформовано нейро-нечітку модель оцінки ризику виникнення аварії на об’єктах комунального господарства.
4. При формування прикладної моделі оцінки ризику було адаптовано запропоновану модель до умов конкретного об’єкта дослідження на основі вдосконалення типологізації ризиків аварійного розвитку подій на полігоні твердих побутових відходів в з врахуванням значимості визначальних факторів. В результаті розрахунків були отримані відповідні значення економічного, екологічного, соціального та інтегрального показника ризику виникнення аварії на полігоні твердих побутових відходів.
5. З метою більш детального аналізу ситуації проведено оцінювання вже завданих у процесі функціонування досліджуваного полігону збитків довкіллю. При розробленні практичних заходів було визначено шляхи мінімізації ризиків забруднення довкілля, зокрема: запропоновано конкретну схему зниження ризику виникнення екологічної аварії на сміттєзвалищі, оцінено витрати на проведення заходів по мінімізації ризику. В результаті дослідження можливих шляхів удосконалення сфери поводження з відходами було узагальнено та систематизовано підходи до сфери управління та знешкодження відходів, відмічені основні недоліки і переваги основних існуючих методів утилізації побутового сміття, визначена можливість застосування відповідних технологій в умовах економічного простору України, розроблено економічні та екологічні критерії обмеження впровадження певного набору утилізаційних технологій.
В цілому ж на основі поєднання існуючих методик оцінки екологічних збитків, а також методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки вдалося поповнити методологічну базу оцінки наслідків негативного впливу забруднення на еколого-економічну систему. На основі запропонованої багаторівневої моделі оцінки ризику можливим є лінгвістичне оцінювання ризику. Можливим є її налагодження і використання в інших багатокритеріальних системах, що свідчить про її універсальність.

Свентух А. О. Оцінка ризикованості функціонування об’єктів комунального господарства на основі нечітко-множинного підходу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 економіко-математичне моделювання. Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженню економічних, екологічних та соціальних проблем функціонування сучасної сфери поводження з відходами та формування моделі оцінки інтегрального показника ризикованості функціонування полігонів твердих побутових відходів. Виявлено основні соціально-економічні та екологічні тенденції розвитку галузі утилізації відходів на основі використання відповідних практичних даних. Досліджено та виявлено недоліки існуючих підходів до визначення можливих наслідків в результаті аварійного розвитку подій на об’єктах комунального господарства та запропоновано нечітко-логічний та нечітко-множинний підходи до оцінки ризикованості зазначених об’єктів. Запропонований нечітко-множинний підхід адаптовано до умов функціонування полігону твердих побутових відходів та проведена оцінка загального показника ризику аварійного розвитку подій на ньому. На основі отриманих даних запропоновано заходи щодо мінімізації ризику та зміни існуючої системи поводження з відходами.

В процесі проведення дослідження за темою дисертації та реалізації основних поставлених завдань було проаналізовано такі аспекти:
сучасні тенденції розвитку галузі утилізації твердих побутових відходів, економічна і екологічна стійкість сучасної системи поводження з відходами та можливі економічні і екологічні наслідки ігнорування екологічних норм в сфері поводження з відходами;
методики оцінки збитків від забруднення довкілля та методики оцінки можливих наслідків аварії;
методологічні аспекти реалізації методів теорії нечіткої логіки та нечітко-множинного підходу для оцінки ризику виникнення аварії на об’єктах комунального господарства;
визначення показника ризикованості функціонування полігону твердих побутових відходів та пошук шляхів його мінімізації;
вирішення проблеми забруднення довкілля шляхом впровадження інноваційних технологій згідно визначеного алгоритму.
Результати досліджень дають можливість зробити такі висновки:
1. В результаті ігнорування цілого ряду проблем питання утилізації побутових відходів стрімко набуває все зростаючого економічного і екологічного значення. Недооцінка еколого-економічних та соціальних аспектів сфери поводження відходами призвела до загострення екологічної та соціальної ситуації в локальній еколого-економічній системі: збільшення витрат на сферу поводження з побутовими відходами, збільшення обсягів відходів в абсолютному вираженні, і в розрахунку на одного жителя, підвищення захворюваності населення в зоні поблизу полігону та погіршення демографічних показників. В результаті досліджень доведено нестійкість системи поводження з твердими побутовими відходами та схильність до поступового погіршення основних її параметрів, а згодом до виходу системи з-під контролю. Зазначені положення доводять необхідність втручання до процесу управління даною галуззю.
2. Проведений аналіз основних методик оцінки збитків від забруднення довкілля засвідчив обмеженість їх використання для економічної оцінки впливу звалища на довкілля та оцінки ризику отримання збитків від можливих аварій на полігоні твердих побутових відходів. Дані методики позбавлені універсальності. До того ж, за оцінками спеціалістів вони неадекватно відображають розмір завданих збитків і необхідних витрат на ліквідацію наслідків від забруднень. Водночас основним недоліком даних методик є те, що вони практично не враховують можливості отримання економічних і соціальних збитків. Застарілою виявилась база для оцінки збитків, що робить об’єктивно необхідною зміну її з неоподаткованого мінімуму на розмір мінімальної заробітної плати.
3. В процесі дослідження було виявлено недоліки існуючих методик щодо оцінки економічних і соціальних аспектів, які можна частково доповнити. Компенсувати неповноту інформаційної бази в даному випадку можна шляхом використання методів нечіткої логіки та нечітко-множинного підходу, що дає можливості деякі вхідні дані задавати лінгвістично. Відповідно у роботі було запропоновано два підходи до оцінювання показника ризику виникнення аварії на об’єктах комунального господарства: з використанням методів нечіткої логіки, а також з використанням нечітко-множинного підходу. Врахувати багаторівневість вихідних і проміжних даних представляється принципово можливим при використанні нейронних мереж. В результаті поєднання зазначених методів було сформовано нейро-нечітку модель оцінки ризику виникнення аварії на об’єктах комунального господарства.
4. При формування прикладної моделі оцінки ризику було адаптовано запропоновану модель до умов конкретного об’єкта дослідження на основі вдосконалення типологізації ризиків аварійного розвитку подій на полігоні твердих побутових відходів в з врахуванням значимості визначальних факторів. В результаті розрахунків були отримані відповідні значення економічного, екологічного, соціального та інтегрального показника ризику виникнення аварії на полігоні твердих побутових відходів.
5. З метою більш детального аналізу ситуації проведено оцінювання вже завданих у процесі функціонування досліджуваного полігону збитків довкіллю. При розробленні практичних заходів було визначено шляхи мінімізації ризиків забруднення довкілля, зокрема: запропоновано конкретну схему зниження ризику виникнення екологічної аварії на сміттєзвалищі, оцінено витрати на проведення заходів по мінімізації ризику. В результаті дослідження можливих шляхів удосконалення сфери поводження з відходами було узагальнено та систематизовано підходи до сфери управління та знешкодження відходів, відмічені основні недоліки і переваги основних існуючих методів утилізації побутового сміття, визначена можливість застосування відповідних технологій в умовах економічного простору України, розроблено економічні та екологічні критерії обмеження впровадження певного набору утилізаційних технологій.
В цілому ж на основі поєднання існуючих методик оцінки екологічних збитків, а також методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки вдалося поповнити методологічну базу оцінки наслідків негативного впливу забруднення на еколого-економічну систему. На основі запропонованої багаторівневої моделі оцінки ризику можливим є лінгвістичне оцінювання ризику. Можливим є її налагодження і використання в інших багатокритеріальних системах, що свідчить про її універсальність.