Сюсюка Володимир Григорович. Діагностика порушень взаємовідносин у системі мати-плацента-плід та шляхи їх корекції у вагітних з варикозною хворобою

brief description

Сюсюка Володимир Григорович. Діагностика порушень взаємовідносин у системі мати-плацента-плід та шляхи їх корекції у вагітних з варикозною хворобою : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Запорізький держ. медичний ун-т. — Запоріжжя, 2006. — 173арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 147-173.

Сюсюка В.Г.Діагностика порушень взаємовідносин у системі мати-плацента-плід та шляхи їх корекції у вагітних з варикозною хворобою. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. акушерство та гінекологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.
Дисертації присвячена вивченню особливостей перебігу гестації і стану системи мати-плацента-плід в залежності від терміну появи симптомів варикозної хвороби. Встановлено, що у вагітних, у яких симптоми варикозної хвороби обумовлені теперішньою вагітністю, має місце вища частота ускладненого перебігу вагітності та перинатальної захворюваності у порівнянні з жінками, у яких симптоми ВХ обумовлені попередньою вагітністю, або не обумовлені вагітнісю взагалі. Проведені клініко-статистичні, радіоімунологічні, ехографічні, кардіотахографічні, реографічні, спектрофотометричні методи дослідження дали змогу патогенетично обґрунтувати патологічний вплив варикозної хвороби на стан системи мати-плацента-плід. Виявлені порушення адаптації на клітинному рівні характеризуються інтенсифікацією ПОЛ зі зниженням АСОЗ. Як наслідок дезадаптації вегетативної регуляції відмічено порушення центральної та периферичної гемодинаміки. Науково обгрунтовані лікувально-профілактичні заходи, які спрямовані на стабілізацію процесів пероксидації, що дозволило поліпшити наслідки розродження та тим знизити перинатальну захворюваність.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо патогенетичного обґрунтування патологічного впливу варикозної хвороби на перебіг вагітності та пологів, в першу чергу на стан системи мати-плацента-плід, що дало змогу розробити новий підхід до корекції порушень стану у цій системі у жінок, які страждають варикозною хворобою.

Жінки з варикозною хворобою становлять групу ризику за виникненням ускладнень гестації (ранній гестоз, пізній гестоз, анемія вагітних, невиношування вагітності, плацентарна дисфункція), частота яких залежить від терміну появи симптомів варикозної хвороби.
При проведенні функціональних методів дослідження стану системи мати-плацента-плід у жінок з ВХ найбільш інформативним є доплерометричне дослідження. У жінок, у яких симптоми ВХ обумовлені теперішньою вагітністю порушення кровоплину у маткові артерії сприяло зниженню плацентарної перфузії у 80 % вагітних, що у 1,7 рази вище, ніж у жінок у яких симптоми ВХ не пов’язані з теперішньою вагітністю. Відповідно, у 2,8 рази частіше діагностовані гемодинамічні порушення при дослідженні кровоплину артерії пуповини та у 1,8 рази частіше при дослідженні середньої мозкової артерії плода.
У вагітних з ВХ встановлено пригнічення синтезу гормонів, що характеризують стан системи мати-плацента-плід. Так, рівень прогестерону знизився на 38 % як у групі жінок з симптомами ВХ, обумовленої теперішньою вагітністю, так і групі з ВХ, що не пов’язана з теперішньою вагітністю у порівнянні з контрольною групою: рівень кортизолу на 29 % та 33 % відповідно, рівень соматомамотропіну на 30 % та 26 % відповідно, рівень естріолу на 26% та 22 % відповідно у порівнянні з контрольною групою.
Достовірне зниження показників периферичної гемодинаміки (АСХ, АДХ, АШК, МШК, РСІ і ПКС) в умовах порушення центральної гемодинаміки у вагітних з варикозною хворобою, прояви якої з’явилися під час даної вагітності у порівнянні як з жінками контрольної групи, так і жінками, симптоми ВХ яких не пов’язані з теперішньою вагітністю (р < 0,05), сприяють порушенню притоку крові до периферичних тканин, у тому числі і до системи мати-плацента-плід.
Перебіг вагітності на тлі ВХ супроводжується дисфункцією вегетативної регуляції. Так, у жінок, у яких прояви ВХ обумовлені теперішньою вагітністю, має місце деяке переважання симпатичної регуляції, що свідчить про порушення механізмів адаптації та компенсаторно-пристосувальних реакцій організму даного контингенту жінок.
У вагітних з ВХ симптоми, якої обумовлені теперішньою вагітністю, має місце інтенсифікація процесів ПОЛ, які характеризувалися достовірним зростанням первинних та вторинних продуктів пероксидації як у порівнянні з контрольною групою (р < 0,001), так і групою жінок, симптоми ВХ у яких не пов’язані з теперішньою вагітністю (р < 0,05) на тлі зниження основних показників АОСЗ, що є свідченням порушення метаболізму і процесів адаптації на клітинному рівні.
У дітей, народжених жінками, що страждають варикозною хворобою, мали місце порушення функціонального стану при народженні та періоду адаптації у ранньому неонатальному періоді. Так, у 24,4 % дітей, народжених жінками, у яких симптоми ВХ обумовлені теперішньою вагітністю, діагностована затримка росту плода, а у 7,5 % мало місце гіпоксично-травматичне ураження ЦНС, що у 1,4 та 4,9 рази перевищувало відповідні показники у групі жінок, симптоми ВХ у яких були обумовлені попередньою вагітністю, або не обумовлені вагітністю взагалі та склали 17,3 % та 1,9 % відповідно.
Оптимізація лікувально-профілактичних заходів на підставі отриманих даних щодо патогенетичних механізмів негативного впливу варикозної хвороби на наслідки вагітності дозволила стабілізувати процеси ПОЛ та поліпшити функціональний стан системи мати-плацента-плід, тим самим сприяючи зменшенню народження дітей з ознаками дистресу та затримкою росту.