ТАКТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОРГАНІЗОВАНИМИ ГРУПАМИ І ЗЛОЧИННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТАКТИЧНА ОПЕРАЦІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ
КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТАКТИКИ 11
1.1. Поняття тактичної операції в криміналістиці та її ознаки 11
1.2. Види і класифікація тактичних операцій 22
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ,
ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОРГАНІЗОВАНИМИ ГРУПАМИ І
ЗЛОЧИННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ 37
2.1. Криміналістична класифікація вбивств, що вчиняються
організованими групами і злочинними організаціями 37
2.2. Криміналістична характеристика вбивств, що
вчиняються організованими групами і злочинними організаціями 52
2.3. Особливості тактики провадження початкових слідчих дій 85
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ І ВИКОРИСТАННЯ
ТИПОВИХ ТАКТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ У РОЗСЛІДУВАННІ
ВБИВСТВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОРГАНІЗОВАНИМИ
ГРУПАМИ І ЗЛОЧИННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ 109
3.1. Передумови і можливості розробки тактичних операцій у
розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами 109
3.2. Проміжні завдання розслідування вбивств даної категорії 117
3.3. Види і характеристика тактичних операцій при розслідуванні
вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними
організаціями 127
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177
ДОДАТКИ 197

ВСТУП

Особливістю даної роботи є дослідження важливих проблем розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, можливостей побудови і використання типових тактичних операцій у розслідуванні зазначеної категорії злочинів. Недостатня розробка цих питань у науковій літературі і нагальні потреби слідчої практики обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Актуальність теми дослідження. Україна перебуває в умовах реформування соціально-економічної сфери, реорганізації економічного механізму і появи нових форм власності. Разом з тим зміни, що відбуваються у суспільстві, перерозподіл сфер впливу, люмпенізація окремих верст населення призводять до загострення криміногенної ситуації, виникнення нових видів злочинної діяльності. Особливу небезпеку сьогодні становлять вбивства, у тому числі ті, що вчиняються організованими злочинними групами.
Конституція України проголошує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має право на життя. Вбивство є найтяжчим злочином проти особи. Сьогодні відмічається зростання кількості вбивств взагалі та вбивств при обтяжуючих обставинах. Зокрема, якщо число засуджених за умисне вбивство до позбавлення волі в 1990 р. складало 1349 осіб, то в 1995 р. – 2198, в 2001р. – 1772; число засуджених осіб за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах до позбавлення волі в 1990 р. було 350 осіб, в 1995 р. – 560, а в 2001 р. – 907 [134, c. 43] ). При цьому збільшується кількість вбивств, що вчиняються організованими угрупованнями та із застосуванням вогнепальної зброї (або вибухових речовин). Удосконалюється злочинний механізм вбивств, виявляються їх нові види та професійна спрямованість. Своєрідність організованої злочинності, її динамізм потребують адекватних засобів стратегічного і тактичного порядку боротьби з цим явищем, розробки відповідних наукових рекомендацій.
Проблеми методики розслідування умисних вбивств певним чином досліджувались у вітчизняній криміналістиці. Разом з тим сьогодні існує необхідність у вивченні проблем розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, формуванні специфічної методики розслідування, запропонування практичним працівникам правоохоронних органів певних "алгоритмів" дій у тих чи інших ситуаціях, розробки типових тактичних операцій. У криміналістичній теорії залишаються нерозробленими тактичні операції стосовно розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами.
Вагомий внесок у дослідження теоретичних питань, пов’язаних із удосконаленням розкриття та розслідування вбивств, зробили такі вчені-криміналісти України та інших держав, як Т. В. Авер’янова, Ю. П. Аленін, О. Я. Баєв, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, В. І. Бояров, О. Ю. Булулуков, І. В. Борисенко, О. М. Васильєв, Л. Г. Відонов, В. К. Гавло, В. Г. Гончаренко, М. С. Гурєв, А. В. Дулов, В. А. Журавель, А. В. Іщенко, В. П. Колмаков, О. Н. Колесніченко, В. О. Коновалова, В. С. Кузьмічьов, В. К. Лисиченко, В. Г. Лукашевич, Г. А. Матусовський, Г. М. Мудьюгін, М. В. Салтевський, В. В. Тищенко, В. Ю. Шепітько, М. П. Яблоков та ін. Разом з тим слід зазначити, що в криміналістиці відсутні достатні розробки щодо розслідування вбивств, які вчиняються організованими злочинними групами; є необхідність формування та удосконалення окремих методик розслідування вбивств означеної категорії, пропонування типових дій слідчих та оперативних працівників у певних ситуаціях.
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю виявлення особливостей розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами, розробки та упорядкування найбільш ефективних тактичних операцій (комплексів слідчих, оперативно-розшукових, організаційних та інших заходів). Названі обставини дозволяють віднести проблеми, що розглядаються, до актуальних.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996 – 2000 рр., затвердженої Указом Президента України
№ 837/96 від 17 вересня 1996 р., а також Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 рр., затвердженої Указом Президента України
№ 1376/2000 від 25 грудня 2000 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у формуванні теоретичних основ побудови типових тактичних операцій при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами, здійсненні типізації тактичних операцій та визначенні механізму їх реалізації.
Відповідно до вказаної мети були поставлені і вирішені такі завдання:
1) виявити ознаки тактичної операції, дослідити різні її визначення та запропонувати авторське бачення категорії "тактична операція";
2) проаналізувати види тактичних операцій та визначити підстави їх класифікації;
3) розробити криміналістичну класифікацію вбивств, що вчиняються організованими групами;
4) сформувати криміналістичну характеристику даної категорії злочинів і розглянути особливості її структурних елементів;
5) встановити специфіку проведення початкових слідчих дій при розслідуванні вбивств даної категорії;
6) виявити передумови розробки тактичних операцій у розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами;
7) простежити зв’язок тактичних операцій з проміжними завданнями розслідування вбивств;
8) розробити типові тактичні операції стосовно розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами.
Об’єктом наукового дослідження є діяльність, спрямована на розкриття та розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами, а також діяльність організованих злочинних угруповань.
Предметом дослідження виступають тактичні засоби, спрямовані на удосконалення (оптимізацію) розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами.
Методологічну основу дисертації складають положення теорії пізнання і загальної теорії криміналістики. В процесі дослідження було використано систему методів наукового пізнання: формально-логічний (класифікація вбивств, що вчиняються організованими групами; класифікація і типізація тактичних операцій); функціональний (динаміка окремих елементів криміналістичної характеристики вбивств, що вчиняються організованими групами; ситуаційна залежність тактичних операцій та інших засобів); історико-правовий (етапи розвитку боротьби з організованою злочинністю); системно-структурний (побудова типових тактичних операцій, спрямованих на вирішення проміжних завдань розслідування); порівняльний (порівняння загальних тактичних операцій з тактичними операціями, доцільними при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами; порівняння елементів криміналістичної характеристики вбивств з елементами криміналістичної характеристики вбивств на замовлення, в ході протистояння організованих груп тощо); статистичний метод (під час узагальнення кримінальних справ про вбивства, що вчиняються організованими групами; при збиранні та первісній обробці інформації, отриманої зі статистичної звітності, анкетування та інтерв’ювання слідчих прокуратури та МВС України).
Правовою базою дослідження є Конституція України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, нормативно-правові акти, що регламентують організацію і діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають: результати анкетування та інтерв’ювання слідчих прокуратури та МВС України, що проводилися за спеціально розробленими методиками (опитано 150 слідчих); результати узагальнення кримінальних справ про вбивства, вчинені організованими злочинними групами, за 1996 – 2001 рр. (узагальнено 130 справ); результати узагальнення та аналізу опублікованих матеріалів слідчої практики; дані статистичних звітів МВС України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України. При підготовці дисертаційного дослідження використовувався також особистий багаторічний досвід слідчої діяльності автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є першим в Україні монографічним дослідженням, в якому на базі головних положень теорії криміналістики та упорядкування слідчої практики сформульовані типові тактичні операції, що можуть бути застосовані при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами.
У дисертації пропонується низка нових концептуальних у теоретичному плані і важливих у практичному відношенні положень, у тому числі:
– визначені ознаки тактичної операції, сформульовано авторський підхід до визначення її поняття; виявлені види тактичних операцій та запропонована їх класифікація;
– вперше розроблена криміналістична класифікація вбивств, що вчиняються організованими групами; запропоновані найбільш доцільні підстави такої класифікації;
– вперше проведено комплексний аналіз криміналістичної характеристики вбивств зазначеної категорії;
– розкрито зміст та встановлені особливості головних елементів криміналістичної характеристики;
– визначені особливості проведення окремих початкових слідчих дій (огляду місця події, допиту, пред’явлення для впізнання, обшуку, призначення судових експертиз, зняття інформації з каналів зв’язку та ін.);
– виявлені передумови і можливості розробки тактичних операцій у розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами; встановлені залежності між проміжними завданнями розслідування і тактичними операціями;
– сформульовані проміжні завдання розслідування стосовно даної категорії злочинів (встановлення характеру і виду вбивства; встановлення місця і часу вчинення вбивства; встановлення засобів і знарядь убивства; встановлення мотивів убивства; встановлення особи жертви; встановлення особи вбивці; усунення протидії розслідуванню);
– вперше розроблені та запропоновані для застосування двадцять типових тактичних операцій, доцільних при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами; надані характеристики пропонованих тактичних операцій;
– виявлені специфічні тактичні операції, притаманні розслідуванню вбивств, вчинених організованими злочинними групами ("Організований характер убивств"; "Зв’язки убивці з організованим формуванням", "Склад і структура організованої групи", "Замовник убивства" тощо), та визначено їх внутрішній зміст і обґрунтована доцільність застосування.
Практичне значення одержаних результатів. Вказані в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути застосовані для підвищення ефективності:
– науково-дослідницької роботи – як підґрунтя для подальшої розробки теорії тактичних операцій та удосконалення окремих методик розслідування злочинів; наукових досліджень криміналістичної методики розслідування злочинів, що вчиняються організованими групами, тактичних засобів протидії організованій злочинності;
– практичної діяльності правоохоронних органів – як рекомендації щодо вдосконалення слідчої та оперативно-розшукової діяльності; в ході застосування типових тактичних операцій при розкритті та розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами;
– навчального процесу – як матеріал для підготовки відповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсу "Криміналістика", а також у навчальному процесі юридичних вузів України, при читанні лекцій з криміналістики і відповідних спецкурсів та проведенні практичних занять.
Апробація результатів дослідження. Дисертація підготовлена на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, представлена й обговорена на її засіданнях, схвалена нею і рекомендована до захисту.
Основні положення дисертації обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей)" (м. Харків,
1999 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі "Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність" (м. Харків, 2001 р.); регулярних семінарах слідчих працівників прокуратури Харківської області та м. Харкова.
За результатами дисертаційного дослідження підготовлено та надіслано на адресу Генеральної прокуратури України доповідну записку з метою впровадження рекомендацій в практику слідчих працівників. Дисертантом розроблені також методичні рекомендації, спрямовані на удосконалення практики розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами. Пропозиції дисертації знайшли застосування в слідчих органах прокуратури та УМВС окремих областей України, а також у навчальному процесі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого при викладанні лекційного курсу та проведенні практичних занять з криміналістики, що підтверджується відповідними актами впровадження наукових досліджень дисертації.
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 3 наукових статтях, опублікованих у виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, 1 методичних рекомендаціях та 1 тезах наукової доповіді.
Структура дисертації. Загальний обсяг дисертації 209 с. Робота складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел (218 найменувань) і 2 додатків (13 с.)

bibliography

ВИСНОВКИ

Підсумком дисертаційного дослідження є обгрунтування наукових основ розробки тактичних операцій при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами та злочинними організаціями. Запропоновані в роботі типові тактичні операції можуть розцінюватися як оптимальні програми дій слідчого, спрямовані на вирішення проміжного (локального) завдання розслідування.
Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі основні висновки, які, на думку автора, роблять певний внесок в теорію криміналістики і практичну діяльність слідчих працівників.
1. Визначено ознаки тактичної операції, сформульовано авторський підхід до визначення її поняття; виявлені види тактичних операцій та запропонована їх класифікація; пропонуються підстави класифікації тактичних операцій залежно від: виду злочину; проміжних (локальних) завдань розслідування злочинів; характеру елементів структури тактичної операції; рівня складності тактичної операції; часового періоду її дії; етапу розслідування злочину; характеру спрямованості операції; осіб, які здійснюють взаємодію при проведенні тактичної операції.
2. Розроблена криміналістична класифікація вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами. Підставами поділу (групування) таких злочинів є: 1) обстановка, в якій вчиняється вбивство: а) вбивства, що вчиняються таємно; б) вбивства, що вчиняються в ході відкритої сутички; 2) особа, яка виконує вбивство: а) вбивство вчиняє член організованого злочинного угруповання (або група бойовиків); б) вбивство вчиняє особа, яка перебуває на утриманні організованої злочинної групи; в) вбивство вчиняє особа, яка запрошується для вчинення вбивства; 3) особа вбивці: а) вбивство, що вчиняється вбивцею-ділетантом; б) вбивство, що вчиняється вбивцею-професіоналом; 4) рівень вирішення конфліктних взаємовідносин організованої злочинної групи: а) вбивство як засіб вирішення внутрішньогрупового конфлікту; б) вбивство як засіб вирішення зовнішніх конфліктних відносин; 5) цілі злочинної групи; 6) знаряддя і засоби, використовувані організованою злочинною групою; 7) механізм організації вбивства: а) вбивство на замовлення; б) вбивство в процесі "розборок"; в) вбивство, поєднане з бандитизмом; г) вбивство як результат терористичного акту; ґ) вбивство, пов’язане з викраденням людей, з відчуженням житла громадян; е) вбивство, поєднане з іншими загальнокримінальними злочинами; 8) механізм приховування вбивства; 9) масштабність вбивств; 10) територіальна поширеність.
3. Проведено комплексний аналіз криміналістичної характеристики вбивств, що вчиняються організованими групами; розкрито зміст та встановлені особливості головних елементів криміналістичної характеристики (особа злочинця, особа потерпілого, знаряддя і засоби вчинення вбивств, обстановка вбивства, типові сліди злочину та ін.).
4. Визначені особливості проведення окремих слідчих дій на початковому етапі розслідування вбивств (огляду місця події, допиту, пред’явлення для впізнання, обшуку, призначення судових експертиз, зняття інформації з каналів зв’язку та ін.). Встановлені особливості у послідовності проведення слідчих дій та їх взаємозв’язки із оперативно-розшуковими та організаційними заходами.
5. Виявлені передумови і можливості розробки тактичних операцій у розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами; визначені чинники, що впливають на розробку та реалізацію тактичних операцій: вид злочину, слідча та кримінальна ситуація, локальне завдання розслідування. Простежені залежності між проміжними завданнями розслідування і тактичними операціями.
6. Сформульовані проміжні завдання розслідування стосовно даної категорії злочинів (встановлення характеру і виду вбивства; встановлення місця і часу вчинення вбивства; встановлення засобів і знарядь убивства; встановлення мотивів убивства; встановлення особи жертви; встановлення особи вбивці; усунення протидії розслідуванню).
7. Розроблені та запропоновані для застосування двадцять типових тактичних операцій, доцільних при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами ("Організований характер убивства"; "Вид убивства"; "Зв’язок убивства з іншими злочинами"; "Умови вбивства"; "Механізм вчинення (організації) вбивства"; "Механізм приховування вбивства"; "Знаряддя вбивства"; "Віктимність жертви"; "Груповий конфлікт"; "Ідентифікація невпізнаного трупа ("Атрибуція трупа")"; "Соціальний статус жертви"; "Зв’язки жертви"; "Особа вбивці"; "Зв’язки вбивці з організованим формуванням"; "Склад і структура організованої групи"; "Замовник убивства"; "Пошук злочинця"; "Захист свідка"; "Захист доказів") та надані характеристики пропонованих тактичних операцій.
Сформульовані в дисертаційному дослідженні висновки та пропозиції можуть бути використані у науково-дослідницькій сфері, в практиці правоохоронних органів та у навчальному процесі юридичних закладів освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аббасова И.С., Кручинина Н.В., Шиканов В.И. Время как базисный элемент криминалистически значимой информации о событии преступления. – Иркутск, 1994. – 138 с.
2. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов /Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 990 с.
3. Аленин Ю.П. Выявление и расследование очагов преступлений: теория и практика: Монография. – Одесса: Юрид. ин-т ОГУ, 1996. – 267 с.
4. Аслаханов А.А. Особенности российской коррупции //Проблемы борьбы с коррупцией. – М., 1999. – С. 38-42.
5. Афанасьев С.А. Криминалистическая характеристика и типовая программа расследования сексуально-садистских убийств: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – СПб., 1992. – 22 с.
6. Ахмедшин Р.Л. О функционировании механизмов защиты психики у серийных убийц //Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в ХХІ веке? Медицинские аспекты социальной агрессии. Матер. 3-й междунар. науч. конф. (18-21 сентября 2001 г.; Ростов-на-Дону, Россия). –Ростов-на-Дону: Изд-во ЛРНЦ "Феникс", 2001. –С. 37-39.
7. Баев О.Я. О видах связей элементов криминалистической характеристики преступлений и проблемах их установления //Уголовно-процессуальные и криминалистические чтения на Алтае. Вып.1: Матер. регион. ежегод. науч.-практ. конф. 21-22 марта 2001 /Под ред. В.К.Гавло. – Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2001. – С. 14-18.
8. Баев О.Я. Основы криминалистики: Курс лекций. – М.: Экзамен, 2001. – 288 с.
9. Бахин В., Когамов М., Карпов Н. Допрос на предварительном следствии (уголовно-процессуальные и криминалистические вопросы). – Алматы: θркениет, 1999. – 208 с.
10. Бахин В.П. Задачи криминалистики в современных условиях //Актуальные проблемы уголовного процесса и криминалистики на современном этапе: Межвуз. сб. науч. тр. – Одесса: Одесский ун-т, 1993. – С. 96-103.
11. Бахин В.П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики: Лекция. –Симферополь: Таврический экологический ин-т, 1999. – 34 с.
12. Бахин В.П., Карпов Н.С. Преступная деятельность как объект криминалистического изучения: Лекция. – К., 1999.
13. Бахін В.П., Гора І.В., Цимбал П.В. Криміналістика. Курс лекцій. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – Ч. 1. – 356 с.
14. Бахін В.П., Михайлов М.А. Кримінальний вибух: поняття, характеристика, аналіз, розслідування. – К., 1999. – 132 с.
15. Белкин Р.С. Криминалистика. Краткая энциклопедия.– М.: Большая Российская энциклопедия, 1995. – 111 с.
16. Белкин Р.С. Криминалистика. Учебный словарь-справочник. – М.: Юристъ, 1999. – 268 с.
17. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики. – М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 240 с.
18. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М.: Юрид. лит., 1987. – 279 с.
19. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.
20. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М.: Изд-во БЕК, 1997.
21. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – 2-е изд., доп. – М.: Мегатрон ХХІ, 2000. – 334 с.
22. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т.1: Общая теория криминалистики. – 408 с.
23. Белкин Р.С. Курс криминалистики в 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т. 2: Частные криминалистические теории. – 464 с.
24. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т.3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – 480 с.
25. Белкин Р.С. Курс криминалистики: Учеб. пособие для вузов. – 3-е изд., доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.
26. Белкин Р.С. Очерки криминалистической тактики: Учеб. пособие. – Волгоград: ВСШ МВД РФ, 1993. – 200 с.
27. Белкин Р.С. Теория и практика следственного эксперимента. – М.: ВШ МВД СССР, 1959. – 169 с.
28. Белкин Р.С., Быховский И.Е., Дулов А.В. Модное увлечение или новое слово в науке? //Соц. законность. – 1987. – №9.
29. Біленчук П.Д., Перкін В.І. Тактичні прийоми, тактичні комбінації та тактичні операції в розслідуванні злочинів: Навч. посібник. – К., 1996. – 32 с.
30. Большой энциклопедический словарь /Гл. ред. А. М. Прохоров. – М.: Большая Российская энциклопедия; СПб: Норинт, 1998. – 1456 с.
31. Бондар Ю.Е. Про досвід розкриття і розслідування умисних вбивств, вчинених організованою злочинною групою //Слідча практика України. Із досвіду слідчої роботи органів прокуратури. – К.: КримАрт, 2000. – Вип. №2. – С. 7-11.
32. Борисенко І.В. Деякі особливості початкового етапу розслідування вбивств із розчленуванням трупа //Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези доп. та наук. повідомлень Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених /За ред. М.І.Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 174-176.
33. Борисенко І.В. Методика розслідування вбивств з розчленуванням трупа: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Харків, 1999. – 19 с.
34. Бояров В.И. Убийства, совершаемые в процессе противостояния организованных преступных группировок (особенности расследования): Метод. пособие. – Харьков: КримАрт, 1997. – 132 с.
35. Бояров В.І. Особливості методики розслідування вбивств, скоєних в умовах протистояння злочинних угруповань: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 2000. – 16 с.
36. Булулуков О.Ю. Методика розслідування вбивств при відсутності трупа: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Харьков, 1996. – 24 с.
37. Булулуков О.Ю. Тактическая операция "Личность преступника" в расследовании убийств при отсутствии трупа //Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 49. – С. 166-174.
38. Бурданова В.С., Гуняев В.А. Программа раскрытия убийств, совершенных по найму //Южно-уральские криминалистические чтения. – Вып. 7. – Уфа: Башкирский гос. ун-т, 1999. – С. 12-19.
39. Быков В.М. Криминалистическая характеристика преступных групп. – Ташкент, 1986.
40. Быков В.М. Особенности расследования групповых преступлений. – Ташкент, 1980.
41. Валеев М. Х. Криминалистическая характеристика и особенности первоначального этапа расследования вымогательства: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Уфа, 1997. – 24 с.
42. Валуйська М. Ю. Кримінологічна характеристика особистості злочинців, що вчинили умисні вбивства при обтяжуючих обставинах: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Харків, 2002. – 19 с.
43. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. – 72 с.
44. Васильев А.Н. Тактика отдельных следственных действий (Биб-чка следователя). – М.: Юрид. лит., 1981. – 112 с.
45. Васильев А.Н., Яблоков Н.П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 144 с.
46. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1991. – 464 с.
47. Введенский Г.Е., Ткаченко А.А. Психопатологические и сексологические аспекты проспективного портрета серийных сексуальных убийц //Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в ХХІ веке? Медицинские аспекты социальной агрессии: Матер. 3-й межд. науч. конф. – Ростов-на-Дону: Изд-во ЛРНЦ "Феникс", 2001. – C. 120-122.
48. Видонов Л.Г. Криминалистические характеристики убийств и системы типовых версий о лицах, совершивших убийства без очевидцев: Методические рекомендации к использованию систем типовых версий. – Горький, 1978.
49. Виницкий Л.В. Осмотр места происшествия: организационные, процессуальные и тактические вопросы (по материалам Казахской ССР): Учеб. пособие. – Караганда. 1986. – 106 с.
50. Владимиров В.Ю., Валетов Д.А. Некоторые аспекты совершенствования института идентификации личности в Российской Федерации //Роль и значение деятельности Р.С.Белкина в становлении современной криминалистики. Материалы межд. науч. конф. (к 80-летию со дня рождения Р.С.Белкина). – М., 2002. – С. 131-136.
51. Волобуєв А.Ф. Наукові основи комплексної методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – Харків, 2002. – 42 с.
52. Волчецкая Т.С. Криминалистическая ситуалогия: Монография /Под ред. Н.П.Яблокова. – М.: МГУ им. М.В.Ломоносова; Калиниград: Калинингр. ун-т, 1997. – 248 с.
53. Волчецкая Т.С. Ситуационный подход в практической и исследовательской криминалистической деятельности: Учеб. пособие. – Калининград: Изд-во Калинингр. ун-та, 2001. – 99 с.
54. Гавло В.К. О совершенствовании криминалистической методики расследования транснациональных преступлений //Современные проблемы борьбы с транснациональной преступностью: Матер. межд. науч.-практ. конф. (г. Сочи, 9-12 октября 2000 г.). – Краснодар: Изд-во Кубанского гос. ун-та, 2000. – С. 268-275.
55. Гавло В.К., Алешин В.В. Расследование преступлений, сопряженных с отчуждением жилья граждан: Учеб. пособие. – Барнаул: Изд-во Алтайского гос. ун-та, 1998. – 63 с.
56. Глазырин Ф.В. Изучение личности обвиняемого и тактика следственных действий: Учеб. пособие. – Свердловск, 1973. – 156 с.
57. Говорухина Е.В. Серийные преступники: психологический профиль // Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает наc в ХХІ веке? Медицинские аспекты социальной агрессии: Матер. 3-й межд. науч. конф. – Ростов-на-Дону: Изд-во ЛРНЦ "Феникс", 2001. – С. 155-157.
58. Головин А.Ю. Дубоносов Е.С. Использование средств массовой информации в раскрытии и расследовании преступлений: Учеб. пособие. – Тула: Изд-во Тульского гос. ун-та, 2001. – 80 с.
59. Головин А.Ю. Тактические ошибки в расследовании преступлений. – Тула: Изд-во Тульского гос. ун-та, 2001. – 42 с.
60. Городиський О.М. Криміналістична характеристика та основні поло-ження розслідування злочинів, пов’язаних з приховуванням валютних цінностей: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Харків, 1998. – 18 с.
61. Гулиева Ж.Д., Таукенова Л.М. Психологические механизмы криминализации поведения личности в боевых условиях //Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в ХХІ веке? Медицинские аспекты социальной агрессии. Матер. 3-й межд. науч. конф. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – С. 169-171.
62. Гурев М.С. Убийства на "разборках" (методика расследования). – СПб: Питер, 2001. – 288 с.
63. Гуров А.И. Профессиональная преступность. Прошлое и современность. – М., 1990. – 304 с.
64. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1956. – Т. 1. – 700 с.
65. Даньшин М.В. Класифікація способів приховування злочинів у криміналістиці: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Харків, 2000. – 20 с.
66. Денисюк С. Ф., Шепитько В. Ю. Обыск в системе следственных действий (тактико-криминалистические проблемы): Научно-практ. пособие. – Харьков: Консум, 1999. – 160 с.
67. Денисюк С.Ф. Система тактичних прийомів обшуку: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. – Харків, 1999. – 18 с.
68. Дереча В.А. Поведенческий профиль: социальная агрессия и виктимность как форма личностной зависимости //Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает наc в ХХІ веке? Медицинские аспекты социальной агрессии: Матер. 3-й межд. науч. конф. – Ростов-на-Дону: Изд-во ЛРНЦ "Феникс", 2001. – С. 181-183.
69. Драпкин Л.Я. Особенности информационного поиска в процессе расследования и тактика следствия //Проблемы повышения эффективности предварительного следствия. – Л., 1976. – С. 54-56.
70. Драпкин Л.Я. Первоначальные следственные действия в методике рассле-дования преступлений и проблема повышения их эффективности //Вопро-сы методики расследования преступлений. – Свердловск, 1976. – С. 3-8.
71. Дробиняк М.К. Від Києва до Лєшно інтернаціональним вбивцям – міжнародний суд //Слідча практика України. Із досвіду слідчої роботи органів прокуратури. – К.: КримАрт, 2000. – Вип. №2. – С. 12-24.
72. Дробиняк М.К. Промах кілера //Слідча практика України. Із досвіду слідчої роботи органів прокуратури. – К.: КримАрт, 1998. – Вип. №1. – С. 62-71.
73. Дулов А.В. О разработке тактических операций при расследовании преступлений //50 лет советской прокуратуры и проблемы совершенствования предварительного следствия. – Л., 1972.
74. Дулов А.В. Тактические операции при расследовании преступлений. – Минск, 1979. – 128 с.
75. Еникеев М.И. Юридическая психология: Учебник. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 517 с.
76. Зеленецкий В.С., Куркин Н.В. Обеспечение безопасности субъектов уголовного процесса. – Харьков: КримАрт, 2000. – 404 с.
77. Зырянова В.П. Криминалистическая характеристика преступления как модель преступного события //Сборник студенческих и аспирантских работ. – Вып. 2. – Тезисы докл. и сообщ. – М.: ИКД "Зерцало-М", 2002. – С. 143-146.
78. Иванов В.Г., Мазниченко Н.И., Салтевский М.В. Прикладные программы для решения криминалистических задач в диалоговом режиме //Современные достижения науки и техники в борьбе с преступностью (тезисы науч.-практ. конф.). – Минск: НИИ проблем криминологии, криминалистики и судебных экспертиз, 1992. – С. 58-60.
79. Интеллект человека и программы ЭВМ. – М., 1979.
80. Исаева Л. Идентификация личности погибшего //Законность. – 2001. – №2. – С. 10-12
81. Исаенко В.Н. Некоторые вопросы организации расследования серийных убийств //Воронежские криминалистические чтения /Под ред. О.Я.Баева. – Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун-та, 2000. – Вып. 1. – С. 86-95.
82. Ищенко Е.П. Компьютеризация расследования преступлений – актуальная проблема современности //Актуальные проблемы борьбы с преступностью: Матер. республ. науч.-практ. конф. – Екатеринбург, 1992.
83. Інструкція про організацію роботи постійно діючих слідчо-оперативних груп по розкриттю і розслідуванню умисних вбивств, скоєних на території Запорізької області. – Запоріжжя, 1998.
84. Каневский Л.Л. Криминалистические проблемы расследования и профилактики преступлений несовершеннолетних. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1991. – 288 с.
85. Князев В.А. О понятии тактической операции //Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища школа, 1982. – Вып. 25. – С. 64-68.
86. Князев В.А. Проблемы тактических операций в методике расследования хищений государственного или общественного имущества: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Харьков, 1986. – 24 с.
87. Князев В.А., Марушев А.Д. К вопросу о понятии тактической задачи расследования //Реформа политико-правовой системы советского общества и укрепление социалистического правопорядка: Тезисы выступл. к обл. конф. – Харьков, 1990.
88. Колесниченко А.Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – Харьков, 1967. – 30 с.
89. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений (конспект лекций по советской криминалистике). – Харьков: Юрид. ин-т, 1965. – 48 с.
90. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений: Текст лекции. – Харьков: Юрид. ин-т, 1976. – 30 с.
91. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Актуальные проблемы тактики и методики расследования преступлений //Проблемы социалистической законности. – Харьков: Вища школа, 1978. – Вып.3. – С. 96-103.
92. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений: Учеб. пособие. – Харьков: Юрид. ин-т, 1985. – 93 с.
93. Колмаков В.П. Следственный осмотр. – М.: Юрид. лит., 1969. – 196 с.
94. Колмаков В.П. Тактика производства следственного осмотра и следственного эксперимента. – Харьков, 1956. – 48 с.
95. Комарков В.С. Тактика допроса: Учеб. пособие. – Харьков: Харьковский юрид. ин-т, 1975. – 66 с.
96. Коновалова В.Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. – Харьков: Консум, 2000. – 176 с.
97. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. – Харьков: Консум, 1999. – 157 с.
98. Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика "заказных" убийств //Юридична освіта і правова держава (до 150-річчя юридичного інституту ОДУ): Зб. наук. праць. – Одеса: Астропринт, 1997. – С. 263-269.
99. Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества: Учеб. пособие. – Харьков: Юрид. ин-т, 1984. – 44 с.
100. Коновалова В.Е. Правовая психология: Учеб. пособие. – Харьков: Консум, 1997. – 160 с.
101. Коновалова В.Е. Убийство: искусство расследования: Монография. – Харьков: Факт, 2001. – 311 с.
102. Коновалова В.Е., Колесниченко А.Н. Теоретические проблемы криминалистической характеристики //Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр. – М., 1984. – С. 15-19.
103. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции: Учеб. пособие. – Харьков: Гриф, 1997. – 256 с.
104. Корж В.П. Криміналістична характеристика організованих злочинних утворень у сфері економіки //Вісник Верховного Суду України. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2002. – №4(32). – С. 44-47.
105. Косарев В.Н., Захаров Д.В. О некоторых элементах программно-целевого подхода к раскрытию преступлений, совершенных в условиях неочевидности //Проблемы раскрытия и расследования преступлений, совершенных в условиях неочевидности: Сб. науч. тр. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1989. – С. 129-135.
106. Краснова Л.Б. "Обыск-осмотр" средств компьютерной техники //Воронежские криминалистические чтения /Под ред. О.Я.Баева. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2000. – Вып. 1. – С. 106-110.
107. Криминалистика: Учебник. – М., 1971. – 562 с.
108. Криминалистика: Учебник /Под ред. Б.А. Викторова, Р.С. Белкина. – М.: Юрид. лит., 1976. – 548 с.
109. Криминалистика: Учебник /Под ред. А.Н. Васильева. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 494 с.
110. Криминалистика: Учебник /Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрид. лит., 1984. – 543 с.
111. Криминалистика: Учебник /Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Юрид. лит., 1986. – 543 с.
112. Криминалистика: Учебник /Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. – М.: Высшая школа, 1994. – 527 с.
113. Криминалистика: Учебник /Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юристъ, 1995. – 591 с.
114. Криминалистика: Учебник /Отв. ред. Н.П. Яблоков. – М.: Изд-во БЕК, 1995. – 708 с.
115. Криминалистика: Учебник /Под ред. Д.И. Сулейманова. – Баку: Ишыг, 2000. – 680 с.
116. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування зло-чинів: Підручник /За ред. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 1998. – 376 с.
117. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник /Под ред. В.Ю.Шепитько. – Харьков: Одиссей, 2001. – 528 с.
118. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти /Кол. авторів: Глібко В.М., Дудніков А.Л., Журавель В.А. та ін. /За ред. В.Ю.Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 684 с.
119. Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр. – М., 1984. – 106 с.
120. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования: Учебник /Под ред. Т.В.Аверьяновой, Р.С.Белкина. – М.: Новый Юрист, 1997. – 400 с.
121. Кримінальний процес України /За ред. Ю.М. Грошевого, В.М. Хотенця. – Харків: Право, 2000. – 496 с.
122. Кримінально-процесуальний кодекс України (із змінами і доп. станом на 15 вересня 2001 р.). – Харків: Гриф, 2001. – 320 с.
123. Кузьмичев В.С. Теория и практика следственной деятельности: Монография. – К.: НВТ "Правник", 1997. – 246 с.
124. Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. посібник /За заг. ред. В.Г.Гончаренка та Є.М.Моїсеєва. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
125. Куликов В.И. Основы криминалистической теории организованной преступной деятельности. – Ульяновск: Филиал МГУ, 1994. – 256 с.
126. Курс лекций по криминалистике. Для слушателей следственного фак-та Юрид. ин-та МВД России и студентов юрид. фак-та РОСИ /Под ред. В.П.Лаврова. – М.: Юрид. ин-т МВД России, 1999. – Вып.9. – 94 с.
127. Лагутин А.В. Тактические операции при расследовании преступлений //Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 20. – К.: Вища школа, 1980. – С. 16-19.
128. Ларин А.М. Криминалистика и паракриминалистика. – М., 1996. – 220 с.
129. Лук’янчиков Б.Є. Вневидові методики розслідування злочинів як напрямок удосконалення криміналістичної методики: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 2001. – 19 с.
130. Лукашевич В.Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования. – К.: Украинская академия внутренних дел, 1993. – 44 с.
131. Лукашевич В.Г. Основы теории профессионального общения следователя: Автореф. дис… д-ра юрид. наук. – К., 1993. – 44 с.
132. Лукашевич В.Г. Тактика общения следователя с участниками отдельных следственных действий (допрос, очная ставка, предъявление для опознания, проверка показаний на месте): Учеб. пособие. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1989. – 88 с.
133. Лыткин В.М., Нечипоренко В.В., Сафронов А.Г. Динамика личностных изменений у ветеранов локальных войн //Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в ХХІ веке? Медицинские аспекты социальной агрессии. Матер. 3-й межд. науч. конф. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – С. 313-315.
134. Маляренко Т.В. Про соціальну зумовленість і справедливість покарання //Вісник Верховного Суду України. – К., 2002. – № 3 (31). – С. 42-46.
135. Матусинский С.В. Механизм преступления и проблемы его установления //Актуальные проблемы уголовного процесса и криминалистики на современном этапе: Межвуз. сб. науч. тр. – Одесса: Одесский ун-т, 1993. – С. 178-182.
136. Матусовский Г.А. Методика расследования хищений. – К.: УМК ВО, 1988. – 88 с.
137. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. – Харьков: Консум, 1999. – 478 с.
138. Медведев С.И. Негативные обстоятельства и их использование в раскрытии преступлений. – Волгоград, 1973. – 118 с.
139. Михайленко А.В., Постика И.В., Шульга Н.Н. Раскрытие преступлений, связанных с использованием взрывных устройств и взрывчатых веществ: Учеб.-метод. пособие. – Одесса: АстроПринт, 2000. – 104 с.
140. Михайлов М.А. Расследование криминальных взрывов (рекомендации по организации первоначального этапа расследования). – Симферополь, 1997. – 38 с.
141. Михальчук А.Е. Понятие тактических комбинаций при производстве следственных действий //Теория и практика криминалистики и судебной экспертизы. – Саратов: Юрид. ин-т, 1990. – С. 50-59.
142. Михеенко М.М. О новой кодификации уголовно-процессуального права Украины //Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні. Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С. 220-221.
143. Мудьюгин Г.Н. Расследование убийств по делам, возбуждаемым в связи с исчезновением потерпевшего. – М.: Всесоюзный ин-т по изуч. причин и разраб. мер предупреждения преступности, 1967. – 138 с.
144. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України /Під заг. ред. М.О.Потебенька, В.Г.Гончаренка: У 2-х ч. – К.: Форум, 2001.– Загальна частина. – 388 с.
145. Николайчук И.А. Сокрытие преступлений как форма противодействия расследованию /Под ред. Р.С.Белкина. – М., 2000. – 233 с.
146. Об оперативно-розыскной деятельности: Закон Украины от 18 февраля 1992 года //Ведомости Верховного Совета Украины. – 1992. – №22.
147. Образцов В.А. Выявление и изобличение преступника. – М.: Юристъ, 1997. – 336 с.
148. Образцов В.А. Криминалистика: Курс лекций. – М., 1996. – 448 с.
149. Образцов В.А. Криминалистическая классификация преступлений. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1988. – 176 с.
150. Образцов В.А. Общие положения и структура деятельности, связанной с установлением лица, совершившего преступление в условиях неочевидности //Проблемы раскрытия и расследования преступлений, совершенных в условиях неочевидности: Сб. науч. тр. /Ред. кол.: Глазырин Ф.В. (отв. ред.) и др. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1986. – С. 106-111.
151. Образцов В.А. Основы криминалистики. – М.: Юристъ, 1996. – 160 с.
152. Ожегов С.И. Словарь русского языка /Под ред. Н.Ю.Шведовой. – М.: Рус. яз., 1984. – 797 с.
153. Осмотр места происшествия: Справочник следователя. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Юрид. лит., 1982. – 272 с.
154. Основы борьбы с организованной преступностью: Монография /Под ред. В.С.Овчинского, В.Е.Эминова, Н.П.Яблокова. – М.: ИНФРА-М., 1996. – 400 с.
155. Панов М.І. Щодо поняття організованих злочинних груп //Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей): Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. 26-27 квітня, 1999. – Харків, 1999. – С. 21-22.
156. Пантюшкина В.П., Кудлаев В.Р. К вопросу о серийных убийствах //Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в ХХІ веке? Медицинские аспекты социальной агрессии. Матер. 3-й межд. науч. конф. (18-21 сентября 2001 г.; Ростов-на-Дону, Россия). – Ростов-на-Дону: Изд-во ЛРНЦ "Феникс", 2001. – С 388-390.
157. Петрашева Н.В. Киллер – исполнитель заказного убийства //Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в ХХІ веке? Медицинские аспекты социальной агрессии. Матер. 3-й межд. науч. конф.– Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – С. 398-400.
158. Попов В.И. Осмотр места происшествия /Под ред. В.А. Хвана. – М.: Госюриздат, 1959. – 231 с.
159. Порубов Н.И. Научные основы допроса на предварительном следствии. – Минск: Вышэйшая школа, 1978. – 176 с.
160. Протопопов А.Л. К понятию ритуального убийства //Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в ХХІ веке? Медицинские аспекты социальной агрессии. Матер. 3-й межд. науч. конф. (18-21 сентября 2001 г.; Ростов-на-Дону, Россия). – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – С. 425-427.
161. Расследование преступлений против личности: Учеб. пособие /Под ред. О.Я.Баева. – Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун-та, 1998. – 240 с.
162. Расследование убийств, совершенных с применением взрывчатых веществ. – М., 1975. – 80 с.
163. Расследование убийств: Методическое пособие. – М.: Госюриздт, 1954. – 340 с.
164. Расследование хищений государственного или общественного имущества (проблемы тактики и методики) /Кол. авт.: Коновалова В.Е., Колесниченко А.Н., Матусовский Г.А. и др. – Харьков: Вища школа, 1987. – 168 с.
165. Ратинов А.Р., Ефимова Н.И. Психология допроса обвиняемого: Метод. пособие. – М., 1988. – 114 с.
166. Россинский С.Б. Осуществление специальных операций при производстве следственных действий //Воронежские криминалистические чтения /Под ред. О.Я.Баева. – Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун-та, 2002. – Вып. 3. – С. 183-190.
167. Руководство по расследованию убийств /Отв. ред. С. И. Гусев. – М.: Юрид.лит., 1977. – 400 с.
168. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2 ч. – Харків: Консум, 2001. – Ч. 2. – 528 с.
169. Самонов А.П. Психология преступных групп. – Пермь, 1991.
170. Самыгин Л.Д. Расследование преступлений как система деятельности. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 180 с.
171. Седова Т.А. Проблемы разработки компьютерных технологий и оценки результатов их применения при расследовании преступлений (криминалистический аспект) //Актуальные проблемы борьбы с преступностью: Матер. республ. науч.-практ. конф. – Екатеринбург, 1992.
172. Селиванов Н.А., Эйсман А.А. Проблемы программирования расследования и совершенствования криминалистических методик //Вопросы борьбы с преступностью. – Вып. 46. – М.: Юрид. лит., 1988. – С. 138-146.
173. Сергеев Л.А. Расследование и предупреждение хищений, совершаемых при производстве строительных работ: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – М., 1966. – 16 с.
174. Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в ХХІ веке? Медицинские аспекты социальной агрессии. Материалы 3-й межд. науч. конф. (18-21 сентября 2001). – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 628 с.
175. Синельщиков Р.К. Про позитивний досвід розкриття вбивства, скоєного на замовлення //Слідча практика України. Із досвіду слідчої роботи органів прокуратури. – К.: КримАрт, 1998. – Вип. №1. – С. 72-77.
176. Синєокий О.В. Планування та організація розслідування кримінальних справ про умисні вбивства, які скоєні в умовах неочевидності: Науково-практ. видання для прокурорів, слідчих та оперативних працівників карного розшуку. – Запоріжжя: Дике Поле, 1999. – 136 с.
177. Следственные действия (криминалистические и процессуальные аспекты). – Свердловск, 1983. – 200 с.
178. Словарь по уголовному праву /Отв. ред. А.В.Наумов. –М.: Изд-во БЕК, 1997. – 702 с.
179. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений /Под ред. В.К.Лисиченко. – К.: Вища школа, 1988. – 404 с.
180. Соловьев В.Н. О повышении эффективности работы по идентификации неопознанных трупов //Информационный бюллетень по материалам Всероссийского совещания-семинара по организации и осуществлению органами внутренних дел розыскной работы. – Тула, 2000. – С. 115-121.
181. Сотов А.И. ОПГ как элемент криминалистической характеристики умышленных убийств //Студенты о праве. Тезисы докл. и сообщ. на студ. науч. конф. в МГУ им. М.В.Ломоносова. – М.: ИКД "Зерцало-М", 2001. – С. 99-104.
182. Спицын Ю.А. Выявление фактов фальсификации доказательственной информации на стадии возбуждения уголовного дела //Воронежские криминалистические чтения /Под ред. О.Я.Баева. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2000. – Вып.1. – С. 118-125.
183. Старушкевич А.В. Криминалистическая характеристика сексуальных убийств: понятие, содержание, значение для расследования: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 1998. – 20 с.
184. Сташис В. Деякі аспекти боротьби з організованою злочинністю //Вісник Академії правових наук України. – 2000. – №4(19). – С. 133-141.
185. Стояновский М.В. Классификационный подход к криминалистической науке и практике (на примере криминалистической тактики): Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Воронеж, 2001. – 22 с.
186. Стояновский М.В. О классификации (систематизации) тактико-криминалистических средств //Воронежские криминалистические чтения. – Вып.2 /Под ред. О. Я. Баева. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2001. – С. 62-67.
187. Сущенко В.Н. О программировании расследования преступлений //Теория и практика криминалистики и судебной экспертизы: Межвуз. сб. науч. тр. – Вып.8. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1990. – С. 73-78.
188. Танасевич В.Г. Проблемы методики раскрытия и расследования преступлений //Советская криминалистика. Теоретические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1978. – С. 169-190.
189. Танасевич В.Г., Образцов В.А. О криминалистической характеристике преступления //Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1976. – Вып. 25.
190. Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть общая. – М.: Юрид. лит., 1966. – 584 с.
191. Тимошенко Б.П. Кримінально-правовий інститут співучасті потребує удосконалення //Слідча практика України. Із досвіду слідчої роботи органів прокуратури. – К.: КримАрт, 1998. – Вип. №1. – С. 20-33.
192. Тимошенко Б.Ф. Новые возможности раскрытия заказных убийств, терактов и других тяжких преступлений: Метод. рекомендации для оперативных работников, следователей, прокуроров. – Харьков: КримАрт, 1997. – 28 с.
193. Тищенко В.В. Организационно-управленческие аспекты расследования корыстно-насильственных преступлений //Актуальные проблемы государства и права: Сб. науч. тр. юрид. ин-та Одесского гос. ун-та им. Мечникова. – Одесса, 1995. – Вып. 2. – С. 221-228.
194. Тищенко В.В. Применение специальных знаний в расследовании корыстно-насильственных преступлений //Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні: Зб. матер. наук.-практ. конф. – Харків: ПФ Книжкове видавництво "Лествиця Марії", 2001. – С. 175-180.
195. Трухачев В.В. Правовые и криминалистические средства предупреждения, выявления и нейтрализации преступного воздействия на доказательственную информацию: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. –Воронеж, 2001. – 44 с.
196. Трухачев В.В. Предпосылки формирования криминалистического учения о сокрытии преступной деятельности //Воронежские криминалистические чтения /Под ред. О.Я.Баева. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2000. – Вып. 1. – С. 48-57.
197. Федотенко В.Н. О мерах по дальнейшему совершенствованию работы аппаратов уголовного розыска МВД, ГУВД, УВД субъектов Российской Федерации в раскрытии преступлений, розыске преступников и лиц, пропавших без вести //Информационный бюллетень по материалам Всероссийского совещания-семинара по организации и осуществлению органами внутренних дел розыскной работы. – Тула, 2000. – С. 10-15.
198. Филимонов Б.А. О понятии оперативно-розыскной деятельности //Укрепление законности и борьба с преступностью. – Вестн. Моск. ун-та. Серия 11. Право. – 1996. – № 4.
199. Фомина А.С. Тактическая операция "Атрибуция трупа" ("Идентификация неопознанного трупа") //50 лет в криминалистике. К 80-летию со дня рождения Р.С.Белкина. Материалы межд. науч. конф. – Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 2002. – С. 266-276.
200. Хаутиев Ш.М. Понятие и сущность тактической операции "Защита доказательств" //Воронежские криминалистические чтения /Под ред. О.Я.Баева. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2001. – Вып. 2. –
С. 86-93.
201. Черепій М.М. Позитивний досвід розкриття умисного вбивства на замовлення //Слідча практика України. Із досвіду слідчої роботи органів прокуратури. – К.: КримАрт, 2000. – Вип. №2. – С. 57-62.
202. Шепитько В.Ю. Справочник следователя. – К.: Издательский Дом "Ин Юре", 2001. – 216 с.
203. Шепитько В.Ю. Тактика расследования преступлений, совершаемых организованными группами и преступн