Талатура Ігор Михайлович. Державне управління розвитком природних монополій

brief description

Талатура Ігор Михайлович. Державне управління розвитком природних монополій : Дис... канд. наук: 08.00.03 2008

Талатура І.М. Державне управління розвитком природних монополій. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03. Економіка та управління національним господарством. Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2008.
В умовах ринку суспільний інтерес і вимоги до рівня виконання природними монополіями покладених на них економічних і соціальних функцій постійно зростає. Сьогодні неефективність діяльності органів державного управління є однією з головних причин низького рівня розвитку природних монополій, а також порушення прав споживачів їх послуг. Метою дослідження є розробка теоретичних положень і методико-практичних рекомендацій щодо удосконалення державного управління розвитком природних монополій. Для досягнення цієї цілі у дисертації розкрито сутність поняття «державне управління розвитком природних монополій», систематизовано методи державного управління розвитком природних монополій, уточнено принципи їх реалізації, розглянуто сучасні проблеми державного управління розвитком природних монополій. Виявлені проблеми проаналізовано через призму факторів, які впливають на державне управління розвитком природних монополій. На підставі аналізу факторів виділено напрями, і в їх межах заходи із удосконалення державного управління розвитком природних монополій, описано механізм реалізації заходів із удосконалення державного управління розвитком природних монополій, а також уточнено особливості здійснення моніторингу стану реалізації заходів із удосконалення державного управління розвитком природних монополій.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення завдання, що виявляється у формуванні методологічних та прикладних рекомендацій щодо удосконалення державного управління розвитком природних монополій.
1. Незважаючи на велику кількість наукових праць і значні досягнення в теорії та практиці державного управління розвитком природних монополій, є частина питань, які досліджені фрагментарно і продовжують залишатись дискусійними. До них слід віднести механізм вибору оптимальної моделі стимулювання природних монополістів до зниження собівартості і підвищення якості надання послуг; перелік і сила впливу факторів на ефективність державного управління розвитком природних монополій; вимоги до побудови дієвої системи моніторингу за розвитком природних монополій тощо. Теоретичне значення мають такі положення дисертації, як понятійний апарат у сфері державного управління природними монополіями, класифікація методів державного управління природними монополіями і принципи їх застосування тощо. Своєю чергою, механізм удосконалення державного управління розвитком природних монополій і методичні рекомендації з формування моніторингу стану реалізації заходів із удосконалення державного управління розвитком природних монополій мають практичне значення.
2. У результаті проведених досліджень виявлено, що для результативності застосування методів державного управління розвитком природних монополій керівникам органів державного управління слід дотримуватись таких принципів: концептуальна визначеність цілей управління розвитком природної монополії і умов їх реалізації; узгодженість взаємодії природних монополій і держави, зокрема на предмет надання державою пільг монополіям взамін на відповідність реалізації стратегії їх розвитку національним інтересам; інформаційна відкритість діяльності природних монополій для моніторингу рівня ефективності реалізації ними економічної та соціальної функції, а також стану реалізації регулюючих заходів органами державної влади.
3. У результаті дослідження виявлено, що держава як суб’єкт управління діяльністю природних монополій бере участь у формуванні і затвердженні тарифів на послуги, що надаються природними монополіями, але не реалізовує заходів на підвищення якості їх надання, а також не володіє системою моніторингу процесу формування і використання ресурсів природних монополістів. Тобто, органи державної влади лише частково реалізовують функції управління діяльністю природними монополіями, що зумовлює низьку ефективність управління.
4. З метою формування обґрунтованих рекомендацій щодо шляхів удосконалення державного управління розвитком природних монополій у дисертації виділено фактори, які впливають на ефективність державного управління розвитком природних монополій. Підвищення рівня формалізації процесу формування управлінських рішень, зокрема врахування різноманітних факторів при виборі оптимального рішення органами державного управління, здатне суттєво знизити ризик формування і реалізації нераціональних управлінських рішень щодо удосконалення діяльності природних монополій.
5. До напрямів удосконалення державного управління розвитком природних монополій належать ті, що стосуються захисту інтересів споживачів послуг природних монополій, а також раціоналізації їх державного управління. Щодо заходів, які доцільно реалізувати органам державної влади для удосконалення державного управління розвитку природних монополій у виділених напрямах, то до них належать: встановлення залежності між собівартістю послуг, прибутком, ставкою податку з прибутку і коефіцієнтом отримання прибутку суб’єктами природних монополій; формування системи інформування громадськості про обсяг і якість надання послуг суб’єктами природних монополій, про підрозділи і окремих осіб, які відповідають за стан комунікацій із надання послуг, про види відповідальності суб’єктів природних монополій за зобов’язання перед споживачами; створення представництв, спеціалізованих відділів у структурі органів державного управління на місцях і покладення на них функції консультування споживачів послуг природних монополій на предмет їх прав і обов’язків, а також представлення їх інтересів у судових органах; застосування на практиці системи стимулювання суб’єктів природних монополій до зниження собівартості послуг; внесення доповнень до правових актів, які регулюють діяльність природних монополій в Україні; формування спільної для суб’єктів керуючої системи управління розвитком природних монополій інформаційної бази даних; застосування цільових угод у формуванні системи мотивування керівників підприємств, що є природними монополіями, до покращання результатів діяльності.
6. Результативність заходів із удосконалення державного управління розвитком природних монополій значною мірою залежить від дієвості моніторингу. Під моніторингом слід розуміти сукупність методів і форм поточного контролю, які застосовуються суб’єктами керуючої системи управління до суб’єктів керованої системи управління на предмет відстеження відповідності фактичних параметрів заходів із удосконалення державного управління розвитком природних монополій проектним.
7. На основі результатів дисертаційного дослідження рекомендується враховувати запропоновані рекомендації: Національним комісіям регулювання природних монополій використовувати запропонований механізм удосконалення державного управління розвитком природних монополій; Антимонопольному комітету України методичні рекомендації з формування і застосування системи моніторингу стану реалізації із удосконалення державного управління монополій, а також функціонально-критеріальний підхід до аналізу і регулювання державного управління розвитком природних монополій.