Танцюра Олег Анатолійович. Світовий досвід і особливості його застосування в розвитку спеціальних (вільних) економічних зон України

brief description

Танцюра Олег Анатолійович. Світовий досвід і особливості його застосування в розвитку спеціальних (вільних) економічних зон України: дисертація канд. екон. наук: 08.05.01 / Українська академія зовнішньої торгівлі. - К., 2003

Танцюра О. А. Світовий досвід і особливості його застосування в розвитку спеціальних (вільних) економічних зон України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство та міжнародні економічні відносини. Українська академія зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Київ, 2003.
Дисертація присвячена питанням заснування та забезпечення оптимальних умов для ефективної діяльності, екологічної та економічної безпеки вільних економічних зон. Висвітлюються ключові проблеми взаємодії вільних економічних зон з навколишнім середовищем, уточнюються формулювання поняття еколого-економічних зон. Запропоновано методику розробки ТЕО зовнішньоторговельних зон на базі річкових і морських портів та еколого-економічних зон. На основі вивчення вихідного рівня економічного розвитку регіону розташування та основних проблем виробничої діяльності базового підприємства зони обґрунтовано доцільність, ефективність та ключові напрямки розбудови точкової зовнішньоторговельної і еколого-економічної зон на території Черкаської області, а також міжнародної еколого-економічної зони на базі господарського комплексу річки Дніпро.

Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1. У країнах світу розроблено концепції створення СЕЗ. Концепції країн з розвиненою ринковою економікою передбачають, що діяльність СЕЗ має бути спрямована насамперед на внутрішній ринок, сприяючи насиченню його високоякісними товарами. За концепціями інших країн, СЕЗ мають працювати” передусім на зовнішній ринок, а суб’єкти цих зон не повинні реалізовувати своїх конкурентних переваг на національному ринку. З цією метою такі країни використовують квотування продукції, виробленої в СЕЗ, митно-тарифні обмеження та нетарифні засоби регулювання її виробництва.
2. Поміж усіх країн з перехідною економікою досить корисним для України є досвід Китаю. СЕЗ тут створювалися за рахунок валютних надходжень від експорту продукції, яка виготовлялася китайськими виробниками за допомогою іноземного капіталу та іноземних технологій. Відмінною рисою як Китаю, так і більшості країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону стала автономія місцевої влади від центрального уряду при формуванні не тільки економічної політики, але й законів, які діють у цій зоні. Фактично СЕЗ країн з перехідною економікою Азіатсько-Тихоокеанського регіону є полігонами для відпрацювання ринкового механізму з використанням усіх форм власності, у тому числі й іноземної. Одночасно вони є вікном” для надходження в країну іноземних інвестицій, технологій, управлінських навичок.
3. У нашій державі створено 11 СЕЗ, які займають територію 121 тис. га, або 0,2 % території України і постають на тлі не завжди виважених постсоціалістичних перетворень, зниження якісних і кількісних показників економічного розвитку, нагромадження кризових явищ у різних сферах народного господарства. Україна має бути зацікавлена у створенні насамперед зовнішньоторговельних, виробничих, еколого-економічних та науково-технічних зон.
4. Сьогодні основними складовими вирішення практичних питань організації діяльності вільних зон є: методична база для обґрунтування структури й функції зон різних типів; формування органів господарського розвитку й управління СЕЗ, включаючи питання їх організації, структури, розмежування повноважень та реорганізацій; організація спеціального режиму митного контролю; здійснення моніторингу діяльності СЕЗ; обґрунтування фінансової та податкової політики держави щодо СЕЗ; організація взаємодії СЕЗ з місцевими органами влади й управління.
5. Для посилення позитивного впливу СЕЗ на розвиток регіональних економік Україні доцільно здійснити такі заходи: знизити податок на прибуток та його переказ за кордон; збільшити строки вивільнення від сплати податків; надавати податкові кредити; уможливити прискорену амортизацію основних виробничих фондів; створити, прийняти та опублікувати Каталог пріоритетних господарських об’єктів для залучення іноземних капіталовкладень”; зробити адміністрації СЕЗ єдиним керівним органом для суб’єктів СЕЗ; виключити територію СЕЗ із митної території, доцільність чого підтверджується досвідом США, Англії, Італії, Болгарії, Туреччини та інших країн; на законодавчому рівні запровадити механізм поєднання доступу фірм СЕЗ до внутрішнього ринку з відповідним збільшенням закупівлі ресурсів, вироблених на місці, тобто поєднання функції переробки імпорту з чимось на зразок гнучких правил включення до складу продукції місцевих ресурсів; доцільно запровадити системи винагород за такими критеріями, як кількість створених робочих місць, частка використовуваних місцевих ресурсів (у відсотках) і обсяг передачі технології; створити комітет з організації СЕЗ, підзвітний тільки Президенту України, а також виконавче агентство, яке займатиметься плануванням та виконанням програми з формування СЕЗ і відповідатиме за проблеми, що виникатимуть під час реалізації програми .
6. Доцільно створити точкову зовнішньоторговельну зону (ЗТЗ) у м. Черкаси на території річкового порту терміном на 30 років. У разі її створення збільшиться прибуток порту, з’являться додаткові кошти для поліпшення екологічної ситуації річки Дніпро, зростуть обсяги товарообігу, розшириться асортимент послуг. А більше того що ж до бюджету: значно зменшаться його видатки порівняно з надходженнями; зростуть прибутки від постачання електроенергії, води, сировини та компонентів, а також від забезпечення комунальними послугами і від послуг для моряків та іноземних спеціалістів (готелі, харчування, дозвілля та відпочинок, медичне обслуговування тощо).
7. Для проведення економічного експерименту доцільно створити міжнародний еколого-економічний регіон (зону) на базі господарського комплексу річки Дніпро терміном до 30 років. Цей проект тільки в межах України дасть такий ефект: у цілому річкові порти щорічно отримуватимуть близько 1 млн. дол. США прибутку, до 1,5 млн. дол. США за рік для поліпшення екологічної ситуації річки Дніпро, і щороку цей показник збільшуватиметься; надходження до бюджету не менше 600 000 дол. США щорічно; обсяги товарообігу зростуть утричі і далі збільшуватимуться; введення в портах додаткових послуг; поліпшення екологічної ситуації на р. Дніпро; спрямування додаткових фінансових ресурсів на закупівлю безвідходних, екологічно безпечних та інших високих технологій у галузі охорони природи. Бюджет матиме такі вигоди: прибутки від постачання електроенергії, води, сировини та компонентів, а також від забезпечення комунальними послугами; надлишковий прибуток від надання послуг морякам та іноземним спеціалістам (готелі, харчування, дозвілля і відпочинок, медичне обслуговування тощо); зникне необхідність у фінансуванні будівництва та реконструкції очисних споруд, водопровідно-каналізаційних мереж та систем зворотного водопостачання, повного знищення скидів, які надходять у річку з цих систем .
8. Створення в адміністративних межах міста Черкаси з метою експерименту еколого-економічного регіону (зони) терміном на 30 років забезпечить: розвиток міста завдяки зосередженню ресурсів на досягненні тієї мети, для якої створено зону; прибутки суб’єктів зони у гривнях і твердій валюті як від експорту товарів і послуг, так і через іноземні інвестиції; виплати, податки та орендну плату від компаній, які діятимуть у зоні; доходи від робочої сили, що працює в зоні; прибутки від зворотних зв’язків, які розвиватимуть компанії, розміщені за межами зон; додаткові прибутки від транспорту, страхування, експедиторської діяльності та портових підприємств за рахунок збільшення товарообігу; всебічну активізацію діяльності в місті і розширення економічної взаємодії з іншими регіонами країни; вплив зони на місцеві общини, що сприятиме поширенню духу підприємництва та активізацію розвитку нових професій і know-how; заохочення економічних ініціатив; розширення зовнішньоторговельних операцій і створення джерела валютних надходжень; побудову очисних споруд, застосування безвідходних і ресурсозберігаючих технологій; здійснення утилізації відходів; зменшення забруднення навколишнього середовища; упровадження прогресивних, екологічно удосконалених технічних процесів, матеріалів, обладнання, локальних систем очищення стічних вод та інших екологічних систем.