Тарасова Вікторія Валеріївна. Регіонально-інноваційні чинники розвитку міжнародного економічного співробітництва

brief description

Тарасова Вікторія Валеріївна. Регіонально-інноваційні чинники розвитку міжнародного економічного співробітництва: дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2004

Тарасова В.В. Регіонально-інноваційні чинники розвитку міжнародного економічного співробітництва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Київський національний економічний університет. Київ, 2004.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів управління регіональними інноваційними процесами з метою підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни. Подано нове комплексне визначення поняття економічної категорії регіональний інноваційний комплекс”, обгрунтовано його економічну сутність. Визначено критерії класифікації регіональних інноваційних комплексів та їх види. На основі аналізу світового досвіду визначені особливості англо-американської, європейської, японської, китайської та пострадянської моделей регіональних інноваційних комплексів.
Удосконалено інструментарій оцінки інноваційного потенціалу регіону та визначено рейтинг регіонів України за рівнем інноваційного потенціалу. Запропоновано організаційний механізм процесу формування регіонального інноваційного комплексу, визначені його етапи, мотиви суб’єктів до здійснення інноваційної діяльності та систематизовано ризики, яким можуть бути піддані суб’єкти. Виявлені ознаки мікро-, мезо- та макросередовища реалізації регіональних інноваційних процесів.
Розглянуто правові засади формування регіональних інноваційних комплексів в Україні та запропоновано заходи, спрямовані на вдосконалення системи правового регулювання.
Розкрито особливості організаційно-управлінського механізму ре-гіонального інноваційного комплексу та визначено напрями підвищення його ефективності. Сформульовані принципи формування системи державного управління регіональними інноваційними процесами.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та представлене нове вирішення наукового завдання щодо створення механізмів розвитку регіональних інноваційних процесів з метою підвищення міжнародної конкурентоспроможності України. Визначені суть, місце й роль регіонального інноваційного комплексу у загальній системі світогос-подарських зв’язків. В умовах посилення світової глобалізації та регіоналізації вектор залучення національних економік до міжнародного поділу праці визначається інноваційним характером розвитку країн. На основі аналізу та узагальнення світового та вітчизняного досвіду функціонування регіональних інноваційних комплексів, дисертантом сформульований ряд висновків теоретико-методологічного та науково-практичного характеру щодо вдосконалення механізмів державного управління регіональним інноваційним розвитком з метою підвищення міжнародного економічного статусу України:

Доведено, що в умовах світової глобалізації відбувається трансформація чинників міжнародної конкурентоспроможності країн. Основними формами вияву глобальних трансформацій є посилення регіоналізації світового економічного розвитку та зростання рівня його інноваційності. Сучасний етап НТР зумовлює сформування нових принципів поділу праці на основі високих технологій, а запорукою економічного зростання є досягнення високого рівня інноваційності виробництва. При цьому все більшого значення набуває соціальна спрямованість економічної діяльності.
Обгрунтовано, що на сучасному етапі економічного розвитку активізація регіональних інноваційних процесів в Україні є пріоритетом у внутрішній політиці з метою створення ефективного механізму економічного зростання, пожвавлення ділової та інвестиційної активності. При цьому найвищі темпи економічного розвитку спостерігатимуться в регіональних інноваційних комплексах, функціонування яких створить підгрунтя для переходу до інтенсивного типу економічного розвитку, структурної перебудови вітчизняної економіки, оптимізації структури форм власності, відновленню та примноженню науково-технологічного потенціалу країни, конвергенції рівнів регіонального розвитку. В межах регіонального інноваційного комплексу формуються нові економічний, організаційний та фінансовий механізми, що передбачає їх наукове обгрунтування, запровадження найперспективніших новітніх технологій та відповідно концентрацію ресурсів для досягнення очікуваних результатів.
Обгрунтовано й аргументовано, що одним з найважливіших завдань у найближчий час стане створення оптимальної структури державного управління та нормативного поля, що відповідає світовим стандартам у сфері реалізації регіональних інноваційних процесів. Інтегруючим інструментом державної та регіональної інноваційної політики повинна стати Концепція створення та функціонування регіональних інноваційних комплексів в Україні, втілена у конкретних регіональних Програмах інноваційного розвитку. При створенні системи державного управління регіональними інноваційними процесами слід враховувати становище на світовому й вітчизняному ринках та можливі зміни кон’юнктури на них, високий ступінь ризикованості та невизначеності інформації. Завданнями державного управління регіональними інноваційними процесами є розвиток новітніх прогресивних форм організації інноваційних процесів, створення оптимальної видової та просторової структури регіональних інноваційних комплексів в Україні, активізація малого та середнього підприємництва, сформування системи прогнозування, планування й контролю функціонування регіональних інноваційних комплексів, а також ринку науково-технічної та інноваційної продукції.
Доведено, що основними методами державного управління регіональними інноваційними процесами на сучасному етапі є податкова, амортизаційна політика, а також державне фінансування ряду проектів в галузі фундаментальних досліджень, розвиток відповідної інфраструктури, створення інноваційних, технологічних бірж, сформування системи державного замовлення на інноваційну та високотехнологічну продукцію, реалізація заходів щодо підготовки кадрів, активізація участі у функціонуванні міжнародних інформаційних систем у сфері інноваційної діяльності.
Запропоновано конкретні рекомендації щодо удосконалення інструментарію управління регіональними інноваційним процесами на державному та регіональному рівнях на основі дослідження та глибокого аналізу управлінських чинників підвищення конкурентоспроможності регіональних інноваційних структур в Україні та активізації її зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема визначені принципи побудови системи управління та напрями підвищення ефективності організаційно-управлінського механізму.
Подано пропозиції й рекомендації щодо удосконалення організаційно-правового механізму реалізації регіональних інноваційних процесів в Україні на основі проведеного аналізу вітчизняного та міжнародного законодавства у сфері формування та функціонування регіональних інноваційних комплексів.
Удосконалено інструментарій визначення інноваційного потенціалу регіонів. Визначені регіони, які мають найвищий інноваційний потенціал, а також регіони, які найповніше реалізують власний інноваційний потенціал.
Обгрунтовано, що в умовах формування відкритої економічної моделі в Україні регіональні інноваційні комплекси перебирають на себе функції акумулювання іноземних інвестицій та розміщення експортоорієнтованих виробництв. Посилення впливу регіональних інноваційних процесів на економічний розвиток країни зумовлює їх використання як елементу активізації міжнародного економічного співробітництва, зокрема на світових ринках наукоємної та високотехнологічної продукції.