Теличко Наталія Вікторівна. Теоретичні і методичні засади формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів

brief description

Теличко Наталія Вікторівна. Теоретичні і методичні засади формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів.- Дисертація д-ра пед. наук: 13.00.04, Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2014.- 559 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МУКАЧІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТЕЛИЧКО НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 378.371.13(043.5)

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

13.00.04 – Теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Романишина Людмила Михайлівна
доктор педагогічних наук, професор

Мукачево – 2014
ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ…...25
1.1. Філософсько-методологічні засади онтології педагогічної майстерності ……………………………………………………………………..25
1.2. Історико-ретроспективний аналіз проблеми формування педагогічної майстерності вчителів початкової школи…………………….....49
1.3. Cучасні дослідження різних аспектів професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у контексті формування педагогічної майстерності……………………………………………………………………...72
Висновки до розділу 1……………………………………………………92
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ…………………………96
2.1. Аналіз структури педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкових класів………………….……………………….................................96
2.2. Педагогічна деонтологія як основа формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя……………………….…………………..113
2.3. Аксіо-акмеологічна професійна мотивація студентів на опанування основами педагогічної майстерності………...………….…………………….131
2.4. Роль педагогічного емпауерменту у формуванні основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів………………………..158
2.5. Професійна компетентність у структурі педагогічної майстерності вчителя початкових класів……………………………………………………..174
Висновки до розділу 2…………………………………………………...195
РОЗДІЛ 3. ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.……………………………………………………...198
3.1. Концептуальні засади формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів………………………. ………………198
3.2. Структура експериментальної педагогічної системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів….217
3.3. Педагогічні умови реалізації експериментальної системи формування педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів…………………………………………………………………………….231
3.4. Модель експериментальної системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів ……..………………...244
Висновки до розділу 3…………………………………………………..263
РОЗДІЛ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ………………………………………...268
4.1. Організація експериментального дослідження з формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів…………268
4.2. Методика формування основ професійної майстерності майбутніх учителів початкових класів…………………………………………………... 283
4.3. Тренінг формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів……………………………………………………317
4.4. Використання тренінгу формування основ педагогічної майстерності в процесі вивчення інших дисциплін……………...…………..353
4.5. Аналіз результатів експериментального дослідження та методичні рекомендації для їх використання…………………………………………… 374
Висновки до розділу 4…………………………………………………..390
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………..394
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….........400
ДОДАТКИ……………………………………………………………….468

ВСТУП

Перетворення в українському освітньому середовищі на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості вимагають визначення нових стратегічних і тактичних орієнтирів у галузі підготовки майбутніх учителів. Провідним напрямом у процесі підготовки студентів до педагогічної діяльності є спрямованість навчально-виховного процесу на розкриття потенційних можливостей і здібностей майбутнього фахівця з метою формування основ педагогічної майстерності.
Реформування державної політики України у сфері освіти базується на створенні основного законодавчого поля освітянської галузі: прийняття Державної програми «Вчитель», Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті; ухвалення законів «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту». Значна відповідальність у процесі навчання і виховання покладається на першого вчителя. Актуальність цієї проблеми підкреслюється прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.11 року «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».
Розвиток педагогічної галузі є об’єктивною потребою на всіх історичних етапах трансформації суспільства. Тому проблема професійного становлення вчителя привертала увагу багатьох видатних мислителів, письменників, педагогів, котрі зробили вагомий внесок в історію вітчизняної педагогічної школи (Ш. Амонашвілі, Б. Грінченко, О. Духнович, П. Каптєрєв, М. Костомаров, А. Макаренко, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський, та ін.). Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження визначено основні положення філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень та ін.); концепції про при¬роду та структуру особистості (Б. Ананьев, Г. Балл, І. Бех, Л. Виготський, О. Леонтьєв, Г. Костюк, С. Максименко, К. Платонов, В. Рибалка, С. Рубінштейн та ін.); теорії професійного становлення особистості (Є. Климов, Б. Ломов, Т. Титаренко та ін.); формування професіоналізму (Н. Гузій, І. Зязюн, Н. Кузьміна та ін.) і творчого професійного мислення (О. Акімова, В. Андрущенко, Н. Глузман, Л. Джелілова та ін.) в практиці підготовки майбутнього педагога в умовах університетської освіти; результати досліджень з проблеми формування і розвитку професійної компетентності, творчості, особистісної культури майбутнього вчителя (Л. Ахмедзянова, І. Богданова, М. Євтух, В. Кан-Калик, Н. Кічук, В. Крутецький, З. Курлянд, В. Моляко, Н. Ничкало, В. Паламарчук, С. Сисоєва, Н. Тализіна, Р. Хмелюк, О. Шестопалюк, М. Ярмаченко та ін.)
Проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів була предметом дослідження науковців, які аналізували шляхи її вдосконалення в Україні (А. Алексюк, С. Гончаренко, І. Зязюн, С. Лисенкова, Н. Ничкало, О. Савченко, Ю. Соловйов, Л. Хоружа, М. Фіцула та ін.) й у європейському освітньому просторі (О. Гордійчук). Зарубіжний досвід у напрямі формування різних аспектів педагогічної майстерності розкривався вітчизняними і зарубіжними дослідниками на прикладах підготовки сучасного вчителя початкових класів Великої Британії (О. Волошина, Л. Поліщук), Польщі (С. Фрейман, М. Фрейман), Угорщини (М. Леврінц), Греції (Ю. Короткова), Німеччини (А. Турчин, Н. Удовиченко), Італії (А. Степанюк), Франції (О. Пермякова), Австрії (Л. Загорулько), Бельгії (О. Фучила), Китаю (К. Олійникова, Лу Шаньшань).
Сучасні дослідження теоретичних і практичних аспектів підготовки вчителів початкових класів проводилися в напрямі вивчення специфіки їхньої методичної підготовки (К. Авраменко, Н. Воскресенська); обґрунтування основ формування інформаційної культури (А. Коломієць); визначення системи педагогічних задач як засобу формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів (Л. Анісімова, Т. Бєльчева, М. Гайдур, О. Демченко та ін.). Ураховувалися прикладні аспекти підготовки майбутніх учителів початкових класів (Т. Атрощенко, О. Бабакіна, Л. Бєкірова, Л. Бірюк, І. Бужина, Н. Глузман,) з використанням педагогічної евристики у фаховій підготовці студентів цього профілю (Г. Тарасенко). Предметом сучасних дисертаційних досліджень науковці визначають різні аспекти підготовки вчителів початкових класів до багатьох видів діяльності: попереджувально-корекційної (О. Васильєва); діагностичної (С. Мартиненко) інноваційної (Л. Петриченко); для формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів (Л. Колбіна); роботи з батьками (А. Шанскова); класного керівництва (О. Шквир); проектування уроку (І. Шапошнікова); до розвитку інтелектуальної обдарованості учнів (Ю. Клименюк); роботи із соціально занедбаними учнями (В. Вовк). Дослідники обґрунтовували методику формування готовності майбутнього вчителя до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів (Т. Бережинська), до реалізації міжпредметних зв’язків у початковій школі (Я. Бузінська); визначали організаційно-методичні засади педагогічної практики (Н. Казакова) та комп’ютерної грамотності майбутніх учителів початкових класів (Л. Макаренко) та ін.
У контексті дослідження теорії і методики формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів за основу взято фундаментальні праці І. Зязюна, Т. Бєльчевої, В. Гриньової, Т. Дмитренка, Н. Ничкало, Г. Троцко, як авторів спеціальної навчально-методичної літератури з цього напряму; Є. Барбіної, котра в докторській дисертації досліджувала формування педагогічної майстерності майбутніх учителів у процесуальному та результативному аспектах у системі безперервної педагогічної освіти на різних етапах: довузівському, вузівському та після завершення навчання у ВНЗ; О. Лавріненка, котрий розглядав цей феномен як базову концептуальну основу підготовки вчителя у вітчизняній педагогічній думці; Г. Тарасенко для використання педагогічної евристики у фаховій підготовці вчителя початкових класів та ін.
Особлива увага до формування педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів зумовлюється тим, що фахівці цього профілю повинні враховувати сукупність психолого-педагогічних факторів, які впливають на розвиток молодшого школяра і в подальшому на формування особистості в цілому. Відтак зростають вимоги до рівня професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, формування у них творчих умінь самостійно приймати науково-обґрунтовані, своєчасні та правильні рішення що базуються на опануванні основами педагогічної майстерності. Тому дослідники приділяли особливу увагу аналізу професійної підготовки майбутнього вчителя в процесі вивчення курсу «Основи педагогічної майстерності».
Методичні засади формування педагогічної майстерності вчителів обґрунтовували І. Андріаді, Ш. Амонашвілі, Є. Барбіна, О. Біда, Н. Гузій, І. Зязюн, Л. Крамущенко, І. Кривонос, О. Лавріненко, П. Лузан, А. Маркова, Н. Тарасевич, В. Теслюк, Л. Шовкун та ін. Предметом дослідження науковців були окремі аспекти педагогічної майстерності, а саме: основні ознаки іміджу педагога (Н. Гузій, А. Калюжний, З. Капустіна, П. Лернер, П. Мовчан, Л. Хрипункова); професійна компетентність учителя середньої школи (Т. Коляда, І. Маслікова О. Ситник, Е. Соф’янц, О. Лавріненко); творчість як детермінанта духовної культури вчителя (В. Наумчик); етика педагога (О. Савченко); практико-орієнтовані дидактичні підходи досягнення та складові педагогічної майстерності (М. Палтишев, В. Перлова); розвиток педагогічної техніки (С. Болсун, Н. Островерхова, А. Чернявська), культури діалогічного мовлення (Н. Десяєва, В. Павленко, А. Севастьянов) і майстерності педагогічного спілкування (Ю. Васьков, М. Бабенко, І. Зарецька, В. Киричок, Т. Колодько, Н. Островерхова, Т. Симоненко) і, зокрема, діалогічної компетентності у професійному розвитку вчителя початкових класів (М. Байматова, П. Ершов, М. Палтишев), професійно-педагогічних цінностей (С. Єрмакова), шляхів і засобів оволодіння студентами педагогічною технікою (О. Горська), навичками педагогічного прогнозування (В. Бондар), підготовки до педагогічної імпровізації (С. Дубяга) та ін. Дослідниками вивчалися проблеми акторської майстерності у педагогічній діяльності (О. Булатова, О. Єршова, В. Букатов, А. Савостьянов); упровадження інноваційних підходів для управління й підвищення компетентності педагогів (О. Темченко, В. Бондар) та ін. Науковці розглядали проблему педагогічної майстерності вчителя, зокрема, в творчій спадщині В. Сухомлинського (А. Луцюк), А. Макаренка (С. Карпечук, А. Ткаченко) та ін. Однак проблема системного формування педагогічної майстерності майбутніх учителів початкової школи поки ще не була предметом сучасних досліджень.
Актуальність проблеми формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкової школи підтверджується низкою недоліків традиційної підготовки у ВНЗ, а саме: спрямованість і результативність професійної підготовки недостатньо відповідає потребам практичної готовності студентів до висококваліфікованої педагогічної діяльності з дітьми молодшого шкільного віку; теоретична підготовка з психолого-педагогічних дисциплін недостатньо інтегрується з необхідними професійними вміннями майбутніх учителів початкових класів; використання студентами педагогічної техніки та педагогічних інновацій під час педагогічної практики має епізодично-фрагментарний характер, що свідчить про низький рівень володіння основами педагогічної майстерності.
Вивчення наукових джерел, нормативно-правових актів та інших матеріалів, аналіз практичного досвіду підготовки вчителів початкових класів засвідчує наявність в означеній галузі низки суперечностей, що стають на заваді розв’язанню актуальних проблем формування основ педагогічної майстерності у студентів цього профілю, а саме:
- між зростанням вимог до професійної підготовки вчителів початкової школи у світлі постанови «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (2011 рік) і реальним станом готовності студентів до реалізації основних положень цього документу на засадах сформованих основ педагогічної майстерності;
- між усталеними підходами до професійної підготовки вчителів початкової школи та відсутністю оптимальної системи формування основ педагогічної майстерності у студентів на засадах використання педагогічних інновацій;
- між необхідністю цілеспрямованого формування педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів та недостатністю спеціальних наукових розробок системної реалізації цих процесів;
- між перманентним зростанням вимог суспільства до рівня професійної майстерності вчителів початкових класів у нових соціально-економічних умовах і реальним рівнем готовності студентів до майстерного виконання професійних функцій у мінливих умовах розвитку інформаційного суспільства та динамічних змінах особистісного розвитку дітей молодшого шкільного віку;
- між постійним ускладненням педагогічних функцій учителя початкової школи та низьким рівнем готовності студентів до майстерного використання інноваційних підходів у майбутній професійній діяльності;
- між новими освітніми потребами суб’єктів навчального процесу та недостатнім методичним забезпеченням для реалізації цих потреб.
Отже, теоретико-методологічне та методичне вирішення проблеми формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів, що передбачає охоплення студентів процесами власного професійного становлення, залишається відкритим. Об’єктивною необхідністю стала потреба в створенні системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів, у якій би поєднувалися традиційні підходи до процесу навчання та педагогічні інновації для реалізації активної навчально-пізнавальної діяльності студентів у напрямі фахового зростання, що є основою становлення майбутнього вчителя-майстра.
Актуальність висунутих проблем, їх недостатня теоретична і методична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Теоретичні і методичні засади формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень Мукачівського державного університету відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри педагогіки і методики дошкільної і початкової освіти з теми «Педагогічні умови вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів» (протокол № 1 від 10 вересня 2009 р.) та науково-дослідних робіт кафедри іноземних мов з теми «Психолого-педагогічні засади формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови» (Державний реєстраційний номер 01070002394).
Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Мукачівського державного університету (протокол № 7 ¬¬¬від 23 лютого 2012 р.) та узгоджена в Міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні за № 248 (протокол № 4 від 24.04.2012 р.).
Мета дослідження полягає в теоретико-методологічному і методичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці розробленої системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів.
Відповідно до поставленої мети сформульовано основні взаємопов’язані завдання дослідження:
1. Визначити теоретичні засади дослідження феномену педагогічної майстерності, що розкривають її сутність як вершини професійної діяльності-дії вчителя, здійснити історико-ретроспективний аналіз проблеми формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкової школи.
2. На основі теоретико-методологічного аналізу онтології та сутності педагогічної майстерності визначити й обґрунтувати структуру цього феномену в майбутніх учителів початкових класів.
3. Сформулювати концепцію формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів з урахуванням особливостей професійної підготовки студентів до роботи з молодшими школярами.
4. Структурувати й теоретично обґрунтувати експериментальну систему формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів у вищому навчальному закладі з визначеними оптимальними педагогічними умовами реалізації та використанням валідних засобів діагностики сформованості окресленого феномену за певними критеріями, показниками і рівнями.
5. Розробити структурно-функціональну модель та інноваційну методику впровадження експериментальної системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах з її ієрархічними зв’язками, компонентами, педагогічними умовами реалізації, спрямовану на оптимізацію професіогенезу студентів у вищому навчальному закладі.
6. Здійснити експериментальну перевірку дієвості авторської системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів та інноваційної методики її реалізації у вищих навчальних закладах.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження – система формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів.
Провідна ідея дисертаційного дослідження полягає в тому, що формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах буде успішним завдяки впровадженню педагогічної системи, що базується на цілеспрямованому застосуванні інноваційних технологій, шляхом активної участі студентів у фахових ситуаціях навчальних тренінгів, спрямованих на оптимізацію професійного становлення студентів.
Узагальнюючи науково-методологічні та концептуальні підходи дослідників до розуміння сутності педагогічної майстерності, власний педагогічний досвід формування цього феномену в студентів, визначено основні положення концепції дослідження, що розкривають її сутність і сприяють реалізації провідної ідеї:
• Засадничими концептами формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах є методологічний, теоретично-змістовий, особистісно-деонтологічний і практично-технологічний, що складають педагогічну концепцію, котра відображає теоретико-методичні засади підготовки педагогів для роботи з молодшими школярами на рівні педагогічної майстерності.
• Методологічний концепт базується на тому, що системний процес формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів у ВНЗ передбачає інтеграцію фундаментальних положень гуманітарного знання про сутність педагогічної майстерності як ціннісної вершини професійної діяльності вчителя.
• Теоретично-змістовий концепт базується на засадах урахування провідних теорій, ідей, історичного досвіду формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів, обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату, наукового опису досліджуваних фактів і явищ, їх аналізу, уза¬гальнення і синтезу, а також обґрунтування моделі системи формування основ педагогічної майстерності вчителів початкових класів.
• В основі особистісно-деонтологічного концепта перебуває ідея, що засадничими основами формування основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя є аксіо-акмеологічна мотивація студентів до професійного зростання з урахуванням основних положень педагогічної деонтології та педагогічного емпауерменту як наукової основи наснаження студентів до опанування педагогічною майстерністю.
• Практично-технологічний концепт передбачає формування практичних умінь і навичок майстерного виконання студентами педагогічних функцій шляхом апробації конкретних оптимальних моделей фахових дій під час навчання, що актуалізує використання інноваційних педагогічних технологій проблемно-ситуативного та діалогічно-інтерактивного характеру.
• Взаємопов’язаними основами педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів визначено педагогічну деонтологію, аксіо-акмеологічну професійну мотивацію студентів, педагогічний емпауермент і професійну компетентність, що спрямовуються на формування таких компонентів педагогічної майстерності, як деонтологічний, аксіо-акмеологічно-мотиваційний, особистісно-розвивальний, когнітивний, комунікативний, практично-технологічний.
• Систему формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів необхідно розглядати як компонент ціліс¬ної системи вищої педагогічної освіти в Україні і діяльнісний комплекс взаємопоєднаних складових професійної підготовки студентів у вищій школі, що визначається аксіо-акмеологічною цілеспрямованістю на професійне зростання; системним підходом до інтеграції особистісних якостей студентів, рівня фахової теоретичної і практичної підготовки, реалізації інноваційно-технологічних підходів до навчання; багатоваріантністю вияву зразків майстерного виконання педагогічних дій студентами в змодельованих проблемно-фахових діалогічно-інтерактивних ситуаціях під час навчальної взаємодії.
• Створення та реалізація системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів базується на теоретичному і методичному забезпеченні процесу підготовки студентів до професійного зростання на основі педагогічного емпауерменту – набуття студентами внутрішньої сили, необхідної для контролю над своїм професійним зростанням, професійними діями і факторами, що негативно впливають на здобуття певного рівня педагогічної майстерності.
• Система формування педагогічної майстерності майбутніх учителів початкової школи передбачає поєднання цілей, концептів, методичного і технологічного забезпечення процесу підготовки студентів у контексті їхнього професійного становлення шляхом реалізації визначених оптимальних педагогічних умов і використання валідних засобів діагностики сформованості окресленого феномену за певними критеріями, показниками і рівнями.
У структурі презентованої системи виокремлено такі компоненти:
1. Цільовий, у якому конкретизовано мету реалізації системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів.
2. Методологічно-концептуальний, сутність якого полягає в аналізі наукових підходів до визначення сутності педагогічної майстерності та конкретизації основних концептуальних положень дослідження.
3. Теоретично-структурувальний, що передбачає визначання основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів.
4. Праксеологічно-діяльнісний, що ґрунтується на визначенні й обґрунтуванні педагогічних умов реалізації системи та розробці й використанні на практиці методичного забезпечення.
5. Діагностично-порівнювальний, що базується на визначенні й обґрунтуванні рівнів сформованості основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів на різних етапах навчання студентів у вищій школі та проведенні діагностичних процедур для встановлення цифрових показників з кожного рівня.
6. Результативно-аналітичний, що визначається шляхом проведення порівняльного аналізу ефективності впровадження авторської системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів.
У дослідженні конкретизовані такі педагогічні умови: послідовна реалізація системного підходу до цілеспрямованого формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів; створення мотиваційно-аксіологічного середовища для професійного зростання майбутніх учителів початкових класів; розширення когнітивної бази студентів з основ педагогічної майстерності в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін; реалізація праксеологічно-технологічного підходу шляхом використання педагогічних інновацій інтерактивно-ситуативного характеру; забезпечення професійно-адаптаційних процесів у формуванні основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкової школи на основі реалізації інтеграційних підходів у вивченні фахових дисциплін.
Концептуальне бачення системи формування основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкових класів у контексті дослідження представлено в авторській моделі.
Провідна ідея дисертаційного дослідження й основні концептуальні положення наукової роботи втілені в загальній гіпотезі, котра полягає в тому, що упровадження експериментальної системи формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкової школи у ВНЗ буде успішним за умови її теоретико-методологічного обґрунтування та реалізації на основі принципів цілісності, неперервності, прогностичності з урахуванням особливостей і потреб практики відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та використання інноваційних підходів до навчання студентів у ВНЗ.
Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в часткових гіпотезах, сутність яких полягає в тому, що формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкової школи буде успішним за умов:
- розроблення та реалізації моделі системи формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкової школи на основі взаємодії системотвірних і структурних ком¬понентів, що забезпечують високий рівень професійної підготовки студентів;
- урахування особливостей процесу професіоналізації майбутніх учителів початкової школи, розширення його функцій, динаміки змін у професій¬ному зростанні;
- урахування результатів пролонгованої діагностики формування компонентів основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів;
- орієнтованості педагогічних технологій професійної підготовки студентів на створення сприятливих умов для професійно-особистісного становлення на основі формування основ педагогічної майстерності;
- забезпечення єдності теоретичного і практичного компонентів професійної підготовки студентів, залучення суб’єктів цього процесу до практичного формування основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкових класів засобами інноваційних педагогічних технологій.
Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні наукові підходи до пізнання світу, в тому числі педагогічних явищ і методології професіогенезу та фахового становлення і зростання майбутніх учителів початкових класів. Методологічні засади вивчення проблеми формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів відображають взаємодію, взаємозв’язок і взаємозумовленість педагогічних явищ та процесів, що ґрунтуються на методологічних принципах науковості, об’єктивності, природовідповідності, історизму, системності, єдності свідомості та діяльності, розкриття сутності і вирішення суперечностей на основі діалогічної взаємодії з використанням пізнавальних засобів процесу методологування (аналізу та синтезу, абстрагування і конкретизації, диференціації та інтеграції, ідеалізації й узагальнення, ототожнення і сепарування, порівняння, умовиведення, використання категоріально-понятійного апарату як засобу мисленнєвої діяльності).
На різних етапах наукового пошуку враховувалися положення Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національної доктрини розвитку осві¬ти, Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), Постанова КМУ № 462 від 20.04.11 року «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти». Вико¬ристання положень загальної і конкретної методології зумовлювало форму¬вання та обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату дослідження, визначення провідних ідей і методів їх теоретичного обґрунтування, нау-кового аналізу досліджуваних фактів і явищ педагогічної дійсності, уза-гальнення і синтезу, експериментальної перевірки, оцінки відповідності розробленої системи формування основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкової освіти реальним процесам, що мають місце у його професійній діяльності.
Теоретичну основу дисертації становлять висновки з досліджень науковців із проблем: сучасного людинознавства (Б. Ананьєв, І. Пригожин, Н. Шмельова та ін.); філософії освіти і методології педагогічних досліджень (В. Андрущенко, В. Гершунський, С. Гончаренко, В. Загвязинський, І. Зязюн, С. Ніколаєнко, Ю. Фокін та ін.); наукових засад системного аналізу людської діяльності та дослідження професійної діяльності (Є. Іванова, М. Каган та ін.), психолого-педагогічних основ взаємозв’язку навчання, самостійної роботи, самоосвіти та розвитку особистості, її самореалізації та самоідентифікації (Є. Глухова, І. Грабовець, Г. Коваль, О. Колеснікова, І. Коренєва, Н. Трофимова та ін.); проблем професійного становлення вчителя (Б. Грінченко, О. Духнович, П. Каптєрєв, М. Костомаров, А. Макаренко, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.); особливостей, напрямів і структури професійної підготовки майбутніх учителів в Україні та за кордоном (А. Алексюк, С. Гончаренко, О. Гордійчук, Л. Заблоцька, І. Зязюн, С. Лисенкова, К. Маргітич, Н. Ничкало, О. Савченко, Ю. Соловйов, А. Степанюк, Л. Хоружа, М. Фіцула та ін.); дисертаційні дослідження з проблем підготовки вчителів початкових класів (О. Васильєва, В. Вовк, Н. Гузій, Н. Казакова, Л. Колбіна, Л. Макаренко, С. Мартиненко, Л. Петриненко, Н. Тарасевич, Г. Тарасенко, А. Шанскова, О. Шквар та ін.); наукові пошуки з проблеми формування педагогічної майстерності вчителів (Ш. Амонашвілі, О. Акімова, Є. Барбіна, О. Біда, І. Зязюн, Л. Крамущенко, І. Кривонос, О. Лавріненко, П. Лузан, А. Маркова, В. Теслюк, Л. Шовкун); аналізу засад модернізації професійної освіти на основі впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес вищих навчальних закладів (А. Вербицький, Н. Гузій, Р. Гуревич, М. Кларін, А. Нісімчук, С. Сисоєва, І. Смолюк, Д. Чернилевський, О. Шестопалюк, О. Янкович та ін.); теоретичних основ конструювання і моделювання педагогічного процесу з упровадженням засобів технологій, що базуються на основі міжособистісної взаємодії (Л. Артемова, В. Докучаєва, В. Заболотний, Н. Кічук, О. Комар, О. Пометун, В. Ясвін та ін.).
Для вирішення поставлених завдань і перевірки сформульованої гіпотези використовувалися такі взаємодоповнювальні методи дослідження:
– теоретичні: аналіз наукових джерел, офіційних і нормативних документів з метою формування системності знань і розуміння проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів; методи концептуально-порівняльного аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, прогнозування, проектування, моделювання, класифікації, за допомогою яких зіставлялися теоретичні та практичні підходи до розуміння концепцій підготовки вчителів початкових класів та сутності педагогічної майстерності, конструювалися інноваційні моделі навчання та структурувалася система формування основ педагогічної майстерності студентів;
– емпіричні: бесіди, анкетування, опитування, тестування, спостереження, узагальнення педагогічного досвіду викладачів, контрольні роботи, діагностування, самоаналіз, самоспостереження;
– педагогічний експеримент (підготовчий, констатувальний, організаційно-моделювальний, формувальний (виконавчий), узагальнювально-підсумковий етапи), що проводився для перевірки ефективності педагогічної системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів;
– методи математичної статистики з обчисленням і визначенням F-критерію застосовувалися для оброблення отриманих результатів, аналізу та перевірки гіпотез і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами.
Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж восьми років (2006–2013 рр.) у чотири етапи науково-педагогічного пошуку.
Упродовж першого, підготовчого етапу (2006-2007 рр.) обґрунтовано філософcько-методологічні засади онтогенезу педагогічної майстерності; визначено структуру педагогічної майстерності й обґрунтовано авторське бачення комплексу основ цього феномену в учителів початкових класів; проведено історико-ретроспективний аналіз формування основ педагогічної майстерності вчителів початкової школи, який засвідчив, що на різних етапах розвитку педагогічної думки науковці приділяли особливу увагу до постаті вчителя-майстра; на основі порівняння вимог суспільства до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів і сучасною практикою навчання студентів цього профілю у ВНЗ виявлено низку суперечностей, вирішення яких потребує реалізації інноваційних підходів до організації освітнього середовища у вищому навчальному закладі педагогічного спрямування; визначено найбільш перспективні стратегії організації навчально-пізнавального процесу у вищій школі; досліджено структуру основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкових класів у науковому обґрунтуванні цього феномену провідними педагогами і дослідниками окресленої проблеми; конкретизовано критерії для встановлення рівнів сформованості основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів; визначено основи, компоненти, рівні та показники сформованості цього феномену у студентів; проведено констатувальний експеримент.
Результатом другого етапу дисертаційного дослідження (2008 р.) – організаційно-моделювального – були такі наукові здобутки: визначено мету, завдання, провідну ідею дисертаційної роботи; висунуто і конкретизовано гіпотезу та розроблено педагогічну концепцію дослідження; здійснено апробацію авторських методик для цілеспрямованого формування у студентів основ педагогічної майстерності; аналізувалися можливості використання засобів інноваційних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів з метою формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів під час проведення пробних експериментальних і відкритих занять за інноваційною методикою; конкретизовано основні компоненти системи форм

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що в дисертації здійснено теоретичне узагальнення та реалізовано інноваційні підходи до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів з метою формування у студентів основ педагогічної майстерності.
1. Теоретичними засадами дослідження педагогічної майстерності визначено філософсько-методологічний аналіз онтології цього феномену, шляхи формування педагогічної майстерності вчителів початкової школи в історико-ретроспективному контексті й у сучасних дослідженнях. На основі вивчення теоретичних засад розкрито сутність феномену педагогічної майстерності як: вершини професійної діяльності вчителя; вищий рівень прояву професіоналізму особистості, вияву якості праці; вершина творчості, професійної зрілості, що несе в собі смисл «акме»; прояв гармонії та досконалості в діяльності вчителя; прояв відповідальності педагога за свою працю; вищий прояв духовності й духу вчителя; цілісний прояв особистості – професіонала у своїй праці, що спрямована на подолання «вузькості» спеціалізації; діалектична єдність постійного навчання, вдосконалення й учительства, тому імпліцитно виконує культурно-педагогічну функцію; постійний рух від однієї вершини до іншої; діалектична єдність вершини в професіоналізмі і його безмежності, оскільки немає меж досконалості, а шляхом подолання означених меж виступає творчість; проявом вищої форми культури і водночас механізмом відтворення зразків культури, що несе в собі сенс культурного успадкування, а тому розглядається як форма передавання досвіду, досягнень у досконалості. Майстерність розглядається як авторська школа, що несе в собі відбиток особистості майстра, вищий прояв «учительства» як особливої діяльності в суспільстві. Онтологія педагогічної майстерності – це вершина онтології самореалізації особистості педагога, апогей творчості у професійній діяльності, вище професійне творче начало, концентрований вираз креативної онтології педагога.
Вирішення проблеми формування педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів бере початок з вивчення наукового спадку видатних мислителів, педагогів, філософів щодо сутності цієї категорії на різних історичних періодах. На сучасному етапі розвитку педагогічних досліджень відсутня цілісна система формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкової школи, у якій би враховувалася більшість напрямів підготовки фахівців цього профілю та сучасні підходи до вирішення окресленої проблеми.
2. На основі теоретико-методологічного аналізу онтології та сутності педагогічної майстерності визначено та обґрунтовано структуру основ цього феномену в майбутніх учителів початкових класів, якими є педагогічна деонтологія, аксіо-акмеологічна професійна мотивація, педагогічний емпауермент і професійна компетентність, що спрямовується на формування таких компонентів педагогічної майстерності, як деонтологічний, аксіо-акмеологічно-мотиваційний, особистісно-розвивальний, когнітивний, комунікативний, практично-технологічний.
3. Сформульовано концепцію формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів з урахуванням особливостей професійної підготовки студентів до роботи з молодшими школярами. Засадничими є методологічний, особистісно-деонтологічний, теоретично-змістовий і практично-технологічний концепти, які складають педагогічну концепцію професійної підготовки студентів з їх спрямуванням на досягнення вершин у професійній діяльності та відображають теоретико-методичні засади підготовки педагогів для роботи з молодшими школярами на рівні педагогічної майстерності. Методологічний концепт базується на тому, що системний процес формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів передбачає інтеграцію фундаментальних положень гуманітарного знання про сутність педагогічної майстерності як ціннісної вершини професійної діяльності вчителя. Теоретично-змістовий концепт заснований на провідних теоріях, ідеях, історичному досвіді, розумінні дефініцій, покладених в основу розуміння процесу професійної підготовки вчителів початкових класів у ВНЗ, обґрунтуванні моделі експериментальної системи формування у студентів основ педагогічної майстерності. В основі особистісно-деонтологічного концепта перебуває ідея, що засадничими основами формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя є професійно значущі особистісно-педагогічні якості студента, що передбачає аксіо-акмеологічну мотивацію студентів до професійного зростання з урахуванням основних положень педагогічної деонтології та педагогічного емпауерменту як наукової основи наснаження студентів до опанування педагогічною майстерністю. Практично-технологічний концепт передбачає формування практичних умінь і навичок майстерного виконання студентами педагогічних функцій шляхом апробації оптимальних моделей фахових дій під час навчання, що актуалізує використання педагогічних технологій проблемно-ситуативного та діалогічно-інтерактивного характеру.
4. Структурована й теоретично обґрунтована експериментальна система формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів спрямована на оптимізацію професіогенезу студентів у вищому навчальному закладі й розглядається як компонент ціліс¬ної системи вищої педагогічної освіти. Комплекс взаємопоєднаних складових професійної підготовки студентів визначається аксіо-акмеологічною цілеспрямованістю на професійне зростання; системним підходом до інтеграції особистісних якостей, рівня фахової теоретичної та практичної підготовки, реалізації інноваційно-технологічних підходів до навчання; багатоваріантністю вияву зразків майстерного виконання педагогічних дій студентами в змодельованих проблемно-фахових діалогічно-інтерактивних ситуаціях під час навчальної взаємодії. Створення та реалізація системи базується на послідовній реалізації системного підходу до цілеспрямованого формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів; теоретичному й методичному забезпеченні процесу підготовки студентів до професійного зростання на основі педагогічного емпауерменту – надання внутрішньої сили студентові, необхідної для набуття контролю над своїм професійним зростанням, професійними діями й факторами, що негативно впливають на здобуття певного рівня педагогічної майстерності. Експериментальна система формування педагогічної майстерності майбутніх учителів початкової школи передбачає поєднання цілей, концептів, методичного й технологічного забезпечення процесу підготовки студентів у контексті їх професійного становлення шляхом реалізації визначених оптимальних педагогічних умов та використання валідних засобів діагностики сформованості окресленого феномену за певними критеріями, показниками і рівнями.
5. У структурно-функціональній моделі експериментальної системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів виокремлено такі компоненти: цільовий, у якому конкретизовано мету реалізації системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів; методологічно-концептуальний, сутність якого полягає в аналізі наукових підходів до визначення сутності педагогічної майстерності та конкретизації основних концептуальних положень дослідження; теоретично-структурувальний, який передбачає визначання і характеристику основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів; праксеологічно-діяльнісний – визначення й обґрунтування педагогічних умов реалізації системи, розробка методичного забезпечення й використання на практиці авторської методики формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів; діагностично-порівнювальний, що базується на обґрунтуванні й визначенні рівнів сформованості основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів на різних етапах навчання студентів у вищій школі та проведенні діагностичних процедур для встановлення цифрових показників з кожного рівня; результативно-аналітичний компонент визначається шляхом проведення порівняльного аналізу ефективності реалізації авторської методики упровадження системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів. У моделі окреслені педагогічні умови: послідовна реалізація системного підходу до цілеспрямованого формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів; створення мотиваційно-аксіологічного середовища для професійного зростання майбутніх учителів молодших класів; розширення когнітивної бази студентів з основ педагогічної майстерності; реалізація праксеологічно-технологічного підходу в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін; забезпечення професійно-адаптаційних процесів у формуванні основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкової школи.
6. Експериментальна перевірка дієвості змодельованої педагогічної системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах свідчить про ефективність реалізації авторської методики в експериментальних групах. Вірогідність отриманих результатів і достовірність експериментального дослідження доводилася з використанням статистичних методів обробки даних педагогічного експерименту за допомогою F-критерію. Порівняльний аналіз емпіричного показника F-критерію контрольних і експериментальних груп з визначеними межами Fkrit, показав, що Femp-КГ із значенням 0,92 виходить за вказані межі, а Femp-ЕГ з показником 1,36 підтверджує достовірність результатів дисертаційного дослідження.
Результати, одержані в процесі експериментальної перевірки авторської методики реалізації запропонованої системи формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів, свідчать про її ефективність та доцільність упровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів.
Проведене дослідження, звісно, не охоплює всіх аспектів професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів. Подальші наукові пошуки мають проводитись у напрямі вдосконалення підготовки студентів з метою цілеспрямованого формування основ педагогічної майстерності та її розвитку шляхом розробок та апробації інноваційних методик у вищому навчальному закладі в сучасних реаліях інформаційного суспільства для саморозвитку особистості.
У процесі дослідження сформувалися методичні рекомендації для оптимізації формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів у професійній підготовці студентів.
1. З метою цілеспрямованого підвищення рівня професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у напрямі опанування ними основ педагогічної майстерності необхідно використовувати обґрунтовану і перевірену педагогічну систему, яка має бути відкритою, динамічною, синергетичною, враховувати комплексність формування усіх її компонентів і творчий підхід викладача до навчання студентів.
2. У процесі формування в студентів основ педагогічної майстерності необхідно не тільки враховувати загальноприйняту структуру цього феномену, а й доповнювати і розширювати її згідно з сучасними вимогами до професійної компетентності вчителів початкових класів.
3. Формування основ педагогічної майстерності в майбутніх учителів початкових класів необхідно здійснювати впродовж усього періоду навчання студентів у ВНЗ шляхом реалізації інтеграційного підходу до вивчення всіх дисциплін.
4. Доцільно використовувати інноваційні педагогічні технології інтерактивного, проектувального, креативного характеру, що уможливить реалізацію творчого підходу студентів до моделювання і презентації зразків майстерної педагогічної діяльності в умовах навчання у ВНЗ.
5. Для оптимізації формування основ педагогічної майстерності в майбутніх учителів початкових класів необхідні розроблення й упровадження у ВНЗ педагогічного профілю інноваційні системи професійного добору на вчительську професію, що слід окреслити предметом нових наукових досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Изд-во Мысль, 1991. – 158 с.
2. Авраменко К. Б. Методична підготовка вчителів початкових класів у педагогічних навчальних закладах України (1956-1996 рр.) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Авраменко Квітослава Богданівна. – К., 2002. – 296 с.
3. Акімова О. В. Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О. В. Акімова. – Тернопіль, 2010. – 41 с.
4. Андреев А. Л. Компетентностная парадигма в образовании: опыт философско-методологического анализа / А. Л. Андреев // Педагогика. – 2005. – № 4. – С. 19–27.
5. Андрійчук Н. М. Підготовка вчителів народної школи в учительських семінаріях України (1860-1917 рр.) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Андрійчук Наталя Михайлівна. – Житомир, 2009. – 250 с.
6. Андрущенко В. П. Освіта в пошуку нових стратегій мислення / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2003. – № 2. – С. 5–6.
7. Андрущенко В. П. Педагогічна освіта України: Болонські виклики і напрями модернізації / В. П. Андрущенко // Практична філософія. – 2004. – № 1. – С. 124–128.
8. Андрущенко В. П. Про концептуальні засади філософії освіти України / В. П. Андрущенко, В. С. Лутай // Практична філософія. – 2004. – № 2. – С. 35–43.
9. Анісімова Л. С. Система педагогічних задач як засіб формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Л. С. Анісімова. – Ялта, 2011. – 20 с.
10. Аносов І. П. Витоки шкільництва та вищої педагогічної освіти в Мелітополі : монографія / І. П. Аносов, Ю. П. Болотін, М. М. Окса. – К. : Твімінтер, 2003. – 107 с.
11. Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи: інтерактивні технології в курсах навчальних дисциплін : навч.-метод. посібник [для студ. вищ. навч. закладів] / Л. В. Артемова. – К. : Кондор, 2008. – 272 с.
12. Астахова В. І. Пошук шляхів оновлення і розвитку освіти в Україні / В. І. Астахова // Вища школа. – 2002. – № 1. – С. 108–109.
13. Атрощенко Т. О. Розвиток культури міжнаціонального спілкування у підготовці майбутнього вчителя початкової школи: прикладний аспект / Т. О. Атрощенко // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2004. – № 1. – С. 90–97.
14. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
15. Бабайцева В. Ю. Требования к стилю коррекционно-педагогической деятельности учителя начальных классов / В. Ю. Бабайцева // Начальная школа. – 2006. – № 7. – С. 22–24.
16. Бабакіна О. О. Формування громадянськості майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Бабакіна Оксана Олексіївна. – Слов’янськ, 2008. – 234 с.
17. Бабіч Л. В. Основи педагогічної майстерності : навч. посіб. для студ. пед. ун-тів / Л. В. Бабіч, Г. М. Кондратенко. – Херсон : Вид-во Айлант, 2002. – 81 с.
18. Багаутдинова Н. Г. Инновационный потенциал высшей школы: анализ и оценка / Н. Г. Багаутдинова. – М. : Экономика, 2002. – 176 с.
19. Багно Ю. Деякі аспекти підготовки та перепідготовки вчителів сільської початкової школи в Україні: 20-ті роки XX ст. / Юлія Багно // Рідна школа. – 2010. – № 12. – С. 58–61.
20. Бадья Л. А. Підготовка вчителів початкового навчання на земських короткотермінових педагогічних курсах в Україні (друга половина ХІХ-початок ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Л. А. Бадья. – К., 2011. – 20 с.
21. Баженова Л. В. Мотивация профессионального самовоспитания учителя. Программа личностного ориентированного тренинга / Л. В. Баженова // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – №1. – С. 36–38.
22. Базаров Т. Ю. Компетенции будущего: Квалификация? Компетентность (критерии качества)? [Електронний ресурс] / Т. Ю. Базаров // Чувашская республика : официальный портал органов власти. – Режим доступу до журналу : http://gov.cap.ru/hierarhy.asp?page=./97301/123458/141481/141484.
23. Байденко В. И. Концептуальная модель государственных образовательных стандартов в компетентностном формате (дискуссионный вариант) / В. И. Байденко. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 21 с.
24. Барабаш Ю. Г. Педагогічна майстерність: теоретичні й навчально-методичні основи : навч. посіб. [для студ. вищих навч. закладів] / Ю. Г. Барабаш, Р. О. Позінкевич. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Л. Українки, 2006. – 472 с.
25. Баранова О. А. Підготовка вчителів початкових класів до попереджувально-корекційної роботи з учнями зі спеціальності : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Баранова Ольга Анатоліївна. – К., 2001. – 192 с.
26. Барбина Е. С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования / Е. С. Барбина. – К. : Вища школа, 1997. – 153 с.
27. Барбіна Є. С. Формування педагогічної майстерності в системі безперервної педагогічної освіти : дис. … доктора пед. наук : 13. 00.04 / Барбіна Єлізавета Сергіївна. – К., 1998. – 459 с.
28. Барко В. І. Методика проведення тренінгів управлінського спрямування / В. І. Барко // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 4. – С. 70–76.
29. Батышев С. Я. Профессиональная педагогика : учебник [для студ., обучающихся по пед. спец. и направлениям] / С. Я. Батышев. – М. : Ассоциация «Профессиональное образование», 1997. – 512 с.
30. Бахмат Н. В. Формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моделювання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Н. В. Бахмат. – К., 2011. – 20 с.
31. Безкоровайна О. В. З педагогікою толерантності в третє тисячоліття / О. В. Безкоровайна // Педагогіка толерантності. – 2003. – №3. – С. 4–11.
32. Бердяев Н. А. Pro et contra / Н. А. Бердяев ; сост., вступ. ст. и прим. А. А. Ермичева. – СПб. : РХГИ, 1994. – Кн. 1. – 573 с.
33. Бердяев Н. А. Самопознание / Н. А. Бердяев. – Л. : Лениздат, 1991. – 397 с.
34. Береговий Я. А. Педагогіка толерантності / Я. А. Береговий // Педагогіка толерантності. – 2003. – № 1. – С. 4–8.
35. Бережинська Т. В. Формування готовності майбутнього вчителя до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Бережинська Тетяна Василівна. – К., 2007. – 280 с.
36. Березюк О. С. Моделювання педагогічних ситуацій як засіб підготовки вчителя до спілкування з учнями : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / О. С. Березюк. – К., 1995. – 24 с.
37. Берталанфи Л. фон. Общая теория систем – обзор проблем и результатов / Л. фон Берталанфи // Системные исследования / Л. фон Берталанфи. – М. : Наука, 1969. – С. 30–54.
38. Бєкірова Л. Е. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Бєкірова Лємара Енверівна. – К., 2010. – 374 с.
39. Бєлєнцов В. М. Концептуальний підхід до підвищення якості підготовки професійних кадрів у вищих навчальних закладах України / В. М. Бєлєнцов // Менеджер. – 2010. – № 4. – С. 297–301.
40. Бєльчева Т. Ф. Формування готовності майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Бєльчева Тетяна Федорівна. – Мелітополь, 2007. – 251 с.
41. Биркенбиль В. Ф. Коммуникационный тренинг: наука общения для всех / В. Ф. Биркенбиль ; пер. с нем. Н. Чупеева. – М. : ФАИР-ПРЕСС, 2002. – 352 с.
42. Бібік Н. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти / Надія Бібік // Початкова школа. – 2010. – № 9. – С. 1–4.
43. Біда О. А. Педагогічна майстерність викладача як критерій професіоналізму / О. А. Біда // Педагогічна майстерність академіка Івана Зязюна : збірник наук. праць Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. – К. : Богданова А. М., 2013. – 305–312.
44. Бірюк Л. Я. Комунікативна компетентність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і технології формування (на матеріалі методики викладання російської мови) : монографія / Л. Я. Бірюк. – К. ; Глухів : РВВ ГНПУ ім. О. Довженка, 2009. – 317 с.
45. Быстрюкова А. Н. Формирование готовности к профессиональному саморазвитию будущих учителей начальных классов посредством проективной технологии : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Быстрюкова Анна Надировна. – Ялта, 2009. – 248 с.
46. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Изд-во «Наука», 1973. – 270 с.
47. Богданов А. А. Тектология: (Всеобщая организационная наука) / А. А. Богданов ; в 2-х кн., кн. 2. – М. : Экономика, 1989. – С. 5.
48. Богданова І. М. Педагогічна інноватика : навч. посібник / І. М. Богданова. – Одеса : ТЕС, 2000. – 148 с.
49. Бойчук Ю. Д. Компетентнісний підхід до формування еколого-валеологічної культури майбутнього вчителя / Ю. Д. Бойчук // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2009. – № 7. – С. 26–30.
50. Болсун С. Розвиток педагогічної техніки вчителя: актуальність та значущість / Світлана Болсун // Початкова школа. – 2000. – № 2. – С. 50–51.