ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

На правах рукопису

КОВАЛЬ ВАЛЕНТИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 371.134:811.162.2(07)

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий керівник
ПОБІРЧЕНКО НАТАЛІЯ СЕМЕНІВНА,
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент НАПН України,
ректор Уманського державного
педагогічного університету
імені Павла Тичини

УМАНЬ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ 26
1.1. Ступінь розробленості досліджуваної проблеми у науковій літературі 26
1.2. Термінологічний апарат дослідження 40
1.3. Методологічні основи дослідження проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів 61
1.4. Ретроспективний аналіз становлення професійної компетентності
учителів-філологів 87
Висновки до розділу 1 102
РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПОНЕНТНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ 106
2.1. Загальна методика проведення дисертаційного дослідження 106
2.2. Онтологія професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів 115
2.3. Структура професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів 149
2.4. Аналіз стану фахової підготовки майбутніх учителів-філологів
у контексті формування професійної компетентності 166
Висновки до розділу 2 209
РОЗДІЛ 3
ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ТА ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ 212
3.1. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів 212
3.2. Модель формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів 226
3.3. Методика й організація експериментальної роботи та діагностика сформованості професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів 246
Висновки до розділу 3 273
РОЗДІЛ 4
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ 276
4.1. Формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів
на основі вдосконалення змісту фахових дисциплін 276
4.2. Добір ефективних форм і методів організації процесу формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів 310
4.3. Впровадження інтерактивних технологій у процес формування
професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів 345
Висновки до розділу 4 367
РОЗДІЛ 5
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ 370
5.1. Забезпечення реалізації методики формування професійної
компетентності майбутніх вчителів-філологів 370
5.2. Організація, методика та статистична перевірка результатів експериментального дослідження 394
Висновки до розділу 5 417
ВИСНОВКИ 420
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 426
ДОДАТКИ 495

ВСТУП

Актуальність дослідження. Модернізація системи освіти України, входження її в європейський освітній простір, активізація інноваційних процесів та впровадження їх у практику функціонування вищої школи проектують підготовку вчителів нового типу, яка є найважливішою умовою відродження всієї вітчизняної культури, її інтеграції в європейське співтовариство. Проблема підготовки педагогічних кадрів вимагає наукового переосмислення системи цінностей, формування професійно значущих якостей, актуалізує пошук оптимальних форм цього процесу в період навчання у вищому навчальному закладі.
У контексті сучасної освітньої парадигми під новим кутом зору розглядається проблема підготовки педагогічних кадрів, що вимагає наукового переосмислення системи цінностей, формування професійно значущих якостей, актуалізує пошук оптимальних форм цього процесу в період навчання у вищому навчальному закладі.
На необхідності створення умов для формування й самореалізації кожної особистості наголошено в нормативно-правових документах, що регламентують шляхи й напрями розвитку освіти в Україні: Конституції України, законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти України, Державній програмі «Вчитель», Концепції неперервної педагогічної освіти. Відповідно до чинних документів вектор розвитку освіти України спрямований на освіту розвинених країн, на докорінне реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад.
Закон України «Про мови в Українській РСР» (1989), Національна доктрина розвитку освіти в Україні (2002), Державна програма розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки, Навчально-виховна концепція вивчення української (державної) мови (1994), Концепція державної мовної політики в Україні (2010), проект Закону «Про мови в Україні» (2010) та Концепції мовної освіти (2011), Закон України «Про засади державної мовної політики» (2012), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013), галузева Концепція розвитку неперервної педагогічної освіти (2013) визначають стратегічні напрями професійної підготовки вчителів-філологів, спрямовані на становлення й розвиток національно-мовної особистості, яка має вільно володіти нормами усної і писемної форм літературної мови, цілеспрямовано і майстерно використовувати мовні засоби в різних мовленнєвих ситуаціях, дотримуючись комунікативного кодексу.
Реформування освіти передбачає оновлення змісту навчання, зорієнтованого на «ключові компетентності», оволодіння якими дозволить майбутнім учителям-філологам вирішувати актуальні проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті.
Упродовж останніх років предметом уваги дослідників були проблеми, пов’язані з компетентнісним підходом в освіті, професійною компетентністю і формуванням професійних компетенцій фахівців різного профілю, особливостями впровадження компетентнісного підходу (Н. Бібік, Л. Ващенко, Н. Голуб, І. Єрмаков, В. Кремень, С. Калашнікова, В. Луговий, О. Овчарук, Н. Побірченко, О. Пометун, О. Ситник, М. Степко, Ж. Таланова та ін.), розвитком компетентнісно орієнтованого навчання (В. Бадер, З. Бакум, О. Біляєв, І. Зимня, А. Маркова, В. Мельничайко, Дж. Равен, І. Хом’як, А. Хуторський, Г. Шелехова), вивченням структури та змісту професійної компетентності викладачів (Т. Браже, В. Введенський, Н. Дем’яненко, Н. Журавська, І. Зарубінська, І. Зязюн, В. Коцур, І. Кривонос, Н. Кузьміна, В. Майборода, С. Мартиненко, Л. Мітіна, В. Нестеров, О. Пахомова, І. Підласий, Н. Остапенко, О. Семеног, І. Соколова тощо. Науковцями доведено, що компетентнісний підхід передбачає глибокі системні перетворення в освітньому процесі педагогічного вищого навчального закладу, що стосуються викладання змісту дисциплін, оцінювання знань, освітніх технологій, зв’язку вищої освіти з іншими рівнями професійної освіти.
Теоретичні засади компетентнісного підходу в освіті та викладанні української мови, осмислення цього процесу крізь призму педагогічної діяльності репрезентовано у працях А. Богуш, Ф. Буслаєва, М. Вашуленка, О. Горошкіної, В. Дороз, С. Єрмоленко, С. Карамана, Я. Кодлюк, Г. Онкович, М. Пентилюк, Т. Симоненко, О. Сухомлинської, В. Теслюк, С. Трубачової та ін.
Складові професійної компетентності вчителів української мови і літератури представлено у дослідженнях сучасних українських лінгвістів та лінгводидактів (Н. Голуб, О. Горошкіної, Т. Донченко, О. Драгайцева, В. Дроздова, Л. Мацько, А. Нікітіна, Н. Остапенко, Л. Паламар, М. Пентилюк, О. Семеног, О. Тищенко та ін.).
Таким чином, проблема теорії і методики професійної освіти майбутніх вчителів-філологів полягає у реалізації компетентнісного підходу, який задовольнить потребу української держави в педагогах, здатних підготувати сучасних школярів до повноцінної комунікації з урахуванням надбання національної культури.
Психолого-педагогічні дослідження свідчать про передумови формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів та її складових у вищих педагогічних навчальних закладах, зокрема: проблеми формування мовленнєвої компетентності (О. Біляєв, Г. Волкова, Н. Голуб, І. Зимня, В. Капінос, О. Леонтьєв, Л. Мацько, С. Омельчук, Л. Паламар, Є. Палихата, М. Пентилюк, Т. Попова, Т. Симоненко, І. Синиця, Н. Синичкіна та ін.); соціокультурної компетентності (Т. Колодько, Є. Пассов, О. Селіванова, Г. Томахін, І. Трешина та ін.); лінгвістичної компетентності (О. Барановська, І. Білодід, О. Біляєв, І. Богданець, С. Єрмоленко, Л. Мацько, М. Новіков, М. Пентилюк, К. Плиско, Т. Симоненко, І. Трешина та ін.); комунікативної компетентності (Н. Баландіна, С. Єрмоленко, В. Капінос, С. Караман, Л. Мацько, С. Омельчук, М. Пентилюк, І. Плужник, С. Рубінштейн, Л. Струганець та ін.); лінгводидактичної компетентності (О. Біляєв, О. Головіна, Г. Іванова, В. Капінос, С. Караман, М. Львов, В. Мельничайко, Є. Пассов, М. Пентилюк, Л. Скуратівський, Г. Шелехова), методичної компетентності (І. Білодід, Ф. Бацевич, Л. Ващенко, Н. Волошина, С. Караман, О. Леонтьєв, Л. Мацько, В. Мельничайко, М. Пентилюк, М. Плющ, О. Потапенко, І. Синиця, Б. Степанишин, І. Чередниченко); життєвої компетентності (Н. Бестун, Н. Денисенко, В. Доній, О. Головіна, І. Єрмакова, В. Красновський, Г. Несен, Є. Павлютенков, Т. Попова, Д. Пузіков, Т. Семенкова, Г. Партанська, Л. Сохань); творчої компетентності (Г. Бабенко, Т. Волобуєва, Л. Буряченко), інформаційної компетентності (О. Барановська, Г. Лункова, Т. Тихонова).
У процесі вивчення наукової літератури, моніторингу досліджень процесів формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів у вищих навчальних закладах виявлено ряд істотних суперечностей між:
– вимогами, що висуваються до компетентності майбутніх вчителів-філологів на сучасному етапі інтеграції України в європейський освітній простір, і якістю їх професійної підготовки у вищому педагогічному закладі, показником якої виступає сформована професійна компетентність;
– потребою сучасної школи в учителях, які мають професійну компетентність, і недостатньою розробленістю концептуальних засад підготовки вчителів-філологів у контексті компетентнісного підходу;
– необхідністю дотримання наступності у процесі професійного становлення студентів у системі безперервної освіти та нерозробленістю методики формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів.
Протиріччя, що виникають між теорією і практикою формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів, зумовлюють проблему володіння професійними компетенціями, які визначають ефективність подальшої професійної діяльності. Ці суперечності виникають через недостатнє вирішення зазначеної проблеми, що й актуалізує необхідність дослідження.
Важливість формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах, потреба та неповною мірою розробленість відповідної проблеми у теорії й практиці зумовили вибір теми дослідження – «Теоретичні і методичні засади формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах»
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Формування компетентного вчителя в умовах освітнього середовища педагогічного вищого навчального закладу» (0111U007536).
Тему затверджено вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол від 17 травня 2011 р., № 9), узгоджено на засіданні бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол від 14 червня 2011 р., № 6).
Мета дослідження полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні структури професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів, розробці й експериментальній перевірці методики її формування та впровадження у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів.
Для реалізації мети поставлено такі завдання:
– проаналізувати ступінь розробленості досліджуваної проблеми у науковій літературі та освітньо-виховній практиці;
– уточнити сутність понять «професійна компетентність», «загальнопрофесійні та загальнонавчальні компетентності», «предметні компетентності», «професійні стандарти», «ключові компетенції» та «формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів»;
– охарактеризувати структуру та компоненти професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів;
– здійснити діагностику сформованості професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів;
– розробити методику формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів;
– удосконалити та впровадити в навчально-виховний процес вищих педагогічних закладів навчально-методичне забезпечення з метою підвищення ефективності процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів;
– експериментально перевірити ефективність упровадження в навчально-виховний процес методики формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах.
Предмет дослідження – теоретичні та методичні засади формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів.
Провідна ідея дослідження полягає в необхідності змінити традиційні підходи до формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів та надати процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів фундаментальності, неперервності та системності.
Концепція дослідження базується на ідеях компетентнісного підходу до оновлення змісту мовної освіти, впровадження інноваційних форм, ефективних методів та інтерактивних технологій формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів, що розкриваються на методологічному, теоретичному та технологічному рівнях:
– методологічний рівень є основою для розкриття наукових підходів до проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів;
– теоретичний рівень визначає систему філософських, психологічних, педагогічних, лінгвістичних та лінгводидактичних аспектів, покладених в основу досліджуваної проблеми в контексті сучасної освіти, розкриває сутність структури професійної компетентності та методики формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів;
– технологічний рівень визначає шляхи реалізації методики формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів у навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів.
В основу концепції покладено такі положення:
- формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів має здійснюватися з урахуванням змін у системі освіти на сучасному етапі інтеграції України в європейський освітній простір, що підвищує вимоги до вчителів та якості їхньої підготовки, орієнтуватися на компетентнісний підхід, будуватися на основі принципів фундаментальності, системності й неперервності, що вимагає внести зміни у зміст теоретичної і практичної підготовки;
- на сучасному етапі дослідження проблеми актуальною є розробка та реалізація методики формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів у безперервному навчально-виховному процесі вищого навчального педагогічного закладу, що передбачає впровадження інноваційних форм та використання активних методів навчання;
- формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів відбувається поетапно, аудиторна та позааудиторна підготовка здійснюється на основі педагогічної технології формування професійної компетентності студентів.
На початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі за допомогою механізму наслідування студенти оволодівають різноманітними практичними способами дій (предметними, комунікативними, дослідницькими, мотиваційними тощо), завдяки яким формуються практичне вміння реалізовувати ці способи у певних ситуаціях (уміння й навички) та конструктивні знання, хоча у студентів закономірно відсутня теоретична основа таких способів дій.
Постійне вправляння у практичних способах дій сприяє досвідченості студентів. Набуття досвідченості таким способом свідчить про низький рівень компетентності особистості. Характерними ознаками цього рівня компетентності є недостатня узагальненість та обмеження у перенесенні засвоюваних практичних способів дій на інші об’єкти. Провідним мотивом цього рівня компетентності є необхідність суб’єктів підвищувати професійну компетентність відповідно до вимог навчально-виховного процесу. Враховуючи вищесказане, компетентнісний підхід у сучасній освіті повинен забезпечити вищий рівень професійної компетентності майбутніх вчителів, сформувавши у студентів поняття «компетентність» як єдності, де науково зорієнтована основа дії визначає логіку її практичного виконання, яка спрямована на ефективне вирішення студентом педагогічних завдань. Компетентність цього рівня, як відповідне уміння, спонукається мотиваційною основою, провідним мотивом якої є прагнення до сформованості ключових компетенцій. Вагомим чинником компетентності вищого рівня є те, що він безпосередньо залежить від якості навчальних здобутків, які трансформуються у систему компетентностей майбутніх вчителів. Лише власні теоретичні надбання мають достатній потенціал для такої компетентності. Отже, впровадження компетентнісного підходу може забезпечити розвиток у суб’єкта професійної компетентності вищого рівня.
Провідну ідею дослідження втілено в загальній гіпотезі, яка ґрунтується на припущенні, що ефективність формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів можна суттєво підвищити, науково обґрунтувавши теоретико-методичні засади реалізації методики формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів.
Загальна гіпотеза конкретизована в таких часткових гіпотезах:
– формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів можна здійснювати лише за умови фундаментальності, неперервності й системності цього процесу;
– формування професійної компетентності майбутніх учителів буде ефективним, якщо його вибудувати з урахуванням загальних принципів організації навчально-виховного процесу у вищих педагогічних закладах на засадах системного, компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, культурологічного, лінгвокраїнознавчого, лінгвістичного, комунікативного підходів;
– підвищення якості навчально-виховного процесу (фахові дисципліни, науково-пошукова робота, навчальна та виробнича практики) можливе завдяки вдосконаленню змісту фахових дисциплін, добору ефективних форм і методів організації процесу формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів та впровадженню інтерактивних технологій.
Методологічною основою дослідження є філософська теорія взаємозв’язку, взаємозумовленості й цілісності явищ об’єктивної дійсності, психолого-педагогічна теорія компетентнісного підходу та механізми його впровадження.
У вирішенні проблеми формування в майбутніх учителів професійної компетентності методологічні основи поєднують різні наукові підходи – системний, компетентнісний, особистісно орієнтований, культурологічний, діяльнісний, лінгвокраїнознавчий, лінгвістичний, комунікативний.
Системний підхід є складним утворенням, що базується на сукупності компетенцій, які формуються у межах ключових компетентностей.
Компетентнісний підхід пов’язаний з використанням таких педагогічних засобів, які своєчасно забезпечують в освітньому процесі створення відповідних ситуацій, де відбувається синтез набутих навчальних знань і умінь та способів практичної діяльності.
Особистісно орієнтований підхід передбачає побудову такої моделі освітнього простору, яка дозволяла б студентам рухатися за індивідуальними освітніми траєкторіями.
Культурологічний підхід полягає в ознайомленні з національними реаліями, найважливішими історичними подіями, видатними діячами літератури і мистецтва, їх творами, представниками науки й техніки, також проявляється у закладанні основ національного світобачення, національної мовної картини світу, умінь і навичок, пов’язаних зі стандартними ситуаціями спілкування.
Діяльнісний підхід апелює до внутрішньої активності особистості, яка пробуджується не примусом, а по-особливому організованим змістом і методами навчання.
Лінгвокраїнознавчий підхід відображає не тільки ввесь комплекс знань, умінь і навичок, пов’язаних з культурою, але й знань про інші сфери життя країни, зокрема й мову, її особливості, вміння спілкуватися в різних життєвих ситуаціях у контексті культури країни.
Лінгвістичний підхід дозволяє розглядати мову не тільки як систему ієрархічно організованих рівнів, але і як систему ряду підмов, кожна з яких відзначається системною організацією.
Комунікативний підхід дозволяє більш послідовно дотримуватися комунікативної спрямованості навчання української мови.
Основою для визначення загальної спрямованості дослідження є принципи: діяльності, розвивального навчання, генетичного сходження у відображенні дійсності, фундаментальності, соціокультуродоцільності, ціннісного ставлення до української мови, міжпредметної інтеграції, професійної спрямованості, практикоорієнтованності, науковості, діалогічності, лідерства, оптимізації процесу формування професійної компетентності майбутніх вчителів.
Теоретичну основу дослідження становлять сучасні фундаментальні дослідження з філософії, педагогіки, психології, лінгвістики, лінгводидактики, літературознавства, які можна представити за рівнями: філософським, загальнонауковим, конкретно-науковим.
Філософський рівень забезпечує використання компетентнісного підходу та механізмів його впровадження, змістом якого є категорії, принципи, тенденції, представлені в теорії наукового пізнання та творчої самореалізації особистості (В. Андрущенко, І. Бех, О. Бодальов, Б. Гершунський, І. Зязюн, І. Лернер); положенні про активність суб’єкта діяльності і розвитку (С. Архангельський, А. Вербицький, Е. Голант, А. Макаренко та ін.); теорії професійної підготовки педагогів (С. Гончаренко, В. Кремень, Н. Кузьміна, Н. Ничкало, Н. Побірченко, В. Семиченко та ін.); концепції перебудови та оновлення системи освіти (В. Андрущенко, В. Андрюханова, І. Бех, К. Білова, Н. Денисова, І. Єрмаков, І. Зимня, О. Корсаків, С. Трубачов, О. Лебедєв, І. Маслікова, Л. Мединська, С. Подмазін, А. Радченко, О. Тубельский, О. Чернишов, Р. Чернишова, О. Шульська).
Загальнонауковий рівень визначається теоретичними концепціями, методами та підходами в дослідженні компетентності керівників навчальних закладів (Л. Васильченко, Є. Павлютенков, В. Ястребова), формування професійної компетентності майбутніх вчителів (А. Афонін, В. Байденко, В. Беспалько, О. Булавенко, М. Буланкина, В. Введенський, К. Віаніс-Трофименко, Г. Волкова, О. Дубасенюк, Е. Захарченко, І. Зимня, Н. Кузьміна, М. Лук’янова, А. Маркова, О. Меліков, Г. Мельниченко, О. Пометун, О. Савченко, В. Сергієнко, О. Ситник, Ю. Татур, Л. Хоружа, А. Хуторський, К. Юрієва), компетентності вчителів-філологів (Н. Остапенко, О. Пахомова, Т. Симоненко, І. Соколова, В. Халін, В. Шуляр), компетентності учнів (С. Бондар, Л. Буряченко, Г. Іванова, Л. Мельникова, О. Папу, І. Родигіна, В. Сергієчко, М. Чикурова, Н. Охрончук).
Конкретно-науковий рівень вміщує сукупність методів, принципів дослідження і процедур, які застосовуються у процесі дослідження ключових компетентностей та компетенцій, зокрема життєвої компетентності (Н. Бестун, О. Головіна, І. Єрмаков, В. Красновський, Д. Пузіков, Л. Сохань, Г. Несен, В. Доній, Н. Денисенко, Т. Семенкова, Т. Попова), комунікативної компетентності (Н. Баландіна, Н. Богданець, Т. Кравченко, О. Кучерук, Г. Лещенко, Л. Мельникова, О. Рухмакова, Ю. Федоренко), соціальної компетентності (Л. Лепіхова, Т. Попова), творчої компетентності (Г. Бабенко, Л. Буряченко, Т. Волобуєва), інформаційної компетентності (О. Барановська, Г. Лункова, Т. Тихонова), лінгводидактичної компетентності (О. Головіна, А. Вітченко, С. Садова, О. Чернігова), лінгвістичної компетентності (В. Кан-Калик, І. Трешина та ін.), мовленнєвої компетентності (О. Біляєв, Н. Бабич, Ф. Бацевич, О. Леонтьєв, В. Пасинок та ін.).
Відповідно до мети та для вирішення завдань використано такі теоретичні й емпіричні методи:
– аналіз, синтез, порівняння та узагальнення – для вивчення філософської, психолого-педагогічної наукової та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження; систематизації даних про історичний та онтогенетичний розвиток компетентнісного підходу у мовній освіті, визначення ступеня його наукової розробки, напрямів розвитку педагогічних ідей у цій галузі, методологічних засад досліджуваної проблеми, вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду в обґрунтуванні процесу формування у студентів професійної компетентності, розроблення методики формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів;
– моделювання та проектування – для розкриття змісту, педагогічних умов, структурних компонентів моделі та здійснення відповідної процедури формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів, освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра, спеціаліста, магістра, навчальної документації (навчальні плани, навчальні та робочі програми, навчально-методичні комплекси з дисциплін філологічного спрямування); формулювання висновків та рекомендацій;
– діагностування: (спостереження, бесіда, емпатичне слухання, тестування, вивчення результатів діяльності студентів) − формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів; для отримання первинного аналітичного матеріалу та дослідження рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх учителів-філологів; динаміки зміни окремих структурних компонентів та визначення їх вагових коефіцієнтів у загальній структурі професійної компетентності;
– педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) − для перевірки ефективності застосування методики формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів; визначення кількісних і якісних показників сформованості професійної компетентності та динаміки її на кожному етапі дослідження;
– математичні (ранжування, реєстрування), статистичні (застосування критерію Пірсона) − для здійснення перевірки ефективності впровадження в навчально-виховний процес вищих педагогічних закладів методики формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів;
– графічні − для наочної ілюстрації та порівняння результатів експериментальної роботи у графічному зображенні та табличному вираженні.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі філологічних факультетів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г. Сковороди, Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Ушинського, Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка.
До участі у дослідженні було залучено: 43 викладачі університетів, 52 учителя української мови і літератури загальноосвітніх навчальних закладів, 1228 студентів І-ІV курсів. Експериментальною роботою було охоплено 570 студентів експериментальних і контрольних груп.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше:
– розроблено структуру професійної компетентності майбутніх учителів-філологів, до якої входять компетентності, що поєднують ключові компетенції: предметно-фахова компетентність (інформаційна, лінгводидактична, мовленнєва, лінгвокраїнознавча, літературознавча компетенції); особистісно-комунікативна (світоглядно-ціннісна, соціальна (соціокультурна), особистісна, інтелектуальна, комунікативна, життєва, спеціальна (рефлексивна) компетенції); діяльнісно-технологічна (проектувальна, дослідницько-пошукова, методична, інтерактивна, технологічна компетенції) та компоненти: когнітивно-творчий, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-практичний; рівні: високий, середній, низький;
– обґрунтовано методику формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів на основі вдосконалення змісту фахових дисциплін у процесі їх професійної підготовки, що вміщує аспекти навчання (формування інтелектуальної, інформаційної, когнітивної, лінгводидактичної, мовної, іншомовної, мовленнєвої, лінгвокраїнознавчої, літературознавчої, методичної, інтерактивної компетенцій), виховання (формування світоглядно-ціннісної, соціальної (соціокультурної) життєвої компетенцій), пошуково-дослідницьку (формування дослідницько-пошукової, спеціальної (рефлексивної) компетенцій) та наукову діяльність (формування комунікативної, особистісно-мотиваційної, технологічної компетенцій); добору ефективних форм і методів (проблемна лекція, лекція прес-конференція, евристична бесіда, дискусія, діалог, дебати, «мікрофон», «незакінчені речення», «мозковий штурм», відкритий форум, семінар, ділова гра, аналіз ситуації, тренінг, портфоліо, педагогічне проектування, а також методи контролю та оцінки якості знань; семінарські, практичні, лабораторні та індивідуальні заняття, навчальна та виробнича практики, науково-дослiдна робота (залучення до роботи у науково-дослідних лабораторіях, центрах, науково-практичних конференціях, майстер-класах); масові, групові (гурткові) та індивідуальні форми позанавчальної роботи); упровадження комплексу оптимальних засобів (інтерактивна дошка, комп’ютерні мережі, аудіовізуальні технічні, друковані, мультимедійні та текстові засоби) та інтерактивних технологій (адаптивні, особистісно зорієнтовані, інформаційно-комунікаційні, проектні, компетентнісно орієнтовані технології, ігротехнології професійного вдосконалення, технологія портфоліо);
– удосконалено традиційні зміст, форми (аудиторні, позааудиторні, пошуково-дослідницькі і творчі), методи (аналогії, спостереження, експерименту, моделювання, бесіди, інтерв’ю, вивчення результатів діяльності, тестування), прийоми (пояснення, зіставлення, аналізу, узагальнення, систематизації знань), засоби навчально-виховного процесу формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів (підручники, посібники, практикуми, методичні вказівки, словники, довідники, спеціальну літературу, моделі, таблиці, плакати, діаграми, графіки, фотоальбоми, відеоматеріали); уточнено сутність понять «професійна компетентність», «загальнопрофесійні та загальнонавчальні компетентності», «предметні компетентності», «професійні стандарти», «ключові компетенції» та «формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів»;
подальшого розвитку набули:
– основні положення фахової підготовки майбутніх учителів-філологів, що стосуються використання ефективних форм і методів організації процесу формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів;
– методика формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів, основою якої є впровадження інтерактивних технологій навчання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в їх готовності до впровадження в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів, розробці авторських навчальних програм, навчально-методичних і науково-методичних посібників, спрямованих на формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів та реалізацію навчально-методичного забезпечення:
– навчальні програми з дисциплін («Практичний курс української мови», «Сучасна українська літературна мова», «Методика навчання української мови», «Стилістика української мови», «Українська діалектологія», «Мовні розбори», «Шкільний курс української мови», «Проблеми професійної підготовки студентів-філологів»);
– посібники для студентів та викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, учителів та учнів загальноосвітніх шкіл: «Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика і фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія», «Методика навчання української мови у загальноосвітніх навчальних закладах», «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис», «Фонетика, фонологія, графіка, орфографія сучасної української літературної мови», «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: курс лекцій», «Сучасна українська літературна мова (лексикологія, фразеологія, морфеміка, словотвір, іменник)», «Мовні розбори», «Практичний курс української мови», «Практикум з української мови», «Педагогічна практика студентів-філологів», «Робочий зошит з морфології сучасної української літературної мови. Частина І», «Робочий зошит з морфології сучасної української літературної мови. Частина ІІ», «Шкільний курс української мови», «Лінгвістика тексту й основи лінгвоаналізу», «Стилістика української мови. Практикум», «Стилістика української мови»;
– методичні рекомендації до фольклорної, діалектологічної, етнографічної, педагогічної практики з фахових методик та навчальної педагогічної практики: «Методика викладання народознавства. Фольклорна практика», «Методика українознавчих досліджень: експедиційний вимір», «Діалектологічна практика», «Педагогічна практика студентів-філологів», «Наукова робота з української мови»;
– електронні комплекси навчально-методичного забезпечення дисциплін для студентів та викладачів вищих педагогічних навчальних закладів («Практичний курс української мови», «Сучасна українська літературна мова», «Методика навчання української мови», «Стилістика української мови», «Українська діалектологія», «Мовні розбори», «Шкільний курс української мови», «Проблеми професійної підготовки студентів-філологів», «Історія української літератури»).
Матеріали дослідження доцільно застосовувати у роботі закладів підвищення кваліфікації керівних кадрів, в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, у навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів при викладанні навчальних дисциплін філологічного спрямування, спецкурсів і спецсемінарів з проблем компетентнісного підходу у філологічній освіті та організації науково-пошукової роботи студентів; у процесі подальшого розвитку стратегій формування професійної компетентності в період реформування освітньої системи України, у наступних дослідженнях з теорії та методики професійної освіти, філософії освіти.
Результати дослідження впроваджено у практику роботи Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського (довідка від 15 квітня 2013 р., № 06/05), Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка (довідка від 18 квітня 2013 р., № 514), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г. Сковороди (довідка від 19 квітня 2013 р., № 524), Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Ушинського (довідка від 19 квітня 2013 р., № 755), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка від 22 квітня 2013 р., № 453/13).
Особистий внескок автора. У монографії «Теоретичні і методичні засади формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах» (2013) обґрунтувано теоретичні і методологічні засади формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів; у навчально-методичному посібнику «Методика навчання української мови у загальноосвітніх навчальних закладах» (2012) визначено основні структурні компоненти професійно-методичної підготовки вчителів-словесників; у посібнику «Педагогічна практика студентів-філологів» (2012) (співавтори Новаківська Л. В., Пархета Л. П.) представлено систематизований опис фахових педагогічних практик студентів-філологів, а також програму практик з фахових методик, педагогічних практик (бакалаврів, спеціалістів, магістрантів); у навчальному посібнику «Л

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі висвітлено теоретичне узагальнення нових підходів до вирішення актуальної проблеми в галузі професійної підготовки майбутніх учителів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах, що виявляється у обґрунтуванні проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів, розробці й експериментальній перевірці методики та педагогічних умов її реалізації у професійній підготовці студентів. Результати дослідження підтвердили правомірність вихідних положень, а реалізація мети і завдань дозволяє зробити такі висновки та рекомендації.
1. На основі теоретичного аналізу стану дослідження проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах з поступовою систематизацією теоретичних і експериментальних матеріалів доведено, що проблему формування професійної компетентності вивчено аспектно; репрезентовані матеріали мають переважно прикладний характер, стосуються конкретно-методичних аспектів професійної компетентності фахівців. У наукових дослідженнях, присвячених вивченню професійно-педагогічної діяльності, професійна компетентність не розглядається як головний компонент фахової підготовки. Недостатньо вивчено також теоретичні засади удосконалення професійної компетентності вчителів-філологів; відсутні системні дослідження структури та складових цієї категорії, можливих рівнів розвитку й критеріїв їх визначення, що вказує лише на часткову дослідженість проблемних питань формування професійної компетентності майбутніх учителів-словесників. З огляду на зазначене, важливим чинником є вдосконалення теоретичних, методологічних та методичних аспектів формування професійної компетентності майбутніх педагогів з урахуванням сучасних вимог.
2. У процесі пошуково-дослідної роботи уточнено сутність ключових понять дослідження «професійна компетентність педагогів», «формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів», що дозволило збагатити та розширити понятійний апарат досліджуваної проблеми. Під «професійною компетентністю вчителів-філологів» розуміємо ступінь оволодіння професійною діяльністю, яка об’єднує теоретичні характеристики (знання), практичні (вміння, навички, досвід) й особистісні характеристики (якості, здібності) готовності суб’єкта до професійно-педагогічної діяльності.
Формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів визначається як складний процес, під час якого набуваються компетенції, що включають отримані знання, набуті вміння, навички з фундаментальних і спеціальних філологічних дисциплін, досвід, способи мислення, цінності, інтереси, прагнення, спроможність відповідати за прийняті рішення у процесі професійної діяльності, що виявляється у здатності фахівця професійно діяти згідно з визначеними державою освітніми стандартами, виявляти особистісний педагогічний імідж і демонструвати професійні характеристики.
3. Охарактеризовано структуру професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів, до якої входять предметно-фахова, особистісно-комунікативна, діяльно-технологічна компетентності, кожна з яких є сукупністю ключових компетенцій: предметно-фахова компетентність вміщує інформаційну, лінгвістичну, лінгводидактичну, мовленнєву, іншомовну, лінгвокраїнознавчу, літературознавчу компетенції; особистісно-комунікативна – світоглядно-ціннісну, соціальну (соціокультурну), особистісно-мотиваційну, інтелектуальну, комунікативну, життєву, спеціальну (рефлексивну); діяльнісно-технологічна – дослідницько-пошукову, методичну, інтерактивну, технологічну. У структурі професійної компетентності майбутніх фахівців виокремлено три компоненти: когнітивно-творчий, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-практичний; на основі їх критеріїв виділено три рівні cформованості професійної компетентності майбутнього словесника – низький, середній, високий.
4. Результати діагностики сформованості професійної компетентності майбутніх учителів-філологів на етапі констатувального експерименту засвідчили низький рівень їхньої професійно-педагогічної мотивації та спрямованості, що в контексті формування особистісних якостей складають особистісну компетенцію майбутньої професійної діяльності. Доведено, що у студентів помірно розвинені лінгводидактична, лінгвометодична, управлінська, рефлексивна компетенції і недостатньо сформовані комунікативна, проективна, технологічна та особистісна, що потребує розширення змісту навчального матеріалу за рахунок включення таких предметів, як культура мови, стилістика, риторика або їх елементів; посилення принципів інтегративності, міжпредметної взаємодії, текстоцентричного підходу, опори на історію мови, створення необхідних умов під час вивчення фахових дисциплін, проходження педагогічної практики, індивідуального навчання та орієнтування їх на самооцінку професійно значущих якостей.
Встановлено, що причинами низького рівня сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів-філологів вказує є нерозуміння основного програмового матеріалу, уривчасті знання з вказаних дисциплін та змісту практик, допущення серйозних помилок під час викладу навчального матеріалу, невміння спілкуватися, відсутність мотивації та творчого підходу до розв’язання педагогічних ситуацій, відсутність власного практичного досвіду педагогічної роботи, неузгодженість змістового наповнення дисциплін зі змістом практичної підготовки, а саме: у програмах досліджуваних дисциплін та практичної підготовки не передбачено наступність подачі викладу філологічного матеріалу, формування комунікативних умінь та ключових компетенцій, а прослідковується лише наявність окремої інформації про застосування знань на практиці, не розкривається їх роль у професійній діяльності кожного студента.
5. Розроблено методику формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів, до якої входять такі компоненти: вдосконалення змісту фахових дисциплін у процесі їх професійної підготовки, що включає аспекти навчання (формування інтелектуальної, інформаційної, когнітивної, лінгводидактичної, мовної, іншомовної, мовленнєвої, лінгвокраїнознавчої, літературознавчої, методичної, інтерактивної компетенцій), виховання (формування світоглядно-ціннісної, соціальної (соціокультурної) життєвої компетенцій), пошуково-дослідницьку (формування дослідницько-пошукової, спеціальної (рефлексивної) компетенцій) та наукову діяльність (формування комунікативної, особистісно-мотиваційної, технологічної компетенцій); добір ефективних форм і методів (проблемна лекція, лекція – прес-конференція, евристична бесіда, дискусія, діалог, дебати, «мікрофон», «незакінчені речення», «мозковий штурм», відкритий форум, семінар, ділова гра, аналіз ситуації, тренінг, портфоліо, педагогічне проектування, а також методи контролю та оцінки якості знань; семінарські, практичні, лабораторні та індивідуальні заняття, навчальна та виробнича практики, науково-дослiдна робота (залучення до роботи у науково-дослідних лабораторіях, центрах, науково-практичних конференціях, майстер-класах); масові, групові (гурткові) та індивідуальні форми позанавчальної роботи); упровадження комплексу оптимальних засобів (інтерактивна дошка, комп’ютерні мережі, аудіовізуальні технічні, друковані мультимедійні та текстові засоби) та інтерактивних технологій (адаптивні, особистісно зорієнтовані, інформаційно-комунікаційні, проектні, компетентнісно орієнтовані технології, ігротехнології професійного вдосконалення, технологія портфоліо).
6. Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес вищих педагогічних закладів навчально-методичне забезпечення для підвищення ефективності процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів (посібники для студентів та викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, учителів та учнів загальноосвітніх шкіл: «Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика і фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія»; «Методика навчання української мови у загальноосвітніх навчальних закладах», «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис»; «Фонетика, фонологія, графіка, орфографія сучасної української літературної мови»; «Сучасна українська літературна мова (лексикологія, фразеологія, морфеміка, словотвір, іменник)»; «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: курс лекцій»; «Мовні розбори»; «Практичний курс української мови»; «Практикум з української мови»; «Педагогічна практика студентів-філологів»; «Робочий зошит з морфології сучасної української літературної мови. Частина І»; «Робочий зошит з морфології сучасної української літературної мови. Частина ІІ»; «Шкільний курс української мови»; «Лінгвістика тексту й основи лінгвоаналізу»; «Стилістика української мови. Практикум»; «Стилістика української мови»; методичні рекомендації до фольклорної, діалектологічної, етнографічної практик, педагогічної практики з фахових методик та навчальної педагогічної практики: «Методика викладання народознавства. Фольклорна практика», «Методика українознавчих досліджень: експедиційний вимір», «Діалектологічна практика», «Педагогічна практика студентів-філологів», «Наукова робота з української мови»; електронні комплекси навчально-методичного забезпечення дисциплін для студентів та викладачів вищих педагогічних навчальних закладів: «Практичний курс української мови», «Сучасна українська літературна мова», «Методика навчання української мови», «Стилістика української мови», «Українська діалектологія», «Мовні розбори», «Шкільний курс української мови», «Проблеми професійної підготовки студентів-філологів», «Історія української літератури»).
7. Експериментальною перевіркою доведено ефективність упровадження в навчально-виховний процес методики формування професійної компетентності майбутніх учителів-філологів. Порівняльний аналіз даних початкового й заключного діагностування показав значну перевагу учасників експериментальних груп над учасниками контрольних груп стосовно рівня сформованості професійної компетентності майбутніх учителів-філологів (низький рівень зафіксовано у 19,4% респондентів, середній – у 44,2 %, високий – у 38,2 %). Учасники контрольних груп не продемонстрували яскравої динаміки професійного розвитку (низький рівень продемонстрували 39,5 % респондентів, середній – 46,9 %, високий – 13,6 %). В експериментальних групах високий рівень сформованості професійної компетентності у студентів зріс, порівняно з констатувальним етапом, на 38,2%; середній – 32,0%; низький зменшився на 70,2% після проведення формувального експерименту. У контрольних групах високий рівень сформованості професійної компетентності у студентів зріс на 13,6%; середній – 33,6%; низький зменшився на 47,2%.
Результати дослідження засвідчують позитивну динаміку показників сформованості професійної компетентності у студентів експериментальних груп під впливом запропонованих експериментальних нововведень. Це дозволяє висловити практичні рекомендації для впровадження основних наукових результатів дисертаційного дослідження:
– Міністерству освіти і науки України розробити державно-нормативні документи, в яких науково обґрунтовано та практично апробовано інноваційні підходи щодо формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів, що зумовить оновлення науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, зокрема підготовку навчальних програм, підручників, посібників нового покоління;
– вищим педагогічним навчальним закладам модернізувати та уніфікувати навчальні плани підготовки бакалаврів шляхом оптимізації переліку методичних і практичних дисциплін, які забезпечать потенційні можливості формування професійної компетентності майбутніх вчителів-словесників у вищих педагогічних навчальних закладах;
– інститутам післядипломної освіти розробити програму підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу, яка забезпечить формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів відповідно до теоретико-методичних положень нашого наукового дослідження;
– матеріали дослідження, монографія, методичні рекомендації можуть бути використані викладачами у професійній підготовці вчителів-словесників, а також під час викладання циклу професійно орієнтованих дисциплін у науково-дослідній роботі студентів, магістрантів, аспірантів тощо.
Проведене дослідження не претендує на всебічне розв’язання проблеми формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів і не вичерпує всіх аспектів окресленої теми.
Перспективу подальших наукових пошуків вбачаємо у розробці нових концептуальних аспектів розвитку прогресивних компетентнісно орієнтованих концепцій мовної освіти, нових педагогічних технологій викладання, галузевих стандартів, навчальних та робочих програм, навчально-методичного забезпечення для підготовки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамович С. Д. Риторика : навч. посібник / С. Д. Абрамович, М. Ю. Чікарькова. – Львів : Світ, 2001. – 240 с.
2. Абухальнова-Славская К. А. Психология и педагогика : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед. / Ксения Александровна Абухальнова-Славская. – М. : Ин-т психотерапии, 2004. – 584 с.
3. Авшенюк Н. М. Стандартизація професійної підготовки вчителів у Англії й Уельсі (кінець XX – початок XXI ст.) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Авшенюк Наталія Миколаївна. – К., 2005. – 235 с.
4. Адольф В. А. Профессиональная компетентность современного учителя : [монография] / Владимир Александрович Адольф. − Красноярск : Краснояр. гос. ун-т, 1998. − 310 с.
5. Адольф В. А. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя / В. А. Адольф // Педагогика. – 1998. – № 1. – С. 72-75.
6. Аксьонова О. В. Практичні й семінарські заняття / Ольга Валентинівна Аксьонова. – К. : Либідь, 1998. – 107 с.
7. Албул І. В. Інтегрована технологія використання педагогічного краєзнавства у дисциплінах гуманітарного циклу / І. В. Албул, В. М. Полєхіна, Н. І. Ревнюк ; [за заг. ред. Н. С. Побірченко. – Умань : ПП Жовтий О.О., 2009. – 246 с.
8. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : підручник / Анатолій Миколайович Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560 с.
9. Алексюк А. М. Порівняльно-педагогічний аналіз двох систем (технологій) навчання у вищій школі / А. М. Алексюк // Гуманітарні аспекти реформування і розвитку національної системи освіти. – К., 1994. – С. 103-111.
10. Аминов Н. А. Модельные характеристики способности и одаренности учителей / Н. А. Аминов // Способности. – Дубна : Феникс, 1997. – С. 289-306.
11. Андреев В. И. Педагогика : учебный курс для творческого саморазвития / Валентин Иванович Андреев. – 2-е изд. – Казань : Центр инновационных технологий, 2006. – 608 с.
12. Андрієвський Б. М. Реалізація концепції неперервної педагогічної освіти – вимога часу / Б. М. Андрієвський // Актуальні проблеми розбудови національної освіти : зб. наук.-метод. праць. – Херсон : ХДПІ, 1997. – С. 14-17.
13. Андрущенко В. П. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 5-9.
14. Аниськин В. Н. Профессиональная компетентность и профессиональная компетенция преподавателя вуза: проблема разграничиния понятий / В. Н. Аниськин // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. – 2010. – Т. 1. № 3 (3). – С. 558-563.
15. Антонова О. Є. Європейській вимір компетентнісного підходу та його концептуальні засади / О. Є. Антонова, Л. П. Маслак // Професійна педагогічна освіта : компетентнісний підхід : монографія / за ред. О. А. Дубасенюк. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 81-109.
16. Анцигина Л. К. Направления работы курса «Язык и культура» : к изучению дисциплины / Л. К. Анцигина // Образование и культура как фактор развития малого города : материалы Всероссийской научно-практической конференции. – Тара, 2009. – С. 104-105.
17. Ардан Р. В. Комп’ютерний словник-мінімум української мови / Р. В. Ардан, Ф. С., Бацевич, З. В. Партико // Мовознавство. – 1996. – № 4-5. – С. 34-40.
18. Арефьев И. П. Подготовка учителя к профильному обучению старшеклассников / И. П. Арефьев // Педагогика. – 2003. – № 5. – С. 49-55.
19. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / Сергей Иванович Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 368 с.
20. Афанасьев А. Н. Болонский процесс в Германии / А. Н. Афанасьев // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5. – С. 54-57.
21. Афанасьев В. Г. Системность и общество / Виктор Григорьевич Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
22. Афонін А. П. Формування валеологічної культури майбутнього педагога – невід’ємна частина професійної компетентності / А. П. Афонін, О.Я. Меліков // Основи здоров’я та фізична культура. – 2006. – № 1. – С. 7-8.
23. Афоризми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://aphorism.org.ua.
24. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения / Юрий Константинович Бабанский. – М. : Педагогика, 1977. – 256 с.
25. Бабенко Г. В. Моделювання успішного навчального середовища як засіб розвитку творчої компетентності учнів / Г. В. Бабенко // Географія. – 2006. – № 9. – С. 10-12.
26. Бабенко Л. Фахова готовність майбутнього вчителя української мови та літератури до професійного самовдосконалення / Людмила Бабенко // Наукові записки. Серія «Педагогічні науки». – Кіровоград : РВВ КДНУ імені В. Винниченка, 2009. – Вип. 87. – С. 32-36.
27. Баврин И. И. Высшая математика : учебн. пособие [для студ. пед. ин-тов по биол. и хим. специальностям] / Иван Иванович Баврин. – М. : Просвещение, 1980. – 383 с.
28. Байденко В. И. Компетенции в профессиональном образовании / В. И. Байденко // Высшее образование в России. – 2004. – № 11. – С. 4-13.
29. Байша К. М. Соціально-педагогічні умови морального виховання студентів у позанавчальній діяльності : дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / Байша Кіра Миколаївна. – Херсон, 2000. – 193 с.
30. Баландина Н. Ф. Пріоритет комунікативної компетенції / Н. Ф. Баландина // Русская словесность в школах Украины. – 2005. – № 1. – С. 6-7.
31. Бараненко В. В. Сучасний урок української літератури у вирішенні проблеми освоєння життєвих ролей / В. В. Бараненко // Моделі компетентного випускника 12-річної школи: сутність, пріоритети, пошук відповідей на виклики ХХІ століття : матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції, (16-17 травня 2007 року) / [гол. ред. В. М. Мадзігон]. – К. : Донецьк, 2007. – Т. 1. – С. 248-252.
32. Барановська О. Інформаційні компетентності – випускникам школи ХХІ століття / О. Барановська // Завуч. – 2005. – № 4. – С. 27-29.
33. Барбина Е. С. Идеи интеграции, системности и целостности в теории и практике высшей школы : науч.-метод. пособ. / Е. С. Барбина, В. А. Семиченко. – К. : Полиграфия, 1996. – 261 с.
34. Барбіна Є. С. Педагогічна майстерність як чинник інтеграції професійної підготовки майбутнього вчителя / Є. С. Барбіна // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3–4. – С. 133-141.
35. Басова Н. В. Педагогика и практическая психология / Н. В. Басова. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2000. – 416 с.
36. Батечко Н. Г. Проблема професійної підготовки викладачів вищої школи у педагогічній теорії / Н. Г. Батечко // Теоретико-методологічні проблеми неперервної педагогічної освіти. – Ч. 3. – С. 49-54 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/npo/2011_2/Batechko.pdf
37. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник / Флорій Сергійович Бацевич – К. : Академія, 2004. – 342 с.
38. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища школа, 2005. – 270 с.
39. Белкин А. С. Педагогическая компетентность / А. С. Белкин, В. В. Нестеров. – Екатеринбург : Изд. отдел УрГПУ, 2003. – 204 с.
40. Березовська Г. Г. Діалектологічна практика : метод. реком. / Г. Г. Березовська, В. О. Коваль. – Умань : ФОП Жовтий. – 2013. – 42 с.
41. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Владимир Павлович Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
42. Бестун Н. Життєва компетентність учнів / Н. Бестун, В. Красновський // Психолог. – 2002. – № 7. – С. 3-5.
43. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу в педагогіці / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 2009. – № 3. – С. 26-31.
44. Бибик С. П. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / [авт.-уклад.: Бибик С. П., Сюта Г. М.] ; за ред. С. Я. Єрмоленко. – Х. : Фоліо, 2006. – 623 с.
45. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід : рефлексивний аналіз застосування / Н. М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : (Бібліотека з освітньої політики) : колективна монографія / [Бібік Н. М., Ващенко Л. С., Савченко О. Я. [та ін.] ; заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. – С. 45-50.
46. Білова К. Компетентністна педагогіка / К. Білова // Директор школи. – 2005. – № 37. – С. 11-12.
47. Біляєв О. М. Культура мовлення вчителя-словесника / О. М. Біляєв // Дивослово. – 1995. – № 1. – С. 37-44.
48. Біляєв О. М. Лінгводидактика рідної мови : навч.-метод. посіб. / Олександр Михайлович Біляєв. – К. : Генеза, 2005. – 180 с.
49. Блинов В. М. Эффективность обучения : методический анализ определения этой категории в дидактике / В. М. Блинов. – М. : Педагогика, 1976. – 192 с.
50. Бобиенко О. М. Ключевые компетенции личности как образовательный результат системы профессионального образования : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Бобиенко Олеся Михайловна. – Казань, 2005. – 186 с.
51. Богданець Н. І. Система роботи з формувань в учнів комунікативної компетенції / Н. І. Богданець // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2004. – № 2. – С. 40-42.
52. Богданова І. М. Педагогічна інноватика : навч. посіб. / Богданова Інна Михайлівна – Одеса : ТЄС, 2000. – 340 с.
53. Богин Г. И. Типология понимания текста / Георгий Исаевич Богин. – Калинин : КГУ, 1986. – С. 19-49.
54. Бодалев А. А. Психология новой эры: компетентность или беспомощность [Электронный ресурс] / А. А. Бодалев. – Режим доступа : http://psy.1september.ru/2001/47/45.htm. – Загл. с титул. экрана.
55. Бодрова Н. Дифференцированный подход к повышению профессиональной компетентности педагогов в инновационной школе / Н. Бодрова // Підручник для Директора. – 2004. – № 11-12. – С. 86-91.
56. Болотов В. А. Компетентностная модель : от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 8-14.
57. Бондар С. Компетентність особистості – інтегрований компонент навчальних досягнень учнів / С. Бондар // Біологія і хімія в школі. – 2003. – № 2. – С. 8-9.
58. Бордовская Н. В. Педагогика : учебник для вузов / Н. В. Бордовская, А. А. Реан. – СПб. : Питер, 2001. – 304 с.
59. Бородіна Н. С. Наукові засади професійного засвоєння лінгводидактичної термінології студентами філологічних документів : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 «Теорія та методика навчання» / Бородіна Наталія Сергіївна. – Херсон, 2007. – 283 с.
60. Брагінська М. С. Комунікативний і соціокультурний розвиток особистості учня шляхом навчання англійської мови під час вивчення теми «Школа» / М. С. Брагінська // Англійська мова та література. – 2005. – № 14. – С. 4-8.
61. Браже Т. Г. Развитие творческого потенциала учителя / Т. Г. Браже // Советская педагогика. – 1989. – № 8. – С. 89-94.
62. Брунер Дж. Психология познания / Джером Брунер. – М. : Прогресс, 1977. – 404 с.
63. Бугайко Т. Ф. Основні проблеми розвитку методики літератури / Т. Ф. Бугайко, Ф. Ф. Бугайко // Література в школі. – 1959. – № 5. – С. 28-29.
64. Булавенко О. А. Сущностные характеристики профессиональной компетентности / О. А. Булавенко // Школьные технологии. – 2005. – № 3. – С. 40.
65. Буланкина М. Е. Основы формирования культурологической компетенции учителя / М. Е. Буланкина // Сибирский учитель. – 2000. – № 5. – С. 40-44.
66. Буланкина Н. Е. Совершенствование языковой культуры учителя / Н. Е. Буланкина // Педагогика. – 2004. – № 4. – С. 51-55.
67. Булах І. Є. Створюємо якісні тести : навч. посіб. / І. Є. Булах, М. Р. Мруга – К. : Майстер-клас, 2006. – 160 с.
68. Буряченко Л. М. Соціально-орієнтовані завдання як засіб розвинення творчих здібностей особистості з урахуванням розвитку ключових компетентностей школярів / Л. М. Буряченко // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2004. – № 2. – С. 32-33.
69. Буслаев Ф. И. О преподавании отечественного языка / Федор Иванович Буслаев. – М. : Просвещение, 1992. – 512 c.
70. Бутківська Т. В. Цінності в контексті соціокультурної освіти / Т. В. Бутківська // Педагогіка і психологія. – 1995. – № 3. – С. 33-39.
71. Вавилова Л. Н. Современные способы активизации обучения / Л. Н. Вавилова, Т. С. Панина. – 4-е изд., стер. – М. : Академия, 2008. – 176 с.
72. Варламова Е. Ю. Формирование лингводидактической компетентности будущих учителей иностранного языка как второй специальности : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Варламова Елена Юрьевна. – Чебоксары, 2005. – 23 с.
73. Васильев И. Б. Профессиональная педагогика : конспект лекций для студентов инженерно-педагогических специальностей / Иван Борисович Васильев. – Х., 1999. – 151 с.
74. Васильченко Л. В. Професійна компетентність керівника школи / Л. В. Васильченко, І. В. Гришина. – Х. : Основа, 2006. – 208 с.
75. Введенский В. Н. Компетентность педагога как важное условие успешности его профессиональной деятельности / В. Н. Введенский // Инновации в образовании. – 2003. – № 4. – С. 21-31.
76. Введенский В. Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога / В. Н. Введенский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 51-55.
77. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [авт.-уклад. Бусел В.]. – К. : Ірпінь : Перун, 2001. – 1440 с.
78. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / Андрей Александрович Вербицкий. – М. : Высшая школа, 1991. – 246 с.
79. Вербицкий А. А. Компетентностный подход и теория контекстного обучения : матер. к четв. засед. методол. семинара, (16 ноября 2004 г.) / А. А. Вербицкий. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 84 с.
80. Вербицкий А. А. Личностный и компетентностный подходы в образовании: проблемы интеграции : монография / А. А. Вербицкий, О. Г. Ларионова. – М. : Логос, 2010. – 336 с.
81. Верещагин Е. М. Лингвострановедческая теория слова / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. – М. : Рус. язык, 1980. – 320 с.
82. Вивчення української мови в 5 класі шкіл з російського мовою навчання / Біляєв О. М., Плиско К. М., Симоненкова Л. М., Шкільник М. М. – К., 1974.
83. Вихованець І. Граматика української мови : посібн. для вчит. / І. Вихованець, К. Городенська, А. Грищенко. – К., 1987. – 246 с.
84. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – 368 с.
85. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посіб. / Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д. [та ін.] ; за ред. Кременя В. Г. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.
86. Віаніс-Трофименко К. Б. Компетентний учитель – запорука реалізації компетентнісного підходу до сучасного освітнього процесу / К. Б. Віаніс-Трофименко // Управління школою. – 2006. – № 22-24. – С. 54-57.
87. Вірченко Н. Документи про заборону української мови (ХV–ХХ ст.) [Електронний ресурс] / Ніна Вірченко. – Режим доступу : http://www.anvsu.org.ua/index.files/Articles/Virchenko1.htm]. – Загол. з титул. екрану.
88. Вітвицька С. Основи педагогіки вищої школи : метод. посібн. для студ. магістр. / С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.
89. Вітвицька С. С. Практикум з педагогіки вищої школи : навч. посіб. за модульно-рейтинговою сист. навч. для студ. магістр. / Світлана Сергіївна Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.
90. Вітченко А. О. Формувати в учнів інтерпретаційну компетенцію : уроки з вивчення давньогрецької драматургії : 8 клас / А. О. Вітченко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 7. – С. 34-38.
91. Волинський П. К. Основи теорії літератури : вступ до літературознавства : навч. посібн. / П. К. Волинський. – 2-е вид. вип. і доп. – К. : Радянська школа, 1967. – 365 с.
92. Волкова Г. В. Повышение уровня профессиональной компетенции преподавательского коллектива / Г. В. Волкова // Завуч. – 1999. – № 7. – С. 4-5.
93. Волкова Н. П. Педагогіка : посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Наталія Павлівна Волкова. – К. : Академія, 2001. – 576 с.
94. Волобуєва Т. Б. Розвиток творчої компетентності особистості на підставі моніторингових досліджень / Т. В. Волобуєва // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2004. – № 1. – С. 44-46.
95. Волошина Н. Й. Наукові і прикладні функції методики літератури / Н. Й. Волошина // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – № 10. – С. 4-6.
96. Волошко Л. Б. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у процесі вивчення медико-біологічних дисциплін : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Волошко Лариса Борисівна ; Інститут вищої освіти АПН України. − К., 2006. − 211 с.
97. Вудкок М. Раскрепощенный менеджер : для руководителя-практика : пер. с англ. / М. Вудкок, Д. Френсис. – М. : Дело, 1991. – 320 с.
98. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века / Борис Львович Вульфсон. – М. : Изд-во УРАО, 1999. – 208 с.
99. Гаврищак Г. Р.Компетентність та ключові компетенції викладача ВНЗ / Г. Р. Гаврищак // Матеріали регіонального науково–практичного семінару «Професійні компетенції та компетентності вчителя», (28-29 листопада 2006 р.) / Тернопільський нац. пед. ун-тет імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль : ТНПУ, 2006. – С. 31-32.
100. Галицких Е. О. Диалог в образовании как способ становления толерантности : учеб. пособие для слуш. системы доп. проф. пед. образования / Елена Олеговна Галицких ; М-во образования и науки РФ, Вятский гос. гуманит. ун-т. – М. : Академический проект, 2004. – 240 с.
101. Галузеві стандарти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра зі спеціальності 6.02.03.03 «Філологія*. Мова та література (англійська)» напряму підготовки 0101 «Педагогічна освіта». – Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2005. – 31 с.
102. Галузяк В. М. Педагогіка : навч. посіб. / В. М. Галузяк, М. І. Сметанський, В. І. Шахов. – 3-тє вид., випр. і допов. – Вінниця : Державна картографічна фабрика, 2006. – 400 с.
103. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Романович Гальперин. – М. : Наука, 1981. – 139 с.
104. Гаращук М.В. Практична підготовка вчителя історії та правознавства у ВНЗ [Електронний ресурс] / М. В. Гаращук. – Режим доступу: http://psyh.kiev.ua.
105. Гершунский Б. С. Педагогическая прогностика: методология, теория, практика / Борис Семенович Гершунский. – К. : Высшая школа, 1996. – 200 с.
106. Гiльбух Ю. З. Iнновацiйний експеримент у школi : на допомогу початкуючому дослiдниковi / Ю. З. Гiльбух, М. I. Дробноход. – К. : ІЗМН, 1994. – 90 c.
107. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж. Гласс, Дж. Стэнли ; пер. с англ. Л. И. Хайрусовой ; общ. ред. Ю. П. Адлера ; послесл. Ю. П. Адлера и А. Н. Ковалева. – М. : Прогресс, 1976. – 494 с.
108. Глузман О. В. Базові компетентності : сутність та значення в життєвому успіху особистості / О. В. Глузман // Педагогіка і психологія. – 2009. – № 3. – С. 51-60.
109. Голант Е. Я. О развитии самостоятельности и творческой активности учащихся в процессе обучения / Е. Я. Голант // Воспитание познавательной активности и самостоятельности учащихся. – Казань, 1969. – Ч. 1. – С. 36.
110. Головіна О. М. Педагогічний супровід формування ключових життєвих компетентностей у змісті мовної та літературної освіти / О. М. Головіна // Педагогічна скарбниця Донечинни. – 2004. – № 2. – С. 30-32.
111. Голуб Н. Б. Компетентнісний підхід до формування ідеалу вчителя / Ніна Борисівна Голуб // Риторика у вищій школі : монографія. – Черкаси : Брама-Україна, 2008. – С. 148-156.
112. Голубкова О. А. Использование активных методов обучения в учебном процессе : учеб.-метод. пособ. / Ольга Александровна Голубкова, Игорь Федорович Кефели. – СПб. : БГТУ «Военмех», 1998. – 42 с.
113. Гонеев А. Д. Педагогика профессионального образования как педагогическая система : [учеб. пособ.] / Гонеев А. Д., Пашков А. Г. – М. : МГПУ, 2004. – 243 с.
114. Гоноболин Ф. Книга об учителе / Федор Никанорович Гоноболин. – М. : Просвещение, 1985. – 223 с.
115. Гончаренко С. У. Соціально-педагогічні проблеми розбудови української школи / С. У. Гончаренко, С. У. Мальований // Рідна школа. – 1993. – № 4. – С. 51-56.
116. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – К. : Либідь, 1997. – 375 с.
117. Гончарова О. М. Теоретико-методичні основи особистісно орієнтованої системи формування інформативних компетентностей студентів економічних спеціальностей : дис. … докт. пед. наук : 13.00.02 «Теорія та методика навчання» / Гончарова Оксана Миколаївна ; НПУ ім. М. П. Драгоманова. – К., 2007. – 490 с.
118. Гончарова-Горянська М. Соціальна компетентність: поняття, зміст, шляхи формування в дослідженнях зарубіжних авторів / М. Гончарова-Горянська // Рідна школа. – 2004. – № 7-8 . – С. 71-74.
119. Горб В. Г. Основная образовательная программа вуза: проблемы и решения / В. Г. Горб // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2004. – № 2. – С. 22-31.
120. Горностай П. Рольова компетентність як умова гармонійності життєвого світу особистості / П. Горностай // Психологічні перспективи. – 2004. – Вип. 6. – С. 23-35.
121. Горошкіна О. М. Лінгводидактичні засади навчання української мови в старших класах природничо-математичного профілю : монографія / Олена Миколаївна Горошкіна. – Луганськ : Альма-матер, 2004. – 362 с.
122. Грабовий А. Компетентністий підхід до учнівського хімічного експерименту / А. Грабовий // Біологія і хімія в школі. – 2006. – № 5 – С. 13-15.
123. Гребнев Л. Высшее образование в Болонском измерении: российские особенности и ограничения / Л. Гребнев // Высшее образование в России. – 2004. – № 1. – С. 36-41.
124. Григоренко Т. В. Практикум з української мови : навч.-метод. посібн. для студ. філол. ф-тів / Т. В. Григоренко, В. О. Коваль. – Умань, РВЦ «Софія», 2012. – 80 с.
125. Григоренко Т. В. Практичний курс української мови : навч.-метод. посібн. / Т. В. Григоренко, В. О. Коваль. – Умань : РВЦ «Софія», 2011. – 147 с.
126. Гриценко В. И. Информационная технология: вопросы развития и применения / В. И. Гриценко, Б. Н. Паньшин. – К. : Наукова думка, 1988. – 272 с.
127. Гриценко Л. И. Профессиональная компетентность педагога: традиции и новации / Л. И. Гриценко // Журнал теоретических и прикладных исследований. – 2009. – № 5(62). – С. 3-12 [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vpm/2011_8_2/Gritsen.pdf
128. Грицька Т. С. Компетентнісний підхід як основа формування інформаційної компетентності вчителя / Т. С. Грицька // Збірник наукових праць «Витоки педагогічної майстерності». – 2011. – Вип. 8. Ч. 2. – С. 94-98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vpm/2011_8_2/Grytska.pdf
129. Гришин Д. Н. Педагогика: основные понятия, схемы, таблицы : учеб. пособие / Д. Н. Гришин, В. И. Прокопенко. – Калуга : КГПИ, 1991. – 111 с.
130. Грінченко Б. Українська граматка до науки читання й писання / Борис Грінченко. – К., 1907. – 64 с.
131. Грінченко Б. Д. Якої нам треба школи / Б. Д. Грінченко // Українська мова і література. – 1993. – № 9. – С. 44-48.
132. Грушевський М. С. Про українську мову і українську школу / Михайло Сергійович Грушевський. – К. : Веселка, 1991. – С. 15-29.
133. Гузеев В. В. Системные основания образовательной технологии / Вячеслав Валериевич Гузеев – М. : Знание, 1995. – 135 с.
134. Гура О. І. Сутність професійної компетентності викладача ВНЗ / О. І. Гура // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. – Житомир : РВВ Житомирського держ. ун-ту ім. Івана Франка, 2005. – Вип. 25. –С. 91-94 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/1106/1/05goipkv.pdf.
135. Двенадцатилетняя школа. Проблемы и перспективы развития общего среднего образования / под ред. B. C. Леднева, Ю. И. Дика, A. B. Хуторского. – М. : ИОСО РАО, 1999. – 264 с.
136. Дейкина А. Д. Русский язык : учебник-практикум для старших классов / А. Д. Дейкина, Т. М. Пахнова. – М. : Вербум-М, 2001. – 416 с.
137. Декларація про державний суверенітет України : прийнята Верховною Радою УРСР 16.07.1990 № 55-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/55-12.
138. Дем’яненко Н. М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (ХIХ – перша третина ХХ ст.) : монографія / Н. М. Дем’яненко ; М-во освіти України, ІЗМН, Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – К. : ІЗМН, 1998. – 328 с.
139. Денисова Н. Ф. Компетентності – шлях до оновлення освіти / Н. Ф. Денисова // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2004. – № 2. – С. 27-30.
140. Денисюк В. В. Наукова робота з української мови та методики її навчання: методичні рекомендації / В. В. Денисюк, В. О. Коваль. – Умань. – 2011. – 53 с.
141. Державна національна програма «Освіта (Україна ХХІ століття)». – К. : Райдуга, 1994. – 61 с.
142. Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна освіта) 5-9 класи / [під ред. С. Ю. Ніколаєвої]. – К. : Ленвіт, 1998. – С. 5-7.
143. Державний стандарт вищої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.mon.gov.ua/laws/_1247.doc. – Загол. з титул. екрану.
144. Державний стандарт загальної середньої освіти. Українська мова // Дивослово. – 1997. – № 7. – С. 18-37.
145. Державний стандарт початкової загально