catalog / PEDAGOGICAL SCIENCES / Methodology and technology of vocational education
скачать файл: 
- title:
- ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- university:
- КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
- The year of defence:
- 2013
- brief description:
- КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
СВАТЬЄВ Андрій Вячеславович
УДК 378.147:796.071.4
ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук
Науковий консультант –
СУЩЕНКО Людмила Петрівна
доктор педагогічних наук,
професор
Запоріжжя – 2013
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………. 4
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ТЕОРЕТИЧНІЙ ТА ПРАКТИЧНІЙ ПЛОЩИНІ .……………
18
1.1. Професійна діяльність, функції й психолого-педагогічні характеристики тренера-викладача як предмет наукового осмислення ………………………..
18
1.2. Постановка проблеми підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності ..............
48
1.3. Зарубіжний досвід підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту до професійної діяльності …………..…………………………...............
72
Висновки до першого розділу………………………………………………... 93
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ …………..
98
2.1. Термінологічні засади дослідження ………….............. 98
2.2. Теоретико-методологіче підґрунтя авторської концепції підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності …………..............................
120
2.3. Авторська концепція підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності ..............
146
2.4. Модель підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності ...............................................
163
Висновки до другого розділу……………………………………………….... 172
РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ …………………………….......
181
3.1. Проектування підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності …………………
181
3.2. Етапи підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності ………………………..............
212
3.3. Теоретичні засади конструювання результативної підсистеми підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності ……....................
265
Висновки до третього розділу…………………………………………….….. 283
РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ……………………………......
291
4.1. Обґрунтування змісту професіографічного конструкту “Підготовленість майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності”…………............
291
4.2. Дослідна робота з емпіричного обґрунтування методики оцінювання підготовленості майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності ……......
309
4.3. Організація і результати педагогічного експерименту з впровадження моделі підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності....................………………....…….........…......
341
Висновки до четвертого розділу……………..…………………………….... 371
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 375
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 383
ДОДАТКИ……………………………………………………………………... 452
ВСТУП
Актуальність теми. Становлення молодої української держави сприяє структуруванню майбутньої життєдіяльності її суспільних інститутів у новому ментально-ідеологічному форматі. Геополітична, економічна та інформаційна боротьба старих і нових імперативів продовжує утримувати країну в лещатах глобалізаційної невизначеності та ідеологічної фрустрації. У такій ситуації система вищої фізкультурної освіти України поступово стає одним з головних чинників відродження галузі фізичної культури та спорту.
Важке й суперечливе утвердження інноваційних підходів у вищій фізкультурній освіти поступово призвело до необхідності оновлення теоретичних і методичних засад підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності.
Нормативно-правовими підставами для такої роботи є ретроспективний і прогностичний аналіз низки державних документів, що визначали й продовжують визначати смислові орієнтири та процесуальні параметри професійної підготовки майбутнього тренера-викладача у вищому навчальному закладі: Закони України “Про освіту” (1991), “Про фізичну культуру і спорт” (1993), “Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні” (2000), “Про вищу освіту” (2001), “Про фізичну культуру” (2011), Національна доктрина розвитку освіти (2002), Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту (2004), Державна програма розвитку фізичній культурі і спорту на 2007–2011 рр. (2006), Державна цільова соціальна програма розвитку позашкільної освіти на період до 2014 р. (2010), Концепція Загальнодержавної програми “Здоров’я 2020: український вимір” на 2012–2020 рр. (2011), Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012–2016 рр. (2011), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр. (2012).
У зазначених документах закладено правові й світоглядні засади підготовки нової генерації фахівців, здатних в умовах націєтворення відродити екзистенційну місію фізичної культури та спорту.
На шляху досягнення такої мети вже багато зроблено вітчизняними реформаторами вищої школи, зокрема в питаннях визначення її філософських і світоглядних засад (В.П. Андрущенко, М.Б. Євтух, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.І. Луговий, Д.В. Табачник, П.Ю. Саух та ін.), методології професійної освіти фахівців різних галузей (С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, Н.Г. Ничкало, В.В. Рибалка та ін.), загальних дидактичних і технологічних параметрів (А.М. Алексюк, Я.Я. Болюбаш, В.І. Бондар, М.Б. Євтух та ін.), педагогічних технологій (В.М. Манько, О.М. Пєхота, О.Г. Романовський, С.О. Сисоєва та ін.), концептуальних засад професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту (О.Ю. Ажиппо, П.Б. Джуринський, Є.А. Захаріна, Р.П. Карпюк, Р.В. Клопов, А.П. Конох, Є.Н. Приступа, Л.П. Сущенко, О.В. Тимошенко, Б.М. Шиян та ін.), науково-методичних засад здоров’язбережувальної діяльності (Н.А. Башавець, В.П. Горащук, О.Д. Дубогай, М.В. Маліков та ін.).
Водночас значущими є також дослідження проблем олімпійського спорту (В.М. Платонов); теорії та методики поетапної підготовки спортсменів (Г.М. Арзютов); теоретико-методичних аспектів реалізації функціональних резервів спортсменів вищої кваліфікації (М.М. Булатова); психологічних засад професійного становлення тренера-викладача (Н.Ю. Волянюк); дидактичних засад оптимізації навчально-тренувального процесу в системі підготовки спортсменів (О.Ц. Демінський); теоретико-методологічних засад формування системи спорту для всіх в Україні (М.В. Дутчак); теоретико-методичних основ управління підготовкою футболістів (Г.А. Лисенчук); планування й контролю за тренувальним процесом у спортивних іграх (І.Г. Максименко); теоретико-методичних засад технології навчання майбутніх фахівців зі складнокоординаційних видів спорту (І.М. Медведєва); управління тренувальними й змагальними навантаженнями спортсменів високого класу в умовах інтенсифікації процесу підготовки (Ю.М. Шкребтій).
Створенню енциклопедії олімпійського спорту приділили особливу увагу М.М. Булатова.
Аналіз широкого кола джерел дає підстави стверджувати, що на сьогодні зроблено низку важливих висновків щодо проблеми діяльності тренера-викладача та його професійної підготовки, зокрема в контексті формування фахових компетенцій (М.С. Буренко); пошуку індикаторів психологічного клімату спортивної команди (С. Кенані); професійно-педагогічної компетентності (В.О. Пономарьов); удосконалення управління змагальною діяльністю (О.Б. Подоляка); виховання фізичних якостей старшокласників у навчально-тренувальних групах дитячо-юнацьких спортивних шкіл (О.П. Попович); оптимального стилю спілкування тренера як фактора успішності спільної діяльності в спортивній команді (Г.В. Проценко); педагогічних умов виховання здорового способу життя підлітків у дитячо-юнацьких спортивних школах (О.О. Свириденко); психологічної готовності тренерів-організаторів до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях (О.В. Хуртенко) тощо.
Проте авторські концепти важко поширити та екстраполювати без сутнісних втрат на створення цілісної теорії й методики підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності, що свідчить про існування наукової та практичної проблеми. Її вирішення стримує на різних рівнях наукового розгляду низка суперечностей і невідповідностей, зокрема:
– на філософсько-методологічному рівні: між визнанням Конституцією України людини, її життя та свободи найвищими цінностями суспільства й надто повільним і безсистемним характером імплементації гуманістичної освітньої парадигми в практику вищої професійної освіти майбутнього тренера-викладача як базису для всіх інших парадигм;
– на нормативно-правовому рівні: між стійкою тенденцією централізації вищої професійної освіти майбутнього тренера-викладача та відсутністю офіційно затверджених єдиних державних стандартів у її процесуальних константах і кінцевих результатах;
– на науково-педагогічному рівні: між багаторічною боротьбою біхевіористичних, соцієцентричних і технократичних моделей вищої освіти та відмовою визнавати конструктивність і нонконфронтаційний характер поліпарадигмального підходу в підготовці майбутнього тренера-викладача;
– на науково-методичному рівні: між таксономічним домінуванням когнітивних результатів педагогічного процесу й цілісністю всіх структурних компонентів підготовленості майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності.
Соціальна значущість ефективної професійної підготовки майбутнього тренера-викладача у вищому навчальному закладі, недостатнє наукове обґрунтування окресленої проблеми в педагогічній теорії та практиці зумовили вибір теми дисертації: “Теоретичні і методичні засади підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми Державного вищого навчального закладу “Запорізький національний університет” “Особливості тренування спортсменів високої кваліфікації з олімпійських видів спорту” (державний реєстраційний номер 0305U002114).
Тему дисертації затверджено вченою радою Державного вищого навчального закладу “Запорізький національний університет” (протокол № 3 від 24.11.2005 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук Національної академії педагогічних наук України (протокол № 1 від 02.02.2009 р.).
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці та науковому обґрунтуванні теоретичних і методичних засад підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
1) проаналізувати стан розроблення проблеми підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності в педагогічній теорії та практичній діяльності вищих навчальних закладів;
2) охарактеризувати теоретико-методологічні засади вирішення проблеми підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності;
3) теоретично обґрунтувати концепцію підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності;
4) розробити модель підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності;
5) розробити науково-методичні засади реалізації моделі підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності;
6) розробити авторський професіографічний конструкт підготовленості майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності та експериментально підтвердити ефективність розробленої моделі підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутнього тренера-викладача у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження – теоретичні й методичні засади підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності.
Провідною ідеєю дослідження є розуміння підготовки майбутнього тренера-викладача як спеціалізованої випереджальної академічної освіти, в якій відбувається поетапне формування когнітивної, психомоторної та афективної природи студентів спеціальності “Спорт (за видами)” з метою успішної самореалізації в професійній діяльності як тренера-викладача.
Концепція дослідження охоплює три взаємопов’язані концепти, що сприяють реалізації провідної ідеї: методологічний, теоретичний і технологічний.
1. Методологічний концепт ґрунтується на визначенні теоретико-методологічних засад побудови ефективних освітніх процесів, що інтегрує фундаментальні філософські й соціально-психологічні ідеї діалектичного розвитку людини в суспільстві, сучасні наукові уявлення про її біосоціальну та психосоматичну сутність. Розуміння культурно-історичної й людинотворчої місії спорту як специфічного виду людської діяльності визначають аксіологічні та акмеологічні орієнтири підготовки майбутнього тренера-викладача, вибудовуючи уявлення про феномен професійної діяльності тренера-викладача в площині існуючих філософських, загальнонаукових і конкретно-наукових рівнів методології.
2. Теоретичний концепт дослідження пов’язаний із визначенням його термінологічної основи, обґрунтуванням категоріального статусу підготовленості до професійної діяльності й підготовки майбутнього тренера-викладача як об’єкта моделювання та модифікації. Цей концепт ґрунтується на ідеї екстраполяції в теорію й методику вищої професійної освіти майбутнього тренера-викладача наукових положень та емпіричних уявлень про взаємозв’язок свідомості й діяльності людини; про єдність навчання, виховання та розвитку; про методологію фізичного виховання й спортивної підготовки людини; про особистість як активного суб’єкта діяльності та розвитку.
3. Технологічний концепт дослідження ґрунтується на виявленні педагогічних умов, адекватних завданню формування підготовленості майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності в процесі спортивно-тренувальної, аудиторної, самостійної, квазіпрофесійної й дослідницької роботи студентів “Спорт (за видами)” в організованій на гуманістичних засадах взаємодії з професорсько-викладацьким складом і тренерами-тьюторами. Практичне втілення науково-методичної системи зумовлює поетапність та варіативність нарощування компонентів підготовленості на інтерактивній, проблемно-центрованій, модульно-рейтинговій і контекстній основі.
Загальна гіпотеза ґрунтується на припущенні, що підготовка майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності буде ефективною, якщо вона буде реалізована відповідно до теоретичних і методичних засад, змістовою основою яких є авторська концепція та модель підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності.
Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в часткових гіпотезах, відповідно до яких ефективність підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності зумовлена її вдосконаленням у трьох взаємопов’язаних і взаємодоповнювальних підсистемах.
1. Проектувальна підсистема підготовки має забезпечити гармонійне поєднання таксономічних орієнтирів державних нормативних документів і концептів науково-педагогічних та спортивно-фізкультурних професійних співтовариств з урахуванням авторського розуміння підготовленості майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності.
2. Процесуальна підсистема, не порушуючи прийнятих у вищій фізкультурній освіті нормативів організації навчально-виховного процесу, має забезпечити зростання рівня підготовленості поетапно:
– діагностичний етап, на якому відбувається попереднє вивчення фізичної та психічної природи майбутнього студента в процесі складання творчого конкурсу державній предметній комісії;
– адаптаційний етап, на якому відбувається стимулювання фахової самоідентифікації майбутнього тренера-викладача в процесі інтенсивної соціалізації та збагачення різних спортивних субкультур;
– світоглядно-мотивувальний етап, на якому відбувається культивування соціально-ціннісної місії тренерської професії, зокрема в процесі викладання визначених дисциплін гуманітарного циклу;
– квазіпрофесійний етап, на якому відбувається корекція неефективних психосоматичних і фахових стереотипів поведінки через насичення практичних занять у залах, басейнах та на стадіонах суттєвими ознаками тренерської діяльності, а також у процесі проходження педагогічної й виробничої практик;
– навчально-професійний етап, на якому відбувається стимулювання автономної поведінки через поступове розширення змісту спортивно-педагогічного вдосконалення й самостійної роботи студентів автодидактичною проблематикою;
– дослідно-професійний етап, на якому відбувається культивування суб’єктності студентів та інтенсифікація зворотного зв’язку між учасниками педагогічного процесу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
– етап професійної самореалізації, на якому відбувається проектування й початок реалізації індивідуальної професійної траєкторії розвитку через втілення набутих потенцій у професійній діяльності в якості тренера-викладача.
3. Результативна підсистема має забезпечити розроблення та використання взаємодоповнювальних методик оцінювання темпів зростання світоглядної, мотиваційної, психосоматичної, фахової й автодидактичної складових підготовленості майбутнього тренера-викладача протягом усього періоду підготовки у вищому навчальному закладі.
Методи дослідження. Досягненню мети й вирішенню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження:
– теоретичних: теоретичний аналіз, синтез і систематизація наукової літератури з фізичної культури та спорту, філософії освіти, психології, професійної й загальної педагогіки, соціології, фізіології людини, навчально-методичних, словникових та інструктивно-нормативних видань, інформаційних ресурсів мережі Інтернет для з’ясування рівня опрацювання проблеми, визначення понятійно-категоріального апарату, вибору перспективних ідей, що становлять теоретичний, методологічний і методичний базис розробки авторського професіографічного конструкта підготовленості майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності та теоретичного обґрунтування авторської концепції підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності; моделювання педагогічного процесу з метою розробки моделі підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності;
– емпіричних: бесіди, опитування, включене та непряме спостереження за навчальною діяльністю студентів спеціальності “Спорт (за видами)” для з’ясування процесуальних характеристик підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності; педагогічний експеримент для підтвердження ефективності розробленої моделі підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності; анкетування працюючих тренерів-викладачів із подальшим експертним оцінюванням отриманих даних з метою виявлення й упорядкування найбільш важливих ознак професійної підготовленості ідеального тренера-викладача як основи авторського професіографічного конструкта; тестування знань, узагальнення незалежних характеристик квазіпрофесійної діяльності, пілотне використання авторського професіографічного тесту-опитувальника на репрезентативних вибірках майбутніх тренерів-викладачів для стандартизації та встановлення валідності окремих інструментів методики оцінювання їхньої підготовленості до професійної діяльності;
– статистичних: ранжування, факторний аналіз, стандартизація (на основі визначення стенів), визначення основних статистичних показників (асиметрія, ексцес тощо), тест Шапіро-Уїлка, розрахунок коефіцієнта α (альфа) Л. Кронбаха, порівняння даних за критерієм Стьюдента, критеріями Манна-Уїтні, Краскела-Уолліса, визначення коефіцієнта рангової кореляції Спірмена, крос-табуляція для якісної та кількісної обробки даних
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
уперше:
– розроблено та науково обґрунтовано теоретичні й методичні засади підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності на підставі застосування поліпарадигмального підходу, що дало змогу розкрити сутність процесу підготовки, аргументувати вибір методів навчання майбутнього тренера-викладача та форм організації занять у вищому навчальному закладі, експериментально довівши їх ефективність;
– теоретично обґрунтовано концепцію підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності;
– розроблено й експериментально перевірено модель підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності, яка включає проектувальну, процесуальну та результативну підсистеми;
– упроваджено систему оцінювання підготовленості майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності на основі застосування стандартизованих і валідизованих діагностичних методів та інформаційно-комунікаційних технологій;
уточнено:
– теоретичну сутність понять “підготовка майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності”, “підготовленість майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності”, “професійна діяльність тренера-викладача”, структурні компоненти підготовленості майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності (світоглядний, мотиваційний, психосоматичний, фаховий, автодидактичний); критерії, показники й рівні (низький, середній, високий) підготовленості майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності;
удосконалено та конкретизовано:
– з урахуванням ідей гуманістичної освіти мету й завдання підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності;
– зміст, форми й методи підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності;
– навчально-методичне забезпечення підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності;
набуло подальшого розвитку:
– використання інтерактивних і контекстних технологій у викладанні дисциплін спеціально-практичного блоку, використання проблемного методу в процесі викладання циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблено та впроваджено в підготовку майбутнього тренера-викладача:
– навчальний план підготовки, освітньо-професійну програму й освітньо-кваліфікаційну характеристику напряму підготовки “Спорт” та спеціальності “Спорт (за видами)”;
– навчально-методичні комплекси дисциплін циклу професійно орієнтованої й соціально-економічної підготовки напряму підготовки “Спорт”: “Вступ до спеціальності та інформаційна культура студента”, “Історія фізкультури та спорту”, “Педагогічні дослідження фізвиховання та спорту”, “Професійна майстерність тренера”;
– навчально-методичні комплекси дисциплін медико-біологічного блоку циклу фундаментальних дисциплін напряму підготовки “Спорт” та спеціальності “Спорт (за видами)”: “Фізіологія спорту”, “Спортивна медицина”, “Нетрадиційні методи оздоровлення”, “Функціональна діагностика в спорті”;
– навчальні посібники: “Олімпійський і професійний спорт та інформаційні ресурси галузі”; “Оздоровчі види фізичної культури”; “Функціональна діагностика у фізичному вихованні і спорті”; “Медико-біологічне забезпечення в спорті”; “Попередження дитячого травматизму засобами фізичних вправ”; “Самозахист. Теоретичні аспекти”;
– комп’ютерну програму “Комплексна експрес-оцінка функціонального стану і функціональної підготовленості організму”;
– комп’ютерну програму “САВСШ: педагогічне оцінювання рівнів сформованості готовності майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності”.
Матеріали дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка бакалаврів і спеціалістів для галузі фізичної культури та спорту з метою створення підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій і тестових завдань, у процесі моніторингу рівня знань студентів, а також у системі підвищення кваліфікації тренерів-викладачів.
Основні положення та результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Державного вищого навчального закладу “Запорізький національний університет” (довідка № 01-25/59 від 10.04.2013 р.), Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (довідка № 01-01/260 від 16.04.2013 р.), Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України (довідка № 144 від 11.04.2013 р.), Кримського факультету фізичної культури і спорту та туризму Державного вищого навчального закладу “Запорізький національний університет” (довідка № 01-25/62 від 17.04.2013 р.), Інституту фізичного виховання і спорту Державного закладу “Луганський національний університет імені Т.Г. Шевченка” (довідка № 1/1946 від 17.04.2013 р.), Львівського державного університету фізичної культури (довідка № 425 від 21.03.2012 р.), Інституту фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 02-10/953 від 11.04.2013 р.) (додаток М).
Особистий внесок здобувача. У публікаціях, підготовлених у співавторстві, внесок здобувача полягає: [417] – в обґрунтуванні концептуальних особливостей підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах на засадах поліпарадигмального підходу; [430] – в експлікації екстрапедагогічних і педагогічних чинників підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності; [424] – у висвітленні основних характеристик стану підготовленості майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності; [414] – у висвітленні особливостей застосування кейс-стаді; [419] – у висвітленні деяких чинників підготовки; [454] – у визначенні теоретичних аспектів підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту до професійної діяльності в зарубіжних країнах; [429] – у викладі основних відомостей про специфіку професійної підготовки майбутніх тренерів-викладачів до роботи в командних видах спорту; [444] – у розробці рекомендацій для студентів щодо організації здоров’язбережувальної функції у дитячому спорту; [466] – у висвітленні методів інтегральної оцінки фізичного здоров’я; [423] – в описі методів діагностики функціональної підготовленості організму спортсменів; [447] – в описі методичних принципів і методів навчання; [433] – в описі методів оцінювання фізичного розвитку та різноманітних функціональних проб; [437] – у систематизації основних засобів оздоровчих видів фізичної культури; [438] – у розробці рекомендацій щодо використання інформаційних ресурсів у галузі олімпійського та професійного спорту; [455–460] – у розробці окремих тестових завдань для майбутніх тренерів-викладачів, що вивчають навчальні дисципліни “Вступ до спеціальності”, “Вступ до спеціальності та інформаційна культура студентів”, “Теорія спортивного тренування з основами методик”, “Олімпійський та професійний спорт”, “Професійна майстерність тренера” та “Спортивні ігри з методикою викладання”.
Кандидатська дисертація на тему “Соціально-педагогічні умови формування фізичного здоров’я підлітків у позашкільній роботі” за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання захищена в Інституті проблем виховання АПН України у 2001 р. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використовуються.
Апробація результатів дослідження. Основні результати й теоретичні положення дослідження доповідалися та обговорювалися на:
– міжнародних науково-практичних конференціях: “Постдипломное образование в системе непрерывного образования” (м. Санкт-Петербург, 2005 р.), “Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму” (м. Запоріжжя, 2010 р.), “Педагогіка та психологія: сучасний гуманітарний вимір” (м. Київ, 2012 р.), “Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту та туризму” (м. Запоріжжя, 2012 р.), “Актуальні проблеми розвитку спорту для всіх” (м. Тернопіль, 2012 р.), “Личность и общество: актуальные проблемы педагогики и психологии” (м. Новосибірськ, 2012 р.), “Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів” (м. Суми, 2013 р.);
– всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Методологічні та методичні проблеми післядипломної педагогічної освіти у контексті андрагогічних ідей” (м. Луцьк, 2006 р.), “Оновлення концептуальних засад професійної та загальної освіти на етапі євроінтеграції” (м. Запоріжжя, 2010 р.), “Актуальні питання вищої професійної освіти” (м. Донецьк, 2011 р.), “Модернізація загальної та професійної освіти в умовах глобального світу” (м. Запоріжжя, 2013 р.).
Публікації. Основні наукові положення й результати дослідження відображено в 57 публікаціях, з них 1 монографія, 30 статей в наукових фахових виданнях, 2 статті в інших виданнях, 9 матеріалів конференцій, 13 навчально-методичних видань, 2 авторських свідоцтва.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації – 571 сторінка, з них основного тексту – 379 сторінок. Список використаних джерел включає 617 найменувань.
- bibliography:
- ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду та запропоновано новий підхід до вирішення важливої й актуальної наукової проблеми підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності. Результати теоретичного пошуку та експериментальної роботи підтвердили правомірність висунутої гіпотези, а реалізовані завдання й мета дослідження дали підстави сформулювати такі висновки:
1. Проаналізовано стан розробленості проблеми підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності в педагогічній теорії та практичній діяльності вищих навчальних закладів, який засвідчив високу соціальну цінність і значущість педагогічної праці тренерів-викладачів та необхідність оновлення теоретичних і методичних засад їх професійної підготовки. Актуально-перспективний характер проблеми визначають низка деструктивних екстрапедагогічних і педагогічних тенденцій, зокрема повільний характер імплементації гуманістичної освітньої парадигми в практику професійної освіти тренера-викладача, таксономічне домінування когнітивних результатів педагогічного процесу при послабленні психомоторних і афективних. З’ясовано, що в зарубіжних країнах давно вже склалися стійкі традиції децентралізації вищої освіти з тим або іншим ступенем уніфікації, але без жорсткої структури, що дає змогу відхилятися від програми, розкладу, обсягу змісту освіти, варіювати навчальні плани, навчальні програми, терміни навчання, технології контролю й оцінювання успішності. Головною перевагою освітянських систем в економічно розвинутих державах є їх інформаційна відкритість, практична орієнтованість, полікультурність та спрямованість на розвиток у людини здатності ефективно самореалізуватися в плюралістичному суспільстві.
З’ясовано термінологічну основу дослідження за групами понять, в яких проаналізовано зміст головних конструктів, зокрема:
– професійна діяльність тренера-викладача – як усвідомлена психомоторна, афективна та когнітивна активність спортивного педагога, спрямована на проектування й реалізацію завдань навчального, тренувального та виховного процесів;
– підготовка майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності – як спеціально організована випереджальна академічна освіта, в якій відбувається поетапне формування достатнього рівня підготовленості студентів напряму підготовки “Спорт” і спеціальності “Спорт (за видами)” до успішної самореалізації в якості тренера-викладача.
Підготовленість майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності визначено як багатоаспектне системне поняття, що являє собою:
– сукупність сформованих світоглядно-ціннісних установок, що забезпечать можливість швидкої адаптації й саморозвитку в майбутній професійній діяльності;
– комплекс психомоторних навичок і психосоматичних властивостей, які дають змогу кваліфікованого здійснення майбутньої професійної діяльності без втрат для психічного та фізичного здоров’я;
– систему когнітивних новоутворень, що дадуть змогу спиратися в майбутній професійній діяльності на кращі культурно-історичні здобутки теорії й методики фізичного виховання, теорії і методики обраного виду спорту, психологічної та педагогічної наук;
– низку ефективних конативних професійних стереотипів, що дадуть можливість організовувати спортивно-тренувальну та навчально-тренувальну діяльність юних спортсменів на рефлексивній основі;
– інтегровану сукупність професійних особистісних і професійних якостей майбутнього фахівця, що зумовлюють рівень результативності та ефективності навчально-виховного процесу вищому навчальному закладі;
– певний психічний стан майбутнього фахівця, у якому відбивається сформованість спортивно-педагогічного менталітету.
2. Охарактеризовано теоретико-методологічні засади вирішення проблеми підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності та перспективність використання поліпарадигмального підходу, який дає можливість співіснування багатьох методологічних систем, у межах яких вибудовуються цілісні, завершені моделі освітнього процесу, виражені у формі педагогічних теорій, технологій, систем навчання й виховання. Доведено конструктивну сутність поліпарадигмальності як науково-педагогічної установки, в якій гармонійно співіснують усі соціокультурні матриці системи освіти, що довели свою конструктивність у пролонгованому досвіді.
3. Теоретично обґрунтовано авторську концепцію підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності, що випливає з уявлення про унікальний людинотворчий характер, сутність і зміст тренерської професії та ґрунтується на положенні, що усвідомлений її вибір є логічним продовженням спортивної самореалізації людини в новій, складнішій за змістом і формами професійно-педагогічній діяльності, яка дає змогу втілити через досягнення своїх учнів усі нереалізовані особисто спортивні бажання та цілі. Поступова трансформація й рекурсивна наступність мотивів спортивного вдосконалення через спортивно-педагогічне, навчально-педагогічне та згодом професійно-педагогічне зростання майбутнього тренера-викладача є смислоутворювальними та структурувальними орієнтирами побудови адекватного педагогічного процесу у вищій школі. Поетапна актуалізація та самоактуалізація особистістю майбутнього тренера-викладача унікальних особливостей ставлення до обраної професії й себе в ній через наскрізне рефлексивне осмислення власного спортивного досвіду, накопичення нових світоглядних, ціннісних, когнітивних, психосоматичних та загальнопрофесійних новоутворень має відбутися в межах психологічно комфортних і дидактично обґрунтованих обставин, які гарантують перманентне зростання рівня підготовленості в неагресивному, підтримувальному педагогічному середовищі. Керованість та передбачуваність зазначеного процесу відповідно до поліпарадигмального підходу забезпечується інноваційними педагогічними засобами професійної підготовки майбутнього тренера-викладача з використанням модульно-рейтингової, інтерактивної, контекстної та проблемної технологій. Визначено специфічні додаткові принципи підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності: сублімації, змагальності, ранньої спеціалізації, інтенсивного зв’язку з професійним співтовариством. Результативною основою підготовки визначено п’ять взаємопроникних і взаємодоповнювальних структурно-функціональних концептів: світоглядний, мотиваційний, психосоматичний, фаховий, автодидактичний, що визначено як структурні компоненти підготовленості та операціоналізовані й валідні діагностичні конструкти.
4. Розроблено модель підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності, що містить три взаємопов’язані та взаємодоповнювальні підсистеми: проектувальну, процесуальну й результативну, відтворює загальну логіку побудови педагогічного процесу через оновлення головних структурних елементів підготовки і їх модифікованих змістових характеристик. Головними елементами проектувальної підсистеми визначено мету підготовки, що сформована на основі аналізу потреб професійних співтовариств, екстраосвітніх орієнтирів суспільства загалом. Їх відтворення в змісті академічних документів вищого навчального закладу має відбуватися за принципом сходження від абстрактного до конкретного, а цілісність підготовленості як інтегрального результату забезпечується єдністю структурних і змістовних компонентів.
Процесуальна підсистема відтворює послідовність обґрунтованих і визначених етапів підготовки, їх ключових завдань та психолого-педагогічних умов, що забезпечують поступове наближення до запрограмованого результату, зокрема:
– формування гуманістичного світобачення та мотивів майбутнього тренера-викладача через поступове визначення філософської, моральної й професійної позиції в процесі проблемно-центрованого вивчення циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін;
– відтворення операційних особливостей тренерської діяльності, що виступають засобом інтеріоризації її змісту, організаційних форм і типових виробничих функцій у процесі контекстно орієнтованого засвоєння циклу дисциплін спеціально-практичного блоку, циклу професійної й практичної підготовки;
– стимулювання автодидактичного зростання майбутнього тренера-викладача на рефлексивній основі в процесі спортивно-педагогічного вдосконалення, самостійної, науково-дослідної роботи з використанням педагогічного супроводу тренера-тьютора;
– забезпечення гармонійного функціонування психічної й соматичної природи майбутнього тренера-викладача в процесі вивчення медико-біологічного блоку фундаментальних дисциплін та проходження ознайомчої, педагогічної й виробничої практик;
– реалізація модульно-рейтингової системи навчання у визначених дисциплінах спеціально-практичного блоку з використанням інтерактивних технологій.
Результативна підсистема складається з розроблених критеріїв, операційних показників, діагностичних методик оцінювання рівня підготовленості, що входять до змісту державної атестації майбутнього тренера-викладача.
5. Розроблено науково-методичні засади реалізації моделі підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності, які відтворено й деталізовано в межах педагогічного експерименту, що істотно вплинув на рівень підготовленості майбутніх тренерів-викладачів до професійної діяльності, які навчалися в експериментальному вищому навчальному закладі. Обґрунтовано доцільність відкритого й латентного вивчення психологічних характеристик майбутнього тренера-викладача в процесі індивідуальної фахової співбесіди, з’ясовано методичний вплив використання ефекту “першого враження” від процедури творчого конкурсу та фахової співбесіди, що має “криголамне” завдання. Поширеним недоліком традиційної процедури прийому студентів до навчання за напрямом підготовки “Спорт” є її дегуманізований, формальний характер. Підтверджено доцільність використання модульно-рейтингової технології у вивченні дисциплін спеціально-практичного блоку, що активізує студентів напряму підготовки “Спорт” у навчальній праці, відтворюючи змагальний характер їхньої спортивної діяльності. Розкрито методичні аспекти стимулювання фахової самоідентифікації майбутнього тренера-викладача в процесі соціалізації та встановлення традиційних для студентів цього напряму неформальних взаємин та емоційно насичених зв’язків. Обґрунтовано, що викладання лекційних курсів і проведення практичних занять гуманітарного циклу відповідно до проблемного методу прискорює утвердження ціннісних установок на соціальну місію діяльності тренера через культивування пріоритетів мисленнєвої роботи перед “запам’ятовувальною”. На прикладі викладання дисципліни “Вступ до спеціальності та інформаційна культура студента” доведено доцільність зміщення акцентів аудиторної взаємодії з інформувального на стимулювальний тип. Встановлено, що інтенсивне насичення практичних занять у залах, у басейнах, на стадіонах і на відкритій природі суттєвими ознаками тренерської діяльності посилює суб’єктність навчання майбутнього тренера-викладача засобами дедалі складнішої квазіпрофесійної роботи. Доведено необхідність суб’єктної участі тренера-тьютора на всіх етапах підготовки майбутнього тренера-викладача, зокрема в процесі викладання дисципліни “Спортивно-педагогічне вдосконалення” та педагогічної практики. Обґрунтовано доцільність закріплення отриманих ефектів від педагогічної практики в процесі спортивно-фізкультурної роботи в літніх оздоровчих таборах. Ефективним методом культивування суб’єктності майбутнього тренера-викладача визначено підготовку й участь у науково-практичній конференції, яка розвиває необхідні презентаційні компетенції та підвищує психічну стійкість, упевненість у собі, навички психічної саморегуляції. На основі вивчення перспективного зарубіжного досвіду, згідно з яким інтеграція в професійну діяльність на етапі бакалаврської підготовки є нормою, обґрунтовано доцільність поєднання професійної підготовки та реальної професійної діяльності студентів у ході навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст”.
6. Розроблено авторський професіографічний конструкт підготовленості майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності, який дав змогу упорядкувати найбільш важливі ознаки підготовленості майбутнього тренера-викладача. Експериментально підтверджено ефективність розробленої моделі підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності. Обробка експериментальних даних з використанням критерію Краскела-Уолліса (р ≤ 0,05) виявила, що в контрольному навчальному закладі за період проведення вимірювань (2010–2012 рр.) не спостерігалося достовірної динаміки за жодним критерієм підготовленості до професійної діяльності. Водночас в експериментальному ВНЗ за більшістю критеріїв наявна статистично достовірна або істотна динаміка підготовленості майбутніх тренерів-викладачів до професійної діяльності. Порівняння даних вимірювань професійної підготовленості майбутніх тренерів-викладачів, отриманих в експериментальному та контрольному ВНЗ наприкінці визначених фаз експерименту (2010, 2011, 2012 рр.) за критерієм Манна-Уїтні (р ≤ 0,05), показало, що у 2010 р. рівень підготовленості до професійної діяльності студентів контрольного й експериментального ВНЗ не мав достовірних відмінностей; у 2011 р. статистично достовірні відмінності спостерігалися за деякими критеріями та показниками; у 2012 р. виявлено статистично достовірні відмінності за всіма критеріями й показниками підготовленості до професійної діяльності між майбутніми тренерами-викладачами експериментального та контрольного навчальних закладів. Порівняння навчальної успішності майбутніх тренерів-викладачів експериментального й контрольного ВНЗ за основними професійно орієнтованими дисциплінами з використанням критерію Манна-Уїтні (р ≤ 0,05) засвідчило у 2010 р. відсутність достовірних відмінностей у навчальній успішності студентів експериментального та контрольного ВНЗ; у 2011 р. така різниця спостерігалася майже за всіма дисциплінами, а у 2012 р. статистично значущі відмінності в успішності студентів спостерігалися за всіма основними професійно орієнтованими дисциплінами. Такі результати засвідчили, що в експериментальному навчальному закладі, на відміну від контрольного, формування професійної підготовленості майбутніх тренерів-викладачів відбувалося більш результативно, підтверджуючи тим самим ефективність розробленої моделі.
Проведена робота не вичерпує всіх можливостей підвищення ефективності підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності. Перспективи подальшого дослідження вбачаються в модифікації фахової складової підготовки майбутніх тренерів-викладачів із циклічних, швидкісно-силових, складно-координаційних, ігрових та інших видів спорту, впровадженні комп’ютерної техніки й електронних дидактичних засобів нового покоління, що мають більш широкі мультимедійні характеристики при розробці та запровадженні Державного освітнього стандарту вищої професійної освіти за напрямом підготовки “Спорт” і спеціальності “Спорт (за видами)”.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авксентьев Е. Н. Формирование готовности студентов педагогических вузов физкультурно-спортивной деятельности : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры” / Авксентьев Евгений Николаевич. – Чебоксары, 2004. – 22 с.
2. Агапова Н. Г. Социоцентристская и персональноцентристская парадигмы в образовании (культурологический анализ) / Н. Г. Агапова // Личность. Культура. Общество. – 2008. – Т. 10, вып. 5-6 (44–45). – С. 265–271.
3. Ажиппо О. Ю. Теоретичні й методичні засади підготовки майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах : дис. … доктора пед. наук : 13.00.04 / Ажиппо Олександр Юрійович. – Х., 2013. – 485 с.
4. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. – М. : ИКАР, 2009. – 448 с.
5. Акмеологія – наука ХХІ століття : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / ред. колегія: З. Ф. Сіверс, Е. В. Белкіна, Г. С. Данилова [та ін.]. – К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2005. – 412 с.
6. Алексєєва Т. В. Психологічні фактори та прояви процесу адаптації студентів до навчання у вищому навчальному закладі : дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 / Алексєєва Тетяна Валентинівна. – К., 2003. – 175 c.
7. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи : курс лекцій: модульне навчання / А. М. Алексюк. – К. : ІСДО, 1993. – 218 с.
8. Алюшина Н. А. Рефлексивно-профессиональные особенности управленцев с мотивацией на успешную самореализацию : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Алюшина Наталья Александровна. – Сочи, 2000. – 193 с.
9. Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети! : пособ. для учителя / Ш. А. Амонашвили ; предисл. А. В. Петровского. – М. : Просвещение, 1983. – 208 с.
10. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды : в 2 т. / Б. Г. Ананьев. – М. : Педагогика, 1980. – Т. 2. – 288 с.
11. Андреев В. И. Конкурентология : учебный курс для творческого саморазвития конкурентоспособности / В. И. Андреев. – Казань : Центр инновационных технологий, 2004. – 467 с.
12. Андресен Б. Б. Мультимедиа в образовании : специализированный учебный курс / Бент Б. Андресен, Катя ван ден Бринк ; авториз. пер. с англ. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Дрофа, 2007. – 224 с.
13. Андрущенко В. П. Основні тенденції розвитку вищої освіти України на рубежі століть (спроба прогностичного аналізу) / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2001. – № 1. – С. 11–17.
14. Андрущенко В. П. Теоретико-методологічні засади модернізації вищої освіти в Україні на рубежі століть / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2001. – № 2. – С. 6-12.
15. Анисимов О. С. Основы методологического мышления / О. С. Анисимов. – М. : Внешторгиздат, 1989. – 412 с.
16. Анохин П. К. Теория функциональной системы / П. К. Анохин // Успехи физиол. наук. – 1970. – Т. 1, № 1. – С. 19–54.
17. Арзютов Г. М. Теорія і методика поетапної підготовки спортсменів (на матеріалі дзюдо) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія та методика навчання” ; 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Арзютов Геннадій Миколайович. – К., 2000. – 41 с.
18. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 368 с.
19. Афанасьев В. Г. О системном подходе в социальном познании / В. Г. Афанасьев // Вопросы философии. –1973. – № 6. – С. 98–111.
20. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения : Общедидактический аспект / Ю. К. Бабанский – М. : Педагогика, 1977. – 254 с.
21. Бабушкин Г. Д. Психологические механизмы возникновения и формирования профессионального интереса к спортивно-педагогической деятельности / Г. Д. Бабушкин // Теория и практика физ. культуры. – 1996. – № 1. – С. 20–22.
22. Бабушкин Г. Д. Формирование профессионального интереса к деятельности тренера : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук : спец. 13.00.04 “Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры” / Бабушкин Геннадий Дмитриевич. – М., 1992. – 50 с.
23. Базылюк Т. А. Изменение системы взглядов на содержание подготовки специалиста в физкультурном образовании / Т. А. Базылюк // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту : наук. журнал. – Х., 2007. – № 11. – С. 98–100.
24. Байденко В. И. Выявление состава компетенций выпускников вузов как необходимый этап проектирования ГОС ВПО нового поколения : метод. пособ. / В. И. Байденко. – М. : Исслед. центр проблем качества подгот. специалистов, 2006. – 72 с.
25. Балик Н. Р. Використання соціальних сервісів WEB 2.0 в галузі вузівської та післявузівської педагогічної освіти з інформатики / Н. Р. Балик // Наукові записки Тернопільського нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2008. – № 7. – С. 88–90.
26. Балл Г. О. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна актуальність і психолого-педагогічні орієнтири / Г. О. Балл // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : [монографія] / за ред. І. А. Зязюна. – К. : ВІПОЛ, 2000. – С. 134–157.
27. Баранов В. Н. Подготовка физкультурных кадров в республике Куба / В. Н. Баранов // Актуальные проблемы организации подготовки физкультурных кадров за рубежом : сб. науч. тр. / под ред. С. И. Змеева. – Малаховка : МОГИФК, 1989. – С. 22–29.
28. Баскаков А. Я. Методология научного исследования : учеб. пособ. / А. Я. Баскакова, Н. В. Туленков. – 2-е изд., испр. – К. : МАУП, 2004. – 216 с.
29. Батаршев А. В. Диагностика профессионально важных качеств / А. В. Батаршев, И. Ю. Алексеева, Е. В. Майорова. – СПб. : Питер, 2007. – 192 с.
30. Башавець Н. А. Педагогічні аспекти професійної підготовки майбутнього фахівця з фізичного виховання та спорту / Н. А. Башавець // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка / Чернігівський нац. пед. ун-т імені Т. Г. Шевченка ; голов. ред. М. О. Носко. – Чернігів : ЧНПУ, 2012. – Вип. 102, т. 2. – С. 324–326.
31. Безкоровайна Л. В. Оцінка якостей, необхідних для майбутньої професійної управлінської діяльності фахівців фізичного виховання та спорту / Л. В. Безкоровайна // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту : наук. журнал. – Х., 2007. – С. 3-6.
32. Бережна Ж. В. Зміст професійної компетентності майбутніх тренерів / Ж. В. Бережна // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту : наук. журнал. – Х., 2007. – С. 3-6.
33. Бережна Ж. В. Особливості професійної компетентності майбутнього тренера / Ж. В. Бережна // Педагогіка формування творчої особистості у вищій та загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / [редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. – Запоріжжя, 2010. – Вип. 6. – C. 46–51.
34. Бернштейн Н. А. Физиология движений и активность : [сборник] / Н. А. Бернштейн ; изд. подгот. И. М. Фейгенберг, под ред. О. Г. Газенко. – М. : Наука, 1990. – 496 с.
35. Бех І. Д. Від волі до особистості / І. Д. Бех. – К. : Україна-Віта, 1995. – 202 с.
36. Бех І. Д. Духовні цінності в розвитку особистості / І. Д. Бех // Психологія і педагогіка. – 1977. – № 2. – С. 124–137.
37. Бєлікова Н. О. Підготовка майбутніх фахівців з фізичної реабілітації до здоров’язбережувальної діяльності: теорія та методика : [монографія] / Бєлікова Наталія Олександрівна. – К. : ТОВ “Кобзарі”, 2012. – 584 с.
38. Библер В. С. Школа диалога культур: основы программы / В. С. Библер. – Кемерово : Алеф, 1992. – 93 с.
39. Біла книга української освіти України / Т. Ф. Алексєєнко [та ін.] ; за заг. ред. В. Г. Кременя ; НАПН України. – К. : Інформаційні Системи, 2010. – 340 с.
40. Бірюкова Т. Ф. Болонський імператив підготовки майбутніх менеджерів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.10 “Філософія освіти” / Бірюкова Тетяна Федорівна. – К., 2006. – 20 с.
41. Блауберг В. И. Становление и сущность системного подхода / В. И. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1993. – 270 с.
42. Блистів О. М. Організаційно-методичні засади планування навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах : дис. … канд. пед. наук : 13.00.06 / Блистів Оксана Миколаївна. – К., 2010. – 294 с.
43. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій : дис. … доктора пед. наук : 13.00.04 / Богданова Інна Михайлівна. – Одеса, 2003. – 363 с.
44. Богданова Л. В. Инновационные уровни современного общения в спортивной школе / Л. В. Богданова // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. – 1996. – № 2. – С. 46–51.
45. Богданова Л. В. Современные требования к культуре общения и его гуманистические принципы в процессе тренировки / Л. В. Богданова // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. – 2003. –
№ 2. – С. 32–33.
46. Богданова С. В. Взаимосвязь профессиональных планов выпускников физкультурного вуза и их управленческо-экономической подготовки / С. В. Богданова // Теория и практика физической культуры. – 2000. – № 5. – С. 18–21.
47. Бойко А. Г. Влияние уровня профессиональной мотивации студентов вузов физкультурного профиля к будущей трудовой деятельности // А. Г. Бойко, Т. А. Базылюк // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту : наук. журнал. – Х., 2005. – № 22. – С. 8-10.
48. Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеграції України в європейський простір вищої освіти : [монографія] / за ред. В. М. Бебика. – К. : МАУП, 2004. – 200 с.
49. Болсун С. А. Розвиток педагогічної техніки вчителя в процесі підвищення кваліфікації : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Болсун Світлана Андріївна. – К., 2002. – 248 с.
50. Большакова А. М. Психологія особистісної реалізованості суб’єкта життєвого шляху : монографія / А. М. Большакова. – Запоріжжя : КПУ, 2011. – 312 с.
51. Большой толковый психологический словарь : в 2 т. – М. : Вече, АСТ, 2000. – Т. 2 : П–Я / Ребер Артур ; [пер. с англ. Е. Ю. Чеботарева]. – 560 с.
52. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти : навч. посіб. для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти / Я. Я. Болюбаш. – К. : КОМПАС, 1997. – 64 с.
53. Бомова Н. Б. Некоторые особенности профессиональной подготовки в университетах зарубежных стран на примере специальности “Организация рекреационного спорта” / Н. Б. Бомова // Теория и практика физической культуры. – 1994. – № 1-2. – С. 40–42.
54. Бондар В. І. Дидактика / В. І. Бондар. – К. : Либідь, 2005. – 264 с.
55. Бондар В. І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів / В. І. Бондар. – К. : Вересень, 1996. – 129 с.
56. Бондар В. І. Модульно-рейтингова технологія вивчення навчальної дисципліни / В. І. Бондар. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 1999. – 48 с.
57. Бондар В. І. Теорія і практика модульного навчання у вищих закладах освіти (на матеріалах дидактики) / В. І. Бондар // Освіта і управління. – 1999. – Т. 3, № 1. – С. 19–40.
58. Бондаревская Е. В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1999. – № 4. – С. 11–17.
59. Бондаревская Е. В. Педагогика : личность в гуманистических теориях и системах воспитания : учеб. пособ. / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич. – М. ; Ростов н/Д : ТЦ “Учитель”, 1999. – 560 с.
60. Бондаревская Е. В. Парадигмальный подход к разработке содержания ключевых педагогических компетенций / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич // Педагогика. – 2004. – № 10. – С. 23–31.
61. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностно-ориентированного образования / Е. В. Бондаревская. – Ростов н/Д : Ростовский педагогический университет, 2000. – 352 с.
62. Бондарєва Л. І. Навчальний тренінг як засіб професійної підготовки майбутніх менеджерів організацій в економічних університетах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Бондарєва Любов Іванівна ; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – К., 2006. – 21 с.
63. Бочарова О. А. Модернізація вищої школи у сучасній Франції : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Бочарова Олена Анатоліївна. – Горлівка, 2006. – 203 с.
64. Братченко С. Л. Экзистенциальная психология глубинного общения : уроки Джеймса Бюджентала / С. Л. Братченко. – М. : Смысл, 2001. – 197 с.
65. Бубка С. Н. Олімпійське сузір’я України: Атлети / С. Н. Бубка, М. М. Булатова. – К. : [б. в.], 2010. – 166 с.
66. Булатова М. М. Енциклопедія олімпійського спорту в запитаннях і відповідях / М. М. Булатова. – К. : Олімпійська література, 2009. – 400 с.
67. Булатова М. М. Теоретико-методические аспекты реализации функциональных резервов спортсменов высшей квалификации : дис. … доктора наук по физ. воспитанию и спорту : 24.00.01 / Булатова Мария Михайловна ; Украинский гос. ун-т физического воспитания и спорта. – К., 1997. – 462 с.
68. Бурдіна С. В. Система підготовки магістрів управління освітою у вищих навчальних закладах США : дис. … канд. пед. наук : 13.00.06 / Бурдіна Світлана Василівна. – Луганськ, 2008. – 230 с.
69. Буренко М. С. Комплексна оцінка професійних якостей майбутніх тренерів-викладачів як необхідна умова формування фахових компетенцій / М. С. Буренко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2011. – № 8 (18). – С. 217–224.
70. Буренко М. С. Формування фахових компетенцій майбутніх тренерів-викладачів у процесі вивчення циклу професійно-орієнтованих дисциплін : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Буренко Марина Сергіївна. – Запоріжжя, 2012. – 224 с.
71. Бутаков С. А. Структурирование учебного материала в соответствии с принципом восхождения от абстрактного к конкретному : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Бутаков Сергей Анатольевич. – Магнитогорск, 2001. – 174 с.
72. Быкова Л. В. Влияние биографий выдающихся спортсменов на формирование личности учащихся спортивных школ / Л. В. Быкова // Модернизация системы профессионального образования на основе регулируемого эволюционирования : материалы V Всероссийской научно-практической конференции : в 6 ч. – Челябинск : Образование, 2006. – Ч. 4 / Челяб. ин-т перепод. и пов. квал. раб. образ. ; отв. ред. Д. Ф. Ильясов. – С. 167–174.
73. Бычек А. А. Образование в Чехии / А. А. Бычек // Фондовый рынок. – 2000. – № 9. – С. 22–23.
74. Ван Цзыпу. Содержание и формы организации физического воспитания в вузах Китайской Народной Республики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія та методика професійної освіти” / Ван Цзыпу. – М., 2000. – 23 с.
75. Вартанян А. С. Суггесто-педагогический компонент как основа педагогического мастерства учителя : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Вартанян Арам Саркисович. – Тобольск, 1999. – 158 с.
76. Вацеба О. Сучасна парадиґма понять “фізична культура і спорт” / О. Вацеба // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. – 2002. – № 1. – С. 82–85.
77. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : Перун, 2002. – 1440 с.
78. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : Перун, 2003. – 1440 с.
79. Величко Т. Г. Застосування модульно-блочної технології з рейтинговою системою оцінки / Т. Г. Величко // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. – К. : НМЦВО, 2002. – Вип. 32. – С. 58–64.
80. Вербицкий А. А. Компетентностный подход и теория контекстного обучения : материалы к четвертому заседанию методологического семинара 16 ноября 2004 г. / А. А. Вербицкий. – М. : Исслед. центр проблем качества подг. специалистов, 2004. – 84 с.
81. Вербицкий А. А. Концепция знаково-контекстного обучения в вузе / А. А. Вербицкий // Вопросы психологии. – 1987. – № 5. – С. 31–39.
82. Вербицкий А. А. Новая образовательная парадигма и контекстное обучение : [монография] / А. А. Вербицкий. – М. : Исслед. центр проблем качества подг. специалистов, 1999. – 75 с.
83. Вербицкий А. А. О контекстном обучении / А. А. Вербицкий // Вестник высшей школы. – 1985. – № 8. – С. 25–30.
84. Виленский В. Я. Технологии профессионально-ориентированного обучения в высшей школе : учеб. пособ. / В. Я. Виленский, П. И. Образцов, А. И. Уман ; под ред. В. А. Сластенина. – М. : Пед. о-во России, 2004. – 192 с.
85. Виленский М. Я. Нравственно-волевое воспитание учащихся ДЮСШ: теория и практика / М. Я. Виленский, В. Н. Казанцев // Теория и практика физической культуры. – 1997. – № 1. – С. 27–32.
86. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посіб. / [М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін.]. – Тернопіль : Навчальна книга − Богдан, 2004. − 384 с.
87. Вільчковський Е. С. Професійна спрямованість підготовки фахівців з фізичного виховання / Е. С. Вільчковський // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні. 1992–2002 : зб. наук. пр. до 10-річчя АПН України. – Х. : ОВС, 2002. – С. 301–308.
88. Вітвицька С. Основи педагогіки вищої школи : метод. посіб. для студ. магістратури / С. С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної л-ри, 2003. – 316 с.
89. Войнар Ю. Подготовка физкультурных кадров: традиции, реалии, перспективы : дис. … доктора пед. наук : 13.00.04 / Войнар Юзеф. – Ополе, 2000. – 407 с.
90. Волков И. П. Спортивная психология и акмеология спорта / И. П. Волков. – СПб. : Изд-во БПА, 2001. – 187 с.
91. Волков Л. В. Современные требования к профессиональной деятельности тренера детского и юношеского спорта / Л. В. Волков // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту : наук. журнал. – Х., 2005. – № 10. – С. 208–212.
92. Волкова Н. П. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до професійно-педагогічної комунікації : дис. … доктора пед. наук : 13.00.04 / Волкова Наталія Павлівна. – Луганськ, 2006. – 414 с.
93. Волошко Л. Б. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у процесі вивчення медико-біологічних дисциплін : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Волошко Лариса Борисівна. – К., 2006. – 198 с.
94. Вольдегебриал Г. А. Структура и содержание активных методов обучения в подготовке магистров по физической культуре и спорту Эфиопии (на примере подготовки тренеров по футболу) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры” / Вольдегебриал Гетачеу Абебе. – М., 2008. – 24 с.
95. Волянюк Н. Ю. Биографический метод исследования в спорте / Г. В. Ложкин, Н. Ю. Волянюк // Наука в олимп. спорте. – 2004. – № 1. – С. 102–107.
96. Волянюк Н. Ю. Психологічні засади професійного становлення тренера-викладача : дис. … доктора психол. наук : 19.00.01 / Волянюк Наталія Юріївна. – К., 2006. – 411 с.
97. Воробьева Е. В. Проектирование модели творческой деятельности в процессе подготовки специалистов высших учебных заведений физической культуры и спорта : дис. … доктора пед. наук : 13.00.08 / Воробьева Елена Владимировна. – М., 2009. – 360 с.
98. Выготский Л. С. Психология / Л. С. Выготский. – М. : ЭКСМО-Пресс, 2000. – 1008 с.
99. Гавронская Ю. “Интерактивность” и “интерактивное обучение” / Ю. Гавронская // Высшее образование в России. – 2008. – № 7. – С. 101–104.
100. Газман О. С. Педагогика свободы: путь в гуманистическую цивилизацию ХХI века / О. С. Газман // Новые ценности образования. – М., 1996. – Вып. 6. – С. 10–37.
101. Галий Л. В. Изучение компетенций персонала: Зарубежный и отечественный опыт [Электронный ресурс] / Л. В. Галий, Т. Н. Серопян, В. М. Толочко. – Режим доступа : http://www.provisor.com.ua/archive/2009/N10/ikomp_109.php.
102. Галузинський В. М. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні : навч. посіб. для викладачів та аспірантів вузів / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К. : ІНТЕЛ, 1995. – 168 с.
103. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія : навч. посіб. / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К. : Вища школа, 1995. – 237 с.
104. Гальперин П. Я. Основные результаты исследований по проблеме “Формирование умственных действий и понятий” / П. Я. Гальперин. − М. : Изд-во Моск. ун-та, 1965. − 51 с.
105. Гапійчук І. М. Педагогічні умови емоційної взаємодії “викладач-студент” у процесі навчання у класичному університеті : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Гапійчук Інна Миколаївна. – Одеса, 2003. – 280 с.
106. Гапон В. В. Оцінювання освітньої діяльності вищих навчальних закладів: компаративний аналіз : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Гапон Валентина Василівна. – К., 2006. – 343 с.
107. Гарунов М. Г. Этюды дидактики высшей школы / [М. Г. Гарунов, Л. Г. Семушкина, Ю. Г. Фокина]. – М. : НИИВО, 1994. – 135 с.
108. Гелюх Л. І. Гуманізація вищої освіти як фактор розвитку творчої особистості менеджера / Л. І. Гелюх // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту : наук. журнал. – Х., 2005. – № 22. – С. 206–211.
109. Генсерук Г. Р. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Генсерук Галина Романівна. – Тернопіль, 2005. – 226 с.
110. Герасимова И. А. Формирование физической культуры и здорового образа жизни у студентов высших учебных заведений на основе их личностной самооценки : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Герасимова Ирина Александровна. – Волжский, 2000. – 131 с.
111. Герасімова Н. Є. Внутрішньоособистісні конфлікти в процесі соціальної адаптації студентів до умов вищих навчальних закладів : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Герасімова Наталія Євгеніївна. – К., 2004. – 234 с.
112. Глазкова І. Я. Підготовка майбутнього вчителя до організації навчального діалогу в професійній діяльності : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Глазкова Ірина Яківна. – Х., 2004. – 273 с.
113. Глас Д. Статистические методы в педагогике и психологии / Д. Глас, Д. Стенли ; [пер. с англ. Л. И. Хайрусовой ; общ. ред. Ю. П. Адлера ; посл. Ю. П. Адлера, А. Н. Ковалева]. – М. : Прогресс, 1976. – 496 с.
114. Глузман О. В. Особливості підготовки педагогічних кадрів в університетах США / О. В. Глузман, В. М. Володько // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 4. – С.
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн