ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРІЯ ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ_ _ _ _ _ _ _ _ 9
1.1. Сучасні концепції планування розслідування злочинів_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 9
1.2. Версія – основа планування розслідування злочинів_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 23
1.3. Принципи та види планування розслідування злочинів_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 45
1.4. Психологічні основи планування розслідування злочинів.
Роль прогнозування _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 67
1.5. Планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 82
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _95
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 97
2.1. Поняття та принципи організації розслідування злочинів_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 97
2.2. Взаємодія в діяльності слідчих, оперативно-розшукових та інших органів під час розслідування злочинів_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 109
2.3. Організація спеціалізованих слідчих підрозділів_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _127
2.4. Організація банків криміналістичних даних і їх використання в розслідуванні злочинів_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 136
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 148
РОЗДІЛ 3 ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ СЛІДЧОГО_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _150
3.1. З’ясування причин і умов вчинення злочину в процесі розслідування_ _ _ _ _150
3.2. Форми профілактичної діяльності слідчого та її організація_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 161
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 173
ВИСНОВКИ_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 177
ДОДАТКИ_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 203

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Важливим завданням у боротьбі зі злочинністю є активізація наукового і методичного забезпечення, підвищення якісного рівня роботи правоохоронних органів. Одним із найбільш актуальних напрямів підвищення ефективності розкриття та розслідування злочинів є застосування в роботі правоохоронних органів сучасних концепцій планування та організації розслідування. Уміле використання методів і прийомів організації та планування роботи дозволить вирішити проблему оптимізації діяльності правоохоронних органів і суттєво підвищити ефективність розслідування.
У криміналістичній літературі питання організації та планування розслідування злочинів знайшли своє відображення в дослідженнях таких вчених-криміналістів, як Т.В. Авер’янова, О.Я. Баєв, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, О.М. Васильєв, А.Ф. Волобуєв, В.К. Гавло, В.І. Гаєнко, І.Ф. Герасимов, В.Г. Гончаренко, А.В. Іщенко, В.А. Журавель, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченко, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, В.М. Левков, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, Г.А. Матусовський, М.В. Салтевський, М.О. Селіванов, В.Ю. Шепітько та інші. Однак необхідно врахувати, що більшість з указаних робіт авторів виконано у 50-80-х роках минулого століття, і чимало висловлених ними положень певною мірою втратили свою актуальність. Вони не враховують особливості сучасної злочинності, криміногенну обстановку, яка склалася на цей час, нові умови роботи правоохоронних органів. Недостатня розробка цих питань у сучасній криміналістичній літературі і потреби слідчої практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Зазначені обставини дозволяють віднести проблематику, що розглядається, до актуальної.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано за Планом науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ.
Обраний напрям дослідження питань планування та організації розслідування злочинів відповідає “Пріоритетним напрямам наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 року №755 (п п. 119, 140, 141, 160 розділу 2.8; п. 271 розділу 12.5). Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради інституту 29 грудня 1999 року (протокол №5).
Мета і завдання дослідження. Дослідження має на меті здійснення теоретичної розробки проблем планування та організації розслідування злочинів, та формулювання на цій основі рекомендацій відносно оптимальних видів планування та організації розслідування. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
– дослідити існуючі концепції планування розслідування злочинів, визначити функції планування;
– теоретично обґрунтувати положення про те, що версія є основою планування розслідування, визначити природу і функції версій, критично розглянути й уточнити класифікацію криміналістичних версій;
– визначити принципи, цілі, завдання, зміст, умови, форми та види планування розслідування злочинів, розробити практичні рекомендації щодо техніки планування;
– дослідити психологічні основи планування розслідування злочинів, роль прогнозування;
– дослідити особливості планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами;
– визначити принципи організації розслідування злочинів, дослідити проблеми взаємодії правоохоронних органів, організації спеціалізованих слідчих підрозділів і банків криміналістичної інформації, розробити рекомендації до вдосконалення організації роботи з розкриття та розслідування злочинів;
– дослідити проблему планування та організації профілактичної роботи слідчого, розробити рекомендації до підвищення ефективності профілактичної діяльності.
Об’єктом дослідження є діяльність правоохоронних органів з планування та організації розслідування злочинів.
Предметом дослідження є сучасні концепції планування та організації розслідування злочинів, проблеми планування та організації профілактичної діяльності слідчого.
Методи дослідження. Методологічну базу дисертації складають діалектичний метод пізнання суспільно-правових явищ і загальнонаукові методи. У процесі дослідження застосовувалися такі загальнонаукові методи: історико-правовий (розгляд історичного розвитку теорії планування розслідування та вчення про криміналістичну версію), порівняльно-правовий (порівняльний аналіз концепцій, категорій та визначень), логіко-юридичний (формулювання висновків з позиції законів логіки; використано під час розробки криміналістичної класифікації функцій планування розслідування та класифікації криміналістичних версій; під час виділення видів і форм планів, конструювання версій; виявлення особливостей планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами; під час формулювання визначень, висновків з проблемних питань, які висвітлюються в дисертаційному дослідженні), статистичний (використання статистичних даних про стан злочинності в Україні; під час вивчення кримінальних справ), соціологічний (використано під час проведення анкетування серед працівників слідчих та оперативних підрозділів правоохоронних органів та обробки отриманих даних), моделювання (використано під час розробки рекомендацій щодо планування та організації розслідування злочинів) та інші методи наукового пізнання.
Теоретичною основою дослідження є наукові положення філософії, логіки, психології, кримінального та кримінально-процесуального права, кримінології, криміналістики.
Правову базу дослідження становлять Конституція України, закони України, укази Президента України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, нормативно-правові акти, які регламентують організацію діяльності правоохоронних органів.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають: результати узагальнення матеріалів 300 кримінальних справ, розглянутих судами у 9 областях України, а також результати анкетування 220 слідчих і співробітників оперативних підрозділів з 16 регіональних управлінь ОВС. Використовувалися статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що дисертаційна робота є першим в Україні монографічним дослідженням, в якому, на базі основних положень теорії криміналістики, на основі результатів узагальнення та аналізу слідчої та судової практики здійснено комплексну розробку проблем планування та організації розслідування злочинів.
У дисертації пропонується ряд нових концептуальних та важливих у практичному відношенні положень, у тому числі:
– вперше проаналізовано та систематизовано сучасні концепції планування розслідування злочинів;
– уточнено визначення планування розслідування злочинів;
– уточнено класифікацію функцій планування розслідування злочинів;
– наведено критичний аналіз розвитку вчення про криміналістичну версію, проаналізовано функції версії та її зв’язок із теорією планування розслідування злочинів;
– уточнено класифікацію криміналістичних версій;
– одержали подальший розвиток теоретичні положення про принципи, цілі, структуру, умови, види і форми планування розслідування злочинів;
– проаналізовано недоліки, які зустрічаються у практичній діяльності під час планування розслідування злочинів та розроблено рекомендації для застосування різних видів і форм планування розслідування;
– вперше досліджено психологічні основи планування розслідування злочинів, роль прогнозування, співвідношення планування та прогнозування;
– вперше досліджено особливості планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами;
– розвинені теоретичні положення щодо принципів організації розслідування, зв’язку організації та планування розслідування злочинів;
– проаналізовано проблеми взаємодії правоохоронних органів, виявлено недоліки, які існують в організації взаємодії, та їх причини, та розроблено рекомендації для підвищення ефективності взаємодії під час проведення окремих слідчих дій та тактичних операцій;
– проаналізовано практику організації спеціалізованих слідчих підрозділів для розслідування окремих видів злочинів і розроблено рекомендації для підвищення ефективності їх роботи;
– вперше обґрунтовано основні напрями вдосконалення системи криміналістичної реєстрації та створення банків криміналістичної інформації;
– проаналізовано проблему планування та організації профілактичної роботи слідчого та розроблено рекомендації для її вдосконалення.
Практичне значення одержаних результатів. Наведені в дисертації положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у таких сферах:
– у законотворчій діяльності – шляхом внесення змін до чинного законодавства, що регламентує організацію діяльності правоохоронних органів;
– у практичній діяльності органів розслідування – для подальшого вдосконалення роботи з організації та планування розслідування злочинів;
– у науково-дослідній діяльності зазначені положення сприятимуть подальшим науковим дослідженням з проблем планування та організації розслідування злочинів, профілактичної діяльності слідчого;
– у навчальному процесі – під час вивчення курсу криміналістики, у підготовці навчальних посібників з криміналістики.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію підготовлено на кафедрі криміналістики Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ, представлено й обговорено на засіданні кафедри, схвалено нею і рекомендовано до захисту.
Основні положення та висновки дисертаційної роботи оприлюднено у виступах автора на засіданнях кафедри криміналістики Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ та апробовано на міжвузівській науково-практичній конференції “Уголовно-процессуальные и криминалистические проблемы борьбы с преступностью в современных условиях” (м. Орел, квітень 2001 р.), III міжвузівській науково-практичній конференції студентів, курсантів і слухачів “Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю” (м. Донецьк, 28 березня 2003 р.).
Пропозиції та результати наукового дослідження, проведеного особисто автором, було відображено в методичних рекомендаціях до підвищення ефективності діяльності слідчих підрозділів. Вони використовуються в практичній діяльності слідчих підрозділів УМВС України в Донецькій області, що підтверджується відповідним актом впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження.
Теоретичні висновки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі під час викладання курсу “Криміналістика” та спеціального курсу “Організація розкриття та розслідування злочинів в ОВС” в Донецькому юридичному інституті та курсу “Криміналістика” і спеціального курсу “Організація розслідування злочинів” у Луганському державному університеті внутрішніх справ, про що є відповідні акти впровадження наукових розробок у навчальний процес.
Публікації. Основні теоретичні положення і практичні рекомендації викладено у 8 публікаціях дисертанта (з них 6 – наукових статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та 2 тез доповідей на науково-практичних конференціях).
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань і предмета дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять 11 підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 221 сторінки, із яких основний текст – 176 сторінок, список літературних джерел – 26 сторінок (309 найменувань), додатків – 20 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання з дослідження сучасних проблем планування та організації розслідування злочинів. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки:
1. Вперше в Україні на монографічному рівні проаналізовано і систематизовано сучасні концепцій планування розслідування злочинів. Уточнено класифікацію функцій планування розслідування злочинів, яка на думку автора має такий вигляд: а) аналітична (інформаційна), б) пізнавальна (гносеологічна), в) прогностична, г) організаційна, д) управлінська. Уточнено визначення планування розслідування злочинів, яке є програмою організації розслідування, що становить творчу розумову діяльність з визначення шляхів і засобів розслідування, обставин, які підлягають встановленню, а також з визначення системи і тактики слідчих дій та оперативно-розшукових заходів для найбільш ефективного досягнення цілей розслідування.
2. Критично проаналізовано розвиток вчення про криміналістичну версію. Визначено, що криміналістична версія є основою планування розслідування злочинів, та досліджено її природу і функції. Уточнено класифікацію криміналістичних версій, яка на думку автора має такий вигляд: а) за суб’єктом висування: слідчі, розшукові, експертні, судові; б) за обсягом пояснюваних фактів: загальні та окремі; в) за ступенем визначеності: типові і конкретні; г) за спрямованістю в часі: ретроспективні і прогностичні; д) за формою логічних взаємовідносин: основні і контрверсії.
3. Набули подальший розвиток теоретичні положення про принципи, цілі, структуру, умови, види і форми планування розслідування злочинів. Визначено, що основною формою планування є уявна (усна) форма, яка лише іноді може набувати формалізованого письмового вигляду.
4. Виявлено недоліки, які зустрічаються в практичній діяльності під час планування розслідування злочинів та розроблено рекомендації до застосування різних видів і форм планування.
5. Вперше досліджено психологічні основи планування розслідування злочинів, взаємозв’язок планування та прогнозування. Визначено, що в процесі виконання криміналістичною версією своєї прогностичної функції спостерігається рух від версії до прогнозу, що у свою чергу дає поштовх для створення нових версій про способи, механізми вчинення злочину і в цілому про види злочинних посягань.
6. Досліджено особливості планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами, розроблено рекомендації до планування розслідування цієї категорії злочинів, зокрема як обов’язкову умову слід вважати складання консолідованого письмового плану розслідування.
7. Досліджено теоретичні положення щодо зв’язку організації та планування розслідування злочинів, уточнено принципи організації розслідування злочинів, до яких слід віднести: правові, криміналістичні, організаційно-управлінські, методичні. Проаналізовано недоліки організації розслідування та запропоновано відповідні науково-практичні рекомендації.
8. Досліджено проблеми взаємодії правоохоронних органів, виявлено недоліки, які зустрічаються в організації взаємодії, їх причини та розроблено рекомендації до підвищення ефективності взаємодії під час проведення окремих слідчих дій та тактичних операцій.
9. Проаналізовано практику організації спеціалізованих слідчих підрозділів для розслідування окремих видів злочинів і розроблено рекомендації до підвищення ефективності їх роботи.
10. Запропоновано основні напрями вдосконалення системи криміналістичної реєстрації та створення банків криміналістичної інформації, зокрема створення банків криміналістичної інформації за способом вчинення злочинів, який повинен бути централізованим і комп’ютеризованим. Обґрунтовано доцільність створення «криміналістичних банків даних» навчального і довідкового характеру, що були б пов’язані з комп’ютеризованою системою криміналістичних обліків і стали б основою створення автоматизованого робочого місця слідчого.
11. Досліджено проблеми планування та організації профілактичної роботи слідчого та розроблено рекомендації спрямовані на отримання профілактичного ефекту під час проведення допитів, очних ставок, відтворення обстановки і обставин події, обшуку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашева Ф.А. Профилактика (предупреждение) преступлений как уголовно-процессуальная функция: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Свердл. юрид. ин-т. – Свердловск, 1991. – 17 с.
2. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 974 с.
3. Аверьянова Т.В. Особенности расследования преступлений организованных преступных сообществ // Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. Т.В. Аверьяновой, Р.С. Белкина. – М.: Новый юрист, 1997. – С. 345-366.
4. Акулов В.И., Лукьянчиков Б.Е., Старушкевич А.В. Информационные свойства человека и их использование в работе органов внутренних дел: Учебное пособие. – Киев: «НВТ Правник», НАВСУ, 2000. – 44 с.
5. Александров Г.Н. Некоторые вопросы теории криминалистической версии // Вопросы криминалистики. – М., 1962. – Вып. 3. – С. 3-19.
6. Алексеев А.И., Герасимов С.И., Сухарев А.Я. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы: Монография. – М.: НОРМА, 2005. – 284 с.
7. Аленин Ю.П. Выявление и расследование очагов преступлений: теория и практика: Монография. – Одесса: Юрид. ин-т. – ОГУ, 1996. – 268 с.
8. Аленин Ю.П. Теоретические и практические основы раскрытия и расследования очагов преступлений: Автореф. дис. …д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Нац. юрид. акад. Украины. – Х., 1997. – 45 с.
9. Андреева О.Б. Деятельность органов внутренних дел по профилактике правонарушений в современных условиях: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 1999. – 20 с.
10. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н.И. Порубова. – Мн.: Вышэйш. шк., 1997. – 344 с.
11. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Курс криминалистики / Под ред. Н.И. Порубова. – Мн.: Выш. шк., 2000. – 344 с.
12. Андреев И.С. Профилактическая деятельность следователя при расследовании преступлений: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.09. – Минск, 1982. – 20 с.
13. Антипов В.П. Планирование расследования в проблемных ситуациях // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1981.– Вып. 34.– С. 72-82.
14. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступника и расследование преступлений. – М.: Новый юрист, 1996. – 336 с.
15. Антонян Ю.М. Изучение личности преступника: Учебное пособие. – М.: Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1982. – 80 с.
16. Арцишевский Г.В. Выдвижение и проверка следственных версий. – М.: Юрид. лит., 1978. – 104 с.
17. Арцишевский Г.В. Понятие версии расследования // Вопр. криминалистики. – 1962. – №6-7. – С. 18-32.
18. Баев О.Я. Криминалистическая тактика и уголовно-процессуальный закон: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.09. – Минск, 1975. – 21 с.
19. Баев О.Я. Основы криминалистики: Курс лекций. – М.: Экзамен, 2001. – 288 с.
20. Баев О.Я. Тактика следственных действий: Учебное пособие. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1992. – 208 с.
21. Бандура О.А., Лукашевич В.Г. Криминалистическая версия: гносеологический, логический и психологический аспект. Учебное пособие. – К.: КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1991. – 80 с.
22. Бахин В.П., Ищенко А.В. Вопросы оценки криминалистических рекомендаций в процессе их разработки и внедрения // Криминалистика и судебная экспертиза. – №25. – К., 1982. – С. 8-13.
23. Бахин В.П., Ищенко А.В. Понятие и сущность криминалистической рекомендации // Криминалистика и судебная экспертиза. – №46. – К., 1993. – С. 15-23.
24. Бахин В.П., Солодченко А.А. Источники информации о потребностях следственной практики // Криминалистика и судебная экспертиза. – №42. – К., 1991. – С. 16-22.
25. Бахин В.П. Цели изучения следственной практики // Криминалистика и судебная экспертиза. – №40. – К., 1990. – С. 35-40.
26. Белкин Р.С. История отечественной криминалистики – М.: Издательство НОРМА, 1999.– 496 с.
27. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики. – М.: ИНФРА, 2001. – 240 с.
28. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы // Общая и частные теории. – М.: Юрид. лит., 1987. – 272 с.
29. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы // От теории – к практике. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.
30. Белкин Р.С. Криминалистика: Учебный словарь-справочник. – М.: Юристъ, 1999. – 268 с.
31. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М.: Издательство БЕК, 1997. – 342 с.: ил.
32. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М.: Мегатрон ХХ1, 2000. – 2-е изд. доп. – 334с.
33. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т.1: Общая теория криминалистики. – 408 с.
34. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т.2: Частные криминалистические теории. – 464 с.
35. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – 480 с.
36. Белкин Р.С. Курс криминалистики: Учеб. пособие для вузов. – Изд. 3-е. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.
37. Белкин Р.С., Лифшиц Е.М. Тактика следственных действий. – М.: Новый юрист, 1997. – 176 с.
38. Белкин Р.С. Общая теория советской криминалистики. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1986. – 398 с.
39. Белкин Р.С. Очерки криминалистической тактики: Учеб. пособие. – Волгоград: ВСШ МВД РФ, 1993. – 200 с.
40. Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств. Сущность и методы. – М.: Наука, 1966. – 295 с.
41. Белкин А.Р. Теория доказывания. – М.: Норма, 1999. – 429 с.
42. Биленчук П.Д., Золотарь Н.С., Коваленко Е.Г. Криминалистическая одорология в раскрытии и расследовании преступлений. – К.: РИО МВД Украины, 1994. – 60 с.
43. Биленчук П.Д., Лукьянчиков Е.Д., Сало В.Д. Методика обнаружения и использования одорологической информации в процессе раскрытия преступлений: Учебное пособие. – К.: УАВД, 1993. – 48 с.
44. Біленчук П.Д. Криміналістичне дослідження обвинуваченого. – К.: УАВС, 1995. – 128 с.
45. Біленчук П.Д., Лисиченко В.К., Клименко Н.І. та ін. Криміналістика: Підручник / За ред. П.Д. Біленчука. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Атіка, 2001. – 544 с.: іл.
46. Бирюков В.В., Мельникова О.Б., Шехавцов Р.Н., Попов И.В. Теория и практика планирования расследования преступлений. Учебное пособие. – Луганск: РИО ЛИВД, 2002. – 86 с.
47. Богинский В.Е. Рефлексивное управление при допросе: Учеб. пособие. – Х.: Харьк. юрид. ин-т., 1983. – 40 с.
48. Борідько О.А. Криміналістична профілактика як структурний елемент методики розслідування злочинів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2005. – 20 с.
49. Быков В.М. Криминалистическая характеристика преступных групп: Учебное пособие. – Ташкент: ТВШ МВД СССР, 1986. – 72 с.
50. Ваксян А.З. Выявление причин и условий, способствующих совершению преступлений // Руководство для следователей / Под ред. Н.А. Селиванова, В.А. Снеткова. – М.: Инфра-М, 1997. – С. 97-98.
51. Вандышев В. В. Криминалистическая профилактика в системе криминалистики // Правоведение. – 1982.– №2. – С. 86 -90.
52. Варцаба В.М. Розслідування злочинів організованих злочинних груп (тактико-психологічні основи). – Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.09 / НЮАУ – Х., 2003. – 20 с.
53. Васильев А.Н., Мудьюгин Г.Н., Якубович И.А. Планирование расследования преступлений. – М.: Госюриздат, 1957. – 199 с.
54. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1978. – 72 с.
55. Васильев А.Н. Следственная тактика. – М.: Юрид. лит., 1976. – 200 с.
56. Васильев А.Н. Тактика отдельных следственных действий. – М.: Юрид. лит., 1981 (библиотечка следователя). – 112 с.
57. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. – М.: Юрид. лит., 1991, – 464с.
58. Величкин С.А. Организация расследования преступлений: Учеб. пособ. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 88 с.
59. Величкин С.А. Организация и планирование следователем взаимоотношений и деятельности лиц, участвующих в производстве следственных действий // Версии и планирование расследования. – Свердловск: СЮИ, 1985. – С. 131-136.
60. Веренчиков И.Р. Профилактическая деятельность следователя (криминалистический аспект). Автор. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 1990. – 21 с.
61. Видонов Л.Г. Криминалистическая характеристика убийств и системы типовых версий о лицах, совершивших убийство без очевидцев: Метод. рекомендации систем типовых версий. – Горький: Изд-во Горьков. ун-та, 1978. – 121 с.
62. Винберг А.И., Шавер Б.М. Криминалистика. – 3-е изд., доп. и перераб. – М.: Гос. изд. юрид. лит., 1949. – 272 с.
63. Власенко В.Г. Некоторые теоретические вопросы планирования расследования преступлений // Версии и планирование расследования. – Свердловск: СЮИ, 1985. – С.83-90.
64. Возгрин И.А. Криминалистическая методика расследования преступлений. – Мн.: Выш. шк., 1983. – 215 с.
65. Возгрин И.А. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. – Ленинград, 1976. – 41 с.
66. Волобуєв А.Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна у сфері підприємництва. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 336 с.
67. Волобуєв А.Ф. Профілактична діяльність при розслідуванні злочинів у сфері підприємництва // Вісник Університету внутрішніх справ. – Х., 2000. – Вип. 12, ч.1. – С.62-69.
68. Волчецкая Т.С. Криминалистическая ситуалогия: Монография / Под ред. Н.П. Яблокова. – Калининград: Изд-во Калининград. ун-та, 1997. – 248 с.
69. Волчецкая Т.С. Ситуационный подход в практической и исследовательской криминалистической деятельности: Учеб. пособ. – Калининград: Изд-во Калининград. ун-та, 2001. – 100 с.
70. Воробьев Г.А. Планирование судебного следствия. – М.: Юрид. лит., 1978. – 80 с.
71. Выявление причин преступления и принятие предупредительных мер по уголовному делу / Звирбуль В.К., Кудрявцев В.Н., Михайлов А.И., Рахунов Р.Д., Якубович Н.А. – М.: Юрид. лит., 1975. – 151 с.
72. Герасимов И.Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений. – Свердловск: Средн.-Урал. кн. изд-во, 1975. – 184 с.
73. Герасун А.А., Чепуркин С.Н., Шапиро И.М. О возможности применения сетевого планирования в расследовании уголовных дел // Вопросы судебной экспертизы. – Баку, 1971.– Вып. 12. – С. 204-209.
74. Голіна В.В. Слідча профілактика злочинів: недоліки і шляхи вдосконалення // Рад. Право. – М., 1985. – №12. – С. 36-39.
75. Голунский С.А. Планирование расследования // Советская криминалистика на службе следствия – М., 1958.– Вып. 10.– С.12-16.
76. Голунский С.А., Шавер Б.М. Криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений.– М.: Юрид. изд. НКЮ СССР, 1939. – 372 с.
77. Голунский С.А., Шавер Б.М. Криминалистика. Техника и тактика расследования преступлений. – М.: Юрид. изд. НКЮ СССР, 1938. – 456 с.
78. Гранат Н.Л. К проблеме криминалистического мышления. – В кн.: Состояние научных исследований по судебной психологии. – М., 1971. – 102 с.
79. Гранат Н.Л. О механизмах следственного мышления. – В кн.: Вопросы судебной психологии (Тезисы докладов и сообщений на Всесоюз. конференции по судебной психологии). – М.,1971. – 158с.
80. Громов В.И. Дознание и предварительное следствие: Методика расследования преступлений: Осмотр места преступления: (Сб. науч. тр.) / В.И. Громов. – М.: ЛексЭст, 2003. – 544 с.
81. Громов В.И. Методика расследования преступлений. Руководство для органов милиции и уголовного розыска.– М.: Изд-во НКВД РСФСР, 1929. – 113 с.
82. Гурев М.С. Убийства на «разборках» (методика расследования). – СПб: Питер, 2001. – 288 с.
83. Гусаков А.Н., Филющенко А.А. Следственная тактика: в вопросах и ответах: Учеб. пособ. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991. – 148 с.
84. Денисюк С.Ф., Шепитько В.Ю. Обыск в системе следственных действий (Тактико-криминалистический анализ): Научно-практическое пособие. – Харьков: Консум, 1999. – 160 с.
85. Драпкин Л.Я. Организационно-управленческие аспекты взаимодействия участников процесса раскрытия преступлений. // Вопросы взаимодействия следователя и других участников расследования преступлений. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та , 1984. – С.51-52.
86. Драпкин Л.Я. Основы криминалистической теории следственных ситуаций: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09. – М., 1987. – 45 с.
87. Драпкин Л.Я. Основы теории следственных ситуаций. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1987. – 163 с.
88. Драпкин Л..Я. Понятие и классификация следственных ситуаций. Следственные ситуации и раскрытие преступлений. Научные труды Свердловского юридического института. – Свердловск: Изд-во СЮИ, 1975. – Вып. 41. – С. 28-29.
89. Драпкин Л.Я. Построение и проверка следственных версий: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 – М., 1972. – 23 с.
90. Дубровицкая Л.П., Лузгин И.М. Планирование расследования: Учеб. пособие.– М.: Высшая школа МВД СССР, 1972. – 74 с.
91. Дулов А.В., Нестеренко П.Д. Тактика следственных действий: Учебное пособие. – Минск: Вышейшая школа, 1971. – 272 с.
92. Дулов А.В. Основы психологического анализа на предварительном следствии. – М.: Юрид. лит., 1973. – 168 с.
93. Дулов А.В. Судебная психология. – Минск: Вышэйш. шк., 1970. – 392 с.
94. Дулов А.В. Тактические операции при расследовании преступлений. – Мн.: Изд-во БГУ, 1979. – 128 с.
95. Еникеев М.И. Юридическая психология: Учебник для вузов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – 502 с.
96. Ермолович В.Ф., Ермолович М.В. Построение и проверка версий / Под ред. И.И. Басецкого. – Мн.: Амалфея, 2000. – 176 с.
97. Ермолович В.Ф., Игнатюк А.З. Версии о контрабанде: Учеб. пособ. – Мн.: БелНИУФЭ, 1998. – 91 с.
98. Жуков А.М. Предупредительная деятельность следователя по уголовному делу. – Саратов: Изд-во Сарат. юрид. ин-та, 1990. – 103 с.
99. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування: Монографія. – Х.: Право, 1999. – 304 с.
100. Журавель В.А. Теорія та методологія криміналістичного прогнозування: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.09 / НЮАУ. – Х., 1999. – 36 с.
101. Закатов А.А. Психологические особенности тактики производства следственных действий с участием несовершеннолетних. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1979. – 96 с.
102. Звирбуль В.К., Макушенко Л.П., Петренко В.М. Работа следователя МВД по выявлению и устранению причин и условий, способствующих совершению преступлений. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1972. – 56 с.
103. Здоровко С.Ф. Розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами (типові тактичні операції). – Х.: Гриф, 2004. – 176 с.
104. Зеленецкий В.С. Представление следователя об устранении причин и условий, способствовавших совершению преступления: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08,12.00.09 / Харьк. юрид. ин-т. – Х., 1969. – 24 с.
105. Зеленецкий В.С. Предупреждение преступлений следователем. – Х.: Вища школа, 1975. – 171 с.
106. Зеленский В.Д. Организация расследования преступлений. Криминалистические аспекты. – Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 1989. –152 с.
107. Зелинский А.Ф. Криминальная психология: Научно-практ. изд. – К.: Юринком Интер, 1999. – 237 с.
108. Зелинский А.Ф. Криминология. Курс лекций. – Х.: Прапор, 1996. – 260 с.
109. Зелинский А.Ф. Некоторые теоретические вопросы индивидуального прогноза и следственной версии // Проблемы предварительного следствия. – Волгоград, 1973. – Вып. 2. – С. 117-119.
110. Зинин А.М., Майлис Н.П. Экспертная профилактика // Судебная экспертиза: Учебник. – М.: Право и закон, 2002. – 312 с.
111. Злочинність в Україні. Основні показники стану та структури злочинності за 2001-2005 роки: Стат. зб. – К.: ВПЦ МВС України, 2006. – 201 с.
112. Зозулинский Б.А., Луцик А.С. Некоторые вопросы организации работы следственно-оперативных групп при производстве первичных следственных действий по делам об убийствах // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1997. – №34. – С. 32-37.
113. Зорин Г.А. Криминалистическая методология. – Мн.: Амалфея, 2000. – 608 с. – (Фундаментальная криминалистика XXI века).
114. Зорин Г.А. Теоретические основы криминалистики. – Мн.: Амалфея, 2000. – 416 с. – (Фундаментальная криминалистика XXI века).
115. Зудин В.Ф. Криминалистическая профилактика преступлений (концепция, принципы, средства реализации). – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1995. – 127 с.
116. Зудин В.Ф. Предотвращение и расследование преступлений. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1963. – 315 с.
117. Зудин В.Ф. Социальная профилактика преступлений (Криминологические и криминалистические проблемы). – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1983. – 188 с.
118. Зуйков Г.Г., Гришанин П.П. Выявление причин преступности и предупреждение преступлений. Общие положения. – М.: Высш. шк. МООП СССР, 1967. – 188 с.
119. Зуйков Г.Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления: Автореф. дис. ...д-ра юрид. наук: 12.00.09. – М., 1970. – 34 с.
120. Зуйков Г.Г. Поиск по признакам способа совершения преступления: Учеб. пособие. – М.: ВШ МВД СССР, 1970. – 191 с.
121. Ищенко Е.П. Криминалистика: Краткий курс. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: ИНФРА-М, 2003. – 302 с. – (Серия «Высшее образование»).
122. Ищенко Е.П. Проблемы первоначального этапа расследования преступлений. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1987. – 168 с.
123. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття і розслідування злочинів: (обліки): Фондова лекція / О.В. Одерій, М.Г. Щербаковський, М.Г. Чернець; каф. криміналістики і крим. експ. ДІВС. – Донецьк: ДІВС, 2001. – 19 с.
124. Кагин Е.К. Выдвижение и проверка версий в процессе розыска лиц, совершивших преступление и скрывшихся от следствия и суда // Версии и планирование расследования. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1985. – С.42-49.
125. Каневский П.П. Расследование и профилактика преступлений несовершеннолетних. – М.: Юрид. лит., 1982. – 112 с.
126. Карнеева Л.М., Галкин И.С. Расследование преступлений группой следователей. – М.: ВИИПРМПП, 1965. – 76 с.
127. Карнеева Л.М., Кертес И. Источники доказательств. – М.: Юрид. лит-ра, 1985. – 136 с.
128. Кежоян А.Х. Использование данных о вещественных доказательствах при разработке версий по делам об убийствах // Соц. законность, – М., 1978. – №3. – С.40-42.
129. Кежоян А.Х. Организация расследования преступлений группой следователей // Соц. Законность. – М., 1979. – № 5. – С. 34-35.
130. Кириченко А.А., Кириченко И.Г., Васильев Г.И., Колюка Н.Н. Краткие Методические рекомендации по собиранию следов запаха человека и подготовке материалов на одорологическую экспертизу (для следователей, экспертов и судей).– Одесса: НИРИО ОИВД, 2000. – 36с.
131. Клименко Н.И. Криминалистические знания: природа и содержание // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1986. – №33. – С. 33-39.
132. Книга криминалиста: Практ. пособие / А.И. Рощин, П.Д. Биленчук, Г.Е. Омельченко. – К.: Украина, 1995. – 413 с.
133. Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно-практический комментарий). – Х.: ООО «Одиссей», 2000. – 1008 с.
134. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений: Учебное пособие. – Х.: Юридический институт, 1985. – 92 с.
135. Колесниченко А.Н., Матусовский Г.А. О системе версий и методике их построения // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища шк., 1970. – Вып. 7. – С. 7-13.
136. Колесниченко А.Н. Научные и правовые основы методики расследования отдельных видов преступлений: Автореф. дис. …докт. юрид. наук: 12.00.09 / ХЮИ. – Харьков, 1967. – 28 с.
137. Колмаков В.П. Некоторые вопросы криминалистической профилактики преступлений // Сов. Государство и право. – М., 1961, – №12. – С.106-109.
138. Колмаков В.П. Следственный осмотр: Учебное пособие. – М.: Юрид. лит., 1969. – 196 с.
139. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затверджена Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376 // Урядовий кур’єр. – К., 2001 – №17. – С.10.
140. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М.: Наука, 1971. – 720 с.
141. Коновалова В.Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. – Харьков: Консум, 2000.– 176 с.
142. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. – Харьков: Консум, 1999. – 157 с.
143. Коновалова В.Е. Криминалистическая тактика: принципы и функции // Криминалистика и судебная экспертиза. – №22. – К., 1981. – С. 40-47.
144. Коновалова В.Е. Криминалистические проблемы борьбы с убийствами по заказу, совершаемые организованными группами // Зб. наук. праць Харк. центру вивчення організованої злочинності. – Харків: НЮАУ, 2000.– Вип. 1.– С.208-226.
145. Коновалова В.Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя. – К.: РИО МВД УССР, 1973. – 122 с.
146. Коновалова В.Е. Правовая психология: Учебное пособие. – 2-е изд., испр. и доп.. – Х..: Консум, 1997. – 160 с.
147. Коновалова В.Е. Проблемы логики и психологии в следственной тактике. – К.: РИО МВД УССР, 1970. – 164 с.
148. Коновалова В.Е. Психология в расследовании преступлений. – Харьков: «Вища школа», 1978. – 143 с.
149. Коновалова В.Е., Сербулов А.М. Следственная тактика: принципы и функции. – К.: РИО МВД УССР, 1983. – 128 с.
150. Коновалова В.Е. Убийство: искусство расследования: Монография. – Харьков: Факт, 2001. – 311 с.
151. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции: Учебное пособие. – Х.: Гриф, 1997. – 256 с.
152. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Підручник. – К.: Вид. Дім “Ін Юре”, 2004. – 424 с.
153. Конституция Украины. – Х.: Консум, 1996. – 48 с.
154. Корж В.П. Методика расследования экономических преступлений, совершаемых организованными группами, преступными организациями: Руководство для следователей: Науч.-практ. пособ. – Х.: Лицей, 2002. – 280 с.
155. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. – М.: НОРМА-ИНФРА-М., 1998. – 288 с.
156. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Х.: ООО «Одиссей», 2001. – 528 с.
157. Криминалистика / Под ред. А.И. Винберга, С.П. Митричева. – М.: Госюриздат, 1950. – Ч. 1. – 304 с.
158. Криминалистика / Под ред. д-ра юрид. наук, проф. В.А. Образцова. – М.: Юристъ, 1997. – 760 с.: ил.
159. Криминалистика / Под ред. Р.С. Белкина, Г.Г. Зуйкова. – М.: НИ и РИО, 1970. – Т.2. – 478 с.
160. Криминалистика / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Юрид. лит., 1963. – 543 с.
161. Криминалистика / Под ред. С.П. Митричева и П.И. Тарасова-Родионова. – М.: Госюриздат, 1952. – Ч. 2. – 175 с.
162. Криминалистика. Сборник задач и заданий / Под ред. О.Я. Баева. – М.: «Издательство «ПРИОР», 2001. – 176 с.
163. Криминалистика социалистических стран / Под ред. В.Я. Колдина, – М.: Юрид. лит., 1986.– 512 с.
164. Криминалистика: Схемы и комментарии / Под ред. проф. А.Г. Филиппова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юриспруденция, 2001. – 240 с.
165. Криминалистика: Учебник для вузов / А.Ф. Волынский, Т.В. Аверъянова, И.А. Александрова и др.; Под ред. проф. А.Ф. Волынского. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 615 с.
166. Криминалистика: Учебник для вузов / И.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкин, Е.П. Ищенко и др.; Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. – М.: Высш. шк., 1994. – 528 с.
167. Криминалистика: Учебник для вузов / И.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкин – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 2000. – 672 с.
168. Криминалистика. Учебник для вузов. / Отв. ред. проф. Н.П. Яблоков. – М.: БЕК, 1995. – 708 с.
169. Криминалистика: Учебник для вузов / Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской федерации, профессора Р.С. Белкина. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 990 с.
170. Криминалистика: Учебник для ВУЗов / Под ред. Р.С. Белкина, Г.Г. Зуйкова. – М.: Высшая школа, 1969. – Т.1. – 376 с.
171. Криминалистика: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юристъ, 1999. – 735 с.
172. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Н. Васильева. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 495 с.
173. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юристъ, 1995. – 592 с.
174. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Крылова. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. – 591 с.
175. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрид. лит., 1988. – 672 с.
176. Криминалистика: Учебник / Под ред. проф. А.Г. Филиппова (Отв. редактор) и проф. А.Ф. Волынского. – М.: Издательство «Спарк», 1998. – 543 с.
177. Криминалистика: Учебник / Под ред. Р.С. Белкина, И.М. Лузгина. – М.: Академия МВД СССР, 1980. – Т.2. – 508 с.
178. Криминалистика: Учебник / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Юрид. лит., 1986. – 544 с.
179. Криминалистика: Учеб. пособие / А.В. Дулов, Г.И. Грамович, А.В. Лапин и др.; Под ред. А.В. Дулова. – Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998. – 415 с.
180. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. проф. Т.В. Аверьяновой и проф. Р.С. Белкина. – М.: Новый юрист, 1997. – 400 с.
181. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юридичних вузів і фак. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 1998. – 376 с.
182. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец. закладів освіти. – Кол. авторів: Глібко В.М., Дудніков А.Л., Журавель В.А. та ін. / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничій Дім “Ін Юре”, 2001. – 684 с.
183. Криміналістична профілактика економічних злочинів: Науково-практичний посібник / Кол. авт.: С.В. Веліканов, А.Ф. Волобуєв, В.А. Журавель та ін. (За ред. д-ра юрид. наук, проф. В.А. Журавля) – Х.: “Харків юридичний”, 2006. – 236 с.
184. Кузьмичев В.С. Система принципов следственной тактики // Криминалистика и судебная экспертиза.– К., 1993. – №46. – С. 26-33.
185. Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. посібник / За заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Моісеєва. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
186. Кузьмічов В.С. Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми та засоби здійснення: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.09. – К., 1996. – 36 с.
187. Кулагин Н.И. Планирование расследования сложных многоэпизодных дел: Учеб. пособие. – Волгоград: НИ и РИО Высш. следственной шк. МВД СССР, 1976. – 181 с.
188. Куликов В.И. Основы криминалистической теории организованной преступной деятельности. – Ульяновск: Филиал МГУ, 1994. – 256 с.
189. Куликов В.И. Основы методики расследования преступлений, совершаемых организованными преступными группами // Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – М.: БЕК, 1995. – С. 502-515.
190. Курашвили Г.К. Изучение следователем личности обвиняемого. – М.: Юрид. лит., 1982. – 95 с.
191. Курс криминалистики. Общая часть / Отв. ред. В.Е. Корноухов. – М.: Юристъ, 2000.–784 с.
192. Лавров В.П. Расследование организованной преступной деятельности // Криминалистика: Учебник для вузов / А.Ф. Волынский, Т.В. Аверьянова, И.Л. Александрова и др.; Под ред. проф. А.Ф. Волынского. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – С. 310-333.
193. Ларин А.М. От следственной версии к истине. – М.: Юрид. лит., 1976. – 199 с.
194. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу. Планирование, организация. – М.: Юрид. лит., 1970. – 224 с.
195. Левков В.М. Криміналістичні версії: Текст лекції. – Харків: Юридичний інститут, 1991. – 24 с.
196. Левков В.Н. Версии в уголовном судопроизводстве: Автореф. дис. ...канд.. юрид. наук: 12.00.09 / Харк. юрид. ин-т. – Х., 1988. – 24 с.
197. Лейкина Н.С. Личность преступника и уголовная ответственность. – Ленинград: ЛГУ, 1968. – 129 с.
198. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. – М.: Политиздат, 1977. – 82 с.
199. Лисиченко В.К., Батюк О.В. Взаимосвязь следственных ситуаций с тактикой производства следственных действий // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1990. – №40. – С. 23-30.
200. Лисиченко В.К., Батюк О.В. Следственная ситуация и ее значение в криминалистике и следственной практике // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1988. – №36. – С. 3-9.
201. Лихолоб В.Г., Филонов В.П., Коваленко О.И., Михайлов А.Е.: Криминология: Учебник (для учебных заведений МВД Украины). Под ред. В.Г. Лихолоба и В.П. Филонова. – Киев – Донецк: НАВДУ-ДИВД, 1997. – 398 с.
202. Лопушанский Ф.А. Следственная профилактика преступлений. Опыт, проблемы, решения. – К.: Наук. думка, 1980. – 212 с.
203. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. – М.: Юрид. лит., 1973. – 216 с.
204. Лузгин И.М. Расследование как процесс познания: Учебное пособие: – М.: НИ и РИО, 1969. – 180 с.
205. Лукашевич В.Г. Криминалистические аспекты изучения преступных групп: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 1979. – 25 с.
206. Матусовский Г.А. Экономические преступления. Криминалистический анализ. – Х.: Консум, 1999. – 480 с.
207. Матусовский Г.А. Основы методики расследования преступлений, совершаемых организованными преступными группами // Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Х.: ООО «Одиссей», 2001. – С. 507-518.
208. Махтаев М.Ш. Проблемы криминалистического предупреждения преступлений: Монография. – М.: Раритет, 2001. – 272 с.
209. Михайлов А.И., Соя-серко Л.А., Соловьев А.Б. Научная организация труда следователя. – М.: Юрид. лит-ра, 1974. – 168 с.
210. Настільна книга слідчого: [Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів] / Панов М.І., Шепітько В.Ю., Коновалова В.О. та ін. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 720 с.: 49 іл.
211. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. / За заг. ред. Гончаренка В.Г., Андрушка П.П.: Книга 2. Особлива частина. – К.: Форум, 2005. – 976 с.
212. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-є вид., переробл. та доп. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2003. – 1056 с.
213. Никренц О.В. Судебная версия как разновидность гипотезы. Автореф. дис. ... канд. юр. наук: 12.00.09. – М., 1954. – 24 с.
214. Образцов В.А., Богомолова С.Н. Криминалистическая психология: Учеб. Пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2002. – 448 с.
215. Образцов В.А. Криминалистика: Курс лекций. – М.: «Право и закон» - «Юнифир», 1996. – 448 с.
216. Образцов В.А. Криминалистическая классификация преступлений. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1988. – 176 с.
217. Озерський І.В. Взаємодія слідчого з оперативними працівниками органу дізнання в умовах складних конфліктних ситуацій. // Актуальні проблеми криміналістики: Матеріали науково-практичної конференції студентів, курсантів і слухачів. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ МВС України, 2001. – С.69-87.
218. Олейник П.А., Птицин А.Г. Роль розыскных версий в раскрытии преступлений // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища шк., 1971. – Вып. 8. – С. 20 -24.
219. Организация и планирование деятельности следственных бригад: Методическое пособие. – М.: ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1990. – 55 с.
220. Основы борьбы с организованной преступностью / Под ред. В.С. Овчинского, В.Е. Эминова, Н.П. Яблокова. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 400 с.
221. Основы криминалистики: Курс лекций. – 2-е изд., перераб. и доп. / О.Я. Баев – М.: Издательство «Экзамен», 2003. – 320 с.
222. Панов Н.И., Шепитько В.Ю. Рефлексивное управление при допросе // Юрид вестник. – 1999. – № 4. – С. 96-98.
223. Пантелеев И.Ф., Селиванов Н.А. Криминалистика: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1993. – 591 с.
224. Пещак Я. Следственные версии. Криминалистическое исследование: – М.: Прогресс, 1976. – 232 с.
225. Пионтковский А.А. К вопросу о теоретических основах советской криминалистики // Сов. криминалистика на службе следствия. – М., 1955.– Вып. 6. – С. 28-31.
226. Питерцев С.К., Степанов А.А. Тактика допроса. – СПб.: Питер, 2001. – 160 с.: ил.
227. Планирование расследования преступлений / Под ред. А.С. Голунского. – М.: Госюриздат, 1957. – 199 с.
228. Порубов А.Н. Криминалистика в схемах / Под ред. Н.И. Порубова. – Мн.: Амалфея, 2000. – 240 с.
229. Порубов Н.И. Допрос в советском уголовном судопроизводстве. – Минск: Вышэйш. шк., 1973. – 367 с.
230. Порубов Н.И. Научная организация труда следователя. – Минск: Вышэйш. шк., 1970. – 264 с.
231. Порубов Н.И. Тактика допроса на предварительном следствии: Учебное пособие. – М.: БЕК, 1998. – 258 с.
232. Пособие для следователя / Под ред. Н.А. Дворкина, А.И. Селиванова, – М.: Лига разума, 1998. – 444 с.
233. Про міліцію. Закон України від 20 грудня 1990 року № 565 // Відомості Верховної Ради України. – К., 1991. – №4. – Ст. 20.
234. Про оперативно-розшукову діяльність. Закон України від 18 лютого 1992 року № 2135 // Відомості Верховної Ради України. – К., 1992. – №22. – Ст. 303.
235. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Закон України від 30 червня 1993 року № 3341-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – К., 1993. – №35. – Ст. 358.
236. Разумов Э.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия. – К.: РИО МВД Украины, 1994. – 672 с., с ил.
237. Ратинов А.Р. Судебная психология для следователей. – М.: Юрлитинформ, 2001. – 352 с.
238. Реховский А.Ф. Версии на первоначальном этапе расследования // Проблемы оптимизации первоначального этапа расследования: Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: Сверд. юрид. ин-т, 1988. – С. 33-36.
239. Россинская Е.Р. Криминалистика. Вопросы и ответы: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 351 с.
240. Руководство для следователей / Под ред. В.В. Найденова, Л.А. Олейника. – М.: Юрид. лит., 1981. – издание второе, часть первая, – 543 с.
241. Руководство для следователей / Под ред. Н.А. Селиванова, В.А. Снеткова – М.: ИНФРА-М, 1997. – 732 с.
242. Салтевский М.В. Использование запаховых следов для раскрытия и расследования преступлений: Лекция для слушателей факультета повышения квалификации. – К.: НИ и РИО КВШ, 1982. – 52 с.
243. Салтевский М.В. Криминалистика. В современном изложении юристов. – Харьков: ИМИ Рубикон, 1997. – 432 с.
244. Салтевский М.В. Криминалистическая одорология. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1976. – 48 с.
245. Селиванов Н.А., Видонов Л.Г. Типовые версии по делам об убийствах: Справоч. пособие. – Горький: ГВШМ, 1981. – 56 с.
246. Селиванов Н.А. Криминалистические характеристики преступлений и следственные ситуации в методике расследования // Соц. Законность – М., 1977. – №2. – С. 56-59.
247. Селиванов Н.А. Советская криминалистика: система понятий. – М.: Юрид. лит., 1982. – 152 с.
248. Селиванов Н.А., Теребилов В.И. Первоначальные следственные действия. – М.: Юрид. лит., 1969. – 296 с.
249. Сергеев Л.А., Соя-Серко Л.А., Якубович Н.А. Планирование расследования. – М.: Всесоюзный ин-т по изучению причин и разра