ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ «ТЕХНОСВІТ – ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТА» У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

На правах рукопису

Авраменко Олег Борисович

УДК 378. 016: 62 / 64

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ «ТЕХНОСВІТ – ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТА» У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.02 – теорія і методика навчання (технічні дисципліни)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Корець Микола Савич
доктор педагогічних наук, професор

Київ - 2013

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ІНСТРУМЕНТІВ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН У СУСПІЛЬСТВІ……………………………………….18
1.1. Історико-філософський аналіз ставлення людини до техніки і технології –ретроспектива проблеми………………………………………………………...18
1.2. Сучасні проблеми методології науки і техніки………..………………….30
1.3. Техніка і технології в соціокультурному вимірі………………………….49
1.4. Техніка і технології: гуманітарна сутність використання …….……...…63
1.5. Освітня галузь «Технології» як відображення в змісті освіти досвіду продуктивної діяльності людини……………………………………………….76
Виcнoвки дo poздiлу 1……………………………….………………..………....96
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТА ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА…………………………………………………………………….100
2.1. Еволюція технологічної освіти ……………………………….………….100
2.2. Особливості і протиріччя технологічної освіти в постіндустріальному суспільстві…………………...…………………………………….……………114
2.3. Учитель технології та його роль в сучасному техногенному середовищі………………………………………………………………………126
Виcнoвки дo poздiлу 2…………………………….……………………………146
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ «ТЕХНОСВІТ – ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТА»……………………………….151
3.1. Філософсько-методологічні передумови становлення теорії проектування педагогічних систем……………………………………………………………151
3.2. Системний підхід як дидактична умова якості навчання студентів у ВНЗ……………………...……………………………………………………….167
3.3. Конструювання навчального процесу у ВНЗ з використанням системного підходу…………….……….……………………………..……………………..184
3.4. Компетентністний підхід як сучасна основоположна концептуальна ідея формування системи «техносвіт – технологічна освіта»…………....……….202
Виcнoвки дo poздiлу 3………….…………..………..……………………...….226
РОЗДІЛ 4. МОДЕЛЬ ІНТЕГРАТИВНО-ЦІЛІСНОЇ СИСТЕМИ «ТЕХНОСВІТ – ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТА»………………………………..……………….229
4.1. Концепція підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технології»…………………………………………………………………….229
4.2. Модель та організаційно-педагогічні умови формування соціотехнічної компетентності майбутніх фахівців технологічної освіти…………...……...242
4.3. Загальнотехнічні дисципліни як освітня модель інтеграції науки, техніки і технології……………..…………………………………………...…………..279
4.4. Економічний зміст в системі «техносвіт – технологічна освіта»………387
4.5. Екологічний компонент в системі «техносвіт – технологічна освіта»………………………………………………………………..………….305
Виcнoвки дo poздiлу 4…………………………….…………………………....313
РОЗДІЛ5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ «ТЕХНОСВІТ – ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТА»…………………………………………………316
5.1. Діагностика стану сформованості соціотехнічної компетентності майбутніх учителів технологічної освіти у вищих навчальних закладах…..316
5.2. Реалізація організаційно-педагогічних умов формування соціотехнічної компетентності майбутніх учителів технологічної освіти у процесі професійної підготовки………………………………………………………………………....340
5.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи……………..……358
Виcнoвки дo poздiлу 5………………..………………...………………………374
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….378
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………...…………………385 ДОДАТКИ……………………………………………………………………....431

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасне життя занурило людину у світ, що функціонує на основі безлічі різних технологій. Техніка стала невід’ємною частиною людського буття, перетворене людиною навколишнє середовище можна назвати техносвітом чи техноосферою, а саму сучасну цивілізацію – техногенною. Розуміння процесів, що відбуваються з людиною в цьому техногенному світі, неможливе без глибокого філософського осмислення значення технічних і технологічних наук.
Сучасний техногенний світ є результатом цілеспрямованого використання досягнень технічних наук у практичному і соціальному перетворенні суспільства.
Революції в окремих галузях науки (фізики, хімії, біології тощо) породжують мутації природничо-наукової та загальнонаукової картин світу, приводять до перегляду уявлень про навколишній світ. Проте зв’язок між змінами реальності і кардинальною перебудовою природничо-наукової та загальнонаукової картин світу не однозначний. Потрібно враховувати, що нова реальність спочатку є гіпотезою. Гіпотетична картина проходить етап обґрунтування і може дуже тривалий час співіснувати поряд із колишньою картиною реальності. Найчастіше вона підтверджується не тільки в результаті тривалої перевірки її принципів досвідом, але й завдяки тому, що ці принципи стають базою для нових фундаментальних теорій.
Отже, техносвіт, ймовірно, можна визначити як модель природи, що відображає можливості її використання в людській діяльності. Якщо для вченого природне явище – набір законів, то для працівника виробничої сфери, фахівця середньої і вищої ланок техніко-технологічного профілю і, зрештою, у класичному форматі, інженера – потенційний об’єкт технічних перетворень.
Розвиток парадигми техніки залежить від двох чинників: власне техніко-технологічних інновацій, що створюються в межах технічного знання, та інновацій, заснованих на тому, що принесло в технічне знання елементи наукового знання.
Для забезпечення їхньої взаємодії потрібні нові методи, нові онтологічні уявлення. Проте лише соціальними чинниками неможливо пояснити зміни у відносинах парадигми техніки і техносвіту в цілому. Наявність виробництва вже забезпечує певну експериментально-дослідницьку базу науці, але без методів і інструментів експериментальних досліджень цього недостатньо, що пояснює характер розвитку техніки.
Термін «техніка» позначає всі інші форми людської діяльності, всю людську технологію і всі громадські структури, як наприклад, економіку, політику, освіту, охорону здоров’я, мистецтво, спорт та інші.
Справжня освіта повинна бути підпорядкована значно ширшій меті. Роль освіти полягає ще й у тому, щоб досягти взаєморозуміння і узгодженості між різними галузями знання і досвіду.
У процесі реформування системи вищої освіти в Україні актуалізується проблема оновлення, перегляду підходів, змісту, технологій підготовки фахівців для різних сфер діяльності і техніко-технологічної підготовки майбутніх вчителів зокрема. Проблема вчителя, його професіоналізму, світоглядної культури, духовно-моральних якостей – одна з найактуальніших у сучасній педагогіці. Саме від учителя, його особистісних характеристик залежить реалізація навчальних планів, якість освітніх послуг, виховання учнів у процесі навчання і в позанавчальний час.
Сучасна технологічна освіта різноманітна і відображає численні зв’язки між конкретними галузями техніки, завдання яких – задовольняти найрізноманітніші бажання населення. У техногенному суспільстві кожен житель планети повинен отримувати мінімум технічних знань. З кожним роком росте потреба у фахівцях найвищої кваліфікації як новітніх, так і традиційних технологій.
В освітній галузі «Технології» тісно переплетені гуманітарна і технологічна складові. Розглядати її можна як своєрідну модель, що дозволяє побачити позитивні і негативні сторони техніко-технологічної підготовки. В освітній галузі «Технології», як у жодній іншій, відбувається інтеграція знань із різних галузей, зокрема природничо-наукової та гуманітарної. Через це складно визначити пріоритети у процесі підготовки майбутнього фахівця. Крім того, саме завдання визначення таких пріоритетів не може не враховувати філософську специфіку техносвіту, а це складніше, ніж в інших науках, структурування рівнів знань і особливо значна, порівняно з іншими галузями людської діяльності, роль соціального замовлення.
Техніко-технологічна підготовка фахівців різних рівнів, педагогів освітньої галузі «Технології» потребує поєднання в навчально-методичному комплексі багатьох, часто досить відокремлених одна від одної навчальних дисциплін. На відміну від інших педагогічних спеціальностей, у цій галузі існує найбільша кількість різнорідних дисциплін.
Кожна навчальна дисципліна, що відображає одну з галузей знань людства про реальний світ і способи його пізнання та перетворення, повинна розкривати можливі зв’язки цієї науки з іншими науками, галузями перетворювальної діяльності, враховуючи тенденції їхнього розвитку. Зв’язки науки і техніки, науки і технології, техніки і технології, науки і культури мають відображатися в навчальному процесі, в якому визначальна роль належить педагогу.
Підготовка майбутніх учителів в умовах педагогічної інтеграції до формування у школярів цілісного уявлення про техносвіт є одним із найважливіших напрямів його професійної підготовки. Особливо вона важлива в структурі професійної діяльності учителів технології, що розкривають перед учнями основи існування і розвитку природного і техніко-технологічного середовища. Інтеграція науки, техніки і технології, що стала фактором розвитку природознавства і перетворювальної діяльності людства, найбільш повно відображена в змісті освітньої галузі «Технології» і є умовою формування у свідомості учня цілісної картини техносвіту, що нас оточує.
Протягом останніх років у вітчизняній науці продемонстровано конструктивний підхід до наукових теорій сучасного світу. В Україні предметне поле досліджень у рамках проблематики технократизму, техносфери, техносоціуму, інформаційного суспільства тільки формується. Цю проблему розробляють у своїх різнопланових працях В. Андрущенко, І. Бойченко, О. Голубуцький, В. Гондюл, Л. Губерський, Н. Джинчарадзе, В. Діденко, Д. Дюжев, М. Згуровський, М. Зелінський, В. Князєв, А. Колодюк, В. Кравець, В. Кремінь, С. Кузнецов, В. Кухаренко, В. Кушерець, В. Лях, Є. Макаренко, І. Надольний, В. Недбай, В. Нечитайло, Б. Новіков, В. Павлов, Г. Піскорська, В. Рижко, О. Рубанець, І. Сергієнко, Л. Сохань, Є. Суліма, Л. Товажнянський, В. Федотова, В. Фурашев, О. Шевчук, В. Щербина, В. Щетинін та ін.
Значний внесок у розробку теорій систем і моделей технократичного суспільства зробили вчені І. Алексєєва, О. Вершинська, Т. Вороніна, С. Дука, Д. Іванов, В. Іноземцев, Ю. Кашлев, І. Мелюхін, М. Моісеєв, І. Панарін, А. Ракітов, В. Стьопін, А. Урсул, А. Чернов.
Якщо вести мову про освітньо-навчальне середовище (адже наукові погляди людини формуються здебільшого під впливом отриманих у школі знань, супроводжуються позитивним ставленням та характеризуються переконаністю в їх істинності й невідворотності та ціннісним сприйняттям), то необхідно звернути увагу на те, що у вітчизняній і світовій педагогічній науці протягом останнього десятиліття здійснено багато досліджень, новаторських запроваджень, спрямованих на вдосконалення техніко-технологічної підготовки учнів і відповідно до нього забезпечення підготовки педагогічних кадрів (В. Андріяшин, О. Биковська, А. Вихрущ, О. Гедвілло, Р. Гуревич, В. Гусєв, Й. Гушулей, П. Дмитренко, А. Дьомін, М. Жиделєв, А. Касперський, О. Коберник, М. Корець, В. Кузьменко, В. Курок, Г. Левченко, В. Ледньов, В. Мадзігон, Л. Оршанський, Б. Прокопович, В. Сидоренко, М. Скаткін, Б. Сименач, В. Стешенко, Г. Терещук, Д. Тхоржевський, П. Яковишин, С. Яшанов та інші). Ця проблема переважно стосується освітньої галузі «Технології». Запровадження ступеневої підготовки вчителів, нова програма та стандарти викликали багато проблем теоретичного, практичного й організаційного характеру. Виникла потреба у якісно новому підході до науково-технічної підготовки вчителя, пов’язаному з трансформаційними процесами в освітній галузі «Технології».
Наукові дослідження проблем методичної підготовки учителів технології різноаспектні. В одних – відзначається необхідність підготовки вчителів до встановлення і розвитку міжпредметних зв’язків і взаємодій, до реалізації політехнічного принципу викладання, до відображення об’єктивно існуючих зв’язків науки і виробництва. В інших – автори акцентують на необхідності підвищення якості природничо-наукової підготовки вчителів технології, оскільки природничо-наукові основи освітньої галузі «Технології» визначають світоглядні аспекти формування технологічної культури учнів.
Комплексні дослідження, що дають уявлення про науково-методичні основи проектування системи «техносвіт – технологічна освіта» практично не проводилися.
Отже, на основі аналізу теорії та практики досліджуваної проблеми, можна стверджувати, що існують протиріччя між:
- інтенсивним розвитком науки, техніки, технології, зростаючим ступенем відповідальності людини за наслідки своєї перетворювальної діяльності і рівнем відображення цих процесів техносвіту в змісті технологічної освіти;
- розширенням природничо-наукової бази та спектра напрямів перетворювальної діяльності людини і зменшенням обсягу технічного та технологічного змісту освіти у державних стандартах та навчальних планах для загальноосвітньої школи;
- потребою формування в учнів сучасної технологічної культури, їх професійного самовизначення і реальною можливістю вчителя технологій забезпечити їх в освітньому просторі школи;
- існуючим соціальним замовленням школи на вчителів, які володіють ґрунтовною техніко-технологічною підготовкою, і недостатнім рівнем врахування зазначеного аспекту в змісті їхньої професійної підготовки в педагогічному ВНЗ.
Основне ж протиріччя технологічної освіти, побудованої на об’єктивно сформованих принципах і нормах сучасного суспільства, полягає в тому, що його зміст і результати перестали відповідати реальній перетворювальної діяльності, її результатам, наслідкам і тенденціям. Суперечливий характер такої діяльності не є предметом вивчення в системі технологічної освіти, що традиційно будується на принципах ефективності для людини і суспільства в дійсності або в найближчій перспективі та в локальних умовах. Система освіти вводить учнів у ту ж парадигму перетворювальної діяльності, що привела до виникнення безлічі локальних і глобальних проблем. Зміст технологічної освіти учнів не відображає проблем стійкого розвитку, зосереджуючи увагу на навчанні учнів окремим прийомам, процедурам, засобам перетворення матеріалів, енергії, інформації в процесі трудової діяльності, залишаючи за рамками освітнього процесу загальну мету, проблеми, протиріччя і тенденції технологічного розвитку та ставлення людини і суспільства до нього.
Актуальність проблеми, недостатній рівень її наукової та теоретичної розробленості, а також необхідність вирішення названих суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Теоретико-методичні засади проектування системи «техносвіт – технологічна освіта» у вищих навчальних закладах».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах наукової теми Інституту гуманітарно-технічної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова «Розробка наукових основ двоступеневої системи професійної підготовки вчителів освітньої галузі «Технології» на основі компетентнісного підходу» (державний реєстраційний номер № 0109U006011) та є складовою комплексної теми «Модернізація змісту, форм і методів трудового навчання в загальноосвітній школі» науково-дослідної лабораторії «Проблеми технологічної підготовки учнів загальноосвітньої школи» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, тематики роботи кафедри техніко-технологічних дисциплін, охорони праці та безпеки життєдіяльності УДПУ імені Павла Тичини за напрямом «Теорія і методика викладання технічних дисциплін у педагогічних навчальних закладах» (державний реєстраційний номер № 0111U007553); робота виконана відповідно до пріоритетного тематичного напряму наукових досліджень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 року № 942 «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року». Тема дисертації затверджена Вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 10 від 21 травня 2012 року) і узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 19 червня 2012 року).
Мета дослідження – обґрунтувати концептуальні та теоретико-методичні засади проектування системи «техносвіт – технологічна освіта» у професійній підготовці майбутніх вчителів технологій.
Відповідно до мети дослідження визначено основні задачі дослідження:
1. З’ясувати стан дослідженості цієї проблеми, проаналізувати сучасні підходи та існуючу практику проектування змісту професійної підготовки майбутніх фахівців технологічної освіти.
2. Виявити структуру, особливості і загальні закономірності розвитку техносвіту.
3. Охарактеризувати концепцію проектування системи «техносвіт – технологічна освіта» в підготовці фахівців технологічної освіти.
4. Розробити структурно-функціональну модель системи «техносвіт – технологічна освіта».
5. Обґрунтувати зміст техніко-технологічної підготовки майбутніх учителів технологій у системі «техносвіт – технологічна освіта».
6. Теоретично обґрунтувати технологію проектування системи «техносвіт – технологічна освіта» у процесі підготовки фахівців технологічної освіти.
7. Визначити організаційно-педагогічні умови формування соціотехнічної компетентності майбутніх учителів технологій у системі «техносвіт – технологічна освіта» та експериментально їх перевірити.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів технологій.
Предмет дослідження – система «техносвіт – технологічна освіта» у процесі фахової підготовки вчителів технологічної освіти.
Для розв’язання поставлених задач у роботі використано комплекс теоретично-емпіричних і статистичних методів дослідження, вибір та поєднання яких залежить від змісту та етапів дослідження:
тeopeтичнi – aнaлiз фiлoсoфськoї, iстopикo-пeдaгoгiчнoї, психoлoгo-пeдaгoгiчнoї тa спeцiaльнoї лiтepaтуpи вiдпoвiднo дo тeми дoслiджeння; метод концептуально-порівняльного аналізу, за допомогою якого порівнювалися відомі в психолого-педагогічній літературі теоретичні підходи до визначення й обґрунтування педагогічних концепцій; aнaлiз вiтчизнянoгo тa зapубiжнoгo дoсвiду i кoнцeптуaльних пiдхoдiв дo вивчeння пpoблeми підготовки педагогічних працівників; метод структурно-системного аналізу, що дозволив розробити концептуальні засади проектування системи технологічної підготовки вчителів і виявити закономірності та особливості її впровадження; метод моделювання, за яким розроблена система підготовки майбутніх учителів технологій подана у вигляді структурно-логічної моделі і впроваджена в практичну діяльність вищих педагогічних навчальних закладів;
емпіричні – педагогічне спостереження за процесом підготовки майбутніх учителів технологій та аналіз його результатів; методи опитування, бесіди з викладачами професійно орієнтованих дисциплін; анкетування, інтерв’ювання студентів;
педагогічний експеримент – для перевірки ефективності визначених організаційно-педагогічних умов формування соціотехнічної компетентності майбутніх учителів технологій у системі «техносвіт – технологічна освіта»;
методи математичної статистики – для визначення вірогідності одержаних у ході експерименту результатів.
Методологічною основою дослідження є теорія пізнання; теорія особистості та її розвитку в процесі навчання і виховання; концепції системного та діяльнісного підходів до організації навчально-виховного процесу; фундаментальні положення теорії та методики технологічної освіти; системний підхід до вивчення нової техніки і технологій виробництва; особистісно-орієнтований, діяльнісний, компетентнісний, комплексно-інтегрований методологічні підходи, а також такі базові принципи, як об’єктивність, науковість, раціональність, логічність та систематизація педагогічних явищ; міждисциплінарний підхід; нормативно-правові державні та галузеві акти.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що
- вперше:
• обґрунтовано концептуальні та теоретико-методичні засади проектування системи «техносвіт – технологічна освіта» у професійній підготовці майбутніх фахівців технологічної освіти;
• запропоновано модель системи «техносвіт – технологічна освіта», що знайшло відображення в методологічних, організаційних, методичних основах її проектування;
• виокремлено принципи інтеграції навчальних предметів, диференціації й індивідуалізації навчання на основі педагогічно виваженого і доцільного поєднання форм, методів і засобів техніко-технологічної підготовки майбутнього вчителя;
• визначено організаційно-педагогічні умови проектування мети, структури і змісту техніко-технологічної підготовки вчителів технологій у системі «техносвіт – технологічна освіта» на основі компетентнісного підходу;
• розроблено критерії, показники та рівні сформованості соціотехнічної компетентності майбутніх фахівців технологічної освіти у системі «техносвіт – технологічна освіта»;
- удосконалено навчальні плани та навчальні програми курсів техніко-технологічного спрямування; методику застосування ефективних форм організації, технологій і методів навчання техніко-технологічних дисциплін за індивідуально орієнтованою освітньою системою;
- подальшого розвитку набули положення про інтеграційний, системний та діяльнісний підходи та їх застосування; поняття «система», «системний підхід», «педагогічна система», «проектування», «техносфера», «техносвіт», «професійно-освітнє середовище».
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що:
• розроблено та впроваджено в практику підготовки фахівців у галузі технологічної освіти навчально-методичного комплексу з циклу загально-професійних та спеціальних дисциплін;
• вдосконалено зміст техніко-технологічних дисциплін («Основи техніки та технологій», «Електротехніка», «Електротехнічний практикум», «Гідравліка та гідравлічні машини», «Теплотехніка та теплові машини», «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі», «Механізація аграрного виробництва», «Екологічні проблеми сучасного виробництва» тощо);
• розроблено та впроваджено в практику роботи загальноосвітньої школи та вищих навчальних закладів підручники та посібники: «Технології: 10 клас»; «Технології: 11 клас»; «Усі уроки технології. 10 клас»; «Зміст та методика навчання технології у 10 класі»; «Сучасний урок технологій у старшій школі»; «Охорона праці та безпека життєдіяльності»; «Основи інтелектуальної власності», «Електротехніка»;
• розроблено навчальний курс «Історія техніки», створено музей «Історії техніки і технологій», який є допоміжним навчальним комплексом підчас вивчення технічних дисциплін та одним із формувальних елементів цілісного та системного уявлення про техносвіт.
Положення і результати дослідження мають практичне значення для викладачів педагогічних навчальних закладів, які здійснюють підготовку вчителів технологій, студентів та магістрантів.
Впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження впроваджено у практику навчально-виховної роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження № 636 / 01 від 28.03.2013 р.), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка про впровадження № 07 – 10 / 1205 від 17.05.2013 р.), Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка про впровадження № 1488 від 21.04.2013р.), ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (довідка про впровадження № 568 від 02.04.2013 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка про впровадження № 2530 / 01 – 55 / 0917 від 29.02.2013 р.), ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (довідка про впровадження № 68 – 13 – 585 від 04.05.2013 р.), Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка про впровадження № 21 від 14.03.2013 р.).
Певні науково-методичні ідеї отримали свій розвиток і експериментальне підтвердження у випускних кваліфікаційних роботах, виконаних під керівництвом дисертанта. Окремі напрями поліаспектної проблеми дослідження під керівництвом дисертанта розробляють здобувачі у кандидатських дисертаціях.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювалися на різного рівня конференціях:
міжнародних – «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2008р.), «Актуальні проблеми і перспективи трудової та професійної підготовки молоді» (Дрогобич, 2008 р.), «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технологія» (Умань, 2008 р.), «Актуальні проблеми і перспективи трудової та професійної підготовки молоді» (Тернопіль, 2008 р.), «Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ХХІ-го століття» (Слов’янськ, 2008 р.), «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технологія» (Тернопіль, 2009 р.); «Управління якістю підготовки майбутніх учителів фізики та трудового навчання» (м. Кам’янець-Подільський, 2009 р.), «Інновації в педагогічній освіті Європейського простору» (Полтава, 2009 р.), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2010 р.), «Сучасні тенденції розвитку технологічної та професійної освіти в Україні у контексті Європейської інтеграції» (Умань, 2010 р.), «Технологічний підхід у підготовці майбутніх учителів» (Умань, 2011 р.); «Актуальні проблеми та перспективи технологічної і професійної освіти» (Тернопіль, 2011 р.), «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» (Хмельницький, 2011 р.); «Сучасні тенденції розвитку технологічної та професійної освіти в Україні у контексті Європейської інтеграції» (Умань, 2012 р.);
всеукраїнських – «Сучасні технології розвитку професійності майбутніх учителів» (Умань, 2008 р.), «Освітня галузь «Технологія»: Реалії та перспективи» (Київ, 2010 р.) «Психолого-педагогічні основи формування професійної компетентності майбутніх учителів» (Кривий Ріг, 2010 р.), «Сучасні проблеми формування методичної компетентності майбутніх учителів трудового навчання» (Умань, 2011 р.), «Проблеми та перспективи професійної освіти в сучасних умовах» (Умань, 2013 р.); на щорічних звітно-наукових конференціях та методичних семінарах в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини та Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (2007 – 2013 рр.).
За період дослідження здобувачем організовано і проведено 3 Міжвузівських конференції «Умань. Наука, Освіта. Молодь» (2008 – 2010) та Уманської міжвузівської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Здобутки вчених Черкащини» (2010), здійснено наукове редагування збірників наукових публікацій учасників конференцій.
Публікації. Основні результати дослідження викладено в 39 працях, зокрема в 1 одноосібній монографії, 8 підручниках, навчально-методичних посібниках, 23 статтях у наукових фахових виданнях, 3 статях і тезах у збірниках матеріалів міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, 2 патентах України, 2 методичних рекомендаціях.
Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих в співавторстві. В опублікованих у співавторстві підручниках (у співавторстві з О. Коберником, А. Терещуком, В. Бербецем, та іншими) [2], [3] дисертанту належить ідея загальної структури підручників, розділи «Екологічні та техногенні проблеми людства в перетворювальній діяльності», «Економічний аналіз проекту», спільно – «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності», «Проектування як складова сучасного виробництва та життєдіяльності людини». У працях [5], [6], [7], [8] у співавторстві (у співавторстві з О. Коберником, А. Терещуком, С. Ящуком та іншими) автору належать частково тематичне наповнення посібників, підбір матеріалу, редагування, що стосується електротехнічних, технічних робіт, економічного обґрунтування технічних об’єктів. Наукові ідеї та задуми, що належать співавторам публікацій, у дисертаційному дослідженні не використовувалися.
Кандидатська дисертація на тему «Формування культури праці учнів 5 – 9 класів на уроках трудового навчання» захищена у 2006 році. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської дисертації не використано.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (460 найменувань, з них 16 – іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації – 472 сторінки, з них 384 сторінки основного тексту. Робота містить 16 таблиць та 5 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення проблеми формування в особистості цілісного уявлення про техносвіт, в основу якого покладено систему «техносвіт – технологічна освіта», що використовується в процесі підготовки фахівців технологічної освіти і забезпечує умови для поетапного якісного становлення особистості в сучасному технологічному світі. Отримані в процесі дослідження результати дають підстави зробити такі висновки:
1. Проведений історико-філософський аналіз дозволив з’ясувати, що спільний результат перетворювальної діяльності й освіти являє собою тісно взаємопов’язані суспільство, людину і техногенне середовище. Техногенне середовище складає більшу частину місць проживання людини і суспільства порівняно з недоторканною природою, що перетворюється, головним чином, на джерело ресурсів і компенсатор наслідків, уступаючи техногенному світові свій домінуючий вплив на людину. Розвиток техногенного середовища є неминучим і незворотним, він не залежить від бажань і волі людини. Техногенне середовище, має тенденцію до експонентного розширення й ускладнення. Провідним способом перетворювальної діяльності суспільства стає проектування як процес виробництва знань про майбутню реальність. Проектування не тільки технологічне, але і соціальне, педагогічне, економічне, політичне тощо.
2. На сучасному етапі розвитку техногенного суспільства виявлено такі основні характеристики техносвіту: перетворення науки в безпосередню продуктивну силу; утворення нового суспільного поділу праці; якісне перетворення всіх елементів виробництва, насамперед техніки і технологій; формування техносвіту як проміжного штучного середовища у взаєминах «людина – природа»; значне підвищення соціального, економічного, культурного значення інформаційної діяльності; ріст рівня загальної і фахової освіти; формування технологічної культури; інтернаціоналізація всієї людської діяльності в масштабі планети і виникнення глобальних, екологічних проблем; необхідність, наукового регулювання системи «суспільство – природа»; виникнення нових проблем людини, пов’язаних зі зміною способу та ритму життя, системи культурних і морально-етичних цінностей тощо; зростання ролі взаємодії наук, комплексного дослідження складних проблем техногенної цивілізації, значення суспільних наук для знаходження шляхів їх вирішення.
Комплексне розуміння техносвіту у всій різноманітності його форм можливе лише при сукупному розгляді й осмисленні суті традиційних підходів до розгляду техніки, серед яких декілька принципових: технологічний підхід; економічний підхід; екологічний підхід; культурологічний підхід; антропологічний підхід.
3. Концепція системи «техносвіт – технологічна освіта» ґрунтується на філософських положеннях теорії пізнання, діяльнісної теорії навчання, наукових ідей системного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів. Доведено, що готовність фахівця освітньої галузі «Технології» до формування в учнів цілісного уявлення про техносвіт визначається його власним рівнем технологічної підготовки як компонента загальної професійно-педагогічної підготовки в цілому, діяльність вчителя має набути нових ознак, стати різноманітнішою, більш варіативною, такою, що враховує потреби, можливості і психологічні особливості особистості, гнучкою, адаптивною, здатною реагувати на зміни в освітньому просторі, неповторною, більш творчою за характером, спрямованою на самореалізацію та саморозвиток.
Провідна ідея концепції полягає у технічній підготовці майбутніх учителів технологій як складової всього педагогічного процесу у вищій школі через створення системи «техносвіт – технологічна освіта», яка повинна бути підпорядкована змісту професійної підготовки фахівців техніко-технологічної сфери, освітньої галузі «Технології», сучасним досягненням техніки і технологій, забезпечувати наступність у змісті й формах професійної підготовки фахівців на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях.
Характеристика концепції дозволила виділити такі її ознаки: педагогічна концепція має бути настільки короткою, щоб її можна було відтворити в будь-якій ситуації; кожне положення концепції має продовжувати і доповнювати попередні; загалом вона має бути несуперечливою та узгодженою; концепція повинна охоплювати основні педагогічні проблеми у професійній діяльності вчителя, бути універсальним варіантом їх вирішення; дієвою може бути лише та концепція, яка вибудувано на науково вивірених закономірностях педагогічної діяльності, що є результатом теоретичного аналізу навколишньої дійсності й індивідуальних особливостей педагога; концепція повинна відповідати індивідуальним особливостям педагога й умовам, в яких він працює; формулювання концепції повинно бути настільки простим, щоб її могли однаково зрозуміти педагоги й учні.
4. Вперше розроблено систему «техносвіт – технологічна освіта», яка існує на тлі величезних суспільно-політичних, соціально-економічних, ціннісно-духовних та науково-технологічних зрушень, що істотно деформує входження покоління дітей XXІ століття в сучасний світ. Виявлено, що необхідність педагогічно виваженої системи визначається цілісним уявленням про техносвіт як про об’єкт, так і суб’єкт існування людей; новою соціокультурною ситуацією і суспільними вимогами до особистості, якій доведеться функціонувати у системі технологій; кризовим станом багатьох інституцій, що відповідають за культуру, екологію, виховання і розвиток підростаючого покоління.
Цілісність системи «техносвіт – технологічна освіта» забезпечується основоположними ідеями системно-цілісного, особистісно-діяльнісного, культурологічного, компетентністного, методологічного підходів; сучасними теоріями педагогічної діяльності, концептуальними підходами до організації технологічної освіти, чинними державними вимогами до рівня освіченості та вихованості випускників ВНЗ. Провідними завданнями системи є: забезпечення активного пристосування до нових умов життєдіяльності, набуття соціально-емоційної рівноваги та стійкості до впливу змінних умов техногенного середовища; розширення та збагачення досвіду конструктивної взаємодії через розвиток способів комунікації, формування уявлень про цілісний оточуючий світ, взаємозв’язок – «людина – техніка – техносвіт»; розвиток активності, ініціативності, самостійності і відповідальності як базових якостей особистості.
5. Обґрунтовано зміст, форми, методи та технології навчання технічних дисциплін («Історія техніки», «Основи техніки та технологій», «Електротехніка», «Електротехнічний практикум», «Гідравліка та гідравлічні машини», «Теплотехніка та теплові машини», «Основи охорони праці», «Механізація аграрного виробництва», «Екологічні проблеми сучасного виробництва») з урахуванням прогностичного спрямування навчально-виховного процесу підготовки майбутніх фахівців освітньої галузі «Технології» на основі міждисциплінарної інтеграції навчально-наукової діяльності. Теоретично обґрунтовано та створено навчально-методичні комплекси як дієвий засіб здобуття, поглиблення і узагальнення знань та вмінь, формування відповідних компетенцій. Комплекси розміщено на платформі для дистанційного навчання Moodle, що сприяло підвищенню темпів і рівнів засвоєння навчального матеріалу.
Результати проведеного дослідження показали, що реалізація теоретико-методичних засад системи «техносвіт – технологічна освіта» у сформованій педагогічній дійсності можлива, якщо зміст засвоюється на системній основі. При цьому студенти ВНЗ на статистично значущому рівні володіють якостями суб’єкта, що має позицію стійкого культурно-технологічного розвитку як самого себе, так і середовища своєї життєдіяльності. До них належать світогляд, технологічна культура, економічна культура, екологічна культура, інформаційна культура, технологічна грамотність, здатність до проектної діяльності.
Дослідження дозволило вибудувати освітню схему підготовки фахівця освітньої галузі «Технології», представлену у вигляді взаємозалежних навчальних курсів і дисциплін, які мають самостійне значення, а також є інтегруючими елементами освітньої програми, у яких представлені знання, отримані студентами при вивченні гуманітарних, природничо-наукових, загально-професійних дисциплін. У підготовці вчителя технології важливим є створений музей «Історія техніки», що дозволяє сформувати загальне уявлення про людську діяльність як про цілісний процес, виконаний суспільством для задоволення власних потреб.
6. Теоретично обґрунтовано, що для здійснення проектувальної діяльності надзвичайну значущість має моделювання, яке є однією з науково обґрунтованих процедур проектування. Зміст вимог до проектування моделі зумовлений такими аспектами, як: загальнонауковий (вимоги, яким мають відповідати всі без винятку моделі); конкретно-науковий (вимоги, що ставляться до освітніх, педагогічних моделей); дослідницький, авторський (вимоги відповідно до концепції, що визначають оригінальність моделі й, відповідно, проекту). Це дало можливість з’ясувати технологію проектування системи «техносвіт – технологічна освіта», яка полягає у єдиній концептуальній системі, що має забезпечити цілісне, системне відображення зв’язків предметів та явищ досліджуваної галузі.
7. Визначено, що формування соціотехнічної компетентності майбутніх фахівців технологічної освіти у процесі професійної підготовки набуде ефективності за таких організаційно-педагогічних умов: забезпечення усвідомлення студентами важливості вивчення техніко-технологічних дисциплін на засадах соціотехнічності та перспектив використання соціотехнічних знань у майбутній професійній діяльності в техногенному середовищі; застосування активних та інтерактивних форм, методів, освітніх технологій організації навчально-виховного процесу, спрямованих на відпрацювання вмінь та розвиток професійно значущих (інтелектуальних, комунікативних, рефлексивних) здібностей студентів; напрацювання майбутніми вчителями технологій власного досвіду професійної діяльності на засадах соціотехнічності в умовах практики.
Обґрунтовано й експериментально перевірено формування соціотехнічної компетентності майбутніх учителів технологій, в основу якої покладено цільовий, змістовий, організаційно-діяльностний та контрольно-результативний компоненти, взаємодія яких є логічно обґрунтованою і забезпечує її цілісність. Поетапне формування соціотехнічної компетентності майбутніх учителів технологій включає послідовну зміну теоретико-методологічного, діагностичного, експериментально-пошукового, аналітично-узагальнювального етапів. Встановлено, що критеріями сформованості соціотехнічної компетентності майбутніх учителів технологій є когнітивний, мотиваційний, діяльнісний, особистісно-рефлексивний. Розроблено якісні характеристики рівнів сформованості соціотехнічної компетентності майбутніх учителів технологій: високий, середній, низький. Аналіз результатів показав, що за всіма критеріями спостерігалася позитивна динаміка протягом усіх етапів професійної підготовки вчителів технологій у вищих навчальних закладах. Це перевірено шляхом проведення формувального експерименту й аналізу його результатів. Кількісні та якісні зміни, які відбулися за обраними для оцінки критеріями та показниками, показали позитивну динаміку.
Результати теоретико-емпіричних досліджень показали їх відповідність припущенням, сформульованим на початку дослідження. Це дозволяє з високим ступенем ймовірності вважати, що теоретико-методичні засади проектування системи «техносвіт – технологічна освіта» у вищих навчальних закладах в умовах переходу суспільства до постіндустріального етапу розвитку становлять певну концептуальну базу не тільки у проектуванні системи, а й у формуванні цілісної педагогічної теорії введення особистості як суб’єкта розвитку у реальне техногенне середовище.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів розв’язання проблеми проектування педагогічних систем та техніко-технологічної підготовки фахівців, формування цілісного уявлення про техносвіт. Подальших науково-методичних розвідок потребують такі питання, як методологічні проблеми проектування методичних систем, інтеграція технічних, фундаментальних та природничо-наукових знань, формування природничо-наукової картини світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Р. Ф. Абдеев. – М. : Изд-во ВЛАДОС, 1994. – 336 с.
2. Авраменко О. Б. Екологічний компонент в системі «техносвіт – технологічна освіта». Нaукoвi зaписки : [зб. нaук. ст.] / О. Б. Авраменко // М-вo oсвiти i нaуки, мoлoдi тa спoрту Укрaїни, Нaц. пед. ун-т iменi М. П. Дрaгoмaнoвa ; укл. Л. Л. Мaкaренкo. – К. : Вид-вo НПУ iменi М. П. Дрaгoмaнoвa, 2013. (Серiя педaгoгiчнi тa iстoричнi нaуки). – Вип. СХІ (111). – С. 5–12.
3. Авраменко О. Б. Педагогічні умови реалізації системи «техносвіт – технологічна освіта» у вищих навчальних закладах / О. Б. Авраменко // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського : зб. наук. пр. / за ред.: В. Д. Будака, О. М. Пехоти. – Вип. 1.40 (92) : Педагогічна освіта: історія, технології, педагогічна майстерність, професіоналізм. – Миколаїв : МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2013. – С. 113–117
4. Авраменко О. Б. До проблем техніко-технологічної підготовки майбутніх вчителів / О. Б. Авраменко // Професійне становлення особистості: проблеми та перспективи : матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції. – Хмельницький, 2011. – С. 23–27.
5. Авраменко О. Б. Загальнотехнічні дисципліни як освітня модель інтеграції науки, техніки і технології / О. Б. Авраменко // Педагогічна освіта: теорія і практика : збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка / [гол. ред.: Каньоса П. С.]. – Кам’янець-Подільський : ПП Зволейко Д. Г., 2013. – Випуск 13. – С. 209–213.
6. Авраменко О. Б. Компетентнісний підхід при вивченні технічних дисциплін у професійній підготовці майбутніх учителів технології / О. Б. Авраменко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2011. – № 3. – С. 292–296.
7. Авраменко О. Б. Науково-методологічні основи формування технічних знань / О. Б. Авраменко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / редкол.: І. Я. Зязюн (голова) та ін. – Київ – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2012. – Випуск 33. – С. 196–202.
8. Авраменко О. Б. Особливості вивчення технічних дисциплін в процесі підготовки вчителів освітньої галузі «Технології» / О. Б. Авраменко
// Проблеми підготовки сучасного вчителя : зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / [ред. кол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін.]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2013. – Вип. 7. – С. 98–103.
9. Авраменко О. Б. Особливості використання інформаційних технологій у поліморфній системі «Технологічна освіта – Техносфера» / О. Б. Авраменко // Проблеми трудової і професійної підготовки : наук.-метод. збірник / [відп. ред.: В. В. Стешенко]. – Словянськ : СДПУ, 2012. – Випуск 17. – Т. 1. – С. 170–177.
10. Авраменко О. Б. Особливості професійної діяльності педагога в системі «Техносвіт – технологічна освіта» / О. Б. Авраменко // Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології : зб. наук. пр. / ред. кол.: В. П. Андрющенко (голова) та ін. – Київ – Черкаси : Вища освіта України, 2012. – № 3. – С. 8–16.
11. Авраменко О. Б. Особливості техніко-технологічної підготовки майбутніх вчителів технологічної освіти. Нaукoвi зaписки : [зб. нaук. ст.] / О. Б. Авраменко // М-вo oсвiти i нaуки, мoлoдi тa спoрту Укрaїни, Нaц. пед. ун-т iменi М. П. Дрaгoмaнoвa ; укл. Л. Л. Мaкaренкo. – К. : Вид-вo НПУ iменi М. П. Дрaгoмaнoвa, 2013. (Серiя педaгoгiчнi тa iстoричнi нaуки). – Вип. СХ (110). – С. 5–11.
12. Авраменко О. Б. Підготовка студентів – майбутніх вчителів трудового навчання до роботи в школі / О. Б. Авраменко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / ред. кол.: І. Я. Зязюн (голова) та ін. – Київ – Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008. – Випуск 18. – С. 265–269.
13. Авраменко О. Б. Системний підхід як необхідна умова якості технологічної освіти / О. Б. Авраменко // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [гол. ред.: М. Т. Мартинюк]. – Умань : ПП Жовтий О. О., 2012. – Ч. 2. – С. 9–18.
14. Авраменко О. Б. Теоретичні аспекти компетентнісного підходу у професійній підготовці майбутніх вчителів трудового навчання / О. Б. Авраменко // Проблеми трудової і професійної підготовки : наук.-метод. зб. / кол. авт. ; під ред. В. В. Стешенка. – Словянськ : СДПУ, 2008. – Вип. 13. – С. 75–81.
15. Авраменко О. Б. Теоретичні засади проектування професійно орієнтованої дидактичної системи «техносвіт – технологічна освіта» / О. Б. Авраменко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. – Вип. 35 / редкол.: І. Я. Зязюн (голова) [та ін.]. – Київ ; Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2013. – 585 с. – С. 129–134.
16. Авраменко О. Б. Техніка та технологія як необхідна передумова економічного розвитку сучасного суспільства / О. Б. Авраменко // Modern trends in scientific thought development : materials digest of the 2nd International Scientific Conference. – Kiev – London : InPress, 2011. – С. 63–64.
17. Авраменко О. Б. Техніка та технологія як об’єктивна діяльність сучасного суспільства / О. Б. Авраменко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 13. Проблеми трудової та професійної підготовки : зб. наукових праць. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Випуск 7. – С. 10–16.
18. Авраменко О. Б. Технічні знання як необхідний компонент підготовки майбутніх фахівців технологічної освіти / О. Б. Авраменко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : збірник наукових праць / [ред. кол. : Коцур В. П. (гол. ред.) та ін.]. – Переяслав-Хмельницький, 2013. – Вип. 28. – Том ІІ. – С. 3–8.
19. Авраменко О. Б. Учитель технологій та його роль в сучасному техногенному середовищі / О. Б. Авраменко // Проблеми підготовки сучасного вчителя : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Побірченко Н.С. (гол. ред.) та ін.]. – Умань : ПП Жовтий О. О., 2012. – Випуск 6. – Ч. 1. – С. 95–101.
20. Авраменко О. Б. Філософсько-методологічні передумови становлення теорії проектування педагогічних систем / О. Б. Авраменко // Педагогіка вищої та середньої школи : збірник наукових праць КПІ ДВНЗ «Криворізький національний університет» / [гол. ред.: З. П. Бакум]. – Кривий Ріг, 2012. – Випуск 36. – С. 608–617.
21. Агацци Э. Моральное измерение науки и техники / Э. Агацци. – М. : Московский философский фонд, 1988. – 344 с.
22. Альтшуллер Г.С., Злотин Б.Л., Зусман A.B., Филатов В.И. Поиск новых идей: От озарения к технологии: Теория и практика решения изобретательских задач. Кишинев: Изд-во Картя молдовеняскэ, 1989. – 382 с.
23. Аменд А.Ф. и др. Вернуть трудовому воспитанию достойное место в школе // Школа и производство. – 2004 г. – № 1. – С. 2–4.
24. Амосов Н. А. Моделирование информации и программ в сложных системах / Н. А. Амосов // Вопр. философии. – 1963. – № 12. – С. 26–34.
25. Андреев А. Л. Компетентностная парадигма в образовании: опыт философско-методологического анализа / А. Л. Андреев // Педагогика. – 2005. – № 4. – С. 19–27.
26. Андреев В. И. Технология экспертной оценки качества работы учителей и руководителей школы, лицеев, гимназий / В. И. Андреев. – Казань : Эвристика, 1994. – 24 с.
27. Андрущенко В. Роздуми про вчителя / В. Андрущенко // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 4. – С. 86–81.
28. Андрущенко В. Теоретико-методологічні засади модернізації вищої освіти в Україні на рубежі століть (За матеріалами доповіді, виголошеної на засіданні загальних зборів АПН України 23 листопада 2000 р.) / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2001. – № 2. – С. 5–13.
29. Анисимов Н. М. Опытно-экспериментальная работа преподавателей вуза как основа технологии обучения студентов изобретательской и инновационной деятельности / Н. М. Анисимов // Школьные технологии. – № 1–2. – 1999. – С. 26–39.
30. Анохин П. К. Системные механизмы высшей нервной деятельности : избр. тр. / П. К. Анохин. – М. : Наука, 1979. – 453 с.
31. Антоненко Є. А. Гідравліка та гідравлічні машини : навч. посіб. / Є. А. Антоненко. – К. : Вища школа, 1982. – 144 с.
32. Антонова О. Є. Європейський вимір компетентнісного підходу та його концептуальні засади / О. Є. Антонова, Л. П. Маслак // Професійна педагогічна освіта: компетентнісний підхід : монографія / за ред. О. А. Дубасенюк. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 81–109.
33. Антонюк М. С. Система технічних задач як засіб активізації пізнавальної активності учнів 5–7 класів середньої загальноосвітньої школи (на прикладі трудового навчання і фізики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / М. С. Антонюк. – К., 1992. – 24 с.
34. Ануфрієва О. Оцінка роботи загальноосвітнього закладу 1-го ступеня за кінцевими результатами : курс лекцій / О. Ануфрієва. – К. : Міленіум, 2003. – 32 с.
35. Аристотель. Сочинения : в 4 т. – М. : Мысль, 1976. – Т. 1. – 550 с.; Т. 2. – 687 с.; Т. 3. – 613 с.; Т. 4. – 830 с.
36. Архангельський О. И. Социокультурные основы развития техники / О. И. Архангельський // Философия и будущее цивилизации. – 2005. – Т. 3. – С. 351.
37. Асташева Н. А. Учитель: проблема выбора и формирование ценностей / Н. А. Асташева. – М. : Московский психолого-социальный институт. – Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2000. – 272 с.
38. Атутов П. Р. Концепция политехнического образования в современных условиях / П. Р. Атутов // Педагогика. – 1999. – № 2. – С. 17–20.
39. Атутов П. Р. Политехническое образование школьников: Сближение общеобразовательной и профессиональной школы / П. Р. Атутов. – М. : Изд-во «Педагогика», 1986. – 176 с.
40. Атутов П.Р., Кожина O.A., Овечкин В.П., Симоненко В.Д., Хотунцев Ю.Л. Концепция формирования технологической культуры молодежи в общеобразова¬тельной школе // Школа и производство. – 1999. – № 1. – С. 5–12.
41. Афанасьев В. Г. Системность и общество : учебник / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1977. – 382 с.
42. Афанасьєв В. Г. Научное управление обществом: опыт системного исследования : учебное пособие / В. Г. Афанасьев. – изд-е 2-е, доп. – М. : Политиздат, 1973. – 390 с.
43. Байков Ю. Н. Диагностика социальной компетентности. Результаты апробации диагностики комплекса / Ю. Н. Байков, Д. Е. Егоров // Прикладная психология. – 2000. – № 6. – С. 12–24.
44. Балл Г. О. Діалогічні універсалії сучасного гуманізму як орієнтири соціальної поведінки / Г. О. Балл // Зб-к наукових праць викладачів і аспірантів факультету менеджменту та маркетингу. – К. : ІВЦ – Політехніка, 2002. – С. 236–385.
45. Баландин Р. К. Ноосфера или техносфера / Р. К. Баландин // Вопросы философии. – 2005. – № 6. – С. 107–116.
46. Басин М. А. Синергетика и Internet (путь к Sinergonet) / М. А. Басин, H. H. Шилович. – СПб. : Наука, 1999. – 71 с.
47. Батышев С. Я. Трудовая подготовка школьников в условиях научно-технической революции / С. Я. Батышев // Школа и производство. – 1975. – № 8. – С. 3–9.
48. Безпалько В. П. Основи теории педагогических систем / В. П. Безпалько. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1977. – 304 с.
49. Безрукова B. C. Педагогика. Проективная педагогика : учеб. пособ. для инженерно-пед. инстутов и индустр.-пед. техникумов / B. C. Безрукова. – Екатеринбург : Деловая книга, 1996. – 344 с.
50. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл ; пер. с англ. – М. : Academia, 1999. – 956 с.
51. Бём Ингрид. Продуктивное обучение: слагаемые системы / Бём Ингрид, Шнейдер Й. // Новые ценности образования: Продуктивное образование. – Вып. 9. – № 4. – 1999. – С. 59–70.
52. Бенин В. Л. Педагогическая культура: философско-социологический анализ / В. Л. Бенин. – Уфа : Башк. пед. ун-т, 1997. – 144 с.
53. Бердышев А. В. Технология в школе: предметно-функциональный подход / А. В. Бердышев // Шк. и пр-во. – 2002. – № 2. – С. 7–11.
54. Бердяев Н. А. Смысл истории / Н. А. Бердяев. – М. : Мысль, 1990. – 173 с.
55. Бердяев Н. А. Философия свободного духа / Н. А. Бердяев. – М. : Республика, 1994. – 480 с.
56. Беспалько В. П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалиста / В. П. Беспалько, Ю. Г. Татур. – М. : Высш. шк., 1989. – 144 с.
57. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
58. Боголіб Н. П. Фундаменталізація підготовки як засіб забезпечення професійної мобільності майбутніх вчителів технології / Н. П. Боголіб, В. О. Дідух // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки. – Чернігів : ЧДПУ, 2008. – Випуск 53. – С. 3–4.
59. Богомолова Г. Н. Воспитание культуры учебного труда студентов : автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Г. Н. Богомолова. – Брянск, 1995. – 23 с.
60. Болонський процес: Використаємо наш потенціал з найбільшою віддачею: Консолідація Європейського простору вищої освіти [Електронный ресурс] // Бухарестське комюніке 26 та 27 квітня 2012 року. – Режим доступу : http:/7euroosvita.osp-ua.info/print/html/ch15/ komunke.html.
61. Большая Советская Энциклопедия. – М. : Советская энциклопедия, 1988. – 542 с.
62. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Большая Рос. энциклопедия, 1998. – 1456 с.
63. Бондаревская Е. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич. – М. : Ростов-на-Дону, 1999. – 560 с.
64. Бондарь А. В. Основоположения и главные проблемы социальной философии техники инженериата / А. В. Бондарь. – Хабаровск : Аспект, 2001. – 172 с.
65. Бордовская Н.В. Педагогическая системология: постановка проблемы // Педагогика. – 1988. – № 8. – С. 25 – 30.
66. Борисов В. В. Теоретико-методологічні засади формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / В. В. Борисов. – Тернопіль, 2006. – 40 с.
67. Борова Т. А. Самокорекція процесу засвоєння знань учнями основної школи : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Т. А. Борова. – К., 2001. – 20 с.
68. Борытко Н. М. В пространстве воспитательной деятельности : монография / Н. М. Борытко. – Волгоград : Перемена, 2001. – 181 с.
69. Брюханова Н. О. Концептуальні положення проектування системи педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів / Н. О. Брюханова // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. – Х., 2012. – Вип. 34–35. – С. 8–13.
70. Бузгалин А. В. «Постиндустриальное общество» – тупикова ветвь социального развития? / А. В. Бузгалин // Вопроси философии. – 2002. – № 5. – С. 26–43.
71. Буров А.Ю. Квалиметрия одаренности: проблемы и реальность // Одаренный ребенок.- М.: , 2011.- № 2.- С. 39-46.
72. Буторина Л. O. «Технореализм» или «культура как ошибка» / JІ. O. Буторина // Философия и будущее цивилизации. – 2005. – Т. 3. – С. 25.
73. Варенников Я. Воспитывать культуру критического мышления / Я. Варенников // Высшее образование в России. – 2001. – № 6. – С. 140– 144.
74. Васильев Ю. К. Экономическое образование и воспитание учащихся / Ю. К. Васильев. – М. : Педагогика, 1983. – 96 с.
75. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
76. Венедиктова С. Л. Проектная деятельность учащихся на уроках немецкого языка / С. Л. Венедиктова // Иностранный язык в школе. – 2002. – № 1. – С. 11–14.
77. Вернуть трудовому воспитанию достойное место в школе / А. Ф. Аменд, В. В. Латюшин, Н. К. Окунева, А. А. Саламатов // Школа и производство. – 2004. – № 1. – С. 2–4.
78. Вознюк O. B. Інноваційний підхід до аналізу професійної компетентності сучасного фахівця / О. В. Вознюк, O. A. Дубасенюк // Інновації у вищій освіті: проблеми, досвід, перспективи : монографія / за ред. П. Ю. Сауха. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2011. – С. 328–346.
79. Вознюк О. В. Сучасні наукові підходи як методологічні засади компетентнісного підходу в освіті / О. В. Вознюк, O. A. Дубасенюк // Професійна педагогічна освіта: компетентнісний підхід : монографія / за ред. O. A. Дубасенюк. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 11–18.
80. Воронин А. А. Периодизация истории и проблема определения техники / А. А. Воронин // Вопроси философии. – 2001. – № 8. – С. 17–28.
81. Воронин А. А. Техника и мораль / А. А. Воронин // Вопросы философии. – 2004. – № 10. – С. 93–101.
82. Воспитание учащихся в процессе трудового обучения / под редакцией Т. Н. Мальковской. – М. : Просвещение, 1986. – 192 с.
83. Всемирная энциклопедия: Философия ХХ век / главн. научн. ред. и сост. А. А. Грицанов. – М. : АСТ; Минск : Харвест, Современный литератор, 2002. – 976 с.
84. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века / Б. Л. Вульфсон. – М. : Изд-во УРАО, 1999. – 208 с.
85. Галиахметов P. A. Трудовая деятельность: информационно-энергетическая концепция / P. A. Галиахметов, И. С. Фотин, Е. В. Христенко. – М. : ОАО Изд-во «Экономика», 1996. – 208 с.
86. Гальперин П. Я. Управление процессом учения / П. Я. Гальперин. – М. : Просвещение, 1965. – 87 с.
87. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
88. Горохов В. Г. Методологический анализ научно-технических дисциплин : монография / В. Г. Горохов. – М. : Высш. шк., 1984. – 112 с.
89. Горохов В. Г. Русский инженер-механик и философ техники Пётр Климентьевич Энгельмейер / В. Г. Горохов // Вопросы истории естествознания и техники. – 1990. – № 4. – С. 51–60.
90. Горохов В. Г. К вопросу о специфике технических наук в системе научного знания / В. Т. Горохов, В. М. Родин // Вопросы философии. – 1978. – № 9. – С. 21–24.
91. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы. – М.:Педагогика, 1977 – 136с.
92. Гринько С. В. Педагогическое общение как фактор адаптации студентов к профессионально-педагогической деятельности : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.08 / Гринько Светлана Валерьевна. – Магнитогорск, 1998. – 232 с.
93. Гуревич М. И. Тенденции развития технологического образования / М. И. Гуревич // Школа и производство. – 2002. – № 8. – С. 2–3.
94. Гуревич П. С. Культурология : учеб. пособие / П. С. Гуревич. – М. : Знание, 1996. – 286 с.
95. Гуревич Р. Застосування інформаційно-комунікативних технологій у підготовці вчителя трудового навчання / Р. Гуревич, Д. Коломієць // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2002. – № 3. – С. 26–28.
96. Гушулей Й. М. Теорія і практика загальнотехнічної підготовки учнів у процесі трудового навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання» / Й. М. Гушулей. – К., 2000. – 36 с.
97. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Учеб. пособие. – М.: Академия, 2004. – 288 с.
98. Данилова В.Л. Антропотехника как проблема методологии // Вопр. методологии. – 1995. – № 1 – 2. – С. 46 – 51.
99. Демиденко Э. С. Ноосферное восхождение земной жизни / Э. С. Демиденко. – М. : Наука, 2003. – 384 с.
100. Дергачова Е. А. Техногенное общество и его основные черты / Е. А. Дергачова // Философия и будущие цивилизации. – 2005. – Т. 3. – С. 39–40.
101. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – К., 1994. – 62 с.
102. Дж. ван Гиг. Прикладная общая теория систем / Дж. ван Гиг. ; пер. с англ. – М. : Мир, 1981. – 733 с.
103. Джуринский А. Н. История педагогики : учеб. пособие для студ. педвузов / А. Н. Джуринский. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 432 с.
104. Дидактика технологического образования : книга для учителя / под ред. П. Р. Атутова. – М. : ИОСО РАО, 1998. – Часть 1. – 230 с.
105. Дидактика технологического образования : книга для учителя / под ред. П. Р. Атутова. – М. : ИОСО РАО, 1997. – Часть 2. – 176 с.
106. Дмитриенко Т. И. Системный подход как основа конструирования учебного процесса в профессиональной подготовке будущих специалистов в вузе : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.08 / Т. И. Дмитриенко. – Ставрополь, 2007. – 311 с.
107. Есина О. Н. Воспитание основ культуры потребления в системе экономического образования младших школьников : автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / О. Н. Есина. – Липецк, 2000. – 21 с.
108. Ефременко Д. В. Введение в оценку техники / Д. В. Ефременко. – М. : Прогресс, 2002. – 188 с.
109. Жмура І. Засоби формування фахових та загальножиттєвих компетенцій у майбутніх інженерів у процесі вивчення правових дисциплін / Ірина Жмура // Нова педагогічна думка. – 2012. – № 1. – С. 187–192.
110. Журавлев A. Л. Роль системного подхода в исследовании психологии трудового коллектива / A. Л. Журавлев // Психологический журнал. – 1988. – Т. 9. – № 6. – С. 53–64.
111. Журавльова Е. Ю. Сеть Интернет как элемент техносферы / Е. Ю. Журавльова // Философия и будущее цивилизации. – 2005. – Т. 3. – С. 544.
112. Жучков В. М. Теоретические основы концепции предметной области «Технология» для педагогических вузов : монография / В. М. Жучков. – СПб. : Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2001. – 130 с.
113. Загальноосвітні навчальні заклади України на початок 2001/2002 навчального року : стат. бюлетень Держкомстату України. – К., 2002. –60 с.
114. Загвязинский В. И. О роли системного и комплексного подходов в совершенствовании дидактических систем развивающего обучения / В. И. Загвязинский, И. Г. Фомичева // Развивающее обучение в вузе. – Тюмень : ТГУ, 1983. – С. 3–13.
115. Загронова Л. В. Деловая игра в технологической подготовке будущего учителя / Л. В. Загронова // Педагогика. – 1994. – № 6. – С. 58–62.
116. Заир-Бек Е. С. Теоретические основы обучения педагогическому проектированию : дис. ... доктора пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Е. С. Заир-Бек. – С. –Пб., 1995. – 410 с.
117. Зимняя И. А. Педагогическая психология / И. А. Зимняя. – Ростов н/Д. : Изд-во Феникс, 1997. – 480 с.
118. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностнного похода в образовании / И. А. Зимняя. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 40 с.
119. Зинченко В. П. Культура и техника / В. П. Зинченко // Красная книга культуры / сост. В. Рабинович. – М. : Искусство, 1989. – С. 55–63.
120. Зміст та методика навчання технології у 10 класі : методичний посібник / за заг. ред. О. М. Коберника. – Умань : КопіЦентр, 2010. – 160 с.
121. Иванов Б. И. Специфика технических наук / Б. И. Иванов, В. В. Чешев. – М. : Просвещение, 1974. – 263 с.
122. Иванов Е. О. Компетентностный подход в соотношении сознаниево ориентированным и культурологическим [Электронный ресурс] / Е. О. Иванов // Интернет-журнал «Эйдос». – 2007. – 30 сентября. – Режим доступа : http://www/eidos/ru/journal/2007/0930-23.htm.
123. Ильин B. C. Формирование личности школьника (целостный процесс) / B. C. Ильин. – М., 1984. – 126 с.
124. Ильина Т. А. Системно-структурный подход к организации обучения / Т. А. Ильина. – М. : Высшая школа, 1972. – Вып. 1. – 138 с.
125. Иноземцев B. JI. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы : учеб. пособие для студентов вузов / B. JI. Иноземцев. – М. : Изд-во «Логос», 2000. – 304 с.
126. Иноземцев В. Л. За десять лет. К концепции постэкономического общества : научное издание / В. Л. Иноземцев. – М. : Academia, 1998. – 576 с.
127. Информатика : учебник / под ред. Н. В. Макаровой. – 3-е перераб. изд. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 454 с.
128. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя высшей школы: воспитательный аспект : учеб. пособие / И. Ф. Исаев. – Москва – Белгород : Везелица, 1992. – 102 с.
129. История профессионального образования в России / под ред. С. Я. Батышева. – М. : Ассоциация «Профессиональное образование», 2003. – 672 с.
130. Казакевич В. М. Теоретико-методологические основы информационного технологического моделирования процесса обучения учащихся труду : автореф. дис. на соиск. ученой степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания» / В. М. Казакевич. – М., 1997. – 46 с.
131. Калашнікова С. А. Компетентнісно орієнтований підхід: базові поняття та положення / С. А. Калашнікова // Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія : зб. наук. пр. – К. : КМПУ, 2010. – № 13(1). – С. 32–40.
132. Калінін В. О. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами діалогу культур : автореф. дис.. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / В. О. Калінін; Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка. – Житомир, 2005. – 20 с.
133. Кан-Калик В. А. Грамматика общения / В. А. Кан-Калик. – М., 1995. – 64 с.
134. Кан-Калик В. А. Тренинг профессионально-педагогического общения / В. А. Кан-Калик. – М. : Педагогика, 1990. – 149 с.
135. Капп Э. и др. Роль орудия в развитии человека. - Л.: Прибой, 1925.- 189 с.
136. Капченко Л. М. Моделювання організац