Терещенко Тетяна Василівна. Науково-методичні основи забезпечення розвитку транскордонного співробітництва

brief description

Терещенко Тетяна Василівна. Науково-методичні основи забезпечення розвитку транскордонного співробітництва: дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - К., 2005

Терещенко Т.В. Науково-методичні основи забезпечення розвитку транскордонного співробітництва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено розробці наукових підходів до забезпечення розвитку транскордонного співробітництва в Україні. Об`єктом дослідження виступає транскордонне співробітництво прикордонних адміністративно-територіальних одиниць України та суміжних держав. Узагальнені теоретичні засади розвитку транскордонної співпраці, уточнено сутність основних понять, сформульовані базові принципи та систематизовані фактори ТКС. Досліджено європейський та вітчизняний досвід функціонування єврорегіональних об`єднань. Запропонована методика оцінки результатів транскордонної діяльності. Опрацьовані основні напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення ТКС. Розроблені концептуальні засади розвитку транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України на середньо- та довгострокову перспективу.

Дисертаційна робота спрямована на вирішення важливої економічної проблеми, яка полягає в обґрунтуванні наукових засад, нормативно-правових умов, концептуальних та методичних підходів щодо розвитку транскордонної співпраці. Виконане дослідження дозволило сформулювати ряд наукових положень, а також практичні рекомендації, спрямовані на забезпечення ефективної участі у ТКС прикордонних регіонів України. До основних результатів роботи відносяться наступні.

Обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення понятійного апарату з питань ТКС. Визначено термін транскордонне співробітництво” як сукупності економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших взаємозв`язків (як правило, у вигляді конкретних проектів та програм), що налагоджені на регіональному та місцевому рівнях з метою реалізації спільних інтересів територіальних громад прикордонних адміністративно-територіальних одиниць суміжних країн.
Систематизовано базові принципи транскордонної діяльності, у тому числі - організаційно-правові (незалежності, суверенності та територіальної цілісності; рівноправності учасників; добровільності; самостійності; законності; суб`єктності) та організаційно-економічні (вирішення спільних проблем; узгодження інтересів; цільового спрямування; системності; комплексності; ієрархічності; просторової оптимальності). Втілення вказаних принципів грунтується на необхідності формування системи відповідного нормативно-правового, інституціонального та інформаційного забезпечення ТКС, розроблення методики оцінки результатів транскордонної співпраці, порядку проведення моніторингу діяльності ЄР, а також концептуальних засад розвитку ТКС в Україні.
Встановлено основні тенденції та закономірності розвитку транскордонного співробітництва в країнах західної Європи. Визначено організаційно-інституціональну структуру підтримки ТКС, яка складається з: Конгресу місцевих і регіональних влад; Асоціації європейських прикордонних регіонів; структурних фондів (Європейський соціальний фонд; Європейський фонд з управління та надання гарантій для сільськогосподарського виробництва; Фінансовий механізм розвитку рибальства; Європейський інвестиційний фонд; Європейський фонд регіонального розвитку тощо); програм Європейського Співтовариства (Тасіs Cross-border co-operation”; PHARE Cross-border co-operation”, INTERREG та ін.), проаналізовано інструменти фінансового забезпечення проектів та програм транскордонного співробітництва.
Транскордонне співробітництво є складним механізмом, що пов`язано з багатоукладністю та системністю господарських комплексів суміжних держав, різними економічними, соціальними, політичними, географічними, правовими, адміністративними або історичними умовами, розмаїттям можливих форм взаємозв`язків між прикордонними регіонами. Це визначило необхідність вивчення факторів просторової організації ТКС, серед яких основний вплив на розвиток транскордонного співробітництва справляють фінансові, політичні, правові, економічні, інфраструктурні, геополітичні та адміністративні.
Узагальнено вітчизняний досвід діяльності єврорегіональних об`єднань та проведена систематизація основних сфер ТКС, серед яких слід виділити економічну, соціальну, екологічну, інфраструктурну, адміністративну, режимну та з питань безпеки. Визначено ключові проблеми, які стримують розвиток транскордонної діяльності, а саме: низький рівень соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів; відмінності адміністративно-територіального устрою суміжних держав; незавершене та неадаптоване до європейських норм і стандартів національне нормативно-правове забезпечення у сфері ТКС; низький рівень повноважень територіальних громад у транскордонних взаємовідносинах; несформована система державної підтримки ТКС; обмеженість фінансових ресурсів місцевих бюджетів; недостатня участь у міжнародних програмах розвитку; низька поінформованість про основні результати діяльності суб`єктів ТКС.
Здійснено комплексний аналіз нормативно-правового забезпечення транскордонного співробітництва у державах ЄС та Україні на міжнародному, загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. Отримані результати використані при розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення національної правової бази у сфері ТКС, які узгоджені з чинним законодавством України (у тому числі - з Законом України Про транскордонне співробітництво”) та відповідними європейськими нормами і стандартами.

7. Транскордонне співробітництво протягом першого десятиліття функціонування єврорегіонів за участю прикордонних регіонів України традиційно розглядалось у діючому законодавстві як дієвий механізм регіональної інтеграції, а також ефективний інструмент долання міжтериторіальних диспропорцій і підвищення рівня економічного та соціального розвитку регіонів. Така роль ТКС збереглася і у поточному часі: необхідність його підтримки пов`язується зі стратегічною потребою налагодження рівноправних та взаємовигідних відносин з суміжними країнами, а також забезпечення стабільного регіонального розвитку.
Вважаємо, що транскордонна співпраця сприятиме вирішенню цілої низки завдань, поставлених перед Урядом України стосовно європейської інтеграції та активізації міжнародних взаємозв`язків. Зокрема, це стосується: формування позитивного іміджу та забезпечення добросусідських взаємин між Україною та суміжними державами; спрощення режиму перетину державного кордону (у тому числі - з Євросоюзом); розбудови та модернізації транспортних коридорів; залучення міжнародної технічної допомоги; участі в організаціях, фондах і програмах ЄС; підготовки спеціалістів щодо європейського регіоналізму та відповідного законодавства.
8. Опрацьовано концепцію розвитку транскордонного співробітництва в Україні, спрямовану на подальший розвиток або започаткування нових напрямів транскордонної співпраці з урахуванням основних передумов, факторів та сучасного стану прикордонних регіонів України. Обґрунтовані перспективи розвитку ТКС для держави в цілому, а також для окремих груп регіонів. Практична реалізація запропонованих концептуальних засад розвитку ТКС дозволить отримати ряд результатів, у першу чергу, в економічній, соціальній, екологічній, інфраструктурній сферах, які матимуть позитивний вплив на прикордонні регіони України.