ТИМОШЕНКО ОЛЕКСІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ТИМОШЕНКО ОЛЕКСІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 378.637.016:796:371.134(043)

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора
педагогічних наук

Науковий консультант-
академік АПН України, доктор
філософських наук, професор
Андрущенко В.П.

Київ - 2009

ЗМІСТ
стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ_____________________ 5
ВСТУП ________________________________________________ 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ОПТИМІЗАЦІЇ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ__________________________________

20
1.1. Концепція оптимізації професійної підготовки у ВНЗ У
сучасній психолого-педагогічній літературі_______________________ 20
1.2. Оптимізація управління професійною підготовкою на основі
наукової організації педагогічної праці В вищій школі_____________ 35
1.3. Удосконалення навчально-виховного процесу як необхідна
складова оптимізації професійної підготовки фахівців у вищій школі_ 53
Висновки до першого розділу___________________________________ 64
РОЗДІЛ 2. КОНСТРУЮВАННЯ ЗМІСТОВОЇ МОДЕЛІ
ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ
ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ______________________________________

66
2.1. Модель оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів
фізичної культури у ВНЗ_______________________________________ 66
2.2. Програмно-цільове управління в вищих навчальних закладах, яке
побудоване на засадах теорії оптимізації________________________ 101
2.3. Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання
і спорту на основі програмно-цільової технології управління _______ 115
Висновки до другого розділу___________________________________ 143
РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ
ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ
ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА ОСНОВІ КРЕДИТНО-
МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ_____________________

146
3.1. Сучасні вимоги до професійної підготовки студентів зі
спеціальності «Фізичне виховання»______________________________ 146
3.2. Особливості організації навчального процесу в умовах
кредитно-модульної підготовки майбутніх вчителів фізичної
культури ____________________________________________________ 183
3.3. Технологія створення типової навчальної програми,
побудованої на засадах кредитно-модульної системи організації
навчального процесу_________________________________________ 243
3.4. Теоретичні засади діагностики рівня засвоєння професійних
знань і вмінь фахівців фізичного виховання і спорту у вищій школі___ 254
3.4.1. Використання тестів як одна з умов оптимального та
об’єктивного визначення навчальних досягнень студентської молоді__ 265
3.4.2. Засоби і методи оптимізація професійної підготовки майбутніх
вчителів фізичної культури на основі модульно-рейтингового
контролю успішності студентської молоді________________________ 274
Висновки до третього розділу__________________________________ 289
РОЗДІЛ 4. УПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ОПТИМІЗАЦІЇ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ
ПРОЦЕС МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ____

293
4.1. Технологія кредитно-модульної системи організації навчального
процесу майбутніх учителів фізичної культури____________________ 293
4.2. Методичні особливості впровадження кредитно-модульної
технології професійної підготовки в навчальний процес майбутніх
учителів фізичної культури на основі програмно-цільового підходу___ 307
4.3. Моніторинг упровадження новітніх технологій у навчальний
процес студентської молоді_____________________________________ 314
Висновки до четвертого розділу_________________________________ 323

РОЗДІЛ 5. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА
ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ________________________________________________

325
5.1. Критерії та рівні готовності студентів зі спеціальності «Фізичне
виховання» до майбутньої професійної діяльності_________________ 325
5.2. Методика визначення ефективності застосування моделі
оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури_____ 334
5.3. Аналіз результатів ефективності моделі оптимізації професійної
підготовки майбутніх учителів фізичної культури_________________ 351
Висновки до п’ятого розділу___________________________________ 371
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ_________________________________ 373
ДОДАТКИ_____________________________________________ 380
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ___________________ 532

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КМСОНП - кредитно-модульна система організації навчального процесу
М - Модуль
ЗМ - змістовий модуль
НЕ - навчальний елемент
ECTS - європейська кредитно-трансферна та акумулююча система
НПУ - Національний педагогічний університет
НІТ - науково-інформаційні технології
НДР - науково-дослідна робота
КМСПФ - кредитно-модульна система підготовки фахівця
ДЮСШ - дитячо-юнацька спортивна школа
ЗС - зимовий семестр
ВС - весняний семестр
КВАС - контроль відвідуваності та активності студентів

ВСТУП

Актуальність теми. Формування інформаційно-технологічного суспільства, докорінні зміни соціально-економічного, духовного розвитку держави потребують підготовки вчителя нової генерації. Реалізація цього стратегічного завдання зумовлена глибокими змінами в системі та структурі вищої освіти, а також необхідністю інтеграції національної освіти в європейський освітній простір.
Концептуальні положення щодо змісту й організації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в вищих навчальних закладах базуються на засадах Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національної доктрини розвитку освіти, Болонської декларації (1999 р.), Євросоюзу, рекомендаціях ЮНЕСКО, які наголошують на необхідності фундаменталізації, неперервності, диверсифікації та гнучкості, прогностичності, доступності, відкритості, гуманістичної спрямованості фізкультурної освіти.
Підготовка педагогічних кадрів за напрямом 6.010201 «Фізичне виховання» в сучасних умовах характеризується рядом протиріч, а саме: між вимогами інформаційного суспільства до професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та їхньою кваліфікацією відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня; процесами демократизації й гуманізації педагогічної науки і практики щодо забезпечення відповідної фізкультурної освіти та їхнім втіленням у професійну підготовку майбутніх учителів фізичної культури; потребами педагогічної науки і практики в урахуванні зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та недостатнім їх вивченням та узагальненням у вітчизняній педагогічній науці; масовістю підготовки майбутніх учителів фізичної культури та особистісним підходом до їхньої професійної підготовки; обсягом наукової інформації, отриманої за допомогою сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, зокрема мережі Інтернет, та умовами для її застосування в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.
Вирішення наведених суперечностей потребує оптимізації змісту професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту в вищих навчальних закладах України з метою забезпечення високої конкурентоспроможності вчителя фізичної культури.
Концептуальні засади професійної підготовки педагогічних кадрів досить повно досліджувалися в працях вітчизняних учених (Р.С. Гуревич, В.Г. Кузь, А.О. Лігоцький, Л.О.Хомич, Я.В. Цехмістер, М.Г. Чобітько та ін.), зокрема, підготовки майбутніх учителів фізичної культури – в працях вітчизняних та зарубіжних авторів (В.Г. Ареф’єв, Г.Д. Бабушкін, Л.Є. Варфоломієва, М.С. Герцик, О.Ц. Демінський, Є.В. Дольова, В.І. Завадський, В.П. Каргаполов, М.Н. Краснова, О.С. Куц, Є.Н. Перфильєва, Л.П. Сущенко, А.Х. Тоян, Г.А.Шашкін, Б.М. Шиян та ін.).
Однак сучасні умови розвитку суспільства вимагають оптимальних освітянських вимірів удосконалення методів та змісту освіти відповідно до Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) та вимог Болонської конвенції. Завданнями, що забезпечують національні інтереси України, зміцнюють авторитет і конкурентоспроможність нашої держави в міжнародних відносинах, зумовлюється потреба постійного оновлення та осучаснення навчально-виховного процесу. Він має бути чітко орієнтований на демократичні цінності, ринкові засади економіки та найсучасніші науково-технічні здобутки.
Найбільший внесок у розвиток теорії оптимізації процесу навчання і встановлення науково обґрунтованого змісту цього визначення зробили Ю.К. Бабанський та М.М. Поташник, які в загально дидактичному плані обґрунтували основні положення оптимізації педагогічного процесу.
Існує багато досліджень, у яких розкрита теорія оптимізації навчально-виховного процесу. Переважно ці роботи спрямовані на визначення суті оптимізації навчально-виховного процесу школярів (Ю.К. Бабанський, В.І. Бондар, Б.І. Загвязинський, Т.А. Ільїна, В.М. Кузнєцова В.О. Сластьонін, М.Д. Нікандров,); дослідження оптимізації викладання дисципліни у вищому навчальному закладі й наукової організації педагогічної праці в школі (С.І. Архангельський, А.П. Верхола).
Прагнення держави інтегруватися в європейський освітній простір потребує переосмислення змісту, функцій і завдань оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у вищих навчальних закладах на основі програмно-цільового управління з використанням кредитно-модульної технології навчання, що дасть можливість науково обґрунтувати та доповнити дидактичну систему професійної підготовки вчителя фізичної культури у ВНЗ.
Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертації «Теоретико-методичні засади оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури у вищих навчальних закладах».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану й загальної проблеми наукових досліджень кафедри теорії і методики фізичного виховання та спорту. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Зміст освіти, форми і засоби підготовки вчителів», який затверджений Вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол №6 від 25 грудня 2003 року). У межах теми розроблено модель оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури на основі використання програмно-цільового підходу в управлінні професійною підготовкою та застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу студентів за напрямом підготовки 6.010201 «Фізичне виховання».
Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол №5 від 22 грудня 2006 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №1 від 29 січня 2008 року).
Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка моделі оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури в вищих педагогічних навчальних закладах, побудованої на засадах програмно-цільового підходу та кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
1. Розкрити й обґрунтувати концепцію, яка становить теоретико-методологічну основу розв’язання проблеми оптимізації професійної підготовки в умовах розвитку сучасної освіти в Україні.
2. Визначити складові компоненти й структуру моделі оптимізації педагогічного процесу в вищому навчальному закладі та шляхи вдосконалення професійної підготовки вчителів фізичної культури.
3. Розкрити особливості впровадження програмно-цільового підходу в процес професійної підготовки вчителів фізичної культури.
4. Розробити та експериментально довести ефективність моделі оптимізації навчання при підготовці вчителів фізичної культури на основі кредитно-модульної технології.
5. Обґрунтувати критерії та показники сформованості професійних знань і вмінь майбутніх учителів фізичної культури, визначити динаміку їхнього розвитку.
6. Розробити, апробувати та впровадити методичний інструментарій реалізації моделі оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури та визначити ступінь її ефективності.
Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки вчителів фізичної культури в системі вищих педагогічних закладів освіти.
Предметом дослідження є теоретичні засади і технології оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури в вищих навчальних закладах.
Концепція дослідження. Провідна ідея концепції полягає у розгляді питання оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, яка включає в себе зміст, компоненти, критерії оптимізації, моніторинг якості навчання (науковий супровід), методику оптимізації наукової організації педагогічної праці (програмно-цільовий підхід) і оптимізації навчально-виховного процесу майбутніх учителів фізичної культури шляхом упровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури в вищих навчальних закладах потребує об’єктивного аналізу зарубіжного досвіду підготовки фахівців і з’ясування перспективних напрямів її оптимізації відповідно до вітчизняних та світових стандартів.
Програмно-цільовий підхід до професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в вищій школі можна розглядати як науково обґрунтовану систему суб’єктно-суб’єктної взаємодії студентів і професорсько-викладацького складу, результатом і головною метою якої є уніфікація і спрощення управлінської діяльності, створення умов для більш ефективного вирішення загальних питань наукової організації педагогічної праці в вищій школі, оптимізація роботи різних структурних підрозділів навчального закладу, спрямованої на розв’язання важливих проблем, що виникають у процесі професійної підготовки студентської молоді.
Структура кредитно-модульної системи сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів закладами освіти через використання загальнозрозумілої системи оцінювання (кредит і оцінка), а також забезпечується засобами для інтерпретації національної системи вищої освіти і базується на трьох ключових елементах: інформація (стосовно навчальних планів і програм), використання кредитів (для визначення навантаження студентів) і об’єктивна оцінка навчальних досягнень студентів (за допомогою рейтингової системи оцінювання).
Гіпотеза дослідження. Оптимізація змісту професійної підготовки, осмислення вибору способів його реалізації, включення студентів у навчально-виховний і навчально-тренувальний процеси на рівні максимальних можливостей, створення моделі та організація професійної підготовки з її використанням забезпечить якість підготовки вчителів фізичної культури за таких умов:
- наукової організації педагогічної праці в вищій школі на адміністративному і навчальному рівнях;
- узгодження змісту навчального плану підготовки вчителів фізичної культури з програмами підготовки фахівців у зарубіжних країнах та уніфікація їх у межах України;
- створення якісно нових навчально-методичних комплексів з інтегрованих курсів, спрямованих на реалізацію принципу наступності та єдності змістової та процесуальної сторін навчальної діяльності;
- організації самостійної роботи студентської молоді з використанням комп’ютерних технологій, електронних підручників, навчально-методичних карток вивчення матеріалу та діагностичних засобів визначення успішності майбутніх учителів фізичної культури.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувалися такі методи дослідження:
- теоретичні: аналіз і узагальнення філософсько-методологічної, психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури, методи моделювання, концептуально-порівняльного та структурно-системного аналізу, які дали можливість з’ясувати сучасний стан теорії і практики оптимізації педагогічного процесу, систематизувати та узагальнити інформацію про досліджуваний об’єкт та створити модель оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури.
- емпіричні: опитування, експертне оцінювання, анкетування, педагогічне спостереження, педагогічне тестування для діагностики рівня готовності майбутніх учителів фізичної культури до роботи в школі.
- педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) проводиться з метою перевірки ефективності розробленої моделі здійснення професійної підготовки на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу майбутніх учителів фізичної культури.
- методи математичної статистики, що включають середньостатистичний аналіз результатів дослідження для опрацьовування експериментальних даних та якісного і кількісного аналізу результатів дослідження.
Методологічну основу дослідження становлять: теорія пізнання, діалектичний принцип взаємозв’язку та взаємозумовленості закономірностей і явищ соціальної дійсності; системний, структурно-функціональний, прогностичний, синергетичний підходи до фізкультурної освіти як системи відкритої і здатної до самоорганізації; положення про роль неперервної освіти у формуванні професіоналізму особистості; концептуальні положення щодо цілісності й наступності змісту багаторівневої підготовки майбутніх учителів фізичної культури в вищих педагогічних закладах освіти.
У теоретичну основу дослідження покладені наукові праці з проблем: обґрунтування теоретичних основ оптимізації (В.І.Андрєєв, Ю.К.Бабанський, В.П. Беспалько, В.І. Бондар, М.О. Данилов, А.В. Жиліна, В.І. Лозова, І.Т. Огородников, М.М. Поташник та ін.); вивчення ефективності використання засобів оптимізації педагогічного процесу (В.К. Буряк, І.Я. Лернер, О.А. Нільсон, В.В. Раєвський, В.І. Смагін, С.Т. Швацький та ін.); застосування новітніх технологій у педагогічному процесі (І.І.Бабін, В.С. Безрукова, В.І. Євдокимов, Т.О. Дмитренко, М.В. Кларін, Н.І. Лапін, Т.В. Машарова, Т.С. Назарова, А.С. Нісімчук, В.Г. Онушкін, В.Ф. Паламарчук, І.П. Підласий, С.Д. Поляков, Г.Ф. Пономарьова, А.І. Пригожин, С.О. Сисоєва, Н.Р. Юрсубекова, та ін.); застосування оптимальних принципів, методів, форм і засобів у навчанні (А.М. Алексюк, Л.С. Виготський, М.К. Гончаров, І.О.Зимня, Л.Я. Зоріна, П.Ф.Каптерєв, М.І. Махмутов, С.Л. Рубінштейн, Ю.А. Самарін, Н.Ф. Тализіна, І.Ф. Харламов та ін.); визначення ефективності впливу окремих факторів оптимального управління на процес навчання (А.А. Бударний, О.Г. Гохман, У.Р. Ешбі та ін.); професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту (Я.А. Бельський, Е.С. Вільчковський, М.А. Герцик, О.М. Вацеба, О.Ц. Демінський, В.П. Каргополов, Ф.М. Медвідь, В.М. Платонов, В.В. Фидельський, Г.А. Шашкін, Б.М. Шиян та ін.); підготовки фахівців фізичного виховання та спорту в зарубіжній школі (Н.Б. Бомова, Б.Л. Вульфсон, М.Є. Кутепов, Л.П. Сущенко та ін.); організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах фізичної культури (О.В. Пєтунін, В.В. Приходько та ін.).
Експериментальна база та основні етапи дослідження. Дослідження з питань розробки моделі оптимізації професійної підготовки, яка побудована на засадах застосування програмно-цільового підходу в управлінні професійною підготовкою майбутніх учителів фізичної культури та впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу проводилось протягом шести років (2001 – 2007 рр.) у декілька етапів науково-педагогічного пошуку.
На першому – пошуковому етапі (2001 – 2002 рр.) здійснено аналіз літератури з питань використання програмно-цільового підходу в управлінні великими системами народного господарства, зокрема у системі функціонування вищих навчальних закладів освіти. Одночасно вивчено досвід організації навчального процесу за кредитно-модульною технологією в зарубіжних та вітчизняних навчальних закладах на основі праць дослідників з проблеми оптимізації, системи управління, професійної підготовки, постанов Уряду України та Міністерства освіти і науки України.
На другому – моделювальному етапі (2002 - 2003 рр.) визначені принципи оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у вищій школі і розроблена модель оптимізації їх професійної підготовки. Проведено констатувальний експеримент для теоретичного обґрунтування застосування програмно-цільового підходу в управлінні професійною підготовкою з метою оптимізації наукової організації педагогічної праці у ВНЗ.
На третьому – аналітико-узагальнювальному етапі досліджень (2003-2007 р.р) був проведений формувальний експеримент, мета якого полягала у визначенні ефективності впровадження кредитно-модульної системи навчального процесу на основі застосування програмно-цільового підходу з метою оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Здійснено збирання, аналіз, узагальнення, статистичну обробку експериментальних даних, зроблено висновки.
Дослідно-експериментальна робота проводилась у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, ДВНЗі «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г.С. Cковороди» та Ізмаїльському державному гуманітарному університеті. Окремі складові професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури уточнювались у процесі пошукового експерименту у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, у Харківському гуманітарно-педагогічному інституті. В експерименті брали участь студенти 1 - 4 курсів і викладачі вищих педагогічних закладів освіти (кількістю відповідно 523 і 38 осіб, а також 46 учителів фізичної культури).

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі:
- вперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірена модель оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури із застосуванням програмно-цільового підходу до системи управління їхнім навчанням; обґрунтовано ефективність використання кредитно-модульної системи організації навчального процесу студентів; розроблено технологію діагностики рівня засвоєння знань та умінь майбутніх учителів фізичної культури із застосуванням засобів інформаційно-комунікаційних технологій, які сприяють ефективній навчально-пізнавальній діяльності при вивченні теоретичного матеріалу, що загалом забезпечує розв’язання практичних завдань, контроль, самоконтроль та оцінювання навчальних досягнень студентів за напрямом підготовки 6.010201 «Фізичне виховання»;
- удосконалено пропозиції щодо використання програмно-цільового підходу під час організації навчального процесу майбутніх учителів фізичної культури; конкретизовано чинники, що сприяють підвищенню ефективності кредитно-модульної системи професійної підготовки завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій навчання;
- подальшого розвитку дістали теоретичні положення щодо оптимізації педагогічного процесу в вищих навчальних закладах; діагностика рівнів готовності вчителя фізичної культури до роботи в школі.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що визначення змісту оптимізації педагогічного процесу та її багатокритеріальної системи, яка базується на положеннях соціологічного закону оптимальності, відкриває можливості для більш широкого застосуванню методів і засобів оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної кульутри як об’єкта, що управляється на основі використання програмно-цільового підходу.
У роботі теоретико-методологічно обґрунтовано модель оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури на основі впровадження кредитно-модульної технології навчання; визначено вимоги до системи організації навчального процесу у світлі Болонської конвенції; розроблено технологію діагностики навчальних досягнень студентів із використанням рейтингової системи контролю знань і вмінь учителів фізичної культури.
Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати в процесі професійної підготовки вчителів фізичної культури слугуватимуть базовим теоретичним підґрунтям для оптимізації змісту освітньо-професійної програми майбутнього фахівця, який має працювати в різних умовах, у загальноосвітніх навчальних закладах сільської та міської місцевості. Розроблено і впроваджено:
- комплект навчально-методичних матеріалів, що включає навчальний план для підготовки вчителів фізичної культури за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», модульні навчальні програми з інтегрованих курсів «Теорія і методика фізичної культури» та «Теорія і методика викладання спортивних і рухливих ігор»;
- навчально-методичний посібник «Теорія і методика спортивних і рухливих ігор» для студентів факультетів фізичного виховання педагогічних ВНЗ (модульний варіант);
- технологію діагностики знань і вмінь майбутніх учителів фізичної культури на основі рейтингової системи оцінювання успішності студентської молоді (для проміжного й підсумкового контролю);
- методичні рекомендації щодо впровадження програмно-цільового підходу в процесі управління професійною підготовкою вчителів фізичної культури у ВНЗ за допомогою виконавчих і контрольних програм та програми корекції.
Матеріали дослідження покладені в основу науково-методичного забезпечення та організації процесу підготовки вчителів фізичної культури в вищих навчальних закладах. Отримані теоретичні висновки та результати дослідження можуть бути використані при укладанні навчальних програм з професійно орієнтованих дисциплін зазначеної спеціальності, розробці лекційних курсів і практичних занять, при написанні підручників і методичних посібників з проблем підготовки фахівців фізичного виховання і спорту.
Теоретичні положення та практичні напрацювання, які відображені в дисертаційному дослідженні, використані в процесі професійної підготовки вчителів фізичної культури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка №07-10/1735 від 23.09.08 р.), ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г.С. Cковороди» (довідка №812 від 13.11.08 р.), Ізмаїльського державного гуманітарного університету (довідка №1-4/118 від 16.01.08 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка №2140/01-11 від 06.12.07 р.), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка №359/08 від 12.02.08 р.), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка №01-12/85 від 28.02.08 р.).
Особистий внесок здобувача. У навчальному посібнику «Теорія і методика викладання спортивних і рухливих ігор», написаному у співавторстві з Р.М. Мішаровським, особисто дисертантові належить обґрунтування підходів до інтеграції знань у процесі вивчення спортивних і рухливих ігор. У статтях, опублікованих у співавторстві, особистого внеску здобувача стосуються такі аспекти: концептуальний підхід створення технології оцінювання навчальних досягнень студентів [15]; науковий підхід до створення модульних програм у процесі підготовки фахівців фізичного виховання і спорту [16].
Вірогідність та аргументованість одержаних результатів і висновків забезпечується методологічним обґрунтуванням вихідних положень; використанням взаємодоповнюючих та взаємокоректуючих методів, адекватних меті дослідження, аналізом теоретичного й практичного матеріалу; обробкою результатів педагогічного експерименту за допомогою методів математичної статистики, об’єктивністю критеріїв оцінки кількісних і якісних показників експериментальних даних, запровадженням планів підготовки і навчальних програм, структури комплексного контролю знань, тестових завдань в навчальний процес педагогічних університетів, у яких здійснюється підготовка вчителів фізичної культури, педагогічним експериментом та кількісним і якісним аналізом його результатів; обговоренням результатів дослідження на численних науково-методичних і науково-практичних конференціях та семінарах.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження апробовані на Других Міжнародних драгоманівських читаннях 2004 року (м. Київ); IV Міжнародній конференції «Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи» 17-18 травня 2007 року (м. Дрогобич); Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-методичні засади управління якістю освіти в педагогічних навчальних закладах» 25 березня 2008 року (м. Київ); Х Міжнародній конференції «Фізична культура, спорт та здоров’я» 4-5 грудня 2008 року (м. Харків); Всеукраїнському семінарі деканів і завідувачів кафедр фізичного виховання вищих навчальних закладів 5-6 листопада 2004 року (м. Львів); Всеукраїнській науково-практичній конференції 19-20 жовтня 2005 року (м. Запоріжжя); Всеукраїнській науково-практичній конференції 16-17 квітня 2008 року (м. Суми); науково звітних конференціях викладачів НПУ імені М.П. Драгоманова (2004 - 2008 рр.).
Кандидатська дисертація «Розвиток швидкості і точності ігрових дій у дівчаток 10-14 років, які займаються баскетболом» (спеціальність 24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення) була захищена у жовтні 1999 року. Її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у монографії, 2 навчально-методичних посібниках, навчально-методичному комплексі та 28 статтях, серед яких 22 статті у спеціалізованих фахових наукових виданнях України, 4 у збірниках Міжнародних, Всеукраїнських науково-практичних конференцій; 24 роботи виконано одноосібно.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 587 сторінках, з яких 379 сторінок основного тексту, і складається з переліку умовних скорочень, вступу, 5 розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел (534 найменування, з них 29 зарубіжних авторів). Робота містить 14 таблиць, 2 схеми, 35 рисунків і 18 додатків (на сторінках 380 – 531).

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано новий підхід до розв’язання наукової проблеми оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури в вищих навчальних закладах.
Результати проведеного теоретичного й експериментального дослідження підтвердили правомірність провідних положень висунутої гіпотези, засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань і дали підстави для формулювання наступних висновків:
1. У дисертації розкрито і обґрунтовано концепцію оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури в вищих навчальних закладах, яка включає в себе: зміст, компоненти, критерії оптимізації, моніторинг якості навчання (науковий супровід), методику оптимізації наукової організації педагогічної праці (програмно-цільовий підхід) та оптимізації навчально-виховного процесу студентів шляхом упровадження кредитно-модульної технології навчання.
2. Теоретико-методологічний аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури дозволив розкрити сутність терміна «оптимізація професійної підготовки» та визначити складові компоненти і структуру моделі оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури, яка відповідає вимогам цілісності, відкритості й мобільності. Під оптимізацією професійної підготовки слід розуміти цілеспрямований вибір педагогами найкращого варіанта побудови процесу, який забезпечує за певний час максимальний результат, що відповідає потребам суспільства стосовно підготовки фахівця.
В моделі оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури конкретизований зміст, технологічні підходи, критерії, організаційно-методичне забезпечення. Модель базується на двох складових: оптимізація наукової організації педагогічної праці в вищій школі та навчально-виховного процесу студентської молоді. Від них залежить кінцевий результат процесу професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. При цьому оптимізація наукової організації педагогічної праці в вищій школі складається з управління вищим навчальним закладом (структурним підрозділом) і діяльності керівника ВНЗ (структурного підрозділу). До оптимізації управління ВНЗ (структурним підрозділом) належать наступні компоненти: планування й організація, регулювання йі корекція діяльності, спортивно-метераільна база, поточний і підсумковий контроль функціонування ВНЗ в цілому і структурного підрозділу зокрема та аналіз результатів діяльності.
Навчально-виховний процес майбутнього вчителя фізичної культури включає в себе різні форми навчання, види підготовки, організаційно-методичне управління професійною підготовкою, до якого входять: використання засобів, методів і принципів, різні форми організації навчального процесу й моніторинг якості освіти, що складається з різних форм контролю (проміжний і підсумковий), та професійної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури, яка включає наступні компоненти: потребно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-технологічний, інтеграційний. Зміст технологічних підходів оптимізації професійної підготовки визначається особливостями програмно-цільового підходу та організацією навчального процесу на основі кредитно-модульної технології навчання.
3. Критерії оптимізації переводять загальні критерії професійної підготовки на реальні можливості педагогічної системи на відповідному етапі її розвитку. До загальних критеріїв оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури були віднесені: 1) досягнення максимально можливих для конкретних умов результатів професійної підготовки фахівця; 2) виконання нормативів часу, який відводиться на професійну підготовку в цілому і на проведення аудиторних занять зокрема; 3) максимальна відповідність результатів соціально обумовленим цілям, поставлених суспільством перед вищою школою. Кожна складова моделі оптимізації професійної підготовки визначається за своїми критеріями. Так, ефективність управління вищим закладом освіти має два критерії: досягнення максимально можливих для конкретних умов результатів та мінімальна затрата часу й зусиль при цьому. Що стосується діяльності керівника ВНЗ (структурним підрозділом), то її ефективність визначається за трьома критеріями: зміст діяльності (обсяг і якість виконаної роботи); ступінь згуртованості колективу за певний період роботи; авторитет керівника (його виборність).
4. На основі дидактичних підходів до оптимізації визначено шляхи вдосконалення професійної підготовки вчителів фізичної культури в вищих педагогічних навчальних закладах за такими напрямами: 1) організація професійної підготовки на адміністративному й навчальному рівнях (упровадження кредитно-модульної технології в навчальний процес, застосування програмно-цільового підходу під час організації науково-дослідної роботи студентів і професорсько-викладацького складу, різних видів практик, спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих заходів); 2) узгодження змісту навчального плану підготовки вчителів фізичної культури з програмами підготовки відповідних фахівців у Європейських країнах та уніфікація їх в межах України; 3) використання міждисциплінарних і внутрішньо дисциплінарних зв’язків за рахунок створення інтегрованих курсів; 4) застосування навчально-методичних комплексів (навчальні програми, посібники, діагностичні засоби оцінювання знань, умінь і навичок); 5) організація самостійної роботи студентської молоді (створення належних умов на основі наявності комп’ютерних технологій з можливістю виходу в Інтернет, розробка електронних підручників, навчально-методичних карток); 6) включення в практичну частину занять завдань для формування інтеграційної компетентності майбутніх учителів фізичної культури.
5. Розкрито особливості впровадження програмно-цільового підходу у процес професійної підготовки вчителів фізичної культури у ВНЗ, який включає в себе: 1) етапи розробки програмно-цільового підходу (передцільова, цільова, програмна, організаційна, практична, контролю та діагностики, отримання результату), 2) рівні розробки і впровадження в навчальний процес програм (загальноуніверситетський, факультетський (інститутський), груповий (кафедральний), особистісний рівень) та 3) наявність самих програм (виконавча, контролю й корекції). Особливістю програмно-цільового підходу є пріоритет головної мети, орієнтування на кінцевий результат при використанні програм, які розробляються. Робота за запропонованою схемою сприяє у повному обсязі досягненню цілей, поставлених перед педагогічним колективом і студентською молоддю. Розроблені програми дають можливість вчасно виявити недоліки і внести корективи для успішної реалізації поставлених завдань.
6. Науково обґрунтована, розроблена і впроваджена модель оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури за кредитно-модульною системою організації навчального процесу, яка складається з трьох періодів: пропедевтичного, навчання й підсумкового. Доведено, що найбільш оптимальним способом розробки і побудови змісту професійної підготовки студентів за напрямом 6.010201 «Фізичне виховання» є модульне структурування навчальної документації, яке дає можливість систематизувати навчальний матеріал за рахунок створення інтегрованих курсів; сприяє науково-методичному узгодженню всіх частин курсів на основі міждисциплінарних і внутрішньодисциплінарних зв’язків та введенню рейтингового оцінювання рівня готовності студентів до роботи за вибраним фахом, організації самоосвітньої діяльності студентів.
7. На основі вивчення науково-методичної літератури, аналізу досвіду роботи викладачів вітчизняних та зарубіжних вищих навчальних закладів обґрунтовано критерії та показники сформованості професійних знань, умінь і навичок майбутніх учителів фізичної культури. Діагностична технологія оцінювання успішності за рейтинговою системою передбачає оцінку готовності студента за мотиваційним, когнітивним і діяльнісним критеріями, що визначають потребно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-технологічний та інтеграційний компоненти, які складають основу професійної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури.
8. Формувальний експеримент підтвердив гіпотезу щодо ефективності моделі оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури на основі виявлених показників готовності до професійної діяльності. На підставі якісного аналізу отриманих результатів (спостереження, анкетування, оцінка експертів, самоаналіз, порівняння), а також на основі узагальнення всіх видів діяльності отримані показники, що засвідчують тенденцію до позитивної динаміки готовності студентів до професійної діяльності як вчителя фізичної культури.
Результати досліджень засвідчують, що переваги КМСОНП полягають у використанні тестових завдань, орієнтації на кінцевий результат та позитивну психологічну атмосферу в групі. Найбільші труднощі для студентської молоді викликає дуже велика самостійність при вивченні дисциплін та незвична форма контролю знань і умінь майбутніх учителів фізичної культури. Крім цього, ті студенти, які мають навички самостійної роботи, високу мотивацію до навчання, впевненість щодо потенційної здатності організовувати та здійснювати власну діяльність, необхідну для досягнення певної мети, просуваються у процесі здобуття знань значно швидше, ніж ті, що звикли бути пасивними учасниками навчального процесу. Також зменшення аудиторної роботи приводить до збільшення кількості часу, яку студенти витрачають на заняття фізичною культурою і спортом.
Ефективність розробленої моделі й запропонованих технологій підтверджується позитивною динамікою якісної підготовки студентів, проявом якої є те, що за всіма компонентами професійної компетентності вони покращили свій результат на чотирьох рівнях готовності до професійної діяльності вчителя фізичної культури.
9. Теоретично обґрунтований та експериментально перевірений методичний інструментарій реалізації моделі оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури та впроваджений у практику на основі авторського навчально-методичного комплексу, що охоплює: розроблений навчальний план за напрямом підготовки 6.010201 «Фізичне виховання» (за кредитно-модульною системою); у співавторстві - навчально-методичний посібник, який побудований на засадах модульної технології; за загальною редакцією автора - комплект типових програм з інтегрованих курсів, що ввійшли до запропонованого плану; структура комплексного контролю знань, умінь і навичок фахівців фізичного виховання і спорту; навчально-методична картка для самостійного вивчення матеріалу з інтегрованих курсів «Теорія і методика фізичної культури», «Теорія і методика викладання спортивних і рухливих ігор»; структура навчального плану й інтегрованого курсу для інформаційних пакетів; комплекс програм: виконавчої, контролю і корекції для успішного управління структурними підрозділами в процесі впровадження новітніх технологій за допомогою програмно-цільового підходу. Розроблена єдина технологія діагностики знань й умінь студентів з різних видів контролю (проміжний і підсумковий), з урахуванням усіх видів навчальної діяльності, яку можна успішно використовувати в процесі опанування теоретичними й практичними дисциплінами.
10. Проведене дослідження дозволяє сформулювати практичні рекомендації, зокрема фаховим науково-методичним комісіям МОН України щодо впровадження його результатів на теретичному й практичному рівнях. На теоретичному рівні результати досліджень можуть використовуватися для розробки концепції професійної підготовки студентів за напрямом 6.010201 «Фізичне виховання» та галузевих стандартів, удосконалення ОКХ і ОПП галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини», для методологічного забезпечення системи спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи в вищих педагогічних навчальних закладах.
Наукове дослідження не вичерпує всіх основних завдань оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури. Подальшого вивчення потребує розробка ефективної методики професійного відбору фахівців з напряму підготовки 6.010201 «Фізичне виховання» у вищі навчальні заклади, вдосконалення тестів і завдань для державної підсумкової атестації випускників та діагностики знань і вмінь майбутніх учителів фізичної культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аванесов В.С. Композиция тестових заданий / В.С. Аванесов // Химия в школе. – 1993. – №1. – С. 24-29.
2. Аванесов В.С. Рейтинг студента / В.С. Аванесов // Школьные технологии: Науч.-практ. журн. шк. технолога. – 2006. – N 5. – С. 179-181.
3. Аверченко Л.К. Психология управления: Курс лекцій / Л.К. Аверченко, Г.М. Залесов, Р.И. Мокшанцев. – Новосибирск: Изд-во НГАЭиУ; М.: ИНФРА-М, 1999. – 150 с.
4. Акофф Р. Планирование в больших экономических системах / Р. Акофф. – М., 1972. – С. 15 - 39.
5. Алексюк А.М. Експериментальне впровадження технології модульної організації навчання у вищій школі / А.М. Алексюк // Проблеми вищої школи. – К.: Вища шк., 1994. – Вип.79. – С. 3-6.
6. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія: Підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів вузів / А.М. Алексюк; Міжнар. фонд "Відродження". – К.: Либідь, 1998. – 558 с.
7. Андреев В.И. Как спланировать и провести совещание / В.И. Андреев // Школьное планирование. – 2003. – №1. – С.107-111.
8. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития: Инновационный курс. Кн. 1 / В.И. Андреев. – Казань, КГУ, 1996. – 568с.
9. Андрощук А.О. Рейтингова технологія оцінки знань в навчальному закладі / А.О. Андрощук // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3. – С. 86-93.
10. Андрущенко В. Формування особистості вчителя в сучасних умовах / В. Андрущенко, І. Табачен // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1 (10). – C. 58-69.
11. Анисимов О.С. Профессионализм в управлении образовательным учреждением / О.С. Анисимов // Инновации в образовании. – 2002. – № 5. – С. 27-44.
12. Анохин П.К. Биология и физиология условного рефлекса. – М., 1968. – 574 с.
13. Арефьєв В.Г., Єдинак Г.А. Фізична культура в школі (молодому спеціалісту): Навчальний посібник для студентів навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації. – 3-є вид. перероб. і допов. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2007. -248 с.
14. Артемьев Н.С. Состояние и перспективы программированного обучения / Н.С. Артемьев, Н.С., Н.Д. Никандров. – Л., 1968. – С. 60 -75.
15. Архангельский С.М. Лекция по научной организации учебного процесса в высшей школе / С.М. Архангельский. – М.: Высшая шк., 1976. – 199 с.
16. Архангельский С.М. Теоретические основы учебного процесса с использованием технических средств обучения / С.М. Архангельский // Новое в теории и практике обучения. – М., 1980. – Вып. 2. – С. 3-35.
17. Атанов Г.А. Возрождение дидактики – залог развития высшей школы. - Донецк: ДОУ, 2003. – 180 с.
18. Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом / В.Г. Афанасьев. – М., 1977. – 214 с.
19. Ашмарин Б.А. Теория и методика физического воспитания: Учебник для педагогических институтов / Под ред. Б.А. Ашмарина. – Л., 1990. – С. 30-95.
20. Бабак В.П., Кремень В.Г. Кредитно-модульна система в навчальному процесі: Наступного навчального року в деяких ВНЗ проходитиме експеримент щодо її введення / В.П. Бабак, В.Г. Кремень // Освіта України. – 2003. – № 34. – С. 3.
21. Бабанский Ю.К. Интенсификация процесса обучения / Ю.К. Бабанский. – М.: Знания, 1987. – 78 с.
22. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: (методические основы) / Ю.К. Бабанский. – М.: Просвещение, 1982. – 192 с.
23. Бабанский Ю.К. Оптимизация педагогического процесса: (В вопросах и ответах) / Ю.К. Бабанский, М.М. Поташник. – 2-е изд. перераб. – К.: Радян. шк., 1984. – 287 с.
24. Бабінець С. До питання моніторингу як засобу прогнозування педагогічної діяльності / С. Бабінець // Освіта і управління: Наук.-практ. журн. – 2003. – Т. 6, N 3. – С. 125-127.
25. Бакурадзе А. Цели руководителя и стремления подчиненных: как сделать так, чтобы они совпадали / А. Бакурадзе // Дайджест педагогічних ідей та технологій. – 2003. – № 1. – С. 26-29.
26. Балашова И.А. Управление межличностными отношениями в коллективе / И.А. Балашова // Среднее профессиональное образование: Ежемес. теорет. и науч.- метод. журн. – 2005. – N 11. – С. 41-42.
27. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В. Землянская. – Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. – 464 с.
28. Барски Т. Дидактические основы технологии подготовки преподавателей технических дисциплин: Дис. ... д-ра пед наук / Тадеуш Барски. – К., 2000. – 149 с.
29. Батышев С.Я. Управление профессиональной подготовкой и повышением квалификации рабочих / С.Я. Батышев, А.Г. Соколов, А.И. Рабицкий; Рос. акад. образования; Ассоц. «Проф. Образование». – М.: Ассоц. «Проф. Образование», 1995. – 208 с.
30. Беднарчик Х. Модульная система непрерывного профессионального образования / Х. Беднарчик; Рос. акад. образования; Ин-т проф.-техн. образования. – СПб.: Изд. Ин-та проф.-техн. образования РАО, 1999. – 261 с.
31. Безпалько В.П. О критериях качества подготовки специалистов / В.П. Безпалько // Вест. высшей шк. – 1988. – № 1. – С. 3-9.
32. Безпалько В.П. Основы теории педагогических систем / В.П. Безпалько. – Воронеж: Изд-во ун-та, 1977. – 304 с.
33. Безпалько В.П. Персонифицированное образование / В.П. Безпалько // Педагогика. – 1998. – № 2. – С. 12-17.
34. Безпалько В.П. Слагаемые педагогических технологий / В.П. Безпалько. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.
35. Безпалько В.П. Управление процессом усвоения знаний / В.П. Безпалько. – М.: МГУ, 1975. – 343 с.
36. Беляева А.П. Интегративно-модульная педагогическая система профессионального образования / А.П. Беляева; Рос. акад. образования; Ин-т проф.-техн. образования. – Спб.: Радом, 1997. – 225 с.
37. Берест А. Управління розвитком творчості педагогічного колективу / А. Берест // Директор школи: (Шкільний світ). – 2003. – № 42. – С.11-12.
38. Бирченко Э.В. Оптимизация профессионального самоуправления выпускников высших учебных заведений Украины в условиях становления рынка труда: Дис. ... канд. соц. наук / Э.В. Бирченко; Харьков. гуманитар. ин-т «Народная управленческая академия». – Х., 2001. – 173 с.
39. Битюцких О.К. Информационные технологии в общепрофессиональной практической проектировочной подготовке / Битюцких О.К. // Интеллектуальные информационные системы. Труды всероссийской конференции. Ч.2. - С. 272-274.
40. Блочно-модульное обучение в профессиональном образовании: Учебн. пособие /А.В. Дружник, Е.В. Берднова, В.П. Корсунов и др. – Саратов: Изд-во ун-та, 2001. – 71 с.
41. Бобрицька В.І. Формування здорового способу життя у майбутніх вчителів: Монографія / В.І. Бобрицька. – Полтава: ТОВ «Поліграфіч. центр «Скайтек»», 2006. – 432 с.
42. Богданов Д.С. Аспекти формування професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів в умовах модульної оптимізації навчання / Д.С. Богданов, І.М. Богданова // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку: Зб. доп. міжнар. конф. – К., 1996. – Ч. ІV. – С. 50-53.
43. Богданова І.М. Модульний підхід до професійно-педагогічної підготовки вчителя: Монографія / І.М. Богданова. – Одеса: Маяк, 1998. – 284 с.
44. Богданова І.М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх вчителів на основі застосування інноваційних технологій: Автореф. дис. … д-ра пед. наук 13.00.04 / І.М. Богданова; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 1998. – 33 с.
45. Богомаз И.В. Научно – методический комплекс профессиональной подготовки студентов с использованием компьютерных технологий и модульно-рейтинговой системы / И.В. Богомаз // Педагогическая информатика: Науч.-метод. журн. – 2004. – N 3. – С. 44-48.
46. Боднар В.І. Теорія і практика модульного навчання у вищих закладах освіти: (на матеріалі дидактики) / В.І. Боднар // Освіта і управління. – 1999. – № 1. – 1999. – С. 19–40.
47. Бойко А.М. Побудова науково-обгрунтованої моделі випускника як умова забезпечення багаторівневої освіти у вищій педагогічній школі / А.М. Бойко // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку. Ч. І. – К.: Вид-ня Ін-ту педагогіки і психології, 1996. – С. 43-46.
48. Войтко В.І. Соціальні і психологічні аспекти науково-технічної революції / В.І. Войтко. – К.: Політвидав України, 1976. – 157 с.
49. Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеграції України в європейський простір вищої освіти: Монографія /За ред. В.М. Бебика. – К.: МАУП, 2004. – 200 с.
50. Болонський процес: проблеми, тенденції, перспективи / Уклад. В.П. Бех, Ю.Л. Маліновський; За ред. акад. В.П. Андрущенка. – К.: Вид-ня НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. – 221 с.
51. Болотських М. Деякі проблеми реформування вищої школи України в контексті Болонського процесу / М. Болотських // Новий колегіум. – 2006. – № 5. – С. 42-44.
52. Болюбаш Я.Я. Розвиток педагогічної освіти України в сучасних умовах / Я.Я. Болюбаш // Вища педагогічна освіта: Наук.-метод. зб. – К.: Вища шк., 1994. – Вип. 17. – С.18-22.
53. Бомова Н.Б Некоторые особенности профессиональной подготовки в университетах зарубежных стран на примере специальности «Организация рекреационного спорта» / Н.Б. Бомова // Теория и практика физической культуры. – 1994. – № 1-2. – С. 40-42.
54. Бонарева Н.Д. Инновационная деятельность в сфере практического обучения / Н.Д. Бонарева // Среднее профессиональное образование: Ежемес. теорет. и науч.-метод. журн. – М.: Миратос, 2007. – С. 25-26.
55. Бондар В.І. Теорія і технологія навчання управління процесом навчання в школі / В.І. Бондар; АПН України. НПУ ім. М. П. Драгоманова. – К., 2004. – 192 с.
56. Бондаренко М.А. Дидактические основы организации программированного контроля знаний студентов (на материале курса общей физики технического вуза): Автореф. дис. … кан. пед. наук 13.730 / М.А. Бондаренко. – Ростов-на-Дону, 1972. –18 с.
57. Бородін Ю.А. Модульне навчання, як важлива складова на шляху до євроінтеграції вищої освіти / Ю.А. Бородін, О.М. Ольховий // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Х.: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. – № 20. – С. 3-8.
58. Бородкин В.В. Проблемы противоречия в материалистической диалектике / В.В. Бородкин. – М., 1982. – С. 152.
59. Босак О.В. Концепція якості освіти – центральна категорія освіти політики держави / О.В. Босак // Наук. вісн.: Зб. наук.-техн. пр. – Л., 2006. – Вип. 16. – С. 320-324.
60. Брунер Д. Процесс обучения: Пер. с англ. / Дж. Брунер. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. – 83 с.
61. Бузунов Р. Місце кредитно-модульної системи організації навчального процесу в системі державного управління / Р. Бузунов // Підприємництво, госп-во і право. – 2006. – № 12. – С. 23-27.
62. Букалова Г. Процессно-ориентированная модель внутривузовской системы управления качеством образования / Г. Букалова // Инновации в образовании. – 2004. – N 2. – С. 14-24.
63. Бунич П.К. К оптимальному хозяйствованию / П.К. Бунич // Наука и жизнь. – 1984. – № 10. – С.71.
64. Буримська Н.М. Тестові завдання та вправи з неорганічної хімії / Н.М. Буримська. – К.: АТ «ОКО», 1996. – 20 с.
65. Бышевец Н.Г. Адаптация основных положений Болонского процесса в системе высшего физкультурного образования / Н.Г. Бышевец, Л.П. Богатчук // Физ. воспитание студ. творч. спец. – 2005. – N 3. – С. 70-76.
66. Бышевец Н.Г. Интеграция системы высшего физкультурного образования в единое европейское образовательное пространство / Н.Г. Бышевец // Физ. воспитание студ. творч. спец. – 2005. – N 4. – С. 67-72.
67. Вакуліч П. Програмно-цільовий метод як засіб системного управління розвитком освіти / П. Вакуліч // Освіта і управління. – 2003. – № 1. – С.75-83.
68. Ванцова Т. Менеджер образования: особенности управленческо-педагогической деятельности / Т. Ванцова // Лучшие страницы педагогической прессы. – 2003. – № 1. – С. 24-26.
69. Варганова О. Практична підготовка як конкурентна перевага випускників ВНЗ на ринку праці: (на прикладі ХГУ «НАУ») / О. Варганова // Вища освіта України. – 2005. – № 4. – С. 84-89.
70. Василів В.І. Система дидактичних пізнавальних завдань для організації самостійної роботи учнів на уроках загально-технічних дисциплін: Дис. ... канд. пед. наук / В.І. Василів. – К., 1994. – 128 с.
71. Ветров А.А. Рейтинговая методика в основе мониторинга и управления качеством образования / А.А. Ветров, Р.В. Музыченко // Высшее образование сегодня. – 2005. – № 7. – С. 8-10.
72. Верхола А.П. Дидактические основы оптимизации процесса обучения дисциплинам вуза: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / А.П. Верхола; Киевский педа. институт им. А.М. Горького. – К., 1988. – 49 с.
73. Верхола А.П. Оптимизация процесса обучения в вузе / А.П. Верхола. – К., 1979. – 176 с.
74. Вишневский О.Ю. Болонский процесс в Украине: первые шаги реализации / О.Ю. Вишневский // Збірник праць молодих учених «Народної української академії». – Х., 2006. – С. 6-14.
75. Вища освіта і Болонський процес: Навч. посіб. для студ. вузів / М.Ф. Дмитриченко, Б.І. Хорошун, О.М. Язвінська, В.Д. Данчук. – К.: Знання України, 2006. – 440 с.
76. Вища освіта України і Болонський процес // Навчальна програма. – К.; Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. – 18 с.
77. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посіб. / Авт. кол.: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубіянко, І.І Бабин; За ред. В. Г. Кременя. – К.; Тернопіль: Навч. кн.-Богдан, 2004. – 384 с.
78. Вольянська С. Планування контрольно-аналітичної діяльності адміністрації ЗНЗ / С. Вольянська // Завуч: (Шкільний світ). – 2003. – №13. – С.12.
79. Вуколов В.Н. Теория и практика подготовки специалистов туристической индустрии в высших учебных заведениях: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук / В.Н. Вуколов; Казах. ГАФК. – Алма-Ата, 2001. – 48 с.
80. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на протяжении ХХІ столетия / Б.Л. Вульфсон. – М.: Изд-во УРАО, 1999. – 115 с.
81. Гаврилов М.А. Тестирование как проблема теоретического и прикладного исследования: Учеб.-метод. пособие для студентов физико-математ. фак. и учителей математики / М.А. Гаврилов, Н.Н. Яремко. – Пенза, 2001. – 86 с.
82. Гадомская Т.М. Использование рейтинговой интенсивной технологии модульного обучения / Т.М. Гадомская // Среднее профессиональное образование: Ежемес. теорет. и науч.- метод. журн. – 2006. – N 8. – С. 51-54.
83. Галзюц М. Навчання за кредитно-модульною системою: Перші підсумки: «Круглий стіл» тижневика «Освіта» та Інституту вищої освіти АПН України / М. Галзюц // Освіта. – 2004. – № 48. – С. 2.
84. Галибей В.И. Применение программируемых микрокалькуляторов при подготовке преподавателей химии / В.И. Галибей // Совершенствование фундаментальной и специальной подготовки специалистов-химиков в университетах страны: Тез. докл. междунар. конф. – Львов: Изд-во ЛГУ, 1990. – С. 82.
85. Галузинський В.М. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні: Навч. посіб. для викладачів та аспірантів вузів / В.М. Галузинський, М.Б. Євтух; ІСДО. Київ. лінгвіст. ун-т. – К.: ІНТЕЛ, 1995. – 168 с.
86. Галушка З.І. Модульна технологія вивчення курсу «Стратегічний менеджмент»: Навч. посіб. / З.І. Галушка; Чернівец. нац. ун-т ім.. Юрія Федьковича. – Чернівці: Рута, 2003. – 19 с.
87. Гвишиани Д. М. Организация и управление / Д.М. Гвишиани. – М., 1972. – С. 447.
88. Генсон М. Е. Керування освітою та організаційна поведінка: Пер. з англ. / Марк Е. Генсон. – Л., 2002. – 384 с.
89. Головач Ю.В. Контроль рівня сформованості професійно-фонетичної компетенції студентів першого курсу мовного педагогічного вузу: Авореф. дис. … кан. пед. наук / Ю.В. Головач. – К., 1997. – 25 с.
90. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 374 с.
91. Гончаров С.М. Дидактичні основи кредитно-модульної системи організації навчального процесу / С.М. Гончаров; Нац. ун-т водного госп-ва та природокористування. – Рівне: НУВГП, 2006. – 192 с.
92. Гончаров С.М. Науково-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу / С.М. Гончаров; Нац. ун-т водного госп-ва та природокористування. – Рівне: НУВГП, 2005. – 266 с.
93. Гончаров С.М. Основи педагогічної праці: Навч.-метод. посіб. / С.М. Гончаров. – Рівне: РДТУ, 2001. – 256 с.
94. Горбатов Д.С. Тестирование учебных достижений: критериально-ориентированный подход: [О методах дидакт. диагностики] / Д.С. Горбатов // Педагогика. – 1995. – N 4. – С. 105-110.
95. Гриньова М. Маркетингова діяльність в освітніх закладах / М. Гриньова, О. Штепа // Підручник для директора. – 2003. – № 6. – С. 37-52.
96. Гриньова М. Механізм управлінської діяльності менеджера / М. Гриньова, О. Щтепа // Підручник для директора. – 2003. – №5. – С. 26-45.
97. Грішнова, О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки: Монографія / О.А. Грішнова. – К.: Знання КОО, 2001. – 254 с.
98. Грицюк Б.А. Совершенствование профессиональной подготовки будущих учителей: Монографія / Б.А. Грицюк, Р.П. Скульский, С.В. Домбровский. – Львов: Свит, 1990. – 148 с.
99. Громкова М.Т. Психология и педагогика профессиональной деятельности: Учеб. пособие / М.Т. Громкова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 415 с.
100. Гулюкина Н.А. Педагогический аспект: этапы и особенности конструирования и использования: Учеб. пособие / Н.А. Гулюкина, С.В. Кришина; Новосибир. гос. техн. ун-т. – Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2001. – 132 с.
101. Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: Наук.-теорет. зб. Секція 2. – Переяслав-Хмельницький, 2005. – 402 с.
102. Гусаров В. Рейтинг как способ повышения качества образования / В. Гусаров // Народное образование: Обществ.-пед. журн. – М., 2007. – N 2. – С. 124-127.
103. Данилов М.А. Педагогический процесс и его диалектика. / М.А. Данилов // Советская педагогика. – 1970. – № 7. – С. 99-107.
104. Деминский А.Ц. Принципы оптимизации учебно-тренировочного процесса в системе подготовки спортсменов / А.Ц. Деминский // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фізич. виховання і спорту. – 2003. – N 23. – С. 58-70.
105. Демінський О.Ц. Оптимізація навчально-тренувального процесу: Навч.-метод. посіб. / О.Ц. Демінський. – Херсон: Айлант, 2002. – 296 с.
106. Дейнек К. Международное изучение и оценка уровня знаний студентов / Кази Дейнек // Современная высшая школа. – 1987. – № 3. – С. 91-100.
107. Денисова А. Инновационный компонент профессиональной деятельности менеджера / А. Денисова, Є. Печерская // Профессиональное образование. – М.: Экспресс-Принт, 2004. – N 3. – С. 2-3.
108. Денисова А. Концептуальные основы организации системы управления качеством образовательных услуг в условиях информатизации / А. Денисова, Н. Молоткова // Информатика и образование. – 2003. – N 2. – С. 124-127.
109. Денисова А. Экспериментальная проверка информативных свойств «осредненного» преподавательского критерия оценки / А. Денисова // Программированное обучение. – 1968. – Вып. 2-3. – С. 211-217.
110. Джугели Э.П. Системный подход к теоретическим вопросам дидактики: Автореф. дис. ... канд. пед. наук / Э.П. Джугели. – Тбилиси, 1973. – 22 с.
111. Дзелме Ю. Структура, системы, гарантии качества высшего образования в Латвии / Ю. Дзели // ALMA MATER. – М., 2004. – № 1. – С. 17-22.
112. Диканская Н. Оценочная деятельность как основа управления качеством образования / Н. Диканская, Е. Герасименко // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2003. – N 3. – С. 38-42.
113. Диневич В.А. Показатели и критерии эффективности управления / В.А. Диневич, С.Б. Рогачев, Н.И. Якунина. – М., 1975. – С. 12.
114. Дорошенко Ю. Педагогічна діагностика та оцінювання результатів тестування / Ю. Дорошенко, П. Ротаєнко, Н. Семенюк // Завуч (Шкільний світ). – 2005. – № 20-21. – С. 56-60.
115. Дорошкевич А.М. Программированное обучение как средство повышения эффетивности учебного процесса в высшей школе: Дис. … канд. пед. наук/ А.М. Дорошкевич. – М., 1971. – 42 с.
116. Дичковський С.І. Поглибити зміст навчального матеріалу: З практики впровадження моделі кредитно-модульної системи при викладанні дисципліни "Культурологія" у вищому технічному навчальному закладі / С.І. Дичковський // Гуманітарні науки: Наук.-практ. журн. – 2005. – N 1. – С. 31-36.
117. Дятлова К.Д. Системный подход в педагогическом тестировании: [на примере конструирования пед. теста для Централиз. тестирования абитуриентов по биологии] / К.Д. Дятлова // Педагогическая диагностика: науч.-практ. журн. – 2005. – № 5. – C. 23-29.
118. Дяченко И.И. Оптимизация управления учебным познанием: Автореф. дис. ... канд. пед. наук / И.И. Дяченко. – Л., 1970. – 20 с.
119. Дьякова Л. Управление качеством дифференцированного образования / Л. Дьякова // Відкритий урок: Розробки, технології, досвід: Наук.-метод. журн. – 2004. – N 21-24. – С. 57-60.
120. Ельбрехт О.М. Адаптивне управління навчальним процесом / О.М. Ельбрехт. – Х.: Вид-ня групи “Основа”, 2005. – 128 с.
121. Еркович С. Целостная система многоступенчатого образования / С. Еркович // Высшее образование в России. – М., 2003. – № 3. – С. 35-43.
122. Ефективність навчання студентів: Навч. посіб. / В.І. Євдокимов, Г.Ф. Пономарьова, В.В. Луценко, Т.П. Агапова, О.Є. Трофімов; За ред.. В. І. Євдокимова. – Х.: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2004. – 222 с.
123. Ефремов А.П. Кредиты и учебный процесс / А.П. Ефремов, В.Н. Чистохвалов. – М., 2003. – С. 18-20.
124. Энциклопедический социологический словарь / Под. ред. Г.В. Осипова. – М., 1995. – С. 428.
125. Європейська та євроатлантична інтеграція України у сфері вищої освіти: Бібліогр. покаж. / Укладач А.В Тюменцева. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2004. – 14 с.
126. Єльнікова Г. Інформатизація управлінської діяльності керівників ЗНЗ / Г. Єльнікова // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 5-6. – С. 99-105.
127. Єльнікова Г. Управління вертикальне і горизонтальне: Порівняльна характеристика жорсткого вертикального і м’якого горизонтального управління / Г. Єльнікова // Управління освітою. – 2003. – №13-14. – С. 10-21.
128. Єсаулов А.О. Контроль навчальних досягнень студентів: (теоретично-метод. аспект) / А.О. Єсаулов; Нац. аграр. ун-т. – К., 2005. – 148 с.
129. Жилина А.И. Модель управления подготовкой руководящих кадров системы образования в регионе / А.И. Жилина. – Спб.: ИОВ РАО, 1999. – 197 с.
130. Жилина А.И. Теория и практика управления профессиональной подготовкой и карьерой руководителей системы образования: монографія / А.И. Жилина. – Спб.: ИОВ РАО, 2001 – 360 с.
131. Жовта І. Понад чотири тисячі старшокласників, які цього року закінчують школу, взяли участь у сертифікаційно-зовнішньому тестуванні / І. Жовта // Освіта України. – 2003. – № 34. – С. 3.
132. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти: Наук.-метод. вид. / В.С. Журавський, М.З. Згуровський; М-во освiти i науки України; Нац. техн. ун-т України "Київ. полiтехн. iн-т". – К.: Полiтехнiка, 2003. – 195 с.
133. Завацький В.І. До питання гуманізації навчання спеціалістів фізичної культури в умовах вищого навчального закладу / В.І. Завацький, В.І. Маковецький // Підготовка спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні: Матеріали конф. / Упорядники: В.І.Завацький та ін. – Луцьк, 1994. – С. 447-449.
134. Завгородня Н. Моделювання в управлінні – цілеспрямована організація педагогічної діяльності / Н. Завгородня // Директор школи: (Шкільний світ). – 2005. – № 8. – С. 3-5.
135. Завлин П.Н. Труд в сфере науки / П.Н. Завлин, А.И. Щербаков, М.А. Юдилевич. – Новосибирск, 1971. – С. 297-345.
136. Зайчикова Т.Н. Формирование системы мониторинга уровня предметных достижений учащихся: [Тестирование по географии в сред. шк. Ниж. Новгорода] / Т.Н. Зайчикова // Стандарты и мониторинг в образовании. – 1999. – N 6. – С. 36-43.
137. Зарецкая И.И. Коммуникативная культура педагога и руководителя / И.И. Зарецкая. – М.: Сентябрь, 2002. – 160 с.
138. Згуровський М.З. Стан та завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу / М.З. Згуровський. – К.: ІВЦ «Вид-во «Політехніка»», 2004. – 76 с.
139. Зеер Э.Ф. Психология личностно ориентированного профессионального образования / Э.Ф. Зеер. – Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. проф.-пед. ун-та, 2000. – 258 с.
140. Зеленський К.В. Рейтингова оцінка професійної діяльності викладачів / К.В. Зеленський // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. – 2005. – N3. – С. 64-70.
141. Зиновьев С.И. Учебний процес в советской высшей школе / С.И. Зиновьев. – М.: Высшая школа, 1968. – 356 с.
142. Зиновьев Ф.В. Управление персоналом: Учеб. пособие для студентов экон. специальностей / Ф.В. Зиновьев, И.Ф. Зиновьев. – Симферополь: Таврия, 2003. – 203 с.
143. Зінченко О.П. Використання системи швидкого тестування RTS: Метод. рекомендації для викладачів вищих навч. закладів / О.П. Зінченко, В.Л. Крюков. – Луцьк: Вид-ня РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім.. Лесі Українки, 2004. – 44 с.
144. Золотарева О.Л. Управление открытой (сменной) общеобразовательной школой с начальной профессиональной подготовкой, работающей в режиме развития / О.Л. Золотарева; Муницип. образоват. учреждение «Открытая (смен.) общеобразоват. шк. N 4»; Муницип. образоват. учреждение доп. проф. образования «Институт повышения квалификации» (МОУ ДПО ИПК). – Новокузнецк: Изд-во МОУ ДПО ИПК, 2004. – 26 с.
145. Зюзюков А.В. Оптимизация профессиональной подготовки студентов-спортсменов в высших учебных заведениях / А.В. Зюзюков // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2005. – N 22. – С. 35-38.
146. Иваненко А.С. Метод контроля текущей успеваемости студентов при помощи ЭЦВМ / А.С. Иваненко, Э.В. Терентьев // Проблемы высшей школы. – К.: Вища шк., 1975. – Вы