Тирон Ірина Володимирівна. Експресивний синтаксис у дискурсі англомовної блогосфери

brief description

Тирон Ірина Володимирівна. Експресивний синтаксис у дискурсі англомовної блогосфери.- Дис. канд. філол. наук: 10.02.04, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2013.- 231 с.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ТИРОН Ірина Володимирівна
УДК 811.11Г367’42:004.774.6БЛОГ
ЕКСПРЕСИВНИЙ СИНТАКСИС У ДИСКУРСІ АНГЛОМОВНОЇ БЛОГОСФЕРИ
Спеціальність 10.02.04 - германські мови
ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Науковий керівник: Малікова Ольга Валеріївна кандидат філологічних наук, доцент
Київ - 2013

ЗМІСТ

.4
ВСТУП
РОЗДІЛ І. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО МЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ
1.1. Медійний дискурс як об’єкт лінгвістичних досліджень 12
1.2. Медійний дискурс у віртуальному просторі 19
1.2.1. Медійний текст у мережі Інтернет 25
1.2.2. Мультимедійність як ознака сучасного медійного дискурсу 32
1.2.3. Інтерактивність сучасного медійного дискурсу 35
1.3. Блог як новий жанр сучасного медійного дискурсу 38
1.4. Мікроблог як новий жанр сучасного медійного дискурсу 43
1.5. Методологія дослідження експресивності у медійному дискурсі 50
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 62
РОЗДІЛ ІІ. КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ СИНТАКСИЧНИХ ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ ЕКПРЕСИВНОСТІ У БЛОГАХ СУЧАСНОГО МЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ 65
2.1. Прагмалінгвістична спрямованість парцеляції в блогах 65
2.1.1. Функція актуалізації комунікативно-значеннєвих
елементів 65
2.1.2. Функція підвищення динамізації висловлювань 79
2.2. Прагмалінгвістична спрямованість еліптичних речень у блогах 82
2.2.1. Функція компресії та актуалізації інформації 82
2.2.2. Функція вираження емоцій 88
2.3. Прагмалінгвістична спрямованість парентетичних конструкцій 93
2.3.1. Функція уточнення і деталізації інформації 93
2.3.2. Функція діалогізації монологічного мовлення 97
2.4. Прагмалінгвістична спрямованість синтаксичного повтору 100
2.4.1. Функція посилення емоційної напруженості 100
2.4.2. Функція підвищення динамізації висловлювання 105 
2.5. Прагмалінгвістична спрямованість синтаксичних засобів вираження експресивності у взаємодії з параграфемікою 111
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 130
РОЗДІЛ ІІІ. КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СИНТАКСИЧНИХ ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ ЕКСПРЕСИВНОСТІ У МІКРОБЛОГАХ СУЧАСНОГО МЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ 133
3.1. Прагмалінгвістична спрямованість еліптичних речень у мікроблогах 133
3.1.1. Функція підвищення інформативності та
фактологічності 133
3.1.2. Функція імітації розмовності 138
3.2. Прагмалінгвістична спрямованість номінативних речень у мікроблогах 144
3.2.1. Функція актуалізації комунікативно-значеннєвих
елементів 144
3.2.2. Функція вираження позитивної чи негативної оцінки 151
3.3. Прагмалінгвістична спрямованість комунікативного типу речення у мікроблогах 154
3.3.1. Функція посилення авторських емоцій 154
3.3.2. Промоційна функція 165
3.4. Прагмалінгвістична спрямованість синтаксичних засобів вираження експресивності у взаємодії з параграфемікою 169
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ 175
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 177
181
212
228
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОДАТКИ

Вступ
Пришвидшений темп сучасного життя, зростання ролі новітніх інформаційних технологій, потреба у швидкому та ефективному обміні інформацією зумовили інтеграцію ЗМІ в інтернет-простір. Поширення інформації через нові канали - веб-сайти ЗМІ, соціальні мережі, відеохостинг Youtube - впливають на організацію сучасного медійного дискурсу.
Про зростання наукового інтересу до дослідження стилістичних і лінгвопрагматичних особливостей сучасного медійного дискурсу свідчать праці вітчизняних і зарубіжних вчених: Т. Г. Добросклонська [60-62],
Л. О. Кудрявцева [122], С. І. Потапенко [160], К. С. Серажим [171],
В. О. Тиригіна [203], Н. В. Чичеріна [218], А. Г. Шиліна [225], M. Bednarek [239], M. Macdonald [283], D. Machin, Th. van Leeuwen [284], D. Matheson [287], A. O’Keeffe [294], W. Teubert [311]. Така ситуація зумовлена низкою причин, найголовніші з них - конвергентність, дигіталізація та глобалізація сучасного англомовного медійного дискурсу.
Процес інтегрування гуманітарних та соціальних дисциплін спричинив розширення сфери інтересів лінгвістів і періорієнтацію сучасних мовознавчих досліджень у напрямку дискурсивного аналізу (Н. Д. Арутюнова [11], А. Д. Бєлова [26], В. Г. Борботько [28], В. І. Карасик [88], T. van Dijk [256¬258], G. Brown, G. Yule [245], Th. van Leeuwen [279], K. Hengeveld, J. Lachlan Mackenzie [266], M. Macdonald [283], N. Fairclough [260, 261], R. Jackendoff [267], H. Schnelle [305], A. Miller [288]) й актуалізували необхідність вивчення різних аспектів дискурсу із залученням комунікативно-прагматичного виміру.
Реалізація сучасного англомовного медійного дискурсу в інтернет- просторі спричинила популярність блогів і мікроблогів ЗМІ, що свідчить про глобалізаційні процеси в інформаційному полі. Для блогів і мікроблогів сучасного медійного дискурсу характерне активне використання синтаксичних засобів вираження експресивності, які в поєднанні з лексичними та параграфемними засобами дозволяють швидко і максимально ефективно реалізувати комунікативні наміри адресанта: поділитися враженнями, думками, висловити ставлення до певних подій чи явищ або їх особисту оцінку, спонукати до дії, переконати, заохотити, акцентувати увагу, нагадати, вразити тощо. Синтаксичні одиниці беруть участь у вираженні тонких стилістичних нюансів та емоцій, у переходах від одного стилю викладу до іншого, у розподілі смислових акцентів, що сприяє досягненню комунікативної мети і підвищує ефективність комунікації. Інтенсивність, емоційна напруженість, динамізм розгортання дискурсу знаходять своє вираження передусім у стилістично маркованих фігурах експресивного синтаксису.
Теоретичні і практичні здобутки сучасних мовознавчих студій створюють підґрунтя для детального аналізу закономірностей функціонування мовних одиниць, які розкривають свій експресивно-стилістичний і прагматичний потенціал у процесі дискурсивної реалізації.
Продуктивний розвиток таких напрямів сучасного мовознавства як комунікативна лінгвістика, дискурсологія, жанрологія, прагмалінгвістика значно розширив коло питань, які входять до сфери стилістичного дослідження і відкрив нові грані вивчення мовних фактів, що розглядаються в аспекті функціональної та контекстної актуалізації мовних одиниць. Дослідження експресивно-стилістичних можливостей мовних одиниць з урахуванням складності взаємовідношень між граматичною формою та її експресивно- стилістичним і прагматичним навантаженням презентує особливий рівень лінгвістичного аналізу, який виходить за межі стандартної граматики, стилістики і прагматики. Мовні одиниці реалізують свої категоріальні, концептуальні, формально-структурні, морфологічні, стилістичні властивості в актах спілкування, у процесах комунікації, в дискурсі. Звісно, статус мовної одиниці не вичерпується описом її статичної ролі, навіть якщо її роль дуже значна, а інформація, яку вона містить, дуже важлива. Дискурсотвірний, жанротвірний, експресивно-стилістичний, прагматичний потенціал одиниць мови спирається не лише на їх статус у системі мови, а й на глибинні когнітивні категорії, які формуються у свідомості людини. Із цього погляду з’ясування закономірностей функціонування одиниць мови, а також дослідження жанрово-стилістичних, дискурсивних і прагматичних особливостей їх використання передбачає поєднання системоцентричного та антропоцентричного підходів до вивчення мови, дозволяє поглибити знання про загальнотеоретичну і динамічну сутність одиниць різних мовних рівнів і варіанти їх інтерпретації в реальних контекстах функціонування.
Явища експресивного синтаксису органічно пов’язані зі структурою образно-аналітичного мислення і набувають стилістичного і комунікативно - прагматичного значення в жанрах сучасного медійного дискурсу, що відрізняються експресивністю, інформативністю, емоційною напруженістю, оцінністю, аргументативністю, різноманітністю і варіативністю.
Дослідження засобів вираження експресивності, запропоновані вітчизняними і зарубіжними вченими (Г. М. Акімова [2], О. В. Александрова [3], І. В. Арнольд [10], Ш. Баллі [18], М. М. Кожина [101], О. А. Косторова [115], В. А. Маслова [137], В. Матезіус [138], В. М. Телія [189-191], Р. О. Якобсон [232] становлять ґрунтовну теоретичну та емпіричну базу для подальшого лінгвістичного вивчення синтаксичних засобів вираження експресивності на матеріалі сучасної англійської мови.
Актуальність дисертаційної праці зумовлена необхідністю поглибленого вивчення експресивного синтаксису в нових формах реалізації медійного дискурсу - блогах і мікроблогах. Її важливість визначається поглибленою увагою сучасного мовознавства до питань забезпечення ефективності мовленнєвої діяльності, потребою вивчення мови масової комунікації як засобу формування суспільної думки і механізму реалізації мовленнєвого впливу на масову свідомість.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дослідження виконано відповідно до комплексної наукової теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розвиток і взаємодія мов і літератур в умовах глобалізації”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (код 06 БФ 044-01). Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 4 від 23 листопада 2009 року) та відредаговано на засіданні вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 4 від 27 лютого 2014 року).
Метою дослідження є комплексний аналіз структурно-семантичних, стилістичних, комунікативно-прагматичних особливостей засобів вираження експресивного синтаксису в блогах і мікроблогах сучасного англомовного медійного дискурсу.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
S проаналізувати положення сучасної медіалінгвістики, дискурсології, жанрології з метою визначення понять “медійний дискурс”, “віртуальний медійний дискурс”, “мова ЗМІ”, “блог”, “мікроблог”;
S окреслити здобутки у сфері дослідження категорії експресивності в сучасному мовознавстві; встановити співвіднесеність понять “експресивність”, “емотивність”, “емфатичність”, “емоційність”, “інтенсивність”;
S провести інвентаризацію синтаксичних засобів вираження експресивності, що використовуються в блогах і мікроблогах сучасного віртуального медійного дискурсу, здійснити їх детальний лінгвістичний аналіз і виявити їхні основні прагматичні функції;
S схарактеризувати особливості взаємодії синтаксичних засобів вираження експресивності з параграфемікою в блогах і мікроблогах;
S визначити варіативність комунікативно-прагматичного
навантаження синтаксичних засобів вираження експресивності в блогах і мікроблогах сучасного віртуального медійного дискурсу.
Об’єктом дослідження є синтаксичні засоби вираження експресивності в блогах і мікроблогах сучасного віртуального медійного дискурсу.
Предметом дослідження є комунікативно-прагматичні особливості використання синтаксичних засобів вираження експресивності в блогах і мікроблогах сучасного віртуального медійного дискурсу.
Матеріалом дослідження є 3000 текстів блогів, розміщених на веб¬сайтах англомовних інтернет-видань і служб новин (http://edition.cnn.com/,
http://cosmopolitan.com/. http://glamour.com/. http: //www. nytimes. com/,
http://www. perezhilton.com та ін.) і 2000 повідомлень у мікроблогах англомовних періодичних видань у Твіттері (https://twitter.com/Cosmopolitan. https://twitter.com/Glamourmag. http://muckrack.com/та ін.) загальною кількістю 10 000 сторінок.
Для реалізації поставлених завдань у роботі використано сукупність методів дослідження, спрямованих на досягнення максимального ступеня вірогідності результатів: 1) метод індуктивного і дедуктивного аналізу й синтезу - для теоретичного узагальнення і формування висновків; 2) гіпотетико-дедуктивний метод - для підтвердження на ілюстративному матеріалі висунутих гіпотез про комунікативно-прагматичні, жанрово- стилістичні, композиційно-структурні особливості блогів і мікроблогів медійного дискурсу; 3) системний метод - для проведення інвентаризації та систематизації мовних і позамовних засобів вираження експресивності, які використовуються у взаємодії; 4) методи прагмалінгвістичного аналізу - для дослідження комунікативно-прагматичного навантаження засобів вираження експресивності; 5) метод дискурс-аналізу - для вивчення специфіки дискурсивної реалізації синтаксичних засобів вираження експресивності; 6) структурно-семантичний, лексико-граматичний, стилістичний, синтаксичний методи аналізу - для виявлення структурно-семантичних, лексико- граматичних, стилістичних і синтаксичних особливостей засобів вираження експресивності.
Наукова новизна дослідження полягає у виявленні специфіки функціонування засобів вираження експресивності в блогах і мікроблогах сучасного віртуального медійного дискурсу. З цією метою було
S проаналізовано структурно-композиційні, експресивно-стилістичні особливості блогів на веб-сайтах електронних ЗМІ та мікроблогів у Твіттері; з’ясовано вплив специфіки цих жанрів на вибір мовних і позамовних засобів вираження експресивності;
S виявлено й схарактеризовано особливості моделей взаємодії засобів вираження експресивності в блогах сучасного медійного дискурсу;
S здійснено системний аналіз використання синтаксичних засобів вираження експресивності у взаємодії з параграфемікою в блогах сучасного медійного дискурсу;
S розглянуто синтаксичні та параграфемні засоби вираження експресивності в мікроблогах сучасного медійного дискурсу.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що її положення та висновки є внеском у розробку питань сучасної медіалінгвістики, теорії дискурсу, лінгвістичної генології, прагмалінгвістики, теорії комунікації, теоретичної граматики, стилістики, зокрема експресивного синтаксису. Результати дослідження поглиблюють і доповнюють наявні теоретичні знання про ефективну взаємодію вербальних і невербальних засобів вираження експресивності, про обумовленість їх вибору композиційно-структурною та комунікативно-прагматичною специфікою блогів і мікроблогів сучасного віртуального медійного дискурсу, про вплив на формування розгляданих засобів таких особливостей сучасного медійного дискурсу, як інтерактивність, мультимедійність, гіпертекстуальність.
Практична цінність роботи зумовлена можливістю використання її основних положень та висновків в університетських курсах стилістики, граматики англійської мови, у спецкурсах з теорії комунікації, риторики, лінгвістичної генології, лінгвопрагматики, а також на практичних заняттях з англійської мови, зокрема для вивчення віртуальної комунікації у сфері ЗМІ.
Положення, що виносяться на захист:
1. Тексти блогів сучасного віртуального медійного дискурсу характеризуються інформативністю, емоційною напруженістю, прагматичною впливовістю і підвищеною експресивністю, яка реалізується сукупністю мовних одиниць, зокрема синтаксичних у взаємодії з лексичними і параграфемними засобами, що виявляють потужний експресивно-стилістичний потенціал.
2. Використання парцеляції, еліптизації, парентез та синтаксичного повтору у блогах сучасного віртуального медійного дискурсу забезпечує інтенсифікацію та актуалізацію прагматично важливих компонентів змісту висловлювання, підвищує динамічність розгортання та компресію викладу інформаційного повідомлення.
3. Характерним для блогів сучасного віртуального медійного дискурсу є взаємодія синтаксичних конструкцій із параграфемікою, що розширює, доповнює, розгортає та нашаровує відтінки прагматичних значень, а також підсилює, увиразнює, інтенсифікує іллокутивну силу висловлювання.
4. Специфіка мікроблогу Твіттер, що уможливлює швидкісну передачу інформації за допомогою короткого текстового формату до 140 знаків, зумовлює широке використання еліптичних і номінативних речень, які визначають емоційну насиченість та емфатичну акцентованість, забезпечують увиразнення повідомлень у мікроблогах сучасного віртуального медійного дискурсу і сприяють підвищенню інформативності та фактологічності, імітації розмовності, актуалізації комунікативно-значеннєвих елементів, вираженню позитивної чи негативної оцінки.
5. Інтерактивність Твіттеру зумовлює поширеність використання різних комунікативних типів речень, зокрема розповідно-окличних, питальних, питально-окличних та спонукальних речень, що сприяє вираженню авторських емоцій і привертає увагу шляхом промоції власних інформаційних джерел. Твіттер сприяє активній участі онлайн-читачів в обговоренні подій світу.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та практичні результати дисертації були висвітлені на міжнародних конференціях, зокрема на: III Міжнародній науковій конференції “Іноземна філологія у XXI столітті” (Запоріжжя, 9-10 квітня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції “Думка й слово: традиції О. О. Потебні й сучасна філологічна наука (до 175-річчя О. О. Потебні)” (Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 21 жовтня 2010 р.);
Міжнародній науковій конференції до 80-річчя від дня народження професора С. В. Семчинського (Київ, КНУ імені Тараса Шевченка,19-20 травня 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених, ад’юнктів, слухачів, курсантів і студентів “Сучасні проблеми розбудови Збройних сил України” (Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 26 квітня 2013 р.).
На основі результатів дослідження були прочитані лекції для магістрів зі спеціальності “Мова та література (англійська)” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Положення дисертації висвітлені в п’яти наукових статтях (виконаних одноосібно), опублікованих у фахових виданнях МОН України, а також в одній статті, надрукованій у закордонному виданні.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, переліку використаної літератури, джерел ілюстративного матеріалу, додатків. Загальний обсяг роботи становить 228 сторінок (із них - 180 сторінок основного тексту).

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що дигіталізація і конвергенція сучасного інформаційно-комунікативного простору впливають на організацію сучасного англомовного медійного дискурсу. Бурхливий розвиток електронних ЗМІ, створення інформаційних інтернет-порталів, інтеграція ЗМІ із соціальними мережами свідчить про глобалізацію та демократизацію сучасного медійного дискурсу.
Мультимедійність, гіпертекстуальність та інтерактивність медійного дискурсу дають підстави розглядати медійний дискурс як складну систему мовленнєвої діяльності, що реалізується за допомогою виробництва, збереження та трансляції інформації за допомогою мережі Інтернет.
Цифровий формат медійного дискурсу сприяє активному розвиткові блогосфери англомовного дискурсу. Поява веб-сторінок ЗМІ, створення офіційних акаунтів в соціальних мережах, бурхливий розвиток блогів та мікроблогів є наслідком дигіталізації та конвергенції сучасного медійного дискурсу.
Блоги і мікроблоги сучасного віртуального медійного дискурсу характеризуються активним використанням синтаксичних засобів вираження експресивності. У даному дослідженні експресивність розуміється як прагматична категорія, що реалізується сукупністю мовних одиниць, зокрема синтаксичних у взаємодії з лексичними і параграфемними, які передають експресивно-стилістичний і прагматичний потенціал і використовуються як засоби вираження суб’єктивної оцінки, ставлення мовця до змісту висловлювання та / або адресата, а також як засоби посилення емоційного впливу на адресата і здійснення перлокутивного ефекту.
Бажання досягти комунікативної мети та справити максимально ефективний прагматичний вплив на читача спричиняє використання —рубаного” синтаксису у блогах, зокрема парцеляції та еліпсису. Блоги засвідчують активну взаємодію синтаксичних конструкцій у наслідок якої поглиблюються відтінки прагматичних значень, а також підсилюється, увиразнюється іллокутивна сила висловлювання.
Парцельовані конструкції, наявні у блогах, є ефективним засобом створення експресивності. Використання цих конструкцій дозволяє авторові виокремити найбільш значущі (з його точки зору) частини висловлювання, зробити повідомлення максимально інформативним, виразним, стислим, лаконічним, посилити його іллокутивну силу та привернути увагу онлайн- читачів. Підвищеної експресивності набувають парцельовані конструкції, які вживаються у поєднанні з іншими засобами експресивного синтаксису (парцеляція + полісиндетон, парцеляція + полісиндетон + синтаксичний повтор, парцеляція + полісиндетон + синтаксичний повтор та ін.).
Поширеність еліптичних конструкцій у блогах зумовлена тим, що вони є ефективним засобом виокремлення з усього тексту окремого слова, фрази чи цілого речення, які несуть основне смислове і прагматичне навантаження, що дає можливість посилити емфатичність, виразність, запам’ятовуваність інформації висловлювання та зробити його емоційно забарвленим і сенсаційним. Еліптичні конструкції у взаємодії з іншими синтаксичними засобами вираження експресії підсилюють прагматичний ефект (еліптичне речення + паралелізм, еліптичне речення + номінативне речення, еліптичне речення + приєднувальна конструкція + синтаксичний повтор та ін.).
Використання парентез дає можливість авторові блогу в експресивній формі висловити своє ставлення до певної події, дати їй оцінку (позитивну/негативну). Парентетичні конструкції в блогах виконують низку прагматичних функцій, зокрема функції уточнення та деталізації інформації. Парентези також виступають засобом діалогізації, створюючи ефект “діалогу”, що допомагає авторові здійснювати психологічний вплив на онлайн читача. Використання парентетичних конструкцій у взаємодії з іншими засобами вираження експресивності підсилює іллокутивну силу висловлювання, забезпечуючи ефективне досягнення комунікативної мети, здійснення перлокутивного ефекту. Виокремлення парентез різними пунктуаційними знаками дає можливість авторові актуалізувати смисловий аспект фактуальної інформації, акцентувати найбільш важливу з його точки зору частину повідомлення, зосередити на ній увагу онлайн-читача, надати їй яскравого емоційного забарвлення.
Синтаксисний повтор є поширеним засобом експресивного вираження власних думок у блогах, що в поєднанні з іншими синтаксичними засобами створює потужний прагматичний і психологічний вплив на читача, виступаючи інструментом переконання, інформування та реалізації власних комунікативних інтенцій.
Параграфемні засоби активно залучаються для оригінального та емоційно-експресивного представлення інформації в блогах. Широке шрифтове та колірне варіювання, графічні оказіоналізми, а також візуальне розбиття тексту забезпечує ефективність комунікації у блогосфері.
Для мікроблогів сучасного медійного дискурсу (за умов текстового обмеження до 140 знаків) характерним є використання еліптичних та номінативних речень, що сприяє, з одного боку, чіткому й лаконічному представленню власних повідомлень, а з іншого - їх динамічності та експресивності.
Засоби експресивного синтаксису набувають виразності завдяки їх взаємодії із параграфемікою. Виокремленні курсивом, жирним шрифтом, капіталізацією чи кольором, синтаксичні конструкції отримують додаткове візуальне увиразнення.
Для мікроблогів сучасного медійного дискурсу (за умов текстового обмеження до 140 знаків) характерним є використання еліптичних та номінативних речень, що сприяє, з одного боку, чіткому й лаконічному представленню власних повідомлень, а з іншого - їх динамічності та експресивності.
Інтерактивна природа Твіттеру зумовлює широке вживання розповідних окличних, питальних, питально-окличних та спонукальних речень. Надмірне використання пунктуаційних знаків у мікроблогах слугує передусім засобом вираження емоцій онлайн-мовця.
Для мікроблогів сучасного медійного дискурсу притаманним є використання смайликів у вигляді крапок та ком; математичних знаків, що сприяють компресивному представленню інформації; та інших специфічних знаків, що можуть використовуватися без вербального супроводу.
Результати дослідження відкривають перспективу подальших наукових розвідок, зокрема вивчення лексичних, синтаксичних та параграфемних засобів вираження експресивності не лише в медійному, а й в інших типах дискурсу.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Айрапетова И. Р. Эллиптическое предложение в тексте (на материале английского и русского языков): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / И. Р. Айрапетова. - М.,1992. - 26 с.
2. Акимова Г. Н. Новое в синтаксисе современного русского языка / Галина Николаевна Акимова. - М.: Высшая школа, 1990. - 168 с.
3. Александрова О. В. Проблемы экспрессивного синтаксиса / О. В. Александрова. - М.: Высшая школа, 1984. - 211 с.
4. Александрова О. В. Язык средств массовой информаци как часть коллективного пространства общества / О. В. Александрова // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: учеб. пособие: [Сб. ст.] / Моск. гос. ун¬т им. М. В. Ломоносова, Филол. фак.; [Отв. ред. М. Н. Володина]. - М.: Изд-во МГУ, 2003. - 456 с.
5. Алефиренко Н. Ф. Медиадискурс - modus vivendi на рубеже XX -XXI вв. / Н. Ф. Алефиренко // Вестн. Вят. гос. гуманит. ун-та. - Киров, 2009. - № 4 (2). - С.30-33.
6. Андросова Ф. С. Авторская пунктуация в художественном тексте (на примере произведений А. Будара и Ж. Дюмулена)/ Ф. С. Андросова // Научный журнал КубГАУ. - Краснодар, 2011. - №68 (04). - С. 17-27.
7. Анисимова Е. Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов): Уч. пособие для студ. фак. иностр.яз. вузов/ Е. Е. Анисимова. - М.: Издательский центр —Академия”, 2003. - 128 с.
8. Анненкова И. В. Медиадискурс в фокусе неориторики / И. В. Анненкова // Журналистика и медиаобразование-2010: Сб. тр. IV Международной научно-практической конференции (Белгород, 22-24 сентября 2010 г.). - Белгород: Изд-во «БелГУ», 2010. - С. 354-361.
9. Антонова Л. Г. Современные коммуникативные процессы / Антонова Л. Г. - Ярославль: Изд-во ЯГПУ, 2009. - 61 с.
10. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка / Ирина Владимировна Арнольд. -М.: Просвещение, 1990. - 304 с.
11. Арутюнова Н. Д. Дискурс / Н. Д. Арутюнова // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. - М.: „Совецкая Энциклопедия”, 1998. - С.136-137.
12. Астафурова Т. Н. Структурно-семантические и функциональные особенности телескопических единиц в массово-информационном дискурсе (на материале англоязычной прессы) / Т. Н. Астафрова, О. Н. Сухорукова // Вестник Волгоградского государственного университета. - 2005. - № 4. - С.130-134.
13. Атабекова А. А. Лингвистический дизайн WEB-страниц (сопоставительный анализ языкового оформления англо- и русскоязычный web- страниц) / Анастасия Анатолиевна Атабекова. - М.: Изд-во РУДН, 2003. - С. 8-49.
14. Атягина А. П. Языковая компрессия в Twitter [Электронный ресурс] /
А. П. Атягина // „Медиаскоп”. Электронный научный журнал факультета журналистики МГУ имени М. В. Ломоносова. - М., 2012. - Режим доступа: http://mediascope.ru/node/1136.
15. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Изд-е 3 стереотипное / Ольга Сергеевна Ахманова. - М.: КомКнига, 2005. - 576 с.
16. Ахренова Н. А. Лингвистические особенности микроблогов / Наталья Александровна Ахренова // Альманах современной науки и образования. - Тамбов: Грамота, 2011. - № 9 (52). - С.119-122.
17. Баймухаметова К. И. Структурно-семантические и прагматические характеристики эллипсиса во французском языке (на материале французской прессы): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.05. „Романские языки” / К. И. Баймухаметова. - М., 1997. - 25 с.
18. Балли Ш. Французская стилистика / Шарль Балли. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1961. - 394 с.
19. Баранов А. Н. Воздействующий потенциал варьирования в сфере метаграфемики / А. Н. Баранов, П. Б. Паршин // Проблемы эффектности речевой коммуникации. - М.: ИНИОН, 1989. - С. 41-155.
20. Баранова Е. А. Особенности развития газетных редакций в условиях медиаконвергенции: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.01.10 „Журналистика” / Е. А. Баранова. - М., 2011. - 25 с.
21. Бартенева М. Ю. Синтаксические и семантико-стилистические средства организации текста современной художественной прозы: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : 10.02.01 „Русский язык” / М. Ю. Бартенева. - Махачкала, 2000. - 25 с.
22. Бархударов Л. С. Структура простого предложения современного английского языка / Л. С. Бархударов. - М.: Высшая школа, 1966. - 199 с.
23. Баскакова Е. С. Экспрессивные синтаксические конструкции перевод, их влияние на скрытые характеристики текста (на материале М. Булгакова “Мастер и Маргарита” и его перевод на английский язык): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 “Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание” / Е. С. Баскакова. - Тюмень, 2009. - 23 с.
24. Батманова С. Г. Электронные СМИ. Принципы создания эффективных текстов в интернет журналистике [Электронный ресурс] / С. Г. Батманова. - Режим доступа: http://www.socprob.ru/mdex.php?option=com content&view=article&id=491: 2012-02-29-09-11-58&catid=60:2012-02-28-13-11-47.
25. Белова А. Д. Визуализация товаров в современной рекламе как составная креолизации коммуникативного пространства / А. Д. Белова // Лінгвістика XXI століття: нові дослідження та перспективи. - К.: Логос, 2012. - С.
42-50.
26. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации: дис. ... доктора филол. наук: 10.02.04 / Алла Дмитриевна Белова. - К., 1998. - 443 с.
27. Болотов В. И. Эмотивность текста в аспектах языковой и неязыковой вариативности (основы эмотивной стилистики текста) / В. И. Болотов. - Ташкент: Фан, 1981. - 116 с.
28. Борботько В. Г. Принципы формирования дискурса: от
психолингвистики к лингвосинегретике. Изд. 3-е, испр. / Владимир Григорьевич Борботько.- М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. - 228 с.
29. Будниченко Л. А. Экспрессивная пунктуация в публицистическом тексте (на материале языка газет): дис. ... доктора филол. наук: 10.02.04 / Лариса Александровна Будниченко. - СПб., 2004. - 283с.
30. Бурштейн А. Реальность мифа. Глава третья. Формула внушения [Электронный ресурс] / А. Бурштейн, В. Левит. - 2003. - Режим доступа: http://poetical .narod.ru/statii b/rm 13.htm.
31. Валгина Н. С. Теория текста / Н. С. Валгина. - М.: Логос, 2003. - 280 с.
32. Вахитова Г. В. Модели передачи экспрессивности в юридическом тексте / Г. В. Вахитова // Вестник Бакширского университета. - 2007. - № 3. - С. 110-112.
33. Веденина Л. Г. Пунктуация французского языка / Веденина Л. Г. - М.: Высшая школа, 1975. - 168 с.
34. Виноградов В. В. Проблемы русской стилистики / Виктор Владимирович Виноградов. - М.: Высшая школа, 1981. - 320 с.
35. Володина М. Н. Проблемы современного русского языка в зеркале
СМИ [Электронный ресурс] / М. Н. Володина. - Режим доступа:
http://www.philol.msu.ru/~rly/science/smi/.
36. Володина М. Н. Язык СМИ - основное средство воздействия на массовое сознание [Электронный ресурс] / М. Н. Володина. - Режим доступа: http://evartist.narod.ru/text12/03.htm# top.
37. Володина М. Н. Язык СМИ и информационно-языковая экология общества / М. Н. Володина // Язык и дискурс средств массовой информации в XXI веке. - М.: Академический Проект, 2011. - С. 6-19.
38. Волосенко І. В. Тематичні характеристики молодіжних блогів Німеччини / І. В. Волосенко // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр., М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. нац. лінг. ун-т./ відп. ред. Н.М. Корбозерова. - К.: Вид. Центр КНЛУ, Вип. 28. - С.110 -115.
39. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Вольф Е. М. - М.: Едиториал УРСС, 2002. - 280 с.
40. Воробьева О. П. Выразительные средства синтаксиса / О. П. Воробьева // Стилистика английского языка. - Киев: Вища школа, 1984.
41. Воротникова Ю. С. Реализация новостного дискурса в англоязычных СМИ: дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.04 / Юлия Сергеевна Воротникова. - СПб., 2005. - 212 с.
42. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского язика / Владимир Григорьевич Гак. - М.: Высш. шк., 1979. - 304 с.
43. Галкина-Федорук Е. М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке / Евдокия Михайловна Галкина-Федорук // Сборник статей по языкознанию, посвященный 60-летию акад. Виноградова. - М.: МГУ, 1958. - С.103-125.
44. Говорухина О. Н. Электронно-речевой жанр „фиче” как условие реализации компьютерного гипертекста (на материале британской публицистической интернетики) / О. Н. Говорухина // Вестник МГОУ. Серия „Лингвистика”. - М., 2012. - № 2. - С. 99-105.
45. Голубева И. В. Особенности выражения языковой личности в электронном общении / И. В. Голубева, О. А. Левоненко // Вестник ВолГУ. Серия 2.- Волгоград, 2008. -№1 (7). - С.12-16.
46. Горбунова А. В. Формирование навыков использования средств речевой выразительности у будущих журналистов : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения и воспитания” / А. В. Г орбунова. - Нижний Новгород, 2005. - 23 с.
47. Горошко Е. И. Политический блоггинг в глобальной и локальной перспективах / Е. И. Горошко // Вісник Одеського національного університету. Сер. «Соціологія і політичні науки». - Одеса, 2009. - Т. 14, вип.13. - С. 335-345.
48. Горошко Е. И. „Чирикающий” жанр 2.0 Твиттер или что нового
появилось в виртуальном жанроведении / Е. И. Горошко // Вестник Тверского
государственного университета. - Тверь, 2011. - № 3. - С.11-21.
49. Горошко Е. И. Влияние социальных медиа и коммуникативные процессы / Е. И. Горошко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия „Философия. Социология”. - Симферополь, 2010. - Том 23 (62). - №3. - С. 111-117.
50. Горошко Е. И. Теоретический анализ Интернет-жанров: к описанию проблемной области [Электронный ресурс] / Е. И. Горошко // Жанры речи: Сборник науч. ст. - Саратов: Изд-во ГосУНЦ „Колледж”, 2007. - Вып. 4. - Режим доступа: http: //www.textology .ru/articl e.aspx?aId=77.
51. Горошко О. І. Новий конвергентний жанр 2.0 - Твіттінг // О. І. Горошко // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. -Львів, 2011. - № 52. - С. 210- 223.
52. Горячева Н. Ю. Некоторые особенности реализации просодической категории выделенности в спонтанном звучащем тексте (на материале английского языка): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” // Н. Ю. Горячева. - М., 1999. - 16 с.
53. Григорьев В. П. Пунктуация / В. П. Григорьев // Краткая литературная энциклопедия. - М.: „Советская энциклопедия”, 1971. -Т.6. - С.81-82.
54. Гридин В. Н. Экспрессивность [Электронный ресурс] / В. Н. Гридин // Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: „Советская энциклопедия”, 1990. - Режим доступа: http://lingvisticheskiy-slovar.ru/description/ekspressivnost/745.
55. Давыдова М. М. Прагматические характеристики эллипсисов (на материале современного английского языка): автореф. дис. ... на соискание уч. степеня канд. филол. наук.: спец. 10.02.19 „Теория яыка” / М. М. Давыдова. - Курск, 2012. - 22 с.
56. Двойнишникова М. П. Поликодовый медиатекст в современном интернет-пространстве (на материале литературных интернет-пректов) / М. П. Двойнишникова, Д. А. Пелехов // Медиатекст как целевой элемент журналистского образования в условиях конвергенции СМИ: [монография] / под ред. Л. П. Шестеркиной. - Челябинск: РЕКПОЛ, 2013. - С. 49-59.
57. Дейк ван Т. А. Вопросы прагматики текста / Т. А. ван Дейк // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1978. - Вып. 8. - С.259-336.
58. Деминова М. А. Онтология современного медиатекста [Электронный ресурс] / М. А. Деминова // Российские СМИ и журналистика в новой реальности.
- С. 325-331. - Режим доступа:
http: //j ourn.igni. urfu. ru/index.php/component/content/article/418.
59. Дишкант Ю. Г. Синтаксическая экспрессивность окказионализмов [Электронный ресурс] / Ю. Г. Дишкант. - Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc gum/fd/2006 8/FI8 PDF/Dishkant.pdf.
60. Добросклонская Т. Г. Медиалингвистика: новая парадигма в изучении языка СМИ / Т. Г. Добросклонская // Язык и дискурс средств массовой информации в XXI веке / под. ред. М. Н. Володиной. - М.: Академический Проект, 2011. - С.63-72.
61. Добросклонская Т. Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ: современная английская медиаречь / Татьяна Георгиевна Добросклонская. - М., 2008. - 203 с.
62. Добросклонская Т. Г. Медиатекст: теория и методы изучения / Т. Г. Добросклонская // Вестник Московского университета. - М., 2005. - Серия 10. Журналистика, № 2. - С. 28-34.
63. Долгова О. В. Семиотика неплавной речи / Ольга Викторовна Долгова.
- М.: Высшая школа, 1978. - 264 с.
64. Дорожкин Ю. Интернет в избирательных кампаниях: современные особенности и функции / Ю. Дорожкин, Н. Соленникова // Власть: общественно-научный политический журнал. - М., 2007. - № 6 - С. 31-34.
65. Дудоладова О. В. Динаміка мовної репрезентації гендера в англійському публіцистичному дискурсі (друга половина XX ст. - початок XXI): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 „Германські мови” / О. В. Дудоладова. - Харків, 2003. - 31 с.
66. Елькина О. М. Блог как средство асинхронной веб-комуникации [Элетронный ресурс] / О. М. Елькина // Университетские чтения - материалы научно-методических чтений ПГЛУ. - Пятигорск: ПГЛУ, 2009. - Ч. V. - С. 180-184 - Режим доступа:
http://www.pglu.ru/lib/publications/University Reading/2009/V/uch 2009 V 00035.pdf
67. Емельянова Г. П. Визуализация как один из способов презентации граматики / Г. П. Емельянова // Материалы ежегодной научной конференции преподавателей и аспирантов в университете. - М.: МГЛУ, 2005. - Ч. 4. - 218 с.
68. Ефимов А. И. Стилистика художественной речи / Александр Иванович Ефимов. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1961. - 519 с.
69. Желтухина М. Р. О содержании дискурса масс-медиа /
М. Р. Желтухина // Вестник Луганского национального педагогического
университета имени Тараса Шевченко: Филологические науки. Ч.1. - Луганск: Изд-во ЛНПУ „Альма-матер”, 2007. - № 11 (128). - С. 27- 40.
70. Желтухина М. Р. Тропологическая суггестивность масс-медиального дискурса: О проблеме речевого воздействия тропов в языке СМИ [Монография] / Марина Ростиславовна Желтухина. - М.: ИЯ РАН, 2003. - 656 с.
71. Зайцева Т. Н. О некоторых грамматических тенденциях в развитии современного русского языка в СМИ / Т. Н. Зайцева // Материалы международной научно-технической конференции ААИ „Автомобиле- и тракторостроение в России: приоритеты развития и подготовка кадров”. - М.:МГТУ „МАМИ”, 2010. - С.402-404.
72. Западенко І., Мороз В. Можливості Twitter для журналістів [Електронний ресурс] / І. Западенко, В. Мороз // Онлайн посібник для журналістів з Twitter. - Режим доступу:http://civic.kmu.gov.ua/consult mvc kmu/uploads/attach- 578211759395.
73. Засурский Я. Н. Колонка редактора: медиатекст в контексте конвергенции / Я. Н. Заурский // Вестник Московского университета. - М., 2005. - Серия 10. Журналистика. - №2. - С. 3-6.
74. Звегинцев В. А. Семасиология / Владимир Андреевич Звегинцев. - М.: МГУ, 1957. - 323 с.
75. Зелепукин Р. О. Парцелляция в художественной прозе В. Токаревой: структура, семантика, текстообразующие функции: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец.10.02.01 „Русский язык”/ Р. О. Зелепукин. - М., 2007. - 17 с.
76. Иванов Л. Экспрессивность [Электронный ресурс] / Леон Иванов // Универсальная научно-популярная онлайн-энциклопедия „Кругосвет”. - Режим доступа:http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnyenauki/lingvistika/EKSPRESSIVNOS T.html?page=0,0.
77. Иванова А. И. «Мы и Россия сегодня»: лингвистический анализ Твиттер-платформы президента Дмитрия Медведева / А. И. Иванова // Политическая лингвистика. - М., 2011. - № 2. - С. 104 -107.
78. Иванова Е. В. Метафорическая концептуализация природных катастроф в экологическом дискурсе (на материале медийных текстов): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 „Теория языка” / Е. В. Иванова. - Челябинск, 2007. - 25 с.
79. Иванчикова Е. А. Парцелляция, ее комуникативно-экспрессивные и синтаксические функции / Е. А. Иванчикова // Русский язык и советское общество: Морфология и синтаксис современного русского литературного языка. - М., 1977. - С. 277-301.
80. Ильина И. А. Проблемы изучения и восприятия гипертекста в мультимедийной среде Интернет: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.01.10 „Журналистика” / И. А. Ильина. - М., 2009. - 25 с.
81. Интернет и электронные интерактивные медиа: исследования / Сборник Лаборатории медиакультуры, коммуникации, конвергенции и цифровых технологий / под ред. И. Засурского. - М.: Изд-во МГУ, 2007 - 262 с.
82. Казак М. Ю. Интертекстуальные модели медаитекстов / Мария Юрьевна Казак // Журналистика и медиаобразование: Сб. тр. Междунар. науч.- практ. конф. - Белгород, 2010. - С. 347-354.
83. Казак М. Ю. Медиатекст: сущностные и типологические свойства [Электронный ресурс]. / М. Ю. Казак // Global Media Journal. - 2011. - № 1. - Режим доступа: http: //discourseanalysis. org/ada6/st42. shtml.
84. Какорина Е. В. СМИ и интернет-коммуникация (области пересечения и проблемы взаимодействия) / Е. В. Какорина // Язык современной публицистики: C6. статей. 3-е изд. - М., 2008. - С. 67-98.
85. Калинин А. Н. Синтагматика и синтаксис парцеллированных
конструкций в современном английском языке: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские язики” / А. Н. Калинин. - Самара: СГПУ, 2005. - 24 с.
86. Калмыков А. А. Интерактивная гипертекстовая журналистика в
системе отечественных СМИ / Александр Альбертович Калмыков. - М.: Издательство ИПК работников ТВ и РВ, 2009. - 84 с.
87. Каражаев Ю. Д. Прагматическая направленность синтаксической
экспрессии / Ю. Д. Каражаев, К. Г. Джусоева // Проблемы экспрессивной стилистики. - Ростов-на-Дону: РГПИ, 1987. - С.18-23.
88. Карасик В. И. О типах дискурса. Языковая личность:
институциональный и персональный дискурс / Владимир Ильич Карасик. - Волгоград: Перемена, 2000. - С. 5-20.
89. Каркошко О. П. Парцелляция: структура, семантика, функция (на материале немецкого и русского языков): дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.19 / Оксана Петровна Каркошко. - Майкоп, 2011. - 186 с.
90. Карякина К. А. Актуальные формы и модели новых медиа: от понимания аудитории к созданию контента [Электронный ресурс] / К. А. Карякина // Электронный научный журнал МГУ имени М. В. Ломоносова «Медиаскоп». - М., 2010. - №1. - Режим доступа: http://mediascope.ru/node/524.
91. Карякина К. А. Особенности журналистского и пользовательского контента в Интернете: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.01.10 „Журналистика”/ К. А. Карякина. - Москва, 2011. - 24 с.
92. Кастельс М. Галактика Интернет / Мануэль Кастельс // перев. с англ.
А. Матвеева. - Екатеренбург: У-Фактория, 2004. - 328 с.
93. Кибрик А. А. Обосновано ли понятие «дискурс СМИ»?/ А. А. Кибрик // Жанры и типы текстов научном медийном дискурсе. - Орел: OGIIK, 2008. - С. 6¬
11.
94. Киселева Л. А. Вопросы теории речевого воздействия / Кисилева Л. А.
- Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1978. - 158 с.
95. Киуру К. В. Медиадискурс в сфере спорта: дигитализация и трансформация жанровой типологии / К. В. Киуру // Планета «Русский язык» в виртуальном лингво-коммуникативном пространстве. Сборник научных докладов.
- Форли: “Limush”, 2012. - С. 274-278.
96. Клюканов И. Э. К функциональной характеристике графических премов/ И. Э. Клюканов // Стилистика художественной речи: Межвуз. темат. сб. / Отв. ред. Р. Р. Гельгард. - Калинин.: КГУ, 1982. - С. 58-76.
97. Ковальчукова М. А. Новостной анонс в сети Интернет как речевой жанр дискурса СМИ: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 „Теория язика”/ Мария Александровна Ковальчукова. - Ижевск, 2009. - 26 с.
98. Кожемякин Е. А. «Новые медиа» как предмет дискурс-анализа /Е. А. Кожемякин // Журналистика и медиаобразование-2010 Сборник трудов IV международной научно-практической конференции. - Белгород, 2010. - С.41-42.
99. Кожемякин Е. А. Дискурс-анализ в современном социально¬гуманитарном знании / Е. А. Кожемякин // Человек. Сообщество. Управление. - 2006. - №6 - С.25 -39.
100. Кожемякин Е. А. Массовая коммуникация и медиадискурс: к методологии исследования / Е. А. Кожемякин // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: Гуманитарные науки.- 2010. - Вып.6. — №2 (73). - С.13-21.
101. Кожина М. Н. К проблеме экспрессивности научной речи /
М. Н. Кожина // Учен. зап. Пермского ун-та. Исследования по стилистике. - Пермь: Пермский ун-т, 1971. - Вып. 3. - № 244. - С. 25-41.
102. Колбукова И. В. Принципы и методы представления экспрессивной семантики слова в двуязычном словаре: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 „Теория яз.” / И. В. Колбукова. - М., 2007. - 26 с.
103. Колегаева И. М. Экспрессивная графика в оригинале и переводе художественной и научной прозы / И. М. Колегаева // Котрастивное иследование оригинала и перевода художественного текста. - Одесса: Изд-во ОГУ им. И. И. Мечникова, 1986. - С.137-149.
104. Комлев Н. Г. Словарь иностранных слов / Николай Георгиевич
Комлев. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. - 1308 с.
105. Компанцева Л. Ф. Інтернет-лінгвістика: [навч. посібник] / Лариса Феліксівна Компанцева. - К.: Наук. - вид. відділ НА СБ України, 2009. - 275 с.
106. Коновалова М. В. Виртуальное пространство как творческая платформа медиадискурса / М. В. Коновалова // Вестник Челябинского государственного университета. - Челябинск, 2013. - Вып. 76 (№10) (301). - С. 126¬
129.
107. Коняева Ю. М. Текстуальное пространство массовой газеты: автореф.
дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.01.10 „Журналистика” / Ю. М. Коняева. - С.-Петерб. гос. ун-т. - СПб., 2010. - 24 с.
108. Копнина Г. А. Конвергенция стилистических фигур в современном русском литературном языке (на материале художественных и газетно-публицистических текстов: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук.: спец. 10.02.01 „Русский язык” / Г. А. Копнина. - Красноярск, 2001. - 28 с.
109. Кораблева Е. А. Экспрессивные синтаксические средства создания рекламного текста на английском языке: дис. ...кандидата филол. наук: 10.02.04 / Екатерина Алексеевна Кораблева. - Тула, 2008. - 202 с.
110. Коретникова Л. И. Контекстуально восполняемые эллиптические предложения и связность текста (на материале английской стилизированной и спонтанной речи) / Л. И. Коретникова, В. В. Кузьмина. - Саратов, 1996. - 10 с.
111. Корнилова Л. Н. Синтаксические особенности медиатекста как продукта конвергентной журналистики / Л. Н. Корнилова // Медиатекст как целевой элемент журналистского образования в условиях конвергенции СМИ / под. ред. Л.П. Шестеркиной. - Челябинск: РЕКПОЛ, 2013. - С. 59-71.
112. Корченский А. П. Демократизация миф или реальность? [Электронный ресурс] / А. П. Корченский, И. И. Карпенко // Global Media Journal. - Белгород,
2011. - Том II. - Выпуск I. - Режим доступа: http://www.gmj. sfedu.ru/index.htm.
113. Коршунов А. В. Извлечение ключевых терминов из сообщений микроблогв с помощью Викепедии [Электронный ресурс] / А. В. Коршунов. - М.,
2011. - Режим доступа: http://citforum.ru/database/articles/twitter kw extraction/.
114. Костомаров В. Г. Языковой вкус эпохи, из наблюдений речевой практики масс-медия. - СПб.: Златоуст, 1990. - 320 с.
115. Косторова О. А. Экспресивный синтаксис современного немецкого языка / Ольга Андреевна Косторова. - М.: Флинта: МПСИ, 2004. - 238 с.
116. Костюшкина Г. М. Категоризация опыта в языковых системах / Г. М. Костюшкина // Язык в синхронии и диахронии: Тезисы докладов Всероссийской научно-практической конференции. - Петрозаводск: КГПУ, 2001. - С. 39-40.
117. Коцюба З. Г. Експресивність номінативних речень як переклад ознавча проблема (на матеріалі англійської та української мов) / автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.16 ,Дерекладознавство” // З. Г. Коцюба. - К. - 2001. - С. 21.
118. Красильникова А. Н. Стилистические особенности корпоративных сайтов [Электронный ресурс] / А. Н. Красильникова. - Режим доступа: http://istina.msu.ru/diplomas/1325197/.
119. Крейг Р. Інтернет-журналістика. Робота журналіста і редактора у нових ЗМІ / Річард Крейг. - К., 2007. - 323 с.
120. Кротова Е. А. Особенности структурной организации новостного дискурса в сети Интернет (на материале англоязычных электронных сообщений): автореф. дис. на сосискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские язики” / Е. А. Кротова. - Барнаул, 2012. - 23 с.
121. Кубрякова Е. С. Вербальная деятельность СМИ как особый вид дискурсивной деятельности / Е. С. Кубрякова, Л. В. Цурикова // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования. - М.: МГУ. - Ч.2., 2004. - 57 с.
122. Кудрявцева Л. А. Массмедийный политический дискурс Украины: особенности «послемайданного» периода [Электронный ресурс] / Л. А. Кудрявцева. - Режим доступа: http: //www.russian. kiev.ua/material .php?id=11604806.
123. Кузнецова А. А. Факторы экспрессивной значимости стилистических фигур, построенных по принципу синтаксического параллелизма / А. А. Кузнецова // Спец. Вестник «Речевое общение». - Красноярск: КрасГУ. - Вып. 5-6 (13-14). С. 30-36.
124. Кузьмин А. М. Категория «медиасреда» и ее содержание на современном этапе развития общества [Электронный ресурс] / А. М. Кузьмин // МГИМО Университет : [пор-тал МГИМО] / МГИМО Ун-т МИД России. - Режим доступа: www. mgimo .ru/publications/?id=215690.
125. Культурология ХХ век: энциклопедия [под ред. С. Я. Левит]. - Спб.: Университетская книга, 2001. - Т. 2. - 894 с.
126. Ларькина А. А. Эллипсис и лингвистическая компрессия в современном французском языке в теории языковой экономии [Электронный ресурс] / А. А. Ларькина. - Режим доступа:
http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/modern-linguistics-and-intercultural- communication-c112/11939-c112-084.
127. Латышева Е. В. Разработка и технология производства рекламного продукта (культурологический и социолингвистический аспекты) / Латышева Е. В. - Томск: Изд-во Томского политехнического университета, 2009. - 118 с.
128. Левковская К. А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексического материала / Левковская К. А. - М.: URSS: КомКнига, 2005. - Изд. 2-е. - 296 с.
129. Леонтьев А. А. Психолингвистические особенности языка СМИ [Электронный ресурс] / А. А. Леонтьев // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования. - М.: Изд-во МГУ. - 2003. - Режим доступа: http: //evartist.narod.ru/text 12/06.htm# top.
130. Лингвистический энциклопедический словарь [под. ред.
B. Н. Ярцевой]. - М.: «Совецкая Энциклопедия», 1990. - 683 с.
131. Луканина М. В. Текст массовой информации и конвергенция / М. В. Луканина // Политическая лингвистика. - Екатеренбург, 2006. - Вып. 20. - С. 205-214.
132. Лукина М. М. Интернет-СМИ: теория и практика: [учебн. пособие для студентов вузов] / Мария Михайловна Лукина. - М.: Аспект Пресс, 2010. - 348 с.
133. Лутовинова О. В. Лингвокультурологичекие характеристики виртуального дискурса: дис. ... доктора филол. наук: 10.02.19 / Ольга Васильевна Лутовинова. - Волгоград, 2009. - 519 с.
134. Любавская И. Ю. Номинативные оценочные предложения в
разговорной английской речи / И. Ю. Любавская // Вестник Нижегородского университета «Высшая школа экономики». - Нижний Новгород, 2012. - №6. (1). -
C. 346-349.
135. Малая О. Ю. Мови медіа: [навчально-методичний комплекс для студентів соціологічного факультету спеціальності “Медіа-комунікації”]. - Олеся Юліївна Малая. - Харьків: ХНУ імені В.Н. Каразіна. - 49 с.
136. Малеванная В. М. Синтаксическая конвергенция в английской
художественной прозе: дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.04 /
В. М. Малеванная. - К., 1986. - 188 с.
137. Маслова В. А. Лингвистический анализ экспрессивности
художественного текста: [учебное пособие] / Валентина Авраамовна Маслова. - М.: Высшая школа, 1997. - 156 с.
138. Матезиус В. О так называемом актуальном членении предложения / Вилем Матезиус // Пражский лингвистический кружок. - М.: Прогресс, 1967. - С. 239-245.
139. Мелехова Н. А. Теоретические подходы к анализу телевизионного медиадискурса [Электронный ресурс] / Н. А. Мелехова // Актуальные процессы в социальной и массовой коммуникации. - Ярославль, 2009. - С. 1-4. - Режим доступа: http://tl-ic.kursksu.ru/index.php?page=6&new=9.
140. Мельник Г. С. Медиатекст как объект лингвистических исследований / Г. С. Мельник // Журналистский ежегодник. Актуальные проблемы современности и журналистики. - Томск, 2012.- С. 27-29.
141. Менджерицкая Е. О. Термин «дискурс» и типология медийного дискурса / Е. О. Менджерицкая // Вестник Московского университета. - М., 2005. - №2. - С. 50-55.
142. Миронова Д. А. Газетный медиатекст онлайнформата как особый коммуникационный феномен [Электронный ресурс] / Д. А. Миронова // Вестник НГГУ, 2011. - № 4. - Режим доступа: http: //cyberleninka.ru/article/n/gazetnyy- mediatekst-onlayn-formata-kak-osobyy-kommunikatsionnyy-fenomen.
143. Митрофанова Е. Н. Некоторые коммуникативные стратегии построения спонтанного монолога на английском языке [Электронный ресурс] / Е. Н. Митрофанова. - Режим доступа: http://scientific-notes.ru/pdf/010-13.pdf.
144. Мишель М. А. Особенности функционирования экспрессивных
синтаксических конструкций в речевых жанрах (на материале современной публицистики): дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.01 / Мария Андреевна Мишель. - СПб., 2002.- 213 с.
145. Молодыченко А. В. Семантическая компрессия в современном
публицистическом заголовке [Электронный ресурс] / А. В. Молодыченко // Филологические науки (7). Язык, речь, речевая коммуникация. - Режим доступа: http://www.rusnauka.com/17_AND_2011/Philologia/7_89567.doc.htm.
146. Морозова А. Н. Диалектическое единство линейного и надлинейного
рядов в динамике высказывания: автореф. дис. на соискание уч. степени докт.
филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / А. Н. Морозова. - М., 1996. - 35 с.
147. Нестерова Н. Г. Радиотект в условиях конвергенции СМИ / Н. Г. Нестерова // Вестник Томского государственного университета. Филология. - Томск, 2013. - №2 (22). - С. 54-65.
148. Никитина С. Е. Эксперементальный системный толковый словарь стилистических терминов / С. Е. Никитина, Н. В. Васильева. - М.: Рос. акад. наук, Ин-т языкознания, 1996. - 172 с.
149. Олікова М. О. Когнітивно-комунікативні характеристики еліпсису / М. О. Олікова // Філологічні трактати. - Суми, 2012. - Т.4. - №1. - С. 69-72.
150. Опенков М. Ю. Философия социальных сетей. Коммуникация знаний. [Электронный ресурс] / М. Ю. Опенков. - Режим доступа: http: //www.ifap .ru/pr/2012/n 121108a.pdf.
151. Ордынская С. Н. Языковая компрессия: ее онтология, сущность и функции / С. Н. Ордынская // III Международные Бодуэновкие чтения: И. А. Бодуэн де Куртенэ и современные проблемы теоретического и прикладного языкознания: труды и материалы в 2 х. т. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2006. - Т.
2. - С. 12-13.
152. Пильгун М. А. Особенности создания текстов для веб-пространства / М. А. Пильгун // Развитие современного информационного пространства: анализ и перспективы. - М.: АПК и ППРО, 2012. - № 11. - С. 44-63.
153. Пильгун М. А. Средства выражения оценочности в медиатексте в контрастивном аспекте / М. А. Пильгун // Вестник Нижегородского государственного лингвистического университета им. Н. А. Добролюбова. - Нижний Новгород, 2008. - С. 21-34.
154. Пинегина Я. Н. Парцеллированные конструкции и их коммуникативно - прагматические функции в современных медиа-текстах: дис. кандидата филол. наук: 10.02.01 / Яна Николаевна Пинегина. - Ростов н/Д, 2005. - 154 с.
155. Писарев Д. С. Функционирование восклицательных предложений в современном французском языке и их прагматический аспект / Д. С. Писарев //
Прагматические аспекты функционирования языка. - Барнаул: Изд-во АГУ, 1983. - С.114-125.
156. Плещенко Т. П. Стилистика и культура речи / Плещенко Т. П., Федотова Н. В., Чечет Р. Г. - Мн.: «Тетра-Системс», 2001. - 544 с.
157. Покровская Е. А. Динамика русского синтаксиса в XX веке: Лингвокультурологический анализ: дис. ... доктора филол. наук : 10.02.01 // Елена Александровна Покровская.- Ростов-на-Дону, 2001. - 316 с.
158. Полонский А. Медиа-Дискурс-Концепт: опыт проблемного
осмысления [Электронный ресурс] / Андрей Полонский // Современный дискурс- анализ. - 2012. - Режим доступа: http: //discourseanalysis. org/ada6/st43. shtml.
159. Полонский А. В. Сущность и язык публицистики / Андрей Васильевич Полонский. - Белгород: Политерра, 2009. - 238 с.
160. Потапенко С. І. Сучасний англомовний медіа-дискурс: лінгвокогнітивний і мотиваційний аспекти [Монографія] / Сергій Іванович Потапенко. - Ніжин: Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2009. - 391с.
161. Потятиник Б. В. Інтернет-журналістика: [навч. посіб.] / Борис
Володимирович Потяти