Ткаченко Алла Михайлівна. Організація контролінгу та внутрішнього аудиту в системі управління промисловим підприємством

brief description

Ткаченко Алла Михайлівна. Організація контролінгу та внутрішнього аудиту в системі управління промисловим підприємством : дис... д-ра екон. наук: 08.06.01 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2005

Ткаченко А.М. Організація контролінгу та внутрішнього аудиту в системі управління промисловим підприємством. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2005.
Дисертацію присвячено актуальній проблемі розробки науково-методичних положень організації контролінгу та внутрішнього аудиту в системі управління підприємством з метою прийняття оптимальних управлінських рішень.
Сформовано концепцію внутрішнього аудиту та здійснено аналіз сучасних поглядів на методичні підходи до техніки проведення внутрішнього аудиту, а також на прийоми та способи внутрішнього аудиту, акцентуючи увагу на тому, що для успішного виконання поставлених завдань внутрішній аудитор повинен підібрати прийоми та методи, які найкраще підходять для даного підприємства і дозволяють отримати інформацію, яка є доказовою силою про об’єкти контролю.
Особливу увагу приділено розвитку ролі контролінгу в управлінні підприємством і доведено, що практика його впровадження є новацією, а також показано, що сьогодні система контролю все частіше повинна доповнюватись системою контролінгу, який забезпечує ефективніше управління суб’єктом господарювання. Визначається, що головне в контролінгу - орієнтація управлінського процесу на досягнення стратегічних цілей підприємства. Аналіз тенденцій удосконалення і практики впровадження концепції контролінгу в країнах із розвиненою ринковою системою й української практики показує, що вітчизняна економіка знаходиться на шляху становлення ринкових відносин.

У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-прикладну проблему теоретичного обґрунтування, розробки та впровадження на промислових підприємствах внутрішнього аудиту та контролінгу.
Основні висновки:

Контроль у будь-якому суспільстві є об’єктивною необхідністю та зумовлюється дією економічних законів. Суспільство не може нормально існувати без організованої системи контролю, спостереження за виробництвом і розподілом матеріальних благ. Функція контролю в суспільстві виникає скрізь, де процес виробництва існує як вид суспільного процесу. Вирішувати завдання управління економікою можливо лише за умови зразкового обліку, аналізу, контролю; учасники цих процесів потребують достовірної та неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку та фінансову стабільність суб'єктів господарювання.
Дослідженням було встановлено, що сучасний стан методології та організації контролю ще не дозволяє досягти належного результату в питаннях збереження власності. У практичній діяльності не завжди забезпечується раціональне застосування способів і прийомів контролю. Виходячи з цього обґрунтовано необхідність становлення внутрішнього аудиту, від якого залежить не тільки збереженість матеріальних цінностей засновників, але й кредитоспроможність підприємства. За таких обставин кожне підприємство має виробити власну стратегію і тактику стабілізації виробництва, а в подальшому - підняття виробництва та зростання ефективності.
Внутрішній аудит необхідний для підвищення ефективності всієї системи управління підприємствами, він сприяє дотриманню законодавчих вимог до організації бухгалтерського обліку, здійсненню господарських операцій, створенню необхідних умов застосування правових норм захисту майнових інтересів і дотриманню вимог установчих документів, скороченню економічних санкцій раціональної організації та використанню висновків зовнішніх аудиторських перевірок. В умовах функціонування підприємств на принципах підприємництва назріла нагальна потреба створення апарату управління служби внутрішнього аудиту, насамперед для забезпечення безконфліктного співіснування з органами державного контролю та незалежним (зовнішнім) аудитом.
Системний аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, що становить сутність маркетингового аудиту, дозволяє виробити маркетингову стратегію (програму) і план заходів, спрямованих на досягнення різних цілей підприємства: утримання частки ринку, збільшення обсягу продаж тощо, адекватних сформованій ситуації на галузевому ринку та внутрішнім можливостям підприємства.

Завдання визначення сутності контролінгу перестає бути суто теоретичною проблемою і стає практичною функцією управління соціально-економічними процесами підприємства. Це зумовлюється тим, що контролінг перетворився в дуже ефективний інструмент менеджменту, тому що, по-перше, його складовими і невід’ємними елементами є облік, планування, контроль, аналіз господарської діяльності, інформація та внутрішній аудит у системі управління підприємством; по-друге, вимір величини відхилень планових даних від фактичних, виявлення причин і вживання заходів щодо їх подолання стає важливим фактором удосконалення управління; по-третє, прийняття постійних коригувальних впливів не тільки тактичного, але і стратегічного плану на виробничо-господарську діяльність підприємства для вирішення поставлених перед підприємством завдань.
Наявність масштабних проблем, що існують в економічній сфері країни, яка переживає кризовий період радикальних реформ переходу до ринкових відносин, спричиняє зростання ролі контролінгу на всіх рівнях системи управління підприємством. Це, у свою чергу, детермінується новими економічними умовами задоволення суспільних потреб у реалізованій продукції з орієнтацією на головну особу історичного процесу - покупця, що виступає реальним, об’єктивним контролером. Отже, потрібно створити умови для більш гнучкого управління підприємством, яке діє на принципах самоврядування й саморегулювання, коли трудовий колектив не тільки бере участь в управлінні, але й контролює ці процеси.
Обґрунтовано роль контролінгу в управлінні підприємством і доведено, що практика його впровадження є новацією, а також показано, що в даний час система контролю все частіше повинна доповнюватись системою контролінгу, який забезпечує ефективніше управління суб’єктом господарювання. Об'єктом контролінгу є все підприємство, система управління й система виробництва, у тому числі операційний менеджмент, структура і процес управління, інформація та внутрішній аудит. Процес реалізації контролінгу може бути пасивним і активним. Пасивний контролінг виступає як періодична діяльність керівництва, фахівців з удосконалення системи управління підприємством. Активний же контролінг являє собою безперервний процес дій для забезпечення цілей підприємства. Останньому відповідає технологічний контроль і консультування.
Наукова основа контролінгу за своєю природою є синтетичною: вона використовує здобутки економічної теорії, аналізу господарської діяльності, бухгалтерського обліку, планування, аудиту, менеджменту, кібернетики, соціології тощо. У цьому одна з його основних переваг.
Головне в контролінгу - орієнтація управлінського процесу на досягнення стратегічних цілей підприємства. Для досягнення цих цілей контролінг виконує такі функції: координація управлінської діяльності для досягнення цілей підприємства; інформаційна й консультативна підтримка підприємства в управлінських рішеннях; створення й забезпечення розвитку загальної інформаційної системи управління підприємством; забезпечення раціональності управлінського процесу.
Контролінг не є принципово новим оригінальним інструментом. Але він спирається на останні досягнення менеджменту й повною мірою дозволяє враховувати специфіку сучасної української економіки, саме тому він зарекомендував себе з кращого боку в системі антикризового управління вітчизняними підприємствами. Контролінг стає дійовим засобом удосконалення господарства на мікрорівні лише тоді, коли він використовується в тісному й безпосередньому зв’язку з маркетингом, фінансовим і виробничим плануванням, бухгалтерським обліком (насамперед управлінським), інформаційним забезпеченням оперативного і стратегічного планування. Контролінг як гнучкий інструмент дозволяє повною мірою і вчасно враховувати особливості та динаміку ринку, його невизначеність, багатоваріантність управлінських рішень у цих умовах, можливість фінансових ускладнень і навіть банкрутства. Він спонукає менеджмент діяти тільки на основі точного економічного розрахунку й з урахуванням можливого ризику та його досліджень.
Аналіз тенденцій удосконалення і практики впровадження концепції контролінгу в країнах із розвиненою ринковою системою й української практики показує, що вітчизняна економіка на шляху становлення ринкових відносин вирішує аналогічні проблеми, тому для вирішення цих питань потрібні такі ж інструменти управління системою підприємства. Контролінг як інструмент менеджменту успішно функціонує на підприємствах економічно розвинених країн (у США, Німеччині, Франції, Англії та ін.). Вивчення й використання його основних принципів і досвіду їх застосування на практиці вітчизняними підприємствами відповідно до українських умов, юридичних і соціально-економічних особливостей відкриває можливості для удосконалення наявних моделей обліку, планування, аналізу та контролю, що забезпечує підприємству виживання та тривале економічне зростання.
При проведенні моніторингу необхідна оцінка інформаційного забезпечення кожного з видів послуг відділу внутрішнього аудиту, яка можлива тільки за наявності еталона-зразка необхідної інформації для якісного виконання послуги. Оцінка вірогідності облікової інформації економічних суб’єктів і забезпечення вірогідності аудиторських висновків вимагають установлення рівнів і факторів ризику облікової інформації. Швидкому та правильному визначенню рівнів ризику сприяє перелік основних умов для оцінок "низького", "середнього" і "високого" рівнів ризику. Систематичне встановлення рівнів і факторів ризику облікової інформації підприємства є обов’язковою умовою ефективного управління його господарською діяльністю.