Ткаченко Ігор Анатолійович. Методичні основи застосування системи засобів навчання з астрономії у підготовці майбутніх учителів фізики і астрономії

brief description

Ткаченко Ігор Анатолійович. Методичні основи застосування системи засобів навчання з астрономії у підготовці майбутніх учителів фізики і астрономії : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005

Ткаченко І.А. Методичні основи застосування системи засобів навчання з астрономії у підготовці майбутніх учителів фізики і астрономії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання фізики. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2005.
Дисертація присвячена теоретико-методичному обґрунтуванню та практичній реалізації методичної підготовки майбутніх учителів фізики і астрономії до застосування системи традиційних засобів навчання й створення сучасного навчального обладнання з астрономії через комплекс програмно-педагогічного забезпечення навчального процесу відповідно до вимог реформування фізичної та астрономічної освіти.
Створений навчально-виховний центр Планетарій” є центром розробок і впровадження інформаційно-комп’ютерних засобів навчання; прообразом особистісно орієнтованого навчально-виховного середовища. На підставі комплексного аналізу методики викладання фізики і астрономії у дослідженні зроблено висновок про доцільність використання планетарію шкільного типу, організації та проведення в ньому занять зі студентами й учнями різних вікових груп.
Обґрунтовано і впроваджено нову методичну систему підготовки майбутніх учителів фізики і астрономії, адекватну сучасним вимогам Державного стандарту.

Результати теоретичного та експериментального дослідження методологічних, методичних та психолого-педагогічних засад методичної підготовки майбутніх учителів фізики і астрономії до комплексного застосування системи засобів навчання з астрономії підтвердили висунуту гіпотезу дослідження і дозволили сформулювати такі висновки:

Існуючий стан застосування засобів навчання з астрономії в сучасній школі не сповна сприяє досягненню учнями глибоких та міцних знань. Це, зокрема, обумовлено тим, що в останні роки астрономія була факультативним навчальним предметом в школі. Як показало наше дослідження телескопи, наприклад, збереглися у 8 % обстежених шкіл; армілярна сфера у 9 %. У більшості шкіл немає наочних посібників (приладів, моделей, астрономічних інструментів тощо, окреслених інструктивно-методичним листом при вивчені фізики і астрономії МОН України (2004 р.)). Учителі недостатньо забезпечені методичною літературою.

Підготовка кваліфікованих учителів астрономії збереглася лише в окремих педагогічних ВНЗ. Як наслідок, астрономію у загальноосвітніх навчальних закладах навчають вчителі без відповідної спеціально-предметної підготовки. І це за умови, коли належний рівень методичної підготовки майбутнього учителя фізики й астрономії визначається глибинними причинами, зумовленими єдиними когнітивними механізмами прийняття вчителем того чи іншого рішення, а вибір альтернатив на рівні проектів технологій навчання фізики й астрономії визначається значущістю орієнтованої основи діяльності учителя з огляду на особистий і соціальний досвід щодо впровадження інноваційних технологій навчання.

З метою підвищення рівня методичної підготовки майбутніх учителів фізики і астрономії до комплексного застосування системи засобів навчання з астрономії в дослідженні cформовано і конкретизовано вимоги до системи засобів навчання з астрономії в умовах створення особистісно орієнтованого навчально-виховного середовища, важливою складовою якого є саме засоби навчання, а також технології навчання, які відображають і забезпечують впровадження в освітню практику сучасних методів навчання.
У дослідженні розроблено й апробовано методику проведення групових та індивідуальних спостережень із використанням модернізованих традиційних демонстраційних посібників та навчального обладнання. Нами з’ясовані шляхи і прийоми керівництва навчальною діяльністю студентів (учнів) під час вивчення фізики і астрономії в умовах особистісно орієнтованого навчання.

У роботі запропоновано і апробовано технологію методичної підготовки майбутніх учителів фізики і астрономії в умовах особистісно орієнтованого навчання з використанням різних видів (форм) навчальної діяльності.

Вперше серед педагогічних університетів в Уманському державному педагогічному університеті облаштовано навчально-виховний центр Планетарій” як засіб навчання. Його використання зумовлює проведення занять на якісно вищому рівні, згідно з сучасними вимогами до модернізованого курсу астрономії на фізичних спеціальностях педагогічних ВНЗ. Програмно-педагогічне забезпечення новоствореного комплексу сприяє більш глибокому розумінню природних явищ, отриманню студентами (учнями) стійких знань, умінь та навичок і забезпечує створення принципово нових навчальних установок з використанням комп’ютерів та аналого-цифрових перетворювачів.
Розроблена нами методика підготовки майбутніх учителів фізики і астрономії до застосування комплексу засобів навчання з астрономії сприяє інтенсифікації навчального процесу, підвищенню наукового рівня вивчення відповідних питань з фізики й астрономії, розширенню інформативності навчання, формуванню наукового світогляду, активізації пізнавальної діяльності та розвитку інтелектуальних здібностей студентів та учнів.
Результати педагогічного експерименту підтвердили достовірність теоретичних і методичних положень запропонованої методики застосування системи засобів навчання з астрономії у підготовці майбутніх учителів фізики і астрономії.

Результати дослідження можуть бути використані при написанні підручників та навчальних посібників з астрономії для середньої школи, розробці методичних рекомендацій для студентів фізичних спеціальностей педагогічних університетів з метою ефективного викладання астрономії в різних навчальних закладах.
Дослідження варто продовжити у таких напрямках:
обґрунтувати методику застосування засобів навчання з астрономії при вивченні інших навчальних предметів, у тому числі й інтегрованих природничо-наукових курсів;
виявити педагогічну ефективність масового запровадження планетарію як засобу навчання у середніх навчальних закладах різного профілю;
вивчити конструктивні особливості запропонованого комплексу для його масового промислового виробництва.