Ткаченко Олена Львівна. Дидактичні умови організації навчального діалогу в процесі вивчення суспільно-гуманітарних предметів у старшій школі

brief description

Ткаченко Олена Львівна. Дидактичні умови організації навчального діалогу в процесі вивчення суспільно-гуманітарних предметів у старшій школі. : Дис... канд. наук: 13.00.09 2007

Ткаченко О.Л. Дидактичні умови організації навчального діалогу в процесі вивчення суспільно-гуманітарних предметів у старшій школі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 теорія навчання. Інститут педагогіки АПН України. Київ, 2007.
Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми організації навчального діалогу. Проаналізовано існуючі наукові підходи до навчального діалогу, визначено його основні характеристики та особливості застосування в старшій школі. Розроблено й науково обґрунтовано концептуально-дидактичну модель організації навчального діалогу в процесі вивчення суспільно-гуманітарних предметів. Експериментально перевірено ефективність застосування дослідної методики з метою цілеспрямованого розвитку показників діалогічності суб’єктів навчання та підвищення якісного рівня навчального діалогу.
Доведено, що необхідними й достатніми дидактичними умовами організації навчального діалогу є створення загальної позитивної мотивації до організації діалогічного навчання; переосмислення та збагачення діалогічності змісту навчальних предметів; розробка і впровадження спеціальної програми внутрішньошкільної теоретико-методичної підготовки вчителів до організації навчального діалогу; забезпечення взаємодії суб’єктів навчального процесу через застосування діалогічних форм та методів навчання.

1. Аналіз існуючих наукових підходів до навчального діалогу дав можливість з’ясувати, що діалогічна сутність людини сьогодні є основою її якісної життєдіяльності і конкурентноздатності, дозволяє сприймати світ як динамічні взаємозалежності і взаємовплив предметів та явищ, постійно аналізувати зміст і характер власної діяльності й інших людей. Ідея застосування навчального діалогу розробляється вченими в контексті різних дидактичних категорій. Впровадженням комплексу дидактичних умов здійснено цілісний підхід до організації навчального діалогу.
Навчальним діалогом визначено процес пізнання та руху до нового у формі мови через створення спільного когнітивного поля в безпосередній чи опосередкованій взаємодії суб’єктів навчального процесу. Функціями навчального діалогу є: інформаційна, інтерактивна, перцептивно-афективна, афективно-експресивна, когнітивна, пристосування до співрозмовника, естетична. Створено узагальнену схему навчального діалогу, де справжній навчальний діалог є складним переплетінням його комунікативного і дидактичного видів.
2. Перевірка наявного стану ведення навчального діалогу в загальноосвітніх навчальних закладах виявила відсутність інтенсивного, системного й цілеспрямованого підходу до його організації. У зв’язку з цим були виділені й обґрунтовані компоненти якості застосування навчального діалогу та їхні показники. Це дозволило визначити такі рівні якості навчального діалогу: інформаційно-комунікативний, комунікативно-проблемний і продуктивно-творчий. Встановлено також, що підвищення частоти та ефективності організації навчального діалогу, тобто його інтенсифікація, відбувається від інформаційно-комунікативного до продуктивно-творчого рівня.
3. Створена та науково обґрунтована концептуально-дидактична модель дозволила узагальнити і систематизувати провідні концептуально-дидактичні положення організації навчального діалогу на всіх рівнях: від дидактичного і методичного до світоглядно-філософського і соціально-психологічного; встановити специфіку і взаємозв’язок з основними функціями; з’ясувати місце основних дидактичних умов в ефективному застосуванні навчального діалогу.
Запропонована на підставі концептуально-дидактичної моделі методика дослідно-експериментальної організації навчального діалогу здійснювалася за такими основними етапами: підготовчий (організаційна, мотиваційна, інформаційна діяльність з підготовки вчителів до ведення навчального діалогу зі старшокласниками), змістово-діяльнісний етап самореалізації вчителя і учнів у діалозі (дидактичний аспект) та інтеграційно-творчий (співтворчість вчителів і учнів у діалогічному навчанні).
4. Ефективність висунутих у гіпотезі дидактичних умов організації навчального діалогу (створення загальної позитивної мотивації до проведення діалогічного навчання; переосмислення та збагачення діалогічності змісту навчальних предметів; розробка і впровадження програми внутрішньошкільної теоретико-методичної підготовки вчителів до організації навчального діалогу; забезпечення взаємодії суб’єктів навчального процесу через застосування діалогічних форм та методів навчання) підтверджена позитивною динамікою зміни показників діалогічності старшокласників, підвищенням рівня якості застосування навчального діалогу, зростанням рівня навчальних досягнень учнів у процесі та наприкінці здійснення формувального етапу дослідження..
5. Запропоновані методичні рекомендації та дидактичні матеріали (програма спецкурсу для вчителів, тренінги з розвитку вмінь навчального діалогу для учнів, тренінги та тренінгові вправи, тематика евристичних бесід, дискусії, інтегровані уроки з суспільно-гуманітарних предметів тощо) сприятимуть не лише підвищенню ефективності організації навчального діалогу в процесі вивчення суспільно-гуманітарних предметів, сприятимуть їх використанню у процесі вивчення інших предметів.
Здійснені теоретичні та емпіричні дослідження не вичерпують усіх аспектів розв’язання проблеми ефективної реалізації навчального діалогу.
До перспективних напрямів подальших наукових пошуків відносимо вдосконалення дидактичного забезпечення суспільно-гуманітарних предметів (створення міні-підручників, варіантів програм та конспектів інтегрованих уроків, тренінгів, тематики дискусій, диспутів тощо); організацію тісної взаємодії педагогічної, психологічної і соціальної служб; введення до навчальних планів у зміст інваріантної та варіативної складових спеціальних курсів, орієнтованих на розвиток діалогічних якостей старшокласників; створення загального діалогічного освітнього простору, орієнтованого на розвиток гармонійної творчої особистості, здатної, не порушуючи закономірностей взаємозалежності і взаємовпливу процесів і явищ, адекватно і діалогічно діяти в динамічному суспільстві.