Тофан Наталія Іванівна. Патогенетичне обґрунтування і розробка системи санаторно-курортного лікування і реабілітації вагітних з анемією

brief description

Тофан Наталія Іванівна. Патогенетичне обґрунтування і розробка системи санаторно-курортного лікування і реабілітації вагітних з анемією : Дис... д-ра наук: 14.01.33 2006

Тофан Н.І. Патогенетичне обґрунтування і розробка системи санаторно-курортного лікування і реабілітації вагітних з анемією”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.33 медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України. Одеса, 2005.
Робота присвячена науковому обґрунтуванню та розробці системи лікування і реабілітації вагітних жінок з анемією, що ґрунтується на патогенетично орієнтованому застосуванні санаторно-курортних методів комплексному використанні фізичних, природних і преформованих засобів в залежності від виду анемії, ступеня її тяжкості, стану різних функціональних систем і фетоплацентарного комплексу, терміну вагітності та супутньої патології.
На основі комплексного обстеження 647 вагітних, з них 66 з латентним дефіцитом заліза, 312 з анемією, в тому числі 211 з залізодефіцитною і 101 з полідефіцитною анемією, та 269 з нормативними показниками периферичної крові (без анемії), розроблено диференційовані програми санаторного лікування вагітних з різними видами анемії. Доведено, що диференційовані патогенетично обґрунтовані комплекси лікувальних заходів позитивно впливають на перебіг захворювання, якість життя і стан різних функціональних систем вагітної (центральну і внутрішньосерцеву гемодинаміку, скоротливу функцію міокарда, фізичну працездатність, зовнішнє дихання, еритроцитарну ланку гемопоезу та обмін заліза, імунологічний статус, психоемоційний стан і характер особистості) та на фетоплацентарний комплекс.
У жінок з анемією, які пройшли санаторний етап лікування, зменшується частота ускладнень вагітності, пологів і перинатальної патології, кращим є стан плода і новонародженого.

У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення клініко-патогенетичних особливостей розвитку анемії у вагітних та факторів, що цьому сприяють, змін різних функціональних систем і фетоплацентарного комплексу, і на цій основі патогенетичному обґрунтуванні і розробці нових технологій санаторно-курортного оздоровлення вагітних і диференційованої системи лікування та реабілітації вагітних при анемії з метою зниження частоти ускладнень і перинатальної патології.
Анемія у вагітних жінок супроводжується значною кількістю ускладнень вагітності, пологів та суттєвим порушенням стану плода і новонародженої дитини, частота і важкість яких залежать від виду анемії та ступеня її тяжкості.
Розроблений алгоритм діагностики анемії, що базується на аналізі морфометричних параметрів еритроцитів та показниках обміну заліза, дозволив серед різних видів анемії виділити у вагітних варіанти патологічних станів, пов’язаних з еритроцитарною ланкою гемопоезу: залізодефіцитну анемію (ЗДА) 66,7%; полідефіцитну анемію (ПДА) з нормативним 19,8% або зниженим рівнем заліза 13,5% а також латентний дефіцит заліза (ЛДЗ) 10,2%. При ЗДА число еритроцитів знаходиться в нормативних межах, при ПДА відмічається значне зниження як числа еритроцитів, так і вмісту гемоглобіну. При всіх видах анемії у вагітних має місце зниження рівня сироваткового заліза і феритину. Доведено зв’язок анемії з віком жінки, порядковим номером вагітності і її терміном та сезоном, коли сталося зачаття дитини.

4. Виявлено, що у вагітних з анемією мають місце порушення психоемоційного стану і певні особливості особистості: рідко буває гармонійне” ставлення до стану здоров’я, характерними є високі показники іпохондрії, депресивності та ригідності поведінки, переважають ергоцентричні і ергопатичні реакції, прояви акцентуації за типом лабільності і екзальтованості з низьким рівнем психологічної готовності до материнства.
5. Встановлено, що анемія у вагітних призводить до суттєвого погіршення якості життя, а саме: зниження показників загального здоров’я (у 87,34%), життєвості” (73,21%), соціального функціонування (77,41%), емоційності (69,21%) та психічного здоров’я (78,23%); знижується і фізична працездатність, проявом чого є значне зростання частоти серцевих скорочень (на 55%), систолічного (на 25%) і діастолічного (на 10%) артеріального тиску при стандартному фізичному навантаженні в 25 Bm і зменшення дистанції ходи при 6-хвилинному навантажувальному тесті до 300±42,3 м (проти 500 м нормативних).
6. На основі комплексного дослідження стану серцево-судинної системи виявлено відхилення від нормативних показників амплітуди зубця Р і положення сегмента ST на ЕКГ; гіпертрофію лівого шлуночка і зниження скоротливої функції міокарду, про що свідчить зменшення фракції викиду (ФВ) і швидкості скорочення міокарду задньої стінки лівого шлуночка (за даними ультразвукового дослідження) та значна варіабельність серцевого ритму (за результатами холтерівського моніторингу).
7. Показано, що на фоні анемії у вагітних виникають значні порушення в імунній системі: відмічається пригнічення тимусзалежної ланки імунітету (підвищення рівня СД3, СД4, СД8лімфоцитів), гальмування синтезу імуноглобуліну G і компенсаторна активація тимусзалежної NK-ланки імунної відповіді. Виявлено залежність між змінами в імунній системі і вираженістю дефіциту заліза (коефіцієнт кореляції r = 0,8).
8. Визначено, що анемії вагітних притаманне порушення стану фетоплацентарного комплексу, на що вказує пригнічення гормональної функції (зниження рівня соматомаммотропіну, естріолу і прогестерону в крові), поява кривих монотонного типу на кардіотокограмі плода як ознаки його гіпоксії, велика частота синдрому затримки розвитку плода, яка виявляється при ультразвуковому дослідженні, а також діагностоване за допомогою допплерометрії порушення матково-плацентарної і плодової гемодинаміки. Характер змін фетоплацентарного комплексу і ступінь плацентарної недостатності залежать від виду і тяжкості анемії.
9. Доведена ефективність розробленої системи санаторно-курортного оздоровлення вагітних і диференційованих програм лікування в залежності від виду і тяжкості анемії, які спрямовані на ліквідацію дефіциту заліза і гіпоксії матері та плода, імунокорекцію, нормалізацію функції різних систем організму і стану фетоплацентарного комплексу. Після курсу лікування за умов санаторію поліпшення загального стану вагітних має місце в 96,4% випадків, значно підвищується якість життя, фізична працездатність, покращується психоемоційний стан, внутрішньосерцева гемодинаміка, скоротлива функція міокарду, імунологічний статус, зменшується вираженість плацентарної недостатності.
10. Показано, що у вагітних, які пройшли санаторний етап лікування, значно рідше спостерігаються ускладнення вагітності і пологів: прееклампсія (6,3 проти 8,2% у групі порівняння), загроза переривання вагітності (відповідно 15,2 і 27,3%), самовільні викидні (4,6 і 8,3%), затримка розвитку плода і його гіпоксія (8,2 і 21,4%), передчасні пологи (5,1 і 9,6%), слабкість пологової діяльності (9,8 і 38,4%), маткові кровотечі (2,7 і 3,7%). Кращим був і стан плода та новонародженого: з оцінкою за шкалою Апгар 8-10 балів народилась більшість дітей (84,3 проти 65,4% у групі порівняння).
11. Висока ефективність розробленої системи санаторно-курортного лікування і реабілітації вагітних з анемією дає підставу рекомендувати її до широкого впровадження в практику з метою зниження частоти ускладнень вагітності, пологів і перинатальної патології