Толмач Марина Сергіївна Цифрова компетентність як інтегральна характеристика професійної діяльності бібліотечних фахівців

brief description

Толмач Марина Сергіївна, викладач кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв. Назва дисертації: «Цифрова компетентність як інтегральна характеристика професійної діяльності бібліотечних фахівців». Шифр та назва спеціальності 27.00.03 книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Спецрада Д 26.807.04 Київського національного університету культури і мистецтв

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ТОЛМАЧ МАРИНА СЕРГІЇВНА
УДК 004:005.336.2]:023.5(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ІНТЕГРАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
БІБЛІОТЕЧНИХ ФАХІВЦІВ
27.00.03 - Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство
(соціальні комунікації)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело М. С. Толмач.
Науковий керівник: Чайковська Олена Антонівна, кандидат педагогічних наук, професор
Київ - 2024

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 19
ВСТУП 21
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 27
1.1. Стан наукового розроблення проблеми та джерельна база дослідження 27
1.2. Трансформація професійної діяльності бібліотечних фахівців
в умовах цифрового суспільства 43
Висновки до розділу 69
РОЗДІЛ 2 ЗМІСТ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ БІБЛІОТЕЧНИХ ФАХІВЦІВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ 72
2.1. Рамки цифрової компетентності як підґрунтя розвитку кадрового
потенціалу в умовах цифрової трансформації 72
2.2. Розвиток цифрової грамотності як новий напрям професійної діяльності
бібліотечних фахівців 97
2.3. Цифрова компетентність як чинник адаптації професійної діяльності
бібліотечних фахівців до викликів сьогодення 127
Висновки до розділу 146
РОЗДІЛ 3 СТРАТЕГІЇ УДОСКОНАЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ БІБЛІОТЕЧНИХ ФАХІВЦІВ 149
3.1. Визначення потреб у розвитку цифрової компетентності бібліотечних
фахівців 149
3.2. Інноваційні практики формування цифрової компетентності у підготовці
фахівців в умовах ступеневої освіти 163
3.3. Структура цифрової компетентності бібліотечних фахівців 191
Висновки до розділу 204
ВИСНОВКИ 207
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 212
ДОДАТКИ

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Проведений аналіз стану наукового розроблення проблеми дослідження засвідчив, що попри значну кількість праць з питань зміни діяльності бібліотек в умовах цифрової трансформації, модернізації змісту бібліотечної освіти з урахуваннях сучасних тенденцій та зростанням вимог до цифрової компетентності бібліотечних фахівців, комплексне дослідження щодо структури й розвитку цифрової компетентності, що охоплювала б усі аспекти професійної діяльності бібліотечного фахівця в умовах цифрової трансформації, відсутнє. Застосування комплексу наукових підходів і методів дало змогу всебічно вивчити сутність об’єкта дослідження та сформувати цілісне бачення його структури.
2. Інтегральна характеристика - це узагальнений показник, який віддзеркалює сукупний вплив декількох окремих факторів або властивостей на загальний стан або поведінку системи. Вона об’єднує різні аспекти, параметри чи компоненти з метою формування цілісного уявлення про об’єкт чи процес. Інтегральна характеристика професійної діяльності бібліотечних фахівців повинна включати сукупність знань, навичок і компетентностей, необхідних для ефективного управління бібліотечними ресурсами, обслуговування користувачів, впровадження цифрових технологій, організації інформаційних послуг та підтримки культурної та освітньої місії бібліотеки. Швидкий розвиток технологій вимагає від бібліотечних фахівців постійного оновлення своїх знань і навичок, що дасть їм змогу ефективно адаптуватися до нових викликів та інтегрувати цифрові технології у професійну діяльність. Цифрова компетентність об’єднує різні аспекти професійної діяльності, забезпечуючи здатність ефективно виконувати професійні обов’язки в умовах сучасного інформаційного суспільства: інформаційний пошук, робота з цифровими ресурсами та електронними каталогами; володіння інструментами обслуговування користувачів у цифровому середовищі; дотримання правил кібербезпеки та правових норм захисту; розвиток інформаційної та цифрової грамотності користувачів бібліотек; організація доступу до електронних ресурсів та підтримка бібліотечних систем; впровадження інноваційних послуг. Це робить цифрову компетентність інтегральною характеристикою, яка суттєво впливає на якість та ефективність бібліотечних послуг.
3. Один із нових напрямів професійної діяльності бібліотечних фахівців пов’язаний із залученням бібліотек до політики розвитку цифрових компетентностей та подолання цифрової нерівності, де бібліотеки можуть виконувати такі функції: надання доступу до цифрової інфраструктури та пристроїв, постачання освітнього контенту, сприяння розвитку цифрових навичок. Відсутність цифрової грамотності є одним із визначальних чинників цифрового розриву. Пропонується використовувати термін цифрове наставництво для позначення напряму професійної діяльності бібліотечних фахівців щодо підтримки формування цифрових компетентностей користувачів, що розширює традиційну функцію розвитку інформаційної та медіаграмотності й охоплює усі сфери цифрової компетентності користувачів. Така підтримка може надаватись у фізичному та цифровому просторі бібліотек на трьох ціннісних рівнях: підтримка особистого розвитку, підтримка вразливих груп населення та підтримка розвитку громади.
Цифрове наставництво включає надання консультаційних послуг, проведення освітніх заходів (популяризація цифрових навичок та безпосереднє навчання), надання доступу до освітнього цифрового контенту (як власного, так і інших постачальників) та розвиток цифрової компетентності персоналу для навчання цифровим навичкам. Цифрова компетентність відіграє ключову роль у цифровому наставництві. Бібліотечні фахівці з високим рівнем цифрових компетентностей можуть ефективно навчати користувачів цифровій грамотності, що сприятиме підвищенню рівня цифрової культури в суспільстві. Роль таких фахівців є важливою у фасилітації колег під час адаптації до викликів цифрової трансформації шляхом консультацій, проведення тренінгів та навчання на робочому місці для інших бібліотекарів задля підвищення загального рівня цифрової грамотності в бібліотеці.
4. Впровадження новітніх цифрових технологій та інноваційних рішень дає змогу бібліотекам залишатися конкурентоспроможними та ефективними в умовах постійно змінюваного цифрового ландшафту. Виклики пандемії та воєнного стану змусили всі види бібліотек розвивати ширший спектр цифрових послуг. Одним із чинників швидкої адаптації до нових форм роботи з користувачами за наявності обмежень фізичної присутності в бібліотеці є високий рівень цифрової компетентності бібліотечних фахівців, що вможливлює обґрунтований вибір та творче застосовування цифрових технологій відповідно до контексту та впровадження інноваційних рішень.
Цифрова компетентність бібліотечного фахівця є критично важливою для сучасної бібліотечної практики, що забезпечує адаптацію бібліотек до вимог цифрового суспільства та сприяє розвитку цифрової грамотності серед користувачів і колег. Це підвищує ефективність та інноваційність бібліотечних послуг та посилює роль бібліотек у суспільстві як центрів цифрової компетентності та інформаційної підтримки.
5. Зважаючи на динамічний розвиток цифрових технологій, процес формування цифрової компетентності бібліотечного фахівця потребує мотивації, ініціативності, рефлексії, системності та безперервності. Отже, неперервна цифрова освіта бібліотечного фахівця - це процес і результат формального, неформального та інформального навчання, який формує цілісну, інтегральну якість особистості та професіонала, що проявляється в його здатності протягом життя освоювати нові рівні цифрової компетентності, у професійній діяльності активно взаємодіяти із зовнішнім інформаційним середовищем, користувачами бібліотек, бути проактивним, ініціювати зміни та передбачати тренди застосування цифрових технологій у бібліотечній діяльності.
Неперервна цифрова освіта бібліотечних фахівців є складним, системним феноменом, постає науковою проблемою, яка має широкий методологічний контекст та міждисциплінарні зв’язки з багатьма науковими і практичними галузями - теорією та методикою вищої професійної освіти, ціннісними та акмеологічними орієнтирами особистісно-орієнтованого розвитку фахівця у їх системних зв’язках та взаємовпливах.
6. Стратегії удосконалення цифрової компетентності бібліотечних
фахівців формуються з урахуванням таких складових: особистісна
(акмеологічні та аксіологічні характеристики, засоби діагностики рівня компетентності та визначення прогалин), змістова (актуальність змісту має враховувати стандарти цифрової компетентності, контекст застосування та рекомендації фахових об’єднань), середовище навчання (педагогічні умови, що забезпечуються для усіх форм безперервної освіти через інноваційні методи навчання, спрямовані на формування цифрових компетентностей, викладачів із високим рівнем цифрової компетентності, оновлення змісту освітніх компонент з урахуванням сучасних тенденцій розвитку цифрових технологій).
7. Європейські стандарти опису цифрової компетентності, рекомендації
профільних організацій, підходи до розроблення національних рамок цифрових компетентностей для громадян, науково-педагогічних працівників, медичних працівників, державних службовців, емпіричні результати дослідження забезпечили комплексний підхід до визначення структури цифрової компетентності бібліотечного фахівця, що враховує: загальну цифрову
компетентність; цифрові технології для професійної діяльності; для підтримки навчання, викладання та досліджень (зокрема сприяння цифровій грамотності та інклюзії користувачів із використанням цифрових технологій, цифрове наставництво); здатність до цифрових трансформацій та професійного розвитку в цифровому середовищі. Розроблений проєкт рамки цифрової компетентності бібліотечних фахівців складається з таких вимірів: сфери, дескриптори та рівні володіння. Рамка містить дескриптори 30 цифрових компетентностей, розподілених за 6 сферами: 1) цифрова грамотність, 2) цифрові колекції та ресурси, 3) цифровий сервіс, 4) цифрові технології та інструменти в професійній діяльності, 5) цифрове наставництво, 6) цифрове лідерство та професійний розвиток. Пропонується використовувати 4 рівні володіння: базовий, достатній, високий, експертний. Рамка використовує узагальнені формулювання та може бути врахована у підготовці фахівців в умовах ступеневої освіти, для розробки профілів розвитку цифрової компетентності для різних категорій бібліотечних фахівців, модернізації змісту освітніх компонент цифрового спрямування та розроблення стратегій підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців.
Перспективи подальших досліджень полягають у дослідженні аспектів, пов’язаних з урахуванням специфіки діяльності різних видів бібліотек, уточненням рівнів володіння та дескрипторів цифрової компетентності запропонованої рамки та розробкою додаткових вимірів, створенням профілів цифрової компетентності для різних категорій бібліотечних працівників, а також із вивченням технологій і стратегій, спрямованих на посилення цифрових можливостей бібліотек як центрів неформальної освіти з розвитку цифрової грамотності