Товканець Оксана Сергіївна Системи підготовки фахівців з менеджменту освіти в центральноєвропейських країнах (друга половина ХХ – початок ХХІ століття)

brief description

Товканець Оксана Сергіївна, докторант Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. Назва дисертації: «Системи підготовки фахівців з менеджменту освіти в центральноєвропейських країнах (друга половина ХХ початок ХХІ століття)». Шифр та назва спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Спецрада Д26.451.01 Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ
ІМЕНІ ІВАНА ЗЯЗЮНА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ТОВКАНЕЦЬ ОКСАНА СЕРГІЇВНА
УДК 378: [091.12:005.591.3]:373.3(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ
В ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ
(ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ - ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Подається на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
/ О.С. Товканець/
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий консультант: Лук’янова Лариса Борисівна доктор педагогічних наук, професор член-кореспондент НАПН України
Київ-2020

ЗМІСТ
АНОТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЮ ТА АНГЛІЙСЬКОЮ МОВАМИ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 31
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ І МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ
1.1 Бібліографічний аналіз проблеми менеджменту освіти і підготовки фахівців з менеджменту освіти в європейському і вітчизняному контексті
1.2. Ключові поняття концепції дослідження
1.3. Аналіз вітчизняних і зарубіжних концепцій менеджменту освіти
1.4. Вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на розвиток менеджменту
освіти
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. ОСВІТНІ СИСТЕМИ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ - НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
2.1. Загальна характеристика освітніх систем країн Центральної Європи
2.2. Характеристика систем управління освітою в центральноєвропейських
країнах на регіональному та національному рівнях
2.3. Стратегії освіти центральноєвропейських країн та їх вплив на розвиток
підготовки фахівців з менеджменту освіти
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ
3.1. Історико-педагогічний аналіз розвитку менеджменту як сучасної теорії і
практики управління освітою
3.2. Соціально - психологічний портрет фахівця з менеджменту освіти як
теоретична основа його професійної підготовки
3.3. Міжнародні стратегії модернізації освіти та їх вплив на підготовку фахівців
з освітнього менеджменту в європейській системі вищої освіти
Висновки до третього розділу
РОЗДІЛ 4. ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ В ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ
4.1. Порівняльно-педагогічний аналіз систем підготовки фахівців з
менеджменту освіти центральноєвропейських країн
4.2. Характеристика освітніх рівнів і типів закладів освіти з підготовки фахівців
з менеджменту освіти в центральноєвропейських країнах
4.3. Педагогічний аналіз структурування змісту підготовки майбутніх фахівців
з менеджменту освітньої галузі у центральноєвропейських країнах
Висновки до четвертого розділу
РОЗДІЛ 5. РОЗВИТОК ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ В ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ
5.1. Формування й розвиток професійної компетентності фахівця з менеджменту
освіти у досліджуваних країнах
5.2. Неперервна професійна освіта керівників освітніх установ 339
центральноєвропейських країн у діяльності міжнародних організацій
5.3. Підготовка фахівців з менеджменту освіти для освіти дорослих в
360
центральноєвропейських країнах
Висновки до п’ятого розділу 388
РОЗДІЛ 6. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 390
6.1. Сучасний стан підготовки фахівців з менеджменту освіти в Україні 390
6.2. Науково-методичні рекомендації щодо творчого використання конструктивних ідей зарубіжного досвіду у професійній підготовці фахівців з 413
менеджменту освіти в Україні
Висновки до шостого розділу 424
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 436
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ Здійснене дослідження дає підстави для таких висновків.
1. Бібліографічний аналіз наукових і науково-методичних праць вітчизняних і зарубіжних дослідників здійснювався за напрямами: філософсько-педагогічні засади становлення і розвитку менеджменту освіти і систем професійної підготовки фахівців з менеджменту освіти на різних історичних етапах; освітні системи центральноєвропейських країн й управління освітою на національних, регіональних і місцевих рівнях; удосконалення професійної компетентності майбутніх керівників освітніх установ та вивчення системи контролю і оцінювання педагогічної діяльності як аспекту менеджерської діяльності в освіті; освітнє лідерство і розподілене керівництво як концепція менеджменту освіти.
Доведено, що підготовка ефективних управлінців, фахівців з менеджменту освіти розглядалася як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками. Особливу увагу науковці приділяють філософсько-педагогічним і культурологічним засадам становлення і розвитку систем підготовки фахівців з менеджменту освіти у ХХ-на початку ХХІ ст. У літературних і документальних джерелах центрально-європейських країн (Болгарії, Словаччині, Словенії, Чехії) переважно окреслено тенденції підготовки управлінських кадрів для систем освіти, схарактеризовано моделі і технології підготовки фахівців з менеджменту освіти та педагогічні умови її модернізації.
На основі результатів бібліографічного аналізу: 1) виявлено стратегічні напрями підготовки фахівців з менеджменту освіти в умовах реформування освітньої галузі ( модернізація; використання інноваційних методів у професійній підготовці; орієнтація на науково-дослідну роботу, формування навичок саморегуляції та розвиток лідерства як умов успішної організаційної і управлінської діяльності та менеджменту освіти як концепції управління; 2) проаналізовано умови формування дослідницької, управлінської, комунікативної компетентностей та професійного саморозвитку фахівців з менеджменту освіти; 3) з'ясовано стратегічні завдання впровадження менеджерських підходів в управлінні освітою в центрально- європейських країнах (Чехія, Словаччина, Болгарія, Словенія).
2. В умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів освітня політика європейських країн спрямована на гармонізацію систем освіти, формування перспектив розвитку національних систем освіти. Подібність систем освіти виявляється передусім у визнанні загальнофілософських принципів освіти, ліберальної ідеології, основу якої становлять загальні цінності, визнанні прав людини, зокрема права на освіту і рівного доступу до освіти , а також у формулюванні стратегічних цілей. Аналіз законодавчих і нормативно-правових актів, покладених в основу координаційної політики в галузі освіти європейських країн, дозволив виокремити три основні групи стратегічних цілей, властивих європейським освітнім системам: цілі якості / ефективності, цілі справедливості та управлінські цілі.
Доведено, що моделі систем освіти у центральноєвропейських країнах базуються на принципах рівності освітніх можливостей. Водночас європейська освітня політика загалом має певні проблеми, зокрема: необхідність оптимізації функцій управління і розподілу повноважень; розвиток ресурсів управління і розвиток освіти; моніторинг освіти та його громадська підзвітність. Формування стратегії європейської освітньої політики відбувається за певним циклом: створення загальної концепції, попередній аналіз сучасного стану системи, постановка цілей, визначення комплексу методик, відбір засобів, практична реалізація.
У проектуванні національних систем освіти центральноєвропейських країн особливе місце посідає система професійної підготовки фахівців з менеджменту освіти, що здійснюється на засадах гуманізму, випереджувального, системного,культурологічного, професійно-діяльнісного, компетентнісного, особистісноорієнтованого підходів, спрямованих на формування критичного мислення інавичок, необхідних для реалізації їхнього потенціалу, кар'єрного зростання, а також з урахуванням динаміки змін на національних і міжнародних ринках праці, галузевих і регіональних стратегій розвитку.
На ефективність підготовки фахівців з менеджменту освіти впливають процеси євроінтеграції та інтернаціоналізації, що зумовлюються стратегіями соціально-економічного розвитку держав (довгострокові політичні, культурні, академічні цілі) та окремих індивідів ( розширення людських можливостей) і забезпечують конкурентоздатність освітньої галузі й зростання людського потенціалу.
3. Структура професійного профілю фахівця з менеджменту освіти у центральноєвропейських країнах охоплює особистісні (людяність, емоційна стійкість, стресостійкість, дисциплінованість, духовність, порядність, чесність, повага до людини, оптимізм) і професійні (підприємливість, конкурентоздатність, лідерство, організаторські здібності до вирішення освітніх проблем) якості та компетенції фахівця з менеджменту освіти (управлінські, міжособистісної взаємодії, забезпечення мотиваційного освітнього середовища, навички прийняття рішень, здатність управляти змінами, прогностичність).
Професійна підготовка фахівця з менеджменту освіти має спрямовуватися на забезпечення формування його особистісних якостей. До них віднесено педагогічний гуманізм, педагогічна толерантність, що виявляється у повазі й довірі до усіх суб'єктів освітнього процесу, прийнятті їх цілей, запитів, інтересів, упевненості в їх здібностях і можливостях. Вагоме значення мають також емпатійне розуміння аудиторії, що передбачає шанобливе ставлення до неї, сприйняття внутрішнього світу колег, підопічних, підлеглих, намагання зрозуміти мотиви поведінки, внутрішній стан. Винятково важливими є прагнення до співпраці -установка на довірливе відкрите спілкування із суб'єктами освітнього процесу, забезпечення їм ролі активного діяча, «співавтора» освітнього процесу, які беруть активну участь у виборі й реалізації визначених цілей, аналізі досягнутих результатів; здатність до творчого самовираження, відкритість у вираженні своїх почуттів і емоцій, тобто бути особистістю із власною думкою, емоціями, почуттями.
Соціально-економічною передумовою ефективної підготовки фахівців з менеджменту освіти є вироблення системи мотивів і стимулів до здійснення науково-дослідної, стратегічної та операційної діяльності, що в подальшому будуть втілюватись у професійній діяльності в закладах освіти, спрямованій на інноваційний розвиток економіки країни, на продуктивну та взаємовигідну співпрацю між державою, бізнесом та освітніми установами.
4. Схарактеризовано компоненти систем підготовки фахівців: мета як теоретична модель майбутнього результату, проектування бажаного освітнього середовища; соціальна місія освіти як спрямування професійної підготовки на нарощування інтелектуального та культурного потенціалу нації, на формування нової і збереження традиційної системи цінностей, на зміну менталітету особистості і суспільства, пристосування їх до нових умов життєдіяльності; принципи модернізації професійної підготовки як основні вихідні положення системи підготовки фахівців з менеджменту освіти та особливості модернізаційної політики в професійній освіті центральноєвропейських країн, що впливають на формування освітніх траєкторій; типи навчальних закладів, а також освітні рівні як завершені етапи навчання на основі освітніх програм, спрямованих на формування сукупності компетентностей відповідно до стандартів освіти та певного рівня Національної рамки кваліфікацій; контроль і оцінювання забезпечення якості вищої освіти як виявлення, вимірювання і оцінювання результатів освітньої діяльності різних типів освітніх установ та результатів навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти; як процедура встановлення стандартів (планових показників, нормативів тощо); стратегії розвитку й управління системами професійної підготовки як моделі узагальнення дій, необхідних для досягнення визначених цілей шляхом координування і розподілу ресурсів.
Виявлено подібні підходи і національні особливості систем професійної підготовки фахівців з менеджменту освіти у центральноєвропейських країнах. До подібних підходів віднесено орієнтацію на формування професійної компетентності; модернізацію освітніх програм відповідно до потреб ринку праці, розвиток компетенцій, необхідних для життя в демократичному суспільстві; відповідальність за сучасне і майбутнє нації і людства загалом; рівний доступ до системи освіти, автономія, партнерство, розвиток мережі університетів і вищих шкіл, які здійснюють підготовку на рівні бакалаврату, магістратури та докторантури, система неформальної освіти та навчання впродовж життя за різними освітніми програмами, оцінювання закладів освіти з підготовки фахівців з менеджменту освіти спеціалізованими акредитаційними агенціями (оцінювання, акредитація та постакредитаційний моніторинг).
Водночас кожна із досліджуваних країн має певні особливості, проаналізовані у дисертації з урахуванням визначених компонентів. У контексті визначення мети професійної підготовки фахівців з менеджменту освіти особливостями в центральноєвропейських країнах є врахування проблем розвитку людського потенціалу на національному та європейському рівнях, створення можливостей безперервного навчання і постійного особистісного та професійного розвитку; розвиток лідерства в освіті, формування розуміння соціальної відповідальності, культурної, етнічної та релігійної терпимості у мультикультурному середовищі.
Справедливість та активна громадянськість, усвідомленість зв'язку між поведінкою і способом життя людей фахівцем з менеджменту освіти, його готовність до використання можливостей коригування поведінки персоналу,
спрямування діяльності на узгодження інтересів ринкової економіки, потреб ділової спільноти, ринку праці та кар'єрних можливостей випускників як компонентів стабільної конкурентної та інноваційної економіки регіонів визначають соціальну місію професійної підготовки фахівців з менеджменту освіти.
До особливостей модернізації професійної підготовки фахівців з менеджменту освіти віднесено: у Болгарії - конкурентність, відкритість, гнучкість, у Словаччині - демократизація , децентралізація, гуманізація, альтернативність, мобільність; у Словенії - забезпечення прав людини, прозорість, студентоорієнтованість, у Чехії - глобальна відповідальність, солідарність, взаємопов'язаність, соціальна справедливість.
Особливості стратегій розвитку професійної підготовки в цих країнах виявляються по- різному: в одних країнах - в активізації форм оцінювання якості викладання студентською громадськістю та науково-педагогічних працівників, розвитку неформальної системи освіти і розширенні можливостей для позитивної соціальної мобільності, а в інших - у повній академічній автономії університетів і вищих професійних шкіл, кафедр або міждисциплінарних освітніх програм, розширенні вибору навчальних дисциплін, впровадженні освітніх інновацій.
5. Зміст професійної підготовки фахівців з менеджменту освіти обґрунтовується з урахуванням структури професійної компетентності, що
відтворюється в єдності її технологічної, професійно-розвивальної та креативної складових і забезпечується особистісно орієнтованим освітнім процесом та його адекватним науково-методичним забезпеченням.
Підготовка фахівців з менеджменту освіти є різноаспектною, а освітні програми - широкого спектру («Освітній менеджмент», «Лідерство і організаційний розвиток», «Управління в освіті», «Управління службами і організаціями неформальної освіти», «Управління знаннями», «Менеджмент і лідерство в освіті», «Управління і основи менеджменту», «Інноваційні маркетингові стратегії і брендинг», «Організація і управління персоналом і системами освіти», «Персональний і організаційний консалтинг в освіті», «Освітня політика», «Підготовка директорів шкіл і освітніх установ», «Менеджмент освіти: маркетинг управління», «Менеджмент освіти: інформаційні технології», «Менеджмент освіти: мотивація і розвиток працівників у школі», «Менеджмент освіти: тайм-менеджмент» та ін.).
У розробленні освітніх програм підготовки в університетах та вищих школах центральноєвропейських країн основна увага приділяється їх побудові на основі компетентнісного підходу з метою формування у здобувачів освіти професійних компетенцій за всім спектром професійних завдань (застосування інструментів демократичного врядування у сферах освітнього управління, здатність проводити бюджетну, фінансову, зокрема податкову, політику з урахуванням процесів глобалізації та європеїзації, технологій управління людськими ресурсами, вміння здійснювати професійний освітній і управлінський аналіз та застосовувати його результати в управлінській діяльності, володіти уміннями прогнозування розвитку освітньої установи та розроблення відповідних проектів і програм, що уможливлює усунення суперечностей між вимогами до якості освіти, які висуваються державою, суспільством, роботодавцем, та очікуваними результатами освітнього процесу).
6. Концептуальну модель підготовки фахівців з менеджменту освіти в центральноєвропейських країнах у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.
обґрунтовано на основі виявлених подібних ознак та представлено як відкриту динамічну інтеґраційну систему, яка оцінювалася за сукупністю властивостей, що включають методологічний (мета, місія, принципи, теорія менеджменту освіти), практикоорієнтований (національні системи освіти та рівні управління в освіті, типи освітніх закладів і установ, рівні освіти, компетенції та особистісні якості фахівця) сегменти і сегмент оцінювання якості освіти та стратегії розвитку (європейські стандарти забезпечення якості освіти, національна освітня політика і установи забезпечення якості освіти,
«Стратегія сталого розвитку «Європа 2020», національні стратегії розвитку освіти). Зміст структурних компонентів відображає особливості систем підготовки фахівців з менеджменту освіти в центральноєвропейських країнах, що виражається зокрема у спрямуванні на забезпечення національних і регіональних ринків праці фахівцями з менеджменту освіти та розширення можливостей співпраці й інформування європейського і міжнародного співтовариства щодо потенціалу освітніх установ, побудови теорії менеджменту освіти з урахуванням положень теорій менеджменту, управління і планування П. Друкера, наукового управління Ф. Тейлора, управління на основі врахування мотивів груп та ідеї інтеграційної єдності М. Фоллетта, теорії організації Ч. Барнарда, концепції людських стосунків Е. Мейо, концепції людських потреб А. Маслоу, теорії адміністрування А. Файоля, теорії «Х», «Y» Д. Мак-Грегора, управління як мистецтва спілкування Д. Карнегі.
З-поміж компетенцій пріоритетними є управлінські, міжособистісної взаємодії, забезпечення мотиваційного освітнього середовища, навички прийняття рішень, здатність управляти змінами, прогностичність, лідерство, підприємливість, організаторські здібності до вирішення освітніх проблем, емоційна стійкість, стресостійкість, дисциплінованість, духовність, порядність, чесність, повага до людини, чесність, оптимізм. У стратегії удосконалення підготовки фахівців з менеджменту освіти виокремлено напрями: створення робочих місць, забезпечення економічного зростання, якісної освіти, професійної підготовки і навчання впродовж життя, підтримка педагогічного персоналу у впровадженні особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів в освітній діяльності.
7. Виявлено прогресивні і конструктивні ідеї зарубіжного досвіду, які за умов певної модифікації можуть творчо впроваджуватися у вітчизняній системі підготовки фахівців з менеджменту освіти. Серед них - перехід від адміністративно-розпорядчого управління навчальними закладами до системи менеджменту освіти через запровадження школоцентричного (schoolbased) менеджменту, перенесення акценту у процесі ухвалення рішень на операційний рівень (рівень школи); професійний розвиток фахівців з менеджменту освіти, що здійснюється через запровадження нових програм підготовки адміністраторів з питань менеджменту і лідерства в педагогічних ЗВО, що сприятиме реформуванню системи підготовки й перепідготовки педагогічних та управлінських кадрів в освітньому секторі, забезпеченню високих соціальних стандартів для працівників освітньої сфери; спрямування на системне заохочення наукової і професійної активності викладачів, їхньої академічної мобільності (міжнародної і внутрішньої), розширення практик творчих відпусток та стажування (зокрема, за кордоном), підтримку вітчизняних наукових видань з умовою включення їх до провідних наукометричних баз; побудова академічного середовища з системою формалізованих і неформалізованих цінностей і культури, орієнтованих на якісно іншу професійну групу у вищій школі; створення незалежних установ оцінювання і забезпечення якості вищої освіти, делегування їм частини повноважень Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти, сприяння міжнародній акредитації освітніх програм з підготовки фахівців з менеджменту освіти українських ЗВО.
8. На основі проміжних і кінцевих результатів дослідження розроблено навчально- методичний комплекс, що охоплює навчальні програми з дисциплін «Педагогіка та психологія вищої школи», «Методика викладання у вищій школі», навчальний посібник «Збірник тестів з курсу «Педагогіка», зміст яких спрямовано на формування професійних компетенцій здобувачів освіти.
З урахуванням прогресивних і конструктивних ідей досвіду центральноєвропейських країн розроблено науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення вітчизняної системи підготовки, перепідготовки й професійного розвитку фахівців з менеджменту освіти, що спрямовано на удосконалення професійного розвитку фахівців з менеджменту освіти на макрорівні за трьома стратегічними напрямами: на загальнодержавному законодавчому рівні, на рівні «держава - заклад освіти», на рівні «держава - підприємство»; на мікрорівні- рекомендації для керівництва освітніх установ і організацій, для організаторів професійного навчання персоналу, для фахівців з менеджменту освіти. Серед них найбільш важливим є створення цілісної системи законодавчого регулювання й підтримки навчання та професійного розвитку персоналу; забезпечення якісного навчання, продукування нових знань, упровадження інноваційних підходів до підготовки фахівців з менеджменту освіти, її зближення з економікою та іншими сферами життєдіяльності суспільства, фінансова підтримка освітніх закладів, що займаються навчанням і розвитком персоналу через державні дотації, податкові пільги, підготовка педагогічного персоналу для роботи з дорослими та ін.
Отримані теоретичні і практичні результати не вичерпують усіх аспектів завершеного дослідження. Подальшого вивчення потребують національні системи професійної підготовки фахівців з менеджменту освіти країн - членів Європейського Союзу, проблеми дидактики вищої школи в умовах цифровізації, дидактичні умови підготовки фахівців з менеджменту освіти для національних систем освіти дорослих.