Третьяк Марина Володимирівна. Ринок і інститут власності: особливості формування

brief description

Третьяк Марина Володимирівна. Ринок і інститут власності: особливості формування : Дис... канд. наук: 08.00.01 2007

Третьяк М.В.Ринок і інститут власності: особливості формування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2007.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню нової проблеми співвідношення ринку і відносин власності з метою визначення авторської концепції. Розглянуто еволюцію відносин власності з одночасним тлумаченням особливостей виникнення й розвитку товарного господарства (товарно-грошових відносин). Встановлено, що ці два процеси як в історичному розрізі, так і в сьогоденні взаємопов’язані та взаємообумовлені. Проаналізовано процес трансформації капіталістичної власності і товарного виробництва від простої форми їх організації до сучасного державно-монополістичного устрою. Через дискусії з іншими авторами, визначено місце і роль товарно-грошових відносин в планово-командній економіці, що надало змогу, поєднавши їх із пануючою формою державної власності, довести, що вони відігравали не тільки додаткову роль, а й виконували певні функції на мікро-, мезо- і макрорівнях. Для подальших висновків відносно взаємодії ринку і власності в роботі досліджено процес роздержавлення об’єктів державної власності та їх приватизації як основи створення поля появи і розвитку ринкових принципів господарювання на тлі теоретичних надбань і практики переходу до ринкових відносин(зокрема в Україні). Розглянуто особливості створення і розповсюдження акціонерної форми власності як найбільш доцільної для всього трансформаційного періоду, під яким розуміється не тільки перехідний період від плану до ринку, а й перехід до постіндустріального суспільства. Особливу увагу приділено ролі держави в цьому процесі, державній власності, державному секторові економіки та державному регулюванню у якості складової загального механізму регулювання у взаємодії із ринковими важелями.
В дисертації приділено увагу дослідженню взаємодії інституту ринку і інституту власності через функції і дисфункції ринку, в результаті якого зроблено висновок про існуючу детермінанту економічного і соціального розвитку на основі технократичних і інституціональних змін, що надає можливостей суттєвого зниження трансформаційних і трансакційних витрат суспільства. Суттєвою умовою ефективності переходу і ринку і власності до інституціональної економіки є економічна політика держави зокрема з мінімізації впливу екстерналій на господарське життя.

В процесі дослідження було вирішено важливу теоретичну, наукову і практичну задачу подальшої розробки концепції співвідношення ринку і інституту власності та його тенденцій для умов трансформаційної економіки, в тому числі для умов переходу до інституціональної її структури. Результати дослідження можна представити такими висновками.
1. На основі аналізу взаємозв’язку товарного виробництва і відносин власності було виявлено, що їх розвиток історично і органічно взаємопов’язано. В ході дослідження доведено правомірність використаної методології, яка заснована на таких постулатах, як:
діалектична єдність економічного змісту і прав власності;
розрізнення понять «власність» і «привласнення»;
розвиток форм власності паралельно із розвитком форм вартості;
взаємозв’язок процесів товарного виробництва і відносин власності;
аналогічність процесу (за наявністю особливостей) трансформації власності в ході ринкових перетворень у всіх постсоціалістичних країнах.
2. Аналіз практики розвитку товарного виробництва і відносин власності всього терміну функціонування капіталістичної соціально-економічної системи виявив, що в основі даної еволюції лежить розвиток продуктивних сил, що приводить до поетапної зміни менш розвинутих відносин більше розвинутими аж до державно-монополістичної власності, її соціалізації і ринку, що регулюється. Дана обставина підтверджується дією закону заперечення заперечень.
3. Ретроспективний аспект визначення місця і ролі товарно-грошових відносин в плановій економіці соціалізму показав, що вони функціонували і розвивалися (із різним значенням в різні періоди) в рамках централізованого планування, незважаючи на теоретичне призначення товарно-грошовим відносинам другорядної ролі, вони за суттю обслуговували господарські зв’язки на всіх рівнях економічної структури. Даний висновок підтверджується сьогоденною практикою китайського соціалізму. Закладені в плановій економіці основи господарювання змішаного типу (співіснування плану і ринку в механізмі її регулювання) продовжує розвиватися як у перехідній економіці, так і в економіці розвинутих країн світу, що підтверджується різними моделями сучасної ринкової економіки: всі моделі містять як багатоманітність форм і прав власності, так і механізм співіснування ринку і плану.
4. Дослідження теоретичних і практичних проблем переходу до економіки ринкового типу в постсоціалістичних країнах розкрило важливу характеристику переходу, з приводу якої в багатьох країнах було допущено помилку в сфері трансформації відносин власності і форсування створення конкурентного ринку. А саме: висування в якості пріоритету і штучне стимулювання розвитку приватної форми власності на підставі теоретичних посилок про надто високу її ефективність при загальній тенденції розвинутих економік до трансформації приватної власності в колективну (корпоративну) и все більше соціалізовану.
5. Створення в країнах постсоціалістичного простору багатоманітних форм, типів і видів власності є в цілому закономірним процесом, оскільки без нього не створилося б поле для розвитку ринку. Аналіз даної проблеми привів до висновку, що в цілому ці трансформації було здійснено у відповідності до об’єктивних законів переходу, однак суб’єктивні дії влади не завжди були виправданими. Тим не менше, в усіх країнах сформувалася та чи інша модель ринку, що заснована на різних формах власності, тобто створено суб’єкти ринку і суб’єкти власності.
6. Особливого значення набув в роботі аналіз процесу роздержавлення і приватизації в Україні, його позитивних і негативних наслідків. Такий аналіз виявив, що цим процесом одночасно здійснювалось створення і нових форм (типів, видів) власності, і нових проявів ринку (з тією особливістю в Україні, що спочатку було відкинуто державні методи його регулювання). Однак відчувається потреба в теоретичних розробках проблеми взаємозв’язку ринкових відносин, відносин і прав власності в тій економічній структурі, яка вже склалася в країні. Дане дослідження в певній мірі заповнює вказану потребу, оскільки не тільки виявляє позитиви і негативи процесу роздержавлення і приватизації, але й обґрунтовує практичні рекомендації щодо зниження негативних наслідків сьогодні.
7. Аналіз співвідношення ринку і власності в Україні виявив, що ринок являє собою форму організації і реалізації власності, а ринкова економіка виступає сферою прояву і відтворення відносин товарного виробництва і відносин власності на їх первинному і вторинному рівнях привласнення. Однак не вирішеною задачею залишаються проблеми розмежування і розщеплення прав власності, що є важливим при управлінні економікою як з боку ринку, так і з боку держави (плану). Створенню сталого економічного середовища функціонування ринку і інституту власності може сприяти специфікація прав власності, тобто чітке визначення її суб’єкта, об’єкта і способу визначення прав на неї.
8. Проблеми ринку в інституціональній економіці аналізуються в дисертації з позиції детермінанти економічного і соціального розвитку на основі технократичних і інституціональних змін, що надає можливість зниження трансформаційних і трансакційних витрат суспільства. Існує думка, що прагнення до зниження трансакційних витрат є основною рушійною силою розвитку інституціональної структури суспільства. Якщо це так, то планова економіка може розглядатися в тому числі як сприятливе поле для вирішення саме цієї проблеми. Тому не випадковим слід вважати прагнення до державного регулювання економіки розвинутих країн світу. І головною умовою ефективності переходу ринку і інституту власності до інституціональної економіки слід вважати адекватну економічну політику держави з мінімізації зовнішніх ефектів. Однак досягнення повної нейтралізації екстерналій на даному етапі розвитку суспільства визнається неможливим.