Триндяк Володимир Петрович. Особливості структурно-функціонального стану плазматичних мембран пухлинних клітин, резистентних до доксорубіцину

brief description

Триндяк Володимир Петрович. Особливості структурно-функціонального стану плазматичних мембран пухлинних клітин, резистентних до доксорубіцину: дис... канд. біол. наук: 14.01.07 / НАН України; Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького. - К., 2004.

Триндяк В.П.Особливості структурно-функціонального стану плазматичних мембран пухлинних клітин, резистентних до доксорубіцину. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.01.07-онкологія. Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, Київ, 2004.
В експериментальних дослідженнях встановлено, що при розвитку резистентності до DOX у клітинах карциноми Герена відбуваються значні структурні зміни ПМ, достовірно збільшується мікров’язкість ПМ пухлинних клітин. Встановлено, що збільшення мікров’язкості ПМ резистентних пухлинних клітин обумовлено підвищеним вмістом холестеролу та поліамінів, меншим рівнем ненасиченості ліпідів порівняно з ПМ чутливих до дії DOX клітин, що призводить до зменшення інтенсивності перебігу процесів перекисного окислення ліпідів, індукованого DOX. Доведено, що збільшення мікров’язкості ПМ пухлинних клітин резистентного штаму карциноми Герена супроводжується зменшенням пасивної дифузії DOX через ПМ при відсутності суттєвих змін активного транспорту даного цитостатика. Застосування мембраноактивних речовин, які змінюють фізико-хімічні властивості ПМ пухлинних клітин, призводить до збільшення мембранної проникності, що, в свою чергу, підвищує чутливість резистентних пухлин до дії DOX.

В роботі за допомогою широкого спектру комплексних експериментальних досліджень показано, що зміни структурно-функціонального стану плазматичної мембрани пухлинних клітин відіграють суттєву роль у феномені резистентності пухлин до дії доксорубіцину.

Пухлини резистентного штаму карциноми Герена до доксорубіцину характеризуються більшою швидкістю росту в експоненціальній фазі, уповільненням темпів росту у термінальній фазі, більшою гомогенністю популяційного складу пухлини порівняно з вихідним. Для клітин резистентних пухлин характерним є наявність незначних ділянок плазматичних мембран сусідніх клітин, які утворюють щільні міжклітинні контакти.
Плазматичні мембрани клітин резистентної до доксорубіцину карциноми Герена за структурним станом відрізняються від плазматичних мембран вихідної пухлини більш поверхневим розташуванням триптофанових та тирозинових залишків амінокислот білків, меншим рівнем занурення білків у ліпідний матрикс та його більшою мікров’язкістю.
Встановлено, що зміна структурного стану плазматичних мембран клітин резистентної пухлини обумовлена високим вмістом холестеролу, зменшенням відношення фосфатидилхолін/сфінгомієлін, меншим рівнем ненасиченості ліпідів мембран та більшим вмістом зв’язаних форм поліамінів у мембрані клітин.
Ступінь пошкодження плазматичних мембран пухлинних клітин доксорубіцином, що мають різну чутливість до дії цього препарату, залежить від стану текучості їх ліпідної компоненти, яка обумовлює швидкість перебігу процесів перекисного окислення ліпідів.
Суттєвим механізмом зменшення накопичення доксорубіцину всередині клітин резистентного штаму карциноми Герена є уповільнення пасивної дифузії цитостатиків в клітину через мембрану за рахунок підвищення мікров’язкості та впорядкованості ліпідного бішару плазматичної мембрани.
Доведено, що речовини, які впливають на фізико-хімічні властивості плазматичних мембран, підвищуючи їх проникність, збільшують чутливість резистентних пухлин до дії доксорубіцину.