Тупол Лариса Дмитрівна. Морфофункціональні зміни та регенераторні процеси в печінці при важких опіках в умовах ранньої некректомії і використання ліофілізованої ксеношкіри

brief description

Тупол Лариса Дмитрівна. Морфофункціональні зміни та регенераторні процеси в печінці при важких опіках в умовах ранньої некректомії і використання ліофілізованої ксеношкіри : дис... канд. мед. наук: 14.03.09 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. — Т., 2007. — 150арк. — Бібліогр.: арк. 123-150

Тупол Л.Д.Морфофункціональні зміни та регенераторні процеси в печінці при важких опіках в умовах ранньої некректомії і використання ліофілізованої ксеношкіри. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 гістологія, цитологія, ембріологія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ 2007.
Дисертація присвячена вивченню структурної перебудови печінки при важких опіках і в умовах ранньої некректомії пошкоджених ділянок та закриття рани ліофілізованими ксенодермотрансплантатами. В експерименті на морських свинках встановлено, що тяжка опікова травма викликає значні структурні зміни всіх компонентів печінки. Характер і ступінь морфофункціональних пошкоджень органу, зміни гістохімічних і морфометричних показників неоднакові у різні періоди експерименту і розвивається на фоні зростання токсичності плазми крові. Використання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів для закриття опікових ран після проведення ранньої некректомії помітно зменшує вміст токсичних продуктів у плазмі крові, зменшує ступінь змін, активізує регенераторні процеси і позитивно впливає на морфофункціональний стан печінки у всі терміни досліду порівняно з опеченими нелікованими тваринами.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка встановлює закономірності структурних змін печінки при тяжкій термічній травмі та після проведення ранньої некректомії пошкодженої шкіри і закриття рани ліофілізованими ксенодермотрансплантантами в експерименті.
1. Структурна організація печінки інтактних морських свинок на світлооптичному та електронномікроскопічному рівнях має загальні закономірності будови її компонентів. Морфометричні показники гепатоцитів відрізняються від інших тварин і людей. Гістохімічно встановлена висока активність сукцинатдегідрогенази, лужної фосфатази та вмісту глікогену.
2. Тяжка опікова травма викликає значні структурні зміни всіх компонентів печінки. Характер і ступінь морфофункціональних пошкоджень органу, зміни гістохімічних і морфометричних показників неоднакові у різні періоди експерименту і розвиваються на фоні зростання токсичності плазми крові.
3. На 7 добу після термічної травми (стадія ранньої токсемії) морфофункціональні зміни печінки характеризуються пристосувально-компенсаторними процесами, пригніченням регенерації на клітинному і субклітинному рівнях, початком розвитку деструктивних змін. Гістохімічно достовірно знижується активність СДГ-ази і складає 0,68, лужної фосфатази- 0,75, вміст глікогену - 0,43 в порівнянні з показниками інтактних тварин.
4. На 14 добу (стадія пізньої токсемії) і особливо на 21 добу (стадія септикотоксемії) розвиваються глибокі деструктивні зміни всіх компонентів печінки. Розширення і кровонаповнення судин, крововиливи, деструкція стінки гемокапілярів, активація макрофагів поєднуються з лейкоцитарною інфільтрацією, порушенням часточково-балкової будови органу. У часточках наявні „світлі” гепатоцити середня площа яких зростає в 1,32 рази (14 доба) і в 1,37 рази (21 доба), а ядерно-цитоплазматичні співвідношення відповідно складають 0,14; 0,13. Зростає кількість темних гепатоцитів, у яких встановлена глибока деструкція ядер і цитоплазматичних структур. Їх середня площа зменшується у 0,83 рази (14 доба) і у 0,87 рази ( 21 доба), а ядерно-цитоплазматичні співвідношення дорівнюють відповідно 0,18 і 0,17.
5. Використання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів для закриття опікових ран після проведення ранньої некректомії помітно знижує вміст токсичних продуктів у плазмі крові (пептидів середніх молекул, їх високо- і низькомолекулярних фракцій), зменшує ступінь судинних розладів і деструктивних змін компонентів печінки, активізує регенераторні процеси і позитивно впливає на морфофункціональний стан органа у всі терміни досліду порівняно з опеченими нелікованими тваринами.
6. Застосування ліофілізованої ксеношкіри вже на 7 добу досліду покращує структурну організацію синусоїдних гемокапілярів, у часточках печінки менше пошкоджуються плазматичні, ядерні та органоїдні мембрани гепатоцитів, активізуються регенераторні процеси та покращуються гістохімічні показники.
7. На 14 добу і особливо на 21 добу досліду в умовах використання ліофілізованої ксеношкіри активний перебіг регенераторних процесів призводить до покращення морфофункціонального стану і відносної нормалізації всіх структурних компонентів печінки. Зменшуються судинні розлади і лейкоцитарна інфільтрація, в складі часточок багато двоядерних гепатоцитів, покращуються морфометричні показники та ядерно-цитоплазматичні співвідношення. У 1,65 рази (14 доба) і у 3,31 рази вище активність лужної фосфатази, у 1,93 рази (14 доба) і у 3,38 (21 доба) вище активність сукцинатдегідрогенази порівняно з опеченими нелікованими тваринами. Поступово зростає вміст глікогену.
8. Одержані результати свідчать про позитивний вплив застосування ліофілізованих ксенодермотрансплантатів при тяжких опіках на структурну організацію печінки експериментальних тварин, гістохімічні та морфометричні показники, що дозволяє рекомендувати їх в використання в комбустіології при лікуванні важкоопечених.