Турченко Дмитро Кузьмич. Ресурсно-функціональний механізм розвитку системи енергетичної безпеки держави

brief description

Турченко Дмитро Кузьмич. Ресурсно-функціональний механізм розвитку системи енергетичної безпеки держави : Дис... д-ра наук: 08.00.03 2009

Турченко Д. К.Ресурсно-функціональний механізм розвитку системи енергетичної безпеки держави. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 Економіка та управління національним господарством. Інститут економіки промисловості НАН України. Донецьк, 2009.
У дисертації обґрунтовано і розроблено теоретико-методологічні та методичні засади й практичні рекомендації щодо формування та запровадження ресурсно-функціонального механізму розвитку системи енергетичної безпеки держави та забезпечення високої енергоефективності української економіки шляхом реалізації адаптивної стратегії її інноваційно-інвестиційного розвитку в ринкових умовах. Визначено особливості функціонування даного механізму, що полягають у його структурно- й функціонально-об’єктній диференціації сировинно-ресурсних потенціалів із отриманням синергетичного ефекту від їх трансформації, що є домінантним чинником стійкості економіки до деструктивних впливів за рахунок поєднання причинно-наслідкових детермінант інтенсифікації виробничих, інноваційних та еволюційних процесів на базі всебічного розширення, поглиблення, нарощення стратегічного потенціалу і взаємозв’язків на різних рівнях управління. Здійснено оцінку ефективності функціонування основних складових паливно-енергетичного комплексу України, діагностику їх економічних проблем; виявлено особливості функціонування сучасної системи генерування, трансляції та енергоспоживання; запропоновано засоби резервування і шляхи мобілізації резервів для збільшення потенційних можливостей енергетичної системи держави. Розроблено та доведено доцільність використання прикладного інструментарію визначення оптимального обсягу імпортних енергоносіїв для диверсифікації джерел постачання, що відповідає національним економічним інтересам та вимогам до якості життя суспільства.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення важливої науково-прикладної та національно-господарської проблеми обґрунтування теоретико-методологічних засад функціонування і реалізації ресурсно-функціонального механізму розвитку системи енергетичної безпеки держави, яка перебуває на етапі ринкових трансформацій.
1. В останні роки ситуацію, що склалась у паливно-енергетичному комплексі України, можна оцінити як загрозу національній безпеці. Чинниками погіршення стали: різке зниження обсягів виробництва продукції; порушення технологічних режимів; значна зношеність обладнання; малоактивна політика енергозбереження; недосконалість економічного механізму реалізації заходів з енергоефективності на різних рівнях управління. Крім того, різке зниження видобутку вугілля, закриття вугільних шахт, а також значний обсяг імпортних поставок вуглеводнів обумовлюють необхідність провадження комплексу регулюючих і стимулюючих заходів щодо реалізації дієвої політики забезпечення енергетичної безпеки. Реалізацію останньої зумовило загострення проблем стосовно енергозабезпечення національного господарства, зниження рівня екологічної безпеки та підвищення техногенного навантаження на зовнішнє середовище, що не сприяє досягненню соціально-економічних цілей розвитку українського соціуму. До проблемних питань в умовах активізації процесів транснаціоналізації національного господарства належить неадекватність вимогам до темпів загальноекономічного прискорення сучасної системи державного управління, що призводить до нестійкої рівноваги в енергетичній і економічній сферах.
2. У дисертації запропоновано номологічну концепцію формування ресурсно-функціонального механізму, що поєднала п’ятивимірну структуру ключових детермінант у межах єдиної методологічної основи: а) таксономічну визначеність із власною класифікацію елементів, важелів і регуляторів; б) цілісну структуру із специфічним рівнем системності; в) раціональну історико-методологічну основу з реальним еволюційним вектором; потенціал внутрішнього функціонування РФМРСЕБД із принциповою програмою; г) матеріальну й закономірну єдність функціонування пар „ціль завдання” та „стадії процедури”; д) обумовлені змінами у зовнішньому середовищі когнітивно-інформаційні аспекти оцінювання й прогнозування темпів економічної динаміки в Україні. Це надає РФМРСЕБД статусу стимулятора та регулятора ендогенно спрямованого економічного зростання за рахунок поєднання у його складі засобів і важелів впливу на підвищення рівня енергетичної безпеки держави.
3. Запропоновано дефініційне визначення РФМРСЕБД як сукупності елементів, важелів, інструментів та методів організаційно-управлінського характеру, що спрямовані на створення та збереження конкурентних позицій української економіки в умовах обмеженості енергетичного потенціалу і досягнення високої енергоефективності шляхом поглиблення й інтенсифікації процесів вироблення, нагромадження, трансформації, диверсифікації постачання, поширення і практичного використання енергоресурсів. Визначено: а) інструментальний апарат управління енергозабезпеченням та енергоспоживанням (у вигляді принципів і методів експрес-реагування); б) організаційну структуру управління і технологію розвитку СЕБД (забезпечує відповідність взаємодії компонент РФМРСЕБД); в) процесні складові механізму, що відновлюють та удосконалюють СЕБД у динаміці за ключовими функціями дії її підсистем, зокрема моніторингу енергетичних процесів, енергоменеджменту та енерготехнологічного аудиту, розвитку міжгалузевих і промислових мереж. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат теорії енергетичної безпеки держави, запропоновано дефініційне визначення таких понять: а) стійкість (властивість СЕБД, що проявляється в екстремальних умовах), стабільність (розвиток СЕБД навіть при регулярній наявності ризиків і загроз); б) надійність (інтегральна здатність досягнення максимального результату внаслідок погодженості інтересів, усунення диспропорцій, оптимального перерозподілу ресурсів, перманентного прогнозування і коригування цільових орієнтирів); в) толерантність (несприйнятливість до зовнішніх загроз); г) резистентність (здатність блокувати і локалізувати деструктивні впливи) української економіки.
4. Визначено складові елементи предмета дослідження, що дозволило розкрити структурні особливості ресурсно-функціонального механізму розвитку системи енергетичної безпеки України. Доведено, що їх сутнісні ознаки вказують на структурно- й функціонально-об’єктну диференціацію сировинно-ресурсних потенціалів. Причому за рахунок трансформації зазначених компонент сукупності матеріальних резервів можна отримати додатковий синергетичний ефект, що стане домінантним чинником ініціювання детермінант процесу забезпечення стійкості економіки до деструктивних впливів за рахунок поєднання причинно-наслідкових зв’язків між інтенсифікацією виробничих, інноваційних та еволюційних процесів шляхом всебічного розширення, поглиблення, нарощення стратегічного потенціалу і взаємозв’язків на різних рівнях управління національним господарством.
5. Розроблено наукові положення проведення моніторингу енергоекономічних процесів на макрорівні. Їх перевагами є: забезпечення високої енергоефективності української економіки, отримання синергетичного ефекту за рахунок врахування перехресного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на темпи економічної динамки та нарощення енергетичного потенціалу із редукцією елементів РФМРСЕБД. Це дозволило удосконалити структуру, зміст і функції ресурсно-функціонального механізму розвитку системи енергетичної безпеки держави за рахунок логіко-методологічної деталізації інтеграційних процесів у такій послідовності:аналіз інтеграціїпроцесів для СЕБД;поєднання ресурсно-функціональногоіструктурно-динамічногопідходів до опису поведінки складної системи.
6. На основі аналізу особливостей реалізації різних типів енергетичної стратегії в ринкових умовах обґрунтовано методичні підходи до прийняття рішень стосовно розвитку СЕБД, якими передбачено: а) типізацію моделей забезпечення енергетичної безпеки; б) визначення принципів реалізації відповідної політики; в) дослідження РФМРСЕБД за законом економічних компромісів та забезпечення гармонійності його функціонування шляхом погодження фронтальних соціально-економічних інтересів за використання усереднених (порогових) техніко-економічних показників.
7. За результатами аналізу закономірностей розвитку енергоекономічних явищ у сучасних умовах господарювання запропоновано методологічні схеми оцінювання щільності взаємозв’язку сукупних можливостей економіки та її енергетичного потенціалу, що базується на урахуванні алокаційної ефективності перерозподілу стратегічних ресурсів між секторами національного господарства, контурів та моделей бізнес-процесів для надійності системи економічної безпеки держави. Обґрунтовано, що в умовах ресурсних обмежень, коли відсутні у достатній кількості не лише енергетичні й фінансові ресурси, а час, доцільним є комбінування методичних положень для розробки методики ідентифікації вимог до інформаційного забезпечення моніторингу енергоекономічних процесів.
8. Встановлено, що динаміка енергоекономічних показників тісно пов’язана з набуттям Україною сучасних характеристик стійкості енергетичної системи до деструктивних впливів. Враховуючи підвищену складність, суперечливість, певною мірою нелінійність процесів формування і реалізації функцій РФМРСЕБД, пропонується така послідовність дослідження сутності та змісту зазначеного механізму в складі: 1) механізм усвідомлення особистісних потреб, пов’язаних із визначеністю силового впливу на зовнішнє середовище; 2) засоби реалізації дії механізму перетворення паросилових процесів в енергетичній сфері у силову орієнтованість функціонування; 3) важелі впливу на розроблення й застосування принципів формування індивідуальної агресивної діяльності за детермінантами та визнаною місією державного утворення; 4) інструменти реалізації й підтримки власних НЕІ у разі діяльності в межах наддержавних об’єднань; 5) джерела забезпечення системної мотивації функціонування виробництв в енергетичній сфері; 6) ресурси і методи ранжування цілей функціонування РФМРСЕБД; 7) джерела забезпечення реалізації функцій механізму саморегуляції; 8) методи добору ключових факторів впливу для досягнення орієнтирів та адаптації нового інструментарію до історичних умов; 9) принципи побудови механізму забезпечення ціннісно-орієнтаційної єдності суспільства при побудові СЕБД; 10) інструментарій проектування державно-політичного механізму розвитку СЕБД; 11) засоби побудови ієрархії складових юридичного-правового механізму та принципи визначення складу інструментів і ресурсів для запровадження механізму структурно-функціональної оптимізації СЕБД; 12) прикладний інструментарій оптимізації та способи обчислення обсягу ресурсів шляхом формування пар: „методи формування РФМРСЕБД ресурси, інструменти” та „фактори впливу ресурси, інструменти”; 13) реалізація функції контролювання і коригування із концентрацією зусиль на певних об’єктах СЕБД.
9. Дослідження операційної ефективності та наслідків реалізації в Україні політики енергетичної безпеки дозволило встановити економічні проблеми розвитку ПЕК та потенційні можливості збільшення масштабів використання НВДЕ у перспективному ПЕБ, зокрема при розбудові наукоємних секторів промисловості. За результатами аналізу особливостей та характеру сучасних процесів енергоспоживання у національному господарстві доведено щільність зв’язку між змінами в структурі промислового виробництва та показниками енергоефективності української економіки. Зроблено висновок та оцінено пріоритетність заходів з мобілізації резервів для підвищення ефективності використання енергоресурсів.
Доведено, що відсоток споживання вугілля в ПЕБ України майже відповідає світовим показникам, але залишається значно нижчим у порівнянні з тими державами, які мають, як і наша країна, значні його запаси. Обґрунтовано, що країна має достатньо можливостей для покриття суспільних потреб в енергії за різних режимів функціонування галузей економіки за умови максимального завантаження існуючих енергогенеруючих потужностей. Це дозволило запропонувати концепцію вирішення проблем збалансованості функціонування ПЕК шляхом оцінювання дієвості політики реструктуризації вугледобувних підприємств та процесів трансформації, трансляції й використання енергетичних ресурсів у національному господарстві.
10. Встановлено, що важливою обставиною усвідомлення природи ресурсно-функціонального механізму є розмежування стихійних чинників, здатних ініціювати силовий перерозподіл енергетичного потенціалу або цілеспрямоване створення структур, орієнтованих на свідоме сприйняття факторів зниження або збільшення енергетичної залежності в сучасних реаліях транснаціоналізації світогосподарської системи. Вони виконують дві взаємосуперечливі функції: об’єктивно сприяють задовільному вирішенню проблем енергетичної безпеки державно організованої спільноти і суб’єктивно спотворюють співвідношення реальних та потенційних загроз стабільному енергозабезпеченню. Це зумовило визначення та формування теоретичних положень забезпечення стабільності функціонування інтегрованих виробничо-господарських структур, які дозволять оцінити їх технологічну здатність з позиції мобілізації можливостей для підвищення ефективності енерговикористання.
11. Для досягнення індивідуальної надійності системи енергетичної безпеки пріоритет повинен надаватись ініціюванню процесів локальної самоорганізації на засадах опрацьованої парадигми пізнання динаміки й формування енергоекономічних, ресурсно-функціональних структур та систем державного управління економікою. Наведені пропозиції базуються на конкретних розрахунках, які одержані за результатами використання інструментарію визначення оптимального обсягу імпортних енергоносіїв для диверсифікації джерел постачання, що відповідає НЕІ та вимогам до якості життя суспільства. У розроблених моделях, схемах і алгоритмах враховано натуралістичні (окреслюють зовнішню сторону явищ) і модельно-експериментальні (розкривають внутрішні сутнісні ознаки процесів) методи формалізації завдань за встановленою послідовністю реалізації етапів формування характерного переліку стратегічних цілей системи енергетичної безпеки держави і встановлення їх пріоритетності.
12. Запровадження активного інструменту реалізації стратегії ресурсно-функціонального механізму розвитку системи енергетичної безпеки дозволить вітчизняному бізнесу швидко зайняти вигідні позиції на світових та регіональних ринках. Створення державою сприятливих умов для інвестицій у розвиток інфраструктур у добувних галузях та адаптивних систем управління дозволить вітчизняним підприємствам вийти на світову арену в енергетичній сфері. Активізація діяльності та підвищення ефективності функціонування наукоємних галузей за відносно короткий термін дозволить суттєво знизити енергоємність ВВП та забезпечити високу енергоефективність національної економіки.