Турло Наталія Платонівна. Діагностика трансформації туристично-рекреаційного комплексу м. Києва

brief description

Турло Наталія Платонівна. Діагностика трансформації туристично-рекреаційного комплексу м. Києва : дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Федерація професійних спілок України; Інститут туризму. — К., 2006. — 224арк. — Бібліогр.: арк. 173-193

Турло Н.П. Діагностика трансформації туристично-рекреаційного комплексу м. Києва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню проблем трансформації та підвищення ефективності функціонування ТРК міста. Актуальність роботи визначається важливістю впливу туристично-рекреаційного комплексу м. Києва на розвиток національної економіки, культури, підвищення міжнародного престижу країни, збереження історико-культурної спадщини.
Робота узагальнює та розвиває положення щодо напрямків і методів дослідження міського туристично-рекреаційного комплексу, а також визначає принципи його ринкової трансформації, та інвестиційного забезпечення. На основі прогнозних даних встановлено рівень ефективності функціонування міського туристично-рекреаційного комплексу.

Дисертаційна робота спрямована на вирішення важливої економічної проблеми трансформації та підвищення ефективності функціонування ТРК міста. Вона узагальнює та розвиває положення щодо напрямів і методів діагностики міського туристично-рекреаційного комплексу, а також визначає принципи його ринкової трансформації та інвестиційного забезпечення.
Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

У процесі аналізу ТРК було з’ясовано, що туристично-рекреаційний комплекс міста об’єднує складну систему туристично-рекреаційних закладів, обслуговуючих їх підприємств інфраструктури та інших галузей, що мають тісні господарські зв’язки, спільно використовують ресурси з метою задоволення різноманітних оздоровчих, пізнавальних, культурних та інших потреб населення і є структурною складовою господарського комплексу міста, забезпечуючи його розвиток через створення попиту на туристично-рекреаційні товари та послуги. При цьому він виконує суспільні функції, основною з яких є максимальне задоволення потреб населення та гостей у відпочинку, оздоровлені, лікуванні, духовному та фізичному розвитку.
Дослідження понятійного апарату стосовно таксономічної структури міського ТРК дозволило виділити наступні ієрархічні рівні: туристично-рекреаційний об’єкт, туристично-рекреаційна зона, туристично-рекреаційний підрайон та туристично-рекреаційний район, що дає підстави більш обґрунтовано підійти до вирішення проблеми ефективності функціонування туристично-рекреаційного комплексу міста.
Встановлено, що при розгляді передумов розвитку туристично-рекреаційного комплексу за основу потрібно приймати систему трьох складових: туристично-рекреаційні ресурси, туристично-рекреаційні потреби та економічні можливості. На її розвиток впливають наступні фактори: особливості розселення, демографічна та екологічна ситуація, зміни у фонді вільного часу, доходах, культурно-освітньому рівні населення, ступінь мобільності, кон’юнктура ринку, розвиток НТП, вдале залучення інвестицій, реклама тощо.
В контексті дослідження соціально-економічної суті якісних змін, що проходять у міському ТРК і здійснюються на засадах власності, економічної самостійності, зацікавленості та відповідальності, визначено, що трансформація це форма існування соціальної дійсності, яка полягає у постійному розв’язанні протиріччя між поточним станом будь-якого соціального явища або процесу й станом, який є необхідним з точки зору системи суспільних відносин, що включає це явище або процес як складову. Передумовами її успіху є додержання принципів поступовості, виваженості, комплексності, системності, послідовності та радикальності.
Враховуючи те, що на сучасному етапі розвитку міських туристично-рекреаційних комплексів існує потреба у єдиних методичних рекомендаціях щодо проведення їхньої діагностики, запропоновано вдосконалити методичні підходи стосовно комплексної оцінки функціонування ТРК. Дані рекомендації передбачають, що його дослідження слід поділити на п’ять етапів і на основі комплексного вивчення натуральних, вартісних й відносних показників роботи турфірм, підприємств готельного та ресторанного господарства, санаторно-курортних (оздоровчих) закладів, сфери розваг, транспорту, підготовки кадрів визначити туристично-рекреаційний потенціал, охарактеризувати розвиток та потенційні потреби населення та гостей міста у закладах рекреації і туризму, а також виявити «точки зростання» та проблеми, які визначають баланс цілей і можливостей у прийнятті управлінських рішень.
Розроблено ресурсно-рекреаційний паспорт м. Києва і на основі дослідження сучасного стану розвитку його туристично-рекреаційного комплексу зокрема, виявлено, що столиця має широкі можливості як для розвитку внутрішнього, так і в’їзного туризму. Природно-кліматичні, оздоровчі, історико-культурні, пізнавальні та соціально-побутові ресурси, якими володіє місто, можуть задовольнити різноманітні потреби туристів і сприяти розвитку таких його видів, як курортно-лікувальний, культурно-розважальний, діловий та пізнавально-діловий, заохочувальний (інсентив), спеціалізований (участь в археологічних розкопках, дослідження історично-культурних пам’яток та їх реставрація, вивчення української мови тощо), релігійний, подійний, спортивний.
Діагностика функціональних взаємозв’язків суб’єктів ТРК та інших підприємств міста дозволила розробити структурно-функціональну модель кластеру у сфері ресторанного та готельного господарства, що на основі спільності інтересів усіх суб’єктів, зацікавлених у розвитку столичного ТРК, забезпечить координацію діяльності, розвиток міської інфраструктури загального користування, раціональне використання туристично-рекреаційних ресурсів і, як наслідок, буде сприяти підвищенню ефективності функціонування всього господарського комплексу столиці.
Дослідження питань інвестиційного забезпечення трансформації столичного туристично-рекреаційного комплексу дало змогу встановити, що обсяг інвестицій в ТРК столиці не відповідає нагальним потребам. Це пояснюється рядом причин, усунення яких повинно здійснюватись з системних позицій, а отримані результати за своєю природою повинні мати комплексний інноваційний характер, спрямований на стимулювання розвитку ринкових відносин у сфері туризму та рекреації. Для активізації інвестиційної діяльності доцільним є застосування фінансового лізингу, який забезпечує розстрочування платежів і уникнення великих одноразових виплат.
На основі проведеної оцінки ефективності подальшої трансформації міського туристично-рекреаційного комплексу були отримані наступні результати. Упродовж 2006-2010 рр. частка ТРК м. Києва у ВВП стабілізується на рівні 0,32-0,33 %. Зростання обсягу доходів від туристично-рекреаційної діяльності зумовить збільшення надходжень до бюджету. Їх загальна сума за рахунок ПДВ, податків на прибуток, інших податкових зобов’язань становитиме 570,1 млн. грн. Перспективний розвиток ТРК столиці (за умови зростання кількості туристичних підприємств, збільшення обсягів надання туристичних послуг) суттєво вплине на зайнятість населення, зокрема щорічний приріст робочих місць складатиме 10,4 %.