ТУШЕВА Вікторія Володимирівна ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ НАУКОВОДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису
ТУШЕВА Вікторія Володимирівна УДК [371.124:001] (477)
ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ НАУКОВОДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Євтух Микола Борисович
Київ 2016
1

З М І С Т
ВСТУП……………………………………………………………………….. 4 РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ…………………………………………………………………………… 20 1.1 . Філософські та наукознавчі засади науково-дослідницької культури як особистісного феномену ……………………….…………….…………… 20 1.2. Сучасні підходи до розуміння сутності культури……. …………………… 30 1.3. Культурологічний підхід як теоретико-методологічна основа стратегії формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки……………………….... 46 Висновки до розділу 1 ………………………………………………………......... 56 РОЗДІЛ 2. ГЕНЕЗА ТЕОРІЇ ФОРМУВАННЯ НАУКОВОДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ……………………………………………………………………………58 2.1. Історія вивчення проблеми формування науково-дослідницької культури як особистісного явища в освіті …………………………………. 58 2.2. Зарубіжний досвід формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів у системі педагогічної освіти Німеччини, Польщі, Франції, Англії, США ………………………..…....... 74 2.3. Сучасний стан формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики у вітчизняній педагогіці……......... 86 Висновки до розділу 2 ………………………………………………………….. 102
2
РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СУТНОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ..…………………………………………………………. 106 3.1. Загальна характеристика професійно-педагогічної культури майбутніх вчителів музики………………………………….……………. 106 3.2. Сутність науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики, її зміст і функції…......................................................................... 116 3.3. Методологічна культура як складова науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики…………………………………… 133 3.4. Аксіологічно-орієнтаційний компонент науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики ……..………………………………145 3.5. Технологічно-діяльнісний компонент у структурі науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики……….. 166 3.6. Особистісно-когнітивний компонент науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики…………………………..………. 189 3.7. Креативний компонент науково-дослідницької культури майбутнього вчителя-дослідника-музиканта …………………… 214 Висновки до розділ 3 ………………………………………………………..…… 221
РОЗДІЛ 4. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ – МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ………………………………………..……............................... 226 4.1. Концептуальні детермінанти системи формування науково-дослідницької культури майбутніх вчителів музики ….…………………………...…….. 227 4.2. Змістово-організаційна складова системи формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки ……………………………….. 238 4.3. Технологічна складова системи формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики
3
в процесі професійної підготовки………………………………..……... 261 4.4. Моніторингова складова системи формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики….............. 280 Висновки до розділу 4 ………………………………………………………... 291
РОЗДІЛ 5: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ…………………………………………………………………... 294 5.1. Зміст і організація експериментальної роботи…………….………………. 294 5.2. Хід і результати констатувального етапу експерименту ………………… 311 5.3. Реалізація розробленої системи формування науково- дослідницької культури майбутнух учителів музики в умовах вищого педагогічного навчального закладу……………………………… 331 5.4. Аналіз результатів педагогічного експерименту ………………………. 368 Висновки до розділу 5 ………………………………………………………….. 402
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………….…….. 406 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………… 416 ДОДАТКИ ………………………………………………………………….……. 480
4

Вступ
Актуальність теми. Сучасний етап розвитку і функціонування системи вищої музично-педагогічної освіти супроводжується посиленням її дослідницького компоненту, розширенням арсеналу наукових методів, їх комплексного використання в осягненні культурно-мистецької, освітньопедагогічної дійсності на інтегративному і міждисциплінарному підгрунті, що потребує переосмислення педагогічного впливу науки на особистісний розвиток майбутнього вчителя музики, цілеспрямованого формування його дослідницької і методологічної компетентності як показника професійної і соціальної зрілості вчителя. В умовах модернізації вищої освіти науковий потенціал особистості розглядається як найвища планка і кваліфікаційна характеристика майбутніх учителів, а дослідницьке навчання визначається найважливішим стратегічним напрямом забезпечення якості їх професійної освіти (В.П. Андрущенко, Г.О. Балл, В.І. Бондар, В.К. Буряк, С.У. Гончаренко, М.Б. Євтух, Г.Т. Кловак, М.О. Князян, В.Г. Кремень, Є.В. Кулик, З.Н. Курлянд, Н.Г. Ничкало, В.В. Олійник, В.А. Семиченко, О.С. Снісаренко, Л.О. Сущенко та ін.). Ці педагогічні виклики підтверджуються головними вимогами Болонського процесу щодо необхідності створення Європейського простору вищої освіти, яке має відбуватися одночасно та паралельно зі створенням простору наукових досліджень, і мають відображення у державних документах – Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійний розвиток працівників», Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), «Плані дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009-2012 рр.» та ін., де як концептуальна закладена ідея інтеграції науки і освіти, «онаучнення» сучасного освітнього і мистецького простору. З огляду на концептуальні положення педагогічної освіти про необхідність визначення її нових культурних детермінантів і аксіологічних орієнтирів, особливої значущості набуває пошук шляхів підготовки майбутнього вчителя
5
музики як дослідника, здатного до мисленнєвої аналітико-синтетичної, еволюційно-прогностичної діяльності, вибудовування наукових стратегій і дослідницького пошуку на основі різних «логік» мислення, полікультурного діалогу, наукового обґрунтування полісистемних педагогічних та виховних технологій, володіння категоріально-поняттєвим апаратом музично-педагогічної теорії і практики, і на цьому фундаменті створення індивідуального концепту розв’язання наукових проблем у галузі музичної освіти. Ці завдання можливо реалізувати крізь призму синергетичної парадигми (П.К. Анохін, А.В. Баблоянц, О.М. Князєва, С.П. Курдюмов, О.А. Самарський та ін.), в аспекті якої актуалізуються процеси «нелінійного» цілісного педагогічного мислення, діалогічного наукового і художнього пізнання, саморозвитку когнітивних особистісних якостей. Актуальність проблеми дослідження підтверджується педагогічними працями провідних науковців України в галузі мистецької освіти (А.Г. Болгарського, В.Г. Бутенка, О.В. Єременко, А.В. Козир, Г.Ю. Ніколаї, О.М. Олексюк, В.Ф. Орлова, О.М. Отич, Г.М. Падалки, О.Є. Ребрової, О.Я. Ростовського, О.П. Рудницької, Н.А. Сегеди, Г.П. Шевченко, О.П. Щолокової та ін.) щодо значущості дослідницького вектору педагогічної діяльності у професійному зростанні майбутнього вчителя музики, експериментальної платформи в осягненні мистецьких процесів. Необхідність введення у тезаурус педагогічної науки поняття «науково-дослідницька культура» пояснюється підвищеним інтересом учених до науково-методологічної освіти (З. Кіль, Д. Шалє), зміною статусу науки в освітньому і мистецькому просторі; необхідністю поглибленого наукового осмислення соціокультурних і освітніх процесів, творчого відтворення дослідницьких і педагогічних цінностей. Значний внесок у розробку теорії і методики формування науководослідницької культури майбутнього вчителя було здійснено вітчизняними (С.В. Єфремов, М.О. Князян, Г.Т. Кловак, І.П. Краснощок, Є.В. Кулик, Н.М. Кушнаренко, О.М. Микитюк, І.С. Руснак, В.О. Степашко, Л.О. Сущенко, В.М. Шейко та ін.) та зарубіжними (В. Кеслер, З. Киль, В. Кньорншильд,
6
М. Олтен, Я. Ольберц, Ж. Фурастьє, Дж. Шваб) вченими, фундаментального значення набувають праці С.У. Гончаренка, В.І. Загвязинського, І.О. Зимньої, В.В. Краєвського, Г.П. Щедровицького та ін. Водночас результати наукової рефлексії свідчать, що педагогічний потенціал науково-дослідницької культури застосовується не достатньо, а саме її культуро-світоглядна, креативна, гностична функції креативна функції (Г.О. Балл, А.Г. Бермус, Б.Т. Лихачов), які забезпечують формування інтелектуального ресурсу особистості, її здатність до перманентного оновлення наукового знання у педагогічній і мистецькій проекції, збагачення його смислового наповнення, вмінь підводитися до широких творчих узагальнень і асоціацій. У цьому сенсі науково-дослідницька культура як особистісне явище сприятиме розширенню дослідницьких горизонтів, виходячи на нову ступінь пізнання, ґрунтуючись на його гносеологічних, онтологічних, феноменологічних, аксіологічних, синергетичних, герменевтичних засадах. Теоретичне осмислення закономірностей взаємозв’язку освіти і культури, їх ізоморфної тотожності дозволяє висунути припущення про перспективність і продуктивність застосування культурологічного підходу (В.С. Біблер, Є.В. Бондаревська, Б. Гершунський, С.І. Гессен, І.А. Зязюн, Н.Б. Крилова, В.В. Серіков, В.О. Сластьонін, І.С. Якиманська) як концептуальнометодологічного підгрунття формування науково-дослідницької культури майбутніх вчителів в галузі музично-педагогічної освіти. У контексті сучасних уявлень про культуру в умовах фундаменталізації та універсалізації навчання, варіативності і полікультурності освітніх систем, частих змін наукових парадигм, аксіологічних орієнтирів наукового пізнання, інтенсивного зростання обсягів науково-педагогічної та художньої інформації науково-дослідницька культура майбутніх учителів музики стає важливим особистісним феноменом. Актуальність дослідження обраної проблеми зумовлена суперечностями між: - науковою перспективністю включення у науково-педагогічний тезаурус і категоріальний апарат педагогіки поняття «науково-дослідницька культура вчителя», що відображає спосіб гармонізації когнітивних, розумових «сутнісних
7
сил» особистості дослідника, його здатність до системного володіння різними способами мисленнєвої діяльності, методами наукового пізнання, готовність до професійно-акмеологічного та індивідуально-особистісного самотворення засобами дослідницького пошуку, та відсутністю теоретичного обґрунтування і експлікації цього поняття; - існуванням різноманітних концепцій і функціональних моделей педагогічної організації науково-дослідницької діяльності вчителя, зокрема музики, та відсутністю фундаментальних розробок щодо формування його науководослідницької культури як системного утворення у теорії і практиці педагогіки вищої школи і музично-педагогічної освіти; - потребою у пошуку нових дидактичних технологій відповідно сучасним вимогам вищої освіти щодо «онаучнення» її простору та відсутністю науково і методично обґрунтованої системи професійної підготовки, домінантними векторами якої є дослідницький, методологічний і світоглядний; - об’єктивно існуючою культурологічною інтеграцією між культурою, наукою, освітою і мистецтвом та відсутністю урахування цього взаємозв’язку у підготовці майбутнього вчителя музики як дослідника. Отже, науково-теоретична і практична значущість обраної проблеми, недостатній рівень її розробленості потребує експлікування поняття «науководослідницька культура вчителя», визначення його дефінітивного поля, розкриття у контексті сучасних освітніх і мистецьких пріоритетів сутності науководослідницької культури майбутнього вчителя музики як особистісного феномену, наповнення його культуротворчим, культуровідповідним змістом, висвітлення теоретичних і методичних засад проблеми дослідження, розробки його концепції, обґрунтування моделі формування досліджуваного особистісного феномену у розрізі професійної підготовки, що і визначило вибір теми дисертаційного дослідження «Теоретичні і методичні основи формування науководослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки». Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
8
дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (протокол № 11 від 17.12.2008 р.) й узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №1 від 24 лютого 2009 року). Дисертаційне дослідження складає частину наукового напряму «Теоретикометодичні засади підготовки науково-педагогічних кадрів в системі післядипломної педагогічної освіти» (державний реєстраційний номер 112U000666) Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Університету менеджменту освіти НАПН України і співвідноситься з темою кафедри теорії і методики професійної освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Сучасні освітньо-виховні технології в підготовці вчителів» (РК № 0111U008876). Мета дослідження полягає у розробці, обґрунтуванні й експериментальній перевірці теорії і методики формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки. Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх учителів. Предметом дослідження – теоретичні і методичні основи формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки. Концепція дослідження. В основу концепції покладено ідею щодо формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики, яке передбачає цілісність педагогічного впливу, ураховуючи поліструктурність і поліфункціональність означеного особистісного феномену, його взаємозв’язок із соціокультурними і педагогічними факторами, що забезпечується взаємодією науково-дослідницьких, освітньо-педагогічних, культурно-мистецьких та індивідуально-особистісних процесів, системною організацією музичнопедагогічних досліджень як поетапного розв’язання різних аспектів наукових проблем і спричинює гармонійне формування мотиваційних і особистісних якостей учителя музики, засвоєння ним інтегративного дослідницького і музичноосвітнього досвіду, реалізацію метафункції як виразника соціокультурної місії. Саме така якісно нова підготовка майбутніх учителів музики, в якій
9
концентруються оновлені культуротворчі, дослідницькі, педагогічні, мистецькі цінності, закладаються методологічні орієнтири у науковому пізнанні і відтворенні музично-освітньої дійсності, дозволить у такий спосіб досягнути триєдиної цілі – становлення вчителя-дослідника-музиканта. Концепція дослідження ґрунтується на поєднанні теоретикометодологічного та теоретико-методичного концептів формування науководослідницької культури майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки. Теоретико-методологічний концепт визначається застосуванням: 1) культурологічного підходу як конкретно-наукової методології, методу дослідження, що являє собою експліцитне вираження досліджуваних об’єктів як феноменів культури і способів їх культурного тлумачення; стратегії формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики, що представляє сукупність методологічних положень, організаційно-педагогічних та методичних заходів, практична реалізація яких передбачає культуротворчого, культуровідповідного, аксіологічно орієнтованого структурування науковопізнавального і музично-освітнього процесу; 2) поліпарадигмальної, системної та інтегративної методології у розкритті сутності науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики і розробці моделі її формування в процесі професійної підготовки; 3) методологічного принципу єдності загального, особливого та одиничного для розкриття взаємозв’язків між поняттями «культура», «професійно-педагогічна культура», «науково-дослідницька культура майбутнього вчителя музики»; 4) принципів наукового пізнання: детермінізму, що дозволить визначити системоутворюючі чинники і детермінанти формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики; сутнісного аналізу як вибудовування процесу пізнання від опису до пояснення, і від нього до прогнозування особливостей формування і розвитку досліджуваного особистісного феномену; принципу додатковості, який уможливлює цілісно і системно окреслити сутнісні характеристики феномену, враховуючи різноманітні концепції і точки зору на
10
проблему. Це дало підстави розглядати науково-дослідницьку культуру вчителя музики як сукупність особистісних якостей, що забезпечують цілісне і ґрунтовне дослідження освітніх і мистецьких явищ, завдяки оволодінню системним, аналітичним, діалектичним, міждисциплінарним мисленням і науковим світоглядом, різними модусами мисленнєвої діяльності, «метазнаннями» і «метавміннями», які уможливлюють швидке адаптування в інформаційних потоках; здатністю до наукового і методологічного аналізу музично-педагогічних процесів, вміннями реагувати на умови і вимоги педагогічної науки у мистецькому аспекті, критично оцінювати соціокультурну і музично-освітню дійсність; опануванню дієвого педагогічного і мистецтвознавчого знання, яке набуває евристичності, і на цій основі формування «Я-концепції» вчителядослідника-музиканта. В теоретико-методичному концепті реалізується ідея щодо доцільності застосування компетенісного, інноваційного і контекстного підходів як концептуальних детермінантів системи формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки, які можуть стати ефективною методологією побудови практико орієнтованого навчання з урахуванням інтеграційних шляхів розвитку освіти, науки і мистецтва. Розроблена модель означеної формувальної системи здійснюється, завдяки реалізації педагогічних умов і педагогічної технології, представленої різними рівнями по вертикалі (метатехнології, макротехнології, мезотехнології, мікротехнології) й аспектами по горизонталі (науково-концептуальний, змістово-описовий, процесуально-діяльнісний). Концепція дослідження зумовила визначення його гіпотези: формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки буде більш ефективним, якщо на основі методологічного і теоретичного обґрунтування її сутності й структурних компонентів розробити відповідну систему науково-методичного забезпечення, яка передбачає: а) створення концептуальної моделі формування науково-дослідницької культури
11
майбутніх учителів і вибудовування відповідної музично-освітньої стратегії на основі системного, синергетичного, інтеграційного, культурологічного, аксіологічного, особистісного, діяльнісного, компетентнісного, інноваційного і контекстного підходів; б) застосування поліпарадигмального підходу як єдності взаємодоповнюючих теорій, концепцій і методологічних орієнтирів для всебічного розкриття предмету дослідження і наповнення новим змістом професійну підготовку майбутнього вчителя-дослідника-музиканта; в) урахування основних тенденцій розвитку сучасної вищої музично-педагогічної освіти (гуманізації, інтегративності, когнітивної полімодальності, когерентності, варіативності, неперервності); г) реалізацію у синергетичній єдності фундаментального, загальнонаукового, методологічного, культурологічного, світоглядного напрямів професійної підготовки майбутніх учителів музики як дослідників; д) створення культурно-науково-освітнього середовища, що потребує посилення його дослідницької, культуротворчої функції на рівні педагогічних і пізнавальних процесів. Відповідно до мети та гіпотези дослідження було визначено такі завдання: 1. Розкрити методологічні основи формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики, які відображають філософські, наукознавчі, культурологічні аспекти обраної наукової проблеми. 2. Висвітлити ґенезу теорії формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів, зокрема музики, ґрунтуючись на вітчизняному і зарубіжному досвіді; проаналізувати сучасний стан проблеми дослідження. 3. Дати науково-педагогічне обґрунтування сутності науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики як особистісного феномену, проаналізувати її структурні та функціональні компоненти; обґрунтувати концепцію дослідження. 4. Дати науково-методичне обґрунтування системи формування науководослідницької культури студентів – майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки, визначити і обґрунтувати складові цієї педагогічної системи, основні фактори її реалізації, розробити концептуальну модель. 5. Спроектувати і впровадити моніторинг рівнів сформованості науково
12
дослідницької культури майбутніх учителів музики, розробити критеріальний апарат дослідження. 6. Експериментально перевірити ефективність концептуальної моделі системи формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки, етапів реалізації системи; підготувати навчально-методичне забезпечення для педагогічної організації цього процесу. 7. Виявити позитивну динаміку рівнів сформованості кожного компоненту досліджуваного особистісного феномену і його як цілісного утворення, підтвердити математичною і статистичною обробкою результати дослідження. 8. На основі проведеного дослідження визначити закономірності, які є характерними для процесу формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики у розрізі їх професійної підготовки. Методологічну основу дослідження становлять: синергетична парадигма як трансдисциплінарний напрям наукового пізнання; системна та інтегративна методологія; положення щодо поліпарадигмальності педагогічної науки і мистецької практики; культурологічний, соціологічний, антропологічний, герменевтично-семіотичний, аксіологічний, особистісно-діяльнісний підходи до вивчення феномену культури; різні концепції філософії науки, філософії культури, філософії мистецької освіти; гуманістична методологія; положення щодо загального, особливого та одиничного у вивченні соціокультурних процесів; основні положення щодо взаємозв’язку культури і освіти, культури і науки; принципи культурологічної освіти: культуровідповідності, продуктивності, полікультурності. Нормативно-правовою базою дослідження стали: документи Болонського процесу, Ради Європи, ЮНЕСКО, вітчизняні державні документи щодо поєднання освіти і науки, інноваційної і дослідницької діяльності на всіх рівнях і напрямах вищої освіти. Теоретичною основою дослідження стали: концепції культурологічної освіти (Б.С. Гершунський, І.Ф. Ісаєв, Н.Б. Крилова, О.Л. Шевнюк та ін.), синергетики (П.К. Анохін, О.М. Князєва, В.Г. Кремень С.П. Курдюмов та ін.);
13
педагогічні доробки відомих мислителів-просвітників минулого щодо застосування дослідницького методу навчання (Сократ, Я. Коменський, Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, Ф.А. Дістервег; М.П. Пирогов, М.В. Ломоносов, Г.С. Сковорода, К.Д. Ушиснький, В.О. Сухомлинський, С.Т. Шацький, К.П. Яновський та ін.); зарубіжний досвід з організації науково-дослідної роботи студентів (В. Гумбольдт, Ф. Вальтер, З. Киль, Я. Ольберц, Д. Шалє, М. Свєнтицький, та ін.); праці з порівняльної педагогіки (В.П. Лащихіна, Г.Ю. Ніколаї, Л.П. Пуховська, С.І.Синенко та ін.); теоретичні положення щодо методології науки (С.У. Гончаренко, В.В. Краєвський, Л.О. Мікешина, О.М. Новиков, Г.П. Щедровицький, Е.Г. Юдін та ін.); теоретичні засади підготовки вчителя, його професійної культури (В.П. Андрущенко, І.Д. Бех, В.І. Бондар, В.М. Гриньова, Н.В. Гузій, А.О. Деркач, М.Б. Євтух, І.А. Зязюн, І.Ф. Ісаєв, В.Г. Кремень, З.Н. Курлянд, В.І. Лозова, Н.Г. Ничкало, О.С. Падалка, І.Ф. Прокопенко, В.О. Сластьонін та ін.), методологічної і дослідницької культури вчителя (В.К. Буряк, В.І. Загвязинський, Г.Т. Кловак, М.О. Князян, В.В. Краєвський, Є.В. Кулик, О.М. Микитюк, В.А. Семиченко, Л.О. Сущенко, В.О. Степашко, О.С. Снісаренко, О.М. Ходусов, О.А. Шашенкова та ін.), методологічної культури вчителя музичного мистецтва (Е.Б. Абдуллін, Б.М. Целковніков та ін.); питання розвитку мотиваційно-потребнісної сфери особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, А.К. Маркова, С.Л. Рубінштейн, В.Д. Шадріков та ін.), когнітивних процесів (А.В. Брушлинський, О.М. Матюшкін, В.І. Моросанова та ін.), творчого розвитку особистості, психології творчості (І.М. Богданова, Д.Б. Богоявленська, О.А. Дубасенюк, Н.В. Кічук, Я.О. Пономарьов, С.О. Сисоєва, М.Г. Ярошевський та ін.); аксіологічна проблематика (О.Г. Дробницький, Д.О. Леонтьєв, М.С. Каган, В.П. Тугарінов та ін.), теорія дослідницьких (О.Д. Александров, Л.О. Мікешина, В.М. Сагатовський, Н.М. Семенова та ін.), педагогічних (К.О. Абульханова, В.М. Гриньова, В.П. Зінченко, М.Д. Никандров, В.О. Сластьонін, Є.М. Шиянов та ін.) і мистецьких, духовних цінностей (Л.А. Кондрацька, Л.О. Куненко, О.М. Олексюк, О.П. Рудницька та ін.); педагогічних (К.О. Абульханова-Славська,
14
В.М. Гриньова, В.П. Зінченко, З.І. Равкін, В.О. Сластьонін, Є.М. Шиянов та ін.) і мистецьких, духовних цінностей (Л.А. Кондрацька, Л.О. Куненко, О. М.Олексюк, О.П. Рудницька та ін.); теоретичні та методичні основи підготовки вчителя музики (В.Г. Бутенко, О.В. Єременко, А.В. Козир, О.В. Михайличенко, Г.Ю. Ніколаї, О.М. Олексюк, О.М. Отич, В.Ф. Орлов, Г.М. Падалка, В.Г. Ражніков, О.Є. Реброва, О.Я. Ростовський, О.П. Рудницька, Н.А. Сегеда, Г.П. Шевченко, О.П. Щолокова та ін.); досвід реалізації дослідницького компоненту професійної підготовки вчителя музичного мистецтва (Л.Г. Арчажнікова, О.В. Єременко, В.А. Лісовий, О.М. Олексюк, Г.М. Падалка, О.Є. Реброва, Н.А. Сегеда, М.І. Фалько та ін.). Методи дослідження: теоретичні: аналітичні методи для вивчення філософського, наукознавчого, психолого-педагогічного, мистецтвознавчого фонду з проблеми, нормативних документів; реального досвіду науково-дослідної роботи викладачів і студентів на музично-педагогічних і мистецьких факультетах з метою встановлення рівня теоретичного і практичного розв’язання проблеми; метод історико-педагогічного аналізу для вивчення ґенези теорії формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів, зокрема музики; теоретичного аналізу і порівняння для виявлення загальних тенденцій у підготовці майбутніх учителів музики як дослідників; індуктивно-дедуктивний метод, побудови гіпотез, розв’язання протиріч для створення концепції дослідження; системно-структурний, функціональний і метод моделювання для наукової рефлексії компонентної структури науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики як особистісного феномену, конструювання моделі її формування в процесі професійної підготовки, розробки науково-методичного забезпечення розробленої педагогічної системи; емпіричні: обсерваційні, опитувальні, праксіметричні методи, психологічне і педагогічне тестування, експертних оцінок для діагностики сформованості досліджуваного феномену; метод педагоігчного експерименту, метод експерименту; констатувальний експеримент для аналізу реального стану проблеми, формувальний експеримент для апробації ефективності розробленої моделі системи формування науково-дослідницької
15
культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки; педагогічний моніторинг для відстеження динаміки психолого-педагогічних, науково-пізнавальних і музично-освітніх процесів, реалізації зворотного зв’язку; статистичної обробки результатів для доведення достовірності й ефективності результатів педагогічного експерименту, що здійснювалося за допомогою непараметричних методів математичної статистики з використанням критерію (хі-квадрат) і φ-критерію Р. Фішера; методи екстраполяції для поширення висновків щодо реалізації розробленої педагогічної системи і створення культурно-науково-освітнього середовища. системи і створення культурнонауково-освітнього середовища. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: - вперше обґрунтовано теоретичні і методичні основи формування науководослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки; науково відрефлексовано на основі системної та інтегративної методології, поліпарадигмального підходу сутність означеного особистісного феномену, що має синкретичний характер, виступає підсистемою науководослідницької культури як соціальної системи та елементом і видом професійнопедагогічної культури вчителя музики; обґрунтовано структурні і функціональні компоненти досліджуваного особистісного феномену; - уточнено коло споріднених понять, що концентруються навколо категорій «наука» і «культура», виявлено їх основні дефініції, сформульовано положення стосовно їх сутності, які слугують методологічним підгрунттям дослідження; - введено до науково-педагогічного тезаурусу поняття «науководослідницька культура вчителя»; уточнено поняття «технологія науководослідницької діяльності», «музично-педагогічне дослідження», «науковий стиль мислення», «методологічна культура вчителя музики», «мисленнєва діяльність дослідника» тощо; обґрунтовано науково-дослідницькі (пізнавальні, моральноетичні, соціально-гуманістичні) та педагогічні і мистецькі (духовні, загальнолюдські, особистісні, практичні) цінності майбутнього вчителя музики, що складують його аксіосферу, мотиваційні і особистісні якості-новоутворення
16
дослідника; - обґрунтовано застосування культурологічного підходу як теоретикометодологічної основи стратегії формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки, методу дослідження, для якого принципи цілісності, інтегративності стають домінантними; введено поняття «культурно-науково-освітнє середовище»; - створено концептуальну модель системи формування науководослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки на основі загальнонаукових (системного, синергетичного, інтегративного) та конкретно-наукових (культурологічного, аксіологічного, діяльнісного, особистісного, компетентнісного, інноваційного, контекстного) підходів, яка реалізується, завдяки розробленим педагогічним умовам; обґрунтовано науково-методичне забезпечення цієї системи, її цілі, зміст, закономірності, фактори, принципи, технології і методи; розроблено критерії (ціннісно-мотиваційний, гностично-когнітивний, дослідницько-операційний, творчо-креативний), показники, рівні сформованості даного особистісного феномену, етапи розгортання формувального процесу (навчально-дослідницький, науково-дослідницький, науково-методологічний); - подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо вдосконалення змісту, форм, методів, педагогічних умов підготовки майбутніх учителівдослідників-музикантів на основі взаємодії і єдності культури, освіти і науки у навчальному процесі; питання щодо історичних витоків проблеми дослідження, застосування зарубіжного досвіду. Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні і впровадженні: у теорію формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів – положень системної та інтегративної методології, поліпарадигмального підходу; виявленні детермінантів і системоутворюючих чинників формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики; у педагогіку вищої школи – поняття «науково-дослідницька культура вчителя», сутнісних характеристик даного особистісного феномену, його структурно-функціональних
17
компонентів; методологічних орієнтирів дослідника; у теорію професійної освіти – моделі і технології формування науково-дослідницької культури вчителя музики в нових соціокультурних та інформаційних умовах; цілісної професійної підготовки майбутніх учителів-дослідників-музикантів на основі синергетичної єдності різних її векторів і освітніх стратегій; у теорію культурологічної освіти – поняття «культурно-науково-освітнє середовище»; сприянні подальшого розвитку музичної педагогіки – вдосконаленні дослідницького компоненту музичнопедагогічної діяльності вчителя, методів його професійного самотворення і самовизначення. Практичне значення одержаних результатів визначається у доцільності застосування теоретичних положень щодо науково-дослідницької культури як соціокультурного та особистісного феномену у розробці лекційних курсів з «Основ наукових досліджень», «Методології і методики музично-педагогічних досліджень», «Педагогіки вищої школи»; моделі формування науководослідницької культури майбутніх учителів музики в розрізі їх професійної підготовки для забезпечення фундаментальної, загальнонаукової, методологічної, світоглядної підготовки студентів; організаційно-методичних положень у підготовці магістерських і дипломних робіт. Практичне значення становлять: авторська програма та навчальний посібник з дисципліни «Основи наукових досліджень» (гриф МОН України), розроблені до нього тести, завдання для самостійної роботи; дослідницькі комплекси з використанням складноструктурованих ІНДЗ для навчальних дисциплін «Вступ до спеціальності», «Основи педагогічної майстерності», «Музична педагогіка», «Основи наукових досліджень», «Педагогіка вищої школи»; організаційнометодичні комплекси щодо застосування у вищій музично-педагогічній освіті технологій проблемного, дослідницького, інноваційного, контекстного навчання, різних інтеграційних векторів (міжпредметність, координація, комбінація, постановка міждисциплінарних проблем). Впровадження результатів дослідження здійснювалось у навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені
18
Г.С. Сковороди (довідка № 01/10-496 від 02.06.2015 р.); Харківської гуманітарнопедагогічної академії (довідка № 01-13/462/1 від 28.05.2015); Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка № 712 від 30.04. 2015 р.); Хмельницького національного університету (довідка № 56 від 10.07. 2015 р.); Криворізького національного університету (довідка №02/02-416/3 від 25.12.2013 р.); Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка №01-33/201 від 22.05.2014 р.); Рівненського державного гуманітарного університету (довідка №34 від 20.03.2015 р.); Полтавського національного педагогічного університет імені В.Г. Короленка (1808/01-55/33 від 25 квітня 2013 р.); Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 915/01-73/99 від 27.04.2015). Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методичні положення викладені на наукових і науково-прак

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Результати проведеного дослідження, присвяченого проблемі формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки, підтвердили висунуті теоретичні положення і гіпотезу дослідження та дозволили сформулювати відповідно до поставлених завдань такі висновки: 1. Обґрунтовано методологічні основи проблеми дослідження, які відображають філософський, наукознавчий (трансцендетально-аналітичний, синтетично-узагальнюючий, соціокультурний способи осмислення науки як когнітивного конструкту, її онтологічних, гносеологічних, логічних, методологічних, аксіологічних засад, принципи наукового пізнання, критерії науковості) і культурологічний (поняття «культура» у контексті філософськоантропологічного, системного, культурологічного, герменевтично-семіотичного, діяльнісного, особистісного, аксіологічного, соціологічного підходів, культурологічна парадигма освіти, культурологічний підхід як конкретно-наукова методологія пізнання) її аспекти, а визначення нового дефінітивного поля досліджуваних понять, їх екстраполяція у площину вищої музично-педагогічної освіти зумовило прогнозування і конструювання нового змісту професійної підготовки майбутніх учителів музики. Культурологічний підхід, обраний в якості генеральної стратегії формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики, представляє сукупність теоретико-методологічних положень (ізоморфна тотожність освіти і культури; цілісність культури, людини, змісту освіти, педагогічного процесу; єдність педагогічної системи й процесу, що є критерієм методологічної цілісності), організаційно-педагогічних і методичних заходів, практична реалізація яких забезпечує засвоєння, трансляцію і відтворення соціальногуманістичних, педагогічних, мистецьких і науково-дослідницьких цінностей, самобутність і самоцінність розвитку особистості дослідника, здатного до самовизначення і самодетермінації засобами когнітивного і дослідницького пошуку.
407
2. Аналіз ґенези теорії формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів, зокрема музики, свідчить про пріоритетність питань щодо застосування дослідницького методу у педагогічному процесі, інтелектуального пізнання, формування критичних суджень, навчання «великорозумності», «наукової самодіяльності» в історії вітчизняної і зарубіжної педагогіки протягом усіх історичних епох (Античності, Відродження, Просвітництва, педагогічних пошуках ХХ ст.). Вивчення сучасного зарубіжного досвіду (Німеччини, Польщі, Франції, Англії, США), що підтверджує виникнення нового напряму у педагогічній освіті – дослідницько-орієнтаційного, і вітчизняного у педагогічній і мистецькій освіті, який знайшов виявлення у питаннях щодо методологічного аспекту науково-дослідницької діяльності у цій галузі; наукового дослідження як дидактичної категорії; методів науково-педагогічного керівництва магістерськими роботами майбутніх учителів музики, оволодіння дослідницькими технологіями в умовах поліхудожньої діяльності тощо, актуалізує науковий пошук у напряму систематизації і узагальнення набутого теоретичного фонду у контексті обраної проблематики і розкриття теоретичних і методичних основ формування науководослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки, розробки концепції дослідження. Встановлено, що з метою реалізації провідних напрямів розбудови національної освіти, досягнення її ефективності і конкурентоспроможності, створення інтегральної наскрізної системи залучення майбутніх учителів, зокрема музики, до різних векторів дослідницького пошуку, цілісного наукового осягнення освітньо-педагогічної і мистецької дійсності, поряд із розв’язанням низки проблем щодо фундаменталізації та універсалізації вищої освіти, виникає потреба в цілеспрямованій педагогічній стратегії щодо формування науково-дослідницької культури у майбутніх вчителів, освітян як особистісного феномену, що співвідноситься з вимогами Болонської декларації, європейської освіти, рекомендаціями ЮНЕСКО стосовно інтеграції науки і освіти у світовому просторі. 3. Осмислення культурологічних, наукознавчих, психолого-педагогічних і
408
мистецтвознавчих аспектів проблеми дослідження уможливило здійснити науково-педагогічне обґрунтування сутності науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики у контексті його професійно-педагогічної культури і визначити як динамічну, інтегративну якість особистості, що виявляється у здатності до синтезування аналітико-синтетичної, індуктивно-дедуктивної мисленнєвої діяльності і емоційно-образного осягнення музичного мистецтва, втілення наукового, педагогічного і художнього ідеалу у дослідницький пошук, застосування наукових знань у педагогічній діяльності в якості науковотеоретичної (пояснювальної) та конструктивно-технологічної (перетворювальної) функції. Запропонована концепція формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки презентує авторський підхід до розвитку їх методологічної культури й сучасного наукового стилю мислення, характерними ознаками якого є системність, гнучкість, варіативність, концептуальність, перспективність, динамізм, саме вони забезпечують у перспективі соціальну детермінованість науково-дослідницького пошуку вчителя музики, творче застосування опанованого ним теоретичного фонду в умовах музично-педагогічної практики. Методологічна культура, в якій втілюються функції методологічного аналізу знань (каталізації як стимулювання процесу пізнання, проблематизації, інтенсифікації, структурування цілісного наукового знання, критичного осмислення нових ідей в культурі тощо), вплине на розуміння діалектики педагогічної науки і музично-освітньої дійсності. З позицій системного підходу науково-дослідницька культура майбутнього вчителя музики представляє поліструктурний (аксіологічно-орієнтаційний, технологічно-діяльнісний, особистісно-когнітивний, креативний компоненти) і поліфункціональний (гуманістична, гносеологічна, інтегративна, комунікативна, освітня, творча і соціальна функції) особистісний феномен. Аксіологічноорієнтаційний компонент концентрує в інтегрованій єдності науководослідницькі (пізнавальні, морально-етичні, соціально-гуманістичні) та педагогічні, мистецькі (загальнолюдські, духовні, практичні, особистісні)
409
цінності, які визначають способи і засоби розв’язання наукових музичнопедагогічних проблем і приймають вигляд аксіологічних функцій, задають фундамент для відтворення культуротворчих, аксіологічних, антропологічних, полісуб’єктних та ін. освітніх моделей. Технологічно-діяльнісний компонент НДК МВМ розглядається в якості інваріантного ядра, представляє дослідницький інструментарій, технологію наукового пізнання, що обумовлені існуючим науковим стилем педагогічного товариства; вибудовується як система, завдяки послідовним діям, як по горизонталі (фази дослідження: проектування (концептуальна фаза), технологічна та рефлексивна), так і по вертикалі (рівні дослідження: стратегічний, тактичний, операційний), забезпечується проектно-моделюючою, інформаційно-аналітичною, експериментально-діагностичною, практико-перетворюючою функціями. Особистісними якостями, що забезпечують мотиваційну та операційну сфери дослідника, його самоздійснення у світі науки і мистецтва, репрезентується особистісно-когнітивний компонент НДК МВМ. Мотиваційну сферу майбутнього вчителя музики як дослідника розглядаємо як таку, що забезпечує цілісний розвиток особистості, здатної до перманентного оновлення наукового знання у музично-педагогічній і мистецькій проекції, збагачення його смислового наповнення, володіння механізмами наукової і педагогічної творчості, реалізацію усього спектру дослідницьких методів, і виводить майбутнього вчителя на інший анагогічний рівень у його професіогенезі. Саме синкретичний характер пізнання на рівні мікродіалогу, як рефлексивне осмислення особистісних гностичнокогнітивних процесів у мистецькій освіті, і макродіалогу, як поліфонії теоретичних розміркувань, концептуальних позицій, методологічних підходів і в більш широкому розумінні діалогу культур, складає основу дослідницького пошуку майбутнього вчителя музики і вимагає певних мотиваційних якостейновоутворень. Операційна складова особистісно-когнітивного компоненту забезпечується свідомістю (самосвідомістю), дії якої виявляються як зовнішня (предметна) та внутрішня (смислова) регуляція здійсненого науководослідницького пошуку в галузі музично-педагогічної освіти; мисленнєвою
410
діяльністю, особливістю якої стає поєднання різних способів наукового пізнання як реалізації наукових методів, оволодіння поняттєво-категоріальним апаратом музичної педагогіки як наукового фундаменту у розробці педагогічних моделей (стратегій), і способів художнього пізнання, що звернені до пошуку художніх образів, виявляються у конкретно-чуттєвій, естетично визначеній формі; здібностями, які є умовою і результатом діяльності вчителя-дослідника-музиканта, реалізуються як інтелектуальні, дослідницькі, методологічні, смислопошукові, рефлексивні вміння. Креативний компонент НДК МВМ визначає інноваційно-евристичний характер дослідницького пошуку в галузі мистецької освіти, забезпечує ефективне, динамічне функціонування, перспективне формування інших компонентів, які набувають творчого, прогресивно стимулюючого характеру, взаємодіють і створюють умови для гармонійного становлення особистості дослідника. 4. На ґрунті поліпарадигмальної методології як єдності загальнонаукових (системного, синергетичного, інтегративного) і конкретно-наукових (культурологічного, аксіологічного, діяльнісного, особистісного, компетентнісного, інноваційного, контекстного) методів, теорій і концепцій освітніх моделей та інтегративної методології (єдність цілей, завдань, змісту освітнього процесу; цілісність складає педагогічний норматив і визначає загальну стратегію дослідження) дано науково-методичне обґрунтування системи формування НДК МВМ у процесі професійної підготовки, що вибудовується на основі пріоритетів вищої педагогічної школи і тенденцій розвитку сучасної вищої музично-педагогічної освіти (гуманізація, демократизація, варіативність, інтегративність, неперервність, когерентність, когнітивна полімодальність); передбачає створення культурно-науково-освітнього середовища, в якому освіта, наука і мистецтво відіграватимуть домінуючу роль і спостерігатиметься кругообіг взаємного перетворення знань, що набуваються як у процесі навчання, так і в науковому процесі. Розроблено концептуальна модель означеної системи. Обґрунтовано технологію формування науково-дослідницької культури
411
майбутніх учителів музики як особистісного феномену, яка має варіативний і нормативний характер, ураховує вплив соціокультурних (єдність наукового, освітнього і мистецького простору; реалізація принципів культурологічної освіти; синергетичного навчання: поліваріантність освітніх процесів, саморозвиток, самоорганізація, нелінійність цілісного мислення) і психолого-педагогічних факторів (поєднання теорії і практики навчання, педагогічних технологій; урахування інтелектуальних можливостей і мотиваційних устремлінь студентів); реалізовується за різними рівнями по вертикалі (метатехнології, макротехнології, мезотехнології, мікротехнології) і напрямами по горизонталі (науковоконцептуальний, змістово-описовий, процесуально-діяльнісний). Для реалізації досліджуваної педагогічної системи розроблено педагогічні умови: а) спрямованість на актуалізацію, асиміляцію і трансляцію науководослідницьких, педагогічних і мистецьких цінностей, що формують ціннісносмислові орієнтири майбутнього вчителя-дослідника-музиканта; б) забезпечення гнучкості і взаємодії фундаментального, культурологічного, загальнонаукового, методологічного, світоглядного напрямів професійної підготовки; в) застосування різних способів інтеграції в навчальному процесі (міжпредметність, координація, комбінування, постановка міжпредметних професійних проблем); г) орієнтованість викладача на самокеровані, поліваріантні, багатомірні, нелінійні, саморганізаційні процеси; д) реалізація науково-методичної роботи викладача, джерелами якої є педагогічна наука у її концептуальній і нормативній формі, результати власної науково-дослідницької діяльності; є) створення культурнонауково-освітнього середовища. Визначені умови спрямовані на формування когнітивних і мотиваційних якостей-новоутворень учителя-дослідника-музиканта, його методологічної культури, завдяки доцільно спланованому науковому і дослідницькому пошуку, вектори якого охоплюють наукові знання із загальної педагогіки, мистецької, музичної, вокально-хорової педагогіки, філософії мистецької освіти, теорії музичної освіти, педагогіки вищої школи, методології музично-педагогічних досліджень тощо. 5. Моніторинг рівнів сформованості науково-дослідницької культури
412
майбутніх учителів музики в розрізі професійної підготовки впроваджувався, завдяки розробленому критеріальному апарату дослідження, а саме: ціннісномотиваційному критерію: показники – сформовані пізнавальні, морально-етичні, соціально-гуманістичні, духовні, загальнолюдські, практичні і особистісні цінності вчителя музики як дослідника; мотиваційні якості, що стимулюють ефективне здійснення науково-дослідницького пошуку, який стає культуротворчим і культуровідповідним, забезпечують сутнісне розуміння соціокультурних і педагогічних явищ; оцінювалися якості за змістовими (дієвість, усвідомленість, самостійність, узагальненість) та динамічними (стійкість, тривалість, широта, емоційна модальність) параметрами; гностично-когнітивному критерію: показники – глибина, повнота і міцність наукових знань, набутих у науковопізнавальному процесі, їх діалектичність, системність, міждисциплінарність, інтегративність; ураховувалися якісні і кількісні характеристики знання; сформовані інтелектуальні, дослідницькі, методологічні, смислопошукові, рефлексивні вміння; дослідницько-операційному критерію: показники – вільне володіння технологічним інструментарієм науково-дослідницької діяльності; творчо-креативному критерію: показники – нове бачення розв’язання наукової проблеми, наукова творчість, створення педагогічного супроводження дослідження, яке фіксує різні форми породження педагогічних інновацій, авторські розробки. Розроблені критерії і показники дозволили визначити рівні сформованості науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики: низький, нижчий за середній, середній, вищий за середній, високий. 6. Експериментально перевірено результативність концептуальної моделі системи формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки, що реалізовувалася на основі розробленого науково-методичного забезпечення цієї системи, педагогічних умов, педагогічних технологій і передбачала оновлення змісту навчальних предметів, форм, методів і засобів активізації когнітивного і дослідницького пошуку студентів, поетапну організацію означеної педагогічної системи у вищій музично-педагогічній освіті: навчально-дослідницького етапу (1-2 курси), основними напрямами професійної
413
підготовки є культурологічний і світоглядний; науково-дослідницького етапу (3-4 курси), напрями підготовки – фундаментальний і загальнонауковий; науковометодологічного етапу (5 курс), основні напрями підготовки – фундаментальний, методологічний, загальнонауковий, світоглядний. Підтверджено ефективність таких активних та інноваційних методів, як: складноструктуровані ІНДЗ, що орієнтують на поєднання дескриптивної (науково-описової) і прескриптивної (нормативної) форми наукових знань, розкриття різноманітних аспектів музично-педагогічних проблем, педагогічну організацію дослідницьких процедур, методів дослідження, способів мисленнєвої діяльності, спроектованих у логіці вимог і умов цих завдань; методологічні завдання на онтологічний, феноменологічний, культурологічний, аксіологічний, системний та ін. аналіз проблеми дослідження; методи організованих стратегій (розв’язання протиріч між різними картинами дійсності – педагогічною, соціокультурною, мистецькою, індивідуально-особистісною); практичні завдання на удосконалення науково-дослідницької (історичні розвідки (персоніфікований, історико-педагогічний аналіз), мікродослідження, педагогічні експерименти, наукові статті, критичні есе); рефлексивної (твори-роздуми «Я – вчительдослідник-музикант», «Я – професіонал», «Я – людина культури»), науковометодичної діяльності (рецензування, складання навчально-методичного забезпечення, розробка методів діагностики якості навчання, програм у контексті науково-педагогічної проблеми, що досліджується); науково-педагогічного спілкування («Пошук цитат»; «Пошук проблеми»; «Пошук наукових методів»; «Визначення гіпотетичних припущень»; «Термінологічний марафон»; диспутидіалоги між вчителем-дослідником і музикантом, педагогом і психологом); рефлексивні завдання для науково-педагогічної практики (аналіз гуманістичних, особистісно орієнтованих, антропологічних, етнопедагогічний, полісуб’єктних та ін. освітніх моделей, що досліджуються); експериментальні завдання на пояснення явищ, які спостерігаються в експерименті; експериментальне виявлення і доведення закономірностей, принципів музично-педагогічної діяльності; брейн-рінги «Пошук музично-освітніх технологій», «Калейдоскоп
414
ідей», «Pedagogical discovery»; виставки-презентації дослідницьких результатів на конкурсах, конференціях. Підготовлені та апробовані у навчальному процесі матеріали посібника як навчально-методичного забезпечення лекційних курсів «Основи наукових досліджень» на рівні бакалаврату, «Методологія і методика музично-педагогічних досліджень» на рівні магістратури і продовження курсу «Педагогіка вищої школи»; дослідницькі і організаційно-методичний комплекси як педагогічний супровід і дієвий засіб системного формування науково-дослідницької культури студентів музично-педагогічних спеціальностей у вищій педагогічній школі. 7. На основі опитувальних, обсерваційних, праксиметричних, статистичних методів, психологічного і педагогічного тестування, методу експертних оцінок, поточного контролю зафіксована позитивна динаміка рівнів сформованості НДК МВМ як цілісного утворення, її аксіологічно-орієнтаційного, особистіснокогнітивного, технологічно-діяльнісного, креативного компонентів, дано порівняння результатів до і після експерименту, що підтверджено кількісною, якісною та статистичною обробкою отриманих даних у дослідженні (методом математичної статистики з використанням критерію (хі-квадрат) і багатофункціонального статистичного φ-критерію Р. Фішера); визначено індекс задоволення, який склав 0,90, що свідчить про його високий рівень; виявлена динаміка зростання показника абсолютного збільшення коефіцієнту ефективності системи формування НДК МВМ у процесі професійної підготовки по роках (20102014 рр.) від мінімально ефективного до вищого рівня. Аналіз експериментальної роботи підтвердив результативність, ефективність і перспективність упровадженої концептуальної моделі системи формування НДК МВМ у процесі професійної підготовки, науково-методичного забезпечення цієї системи, розроблених педагогічних технологій, педагогічних умов і створеного культурно-науково-освітнього середовища в умовах вищої музично-педагогічної освіти. 8. Проведене дослідження дозволило встановити такі закономірності: а) сформована науково-дослідницька культура майбутнього вчителя музики як
415
динамічний, поліфункціональний особистісний феномен вплине на реалізацію його компетентностей (науково-методологічної, науково-методичної, інтелектуальної, наукового спілкування, акмеологічного зростання, соціальної) як наскрізних метапредметних утворень, що дає підстави розглядати означений феномен як системоутворюючий чинник професійно-акмеологічного зростання вчителя музики; б) цілеспрямоване формування НДК МВМ, наповнення її новим культуротворчим, культуровідповідним змістом забезпечить високий рівень здійснення різних модусів навчально-пізнавальної, науково-дослідницької і музично-педагогічної діяльності, що закономірно створює умови для підвищення якості професійної підготовки, її педагогічної потужності; в) вчитель музики із сформованою науково-дослідницькою культурою здатен діяти як творець і носій соціально-гуманістичних, науково-педагогічних, інноваційно-дослідницьких, мистецьких цінностей, органічна єдність яких приведе до більш багатшого і досконалішого професійного життя, забезпечить гнучкість і мобільність майбутнього освітянина, музиканта-дослідника на ринку праці. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов’язаних із проблемою формування науково-дослідницькою культурою майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки, потребують подальшого вивчення питання, в яких актуалізуються нові методологічні орієнтири даного дослідження, удосконалюються методи діагностики досліджуваного особистісного феномену.
416

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Закон України «Про освіту» / Інформаційний вісник Міністерства освіти України. – № 3. – 2014. – С. 3-17. 2. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір. Наказ МОН № 998 від 31.12.04 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. mon. gov. ua/education/average/topic/rozv/knc. doc. 3. Концептуальні засади та напрями розвитку вищої освіти в Україні від 14.10.2011, на підставі документу п067323-11 [електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0067323-11. 4. Концепція гуманітарного розвитку України на період до 2010 року [електронний ресурс] // Стратегічні пріоритети. – 2009. - №3 (12). – С. 11-30. – Режим доступу: http: //old.niss.gov.ua/book/StrPryor/StPrior_12/3.pdf. 5. Про вищу освіту: Закон України від 1 липня 2014 року № 1556VII [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. 6. Про затвердження Плану дій щодо реформування системи педагогічної і післядипломної освіти педагогічних працівників на 2009-2012 роки: Наказ МОН УКраїни № 190 від 02.03.2009. – Режим доступу: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-2C3991E71DD0A/list-D4A04AF32. 7. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26.11.2015 № 848-VIII. – [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-19. 8. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 05.12.2012, підстава 5460-17 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3715-17. 9. Про професійний розвиток працівників: Закон України від 12.01.2012 № 4312VI [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4312-17.
417
10. Абдуллин Э. Б. Методология педагогики музыкального образования: Учебник для вузов / Э. Б. Абдуллин. – М.: Издательский центр «Академия», 2007. – 272 с. 11. Абдуллин Э. Б. Теория музыкального образования: Учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений / Э. Б. Абдуллин, Е. В. Николаева. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 336 с. 12. Абульханова-Славская К. А. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избранные психологические труды. — М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 1999. — 224 с. 13. Акмеология: Учебник / Под общей редакцией А. А. Деркача. – М.: Изд-во РАГС, 2002. – 650 с. 14. Алексеев П. В. Философия: Учебник / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 608 с. 15. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник / А. М. Алексюк. – К.: Либідь, 1998. – 560 с. 16. Алиев Ю.Б. Настольная книга школьного учителя-музыканта / Ю. Б. Алиев. – М.: Издат. центр ВЛАДОС, 2000. – 336 с. 17. Андреев А. Л. Компетентнастная парадигма в образовании: опыт философскометодологического анали за / А. Л. Андреева // Педагогика. – 2005. – №4. – С.19-27. 18. Андреев В. И. Педагогика высшей школы. Инновационно-прогностический курс: Учебное пособие / В. И. Андреев. – Казань: Центр инновационных технологий, 2013. – 500 с. 19. Андреева Г. А. Инновационные процессы в содержании педагогического образования в Англии / Г. А. Андреева // Педагогика. – 2003. – № 6. – С.97-102. 20. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – №1. – С.5-9. 21. Андрущенко В. П. Особистісно орієнтовані технології навчання і виховання у
418
вищих навчальних закладах: колективна монографія / За загал. редакцією В. П. Андрущенка, В. І. Лугового. – Київ: Педагоігчна думка, 2008. – 385 с. 22. Андрущенко Т. Виховна функція мистецтва в освітньому процесі // Т. Андрущенко // Рідна школа. – 2011. - №1/2. – С. 8-12. 23. Анисимов В. В. Педагогическая система учителя: авторский поиск и становление: Учеб. пособие для слушателей фак-тов повышения квалиф. пед. вузов / В. В. Анисимов. – Волгоград: Перемента, 2004. – 187 с. 24. Анисимов О. С. Методологический словарь для стратегов. – Т. 2. Методологическая парадигма и управленческая аналітика / О. С. Анисимов. – М.: ВЕЛБИ, 2004. – 364 с. 25. Анисимов С. Ф. Теория ценностей в отечественной философии XX века. Очерки истории / С. Ф. Анисимов // Вестник МГУ; Сер. «Философия». – 1994. – № 4. – С. 8-26. 26. Антипов Г. А. Ценности науки и ценности ученого / Г. А. Антипов, А. З. Фахрутдинова // Наука и ценности. – Новосибирск: Издательство «Наука», 1987. – С.57-72. 27. Антология педагогической мысли: В 3 т. / Сост. Н. Н. Кузьмин. – Т.2. Русские педагоги и деятели народного образования о трудовом и профессиональном образовании. – М.: Высшая школа, 1989. – 463 с. 28. Антология педагогической мысли России ХVІІІ в. / Сост. И. А. Соловков. – М.: Педагогика, 1985. – 480 с. 29. Антология педагогической мысли России второй половины ХІХ – начала ХХ вв. / Сост. П. А. Лебедев. – М.: Педагогика, 1990. – 608 с. 30. Антология педагогической мысли России первой пол. ХІХ в. (до реформ 60-х гг.) /Сост. П. А. Лебедев. – М.: Педагогика, 1987. – 560 с. 31. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н. П. Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – 640 с. 32. Апраксина О. А. О праве учителя-музыканта на эксперимент (Приложения) / О. А. Апраксина // Методологическая культура педагога-музиканта: Учебное пособие / Под ред. Э. Б. Абдуллина. – М.: Издательский центр «Академия»,
419
2002. – С. 90-94. 33. Апраксина О. А. Из истории музыкального воспитания / О. А. Апраксина. – М.: Прсвещение, 1990. – 207 с. 34. Ардашева Н. В. Формирование исследовательской культуры студентов в учебно-познавательной деятельности: Автореферат дис. … канд. пед. наук: 13.00. 01. / Н. В. Ардашева, Кемерово, 2011. – 18 с. 35. Арламов А. А. Интеграция научного знания в контексте взаимосвязи науки и педагогической практики/ А. А. Арламов //Методология диссертационных исследований проблем образования в условиях его модернизации: Сб. науч. статей. – Волгоград: Перемена, 2003. – С.176-183. 36. Арламов А. А. Проблемы методологии педагогики: постнеклассический период / А. А. Арламов, Р. В. Почтер // Педагогика. – 2008. – №5. – С. 98-104 37. Арнольдов А. И. Человек и мир культуры: Введение в культурологию / А. И. Арнольдов. – Москва: Изд-во МГИК, 1992. – 240 с. 38. Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи: інтерактивні технології в курсах навчальних дисциплін: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. В. Артемова. – К.: Кондар, 2008. – 271 с. 39. Арчажникова Л. Г. Профессия – учитель музыки: Книга для учителя / Л. Г. Арчажникова. – М.: Просвещение, 1984. – 111 с. 40. Асадуллин, Р. М. Системогенез педагогической деятельности в образовательном процессе высшей школы / Р. М. Асадуллин // Сибирский педагогический журнал. – 2007. – № 8. – С. 48-57. 41. Асафьев Б. В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании / Б. В. Асафьев. – Ленинград: Изд-во «Музыка», 1985. – 143 с. 42. Афанасьєв Ю. Л. Професійна підготовка музиканта: уроки Болеслава Яворського / Ю. Л. Афанасьєв, О. Ф. Джура. – К.: ДАКККіМ, 2009. – 128 с. 43. Асташова Н. А. Учитель: проблема выбора и формирование ценностей / Н. А. Асташова. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2000. – 272 с. 44. Андриади И. П. Педагогика. Часть 2. Программы, методические материалы и
420
рекомендации / И. П. Андриади, С. Н. Ромашова. – Москва: СФЕРА, 2004. – 153 стр. 45. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды / Ю. К. Бабанский. – М.: Педагогика, 1989. – 560 с. 46. Бабаян Ю. О. Рефлексія як засіб професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів / Ю. О. Бабаян // Науковий вісник Миколаївського державного університету. – Вип. 12. Педагогічні науки. – Т. 1. – 2006. – С. 230-236. 47. Бакшаева Н. А. Психология мотивации студентов: Учебное пособие / Н. А. Бакшаева, А. А. Вербицкий. – М.: Логос, 2006. – 184 с. 48. Балашова С. П. Формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / С. П. Балашова; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2000. – 22 с. 49. Балл Г. А. Орієнтири сучасного гуманізму (в суспільній, освітній, психологічній сферах) / Г. О. Балл; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. – К.; Рівне: Зень, 2007. – 170 с. 50. Балл Г. О. Категорія «культура особистості» в аналізі гуманізації загальної та професійної освіти / Г.О. Балл // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: зб. наукових праць / За редакцією І. А.Зязюна та Н. Г. Нічкало. – Київ, 2003. – С.51-59. 51. Балл Г. О. Проблема додержання вимог наукової культури в дослідженнях гуманістично зорієнтованих освітніх процесів / Г. О. Балл // Освіта і управління. – 1998. – №3. – С. 41-48. 52. Бальмаз Я. М. Професійна підготовка викладачів вищої школи у Великій Британії та США: монографія / Я. М. Бельмаз; Горлівський державинй педагогічний ін-т іноземних мов. – Горлівка: ГДПІІМ, 2010. – 303 с. 53. Барбіна Є. С. .Гуманізація освіти: Навчально-методичний посібник Є. С. Барбіна. – Херсон, 2001. – 254 с. 54. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества: Сб. избр. трудов / Примеч.
421
С. С. Аверинцева, С. Г. Бочарова. – М.: Искусство, 1979. – 423 с. 55. Безрукова В. С. Как написать реферат, курсовую, диплом: Учебнометодическое пособие / В. С. Безрукова. – Спб.: Питер, 2004. – 176 с. 56. Бенин В.Л. Педагогическая культурология: Курс лекций / В. Л. Бенин. – Уфа, 2004. – 236 с. 57. Берков В. Ф. Философия и методология науки: Уч. пособие / В. Ф. Берков. – М.: Новое знание, 2008. – 336 с. 58. Бермус А. Г. Методологические основы исследования качества педаогического образования / А. Г. Бермус // Методология диссертационных исследований проблем образования в условиях его модернизации: Сб. науч. статей. – Волгоград: Перемена, 2003. – С.14-17. 59. Бермус А. Г. Современная научно-педагогическая культура / А. Г.Бермус // Педагогика.– 2007. – № 4. – С. 21- 28. 60. Бернал Дж. Наука в истории общества / Под ред. Б. М. Кедрова, И. В. Кузнецова. – М.: Издательство иностранной литературы, 1956. – 735 с. 61. Бережнова Е. В. Основы учебно-исследовательской деятельности студентов: Учебник для студентов пед. учеб. заведений / Е. В. Бережнова, В. В. Краевский. – М.: Издат. центр «Академия», 2005. – 128с. 62. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс. – М.: Наука, 1986. – 168 с. 63. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии / В. П. Беспалько. – М.: ИПО МО Россия, 1995. – 336 с. 64. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. / І. Д. Бех. – Кн.1: Особистісно орієнтований підхід: теоретично-технологічні засади: Навчально-методичне видання. – К.: Либідь, 2003. – 280 с. 65. Бех І. Д. Вибрані наукові праці: Виховання особистості / акад. І. Д. Бех. – Київ; Чернівці: Букрек, 2015. – Т.2. – 2015. – 639 с. 66. Библер В. С. Мышление как творчество: Введение в логику мысленного диалога / В. С. Библер. – Москва: Прсвещение, 1975. – 400 с. 67. Библер В. С. Диалог культур и школа ХХІ века / В. С. Библер // Школа диалога
422
культур. Идеи. Опыт. Проблемы. – Кемерово: АЛЕФ, 1993. – 162 с. 68. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век / В. С. Библер. – М.: Политиздат, 1990. – 413 с. 69. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н. М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В.Овчарук. – К.: „К.І.С.”, 2004. – С.47-52. 70. Білозерська Г. О. Формування розвивального середовища професійної підготовки майбутнього чителя музики: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Г. О. Білозерська; НАПН України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих. – Київ, 2011. – 23 с. 71. Білоус О. С. Дидактичні основи формування творчої активності студентів у процесі особистісно орієнтованого навчання (на матеріалі музичних дисциплін): Автореферат дис. … канд. пед. наук: 13.00.09 / О. С. Білоус; Волинський державний університет ім. Л. Українки. – Луцьк, 2005. – 20 с. 72. Бобрицька В. І. Програма інтегрованого навчального курсу «Педагогіка вищої школи» як об’єкт проектування / В. І. Борбрицька // Вища освіта України №3 (додаток 1) – 2010. – Т. 1. - С. 222 – 229. 73. Богданова І. М. Педагогічні інновації в системі підготовки вчителя: кінець ХХ – початок ХХІ століття: монографія / І. М. Богданова; НАПН України, Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського. – Одеса: Черкасов, 2009. – 157 с. 74. Богуш А. М. Сучасний підхід до модернізації навчально-виховного процесу вищої школи / А. М. Богуш // Вища освіта України №3 (додаток 1) – 2010. – Т. 1. - С. 229 - 234. 75. Божович Л. И. Проблемы формирование личности: Избранные психологические труды / Под ред. Д. И. Фельдштейна. – М.: Институт практической психологии, Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. – 352 с. 76. Бойко Я. В. Дидактичні умови наукової організації навчальної праці студентів у педагогічному університеті: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.09 /
423
Я. В. Бойко; Криворізький державний педагоігчинй університет. – Кривий Ріг, 2011. – 20 с. 77. Бойчук І. І. Мистецький ідеал як чинник професійного становлення майбутніх вчителів музики: автореф. дис. … канд. пед.наук: 19.00.07 / І. І. Бойчук; Інститут психології ім.. Г.С. Костюка АПН України. – Київ, 2009. – 17 с. 78. Болонський процес: тенденції, проблеми, перспективи / Укл. І. Д. Бех, Ю. Л. Маліновський; за ред. академіка В. П. Андрущенка. – К., 2004. – 219 с. 79. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна – Болонья – Саламанка – Прага – Берлін). – Тернопіль: ТДПУ, 2003. – 52 с. 80. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – №10. – С.23-28. 81. Бондар В. І. Дидактика: підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / Володимир Бондар. – К.: Либідь, 2005. – 212 с. 82. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностно ориентированного образования / Е. В. Бондаревская. – Ростов-на-Дону: 2000. – 277с. 83. Бондаревська Е. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания: Учебное пособие / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич. – Ростов-н/Д: Творческий центр «Учитель», 1999. – 560 с. 84. Бор Н. Избранные труды: В 2 т. / АН СССР. – Т.1. – М.: Наука, 1970. – 583 с. 85. Борисов В. В. Формування готовності вчителя до дослідницької педагогічної діяльності в умовах поетапної підготовки студентів педагогічного вузу: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / В. В. Борисов; Український державний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 1997. – 22 с. 86. Бочкарев Л. Л. Психология музыкальной деятельности / Л. Л. Бочкарев. – М.: Издательство «институт психологии РАН», 2008. – 352 с. 87. Братусь Б. С. Смысловая сфера личности / Б. С. Братусь // Аномалии личности. – М.: Мысль, 1988. – С.58-109. 88. Брушлинский А. В. Субъект: мышление, учение, воображение: Избранные
424
психологические труды / А. В. Брушлинский. – М.: Изд-во Московского психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2003. – 408 с. 89. Бузова О. Д. Удосконалення музичної підготовки майбутніх учителів музики засобами полі художнього виховання: монографія / О. Д. Бузова; Берд. держ. пед. ун-т. – Берндянськ: БДПУ, 2012. – 166 с. 90. Буланова-Топоркова М. В. Педагогические технологии / М. В. БулановаТопоркова, А. В. Духавнева, Г. В. Сучков; Под ред. В. С. Кукушкина. – Ростов н/Дону: «МарТ», 2004. – 336 с. 91. Булынин А. М. Эволюция ценностей высшего педагогического образования: историко-теоретиче