Тувакова Наталія Володимирівна. Організація та економічна оцінка інноваційної діяльності підприємств

brief description

Тувакова Наталія Володимирівна. Організація та економічна оцінка інноваційної діяльності підприємств: Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний ун-т "Львівська політехніка". - Л., 2002. - 175арк. - Бібліогр.: арк. 155-170

Тувакова Н.В. Організація та економічна оцінка інноваційної діяльності підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами, Національний університет Львівська політехніка”, Львів, 2002.
У дисертації розглядаються проблеми вдосконалення організації і економічної оцінки інноваційної діяльності підприємств. Автором запропоновано активізувати інноваційні процеси на підприємствах шляхом систематизації інформаційних, фінансових та інших потоків. За результатами дослідження виявлено, що систематизації сприятиме створення інноваційно-інформаційних центрів, які б виконували роль організованого інноваційного ринку. Їх створення доцільне у зонах вільного підприємництва. Головними передумовами активізації інноваційного ринку є розвиток інфраструктури, зокрема інформаційної, інвестиційної, страхової й вдосконалення законодавства щодо захисту прав власності винаходів, розробок. Однією з ключових проблем ефективної організації інноваційної діяльності є забезпечення диверсифікованості джерел фінансування інноваційних проектів. У дисертації значна увага приділена розв’язанню цієї проблеми. Автором запропоновано підхід до управління амортизаційними відрахуваннями для прискорення окупності інвестицій в інноваційні проекти, зокрема встановлено залежність в площині абсцис і ординат, яка відображає об'єктивність рішення про зміну методу амортизації відносно прогнозованої зміни обсягу доходів від реалізації готової продукції.

У дисертації досліджено комплекс питань теоретичного і практичного характеру, які пов'язані з проблемою вдосконалення організації і економічної оцінки інноваційної діяльності. До основних висновків і пропозицій можна віднести такі:

Висока ризиковість інноваційної діяльності, її капітало- й інтелектуаломісткість зумовлюють об'єктивну необхідність удосконалення її організації і економічної оцінки на макро- і мікрорівнях. Це зумовлено високою конкуренцією на ринках фінансових, сировинних та інших ресурсів, особливостями розвитку глобальної економіки, посиленням інтеграційних процесів на міжнародних ринках тощо.
На підставі використання методу експертних оцінок у дисертації удосконалені методичні положення щодо розрахунку прибутку підприємства із урахуванням інноваційних ризиків. Використання розробленого методу економічної оцінки фінансистами підприємств можливе у процесі моніторингу, а також для регулювання рівнів доходності й ризиковості реалізації інноваційних проектів.
Як показало дослідження, перспективною моделлю активізації інноваційних процесів на вітчизняних підприємствах може стати створення інноваційно-інформаційних центрів, які б виконували роль організованого інноваційного ринку. Їх створення у зонах вільного підприємництва сприятиме розробці і впровадженню інновацій, концентрації всіх видів ресурсів. Головними передумовами активізації інноваційного ринку за такою моделлю є розвиток інфраструктури, зокрема інвестиційної та інформаційної, й вдосконалення законодавства щодо захисту прав власності винаходів, розробок.
Як показав аналіз спеціальної літератури, в Україні є низка причин, які не дають змоги отримати бажаний результат від функціонування підприємств у вільних економічних зонах. Більшість із них є об'єктивними, вони виникли в процесі історичного розвитку національної економіки України. До них належать: галузева структура економіки України, склад і якісні характеристики основних фондів більшості великих вітчизняних підприємств; специфіка бюджетного процесу, особливості відносин з міжнародними фінансовими організаціями, специфіка банківської системи України, структура експорту та імпорту, особливості національної бухгалтерської та податкової систем тощо.
Актуальність удосконалення організації інноваційної діяльності підприємств й інноваційного ринку пов’язано з необхідністю підтримки належного рівня національної безпеки країни, її конкурентоспроможності на міжнародних ринках. З огляду на це, найважливішими завданнями менеджерів-керівників інноваційної діяльності є: фінансово підтримувати дослідження і розробки у стратегічно важливих для України галузях; стимулювати реалізацію інновацій; сприяти розвитку конкурентності інноваційного ринку; забезпечувати прозорість інформаційного простору.
В умовах дефіциту коштів, необхідних для активізації досліджень і реалізації інновацій, важливою для керівників підприємств і відповідних органів державного управління є систематизація заходів прямого і непрямого характеру для забезпечення цілеспрямованого, поступального розвитку інноваційного ринку України. Як показали дослідження, систематизація повинна полягати у перманентному наближенні результатів інноваційної діяльності підприємств до необхідного значення кількісних і якісних показників, які характеризують стан інноваційного ринку. Такими показниками є: рівень доходності і ризиковості інноваційних проектів; рівень попиту на вітчизняні розробки; рівень конкуренції на інноваційному ринку; кількість зайнятих фахівців у дослідженні й реалізації інновацій тощо.

Однією з важливих умов систематизації заходів прямого і непрямого характеру для забезпечення цілеспрямованого, поступального розвитку інноваційного ринку України є формування механізму моніторингу інноваційних процесів. Доцільно рекомендувати Українському інституту науково-технічної і економічної інформації, Державному комітету стандартизації, метрології та сертифікації, Державному комітету статистики України реалізувати на практиці ідею із створення інноваційно-інформаційних центрів і запровадити постійно діючий механізм моніторингу інноваційних процесів підприємств.