УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОРМОВАНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОМЕНЕВОГО ОПРОМІНЕННЯ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

33

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОРМОВАНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОМЕНЕВОГО ОПРОМІНЕННЯ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник доктор технічних наук, професор,

2

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК І СКОРОЧЕНЬ.. 4
ВСТУП.. 7
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ У ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕННЯХ НА СТАН УМОВ ПРАЦІ, ДІЄЗДАТНІСТЬ І БЕЗПЕКУ ЛЮДИНИ-ОПЕРАТОРА.. 14
1.1. Аналіз стану охорони праці у машинобудуванні і проблем нормування умов праці за її важкістю та параметрами мікроклімату. 14
1.2. Оцінка впливу параметрів мікроклімату і теплового опромінення у виробничих приміщеннях на показники стану охорони праці 29
1.3. Особливосты теплообміну людини при використанні систем з ГІВ.. 36
Висновки по розділу 1, мета і задачі дослідження. 42
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ СХЕМ І ПРИНЦИПІВ ВИКОРИСТАННЯ ГІВ У ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕННЯХ.. 45
2.1. Особливості теплового режиму приміщень, обладнаних ГІВ.. 45
2.2. Дослідження спектрального складу випромінювання ГІВ.. 50
2.2.1. Особливості випромінювання системи «газ тверде тіло». 53
2.2.2. Дослідження випромінювання ГІВ різних видів і схем розміщення 56
2.3. Дослідження впливу систем з ГІВ на людину-оператора. 72
2.3.1. Дослідження математичних залежностей, що визначають критерії комфортного стану людини при використанні ГІВ.. 73
2.3.2. Дослідження ефекту дії ІЧ випромінювання на організм людини. 77
2.4. Оцінка обґрунтованості математичних моделей для розрахунку систем з ГІВ 85
Висновки по розділу 2. 89
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ТЕПЛОВОГО РЕЖИМУ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ З ГІВ.. 92
3.1. Обґрунтування необхідності врахування припустимої інтенсивності ІЧ випромінювання і його спектрального складу у математичній моделі теплового режиму приміщення. 92

3.2. Розробка математичної моделі теплового режиму виробничого приміщення з ГІВ.. 96
3.3. Визначення теплового опромінення голови людини від ГІВ.. 109
3.4. Дослідження впливу схем розміщення ГІВ на величину опромінення голови людини. 117
3.5. Поглинання теплового випромінювання повітрям приміщення, парами води і вуглекислим газом. 122
Висновки по розділу 3. 128
РОЗДІЛ 4 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ У ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕННЯХ СИСТЕМАМИ З ГІВ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА.. 130
4.1. Методика проведення експериментальних досліджень. 130
4.2. Експериментальні дослідження мікроклімату у виробничих приміщеннях ПАТ «Луганськтепловоз». 138
Висновки по розділу 4. 156
РОЗДІЛ 5 ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ РОЗРАХУНКУ І. ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ З ГІВ У ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕННЯХ.. 158
5.1. Розробка комп’ютерної програми для підтримки прийняття рішень у СУОП при проектуванні і впровадженні систем з ГІВ.. 158
5.2. Вдосконалення методики розміщення ГІВ у об’ємі приміщення. 177
Висновки по розділу 5. 187
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 191
ДОДАТКИ.. 206
Додаток А.. 207
Додаток Б. 208
Додаток В.. 209
Додаток Г. 212
Додаток Д.. 213
Додаток Е. 215
Додаток Ж.. 229
Додаток З. 238

ГДК гранично допустима концентрація;
ГІВ газовий інфрачервоний випромінювач;
ІЧ випромінювання інфрачервоне випромінювання;
ККД коефіцієнт корисної дії;
Т температура чорного тіла, К;
температура поверхні голови людини, = 273 + 37 = 310 К;
коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла, = 5,77Вт/(м2∙К4);
, коефіцієнти, що дорівнюють добуткові , Вт/м2ºС;
Е кількість енергії, що випромінюється по напрямку, який складає з нормаллю кут Ф, Вт;
Ен кількість енергії, що випромінюється по нормалі до поверхні випромінювання, Вт;
Еч.т. інтегральне випромінювання (тепловий потік) абсолютно чорного тіла, Вт/м2;
площа поверхні людини, м2;
площа поверхні випромінювання панелі, м2;
площа випромінюючої поверхні випромінювача, м2;
I поверхнева щільність променистого теплового потоку, Вт/м2;
Iч.т. інтенсивність випромінювання абсолютно чорного тіла, Вт/м2;
відстань по горизонталі від вертикальної проекції випромінювача до тіла людини, м;
Lгол відстань від випромінювача до голови людини: Lгол = h 1,8 для людини, що стоїть, та Lгол = h 1 для тієї, що сидить, м;
L1, L2 відстань між випромінювачами, подовжня і поперечна відповідно, м;
М теплопродукція людини, Вт/м2;
Q повна тепловіддача людини, Вт/м2;
сумарний тепловий потік від ГІВ, Вт;
максимальне опромінення голови людини, Вт/м2;
гранично допустима інтенсивність опромінення голови оператора, = 140 Вт/м2;
Qx інтенсивність тепловіддачі, Вт/м2;
hГІВ висота підвісу ГІВ, м;
hП постійна Планка, hП = 6,63∙10-34 Дж∙с;
мінімальна висота підвісу ГІВ, м;
kБ постійна Больцмана, kБ = 1,38∙10-23Дж/К;
q значення теплового опромінення людини, Вт/м2;
максимальне опромінення голови, Вт/м2;
, щільності опромінення відповідно під випромінювачами у крайніх рядах і середній зоні, Вт/м2;
, , відповідно максимальна, мінімальна і середня величина щільності опромінення теплового потоку, Вт/м2;
поверхнева щільність енергії в точці О (0; 0) від кожного з встановлених у ряді пальників, Вт/м2;
r відстань між елементарними площадками і ;
, температури випромінювача і голови людини відповідно, ºС;
температура шкіри людини, ºС;
температура на поверхні одягу, ºС;
температура повітря у приміщенні, ºС;
температура повітря у приміщенні нормована, °С;
tв.п. температура випромінюючої поверхні панелі, °С;

bibliography

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, у якій наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення актуальної науково-прикладної задачі забезпечення безпеки життєдіяльності людини-оператора у виробничому середовищі, що полягає у вдосконаленні методів забезпечення нормованих параметрів мікроклімату і теплового опромінення на робочих місцях машинобудівних підприємств, які знайшли своє відображення у наступному:
1. Виконане дослідження стану охорони праці у машинобудівній галузі показало, що порушення параметрів мікроклімату і теплового опромінення працівників на робочих місцях, поряд з іншими шкідливими та небезпечними виробничими чинниками, суттєво впливають на ризик професійної захворюваності і травматизму.
2. Показано, що використання у виробничих приміщеннях машинобудівних підприємств систем опалення з ГІВ є вигідним з економічної і екологічної, а також з точки зору охорони праці, але їх впровадження стримується з-за неузгодженості вимог основних нормативних документів ДСН 3.3.6.042-99 та ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002 щодо показників теплового опромінення людини, а наявні результати фізіолого-гігієнічної оцінки його впливу на неї, а також параметрів мікроклімату, є недостатніми і суперечливими, вимагають подальшого дослідження, уточнення і вдосконалення розрахункових моделей для їх використання у проектній і виробничій практиці.
3. Розроблена математична модель теплового режиму приміщення враховує, що від ГІВ здійснюється безпосередня передача випромінювання до людини і внутрішніх огороджуючих поверхонь, а значення коефіцієнту kвп, який характеризує поглинальну здатність вологого повітря відносно результуючого потоку теплового випромінювання, не розглядається, як підвищувальний коефіцієнт на необхідну теплову потужність системи променевого теплообміну тому, що за рахунок поглинання випромінювання водяною парою температура повітря підвищується і, відповідно, зменшується радіаційна температура приміщення, необхідна для дотримання умови комфортності теплової обстановки.
4. Показано, що величина щільності теплового потоку, яка застосовується у якості одного з нормованих параметрів мікроклімату, не відображає повною мірою вплив ІЧ випромінювання на організм людини, і обґрунтовано доцільність враховування при нормуванні також і довжини хвилі генеруючого випромінювання, що доповнить його інтегральну характеристику, ще і спектральною.
5. Встановлено, що при використанні ГІВ у виробничих приміщеннях при побудові полів щільності теплового потоку необхідно визначити спектральні характеристики, епюри випромінювання і будівельно-планувальні особливості виробництва, за умови виконання нормативних вимог по величині опромінення людини-оператора, та уникнути можливості попадання у поле її зору ГІВ на робочому місці і негативних проявів в організмі, що виникають в умовах підвищених рівнів опромінення, коли їх інтенсивність знижується зі зменшенням довжини хвилі, а поріг такої дії знаходиться на рівнях 50Вт/м2 (при λ = 1,5мкм), 100 Вт/м2 (при λ = 3мкм і λ = 6мкм), 150Вт/м2 (при λ = 4,5мкм).
6. Показано, що інтенсивність ІЧ випромінювання до 350400 Вт/м2 на рівні голови при температурі повітря 10...13°С і довжині хвилі 2,1...2,55мкм є цілком припустимою, що відповідає результатам інших досліджень і підтверджує висновки про прийнятну її величину для людей-операторів, які знаходяться у головних уборах, а для працівників без головних уборів вона повинна бути нижчою з метою забезпечення нормованих параметів теплового опромінення на їхніх робочих місцях.
7. Показано, що системи з ГІВ мають малу теплову інерцію, що дозволяє одержати тепловий ефект частково вже через 1-2 хвилини після їх включення, що дає можливість забезпечувати нормовані параметри мікроклімату у виробничому приміщенні з перервами їх роботи, а при необхідності використовувати тільки частину ГІВ.
8. Визначено умови розміщення ГІВ у крайніх рядах при багаторядній схемі, що визначаються на підставі епюр опромінення ГІВ, які дозволяють вибирати висоту їх підвісу, відстань між ними та визначати щільність полів опромінення у виробничих приміщеннях.
9. Показано, що компенсувати збільшення нерівномірності і зменшення опромінення поверхні підлоги можна збільшенням потужності ГІВ або зменшенням кроку між ними у крайніх рядах з урахуванням величини коефіцієнту крайової надбавки.
10. На основі проведених теоретичних і експериментальних досліджень параметрів мікроклімату і теплового опромінення показано, що при нахиленому розміщенні ГІВ найменш вдалим з точки зору опромінення голови людини-оператора є робоче місце, що знаходиться під випромінювачем, а його величина залежить від теплової потужності ГІВ, відстані по нормалі від середини ГІВ до голови і кута між нормаллю ГІВ і лінією до точки визначення на голові, на величину якого впливає кут нахилу ГІВ, що дає можливість у практичних розрахунках визначати мінімальну висоту їх розміщення по відомим значенням допустимої величини опромінення і кута нахилу.
11. Розроблено алгоритм моделювання і комп’ютерна програма підтримки прийняття рішень при проектуванні систем з ГІВ для виробничих приміщень з урахуванням теплового опромінення людини-оператора, що має діалогову схему, виконує аналіз даних, що вводяться, встановлює значення вагових коефіцієнтів і має можливість виводити варіанти відповідей та забезпечує, на основі будівельно-планувальних особливостей, визначення кутових коефіцієнтів опромінення і графічне зображення побудованих епюр щільності сумарного опромінення.
12. Отримані результати впроваджено у практичну діяльність машинобудівних підприємств ПАТ «Луганськтепловоз», ТОВ «Славсант», ТОВ «Булат-профіль», що дозволило одержати економічний ефект 98тис.грн. Результати роботи використовуються у навчальному процесі СНУ ім. В.Даля при підготовці студентів технічних спеціальностей.

1. Галузева програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008-2012 рр. Мінпромполітики України, затверджена Наказом Міністерства промислової політики України 30.09.2008р. №615. Режим доступу: http://www.uapravo.net/akty/ministerstwa-resolution/akt3dyd q4g/index.htm.
2. Аналіз страхових нещасних випадків на виробництві та профзахворювань за 2011 рік. Режим доступу: http://www.social.org.ua/view/2470.
3. Касьянов Н.А. Исследование математических моделей определения уровня травматизма и его прогнозирования / Н.А. Касьянов, В.А. Медяник, А.А.Рыбальченко, А.А. Андрианова, И.В. Савченко // Вісник СНУ ім. В.Даля. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2009. № 5 (135). С. 225-230.
4. Состояние промышленной безопасности, охраны труда на предприятиях Луганской области и итоги надзорной деятельности за 2010 г. // Информационно-аналитическая справка. Луганск: Территориальное управление Госгорпромнадзора по Луганской области, 2011. 67с.
5. Ветров В. Структура профессионального риска в производственной сфере России / Ветров В., Панфёрова И., Хрупачёв А. // Охрана труда и социальное страхование. М., 1999. №7. С. 45-47.
6. Оценка влияния условий труда на его производительность и эффективность производства: Межотраслевые методические рекомендации. М.: НИИ труда, 1984. 55 с.
7. Касьянов М.А. Дослідження можливостей людини для створення безпечних умов праці на робочому місці / М.А. Касьянов, О.О. Андріанова, О.М.Гунченко, Д.О. Вишневський, І.В. Савченко, О.М. Клімова // Вісник СНУ ім. В.Даля. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2009. № 3 (133). С.233-236.
8. Касьянов М.А. Визначення межі фізичного навантаження на людину за споживанням нею кисню / М.А. Касьянов, В.О. Медяник, О.О.Андріанова, І.В.Савченко // Сб. научн. тр. МакНИИ по безоп. работ в горн. пром-ти "Спос. и средст. созд. безоп. и здор. условий труда в угольн. шахтах". Макеевка-Донбасс: МакНИИ, 2009. Ч.1. С. 162-170.
. [Введ. 01.01.89] М.: Издательство стандартов, 1988. 52 с.

11. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу / ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002, затв. Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 528 від 27.12.2001 р. Режим доступу: http://document.ua/gigienichna-klasifikacija-praci-za-pokaznikami-shkidlivosti--nor4882.html.
12. Беликов А.С. Некоторые аспекты оптимизации исследований условий труда по микроклимату в промышленной индустрии / А.С. Беликов, С.Ю. Рагимов, В.Д. Акиньшин // Будівництво, матеріалознавство, машинобудування. Дніпропетровськ, 2010. Вип. 52. Ч.2. С. 3-9.
13. Сканави А.Н. Отопление: Учеб. для вузов / А.Н. Сканави, Л.М. Махов. М.: АСВ, 2002. 576 с.
14. Бєліков А.С. Підвищення безпеки життєдіяльності людини за рахунок цілорічного забезпечення мікроклімату приміщень з комплексним використанням відновлюваної енергії / А.С. Бєліков, В.О. Петренко, А.О. Петренко // Будівництво, матеріалознавство, машинобудування. Дніпропетровськ, 2009. Вип. 49. С. 125-131.
15. Губернский Ю.Д. Биологическое действие инфракрасной радиации и гигиеническое нормирование микроклимата при лучистом обогреве жилищ / Ю.Д. Губернский // Гигиена и санитария. 1965. №4. С. 81-85.
16. Богословский В.Н. Внутренние санитарно-технические устройства: Справочник проектировщика: В 3 ч. / [Богословский В.Н. и др.] М.: Стройиздат, 1990. Ч. 1: Отопление. 344 с.
17. Банхиди Л. Тепловой микроклимат помещений: Расчет комфортных параметров по теплоощущениям человека / Пер. с венг. В.М. Беляев; под ред. В.И. Прохорова и А.Л. Наумова. М.: Стройиздат, 1981. 248 с.
18. Зигель Р. Теплообмен излучением / Зигель Р., Хауэлл Дж. М.: Мир, 1975. 934 с.
19. Шазбазян Г.Х. Гигиена производственного микроклимата / Г.Х. Шазбазян, Ф.М. Шлейман. К.: Медицина, 1977. 135 с.
Воздействие лучистого теплообмена на человека в помещениях зданий при различных системах обогрева и их оценка / Л.Г. Чесанов, В.О. Петренко, А.О. Петренко // Строительство, материаловедение, машиностроение. 2005. № 34. С. 117-122.
21. Пономарёва Н.К. Основные гигиенические параметры системы лучистого отопления: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. техн. наук / Н.К. Пономарёва. Лен.НИИ сан. гигиены, 1954. 20 с.
22. Прогнозування та нормалізація теплових умов у вугільних шахтах: СОУ-Н 10.1.00174088.027:2011. Офіц. вид. Макіївка: Макіївка-Донбас: МакНІІ М-во енергетики та вугільної промисловості України, , 2011. 324 с. (Нормативний документ М-ва енергетики та вугільної промисловості України)
23. Ничкова Л.А. Постановка энергетической задачи по воздействию инфракрасного излучения на биологические объекты с целью дозового нормирования / Л.А. Ничкова // Вестник СевГТУ. Сер. Автоматизация произв. процессов: Сб. научн. тр. Севастополь, 2002. Вып. 36. С. 207-212.
24. Репин Г.Н. Медицинские аспекты использования газовых горелок инфракрасного излучения для отопления производственных помещений / Г.Н. Репин, Р.Ф. Афанасьева // Мед. труда и пром. экол. 1996. № 9. С.42-45.
25. Еремкин А.И. Тепловой режим зданий. Учебное пособие / А.И.Еремкин, Т.И. Королева. - М.: Издательство АСВ, 2000 г. 368 с.
26. Касьянов М.А. Обґрунтування необхідності введення додаткових критеріїв комфортності при використанні у виробничих приміщеннях газових інфрачервоних випромінювачів (ГІВ) / М.А. Касьянов, І.В. Савченко // Вісник СНУ ім.В. Даля. Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2012. № 3 (174). С.79-86.
27. Вудсон У. Справочник по инженерной психологии для инженеров и художников-конструкторов / У. Вудсон, Д. Коновер; под ред. В.Ф. Венда. М.: Мир, 1968. 517с.
28. Беликов А.С. Нормирование теплового излучения на рабочих местах / А.С. Беликов, С.Ю. Рагимов, В.А. Шаломов, Ю.Ф. Стаценко // Будівництво, матеріалознавство, машинобудування. Дніпропетровськ, 2009. Вип. 49. С. 186-187.
29. Касьянов М.А. Дослідження узагальнених оцінок виробничого ризику для вдосконалення управління станом охорони праці / М.А. Касьянов, І.В. Савченко, Ю.Г. Проніна, Ю.С. Бикова // Вісник СНУ ім. В. Даля. Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2012. № 6 (177). Ч.2. С.134-140.
30. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха: СНиП 2.04.05-91. [Введ. от 1991-11-28]. М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1987. 65 с.
31. Klima am Arbeitsplatz und in der Arbeitsumgebung; Beurteilung des Klimas im Erträglichkeitsbereich. 33403-3-2001, Berlin: EG-Kommission. 2001-04-01. 16 р.
32. Беликов А.С. Исследование термодинамической напряженности на рабочих местах с высоким тепловыделением / А.С. Беликов, С.Ю. Рагимов, Г.Г. Капленко, В.И. Кравчук // Коммунальное хозяйство городов: сб. научн. тр. Харьков, 2011. Вип. 99. С. 3-8.

35. Spitzer, H., Hettinger, Th., Kaminsky, G.: Tafeln für den Energleumsats bei körperlicher Arbelt: 6. Aufl. Berlin-Köln 1982. Р.8-10.
36. Богомолов А.И. Газовые горелки инфракрасного излучения и их применение / А.И. Богомолов, Д.Я. Вигдорчик, М.А. Маевский. М: Стройиздат, 1967. 254 с.

38. Касьянов М.А. Визначення опромінення окремих частин тіла людини-оператора при використанні інфрачервоного газового опалення / М.А. Касьянов, В.О. Медяник, О.М. Гунченко, І.В. Савченко // Ресурсозбер. технолог. виробн. та обр. тиском матер. у машинобуд. Зб. наук. пр. Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2009. С. 333-339.

40. Иванов К.П. Физиология терморегуляции: руководство по физиологии / К.П. Иванов, О.П. Минут-Сорохтина, Е.В. Майстрах и др. Л.: Наука, 1984. 470 с.

Р. 1-20.
45. Nikolay Kasyanov. The analysis of existing criteria of the comfortable condition of the person at infra-red heating / Nikolay Kasyanov, Victor Ryabichev, Ivan Savchenko // TEKA Com. Mot. i Energ. Roln. OL PAN, 2010. Vol. XD. P.141-147.
46. Касьянов Н.А. Особенности использования инфракрасного излучения для отопления производственных помещений / Н.А. Касьянов, Ю.Ю.Симонова, В.А. Медяник, И.Ю. Левчук // Вісник СНУ ім. В.Даля. 2006. №6 (100). Ч.2. С.79-81.
47. Касьянов М.А. Дослідження впливу монотонності і стресу на психічну втому і небезпеку травматизму / М.А. Касьянов, О.О. Андріанова, В.О.Медяник, О.М. Гунченко, О.О. Рибальченко // Вісник НТУ «ХПІ». Зб. наук. пр. Тематич. вип.: Нові рішення в сучасних технологіях. Харків: НТУ «ХПІ», 2010. №17. С. 24-26.
48. Рагимов С.Ю. Обеспечение безопасности жизнедеятельности на рабочих местах с повышенным тепловым излучением: дис. кандидата техн. наук: 05.26.01 / Рагимов Сергей Юсубович. Днепропетровск, 2012. 254 с.

50. Касьянов М.А. Особливості теплового режиму приміщень з системами променевого опалення / М.А. Касьянов, Е.Є. Стрежекуров, І.В.Сав­ченко, В.О.Медяник // Сб. науч. тр. «Строительство, материаловедение, машиностроение». Вып. 52. Ч.1. Дн-вск: ГВУЗ ПГАСА, 2010. С. 93-97.

52. Архитектурное проектирование промышленных предприятий: Учеб. для вузов / Под ред. Демидова C.B., Хрусталева A.A. M.: Стройиздат, 1984. 391 с.
53. Лаврус В.С. Источники Энергии / В.С. Лаврус. К.: Наука и техн., 1997. 112 с.
54. Худенко A.A. Развитие научных основ и совершенствование систем радиационного отопления зданий: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра техн. наук / A.A. Худенко. Л.: ЛИСИ. 1989. 32 с.
55. Галанин Н.Ф. Лучистая энергия и ее гигиеническое значение / Галанин Н.Ф. М.: Медгиз, 1969. 175 с.
56. Костин В.И. Модель расчёта температурного режима и воздухообмена помещений промышленных зданий / В.И. Костин // Изв. ВУЗов. Строительство. 2000. №5. С. 24-26.

58. Брюханов О.Н. Радиационный газовый нагрев / О.Н. Брюханов, Е.В.Крайний, Б.С. Мастрюков. Л: Недра, 1989. 296 с.
59. Мирзоян Ж.В. Газовые инфракрасные излучатели с пористыми насадками / Ж.В. Мирзоян, О.Г. Рогинский // Газ. пром-ть. 1986. №12. С.34-35.
60. Дребенцов В.Ф. Эффективность работы газовых радиационных горелок при сжигании природного газа / В.Ф. Дребенцов // Газ. пром-ть. 1964. №11. С. 21-25.
61. Кривоногов Б.М. Разработка, исследование и результаты внедрения газовых инфракрасных излучателей с пористой керамической насадкой / Б.М.Кривоногов // Использование газа в народном хозяйстве. Саратов: Коммунист, 1966. С.299-314.
62. Бемонова B.C. Блочные низкотемпературные горелки инфракрасного излучения / Бемонова B.C., Гайстер Ю.С., Кисанова М.А. и др. // Газовая пром-ть. 1972. №1. С. 28-30.
63. Чапурин Г.А. Каталитические нагреватели / Г.А. Чапурин, Г.М. Оксюта // Распределение и сжигание газа. Саратов, СПИ, 1976. Вып. 2. С.82-93.
64. Бураковский Т. Инфракрасные излучатели / Бураковский Т., Гизинский К., Саля А. Л. Энергия, 1978. 408 с.
65. Блох А.Г. Теплообмен излучением / А.Г. Блох, Ю.А. Журавлев, Л.Н.Рыжков. М.: Энергоатомиздат, 1991. 432 с.
66. Справочник по инфракрасной технике / Ред. У. Волф, Г. Цисис. Т.1. Физика инфракрасного излучения. Пер. с англ. М.: Мир, 1995. 606 с.
67. Инфракрасные обогреватели для промышленного сектора // Информационный промышленный вестник. 2004. №2. С.24-26.
68. Михеев М.А. Основы теплопередачи / М.А. Михеев, И.М. Михеева. М.: Энергия, 1977. 344 с.
69. Харин В.В. Автоматизация управления газовыми горелками инфракрасного излучения / В.В. Харин. Л.: Недра, 1979. 160 с.
70. Филиппов Ю.С. Автоматические устройства управления газовыми горелками / Ю.С. Филиппов, Б.Г. Родионов, В.В. Харин // Использование газа в народном хозяйстве. Саратов, 1971. Вып. IX. С. 196-204.
71. Касьянов М.А. Аналіз особливостей спектрального складу випромінювання газових інфрачервоних обігрівачів / М.А. Касьянов, Е.Є. Стрежекуров, І.В.Савченко, В.О.Медяник, В.І. Сало // Сб. науч. тр. «Строительство, материаловедение, машиностроение». Вып. 54. Дн-вск: ПГАСА, 2010. С.11-20.
72. Шиванов В.В. Обеспечение теплового режима производственных помещений системами газового лучистого отопления: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. техн. наук / В.В. Шиванов. Нижний Новгород. 2007. 23 с.
73. Ryszka E. Mierzenie temperatur w urządzeniach hutniczych. Stalino-eród: PWT, 1954. 91 p.
74. Tourin R.H. Infrared spectral emissivities of CO2 in the 2,7 μ region // Infrared Physics. 1961. v. 1. № 2. Р. 105-110.
75. Левин A.M. Принципы рационального сжигания газа / A.M. Левин. Л.: Недра, 1977. 247 с.
76. Левин A.M. Газовые излучающие горелки / A.M. Левин, А.К. Родин // Распределение и сжигание газа. Саратов: СПИ, 1976. Вып. 2. С. 3-13.
77. Жоров Г.А. Излучательная способность металлов при нагревании на воздухе / Г.А. Жоров // Теплофизика высоких температур. 1967. т.5. №3. С. 450-457.
78. Михеев В.П. Сжигание природного газа / В.П. Михеев, Ю.А.Медников. Л. Недра, 1975. 391 с.
79. Иссерлин A.C. Основы сжигания газового топлива / A.C. Иссерлин. Л. Недра, 1987. 336 с.
80. Патаман А.П. Унификация газовых горелок инфракрасного излучения / А.П. Патаман, Н.П. Марченко, С.И. Финкельштейн // Газ. пром-ть. 1978. №2. С.52-54.
81. Борхерт Р. Техника инфракрасного нагрева / Борхерт Р., Юбиц В. М.-Л.: Госэнергоиздат, 1963. 278 с.
82. Шевченко С.Н. Газовый металлосетчатый излучатель кругового действия / С.Н. Шевченко, О.Н. Брюханов, A.B. Румянцев // Газ. пром-ть. 1984. №8. С.36-38.
83. Брюханов О.Н. Передвижная газовая инфракрасная установка для сушки и нагрева / О.Н. Брюханов, A.B. Румянцев, С.Н. Шевченко // Газ. пром-ть. 1985. №11. С. 38-39.
84. Дребенцов В.Ф. Высокотемпературные газовые излучатели беспламенного типа / В.Ф. Дребенцов // Газ пром-ть. 1972. №3. С. 24-27.

86. Наумейко А.В. Энергоэффективные системы отопления: Уч.пособие / А.В.Наумейко, П.В. Кузнецов, Ю.И. Толстова, Р.Н. Шумилов. Екатеринбург: ГОУ ВПО УГТУ-УПИ, 2003. 106 с.
87. Богуславский А.Д. Энергосбережение в системах теплоснабжения, вентиляции и кондиционирования воздуха / А.Д. Богуславский, В.И. Ливчак, В.П. Титов и др. Спр. пособие. М.: Стройиздат, 1990. 624 с.
88. Исаченко В.П. Теплопередача / В.П. Исаченко, В.А. Осипова, А.С.Сукомел. М.: Энергия, 1981. 416с.
89. Ничкова Л.А. Оценка энергии инфракрасного излучения защищенного объекта от нескольких источников при дозовом нормировании / Л.А.Ничкова, Л.В. Квасова, Э.Е. Стрежекуров // Вестник СевГТУ. 2003. №48. С.159-165.
90. Рекомендации по применению систем обогрева с газовыми инфракрасными излучателями. М.: АВОК, 1996. 7с.
91. Гвозденко Л.А. Обоснование допустимых нормативов облученности инфракрасным излучением в зависимости от его спектрального состава / Л.А.Гвозденко // Медицина труда и пром. экол. 1999. № 12. С.13-18.
92. О выборе газовых систем лучистого обогрева для производственных объектов // Аква-терм. 2006. №2(31). С. 18-22.

94. Родин А.К. Применение излучающих горелок для отопления / А.К.Родин. Л.: Недра, 1976. 117 с.
95. Мартынова Л.Б. Отопление животноводческих помещений при помощи ГИИ / Л.Б. Мартынова // Распределение и сжигание газа. Саратов, СПИ, 1974. Вып. 65. С. 134-137.
96. Голик В.Г. Эффективность применения газовых горелок инфракрасного излучения для отопления животноводческих помещений / В.Г. Голик, А.К. Родин. // Животноводство. 1967. №3. С.81-84.
97. Молька В. Три «Э» в отоплении промышленных помещений / Молька В. Словакия, 2005. 127 с.
98. Цветков В.Н. Лучистая активность систем отопления / В.Н. Цветков // Исследования в области отопления, вентиляции и кондиционирования воздуха. Л., 1975. №110. С. 104-107.

100. Гориславец С.П. Расположение чашеобразных беспламенных горелок при их работе в технологических печах / С.П. Гориславец, В.С. Пикашов, С.Д. Семерика, П.Н. Тимошенко // Газ. пром-ть. 1971. № 10. С. 29-31.
101. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання / [Введ. 01.08.01] // Держбуд України. К., 2001. 131 с.