Уліч Віктор Леонідович. Педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів до управлінської діяльності

brief description

Уліч Віктор Леонідович. Педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів до управлінської діяльності : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Військовий ін-т Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. — К., 2007. — 236арк. — Бібліогр.: арк. 175-196

Уліч В. Л. Педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів до управлінської діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2007.
Дисертацію присвячено формуванню готовності майбутніх офіцерів до управлінської діяльності. Готовність курсанта до управлінської діяльності являє собою складне, стійке особистісне утворення, що виражає прагнення фахівця на основі наявних професійних знань, умінь, професійної спрямованості й особистісних якостей успішно вирішувати завдання з управління особовим складом і підрозділом у цілому. Теоретично розроблена модель формування готовності до управлінської діяльності у курсантів ВВНЗ включає: професійний, поведінковий та морально-психологічний блоки. Формування готовності до управлінської діяльності залежить від сукупності педагогічних умов (спеціальна організація навчально-виховного процесу майбутніх офіцерів; застосування теоретичної моделі формування управлінських умінь; урахування значення об’єктивних та суб’єктивних чинників для такого процесу; усвідомлення майбутніми офіцерами включеності їх у систему підготовки до майбутньої діяльності). Модель формування готовності пов’язана з педагогічними умовами.

1. Науковий аналіз проблеми формування готовності курсантів ВВНЗ до управлінської діяльності дав змогу зробити висновок, що в працях науковців розглядались лише окремі аспекти підготовки офіцерів до професійної діяльності. Проблема підготовки майбутніх офіцерів до управлінської діяльності є мало дослідженою, а зважаючи на її актуальність, наявні суперечності заслуговує на детальне дослідження. особливе значення надаємо педагогічним умовам. Які забезпечують цей процес. Теоретичною основою вивчення управлінської діяльності є положення системно-діяльнісного й особистісно-діяльнісного підходів. Управлінська діяльність відрізняється двома особливостями: структурною, яка розкриває предметну й потребово-мотиваційну характеристики управлінської діяльності (потреба, мотив, мета, спосіб); операціонально-діяльнісну, що відображає процесуальну сторону (активність, діяльність, дія, операція). У сукупності ці особливості забезпечують виконання фахівцем управлінської діяльності, що складається з управлінських функцій (аналізу, планування, організації, регулювання, контролю). Готовність до управлінської діяльності розглядається нами як складне, стійке особистісне утворення, що виражає прагнення фахівця, на основі наявних професійних знань, умінь, професійної спрямованості й особистісних якостей успішно вирішувати завдання з управління особовим складом і підрозділом у цілому.
2. Аналіз літературних джерел дозволив визначити компоненти (поведінковий, ініціативний, морально-психологічний), критерії формування готовності до управлінської діяльності майбутніх офіцерів (знання і вміння з питань принципів і функцій, методів, посадових обов’язків, вимог керівних документів, методики організації виховної роботи) та вияву компонентів на бажаному, прийнятному, критичному та неприпустимому рівнях. Бажаний рівень готовності до управлінської діяльності: курсант має глибокі й міцні знання принципів управління; може без ускладнень назвати й пояснити основні функції управління. Прийнятний рівень готовності до управлінської діяльності: передбачає тверді системні знання принципів і функцій управління; здатність до вирішення теоретичних завдань, знання методів управління, прагнення до постійного використання їх у практичній діяльності. Критичний рівень готовності до управлінської діяльності передбачає задовільні знання принципів управління, ускладнення у назві функцій управління, володінні методами управління, однак на практиці їх реалізація відбувається за допомогою викладача. На неприпустимому рівні готовності до управлінської діяльності курсант має поверхневі знання принципів і функцій управління, не системні знання методів управління, не може пояснити їхню суть, не вміє правильно застосувати обов’язки посадових осіб на практиці.
3. Теоретично розроблено модель формування готовності до управлінської діяльності, до складу якої входять блоки: професійний (професійні знання та вміння з управління підрозділом, навчання та виховання підлеглого особового складу); поведінковий; морально-психологічний, кожний з яких характеризується метою, завданнями, етапами виконання дій.
4. Визначено, що педагогічні умови сприяють дієвості моделі формування готовності до управлінської діяльності. Такими умовами ми обрали: спеціальну організацію навчально-виховного процесу майбутніх офіцерів; застосування теоретичної моделі формування управлінських умінь; урахування значення об’єктивних та суб’єктивних чинників для такого процесу; усвідомлення майбутніми офіцерами включеності їх у систему підготовки до майбутньої діяльності.
5. Проведене дослідження дало можливість розробити методичні рекомендації для науково-педагогічного складу щодо формування готовності до управлінської діяльності майбутніх офіцерів, у яких пропонується методика роботи з курсантами чотирьох рівнів готовності з метою підвищення якості підготовки до майбутньої професійної діяльності.
6. Результати дослідно-експериментальної роботи показали, що у курсантів експериментальної групи, у порівнянні з контрольною, переважають бажаний і прийнятний рівні готовності до управлінської діяльності. Таким чином, положення гіпотези одержали своє емпіричне підтвердження. Стосовно особистісних якостей у курсантів експериментальних груп спостерігались досить мінливі позитивні зміни у показниках: упевненість у собі, самоконтроль, нормативність поведінки, напруженість, експресивність.
Напрямками подальшої роботи з зазначеної проблематики можна вважати дослідження психолого-педагогічних аспектів процесу професійного становлення випускників ВВНЗ у військах на первинних управлінських посадах, особливостей гармонізації особистісного та професійного зростання.