УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ВЕДМІДЬ НАДІЯ ІВАНІВНА

УДК 338.48

УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ МАРКЕТИНГОВИХ
КОМУНІКАЦІЙ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник :
Сахаров Вадим Євгенович
к.е.н., доцент

Київ 2003

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ
КОМУНІКАЦІЯМИ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

10

1.1. Комунікації, їх сутність, характеристика та роль у системі маркетингу організацій

10

1.2. Процес управління системою маркетингових комунікацій та його елементи

25

1.3. Особливості маркетингових комунікацій туристичних підприємств

38

Висновки до розділу 1

50

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ
КОМУНІКАЦІЯМИ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

54

2.1. Аналіз стану туристичного ринку України

54

2.2. Дослідження ефективності управління системою маркетингових комунікацій в туристичних організаціях

74

2.3. Аналіз використання прогресивних маркетингових комунікаційних
технологій туристичними організаціями

96

Висновки до розділу 2

107

РОЗДІЛ 3
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ
КОМУНІКАЦІЯМИ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

110

3.1. Модель управління інтегрованими маркетинговими комунікаціями
туристичного підприємства

110

3.2. Методичні рекомендації щодо оптимальної організації комунікаційної взаємодії суб’єктів туристичного ринку

121

3.3. Методика оцінки впливу системи маркетингових комунікацій на
ефективність діяльності туристичних підприємств

140

Висновки до розділу 3

163

ВИСНОВКИ

170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

175

ДОДАТКИ

187

ВСТУП
Подальший розвиток ринкових процесів в Україні, створення передумов для її успішної інтеграції у світове економічне співтовариство потребує суттєвих змін у визначенні пріоритетних форм, методів і напрямків господарської активності.
Серед найважливіших соціально-економічних галузей світової економіки одним із домінуючих напрямків господарювання є туризм. Саме туризм найбільш суттєво впливає на розвиток політичних, економічних, соціальних, культурних відносин і міжособистісних стосунків у міжнародному масштабі, стає змістом та стилем життя для мільйонів людей.
Так, на початку ХХІ століття за оцінками спеціалістів на сферу туризму і подорожей припадає 12 % світового обсягу ВНП, 10 % робочих місць, 12 % обсягу інвестицій, 11 % світового обсягу податкових надходжень [130,ст. 45]. Україна володіє різноманітними туристично-рекреаційними ресурсами, значним потенціалом для розвитку міжнародного туризму, і має всі передумови, щоб увійти до найбільш розвинутих у туристичному відношенні країн світу. Однак на цьому шляху існує багато проблем як прикладного соціально-економічного, так і науково-методологічного характеру.
Достатньо суперечливе і складне перше десятиріччя становлення ринкових відносин в нашій країні призвело, з одного боку, до швидкого насичення туристичного ринку, збільшення числа туристичних фірм, кількісних показників їх діяльності. З другого боку, в якісному плані на туристичному ринку України спостерігається явний дисбаланс між показниками розвитку виїзного та в’їзного і внутрішнього туризму, переважання імпорту туризму, що суттєво зменшує його значення для підйому національної економіки.
Крім того, висока ступінь невизначеності ринкової ситуації, політична внутрішня та міжнародна нестабільність, сезонні коливання попиту на туристичні послуги, посилення конкуренції та вирівнювання якісних показників послуг, обмеженість фінансових, матеріальних, людських та управлінських ресурсів призводить до виникнення кризових явищ на самих туристичних підприємствах, стрімкого підвищення складності їх управління.
В цій ситуації значний інтерес у вітчизняних підприємців галузі та науковців викликає сучасна маркетингова концепція управління та передові методи і форми маркетингового впливу на формування ринкового попиту, конкурентної позиції туристичного підприємства та образу країни як туристичної дестинації. В умовах зростання ролі нецінових форм конкуренції, бурхливого розвитку інформаційних технологій ключовим фактором забезпечення конкурентоспроможності туристичних підприємств як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку стає дієва система маркетингових комунікацій. Вона представляє собою складний та динамічний процес, який характеризується збільшенням застосування різноманітних комунікаційних засобів, появою нових інструментів інформаційного впливу. Запорукою успіху туристичної фірми на ринку стає її компетенція оптимально організувати взаємодію багаточисельних елементів даної системи, визначити найбільш дієві та ефективні види маркетингових комунікацій і вміння ефективно управляти ними.
Розвиток цієї компетенції слід вважати основною проблемою для вітчизняної індустрії туризму та центральним завданням для наукового дослідження. Вивченню маркетингових комунікацій було присвячено багато праць зарубіжних та вітчизняних авторів. Серед них У. Уэллс, Дж. Бернет, С.Моріарті, Дж. Р. Россітер, Л. Персі, Ф. Котлер, Ч.Сендидж, Дж. М.Лэйхифф, Дж. М. Пенроуз, Г. Л. Багіев, В. М. Тарасевич, Х. Анн, Д. Доті, Є. Голубкова, О. Феофанов, А. Звєрінцев, А.П. Дурович та багато інших. Аналізували ці проблеми й такі українські науковці як А. Войчак, Т. Лук’янець, Г. Почепцов, Є. Ромат, В. Сахаров, Т. Примак.
Однак, не зважаючи на ґрунтовну наукову спадщину та надбання вищезгаданих авторів, на теперішній час ще недостатньо розкрито питання комплексного підходу до застосування різних елементів системи маркетингових комунікацій та необхідності врахування особливостей управління такою системою у сфері туризму.
Індивідуалізація попиту на туристичні послуги, значна сегментація туристичного ринку, складна система розробки, збуту та просування туристичного продукту обумовлює необхідність визначення всіх факторів, що впливають на поведінку споживача та на процес прийняття рішення їм про купівлю послуги. Планування, організація та оцінка ефективності комплексного цілеспрямованого інформаційного впливу на ці фактори відповідними засобами маркетингових комунікацій представляє собою невирішену наукову проблему та складне завдання для практиків туристичного бізнесу.
Саме тому виникає необхідність у розробці системи управління маркетинговими комунікаціями, процес формування якої ще не досліджений і потребує додаткового вивчення. Таким чином, практичний інтерес до управління комунікаційною діяльністю туристичних підприємств, а також недостатність теоретико-методологічного обґрунтування даного питання обумовили актуальність та вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення при розробці науково-дослідної роботи Економіко-організаційні проблеми розвитку ринку туристичних послуг” номер держреєстрації НДР 010U001934, про що свідчіть довідка №2270/33 від 13.12.2002 р. Особистий внесок : характеристика стану туристичного ринку України; аналіз ефективності застосування системи маркетингових комунікацій в діяльності туристичних підприємств; запропоновано модель управління інтегрованими маркетиговими комунікаціями та комплекс заходів по вдосконаленню комунікаційної взаємодії туристичних організацій.
Мета та завдання наукового дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування сутності процесу управління системою маркетингових комунікацій у сфері туризму, розробка та запровадження комплексу практичних заходів, спрямованих на удосконалення комунікаційної діяльності сучасних туристичних підприємств.
Реалізація поставленої мети передбачила розгляд та вирішення наступних завдань теоретичного та практичного характеру:
· уточнити сутність та зміст термінів комунікація” та маркетингові комунікації” як об’єктів управлінського впливу;
· визначити найбільш оптимальну модель комунікаційного процесу, придатну для побудови системи управління маркетинговими комунікаціями сучасних підприємств;
· виявити особливості управління маркетинговими комунікаціями туристичних підприємств;
· провести комплексне дослідження ефективності застосування системи маркетингових комунікацій в господарській діяльності туристичних підприємств;
· розробити методологічні та методичні підходи щодо формування та удосконалення системи управління маркетинговими комунікаціями вітчизняних туристичних підприємств на сучасному етапі.
Об’єктом дослідження є маркетингова комунікаційна політика туристичних підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм.
Предметом дослідження є процес формування дієвої системи управління маркетинговими комунікаціями туристичних підприємств і організацій України.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є наукові праці вітчизняних та закордонних вчених з маркетингу, менеджменту, реклами та статистики, нормативно-правові акти, які врегульовують відносини у сфері розповсюдження маркетингової інформації.
Для дослідження маркетингової комунікаційної політики застосовувалися методи стохастичного, порівняльного, ретроспективного та прогнозного економічного аналізу, вибіркові спостереження, опитування та метод експертних оцінок.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні використання туристичними підприємствами системи маркетингових комунікацій та запровадження в практичну діяльність методики побудови та оцінки їх впливу на ефективність діяльності даних підприємств. У дисертації вперше:
· запропоновано інтегровану модель маркетингових комунікацій, яка дозволяє визначити принципи формування системи управління маркетинговими комунікаціями туристичних підприємств;
· розроблено загальну модель управління маркетинговими комунікаціями туристичних підприємств, в якій деталізовано кожний з етапів з урахуванням стратегічного та інтегрованого підходу до планування комунікаційних заходів, їх фінансування та оцінки ефективності;
· запропоновано трирівневу структуру реалізації комунікаційної стратегії суб’єктами туристичного ринку України, а саме на національному, інтегрованому та корпоративному рівні;
· розроблено методику оптимізації структури витрат на маркетингові комунікації та прогнозування обсягу доходів туристичних підприємств на основі економіко-математичного моделювання.
Узагальнено та уточнено:
· визначення поняття комунікація” з позицій сучасних концепцій маркетингу та менеджменту;
· визначення сутності маркетингових комунікацій з урахуванням їх економічного, соціального, комунікативного, психологічного та творчого аспекту;
Істотно поглиблено та конкретизовано:
· зміст аналізу застосування прогресивних маркетингових технологій (Internet-реклами) в діяльності туристичних організацій та запропоновано класифікацію Internet-реклами туристичних ресурсів;
· зміст основних етапів управління маркетинговими комунікаціями, а саме аналіз ситуації, розробка стратегічних та тактичних планів, організація робіт та оцінка ефективності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні методологічної основи для вирішення актуальних проблем ефективного функціонування підприємств туристичної індустрії в умовах ринкової економіки і вирішення найважливіших завдань вітчизняного туризму підвищення конкурентноздатності туристичного обслуговування на ринку послуг у контексті удосконалення комунікаційного процесу та його оптимізації.
Результати дослідження застосовані при підготовці науково-методичного забезпечення викладання дисципліни Основи рекламно-інформаційної діяльності” для студентів спеціальності Менеджмент організацій” спеціалізації Менеджмент туристичної індустрії” КНТЕУ.
Основні положення дисертаційної роботи використані при розробці практичних рекомендацій для підприємств, організацій та установ туристичної індустрії. Результати дослідження впроваджені та апробовані на підприємствах туризму, серед яких:
· ЗАТ Туристична компанія Гамалія” про що свідчить довідка №1350/1 від 25.11.2002 р., на підприємстві було розглянуто та прийнято до впровадження методичні підходи до розробки механізму управління маркетинговими комунікаціями та методика розрахунку структури витрат на маркетингові комунікації.
· ЗАТ Компанія Європа-групп”, про що свідчить довідка №859/1 від 08.11.2002 р., на підприємстві розглянуто теоретичні аспекти управління маркетинговими комунікаціями та прийнято до впровадження методику розрахунку ефективності рекламної діяльності.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на 7 науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах та конгресах, а саме: Развитие туризма важное направление подъема экономики Украины” (м. Слав'яногорськТуризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія” (м. Київ, 1999 р.), Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку” (м. Трускавець, 2000 р.), Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування” (м. Київ, 2000 р.), Педагогіка і менеджмент” (м. Луцьк, 2001 р.), Туризм: практика, проблемы, перспективы” (м. Мінськ, 2001 р.), Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия” (м. Донецьк, 2002 р.) та на 3 наукових конференціях професорсько-викладацького складу КНТЕУ за підсумками науково-дослідної роботи за 1998-2002 роки.
Публікації. Найбільш суттєві теоретичні, аналітичні та методологічні результати за темою дисертації були висвітлені автором у 8 опублікованих роботах загальним обсягом 3,5 др. арк., із них 4 статті у наукових фахових виданнях, та 6 у матеріалах науково-практичних конференцій.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 187 сторінок, у тому числі основного тексту - 166 сторінок. Робота містить 51 рисунок, 36 таблиць, 18 формул, 12 додатків і список використаних джерел із 150 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації виконано теоретичне узагальнення і вирішення проблеми, сутність якої полягає у розробці рекомендацій з удосконалення управління маркетинговими комунікаціями туристичних підприємств на основі концепції інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК).
Застосування в діяльності туристичних підприємств стратегії інтегрованих маркетингових комунікацій:
По-перше, дозволяє зосереджуватися підприємству на дослідженні взаємовідносин зі споживачем, тоді як у звичайних програмах PR-і-маркетингових заходах перевага віддається кількісним показникам: прибутковості й рівню продажів. IMC дозволяє закласти основу довгострокових сприятливих комунікацій між споживачем і фірмою.
По-друге, інтегровані маркетингові комунікації максимально повно використовує споживчУ поведінку і цим істотно відрізняється від традиційного маркетингу. IMК припускає, що цільової аудиторії не повинні отримувати розрізнені комунікаційні акції, тобто різного роду торгові презентації, PR-акції, рекламні повідомлення та інші не позв'язані між собою продукти "творчості" різних відділів фірми-виробника. IMC говорить про те, що потрібно дбайливо звертатися до свідомісті споживача, не перевантажуючи його уривчастою інформацією про продукт. IMC дозволяє досліджувати поводження споживача і направляти на його адресу ясні і не конфліктуючі між собою сигнали про переваги торгової марки.
По-третє, на відміну від звичайної маркетингової програми, IMК відводить важливе місце керуванню контактом (contact management). Керування контактами засновано на ідеї безупинного пошуку придатного часу та місця ситуації для активізації взаємодії з потенційним споживачем.
По-четверте, IMК передбачає вироблення стратегії комунікації. Так мета маркетингу погоджуються із загальним процесом комунікації. IMК допомагає туристичному підприємству здійснювати ефективний менеджмент маркетингових комунікацій.
По-п'яте, ІМК дозволяє зв'язати PR-стратегію з маркетинговими й рекламними програмами І у такий спосіб підсилити ефективність маркетингових комунікацій. IMК поєднує комунікації із загальорганізаційною маркетинговою стратегією. Донедавна public relations і маркетингові зусилля розглядалися як слабко пов‘язані між собою дії по просуванню товару. Однак таке положення речей не може зберігатися в умовах мінливого маркетингового середовища. Потрібний інтегрований підхід до організації маркетингових комунікацій. Такий підхід і реалізується в рамках IMК.
Результати проведених досліджень дозволили зробити наступні висновки:
1. Проведені теоретичні розвідки виявили, що зміст управління маркетинговими комунікаціями розкривається залежно від тлумачення тим або іншим автором сутності базових категорій теорії комунікацій, які розкривають структурні елементи комунікаційного процесу. Виходячи з цього, запропоновано розширене визначення понять комунікація” та маркетингові комунікації” з точки зору розгляду їх як об’єктів управління та розроблено власні інтегровані моделі загального комунікаційного та маркетингового комунікаційного процесу на основі узагальнення сучасних моделей.
2. Виходячи з аналізу сучасних концептуальних підходів до процесу управління системою маркетингових комунікацій, доведено, що найбільш перспективним є практичне застосування концепції інтегрованих маркетингових комунікацій, яка стала основою для подальших теоретичних та прикладних розробок у дисертації.
3. У реальних умовах на процес управління маркетинговими комунікаціями впливає низка додаткових факторів різноманітного характеру, які мають велике значення при плануванні та виборі підприємством комунікаційних інструментів. Для сфери туризму особливо важливими є галузеві фактори, зокрема специфічні риси туристичної послуги, які визначають особливості побудови системи управління маркетингових комунікацій підприємств та притаманні тільки туризму види комунікаційної діяльності (рекламні тури та бізнес-семінари). До основних принципів формування даної системи слід віднести: значну індивідуалізацію та адресність комунікаційного звернення, виняткову роль створення позитивного іміджу, комплексне використання комунікаційних засобів та технологій, складність структури та багаторівневість учасників комунікаційної взаємодії в туризмі.
4. Проведений аналіз динаміки та структури туристичного ринку України виявив наявність низки тенденцій та проблем, які суттєво впливають на комунікаційну політику туристичного підприємства. Серед них слід відмітити помірне зростання обсягів діяльності, посилення конкурентної боротьби, дисбаланс у розвитку в’їзного та виїзного туризму, що відповідно впливає на підвищення ролі просування вітчизняного туристичного продукту на міжнародний ринок.
5. Дослідження комунікаційної політики вітчизняних туристичних підприємств показали, що на підприємствах приділяється недостатньо уваги незапланованим маркетинговим комунікаціям, неефективно застосовуються різні елементи комунікаційного набору, майже відсутня комплексна система управління комунікаційною діяльністю. Заслуговує на увагу те, що значного поширення набуває практика застосування туристичним фірмами реклами в глобальній комп’ютерній мережі Internet (Internet-реклами), виходячи з чого в роботі надано характеристику різним видам туристичних ресурсів в Internet, визначено їх рейтинг та оцінена ефективність.
6. З метою удосконалення управління маркетинговим комунікаціями туристичних підприємств запропоновано модель побудови та функціонування системи управління інтегрованими маркетинговими комунікаціями, де особлива увага приділяється розробці комунікаційної стратегії та прогнозуванню прибутку з урахуванням оптимізованої структури витрат на систему маркетингових комунікацій.
7. Для досягнення дієвої взаємодії суб’єктів комунікаційного процесу на туристичному ринку України запропоновано трирівневу модель організації маркетингової комунікаційної діяльності, що включає:
- підприємство (корпоративний рівень);
- об’єднання підприємств та організацій (інтеграційний рівень);
- та державу (національний рівень).
В рамках даної моделі розроблено конкретні пропозиції для проведення комунікаційної політики на кожному з рівнів.
8. Одним із можливих шляхів підвищення ефективності управління маркетинговими комунікаціями туристичних підприємств є застосування запропонованого алгоритму визначення впливу кожного елемента системи маркетингових комунікацій на кінцеві показники господарської діяльності та побудова оптимізованої структури витрат на комунікаційну діяльність. Практичне застосування методики, що пропонується, дозволило визначити,
що для більшості підприємств галузі оптимальним з точки зору максимізації прибутку є наступне співвідношення витрат:
реклама - 5761%;
стимулювання збуту - 17-22 %;
персональний продаж - 15-17 % ;
зв’язки з громадськістю - 2-4 %.
Доведено також, що при незначному впливі на прибуток підприємства витрат на зв’язки з громадськістю, їх застосування туристичним підприємством значно посилює дієвість інших складових системи маркетингових комунікацій.
9. У рамках розробленого алгоритму запропоновано модель прогнозування прибутку туристичного підприємства з урахуванням визначеної оптимізованої структури витрат на маркетингові комунікації (структурних коефіцієнтів) та прибутку попереднього періоду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про інформацію: Закон України від 20 листопада 1992 р. // Голос України.-1992.-13 листопада.
2. Про підприємстництво в Україні: Закон України від 27 березня 1991 р. // Закони України. Т. 1.-К.: І-нт законодавства Верх. Ради України.-1996.-с.97.
3. Про рекламу: Закон України про рекламу від 3 липня 1996 р. // Законодавство про рекламу-К: Спілка рекламістів України, 1998.-53 с.
4. Про туризм: Закон України // Урядовий кур'єр. - 1995.- 15.10.95.
5. Указ Президента України "Про заходи щодо запобігання недобросовісній рекламі та її припинення" від 5 грудня 1994 року.
6. Державна програма розвитку туризму в Україні до 2010 року (проект). К: 2002. 157 с.
7. Програма забезпечення захисту та безпеки туристів на 1996-2000 роки. Затверджено постановою Колегії Держкомтуризму України від 08.10.96 р. №96/5. Введено в дію наказом Держкомтуризму України від 17.10.96 р. №51.- К.: РА «СВІТ», 1997. - 80 с.
8. Азар В.И. Введение в экономику иностранного туризма. (Вопросы методологии). М., 1975. 167 с.
9. Азар В.И. Экономика и организация туризма. М.: Профиздат, 1983.- 212с.
10. Алешина И. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетологов М.: Ассоциация авторов и издателей Тандем”. Издательство ГНОМ-ПРЕСС”, 1997. 256.
11. Батра Р., Майерс Д., Аакер Д. Рекламний менеджмент. / Пер. з анг.-5-е видання.-К.:М.:Спб.:Изд. дом Вильямс”, 1999.-784 с.
12. Батурина И. С., Луков В. В. Школа бизнеса. М.: Станкин, 1992. 227с.
13. Берман Б., Эванс Р. Дж. Маркетинг: Пер. с анг.-М.:Экономика, 1990.-352 с.
14. Бернет Дж., Мориарти С. Маркетинговые коммуникации: интегрированный подход/Перевод с анг. Под ред. С.Г. Божук. СПб:Питер, 2001. 864 с.: ил.
15. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.1.-К.:Ника-Центр, 1999.-592 с.
16. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент.: МП”ИТЕМ”ЛТД” Юнайтед Лондон Трейд Лимитед”, 1995.-448 с.
17. Блэк С. Паблик Рилейшнз. Что это такое? / Пер. с англ. - М.: Новости, 1990.-240 с.
18. Бове К.Л.,Аренс В.Ф. Современная реклама.- М:И.Д.Довгань,1995.- 678 с.
19. Бовыкин В.И. Новый менеджмент: управление предприятиями на уровне высших стандартов.-М.:Экономика.-1997.-368 с.
20. Большой энциклопедический словарь / Под ред. Гамбурова Ю.С.-М.:ЮНИТИ, 1993.-840 с.
21. Бьюн Хуан Тунг. Качество управлыния в условиях кризиса // Проблемы теории и практики управления. 1993. - №1. с. 46.
22. Браймер Роберт А. Основы управления в индустрии гостеприимства. М.:Аспект Пресс, 1995. 382 с.
23. Вайсман А. Стратегия маркетинга: 10 щагов к успеху. Стратегия менеджмента: 5 факторов успеха.-М.:Интерэксперт, Экономика, 1995.-344 с.
24. Ведмідь Н.І. Значення та основні задачі фахівця туристичних підприємств по зв’язках з громадкістю // Вісник ДІТБ. - 2001. - № 5. С. 107-112 .
25. Ведмідь Н.І., Мельниченко С.В. Вдосконалення управління маркетинговими комунікаціями туристичних підприємств // Вісник ДІТБ. - 2001. - № 5. С. 107-112.
26. Ведмідь Н.І. Застосування Інтернет-реклами в діяльності туристичних підприємств // Вісник КНТЕУ. Київ. 2002. - № С
27. Ведмідь Н.І., Сахарова Т.В. Оптимізація комунікаційної взаємодії суб’єктів туристичного ринку // Актуальні проблеми економіки”. 2003.- №2(20) С. 53-57.
28. Ведмідь Н.І., Сідлецька І.Ю. Проблеми управління системою маркетингових комунікацій туристичних підприємств// Праці міжнар. конгресу Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку”. Трускавець. 2000. С. 167-174.
29. Ведмідь Н.І. Сутність та особливості маркетингових комунікацій туристичних підприємств // Матер. Міжн. наук.-практ. конф. Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія”. Київ. - 1999. С.170-173.
30. Ведмідь Н.І. Методика оцінки ефективності маркетингових комунікацій туристичних підприємств // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування”.- Київ.-2000.- С. 163-166.
31. Ведмедь Н.И., Билык В.В. Проблемы анализа еффективности маркетинговых коммуникаций туроператор г. Киева // Материалы международной науково-практической конференции Туризм: практика, проблемы, перспективы”. Минск, 11-13 апр. 2001 г.-Мн.: БГЭУ, 2001.-С21-22.
32. Віханский О. С., Наумов А. І. Менеджмент підприємств.- К.: Лiвpa, 1998.- 256 с.
33. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник.-К.: КНЕУ, 1998.-268с.
34. Волков И.М. Основы экономики и организации рекламной деятельности: Учеб.метод.пособие .-М.: Издательство МГУ им. М.В. Ломоносова, 1991. 185 с.
35. Гаджинский A.M. Логистика - М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1998. -228с.
36. Гаджинский A.M. Основы логистики. - М.: ИБЦ "Маркетинг", 1995.- 124с.
37. Гаркавенко С.С. Маркетинг.- К.: Лiвpa, 1998.- 384с.
38. Гарри Олдер, Берил Хэзер. НЛП. Вводный курс. Полное практическое руководство.//Пер. С анг. К.:”София”, 2000.-224 с.
39. Герасименко В.Г. Основы туристического бизнеса. - Одесса: Черноморье, 1997.- 160с.
40. Герасимчук В.І. Маркетинг:теорія і практика: Навчальний посібник.-К.: Вища школа, 1994.-327 с.
41. Гуляев В.Г. Новые информационные технологии в туризме. - М.: «Издательство ПРИОР», 1998. - 144 с.
42. Гуляев В.Г. Организация туристической, деятельности. - М.: Нолидж, 1996. -305 с.
43. Голиков Е.А. Маркетинг и логистика: Учебное пособие.-М.: Издательский Дом Дашков и К”, 1999.- 412 с.
44. Голубкова Е.М. Маркетинговые коммуникации.-М.:»Финпресс», 2000.- 256 с.
45. Гольцекер И.И., Хачатуров Ю.Н. Торговая реклама. - М.: Экономика, 1969. 169 с.
46. Дедосеев В.В. Экономико-математические методы и модели в маркетинге.-М.:Финстатинформ, 1996.-308 с.
47. Дейан А. Реклама. - М.: Прогресс, 1993.- 243 с.
48. Дейл Д., Линда Т. Учебник по рекламе: Пер. с польск.- Мн.:ИООО»Современное слово», 1996.-320 с.
49. Демидов В.Е., Кардашиди И.П. Реклама в торговле. - М.: Экономика, 1983.- 149 с.
50. Демченков В.С. Системный анализ деятельности предприятий.-М.:Финансы и статистика, 1990.-297 с.
51. Добробабенко Н.С. Фирменный стиль: принцип разработки, использование, оценка. - М.: Внешторгреклама, 1988. 229 с.
52. Доти Д. Паблисити и паблик релейшенз.- М.: Филин, 1996. 185 с.
53. Дурович А.П., Команев А.С. Маркетинг в туризме.-Минск: «Экономпресс», 1998.- 400 с.
54. Дихтель Е., Хершген Х. Практический маркетинг: Учебное пособие: Пер. с нем. М.: Высшая школа, ИНФРА-М, 1995.- 225 с.
55. Дурович А.П. Реклама в туризме. Мн.:БГЭУ, 2001. 192 с.
56. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. 2-е изд., перераб. И доп. Мн.:Новое знание, 2001. 496 с.
57. Зверинцев А. Б. Коммуникационный менеджмент: Рабочая книга менеджера PR: 2-е изд., испр.-СПб.: СОЮЗ, 1997.-288 с.
58. Зинковская Н. В., Кошевая И. Т., Серебрякова Г. В. Моделирование стратегии развития предприятия в условиях рыночной экономики.-М.:ГАУ, 1993.-143 с.
59. Исмаев Д.К. Основы стратегии и планирования маркетинга в иностранном туризме. М.: ТОО «Луч», 1994.- 224 с.
60. Исмаев Д.К. Работа стендистов Интуриста на зарубежных выставках и ярмарках. - М.: ВКШ, 1990. 124 с.
61. Исмаев Д.К. Работа туристской фирмы по организации зарубежных поездок. - М.: Луч, 1996. - 186 с.
62. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов. Мн.: ООО Новое знание”, 2000. 216с.
63. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма. Учеб. Пособие.-Мн.БГЭУ, 1999.- 320 с.
64. Калберг Конрад. Бизнес-анализ с помощью Excel// Пер. с анг.- К.: Диалектика, 1997. 448 с.
65. Карсекін В.І., Манов М.А.Менеджмент у підприємствах торгівлі та громадського харчування. К.: Вища шк., 1994. 272 с.: іл.
66. Картер Г. Эффективная реклама. Путеводитель для мелких предприятий: Пер. с анг.- М.:Прогресс, 19991.-280 с.
67. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. - М.: Финансы и статистика, 1999.-312 с.
68. Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме : современный опыт управления.- М.: Финансы и статистика. - 1999. - 490 с.
69. Квартальнов В.А. Туризм, экскурсии, обмен: Современная практика. - М.: Наука, 1993 г. - 416 с.
70. Квартальнов В.А., Федорченко В.К. Туризм социальный: история и современность. - К.: Вища школа, 1989. - 337 с.
71. Квартальнов В.А. Туризм.М.:Финансы и статистика, 2000.320с.:ил.
72. Крачило М.П. Основы туризмоведения. - К:Вища школа, 1980.-110с.
73. Крачило М.П. Основи екології та економіка природокористування. - 1998. - 170 с.
74. Критсотакис Я.Г. Торговые выставки и ярмарки. Техника участия и коммуникации.-М.: Издательство Ось-89”, 1997.-224 с.
75. Коган Т.Л., Бабуцкий П.Я. Экономика, организация и планирование гостиничного хозяйства. К.:Вища школа, 1980.- 230 с.
76. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов / Пер. с англ. Под ред. Ноздревой Р.Б. - М.:ЮНИТИ, 1998. -420с.
77. Котлер Ф. Основы маркетинга. / Пер.с англ.- М.: Из.-во «Прогресс»,1978.—238с.
78. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент/ Пер. З англ. СПб.: «Питер ком», 1999. 896 с.
79. Конецкая В.П. Социология коммуникаций: Учебник. М.:Международный институт бизнеса и управления, 1997.-302 с.
80. Кузнецова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства.-К.: Інститут туризму ФПУ, 1997.- 176 с.
81. Кузнецова Н.М. Стимулирование продажи туристических услуг // Маркетинг у системі управління підприємством. - К.: КДВУ, 1996. - с. 183 -184.
82. Лігоненко Л.О., Кустова Н.П., Клочек Л.В. Сучасні інформаційні технології економічних досліджень: Навч. посіб. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. 103 с.
83. Лук’янець Т.І. Рекламний менеджмент.-К.:КНЕУ, 1998.-324с.
84. Лук’янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій: Навч. Посібник. К.:КНЕУ, 2000.-380 с.
85. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів. (Під ред. Проф. Н.М. Ушакової) К.:”Хрещатик”, 1999. 800 с.
86. Макаренко М.В.,Махалина О.М. Производственный менеджмент: М.: «Издательство ПРИОР», 1998.-384с.
87. Математическая экономика на персональном компьютере: Пер. с яп. М. Кубонива, М. Табата, Ю. Хасэбэ/Под ред. М. Кубонива.-М.: Финансы и статистика, 1991.-304 с.
88. Михайліченко Г.І. Інформаційна та збутова логістика в туризмі. Дис. на здобуття канд.екон.наук. 08.06.01.- 219с.
89. Морис Р. Маркетинг: ситуации и примеры: Пер. с анг.-М.:»Банки и биржи», ЮНИТИ, 1996.- 192 с.
90. Музикант В. Л. Теория и практика современной рекламы.-М.: «Евразийский регион», 1998.-210 с.
91. Наконечний С.І., Терещенко Т.О. Економетрія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.-К.: КНЕУ, 2001,-192 с.
92. Немоляева М.Ф., Ходорков Л.Ф. Международный туризм: вчора, сегодня, завтра. - М.: Международнцые отпошения, 1985. - 169 с.
93. Никелс, Уильям Г. и др. Постижение бизнеса: Международное учебное пособие / Пер. с. анг. У. Г. Никелс, Д. М. Макхью, С.М. Макхью: 2 изд.-Тольятти: Довгань, 1996.-928 с.
94. Обер Крие, Джеймс. Управление предприятием. Классика менеджмента.-М.: Финансы и статистика, 1997.-256 с.
95. Обрытько Б.А. Рекламный менеджмент. К.:МАУП, 2000.-120с.
96. Оспищев В., Синицина Г. Классификация средств рекламного воздействия// Бизнес-Информ. 1995. - №47-48.
97. Основы менеджмента туризма. Учебное пособие. (Коллектив авторов) И.В. Зорин, Ю.В. Забаев, С.И. Кобзева, Е.Н. Ильина, - М.: РМАТ, 1997.- 86 с.
98. Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг:Навчально-методичний посібник.-К.:КНЕУ, 1999.-83с.
99. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: Экономика туризма.- М.: Финансы и статистика, 1998. - 208 с.
100. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства: (отели й рестораны). - М.: ОАО "НПО "Изд.-во "Экономика", 2000. - 207 с.
101. Пінчук Н.С., Галузинський Г.П., Орленко Н.С. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навч. Посібник.-К.: КНЕУ, 1999.-328 с.
102. Почепцов Г. Имиджелогия. К.: АДЕФ-Украина, 1998 392 с.
103. Почепцов Г. Паблик рилейшенз или как успешно управлять общественным мнением. М.:Центр, 1998. 352 с.
104. Почепцов Г. Теорія комунікації/ Спілка рекламістів України, Українська асоціація паблік рілейшенз.- К.:1996-175 с.
105. Почепцов Г. Теория и практика коммуникации. М.: Центр, 1998-352с.:ил.
106. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер» - 1999. 352 с.
107. Портер М. Международная конкуренция / Пер. с анг.-М.: Международные отношения, 1993.- 112 с.
108. Принципы формирования и освоения рекламного бюджета. Методы оценки эффективности рекламы: Сб. докладов практического семинара по планированию ефективных рекламных кампаний и распределению бюджета. К.: Консалтинговая компания KUMO, 1999.-35 С.
109. Примак Т.В. Маркетингові комунікації в системі управління підприємтсвом: Монографія.-К.: ООО Експерт”, 2001.-383 с.
110. Ромат Е. Реклама в системе маркетинга:Учебное пособие. К.:ИСИО Украины, НФО»Студцентр», 1996.- 224 с.
111. Рожков И.Я. Международное рекламное дело. - М.: Банки и биржи, 1994.
112. Сапрунова В.Б. Туризм: зволюция, структура, маркетинг. - М.: «Ось-89»,1997. - 160с.
113. Сахаров В.Є., Сахарова Т.В. Реклама.-К.: Національна академія управління, 1998.-81 с.-(Серія навчальної літератури Економіст”).
114. Сахаров В.Є., Ведмідь Н.І. Формування служби PR в діяльності туристичних підприємств//Развитие туризма важное направление подъема экономики Украины: материалы 3-й Международной научно практической конференции (Славяногорск, 16-18 декабря 1999 г.).-Донецк:ДИТБ, 1999.- С.171-173.
115. Сенин В.С. Организация международного туризма: - М.:Финансы й статистика, 1999. — 400 с.
116. Сэндидж Ч., Фрайбургер В., Ротцол К. Реклама: теория и практика. / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1989.- 487 с.
117. Семенов Б.Д. Рекламный менеджмент: Учеб. Пособие. Мн.:»Эко-перспектива», 1999.-270 с.
118. Смит П., Бэрри К., Пулфорд А. Коммуникации стратегического маркетинга/Пер. С анг. Под ред. Проф. Л.Ф. Никулина. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.-445с.
119. Сокол Т.Г. Основи туризмознавства:- К.: Ред Лайн,1999.-77с.
120. Статистичний щорічник України за 1998р. - Державний комітет статистики України; за ред. О.Г.Осаулеика, за вик. В.А.Головко.- К.:Техніка, 1999.- 576с.
121. Tarrit J.- M., Chirouze Y. La Communication. Paris: Chotard Editeurs, 1992. 357 p.
122. Туризм в Україні. Статистичний Бюлетень.-К.:Державний комітет молодіжної політики спорту і туризму, 2000.- 44с.
123. Туристичні ресурси України. 36. наук.ст.- К.: ФПУ Український інститут туризму, 1996. - 352 с.
124. Туристский терминологический словарь: Справочно-методическое пособие / Авт.-сост. И.В.Зорин, В.А.Квартальнов.- М.: Советский спорт, 1999.-664с.
125. Замков О.О., Толстопятенко А.В., Черемных Ю.Н. Математические методы в экономике: Учебник.-М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, Издательство «ДИС», 1997.-368 с.
126. Чудновский А.Д. Гостиничный и туристический бизнес. - М.:Ассоциация авторов и издателей «Тандем». ЭКМОС, 1998. - 352 с.
127. Цибух В.І. Туризм в Україні на зламі тисячоліть // Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія//Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. К.: Вид-во КІТЕП”, 1999. С.3-5.
128. Якокка Ли. Карьера менеджера. Nofiction (Деловой бестселлер) / Р.И. Столпер (пер. с анг.) Минск: Пародокс, 1996.-430 с.
129. Янкевич В.С. Безрукова Н.Л. Маркетинг в гостиничной индустрии и туризме: российский и международный опыт.- М.:Финансы и статистика, 2002.-416 с.:ил.
130. Bignel J. Media Semiotics. An Introduction.-Manchester etc., 1997/
131. Boker Franz. Marketing.- Stuttgart:Gustav Fischer, 1991.- 512 s.
132. Prof. Roy C. Wood. Tourism Marketing. Oxford: Int. Thomson Business Press, 1999.
133. Les Lumsdon.Tourism Marketing. I.T.P., 1997.- 282 s.
134.