УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ»

На правах рукопису

Тичковська Леся Петрівна

УДК 330.313: 336.051

УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ
ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник
Пилипів Віталій Володимирович,
доктор економічних наук,
старший науковий співробітник

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………..…………………………………..………….…..3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
1.1. Об’єктивні основи виділення та відтворення територіальних
економічних систем в національній економіці…………………….……..13
1.2. Механізм фінансового забезпечення сталого розвитку
територіальних економічних систем………………………………….…..42
1.3. Наукові основи формування системи управління сталим
розвитком територіальних економічних систем ………………….……..58
Висновки до розділу 1………………………………….………………......71

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ В УКРАЇНІ
2.1. Аналіз функціонування територіальних економічних
систем України……………………………………………………………...74
2.2. Тенденції фінансового забезпечення територіальних
економічних систем України…………………………………………...….95
2.3. Стан і можливості економічної політики держави щодо
забезпечення сталого розвитку територіальних економічних
систем України………………………………………………………….....122
Висновки до розділу 2………………………………………………….....143

РОЗДІЛ 3
РОЗРОБКА МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
3.1. Концепція управління національною економікою через
відтворення територіальних економічних систем………………………146
3.2. Фінансовий механізм управління сталим розвитком
територіальних економічних систем……………...…………………….165
3.3. Інституційне забезпечення механізму управління сталим
розвитком територіальних економічних систем …………………….…181
Висновки до розділу 3………………………………………………….…198
ВИСНОВКИ………………..……………………………………………………201
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..……...…206
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….…227

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах постіндустріального суспільства та фінансизації економічних відносин надзвичайно важливо здійснювати управління національним господарством на основі осмислення, аналізу та врахування уроків світової фінансової кризи, яка стала прямим наслідком протиріччя між величиною створеного суспільством валового продукту і незабезпеченим реальною вартістю спекулятивним капіталом. Невідповідність фінансових та існуючих процесів знижує економічну стійкість територіальних систем, призводить до несправедливого перерозподілу національного багатства, соціального розшарування та обмежує можливості досягнення стратегічних цілей розвитку територій. Відповідно, для забезпечення сталого розвитку держави необхідно оновити методологічні засади управління господарством на основі розширення механізмів активізації та залучення різних територіальних активів у територіальні відтворювальні процеси.
Для досягнення цілей сталого розвитку потрібним є інституційне середовище, яке б підтримувало різноманітні стратегії відтворення різних суб’єктів економічної системи і сприяло справедливому їх доступу як до ресурсів, так і до конкурентних ринків. Сучасні дослідження вказують на існування величезної різноманітності стратегій відтворення на всіх рівнях – в адміністративно-територіальних одиницях, усіх секторах, сім'ях тощо. Вибір стратегії є динамічним процесом, який зосереджується на пошуку форм діяльності щодо задоволення різноманітних потреб у різний час.
Реалізація принципів сталого розвитку територіальних економічних систем (ТЕС) повинна базуватися на розумінні чинників, які лежать в основі вибору джерел, засобів та стратегії відтворення та зміцненні позитивних факторів, що сприяють диверсифікації ресурсів і гнучкості стратегій, і пом'якшенні обмежень або негативних впливів. Розширення вибору стратегій і ресурсів є важливою передумовою відтворення, оскільки створює можливості для самовизначення, гнучкості та адаптації з плином часу. Це може бути досягнуто шляхом прийняття заходів щодо поліпшення доступу різних суб’єктів економічної системи до територіальних активів, а також через формування сприятливого інституційного середовища для їх використання у досягненні цілей сталого розвитку.
Усі територіальні системи володіють певним набором ресурсів, які можуть споживатися, накопичуватися або інвестуватися. Якщо ресурси вкладаються в створення нових активів протягом тривалого часу, їх можна розглядати як джерело «капіталу». Відтворювальний потенціал територіальних систем полягає саме у наявності запасів різного роду капіталу та можливостей продукування на їх основі нових потоків капіталу.
Одночасно очевидним постає той факт, що покладання на раціональне використання (особливо інвестиційне) власних ресурсів сприятиме формуванню висхідних спіралей сталого розвитку територіальних економічних систем. Досягаючи збалансованого інвестування і раціонально використовуючи в сукупності всі види наявного капіталу, територіальні економічні системи можуть створювати суспільні блага, підвищувати добробут та якість життя у громаді та досягати інших цілей сталого розвитку.
Прихильність курсу забезпечення сталого розвитку на місцевому, субнаціональному та національному рівнях, який повинен ураховувати різні інтереси, закріплена главами урядів та держав у підсумковому документі конференції ООН із сталого розвитку Ріо+20 «Майбутнє, якого ми хочемо». Прийнята резолюцією Генеральної асамблеї ООН Дохинська декларація про фінансування розвитку визначає основні заходи щодо мобілізації фінансових ресурсів для потреб сталого розвитку на різних територіальних рівнях, серед яких пріоритет відводиться саме національним фінансовим ресурсам.
Проблеми забезпечення сталого розвитку різних територіальних систем досліджувалися багатьма представниками вітчизняних і зарубіжних наукових шкіл. Зокрема, основні теоретичні засади концепції сталого розвитку сформульовано у дослідженнях Ден. Медоуз, Дон. Медоуз, Г. Паулі, А. Печчеї, Й. Рандерса, смислові аспекти концепту сталого розвитку як світоглядної ідеології майбутнього розкриваються у працях О.М. Алимова, І.К. Бистрякова, Б.Д. Гаврилишина, В.М. Геєця, Б.М. Данилишина, Л.В. Левковської, Л.Г. Мельника, В.В. Микитенко, В.В. Пилипіва, Л.Г. Руденка, М.А. Хвесика та ін., екологічні аспекти сталого розвитку – у працях О.Ф. Балацького, В.С. Кравціва, Є.В. Мішеніна, С.К. Харічкова, Є.В. Хлобистова, соціальні аспекти – у працях В.І. Куценко, В.Ф. Новікової, У.Я. Садової та ін. Територіальним проблемам сталого розвитку присвячені праці І.М. Вахович, З.В. Герасимчук, М.І. Долішнього, Л.В. Жарової, А.В. Степаненка, І.З. Сторонянської, Л.Г. Чернюк, С.Л. Шульц та ін. Проблеми управління і самоорганізації в територіальних економічних системах досліджувалися такими всесвітньо відомими вченими, як М. Букчін, М. Кастельс, М. Кітінг, П. Кругман, Е. Остром, Е. де Сото та іншими.
Проте, незважаючи на значну увагу дослідників до забезпечення різних складових сталого розвитку, невирішеними залишаються проблеми формування цілісної системи управління сталим розвитком на різних територіальних рівнях. Існує потреба у розробці методологічних засад механізму управління розвитком територіальних економічних систем на основі відтворювального підходу, який передбачає досягнення цілей сталого розвитку за рахунок активізації територіальних відтворювальних процесів та капіталізації територіальних активів. Необхідність наукової розробки зазначених проблем обумовила вибір даної теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України та Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», зокрема, за наступними темами: ІІІ-12-09(97) «Просторовий розвиток продуктивних сил України та удосконалення їх системної організації» (номер державної реєстрації 0108U009959), де автором здійснено оцінку соціально-економічних асиметрій територіального розвитку в Україні; ІІІ-18-10 (103) «Державне регулювання соціально-економічного розвитку України та її регіонів в умовах фінансово-економічної нестабільності» (номер державної реєстрації 0109U006450), де обґрунтовано теоретико-методологічні засади оцінки ефективності державного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів України; ІІ-1-11 (1) «Формування стратегічного потенціалу сталого розвитку України», (номер державної реєстрації 0111U000324), у межах якої визначено ключові характеристики фінансового механізму відтворення стратегічного потенціалу сталого розвитку; ІІІ-4-11 (5) «Інституціоналізація відносин суб‘єктів використання природних ресурсів» (номер державної реєстрації 0111U000328), де розроблено механізм капіталізації природних ресурсів; ІІ-3-12 (9) «Економіко-організаційне забезпечення капіталізації природних ресурсів» (номер державної реєстрації 0111U010576), в якій запропоновано схему проектного фінансування сталого розвитку територіальних утворень та залучення територіальних природних ресурсів у проекти сталого розвитку.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад механізму управління сталим розвитком територіальних економічних систем. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання низки завдань:
- розкрити сутність та основні принципи відтворення територіальних економічних систем;
- визначити системні аспекти фінансового механізму управління сталим розвитком територіальних економічних систем;
- обґрунтувати наукові засади системи управління територіальними відтворювальними процесами у контексті забезпечення сталого розвитку держави;
- виявити закономірності функціонування ТЕС в Україні;
- проаналізувати тенденції фінансового забезпечення територіальних економічних систем та оцінити стан їх самодостатності;
- здійснити оцінку стану і можливостей економічної політики держави щодо забезпечення відтворення ТЕС України;
- розробити концептуальні положення управління національною економікою через відтворення територіальних економічних систем;
- обґрунтувати фінансовий механізм управління сталим розвитком територіальних економічних систем;
- визначити інституціональні умови реалізації механізму управління сталим розвитком територіальних економічних систем у національній економіці.
Об’єктом дослідження є процеси відтворення територіальних економічних систем у контексті реалізації політики переходу до сталого розвитку національної економіки України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та практичні аспекти управління сталим розвитком економічних систем України на різних територіальних рівнях.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є окремі положення сучасних економічних теорій, теорії складних систем, синергетики, а також економічних концепцій з проблем управління національною економікою, розвитку територіальних економічних систем та регіональної економіки.
У процесі наукового дослідження використовувались такі методи: зокрема, аналізу і синтезу − для деталізації об‘єкта дослідження, структурних зрушень − для виявлення закономірностей розвитку та оцінки неоднорідності у секторальній структурі національної економіки, статистичних та рейтингових оцінок − для визначення ролі різного виду капіталу у створенні доданої вартості, порівняння − для зіставлення фактичних даних звітного і попередніх років, графічний − для наочного відображення динаміки основних показників розвитку територій, історичний − для аналізу становлення економічної політики держави щодо забезпечення умов для сталого розвитку територіальних економічних систем України, індукції та дедукції − для обґрунтування та перевірки робочої гіпотези, кластерного аналізу − для групування регіонів за рівнем економічного розвитку, кореляційно-регресійного аналізу − для визначення впливу різних фінансових потоків на економічний розвиток територіальних систем.
Інформаційна та методична база дослідження включає статистичні матеріали та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національного банку України, Державної служби статистики України, Державної податкової адміністрації України, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, Світового банку, Міжнародного валютного фонду та інших.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі здійснено системне теоретико-методологічне обґрунтування засад управління сталим розвитком територіальних економічних систем на основі відтворювального підходу. Наукові результати дослідження формують методологічне підґрунтя для створення сучасних механізмів та інструментів управління територіальними економічними системами в контексті забезпечення сталого економічного розвитку держави. Найбільш суттєвими результатами дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, є наступні:
вперше:
- обґрунтовано теоретико-методологічні засади механізму управління сталим розвитком територіальних економічних систем на основі відтворювального підходу, забезпечення інвестиційного процесу та раціонального використання територіального капіталу;
удосконалено:
- методологічні підходи до управління процесом формування та розподілу фінансового капіталу в рамках територіальної економічної системи, що, на відміну від існуючих, спрямовані на забезпечення ефективності використання місцевих активів при реалізації проектів сталого розвитку;
- механізми проектного фінансування сталого розвитку територіальних економічних систем за рахунок впровадження компанії спеціального призначення як афілійованої структури держави чи територіальної громади, яка здійснює управління активами для реалізації конкретних проектів сталого розвитку чи досягнення визначених цілей;
- методологічні підходи до формування пулу територіальних активів шляхом розширення ресурсної бази реалізації схеми проектного фінансування сталого розвитку ТЕС, які, на відміну від існуючих, орієнтують на управління особливою комбінацією прав на використання різних видів природних ресурсів, здатної генерувати синергетичний ефект щодо їх вартості;
- організаційні форми управління сталим розвитком територіальних економічних систем, які, у порівнянні з наявними, базуються на поєднанні корпоративного і суспільного управління проектами сталого розвитку територій та впорядкуванні інтересів влади, бізнесу та суспільства;
- механізми державно-приватного партнерства при реалізації проектів сталого розвитку територіальних економічних систем із застосуванням компаній спеціального призначення;
набули подальшого розвитку:
- концептуальні засади формування моделі сталого розвитку територіальних економічних систем за рахунок внутрішнього потенціалу, в рамках якої визначено механізми вибору політики управління при плануванні заходів щодо забезпечення сталого розвитку територій;
- напрями інституціоналізації сталого розвитку територіальних економічних систем шляхом забезпечення справедливого доступу до різних територіальних активів, формування системи пошуку їх раціонального користувача, створення прозорої системи обліку наявних активів та реєстру прав власності на них, диверсифікації джерел відтворення, а також умов для залучення інвестицій приватного сектора у процеси суспільного відтворення на засадах паритету та захисту приватних та суспільних інтересів;
- напрями розвитку інфраструктури проектного управління сталим розвитком ТЕС, які орієнтують на удосконалення структури управління, розподіл ризиків, підвищення ефективності використання активів і покращення якості суспільних благ;
- структура фінансового механізму управління сталим розвитком ТЕС на основі розширення сфери використання фінансових інструментів, які формуються із контрактних та партнерських зобов‘язань, при реалізації різноманітних проектів сталого розвитку територій;
- механізми залучення інвестиційних ресурсів, які, на відміну від існуючих, орієнтують на довгострокове фінансування масштабних інфраструктурних проектів через емісію боргових цінних паперів під конкретні проекти сталого розвитку.
Практичне значення одержаних результатів. Науково-методичні розробки автора в галузі управління сталим розвитком територіальних економічних систем в Україні прийняті до впровадження у діяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України при розробленні стратегій економічного та соціального розвитку регіонів України та удосконаленні механізмів управління територіальним розвитком (довідка № 4602-06/28517-12 від 27.07.2012 р.).
Результати дисертаційного дослідження використані Державною установою «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» при виконанні наступних тем: «Формування стратегічного потенціалу сталого розвитку України», «Інституціоналізація відносин суб‘єктів використання природних ресурсів», «Економіко-організаційне забезпечення капіталізації природних ресурсів» (довідка № 01-11/157 від 14.06.2012 р.).
Аналітичні матеріали, теоретико-методологічні розробки та практичні рекомендації у галузі управління відтворенням ТЕС України використані у процесі комплексних наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-11/78 від 13.01.2011 р.).
Основні наукові результати роботи знайшли застосування у навчальному процесі Державного вищого навчального закладу «Українська академія бізнесу та підприємництва» при підготовці навчально-методичного забезпечення дисциплін «Державне регулювання економіки», «Прогнозування соціально-економічних процесів», «Регіональна економіка» (довідка № 049 від 16.09.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо управління сталим розвитком територіальних економічних систем. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором, і відображають його конкретний внесок у розвиток економічної науки.
Усі відображені в дисертації висновки та положення, що виносяться на захист одержані автором особисто, а з наукових праць опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї і розробки, які є результатом особистих досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження апробовано на українських і міжнародних науково-практичних конференціях та круглих столах, зокрема: Міжнародній науковій конференції «Розвиток продуктивних сил: від В.І. Вернадського до сьогодення» (м. Київ, 20 березня 2009 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи» (м. Київ, 26 листопада 2009 р.), сьомій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України у ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 26 − 28 лютого 2010 р.), одинадцятій міжнародній науково-практичній конференції «Економічний дисбаланс країни: проблеми та шляхи вирішення» (м. Львів, 22 червня 2012 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Досягнення в економіці. Нові погляди, проблеми, інновації» (м. Дніпропетровськ 3 − 4 серпня 2012 р.), круглому столі «Соціогуманітарний розвиток територій, постраждалих від Чорнобильської катастрофи: проблеми та шляхи їх розв’язання» (м. Київ, 27 травня 2011 р.), круглому столі «Національна парадигма сталого розвитку України» (м. Київ, 18 квітня 2012 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць, загальним обсягом 3,7 друк. арк., з яких 3,2 друк. арк., належить особисто авторові, з них одне колективне наукове видання, 7 статей у наукових фахових виданнях, 6 – у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 235 стор. комп’ютерного тексту, який включає 11 таблиць та 12 рисунків. Список використаних джерел із 205 найменувань викладено на 20 стор., 6 додатків – на 8 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв’язано важливе наукове завдання, пов’язане з розробкою теоретико-методологічних засад управління сталим розвитком територіальних економічних систем. Основна ідея дослідження розкривається у методологічному обґрунтуванні шляхів забезпечення сталого розвитку ТЕС за рахунок використання організаційно-економічних механізмів, адекватним сучасним умовам господарювання. Результати дослідження мають методологічний характер і розкривають суть, форми і механізми узгодження відносин щодо забезпечення сталого розвитку на різних територіальних рівнях у ринкових умовах.
Зокрема, у теоретичному аспекті дістали розвитку концептуальні підходи до забезпечення сталого розвитку територіальних економічних систем на основі відтворювального підходу; у методологічному – розроблено сукупність принципів, методів та моделей управління процесами сталого розвитку територіальних економічних систем на основі проектного підходу; у прикладному – розроблено напрями, механізми та інструменти інноваційного управління сталим розвитком територіальних економічних систем України.
Основні наукові та методичні результати і практичні рекомендації дали змогу сформулювати такі висновки.
1. Визначено, що територіальний аспект управління національною економікою є ключовим у сучасних умовах, оскільки фокусує комплексний підхід до сталого розвитку території, де відбувається взаємодія різних компонентів економічного простору. Показано, що територіальні економічні системи як взаємопов’язані поєднання елементів природного, виробничого, соціального та інституційного характеру, що цілеспрямовано функціонують на визначеній території, формуються в результаті їх складної взаємодії. Дослідження ТЕС в системних категоріях дають підстави для ідентифікації таких видів ТЕС як національна, регіональні та локальні. Відповідно розроблено сукупність теоретико-методологічних підходів до досягнення цілей сталого розвитку територіальних економічних систем в сучасних умовах, які базуються на управлінні процесами відтворення територіальних ресурсів і територіальної економічної діяльності через інститути гармонізації взаємовідносин суб’єктів територіальних систем на національному, регіональному та локальному рівнях.
2. Розкрито системні аспекти механізму управління сталим розвитком ТЕС на основі відтворювального підходу. Доведено, що досягнення цілей сталого розвитку в існуючому економічному середовищі вимагає пошуку нових, притаманних культурним та історичним особливостям суспільства, форм реалізації господарської діяльності, які б одночасно відповідали світовим тенденціям та механізмам досягнення мети раціонального використання наявних ресурсів. В існуючому економічному середовищі реалізація поставлених цілей стає можливою тільки шляхом використання адекватних фінансово-економічних механізмів.
3. Сформульовано методологічні підходи до формування фінансового механізму забезпечення сталого розвитку ТЕС із поєднанням власних, залучених та запозичених матеріальних та фінансових ресурсів у територіальних відтворювальних процесах. Доведено, що раціональне використання усієї сукупності ресурсів сприятиме формуванню висхідних спіралей сталого розвитку, а від того, скільки ресурсів, як і наскільки ефективно вони залучені в господарських оборот, залежить життєздатність відтворювального механізму, і, відповідно, формуються різні типи відтворення. В основу управління сталим розвитком ТЕС запропоновано покласти відтворювальні механізми, які зорієнтовані на збереження ідентичності та самовираженості нижчих територіальних рівнів та забезпечення загальносистемної цілісності. Встановлено, що детермінантами територіального відтворення є потреби й інтереси.
4. Сформовано напрями удосконалення економіко-організаційних механізмів управління сталим розвитком ТЕС на засадах самодостатності, територіального самоврядування, самофінансування, самозабезпечення та самовідтворення, із одночасною націленістю на формування та відтворення цілісності всього народногосподарського комплексу країни. Визначено пріоритетність принципу самодостатності при управлінні сталим розвитком ТЕС.
5. Окреслено основні напрями організації фінансових ресурсів для потреб сталого розвитку на різних національно-територіальних рівнях, зокрема, заходи щодо мобілізації національних та міжнародних фінансових ресурсів на цілі розвитку, в контексті яких актуалізується важливість створення необхідних умов, які б сприяли залученню державних та приватних ресурсів і розширенню інвестицій у виробничу сферу. Обґрунтовано необхідність впровадження механізмів державно-приватного партнерства в управління сталим розвитком територіальних економічних систем.
6. Проаналізовано тенденції відтворення територіальних економічних систем України та виявлено обумовленість їх відтворювальної структури особливостями використання наявних територіальних ресурсів. Групування регіонів України за рівнем їх економічного розвитку та оцінка вкладу різних видів капіталу у створення доданої вартості показали, що в сучасних інституційних умовах України екстенсивне використання природних ресурсів призводить до кращих показників економічного розвитку. При цьому відзначається низький рівень капіталізації більшості територіальних активів, що зумовлює нераціональність їх використання у територіальних відтворювальних процесах.
7. Окреслено проблемні питання розвитку фінансового простору України, нерозв’язаність яких обмежує можливості забезпечення повноцінного фінансування сталого розвитку. Ключовими серед них визначено низьку ємність територіального суспільного фінансового сектору та слабку розвиненість фінансових ринків, незавершеність процесів нормативно-правового забезпечення розвитку фондового ринку та ринків фінансових послуг.
8. Розкрито перспективи фінансового забезпечення сталого розвитку через поєднання можливостей суспільних та приватних фінансів при реалізації конкретних інвестиційних проектів сталого розвитку територій. Запропоновано здійснити інституційне забезпечення формування відповідних умов для фінансового управління використанням територіальних ресурсів шляхом їх трансформації в активи територіальних економічних систем. Виявлено інституціональну неврегульованість питань залучення фінансових ресурсів проекти сталого розвитку та розкрито потенційні можливості участі Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами в реалізації масштабних проектів сталого розвитку.
9. Визначено основні форми територіального капіталу, на основі раціонального використання яких може досягатися сталий розвиток держави. Обґрунтовано концептуальну схему сталого розвитку ТЕС за рахунок використання внутрішнього потенціалу, в якій актуалізуються задачі ідентифікації всіх форм наявного капіталу, формування загальної схеми їх використання у процесах відтворення, а також розробка та інституціоналізація механізмів сталого територіального розвитку на основі власних ресурсів. Виділено шість основних категорій активів або типів капіталу, на яких можуть будуватися сценарії сталого розвитку, а основним завданням, яке повинно бути розв’язане в рамках схем сталого розвитку ТЕС, визначено розширення доступу до них – що може набувати як форми права власності, так і права на користування.
10. Запропоновано впровадження в управління сталим розвитком таких сучасних механізмів як проектне та структурне управління, які вважаються одними з найбільш ефективних в сучасних умовах. Здійснено методологічне розв’язання фінансово-економічної складової управління сталим розвитком, зокрема розроблено методичні підходи до впровадження механізмів проектування сталого розвитку територіальних економічних систем і організації управління відповідними проектами. Розроблено схеми проектного фінансування сталого розвитку ТЕС та залучення територіальних природних ресурсів у проекти сталого розвитку, застосування яких базується на професійному управлінні пулом територіальних активів.
11. Обґрунтовано основні напрями інституційного забезпечення сталого розвитку ТЕС, зокрема: забезпечення справедливого доступу суб’єктів ТЕС до різних територіальних активів; формування системи пошуку раціонального користувача територіальними активами; створення прозорої системи обліку наявних територіальних активів та реєстру прав власності на них; диверсифікація джерел відтворення ТЕС; формування умов для залучення інвестицій приватного сектора у процеси суспільного відтворення; забезпечення паритету приватних та суспільних інтересів при управлінні ТЕС (через участь в процесах прийняття рішень); надійний захист індивідуальних та цивільних прав у суспільстві.

Список використаних джерел

1. Абалкин Л. И. Курс переходной экономики / Л.И. Абалкин. − М.: Финстатинформ, 1997. − 145 с.
2. Бабаєв В.М. Адміністративно-теріторіальний устрій та сталий розвиток регіону (концептуальні основи та методологія) [монографія] / В.М. Бабаєв, Л.Л. Товажнянський [та ін.]. – Харків: НТУ «ХПІ», 2006. – 316 с.
3. Бабурин С. Н. Территория государства: правовые и геополитические проблемы / С.Н. Бабурин. – М.: Изд-во Московского университета, 1997. – 480 с.
4. Бакушевич І. В. Регіональні особливості діяльності інтегрованих корпоративних структур / І. В. Бакушевич, О. А. Сороківська // Регіональна економіка. – 2005. – №3. – С. 34 – 41.
5. Барнс П. Государственно-частное партнерство в инновационных системах / П. Барнс. – М.: «Экономист», 2005. – 312 с.
6. Бачаров В. В. О моделях государственно-частного партнерства в сфере инвестиционной деятельности / В.В. Бочаров. – М.: «Дело», 2004. – 284 с.
7. Башнянин Г. І. Політична економія / Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазурь, В.С. Медведева. – К.: Ніка-Центр Ельга, 2000. – 527 с.
8. Беленький П.Ю. Методологічні аспекти формування територіальних фінансово промислових комплексів / П. Ю. Беленький. – Л.: Ін-т регіон. досліджень НАН України, 1995. – 25 с.
9. Беляев М. И. Природные операционные механизмы самоорганизации [Електронний ресурс] / М.И. Беляев / Милогия. – 2006. Режим доступу:
http://milogiya.narod.ru/samoorg01.htm
10. Бистряков І. К. Міжрегіональна інтеграція – кроки до забезпечення стабільного розвитку України / І.К. Бистряков, В.В. Пилипів // Економіка України. – К.: – 2008. – № 6. – C. 94 – 95.
11. Бистряков І. К. Економічний простір: аспекти методологічного визначення / І. К. Бистряков, Л. Г. Чернюк; [за заг. ред. д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина]. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – 56 с.
12. Быстряков И. К. Психологический аспект формирования национальной системы управления хозяйственным развитием / И.К. Быстряков // Стратегія розвитку України: економіка, соціологія, право. – 2007. – № 1 – 2. – C. 65 – 73.
13. Білорус О. Потрібна стратегія побудови суспільства добробуту для всіх, а не лише для олігархів / О. Білоус // Молодий буковинець. – 2001.– № 191. – C. 58 – 67.
14. Большаков Б. Е. Механизмы проектного финансирования устойчивого развития социально-экономических систем: уч.-мет. пособие [Электронное издание] / Б. Е. Большаков. – Режим доступа: http: //lt-nur.uni-dubna.ru (гос. регистрация № 11265 от 11.10.2006 г.), – 2008. – 114 с.
15. Борисов Е. Ф. Зкономическая теория / Е. Ф. Борисов. – М.: Юрайт, 1999. – 478 с.
16. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст. [У 3-х т. Т. 3. час світу] / Ф. Бродель, пер. з фр. Г. Філіпчук. – К.: Основи, 1998. – 631 с.
17. Брокгауз Ф. А. Энциклопедический словарь / Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон. – М.: Эксмо, 2003. – 672 с.
18. Бутник О. М. Економіко-математичне моделювання перехідних процесів у соціально-економічних системах: монографія / О. М. Бутник. – Х.: Видавничій Дім «ІНЖЕК», 2004. – 304 с.
19. Бюджетний кодекс України №2542-ІІІ від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц.вид. – К.: Парлам. видав-во, – 2001. – № 37 – 38. – Ст. 6
20. Бюджетний кодекс України: за станом на 8 червня 2010 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2010 – (Бібліотека офіційних видань).
21. Будущее которого мы хотим. Итоговый документ конференции ООН по устойчивому развитию [Электронний ресурс]. – Режим доступа: https://rio20.un.org/sites/rio20.un.org/files/a-conf.216-l-1_russian.pdf.pdf
22. Варналій З. Актуальні проблеми зміцнення потенціалу регіонів України / З. Варналій // Банківська справа. – 2004. – № 2. – С. 71 – 84.
23. Варналій З. С. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: [монографія] / за ред. З. С. Варналія. – К.: Вид-во Знання України, 2005. – 498 с.
24. Василенко В. Н. Архитектура регионального экономического пространства: [монография] / В. Н. Василенко / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Д.: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. – 311 с.
25. Ведель Ж. Адміністративне право Франції / Ж. Ведель. – М.: 1973. – 392 с.
26. Владимирова Л. П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: [уч. пособие] / Л. П. Владимирова: 2-е изд. – М.: 2001. – 308 с.
27. Воротін В. Є. Державне управління конкурентоспроможністю національної економіки: регіональний аспект / В. Є. Воротін // Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки: [матер. ХІ Пленуму Спілки економістів України та міжнар. науково-практ. конф.] / заг. ред. В. В. Оскольського. – К.: – 2007. – С. 60 – 71.
28. Гайдай Т. В. Інституція як інструмент інституційного економічного аналізу / Т. В. Гайдай. – К.: Економічна теорія, 2006. – № 2. – С. 53 – 64.
29. Геєць В.М. Ринкова трансформація в 1991 – 2000 роках: здобуття, труднощі, уроки / В.М. Геєць. – К.: Вісн. НАН України, 2001. – №2. – С. 22 –37.
30. Гэлбрейт Д. Экономические теории и цели общества: [пер. с англ.] / Д. Гэлбрейт. – М.: Прогресс, 1976. – 405 с.
31. Гнатишин І. М. Зовнішньоекономічні відносини: регіональний аспект / І. М. Гнатишин, П.С. Половець. – Черн.: Прут, 1992. – 50 с.
32. Голіков А. П. Регіональна економіка та природокористування: навч. посіб. / А. П. Голіков, О. Г. Дейнека [та ін.]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 352 c.
33. Горленко І. О. Економічні райони України / І.О. Горленко, Л.Л. Тарангул. – К.: Знання, 1999. – 320 с.
34. Граверт Р. Фінансова автономія органів місцевого самоврядування у ФРН / Р. Граверт / Держава і право. – 1992. – № 10. – С. 99 – 109.
35. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики: учебник / А.Г. Гранберг. – 3-е изд. – М.: ГУ-ВШЭ. – 2003. – 495 с.
36. Господарський кодекс України № 436-ІV від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц.вид. – К.: Парлам. видав-во, 2003. – № 18 – 22. – С. 144 – 151.
37. Данилишин Б. М. Феноменологічні альтернативи економічного зростання України: [У 2т. – Т.1.] / Б. М. Данилишин, В. В. Микитенко. – К.:ЗАТ «Нічлава», 2008. – 336 с.
38. Данилишин Б. М. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. посіб.] / Б. М. Данилишин, Д. В. Клиновий, Т. В. Пепа; за наук. ред. Б. М. Данилишина. – Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект–Поліграф», 2007. – 688 с.
39. Данилишин Б. М. Основні завдання активізації регіональної соціально-економічної політики України / Б. М. Данилишин, Е. М. Лібанова. – К.: РВПС України, 1999. – 69 с.
40. Дацишин М. Інституційне забезпечення регіональної політики та практика взаємодії органів влади в Україні: [монографія] / М. Дацишин, В. Керецман. – К.: Вид-во «К.І.С.», 2007. – 102 с.
41. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року: затв. постановою КМУ № 1001 від 21 липня 2006 р. // Постанови та розпорядження КМУ: Зібрання законодавства України. – 2006. – № 36. – С. 5 – 87.
42. Данилишин Б.М. Соціально-економічні проблеми регіонів: методологія і практика / Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. За ред. чл. кор. НАН України Б.М.Данилишина / РВПС України НАН України / – Черкаси, 2006. – 315 с.
43. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/fund/investorsrights/
44. Долішній М. І. Актуальні завдання інтенсифікації соціально-економічного розвитку регіонів України / М. І. Долішній // Регіональна економіка. – 2005. – № 2. – С. 7 – 15.
45. Долішній М. І. Основи регіоналізації: концептуальний підхід / М.І. Долішній, С. Злупко // Регіональна економіка. – 2003. – № 3. – С. 7 – 17.
46. Долішній М. І. Ринкові механізми регіонального управління // М. І. Долішній, О. Мошенець // Регіональна економіка. – 2001. – №1. – С. 7 – 13.
47. Другов О. О. Фінансова система інвестиційного забезпечення регіонального розвитку економіки / О. О. Другов. – К.: УБС НБУ, 2007. – 151 с.
48. Дробишевська Т. В. Інституційний механізм розвитку міста / Т. В. Дробишевська // Економіка і право. – 2006. – №3. – С. 88 – 92.
49. Доклад ООН о человеческом развитии за 2010 год [Электронный ресурс] // Human Development Report. 2010. – New York, Oxford: Oxford University Press, 2010. – Режим доступа: http://hdr.undp.org/reports/global/1999/en.
50. Доклад МВФ [Электронний ресурс] / Перспективы развития мировой экономики 2011 года. – Режим доступа: http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/weo/2011/02/pdf/textr.pdf
51. Остром Е. Керування спільним. Еволюція інституцій колективної дії / Е. Остром; пер. [З англ. Т.Монтян.] – К.: Наш час, 2012. – 398 с.
52. Ерохина Е. А. Теория экономического развития: системно-сомоорганизационный подход / Е. А. Ерохина. – Томск: изд-во ТГУ, 1999. – 160 с.
53. Иншаков О. В. Экономические институты и институции: к вопросу о типологии и классификации / О. В. Иншаков // Социологические исследования. – 2003. – № 9 (233). – С. 42 – 51.
54. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: учеб. пособие для студентов вузов / В. Л. Иноземцев. – М.: Логос, 2000. – 304 с.
55. Жарова Л. В. Сталий розвиток: просторовий вимір соціально-економічних відносин / Л. В. Жарова / РВПС України НАН України. – К.: Наук. вісник, 2005. – С. 253 – 260.
56. Жук В. І. Підвищення ефективності реалізації угод щодо регіонального розвитку між Кабінетом Міністрів України та обласними радами: аналіт. записка [Електронний ресурс] / В. І. Жук. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/September09/18.htm
57. Заблоцький Б. Ф. Економічна самодостатність регіону / Б. Ф Заблоцький // Регіональна економіка. – 2001. – С. 41 – 49.
58. Заєць І. Інституційне забезпечення сталого розвитку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vide/2010_2/ve2_statti/ve2_zayets.pdf
59. Земельний кодекс України № 2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 р. / Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2002. – № 3 – 4. – С. 27 – 30.
60. Закон України № 2850–IV від 8 вересня 2005 р. «Про стимулювання розвитку регіонів» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=119817&p=1243844168278103
61. Закон України № 280/97-ВР від 21 травня 1997 р. « Про місцеве самоврядування» // Відомості Верховної Ради. –1997. – № 24. – С. 170.
62. Закон України №586-ХIV від 9 квітня 1999 р. «Про місцеві державні адміністрації» // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 20 – 21. – С. 190.
63. Закон України № 2850–IV від 8 вересня 2005 р. «Про стимулювання розвитку регіонів» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=1198–17&p=1243844168278103
64. Капітальні інвестиції. Держкомстат України 2006 – 2010 рр. [ Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua
65. Конституція України: № 254 к/96 – ВР від 28 червня 1996 p. / Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 1996. – № 30. – С. 132 – 133, 141.
66. Кабанова О. Соціальна складова шахтарських міст (теоретичні аспекти) / О. Кабанова // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С. 177 – 183.
67. Канторович Л. В. Экономический расчет наилучшего использова-ния ресурсов / Л. В. Канторович. – М.: из-во АН СССР, 1960. – 347 с.
68. Карпусь І. Н. Державна інвестиційна політика та механізм її реалізації: [монографія] / І. Н. Карпусь. – Львів: РВВ НЛТУ України, 2011. – 348 с.
69. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс. – М.: Прогресс, 1978. – 491с.
70. Килин П. М. Воспроизводство регионального общественного продукта (схемы, модели, балансы) / П. М. Килин. – М.: изд-во «Наука», 1984. – 230с.
71. Кириленко О.П. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика) [навч. Посібник] / О.П. Кириленко – Т.: Економічна думка, 2000. – С. 120 – 137.
72. Китченко В. Структурный инструмент для инфраструктурных проектов [Электронний ресурс] // Рынок ценных бумаг. – РЦБ, 2008. – № 1 (352). – Режим доступа:
http://www.rcb.ru/ol/2012-01/17490/?
73. Князева Е. Н. Основания синергетики / Е. Н. Князева, С. П. Курдюмов. – М.: Комкнига, 2005. – 240 с.
74. Копилюк О. І. Соціально-економічний аналіз структури, завдань і функцій Національного банку України / О. І. Копилюк, А. В. Колодійчук // Сталий розвиток економіки: [всеукр. наук.-вир. журнал]. – 2012. – № 3 (13). – С. 214 – 219
75. Концепція державної регіональної політики: Указ Президента України №341/2001 від 25.05.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – 983 с.
76. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: навч. посіб. / Н. С.Краснокутська. – К.: КНЕУ, 2000. – 341 с.
77. Кратт О. А. Ринок праці у соціально-економічному просторі: методологічний аспект / О. А. Кратт, Е. Ю. Будякова // Місто, регіон, держава: економіко-правові проблеми містознавства: [зб. наук. праць V міжнар. наук.-практ. конф.]. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2007. – С. 172 – 179.
78. Кронрод Я. А. Стоимостные категории планирования общественного производства / Я. А. Кронрод. – М.: Экономика, 1980. – 224 с.
79. Куйбіда В. С. Адміністративно-територіальний устрій України. Історія. Сучасність. Перспективи / В. С. Куйбіда, В. П. Павленко, В. А. Яцюк [та ін.], заг. ред. О. В. Турчинова; Секретаріат КМУ − Офіц. вид. − К.: Геопринт, 2009. – 615 с.
80. Куйбіда В. С. Нова державна регіональна політика в Україні: [зб. науково-аналітичних матер., нормативно-правових актів та навчально-метод. док. у галузі регіонального розвитку] / під заг. ред. В. С. Куйбіди. – К.: «Крамар», 2009. – 232 с.
81. Кузьменко Л. М. Управление функционированием и развитием экономики региона: [монография] / Л. М. Кузьменко / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк: 2004. – 284 с.
82. Куйбіда В. С. Територіальне планування в Україні: європейські засади та національний досвід / В. С. Куйбіда, Ю. М. Білоконь. – К.: Логос, 2009. – 108 с.
83. Кучуков Р. Государственный сектор как локомотив модернизации / Р. Кучуков // Экономист. – 2010. – № 9. – С. 6 – 12.
84. Кушнір М. Інституційно-правове забезпечення реформування державного управління регіональним розвитком / М. Кушнір // Аналітична записка. – К.: 2011. – 18 с.
85. Лебедева Н. Н. Институциональний механізм экономики и его трансформация в России: дис. д.э.н.: 08.00.01 // Н. Н. Лебедева. – Волгоград, 2002. – 385 с.
86. Лендьєл М. Інституційний механізм реалізації регіональної політики в країнах Центрально-Східної Європи / М. Лендьєл // Регіональна політика в країнах Європи. Уроки для України. – К.: Логос, 2000. – С. 62 – 97.
87. Лендьєл М. Спеціальні інститути розвитку територій: європейський досвід // Інститути та інструменти розвитку територій. На шляху до європейських принципів: статті / М. Лендьел. – К.: 2001. – С.67 – 148.
88. Леонтьев В. В. Межотраслевая экономика: пер. с англ. / В.В. Леонтьев. – М.: Экономика, 1997. – 497 с.
89. Лібанова Е. М. Людський розвиток в Україні: мінімізація соціальних ризиків: (кол.наук.-аналіт.моногр) / за ред. Е. М. Лібанової / Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України. – К.: Держкомстат України, 2010. – 496 с.
90. Логутова Т. Г. Теория систем в формировании финансовой системы региона / Т. Г. Логутова // Збірник наукових праць Донецького державного універсистету управління. Економіка. – Донецьк: ДонДУУ, 2004. – Вип. 34, 5 т. – С. 152 – 161.
91. Лук’яненко Д. Г. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: [монографія] / за ред. д.е.н., проф. Д. Г. Лук’яненка. – К.: КНЕУ, 2001. – 538 с.
92. Мазур А. Г. Регіональна економіка: проблеми відтворення і управління / А. Г. Мазур. – Вінниця, 2000. – 262 с.
93. Малинин Н. Экономическая эффективность общественного производства / Н. Малинин. – Минск: изд. БГУ, 1974. – 400 с.
94. Маниліч М. І. Регіональний господарський комплекс: особливості відтворення в умовах трансформації: автореф. дис. к.е.н.: 08.10.01 / М. І. Маниліч; НАНУкраїни, Ін-т регіон. дослідж. – Львів, 2003. – 19 с.
95. Маркіна І. А. Розробка економіко-організаційної моделі управління соціально-економічною системою / І. А. Маркіна // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – Вип. 177, т. 1. – С. 52 – 59.
96. Маршалова А. С. Основы теории регионального воспроизводства: курс лекций / А. С.Маршалова, А. С. Новоселов. – НГАЭиУ. – М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1998. – 192 с.
97. Масловська Л. Ц. Сталий розвиток продуктивних сил регіонів: теорія, методологія, практика: [монографія] / Л. Ц. Масловська. – К.: КНТЕУ, 2003. – 365 с.
98. Медведева Н. Г. Организационно-экономическое обеспечениє реализации социальных функций Государства самодостаточным регионом // Н. Г. Медведева / Материалы Всероссийской научно-практ. конф. «О системе государственного финансового контроля в России и роли контрольно-счетных палат», (28 – 29 ноября 2000г.), – Тюмень: Изд-во ООО «Лазурь», 2001.
99. Момджян К. Х. Введение в социальную философию: [учеб. пособие] / К. Х. Момджян. – М.: Высш. шк., КД "Университет", 1997. – 448 с.
100. Мочерний С. В. Економічна енциклопедія: у 3 т. / редкол.: С. В. Мочерний [та ін.] – К.: Видавничий центр «Академія», 2000 –Т.1 – 864с.
101. Наказ Державного Комітету статистики України від 15.04.2003 р. №114 «Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base40/ukr40346.htm
102. Опарін В. М. Фінанси: навч. посібник / В. М. Опарін. – К.: КНЕУ, 2002. – 240 с.
103. Орехова Е. А. Воспроизводственная динамика переходной экономики / Е. А. Орехова. – Саратов: ФГОУ ВПО «Саратовський ГАУ», 2000. – 150 с.
104. Орехова Е. А Экономическое развитие страны: сущность, проявление и особенности реализации в современной России / Е. А. Орехова. – Саратов: ФГОУ ВПО «Саратовський ГАУ», 2006. – 456 с
105. Осауленко О. Регіони України: статистичний збірник / за ред. О. Осауленка. – К.: 2010. – Ч. 2. – 808 с.
106. Осауленко О. Г. Регіональна статистика в системі державного управління / О. Г. Осауленко, В. Карпов // Командор. –2002. – №1. – С. 3 – 12.
107. Осауленко О. Г. Україна у цифрах у 2008 році: корот. стат. довід; / за ред. О.Г. Осауленка / Держкомстат України. – К.: Консультант, 2009. – 258 с.
108. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
www.ukrstat.gov.ua
109. Офіційний сайт Фонду державного майна України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.spfu.gov.ua/ukr/news_big.php?id=8234
110. Офіційний сайт Єврокомісії [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ec.europa.eu/regional_policy/cooperation/index_en.htm.
111. Офіційний сайт Європейська асоціація [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://europeandcis.undp.org/poverty/show/E9276F06-F203-1EE9B8EEA405BDD8ACD6
112. Європейська хартія місцевого самоврядування [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_036
113. Парсонс Т. Система современных обществ / пер. c англ. Л. А. Седова, А. Д. Ковалева. под. ред. М. С. Ковалевой. – М.: Аспект Пресс, 1998. – 270 с.
114. Паули Г. Синя економіка. Доповідь Римського клубу / Г. Паули, пер. с англ. Анна Побережна. – Risk Reduction Foundation; Paradigm Publication, Taos. – 2012. – 320 с.
115. Пахомов Ю. Н. Производственные отношения развитого социализма / Ю. Н. Пахомов. – К.: Наук.дум.,1976. – 338 с.
116. Пилипів В.В. Бюджетне фінансування соціально-економічного розвитку регіонів України / В.В. Пилипів. – Івано-Франківськ: ЛІК, 2007. – 228с.
117. Пилипів В.В Управління відтворенням територіальних економічних систем у фінансовому просторі / В.В Пилипів. – К.: РВПС України НАН України, 2010. – 400 с.
118. Пыльтяй А. Финансовая структура SPV компании для проектов / концессий ГЧП [Електронний ресурс] // Український центр сприяння розвитку публічно-приватного партнерства. – Режим доступу: www.ukrppp.com/present/Day_2_Panel_5_Pyltiay.pdf
119. Пинзеник В. Регіональна політика в умовах конституційної реформи / В. Пинзеник // Економіст. – 2005. – № 4. – С. 25 – 34.
120. Плякин А. В. Пространственная экономическая трансформация региональной природно-хозяйственной системы: структура и механизм реализации / А. В. Плякин. – Волгоград: Волгоградское научное издательство, 2006. – 364 с.
121. Поповкін В. А. Регіонально-цілісний підхід в економіці / В. А. Поповкін. – К.: Наук. думка, 1993. – 219 с.
122. Прохорова В. В. Субрегиональные ресурсы и инструменты интенсивного развития территориальных экономических систем современной России / В. В. Прохорова. – М.: МГУ, 2011. – 224 с.
123. Податковий кодекс України: за станом на №2755-VI від 2.12.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2010 – (Бібліотека офіційних видань).
124. Постанова КМУ № 1491 від 30 грудня 1997 р. «Про Національну комісію сталого розвитку України при КМУ». – Київ, 1997.
125. Постанова КМУ № 1001 від 21 липня 2006 р. «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу:
http: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/lavs/main.cgi?nreg=1001-2006-%EF
126. Постанова Кабінету Міністрів України № 288 від 2 квітня 2009 р. «Про моніторинг соціально–економічного розвитку малих міст і селищ» [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=288–2009–%EF
127. Постанова Кабінету Міністрів України № 1414 від 04.09.2003 р.
«Про ліквідацію Національної комісії сталого розвитку України при Кабінеті Міністрів України» / Верховна Рада України. – К.: 2003.
128. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2009 р. № 288 «Про моніторинг соціально–економічного розвитку малих міст і селищ» [Електронний ресурс] / КМУ. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=288–2009–%EF
129. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 476 «Про запровадження оцінки міжрегіональної та внутрішньорегіональної диференціації соціально–економічного розвитку регіонів» [Електронний ресурс] / КМУ. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=476–2009–%EF
130. Ривак О. С. Інвестиційна діяльність в Україні / О. С. Ривак // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − № 20 – 13. – С. 228 – 241.
131. Розанова Т. Г. Экономика региона: теория и практика / Т. Г. Розанова. – М.: МГТУ им. Баумана, 2004. – 360 с.
132. Мішенін Є.В. Глобальне середовище та фінансово-економічна нестабільність / Р.П. Косодій, Є.В. Мішенін, А.О. Бондаренко [монографія] // – Суми,Видавництво МакДен. – 2010. – 252 с.
133. Рубана Ю. Г. Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: [монографія] / за заг. ред. Ю. Г. Рубана. – К.: НІСД, 2008. – 744 с.
134. Рубцов В. В. Концептуальные основы сбалансированного развития территориальных систем: автореф. дис. на соискание уч. степени д. г. н. / В. В. Рубцов. – Пермь, 2003. – 24 с.
135. Рубцов В В. Агентства розвитку як управлінська інновація перетворень у містах і регіонах / В. В. Рубцов / Управління сучасним містом. – 2001. – № 1–3 (1). – С. 55 – 62.
136. Румянцев А. М. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия / гл. ред. А. М. Румянцев. – М.: Советская энциклопедия, 1975. – 2 т. – 560 с.
137. Савельєв Л. А. Стратегічні цілі розвитку м. Макіївка до 2015 р.: формування та вибір сценаріїв стратегії розвитку / Л. А. Савельєв, В. М. Ращупкіна, В. Ю. Омелянович [та ін.] // Проблемні питання формування стратегії соціально-економічного розвитку промислового міста: [матеріали круглого столу (11.03.2005 р.)]. – Макіївка: ДонНАБА, 2005. – С. 37– 42.
138. Світлична Ю. В. Шляхи визначення ефективності функціонування регіональної економічної системи / Ю. В. Світлична // Город, регион, государство: экономико-правовые проблемы: зб. наук. праць – Донецьк: Вебер (Донецьке відділення), 2008. – С. 168 – 173.
139. Світлична Ю. В. Роль міста в ефективному функціонуванні регіональних економічних систем / Ю. В. Світлична // Економіка будівництва і міського господарства. – 2006. – № 4, т. 2. – С. 215 – 221.
140. Светличная Ю. В. Усовершенствование системы корпоративного управления / Ю. В. Светличная // Проблемні питання формування стратегії соціально-економічного розвитку промислового міста: зб. наук. праць. – Макіївка: ДонНАБА, 2005. – С. 31 – 32.
141. Светличная Ю. В. Программно-целевой подход в развитии корпоративного сектора экономики / Ю. В. Светличная // Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку – 2006: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (22 – 31 трав. 2006 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т. 7. – С. 52 – 54.
142. Семененко А. И. Логистика. Основы теории: [учеб. для вузов] / А. И. Семененко, В. И. Сергеев. – СПб.: Союз, 2001. – 544 с.
143. Сімченко Н. О. Соціальні інститути сталого розвитку / Н. О. Сімченко / Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. – 2010. – №1 (3). –Т. 2 – С. 292 – 299.
144. Слава С. Розвиток економічно проблемних територій: міжнародний досвід / С. Слава, Д. Амборський, І. Сегварі, М. Дацишин // Проект партнерства Канада. Україна «Регіональне врядування та розвиток». – К.: вид-во К.І.С., 2007. – 144 с.
145. О. П. Славкова Теоретична сутність інституційного забезпечення розвитку сільських територій [Електронний ресурс] / Вісник Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва, Економічні науки. – Х.: 2011 – № 8. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vkhnau_ekon/2011_8/index.
html
146. Степаненко С. В. Інституціональний аналіз економічних систем (проблеми методології): [монографія] / С. В. Степаненко. – К.: КНЕУ, 2008. – 312 с.
147. Стеченко Д. М. Управління регіональним розвитком: навч. посіб. / Д. М. Стеченко. – К.: Вища школа, 2000. – 223 с.
148. Стюарт Томас А. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций / А. Стюарт Томас; пер. с англ. В. Ноздриной. – М.: Поколение, 2007. – 368 с.
149. Соціально-економічний розвиток України за 2010 рік – К. : Вид-во Держкомстат України. – 2010. – 29 с.
150. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Держкомстат України; за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2006. – 591 с.
151. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Держкомстат України; за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2007. – 575 с.
152. Статистичний щорічник України за 2007 рік / Держкомстат України; за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2008. – 618 с.
153. Статистичний щорічник України за 2010 рік / Держкомстат України; за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2011. – 612 с.
154. Стратегія сталого розвитку Харківської області до 2020 року: затв. рішенням обласної ради від 23 грудня 2010 р. (ІІІ сесія VI скликання) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oblrada.kharkov.ua/ukr/decisions/
155. Стратегічні пріоритети, науково-аналітичний збірник/ Національний інститут стратегічних досліджень. – К.: НВЦ «Євроатлантикінформ», 2009. – № 3 (12) – 247 с.
156. Словник нет: філософський словник [Електронний ресурс] / Режим доступу:
http://mirslovarei. com/content_fil/SAMODOSTATOCHNOST.
157. Словник нет: портал української мови та культури [Електронний ресурс] / Режим доступу:
http://www.slovnyk.net/index.php?swrd.
158. Токвіль А. Демократія в Америці / А. Токвіль. – М.: Прогрес, 1992. – С. 65 – 72.
159. Тойнбі А.Дж. Цивилизация перед судом истории / А. Дж Тойнбі. – М.: 2003. – 145 c.
160. Указ Президента України № 388/2003. від 03.05.2003 р. « Положення про Національну раду зі сталого розвитку України та її персональний склад".
161. Указ Президента України № 76/2003 від 04.02.2003 р. / Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 листопада 2002 року» "Про стан техногенної та природної безпеки в Україні".
162. Указ Президента України № 118/200719 від 02.2007 р. «Про ліквідацію деяких консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів»
163. Указ Президента України №341/2001 від 25.05.2001 р. «Про Концепцію державної регіональної політики»: // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – 983с.
164. Умаханов М. И. Устойчивое развитие региона: модель, основные направления, концепция: [монография] / М. И. Умаханов, Р. Д. Шахпазова / Закон и право. – М.: Юнити-Дана, 2006. – 143 с.
165. Чалчинський В. Особливості правового забезпечення сталого розвитку України в перехідний період / В. Чалчинський // Вісник академії управління МВС. – К.: 2010. – №3 (15) – С.110 – 115.
166. Чернов А. В. Привлечение финансирования в сферу жилищно-коммунального хазяйства [Электронний ресурс] // А. В. Чернов, Т. А. Семина. – Режим доступа:
http://www.top-personal.ru/estatelawissue.html?47.
167. Чернякова Т. М. Інструменти бюджетно-податкового регулювання розвитку регіонів: [монографія] / Т. М. Чернякова. – Луганськ, 2009. – 368 с.
168. Черевко О. В. Стратегія соціально–економічного розвитку регіонів України:[монографія] / О. В. Черевко. – Черкаси: Брама–Україна, 2006. – 424 с.
169. Цивільний кодекс України № 435 від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №40 – 44. – С. 356.
170. Шнипер Р. И. Регион. Диагностика и прогнозирование // Р. И. Шнипер. – Новосибирск: Знание, 1996. – 277 c.
171. Хвесик М. А. Інституціональна модель природокористування в умовах глобальних викликів: [монографія] ∕∕ М. А. Хвесик, В. А. Голян. − К.: Кондор, 2007. − 480 с.
172. Хвесик М. А. Проблеми децентралізації управління фінансовими ресурсами в контексті забезпечення сталого розвитку регіонів / М. А. Хвесик, Н. В. Вишневська // Економіка природокористування і охорони довкілля. – К.: 2006. – С. 98 – 107.
173. Фисун К. А. Система выбора вариантов реализации программы в сфере проектирования инфраструктуры регионов [Электронний ресурс] / К. А. Фисун // Коммунальное хозяйство городов: науч. техн. сб. Экономические науки. – К.: Техніка, 2007. – Вып.78. – С. 100 – 109. – Режим доступа: http://eprints.ksame.kharkov.ua/562/.
174. Щурик М. В. Карпатський макрорайон: проблеми становлення та розвитку / М. В. Щурик // Статистика України. – 2007. – № 2. – С. 56 – 59.
175. Alderfer. H. F. Local government in developing countr