УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В АГРАРНІЙ СФЕРІ: ТЕОРІЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ




  • скачать файл:
  • title:
  • УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В АГРАРНІЙ СФЕРІ: ТЕОРІЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ
  • The number of pages:
  • 534
  • university:
  • “ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ” НАЦОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
  • The year of defence:
  • 2013
  • brief description:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
    “ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”
    НАЦОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК


    На правах рукопису

    ЗАБУРАННА ЛЕСЯ ВАЛЕНТИНІВНА


    УДК 631.1:338.48:332.154 (043.5)



    УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В АГРАРНІЙ СФЕРІ:
    ТЕОРІЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ


    08.00.04 – економіка та управління підприємствами
    (за видами економічної діяльності)


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    доктора економічних наук



    Науковий консультант:
    МАЛІК Микола Йосипович
    доктор економічних наук, професор,
    академік НААН, заслужений діяч науки і техніки України






    Київ - 2013





    ЗМІСТ

    ВСТУП………………………………………………………………………...... 4
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВОМ У ТУРИЗМІ……………………
    20
    1.1. Еволюція парадигми управління у підприємництві…………………….. 20
    1.2. Туризм як вид підприємництва…………………………………………… 39
    1.3. Зарубіжний досвід розвитку сільського аграрного туризму……………. 70
    1.4. Методологічні засади дослідження проблеми управління розвитком суб’єктів туристичного підприємництва ….…………………………………..
    84
    Висновки до розділу 1………………………………………………………….. 100

    РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ Й МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ…………………………………………………………………………...

    103
    2.1. Стан і проблеми сталого розвитку аграрної сфери України…………..... 103
    2.2. Зміни в аграрному секторі економіки та передумови його диверсифікації…………………………………………………………………...
    126
    2.3. Туристична підприємницька діяльність як напрямок диверсифікації сільської економіки……………………………………………………………..
    145
    2.4. Особливості туристичної підприємницької діяльності в аграрній сфері Карпатського економічного району…………………………………………...
    165
    Висновки до розділу 2………………………………………………………… 183

    РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В АГРАРНІЙ СФЕРІ…………………………………………………………….

    187
    3.1. Методичні підходи до типологізації суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму………………………………………………….
    187
    3.2. Методологія типологізації суб’єктів туристичного підприємництва в аграрній сфері відповідно до їх підприємницької стратегії на основі кластерного аналізу……………………………………………………………..

    197
    3.3. Методологія стратегічного управління туристичною підприємницькою діяльністю на основі нечіткої логіки…………………….
    220
    3.4. Методика оцінки економічної ефективності стратегій суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму…..…………………...
    250
    Висновки до розділу 3………………………………………………………… 271
    РОЗДІЛ 4. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ СУБ”ЄКТАМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА СФЕРИ СІЛЬСЬКОГО АГРАРНОГО ТУРИЗМУ……………………………………………………..

    274
    4.1. Характеристика професійного рівня підприємця, що займається туристичною діяльністю в аграрній сфері…………………………………….
    274
    4.2. Методичні підходи до сегментації споживачів в сільському аграрному туризмі…………………………………………………………………………...
    293
    4.3. Формування інтегрованих маркетингових комунікацій суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму……………………….
    309
    4.4. Методика управління маркетинговими ризиками суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму………….……………
    319
    4.5. Основні види логістики в управлінні суб’єктами туристичного підприємництва в аграрній сфері………………………………………………
    335
    Висновки до розділу 4………………………………………………………… 348

    РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ………………………………………..
    351
    5.1. Концептуальні засади взаємодії складових аграрної сфери Карпатського економічного району…………………………………...............
    351
    5.2. Обґрунтування взаємозв'язків суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму із макроекономічним оточенням…………….
    367
    5.3. Прогнозування розвитку аграрної сфери Карпатського економічного району за різних інструментів стабілізаційної макроекономічної політики………………………………………………………………………….

    386
    Висновки до розділу 5………………………………………………………… 407

    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 411
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 418
    ДОДАТКИ ……………………………………………………………………... 472






    ВСТУП
    Актуальність теми. Досвід провідних країн світу свідчить про те, що розв’язання проблем сільських територій лежить у площині розширення позааграрних напрямів діяльності, серед яких важлива роль відводиться туристичній підприємницькій діяльності в аграрній сфері. Сільський аграрний туризм у більшості країн розглядається як невід'ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села та один із засобів подолання багатьох сільських проблем. За визнанням експертів UNWTO , сільський туризм - найдинамічніший сектор світового туристичного господарства. Обсяги надання агротуристичних послуг у постіндустріальних країнах у 2-4 рази перевищують зростання готельної бази та курортного сервісу в них. У світі найбільшого розвитку сільський туризм досяг у Північній Америці та Європі. Так, Європейський Союз розглядає сільський туризм як визначальний чинник розвитку сільських територій та спосіб «прив’язки» трудових ресурсів до проживання й праці в сільській місцевості.
    Перші паростки розвитку туризму в аграрній сфері в Україні з’явились у середині 90-х років ХХ ст. Відтоді його популяризацією займається створена в 1996 р. громадська неприбуткова організація «Спілка сприяння розвитку сільського туризму в Україні». Протягом останніх 15 років активізувалося сімейне господарювання у сфері сільського туризму. Регіональні представництва Спілки сприяють просуванню на туристичний ринок більш як 680 садиб загальною місткістю понад 7 тис. місць, які щороку приймають понад 870 тис. осіб. Водночас, за даними Міністерства культури України, офіційно зареєстровано близько трьох тисяч садиб, які надають послуги сільського зеленого туризму. Хоча потенціал розвитку сільського туризму значно більший - у селах України налічується 6,3 млн. житлових будинків, з яких 98% - у приватній власності. Майже 1 млн. осель потенційно можуть приймати туристів. Середньорічна чисельність працездатного населення, що проживає в сільській місцевості, становить 6,4 млн. осіб, переважна частина яких не працевлаштована або частково зайнята. За даними фахівців, кожне десяте особисте селянське господарство має можливості надавати послуги у сфері сільського аграрного туризму.
    Природні, кліматичні та рекреаційні ресурси України сприятливі для розвитку туристичної підприємницької діяльності в аграрній сфері, оцінку яких у нашій державі лише почали здійснювати. Майже 15% території - це зони відпочинку, гірські й приморські ландшафти, придніпровські зелені зони з чистими ріками, повітрям, горами, де дбайливо зберігають національні традиції, фольклор, музеї, церкви й інші чудові архітектурні пам'ятники. Понад 500 населених пунктів мають унікальну історико-культурну спадщину. Охороняється державою близько 30 національних і регіональних парків і садиб відомих діячів української культури. Видатними є лікувальні ресурси – понад 400 джерел мінеральних вод і 100 родовищ цілющих вод з унікальними властивостями. Кожний регіон України характеризується своїм напрямом розвитку сільського аграрного туризму. Необхідність і пріоритетність розвитку туристичної підприємницької діяльності в аграрній сфері в усіх регіонах України зумовлена такими обставинами:
    • розвиток туризму в аграрній сфері стимулює як форми сімейного господарювання, так і мале підприємництво, важливі для оздоровлення економіки аграрних районів країни;
    • освоєний у недостатній мірі рекреаційний потенціал, що потребує пошуку альтернативних та ефективних стимулів для його раціонального використання у відпочинково-туристичних цілях;
    • створення та розвиток агрорекреаційного сервісу вирішує низку гострих соціальних проблем багатьох регіонів, зокрема, масового безробіття, закордонного заробітчанства, складного соціального клімату тощо;
    • збережена етнокультурна самобутність історичних регіонів нашої держави є ексклюзивною, міжнародно-туристичною, конкурентною перевагою, що дасть змогу Україні стати одним із основних осередків розвитку сільського аграрного туризму в Європі.
    Різноманітні аспекти вирішення проблем та визначення стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку сільських територій висвітлено в наукових працях вітчизняних учених: М.С. Александрова, В.Я. Амбросова, В.Г. Андрійчука, О.М. Бородіної, О.Г. Булавки, В.В. Вітвіцького, В.І. Власова, П.І. Гайдуцького, В.С. Дієсперова, О.І. Кочерги, М.Ф. Кропивки, В.І. Куценко, Ю.О. Лупенка, М.Й. Маліка, О.М. Могильного, М.К. Орлатого, О.І. Павлова, І.В. Прокопи, В.П. Рябоконя, П.Т. Саблука, Є.І. Ходаківського, Л.О. Шепотько, В.В. Юрчишина, К.І. Якуби та ін. Вони досліджують певні аспекти соціально-економічного розвитку села й підтверджують важливу роль диверсифікації сільської економіки у підвищенні рівня життя сільського населення. Дослідженням питання розвитку сільського аграрного туризму в контексті соціально-економічної розбудови сільських територій присвячені праці О.В. Ареф’євої, Т.М. Булаха, В.П. Васильєва, В.В. Гловацької, П.А. Горішевського, А.Ю. Єременко, Ю.В. Зінько, Т.П. Кальної-Дубінюк, Н.Є. Кудли, В.В. Липчук, Н.В. Липчук, Т.Ю. Лужанської, С.В. Мельниченко, Л.А. Мерлян, М.Й. Рутинського, В.К. Терещенка, Т.І. Ткаченко, Г.І. Шимечко та інші.
    Високо оцінюючи їхні теоретичні та практичні напрацювання щодо визначення, організації й управління діяльністю підприємств сільського аграрного туризму, вважаємо за необхідне розвивати теоретичну тематику. На даний час існує низка невирішених проблем у напрямку управління туристичною підприємницькою діяльністю в аграрній сфері, зокрема в питаннях визначення сутності й місця сільського аграрного туризму в соціально-економічному розвитку сільських територій, формування дієвих стратегій управління підприємствами цієї сфери діяльності, розробки ефективних заходів просування туристичних продуктів підприємств і державного регулювання й підтримки туристичної підприємницької діяльності в аграрній сфері.
    Керуючись викладеним, сформульовано мету, об’єкт, предмет та основні завдання дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки отримані в межах наукової теми відділу розвитку підприємництва і кооперації Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» “Розробити теоретичні і методологічні засади інституціонального забезпечення розвитку підприємництва і кооперації” (номери державної реєстрації 0111U001171) і наукової теми відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» “Розробити стратегію розвитку сільських територій та громад: теоретичні, методичні і практичні засади” (номери державної реєстрації 0111U001155) . Роль автора полягає в обґрунтуванні концептуальних підходів до удосконалення управління та розвитку туристичної підприємницької діяльності в аграрній сфері з метою соціально-економічного розвитку сільських територій України.
    Мета і задачі дослідження. Метою розробки є обґрунтування теоретичних, методологічних та організаційних засад управління туристичною підприємницькою діяльністю в аграрній сфері. Мета роботи зумовила постановку і необхідність вирішення відповідних завдань:
    - систематизувати теоретичні підходи щодо еволюційних змін у теорії управління та підприємництва та розкрити зміст категоріального апарату проблеми дослідження з виділенням його значення для аграрної сфери;
    - обґрунтувати сутність і методологічний підхід до дослідження проблеми управління розвитком суб’єктів туристичного підприємництва в аграрній сфері;
    - оцінити стан аграрної сфери України і визначити основні передумови диверсифікації сільської економіки для комплексного соціально-економічного розвитку сільських територій;
    - визначити особливості туристичної підприємницької діяльності в аграрній сфері Карпатського економічного району;
    - обґрунтувати методологічні засади типологізації суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму відповідно до їх стратегії на основі кластерного аналізу;
    - обґрунтувати методичні підходи до визначення економічної ефективності стратегій суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму;
    - охарактеризувати професійний рівень підприємця, що займається туристичною діяльністю в аграрній сфері, та визначити його мотивацію;
    - удосконалити концептуальні положення щодо сегментації споживачів у сільському аграрному туризмі та відповідно розробити економіко-організаційний механізм формування комплексу маркетингових комунікацій суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму;
    - визначити теоретичні та практичні засади управління маркетинговими ризиками суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму;
    - конкретизувати основні види логістики в управлінні суб’єктами підприємництва в сфері сільського аграрного туризму;
    - розробити підходи до вивчення взаємозв'язків підприємств сільського аграрного туризму з іншими суб'єктами зовнішнього середовища, що входять до цілісної територіальної мезоекономічної системи;
    - створити імітаційну модель для прогнозування сценаріїв розвитку аграрної сфери Карпатського економічного району за різних інструментів стабілізаційної макроекономічної політики.
    Об’єктом дослідження є процес здійснення туристичної підприємницької діяльності в аграрній сфері України суб’єктами підприємництва.
    Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та організаційні засади управління туристичним підприємництвом в аграрній сфері.
    Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є інструментарій міждисциплінарного синтезу – соціально-філософські методи, методологічні підходи, концепції й гіпотези класичної науки. Застосовано фундаментальні положення неокласичної та еволюційної теорій, методологічні постулати аграрної економічної науки з проблем дослідження підприємництва, механізмів його функціонування й регулювання.
    Міждисциплінарний і багатоаспектний характер наукової проблеми зумовив застосування у процесі дослідження комплексу методів: загальнонаукових – абстрагування, аналізу та синтезу, індуктивного та дедуктивного, історичного, логічного, сходження від абстрактного до конкретного та ін.; при дослідженні теоретичних основ управління туристичною підприємницькою діяльністю – генетичного методу, який спрямовано на виявлення спадковості у формуванні концепцій управління, що обумовлюють становлення і розвиток управління туристичною підприємницькою діяльністю; ретроспективного методу, що надав можливість розкрити генезис досліджуваної концепції; системного підходу – для обґрунтування концептуальних положень управління туристичною підприємницькою діяльністю; при дослідженні впливу макро- та мікросередовища на процес генерування соціально-економічної необхідності диверсифікації сільської економіки – економіко-статистичних методів, що забезпечують поєднання якісного та кількісного аспектів; синергетичного підходу, який розглядає розвиток туристичної підприємницької діяльності з позицій холістичної парадигми та у контексті концепції її багатофункціонального розвитку з одночасним врахуванням тісного взаємозв’язку економіко-організаційних, суспільно-політичних, еколого-природних факторів і пріоритетів; монографічного методу - для детального вивчення й узагальнення досвіду окремих господарюючих суб’єктів сфери сільського аграрного туризму; економіко-математичного методу – при проведенні кластерного аналізу суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму відповідно до їх стратегії та формування стратегічного управління туристичною підприємницькою діяльністю на основі нечіткої логіки, при побудові системно-структурної моделі управління внеском аграрного сектору у ВВП Карпатського економічного району та у процесі створення імітаційної моделі для прогнозування сценаріїв розвитку аграрної сфери Карпатського економічного району за різних інструментів стабілізаційної макроекономічної політики; біхевіористського підходу, що описує поведінкові аспекти споживачів, та антропоцентричного підходу, згідно з яким задоволення споживчих потреб туристів повинно стати пріоритетним завданням господарської діяльності підприємств сфери сільського аграрного туризму; спеціальних методів – графічного, рейтингових оцінок, вибіркових спостережень, порівняльного аналізу, групування на основі застосування програмних засобів загального і спеціального призначення.
    Інформаційною базою дослідження є результати наукового пошуку в процесі вирішення проблеми, законодавчо-нормативні акти України, які регулюють туристичну підприємницьку діяльність в аграрній сфері, матеріали державних статистичних органів і публікації у періодичних виданнях, матеріали Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, офіційна інформація органів влади, наукові статті та монографічні дослідження науковців, дані статистичної та фінансової звітності, анкетних досліджень, що були одержані у процесі комплексного обстеження вітчизняних суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму і споживачів туристичних продуктів.

    Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних та практичних засад управління туристичною підприємницькою діяльністю в аграрній сфері. Найбільш значущими науковими результатами є:
    вперше:
    - визначено сутність та складові сільського аграрного туризму з позиції системного підходу. Структурними елементами його є агротуризм, що являє собою вид туризму, як пізнавального, так і відпочинкового характеру, пов’язаний з використанням домогосподарств населення, або земель сільськогосподарських підприємств, які тимчасово не використовуються в аграрній сфері; сільський зелений (відпочинковий), який визначаємо як туризм, базою розвитку якого є капітальний житловий фонд на садибах господарів і наявні природні, рекреаційні, історико-архітектурні, культурно-побутові й інші надбання тієї чи іншої місцевості; екотуризм – науково-пізнавальний вид сільського аграрного туризму, характерний для сільських місцевостей і сіл, розташованих у межах територій національних парків, заповідних зон, природних парків тощо, де передбачено відповідні обмеження щодо навантажень на територію та регламентовано види розважального відпочинку (п. 1.2, 2.3);
    - обґрунтовано концептуальні підходи до визначення характеристики професійного рівня підприємця та встановлено, що це компетентна у всіх аспектах своєї діяльності особа середнього віку, має вищу освіту, володіє організаторськими здібностями, дипломатична і комунікабельна, виділяє із всіх цінностей власне здоров'я та здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського аграрного туризму з метою одержання стабільного й достатнього доходу (п. 4.1);
    - запропоновано методологічний підхід до вивчення взаємозв'язків суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму з іншими суб'єктами зовнішнього середовища, що входять до цілісної територіальної мезоекономічної системи. Такий підхід передбачає агрегацію економічних потоків за допомогою систем одночасних структурних рівнянь і дозволяє встановити кількісний вплив ендо- і екзогенних чинників на динаміку економічного зростання та інвестиційної привабливості регіонів у цілому та розташованих там підприємств сільського аграрного туризму. Це дасть можливість приймати обґрунтовані фінансові та управлінські рішення загальнодержавного значення щодо сприяння розвитку аграрного сектору з урахуванням інтересів усіх елементів регіональних економічних систем (п. 5.1, 5.2);
    - запропоновано та обґрунтовано доцільність використання імітаційної моделі для прогнозування сценаріїв розвитку аграрної сфери Карпатського економічного району за різних інструментів макроекономічної політики. Розроблена модель дозволяє визначати економічну ефективність стабілізаційних заходів уряду в середньостроковій перспективі, оскільки враховує інтенсивність зв'язків між складовими економічної системи регіону та може додатково налаштовуватися залежно від економічної ситуації в усіх областях досліджуваного регіону (п. 5.3).
    удосконалено:
     концептуальну модель управління розвитком суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, яка сприятиме вирішенню комплексу взаємопов'язаних стратегічних, тактичних і оперативних завдань формування й обслуговування туристичних потоків, що дасть змогу досягти поставлених цілей та здійснювати успішне управління розвитком суб’єктів підприємництва. На відміну від існуючих дана модель передбачає використання системності в розробці методів управління розвитком суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, комплексності управління функціональними сферами й елементами інфраструктури туризму, гнучкості та адаптації до зовнішніх впливів, координації процесів підтримки суб’єктів туристичного підприємництва, багатофункціональності, орієнтації на цінності та пріоритет інтересів споживачів, урахування чинника часу й ефективності системи (п. 1.4, 3.4);
     систему послуг сільського аграрного туризму, структурними елементами якої є підсистема основних послуг, які включають проживання, харчування, транспортне обслуговування; підсистему додаткових послуг, які поділяються на екскурсійне обслуговування, відпочинок та оздоровлення; підистему супутніх послуг місцевого інфраструктурного ринку. На відміну від існуючих запропонована система послуг сільського аграрного туризму враховує особливості туристичної підприємницької діяльності в аграрній сфері України та сучасні реалії розвитку можливостей сільських територій для забезпечення рекреації потенційних споживачів туристичних послуг (п. 2.3);
     методологічний підхід до стратегічного планування ділової активності суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму шляхом проектування та використання в ході прогностичних розрахунків алгоритмів нечіткого висновку типу Сугено. На відміну від існуючих, підхід ґрунтується на результатах кластерного та регресійного аналізу економічних характеристик функціонуючих суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму й дозволяє обґрунтувати цільовий поріг дохідності туристичних послуг (п. 3.2, 3.3);
     економіко-організаційний механізм формування комплексу інтегрованих маркетингових комунікацій суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, який передбачає визначення можливих загроз і сприятливих можливостей для підприємців в сільському аграрному туризмі, постановку цілей і завдань комунікаційної політики, формування маркетингової стратегії, процес її реалізації та контроль і оцінку ефективності проведення політики маркетингових комунікацій. На відміну від існуючих, запропонований механізм дозволяє ідентифікувати найбільш важливі завдання комунікаційної політики суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму та визначити максимально ефективні засоби просування туристичних послуг (п. 4.3).
    дістало подальший розвиток:
     тлумачення понять «туризм» та «управління розвитком суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму» як економічних категорій, відповідно до яких туризм слід тлумачити як специфічний вид діяльності, спрямований на задоволення дедалі зростаючих потреб населення та всебічний розвиток суспільства за одночасного збільшення потенціалу національної економіки й окремих її складових, задіяних у цьому процесі, а управління розвитком суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму як взаємозв'язок правових, організаційних, фінансово-економічних умов механізму управління їх розвитком (п. 1.2, 1.4);
     концептуальні положення диверсифікації сільської економіки з визначенням основних спонукальних причин, до яких віднесено макроекономічні, законодавчі, внутрішньогалузеві, а також основні фактори, які суттєво впливають на процес диверсифікації сільської економіки та включають: забезпечення конкурентоспроможності сільської економіки, насичення ринку продовольчими товарами, задоволення попиту населення, створення регіональної соціальної та виробничої інфраструктур, існування цінової кон’юнктури ринку, поліпшення соціальних умов життя сільського населення, розвиток новітніх технологій сільгоспвиробництва, комплексне використання сільськогосподарської сировини та продукції, специфіку регіонального місцерозташування сільгосппідприємств, різницю в природних умовах, біологічні та фізіологічні фактори та продовольчу безпеку країни. Дані фактори обумовлюють розвиток туристичної підприємницької діяльності як одного із важливих напрямів, що позитивно впливає на комплексний соціально-економічний розвиток сільських територій (п. 2.3);
     науково-методичний підхід до ідентифікації механізмів отримання економічного ефекту від наявних ресурсів у суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму. Підхід базується на вивченні профілів ефективності, сформованих відповідно до результатів кластерного аналізу показників туристичної та сільськогосподарської діяльності аграрних підприємців Карпатського економічного району, та сприяє поліпшенню розробки стратегій диверсифікації діяльності суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму (п. 3.3);
     оцінка економічної ефективності обраних стратегій суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, в якій пропонується виділяти дві основні групи показників ефективності: ефективності господарської діяльності (пов'язаної з виробничою стороною функціонування підприємства) та ефективності фінансової діяльності (пов'язаної з організацією їх фінансів, грошового обігу й кредиту) (п. 3.4);
     теоретичні підходи до сегментації споживачів туристичних послуг сільського аграрного туризму за психографічним принципом, що дозволили виділити чотири основних сегменти споживачів, а саме зацікавлених у здійсненні сільськогосподарської діяльності, незалежних агротуристів, які надають перевагу подорожам у спокійній і незабрудненій сільській місцевості, «сільських романтиків», для яких традиції, тиша і незабруднене довкілля як найголовніші вигоди від відпочинку в сільській місцевості та прихильників гедонізму в сільському аграрному туризмі (п. 4.3);
     концептуальні положення управління маркетинговими ризиками та розвитку логістики суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, що передбачає необхідність створення дієвої логістичної системи з урахуванням особливостей всіх галузей логістики суб’єктів туристичного підприємництва, а саме виробництва туристичних продуктів, матеріально-технічного забезпечення, інформаційної інфраструктури, транспортування, екскурсійного обслуговування та супутніх послуг, складських систем, збуту туристичного продукту (п. 4.4, 4.5).
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретико-методологічні положення і рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути основою для розробки ефективного організаційно-економічного механізму управління суб’єктами підприємництва сфери сільського аграрного туризму, зокрема для обґрунтування сутності та основних складових сільського аграрного туризму; визначення шляхів розвитку підприємницької діяльності суб’єктів туристичного підприємництва, основних напрямів стратегічного управління туристичною підприємницькою діяльністю на основі типологізації суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму відповідно до їх стратегії; вирішення проблеми ідентифікації основних споживачів туристичних послуг та розробки дієвого комплексу маркетингових комунікацій для просування зазначених послуг; розроблення концепції управління маркетинговими ризиками суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму. Концептуальні положення дисертаційного дослідження можуть бути взяті за основу при опрацюванні та прогнозування сценаріїв розвитку аграрної сфери Карпатського економічного району за різних інструментів стабілізаційної макроекономічної політики, що забезпечить утвердження узгодженої системи відносин, підвищення соціально-економічного ефекту агрогосподарювання.
    Наукові положення та методологічні підходи в частині застосування психографічного методу сегментації ринку сільського аграрного туризму, який дозволить забезпечити суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму великим обсягом інформації для планування, розробки, позиціювання, просування й розподілу туристичного продукту на ринку; формування інтелектуальної системи удосконалення стратегічного планування з метою розробки оптимальної стратегії управління суб’єктами туристичного підприємництва в аграрній сфері та забезпечення формування і функціонування комплексу інтегрованих маркетингових комунікацій суб’єктів туристичного підприємництва в аграрній сфері прийняті до впровадження та використовуються Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (довідка №07-29/47 від 19.06.2012).
    Наукові засади щодо застосування імітаційної моделі для прогнозування сценаріїв розвитку аграрної сфери Карпатського економічного району за різних інструментів стабілізаційної макроекономічної політики, яка дозволяє визначати економічну ефективність стабілізаційних заходів уряду в середньостроковій перспективі, оскільки враховує інтенсивність зв'язків між складовими економічної системи регіону та може додатково налаштовуватися залежно від економічної ситуації в усіх областях Карпатського економічного району, прийняті до впровадження та використовуються Міністерством фінансів України (довідка №118-47/576 від 10.08.2012).
    Пропозиції і рекомендації щодо формування системно-структурної моделі внеску аграрного сектору до ВВП Карпатського регіону, в т.ч. за рахунок надходжень від туристичної підприємницької діяльності в аграрній сфері, а також рекомендації щодо стратегії управління підприємствами сільського аграрного туризму на основі кластерного аналізу прийняті до впровадження та використовуються Закарпатською обласною державною адміністрацією (довідка №06-30/428 від 22.02.2012).
    Наукові розробки в частині визначення напрямів розвитку туризму в аграрній сфері, методологічні підходи щодо формування системи ефективного управління підприємницькою діяльністю, основні підходи до оцінки маркетингових ризиків у діяльності зазначених суб’єктів підприємництва прийняті до впровадження Богуславською районною державною адміністрацією Київської області (довідка №07-16-2147 від 27.07.2012).
    Науково-методичні розробки щодо удосконалення управління туристичною підприємницькою діяльністю на основі побудови ефективної підприємницької стратегії, а також в частині формування комплексу інтегрованих маркетингових комунікацій та логістичного управління використовуються в організації економічної роботи Приватного підприємства «Мисливська садиба» с. Лушмори Перечинського району Закарпатської області (довідка №37/803 від 29.05.2012).
    Матеріали досліджень використовуються в навчальних курсах “Менеджмент”, “Логістика”, “Управління організаціями невиробничої сфери” та “Маркетинг послуг” при підготовці фахівців у Київському економічному інституті менеджменту (довідка № від 57/23-118 від 04.09.2102).
    Особистий внесок здобувача. Результати наукового пошуку за темою дисертації одержано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані ідеї, положення та висновки, що є результатом особистого наукового пошуку автора.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, а саме: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія й практика економіки підприємництва» (Сімферополь, 2006 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених і студентів «Інноваційні процеси економічного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (Тернопіль, 2007 р.); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (Київ, 2008 р.); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг в Україні» (Київ, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та практика економіки і підприємництва» (Алушта, 2010 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України» (Луцьк, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегічні імперативи сучасного менеджменту» (Київ, 2012 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання» (Київ, 2012 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції» (Рівне, 2012 р.); Шостій Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку індустрії туризму в Україні та Польщі» (Житомир, 2012 р.); Науково-практичній конференції за міжнародною участю «Сільський туризм як чинник сталого розвитку» (Харків, 2012 р.); ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (Черкаси, 2012 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки - 2012» (Київ, 201 2р.).
    Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення викладені у 49 друкованих роботах, у тому числі в одноосібній монографії (30,46 друк. арк.) та 2-х у співавторстві (11,47 друк. арк), 32 статтях у наукових фахових виданнях (18,37 друк. арк). Особисто здобувачу належить 57,89 друк. арк.
    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Обсяг основного тексту становить 417 сторінок, у т.ч. 49 таблиць, 56 рисунків, 13 додатків. Список використаних літературних джерел включає 545 найменувань.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення, обґрунтовано методологічні та методичні підходи, розроблено пропозиції й рекомендації щодо управління туристичною підприємницькою діяльністю в аграрній сфері. Результати дисертаційного дослідження дозволили обґрунтувати пропозиції теоретико-методологічного, організаційного та практичного характеру, що відображають розв’язання завдань відповідно до поставленої мети:
    1. Теоретично доведено та емпірично підтверджено, що еволюція наукових концепцій управління визначалася особливостями історичного періоду розвитку економіки, що обумовлювалося умовами господарювання і особливостями використання ресурсів, що визначило теоретичний зміст і практичний характер особливостей управління підприємництвом. Нами визначено п’ять найважливіших підходів, яким належить суттєвий внесок у розвиток теорії і практики управління, а саме: підходи основних наукових шкіл управління, процесний, системний, ситуаційний та сучасна гнучка парадигма управління, яка забезпечує підвищення ефективності функціонування організацій у сучасних умовах розвитку економіки. Визначено, що суттєвий вплив на процес управління у різні періоди та соціально-економічні умови розвитку суспільства мала організація підприємництва, яке є водночас причиною і наслідком формування ринкової системи господарювання в Україні. Підприємництво у сільській місцевості – складне та багатогранне явище, яке набуває різних форм, і на сучасному етапі внаслідок запровадження нових технологій скорочується зайнятість у сільськогосподарському виробництві й розширення несільськогосподарських видів діяльності. В ринкових умовах це зумовлює необхідність розвитку туристичного підприємництва в аграрній сфері як дієвого фактору, на який є попит і за допомогою якого буде вирішено ряд економічних та соціальних проблем сільських територій.
    2. Визначено, що управління розвитком суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму можна трактувати як взаємозв'язок правових, організаційних, фінансово-економічних умов механізму управління розвитком суб’єктів туристичного підприємництва. Методологічною основою розробки концепції управління розвитком суб’єктів туристичного підприємництва в аграрній сфері є системний підхід, тому що розв’язання окремих завдань не забезпечує можливості підвищити економічну ефективність діяльності. Запропонована концептуальна модель управління розвитком суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму передбачає формування мети, постановку завдання, визначення принципів, методичного підходу, методів реалізації управлінських рішень, функцій і інструментів управління з визначенням моделі розвитку на довгостроковий і поточний періоди, виявлення можливостей для поліпшення господарської діяльності за рахунок впровадження нових підходів до підвищення конкурентоспроможності суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму та залежить від зовнішніх і внутрішніх факторів.
    3. Організаційні трансформації в країні порушили стабільний уклад життя сільського населення. Визначено, що в сучасних умовах розвитку аграрної сфери України дрібнотоварні господарства населення в Україні займають важливе місце у системі вітчизняного сільського господарства і мають можливість розширювати напрями своєї діяльності в аграрній сфері, зокрема, інноваційної, а саме сільського аграрного туризму. Узагальнення характеристик соціально-економічного стану села, процесів, що відбуваються в сільськогосподарському виробництві, а також на сільських територіях у цілому, дає можливість стверджувати, що для диверсифікації сільської економіки існують необхідні умови, а також вагомі причини, головною з яких є низький рівень зайнятості та матеріального добробуту сільських жителів.
    4. Дослідження стану природних ресурсів, матеріально-технічної бази та рекреаційної інфраструктури дозволило зробити висновок про очевидну наявність факторів для перспективного й економічно доцільного розвитку туристичної підприємницької діяльності в аграрній сфері Карпатського економічного району та перетворення його в туристично-оздоровчу зону загальноєвропейського значення. У 2011 р. в Карпатському економічному районі діяло близько 1300 суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму проти 192 у 2000 р., тенденція свідчить про щорічне зростання цих кількісних показників. Проте через недоліки правових відносин значна частина суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму досі надає послуги неофіційно, уникаючи проблем, пов'язаних із ліцензуванням. Іншими проблемами є недостатній рівень популяризації сільського аграрного туризму в Україні як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках та відсутність інноваційних проектів з питань розвитку перспективних видів туризму.
    5. Встановлено, що теоретичні підходи до типологізації суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму не враховують особливості підприємницької діяльності в аграрній сфері та не дають змоги сформувати систему моніторингу ефективності господарської діяльності. Враховуючи це, запропоновано власний підхід до типологізації суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму залежно від стратегії здійснення різних видів діяльності в межах одного суб’єкта підприємництва, який базується на застосуванні кластерного аналізу. Обґрунтовано, що існують три типи суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму відповідно до подібності їх структури доходів, у тому числі: суб’єктів підприємництва зі змішаною структурою доходів, для яких доходи від туризму були менш важливі або навіть неважливі; суб’єктів підприємництва зі змішаною структурою доходів, для яких туристична діяльність стала важливим джерелом доходів; активні, стійкі та з динамічним розвитком суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, що отримують доходи в основному від туристичної діяльності. Розроблена нами модель дозволяє удосконалити управління суб’єктами підприємництва сфери сільського аграрного туризму, а середньострокове планування цільових показників їх ділової активності дозволить коректно передбачати резерв розвитку підприємництва.
    6. Розроблено методику оцінки економічної ефективності обраних стратегій суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, яка розглядає економічну ефективність стратегії як результативність економічної системи, тобто відношення корисних кінцевих результатів її функціонування до витрачених ресурсів. При цьому рекомендується виділити дві основні групи показників ефективності - господарської та фінансової діяльностей. Доведено, що за узагальнюючою сумою показників кластер суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, що включає підприємства зі змішаною структурою доходів, для яких туристична діяльність стала важливим джерелом доходів, є більш економічно ефективний порівняно з іншими, що доводить висунуту гіпотезу про економічну обґрунтованість диверсифікації діяльності в аграрній сфері, особливо в умовах складних для ведення сільськогосподарського виробництва.
    7. Обґрунтовано характеристики професійного рівня підприємця, який займається туристичною діяльністю в аграрній сфері, за результатами комплексного маркетингового дослідження з метою визначення мотивацій та характерних рис особистості для здійснення даного виду підприємництва. Визначено, що підприємці у сфері сільського аграрного туризму – це законослухняні особи, прагнуть до задоволення потреб вищого рівня й до самовдосконалення. При оцінюванні факторів, що є стримуючими для підприємців в аграрній сфері, визначено високий рівень податків, низьку доступність кредитів та інших форм зовнішнього фінансування, недостатню розвиненість інформаційних каналів і зв’язків, високу конкуренцію на внутрішньому й зовнішньому ринках і ряд інших. Соціально-психологічна характеристика підприємця, який здійснює туристичну підприємницьку діяльність в аграрній сфері, наступна: професійна і компетентна у всіх аспектах своєї діяльності, порядна особа середнього віку, має вищу освіту, володіє організаторськими здібностями, дипломатична і комунікабельна та здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського аграрного туризму з метою одержання стабільного й достатнього доходу.
    8. Запропоновано та обґрунтовано методичний підхід до сегментації споживачів туристичних послуг сільського аграрного туризму за психографічним принципом, що дозволив виділити чотири основних сегменти споживачів, а саме: зацікавлених у виконанні сільськогосподарських робіт, незалежних агротуристів, які надають перевагу подорожам у спокійній і незабрудненій сільській місцевості, «сільських романтиків», для яких традиції, тиша і чисте довкілля як найголовніші вигоди від відпочинку в сільській місцевості, та прихильників гедонізму в сільському аграрному туризмі.
    9. Розроблено економіко-організаційний механізм формування комплексу інтегрованих маркетингових комунікацій суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, який передбачає визначення можливих загроз і сприятливих можливостей для суб’єктів підприємництва, постановку цілей і завдань комунікаційної політики, формування маркетингової стратегії, процес її реалізації та контроль і оцінку ефективності проведення політики маркетингових комунікацій.
    10. Удосконалено теоретичні положення та практичні засади управління маркетинговими ризиками суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, запропоновано об’єднати їх у три основні групи: ризики виробничої діяльності, ризики взаємодії з контрагентами і партнерами у процесі організації продажу туристичного продукту, ризики непередбаченої конкуренції, виникнення якої можливо в процесі підприємницької діяльності. Розроблено блок-схему управління маркетинговим ризиком суб’єкта підприємництва сфери сільського аграрного туризму, яка включає основні підходи до оцінювання його рівня, оскільки без цього неможливо оцінити ймовірність виникнення ризикових подій та їх наслідки для життєдіяльності суб’єкта підприємництва, методи усунення і мінімізації маркетингового ризику, що дозволять зберегти підприємствам сільського аграрного туризму стабільність своєї господарської діяльності в умовах настання ризикових подій.
    11. Запропоновано концептуальні теоретичні та практичні положення розвитку логістики суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, що передбачають необхідність створення дієвої логістичної системи з врахуванням особливостей всіх галузей логістики суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, а саме: виробництва туристичних продуктів, матеріально-технічного забезпечення, інформаційної інфраструктури, транспортування, екскурсійного обслуговування та супутніх послуг, складських систем, збуту туристичного продукту. Дана логістична система дозволить впровадити комплексне управління потоковими процесами, що є одним із найважливіших напрямів у забезпеченні високого конкурентного статусу суб’єкта підприємництва в туристичній галузі.
    12. Запропоновано методологічний підхід до дослідження взаємозв'язків суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму з іншими суб'єктами зовнішнього середовища, що входять до цілісної територіальної мезоекономічної системи. Даний підхід передбачає агрегацію економічних потоків за допомогою систем одночасних структурних рівнянь і дозволяє встановити кількісний вплив ендо- і екзогенних чинників на динаміку економічного зростання та інвестиційної привабливості сільських територій в цілому та розташованих там суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму, що дає можливість приймати обґрунтовані фінансові та управлінські рішення загальнодержавного значення щодо сприяння розвитку сільської поселенської мережі з урахуванням інтересів усіх елементів регіональних економічних систем.
    13. Розроблена імітаційна модель для прогнозування сценаріїв розвитку аграрної сфери Карпатського економічного району за різних інструментів стабілізаційної макроекономічної політики. Імітаційні експерименти виявили сумнівну ефективність застосування окремих інструментів для регулювання розвитку аграрного сектору. Стрімке зростання кількості суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму можливе лише за умови цілеспрямованої державної підтримки зайнятості в аграрній сфері або у разі активізації ринкових механізмів. Розрахунки засвідчили, що наприкінці 2015 р. за умов активного державного регулювання кількість легальних суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму в досліджуваному районі може зрости до 2366 проти 1300 у 2011 р.
    14. Запровадження цілеспрямованого управління туристичною підприємницькою діяльністю в аграрній сфері є каталізатором соціально-економічного розвитку сільських територій. Помітне поліпшення інвестиційної привабливості Карпатського економічного району може спостерігатись лише за сценарію щорічного підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, що пов'язано із державною регуляторною політикою, спрямованою на збільшення кількості суб’єктів підприємництва сфери сільського аграрного туризму.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление: пер. с англ. / под ред. Ю. П. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.
    2. Адизес И. Идеальный руководитель: Почему им нельзя стать и что из этого следует / И.Адизес; пер. с англ. – 2-е изд. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2008. – 262 с.
    3. Азарян О.М. Аналіз комплексу маркетингу на міжнародному ринку туристичних послуг : монографія / Азарян О.М. [та ін.]. – Донецьк : ДонДУЕТ, 2005, – 135 с.
    4. Азоев Г. Л. Конкуренція: аналіз, стратегія, практика. / Г. Л. Азоев.– М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 364 с.
    5. Айвазян С. А. Прикладная статистика: Классификация и снижение размерности / С. А. Айвазян, В. М. Бухштабер, И. С. Енюков, Л. Д. Мешалкин.– М.: Финансы и статистика, 1989. – 450 с.
    6. Айвазян С. А., Мхитарян В. С. Прикладная статистика и основы эконометрики [Текст] / С. А. Айвазян, В. С. Мхитарян. – М, ЮНИТИ, 1998. – 1022 с.
    7. Акулов В. Б. Финансовый менеджмент / В.Б. Акулов. – Петрозаводск: ПетрГУ, 2002. – 315 с.
    8. Алгоритмы и системы нечеткого вывода при решении задач диагностики городских инженерных коммуникаций в среде МАТLАВ/Л. А. Демидова, В. В.Кираковский, А. Н.Пылькин. — М.: Радио и связь, Горяча линия — Телеком, 2005. — 365 с.
    9. Амітан В. Н. Логістизація процесів в організаційно-економічних системах. / В. Н. Амітан, Р. Р. Ларіна, В. Л. Пілюшенко. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2003, – 73 с.
    10. Амстронг Г. Маркетинг. Загальний курс: пер. з англ. навч. посіб. / Г. Амстронг, Ф. Котлер. – М.: Вільямс, 2001. – 608 с.
    11. Аналітична довідка Міністерства культури і туризму України. ДЗК Випуск 6/6 2009 р. Особливості розвитку зеленого туризму в Україні (за матеріалами преси) [Електронний ресурс] / Міністерство культури і туризму України. – Режим доступу : http://mincult.kmu.gov.ua/ mincult/uk/publish/article/183838.
    12. Анастасова Л. Маркетинговые исследования в туризме. / Л. Анастасова.– Бургас: Селекта, 1998. – 164с.
    13. Андрущак В. І. Сільський зелений туризм на Буковині / В. І. Андрущак, В. М. Приказка, А. О. Слісаренко // Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Знання України, 2002. – С. 472 – 476.
    14. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия : пер. с англ. / И. Ансофф. – СПб. : Изд-во "Питер", 1999. – 416 с.
    15. Ансофф И. Стратегическое управление : сокр. пер. с англ. / И. Ансофф. – М. : Изд-во "Экономика", 1989. – 520 с.
    16. Анурин В. Маркетинговые исследования потребительского рынка / В. Анурин, И. Муромкина, Е. Евтушенко. – СПб. : Питер, 2004. – 270 с.
    17. Ареф’єва О. В. Управління потенціалом розвитку промислових підприємств: [монографія] / О. В. Ареф’єва, О. В. Коренков – К. : ГРОТ, 2004. – 200 с.
    18. Ареф’єва О. В. Управління розвитком економічних систем: теорія, механізми регулювання та управління : [монографія] / О. В. Арефєва; В. В. Прохорова ; Укр. держ. акад. залізн. трансп. – Х. : УкрДАЗТ, 2010. – 301 с.
    19. Ареф’єва О.В. Управління формуванням підприємництва: [монографія] / О. В. Ареф’єва, Н. А. Герасимчук – К. : Видавничий дім “Корпорація”, 2006. – 225 с.
    20. Армстронг Г. Маркетинг. Загальний курс : навч. посібник / Г. Армстронг, Ф. Котлер ; [пер. з англ.]. – 5-е вид. – М. : Вільямс, 2001. – 608 с.
    21. Артеменко О. І. Математичне моделювання рекреаційної привабливості території з використанням ієрархічної системи нечіткої логіки / О. І. Артеменко // Науковий вісник НЛТУ України, 2011. − Вип. 21.5 – С. 345 – 352.
    22. Атаманчук Г. В. Управление – фактор развития: размышления об управленческой деятельности. / Г. В. Атаманчук. – М. : Экономика, 2002. – 567 с.
    23. Атаманчук Г. В. Управление: сущность, ценность, эффективность: учеб. пособие. / Г. В. Атаманчук – М. : Академический Проект: Культура, 2006 – 544 с.
    24. Афанасьев Н. В. Управление развитием предприятия: монография. / Н. В. Афанасьев, В. Д. Рогожин, В. И. Рудыка – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2002. – 184 с.
    25. Бабарицька В.К. Екскурсознавство імузеєзнавство: навч. посібник. / В. К. Бабарицька, А. Я. Короткова, О. Ю. Малиновська – К. : Альтпрес, 2007. – 464 с.
    26. Баканов М. И. Анализ коммерческого риска / М. И. Баканов, В. А. // Бухгалтерский учет, 1998. – №10. – с.9-15.
    27. Балабанов И. Т. Риск-менеджмент. / И. Т. Балабанов. – М.: Финансы и статистика, 2002.- 193с.
    28. Балабанов И.Т. Экономика туризма: учеб. пособие. / И. Т. Балабанов, А. И. Балабанов – М. : Финансы истатистика, 2000. – 176с.
    29. Балабанова Л. В. Зв’язки з громадськістю в системі маркетингового менеджменту підприємств: монографія / Л. В. Балабанова, К. В. Савельєва. – Донецьк: Дон ДУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2005. – 273 с.
    30. Балабанова Л. В., Германчук А. Н. Коммерческая деятельность: маркетинг и логистика: монография. / Л. В. Балабанова, А. Н. Германчук. – Донецк: ДонГУЭТ, 2003. – 231 с.
    31. Баркан Д. И. Управление сбытом: уч. пос. / Д. И. Баркан. – СПб.: Изд– во С.– Петербургского университета, 2004.– 344 с.
    32. Бартошук, О. В. Моделі розвитку індустрії туризму (зарубіжний досвід) / О. В. Бартошук // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво, 2011. – № 2. – С. 62-68.
    33. Бауэрокс Д. Дж., Клосс. Д. Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок: пер.с англ. / Д. Дж. Бауэрокс, Д. Дж. Клосс.– М.: Олимп-Бизнес, 2001. – 640 с.
    34. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: [монографія] / О. О. Бейдик – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. – 395 с.
    35. Беркута Т. В. Малі форми господарювання як органічна складова аграрного сектору / Т. В. Беркута // Агроінком, 2008. – № 11 – 12. – С. 46 - 50.
    36. Бернет Дж. Маркетинговые коммуникации: интегрированный подход : [пер. с англ.] / Дж. Бернет, С. Мориарти.; пер. с анг. под ред. С. Г. Божук. – Спб. : Питер, 2001. – 864 с.
    37. Биржаков М.Б. Организация сельского туризма: практическое пособие. / М. Б. Биржаков, Л. И. Биткулова, Д. Н. Панова – Всеволжск, 2010. – С. 34–36.
    38. Биркович В.І. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу регіонів України / В.І. Биркович //Статистика України. – 2006. – №3. – С. 83–86.
    39. Бланк И. А. Управление использованием капитала. / И. А. Бланк. – К.: Ника-центр, 2000. – 656с.
    40. Блэкуэл Д. Поведение потребителей: Пер. с англ. / Д. Блэкуэл, П. Миниард, Дж. Энджел / [под ред. Л.А. Волковой; изд. 9-е]. – СПб. : Питер, 2002. – 624 с.
    41. Бове К.Л. Современная реклама: пер. с англ. / К.Л. Бове, У.Ф. Аренс; общ. ред. проф. О. А. Феофанова. – Тольятти: Издательский Дом Довгань, 1995.– 704с.
    42. Богатин Ю. В. Экономическое управление бизнесом: учебное пособие для вузов. / Ю. В. Богатин, В. А. Швандар – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 391 с.
    43. Боголюбов В. С. Экономика туризма. / В. С. Боголюбов. – Академия, 2005. – 311 с.
    44. Бодди Д. Основы менеджмента: пер. с англ. / Д. Бодди, Р. Пейтон.; под ред. Ю. Н. Каптуревского. – Спб. : Питер, 1999. – 816 с.
    45. Боди З. Финансы: учеб. пособие / З. Боди, Р. Мертон; пер. с англ.. – М.: Вильямс, 2000. – 592 с.
    46. Бойко И. И. Маркетинговые исследования (минимальный маркетинговый эксперимент) : учеб. пособ. / И.И. Бойко. – К. : Кондор, 2005. – 280 с.
    47. Бойко М. Г. Ціннісно орієнтоване управління в туризмі : монографія / М. Г. Бойко. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. – 524 с.
    48. Бойчук А. А. Розвиток туристичної діяльності в аграрній сфері України / А. А. Бойчук // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2011. – Вип. 163. Ч. 1. – С. 106–113.
    49. Большаков А. С. Моделирование в менеджменте. / А. С. Большаков– М.: Филин, 2000. – 200 с.
    50. Большаков А. С. Современный менеджмент: теория и практика / А. С. Большаков, В. И. Михайлов. – СПб.: Питер, 2002. – 416 с.
    51. Большаков А.С. Менеджмент : учеб. пособ. / А.С. Большаков. – СПб. : Питер, 2000. – 160 с.
    52. Бондаренко И. В. Современный маркетинг (в схемах, рисунках, терминологических пояснениях) : учеб. пособ. / И. В. Бондаренко, В. И. Дубницкий. – Донецк : ООО "Юго-Восток Лтд.", 2002. – 354 с.
    53. Бородіна О. Сільський розвиток в Україні: проблеми становлення / О. Бородіна, І. Прокопа //Економіка України, 2009. – №4. –С. 74-85, №5. –С. 59-67
    54. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента / К. Боумэн ; [пер. с англ. под ред. Л.Г.Зайцева, М.И.Соколовой]. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 175 с.
    55. Бочарников В. П. Прогнозные коммерческие расчеты и анализ рисков на Fuzzy for Excel. / В. П. Бочарников, С. В. Свешников, С. Н. Возняк. – К.: Алетейя, 2000. – 159с.
    56. Брасс А. А. Менеджмент: основные понятия, виды, функции. пособие. / А. А. Брасс– Мн.: ООО “Мисанта” , 2002. – 211 с.
    57. Брассінгтон Ф. Основи маркетингу / Ф. Брассінгтон, С. Петтітт ; [пер. з англ.] ; за наук. ред. Є. Є. Козлова. – Дніпропетровськ : Баланс Бізнес Букс, 2007. – 768 с.
    58. Бро Г. Г., Шнайдман Л. М. Математические методы экономического анализа на предприятии. / Г. Г. Бро, Л. М. Шнайдман. – М.: Экономика, 1998. – 183с.
    59. Бузудалов И. Н. и др. Аграрные отношения: теория, историческая практика, перспективы развития. / И. Н. Бузудалов, Э. Н. Крылатых, А. А. Никонов. – М. : Наука, 1993. – 405 с.
    60. Бусыгин А. В. Предпринимательство. Основной курс : [учебник для вузов] / А.В. Бусыгин. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 608 с.
    61. Варналій З. Мале підприємництво: основи теорії і практики. / З. Варналій. – К. : Знання; КОО, 2001. – 277 с.
    62. Васильєв В. П. Особливості розвитку сільського туризму в Україні, або про невикористані можливості українського села / В. П. Васильєв // Дім, сад, город, 2010. – № 1. – С. 43 - 49.
    63. Вачевський М. В. Маркетинг в сферах послуг. / М. В. Вачевський, В. Г. Скотний. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 232 с.
    64. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. / М. Вебер. – Київ: Основи, 1998. – 534 с.
    65. Веснин В. Р. Менеджмент: учеб. / В. Р. Веснин. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Велби, Проспект, 2006. – 504 с.;
    66. Веснин В. Р. Основы менеджмента: Курс лекций для студентов высших учебных заведений. / В. Р. Веснин. – М.: Общество «Знание» России, Центральный институт непрерывного образования, 1996. – 472 с.;
    67. Виклики і шляхи агропродовольчого розвитку / Пасхавер Б. Й., Шубравська О. В., Молдаван Л. В. та ін.; за ред акад. УААН Б. Й. Пасхавера; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К.: 2009. – 432 с.
    68. Виклюк Я. І. Методи побудови густини потенціального поля рекреаційної привабливості території / Я. І. Виклюк, О. І. Артеменко // Штучний інтелект, 2009. – № 2. – С. 151-160.
    69. Викторова Т. С. Моделирование системы менеджмента в воспроизводственном процессе / Т. С. Викторова, В. Ю. Бородулин // Научные труды ВЭО России. Том 125. – М., 2009.
    70. Виноградова О. В. Реінжиніринг торговельних підприємств: теорія та методологія: дис. ... д-ра екон. наук: 08.06.01 / О.В. Виноградова; ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського. – Донецьк, 2006. – 408 с.
    71. Винокуров В. А. Организация стратегического управления на предприятия. / В. А. Винокуров. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 160 с.
    72. Виссема Х. Стратегический менеджмент и предпринимательство: возможности для будущего процветания: пер. с англ. / Х. Виссема. – М.: Финпресс, 2000. – 252 с.
    73. Виханский О. С. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс. – Изд. 2-ое,[перераб. и доп.] / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – М. : Фирма "Гардарика", 1996. – 416 с.
    74. Виханский О. С. Стратегическое управление: учебник. / 2-е изд., перераб. и доп. / О. С. Виханский. – М.: Гардарика, 1998. – 296 с.
    75. Вишневська Ю. В. Правове регулювання природних ресурсів у сфері сільського туризму / Ю. В. Вишневська // Науковий вісник Національного аграрного університету, 2008. – Вип. 128. – С. 231–235.
    76. Вільчинський А. Ю. Сільський зелений туризм Тернопільського Придністров'я: стан і перспективи розвитку / А. Ю. Вільчинський // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2011. – Вип. 163. Ч. 1. – С.95–100.
    77. Вітлінський В. В Ризик у менеджменті. / В. В. Вітлінський, С. І. Наконечний. – К.: ТОВ “Борисфен-М”, 1998. – 336с.
    78. Вітлінський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: навч.-метод. посіб. для самост. вивчен. дисц. / В. В. Вітлінський, П. І. Верчено. – К. : КНЕУ, 2000. – 292 с.
    79. Вітлінський В. В. Ризикологія в економіці та підприємництві / В. В. Вітлінський, Г. І. Великоіваненко. – К.:КНЕУ, 2004. – 460с.
    80. Внукова Н. М. Економічна оцінка ризику діяльності підприємств: проблеми теорії та практики / Н. М. Внукова, В. А. Смоляк. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 184 с.
    81. Войчак А. В. Маркетингові комунікації в концепції маркетингу відносин / А. В. Войчак, Т. О. Примак // Маркетинг в Україні. №3(19). – К. : КНЕУ, 2003. – c. 14–17.
    82. Воронин, А. В. Использование кластерного анализа для выбора локальных стратегий / А. В. Воронин // Проблемы и перспективы управления экономикой и маркетингом в организации. – №1. – 2001. – Режим доступу: http://perspectives.utmn.ru/No1/text02.shtml. – Загол. з екрану.
    83. Воронкова Л. П. История туризма и гостеприимства: учеб. пособие. / Л. П. Воронкова — М. : Издательско-торговый дом "Гранд". Фаир-Пресс, 2004. – 303с.
    84. Галецька Т. І. Методика оцінки ефективності інвестиційних лізингових проектів / Т. І. Галецька, О. І. Топішко // Фінансова система України. Зб. наук. праць. – Острог: Вид. Національного університету «Острозька академія», 2009. – Вип. 12. – С. 454 – 469.
    85. Гаман П. І. Особливості функціонування механізму державного регулювання розвитку туризму на регіональному рівні / П. І. Гаман // Держава та регіони, 2008. – № 2. – С. 39–44. – (Сер. Державне управління).
    86. Ганін В. В. Зелений туризм у Криму як елемент громадської дипломатії / В. В. Ганін // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2011. – Вип. 163. Ч. 1. – С. 38–43.
    87. Гантер Б. Типи споживачів: введення в психографику. / Б. Гантер, А. Фернхам. – СПб. : Питер, 2001. – С. 122–134.
    88. Гаркавенко, С. С. Маркетинг: підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / С. С. Гаркавенко. – К. : Лібра, 2004. – 710 с.
    89. Геворкян, А. Ю. Адаптація підприємств машинобудування до умов СОТ: автореф. … канд. екон. наук за спец. 08.00.04 НТУ «ХПІ» / А. Ю. Геворкян. – Харків, 2010.
    90. Герасименко В. Г. Основи туристичного бізнесу: навч. посібник. / В. Г. Герасименко. – Одеса: Чорномор’я, 1997. – 160 с.
    91. Герасименко В. Г. Управління національним туризмом у контексті міжнародного досвіду / В. Г. Герасименко, С. С. Галасюк // Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація і управління підприємствами (в туристичній сфері), 2008. – № 12. – С. 19–24.
    92. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика: навч. посіб. / В. Г. Герасимчук. – К.: Вища школа, 1994. – 327 с.
    93. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: навч.посіб. / В. Г. Герасимчук. – К.: КНЕУ, 2000. – 360 с.
    94. Герасимчук Н. А. Диверсифікація підприємницької діяльності малих сільськогосподарських підприємств України / Н. А. Герасимчук // Науковий вісник Національного аграрного університету [Текст] / [редкол. : Д. О. Мельничук (відп. ред.) та ін.]. – К. : Нац. аграр. ун-т, Вип. 124, 2008. – С .265-269.
    95. Герчикова И. Н. Менеджмент : учеб. [3-е изд.] / И. Н. Герчикова. – М. : ЮНИТИ 2002 – 501 с.
    96. Гетьман В. І. Екотуризм чи екологічний туризм: теорія і реальність / В. І. Гетьман // Рідна природа, 2002. – № 3. – С. 24—29.
    97. Гладилин А. В. Практикум по эконометрике / А. В. Гладилин, А. Н. Герасимов, Е. И. Громов. — Ростов н/Д : Феникс, 2011. — 326 с.
    98. Гладілова Н. Агротуризм: карпатський аспект / Н. Гладілова // Пропозиція, 2007. –№6. – С. 14 - 18.
    99. Гойко А.Ф. Стратегічне управління логістичними бізнес-процесами будівельних підприємств: пріоритетні задачі та шляхи їх вирішення / А.Ф. Гойко, В.А. Скакун // Коммунальное хазяйство городов. Вип.:87. – Серія: Економічні науки. – К.:Техніка, 2009. – с. 172 – 178.
    100. Голубков Е. П. Основы маркетинга: Учебник. / Е. П. Голубков. – М.: Финпресс, 2006.-656с.
    101. Гонтаржевська Л. І. Ринок туристичних послуг в Україні: навчальний посібник. / Л. І. Гонтаржевська. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – 180 с.;
    102. Гордон Я. Маркетинг партнерских отношений : пер. с англ. / Я. Гордон ; пер. с англ. под ред. О. А. Третьяк. – СПб. : Питер, 2001. – 384 с.
    103. Горішевський П. В. Сільський зелений туризм: організація гостинності на селі: підручник. / П. В. Горішевський, В. П. Васильєв, Ю. В. Зінько. – Івано-Франківськ: Місто-Н, 2003. – 158 с.
    104. Горьовий В. П., Забуранна Л. В. Формування комплексу інтегрованих маркетингових комунікацій підприємств сільського аграрного туризму / В. П. Горьовий, Л. В. Забуранна // Сталий розвиток економіки: Науково-виробничий журнал. – 2012. – № 6. - С. 153-156.
    105. Горячева, А.Л. Аналіз економічної сутності підприємництва в туризмі / А.Л. Горячева // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Збірник наукових праць: Випуск XVІ, № 4. – Київ, СЕУ / Рівне, НУВГП, 2010. – с.139 – 149.
    106. Господарський кодекс України вiд 16 січня 2003 р. № 436IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 18, № 19–20, № 21–22. —Ст. 144.
    107. Громовик Б.П. Логістичні рішення у збутовій діяльності фармацевтичних фірм // Фармац. журн. – 2001. – № 5. – С. 12–23.
    108. Грюниг Р. Методы идентификации стратегических факторов успеха / Р. Грюниг, Ф. Хекнер, А. Цойс // Проблемы теории и практики управления. – 1996. – № 6. – С. 84-89.
    109. Губені Ю.Е. Концептуальні засади системної розбудови сільського розвитку / Ю.Е. Губені //Економіка АПК, 2007. – №9. – С. 7-14.
    110. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество. / Дж. Гэлбрейт – М.: Прогресс, 1969. – 480 с.
    111. Давыдов А. CALS-технологии: основные направления развития / А. Давыдов, В. Барабанов, Е. Судов // Стандарты и качество, 2002. – № 7. – С. 12 -18.
    112. Дайновский Ю. А. 505 приемов бизнеса. / Ю. А. Дайновский. – К.: А.С.К., 1998. – 269 с.
    113. Дайновський Ю. А. Активізація Маркетингової діяльності у сфері внутрішньої торгівлі України / Ю. А. Дайновський // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. – Львів: Львівська комерційна академія, 2003. – Вип. 14. – С. 71 – 77.
    114. Дафт Р. Л. Менеджмент / Р. Л. Дафт: пер. с англ. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 832 с.
    115. Декларация Рио-де-Жанейро про окружающую среду и развитие от 14 июня 1992 года: [Електронний ресурс]// Международное публичное право. Сборник документов. Т.2. – М.: БЕК, 1996. – С. 135-138. – Комісія ООН зі сталого розвитку. Офіційна веб-сторінка. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/esa/desa/aboutus/dsd.html
    116. Демографічна ситуація: [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.stat.uz.ua/statinfo/dem/naselennja10.pdf.
    117. Денні загальноосвітні навчальні заклади у сільській місцевості: [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.stat.lviv.ua/ukr/si/inf.
    118. Джестон Д. Управление бизнес-процессами. Практическое руководство по успешной реализации проектов / Д. Джестон, Й. Нелис; пер. с англ. – СПб.: Символ-Плюс, 2008. – 512 с.
    119. Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга: учеб. пос. / Д. Джоббер [пер. с англ.] – М. : Вильямс, 2000. – 688 с.
    120. Дибб Салли Практическое руководство по маркетинговому планированию / Салли Дибб, Л. Симкин, Дж. Брэдли; пер. с англ. С. Жильцов. – Спб. : Питер, 2001. – 256 с.
    121. Дихтль Е. Практический маркетинг: учеб. пособ.: пер. с нем. / Е. Дихтль, Х. Хергшген. – М.: Высшая школа, 1995. – 255 с.
    122. Дишлюк Н. І. Сільський зелений туризм як альтернатива розвитку сільських територій / Н. І. Дишлюк // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2011. – Вип. 163. Ч. 1. – С. 60–66.
    123. Дойль П. Маркетинг-менеджмент и стратегии / П. Дойль [пер. с анг.]; под ред. Ю.Н. Кантуревского. – [3-е изд.].– СПб. : Питер, 2002. – 544 с.
    124. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика / П. Дойль. – СПб. : Питер, 1999. – 560 с.
    125. Донченко Л. М. Проблеми та перспективи державної підтримки розвитку туризму / Л. М. Донченко, Н. П. Гостєва // Держава та регіони, 2010. – № 1. – С. 37–42. – (Сер. Державне управління).
    126. Дороніна М. С. Управління економічними та соціальними процесами підприємства. монографія / М. С. Дороніна.– Х. : Вид. ХДЕУ, 2002. – 432 с.
    127. Дребот О. І. Екологічний туризм як джерело додаткового фінансування територій та об'єктів природно–заповідного фонду України / О. І. Дребот // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2011. – Вип.164. Ч. 2. – С. 209–215.
    128. Друкер П. Эффективное управление / П. Друкер; пер.с англ. – М.: Гранд, 2002, – 304 с.
    129. Друкер П.Ф. Как выйти в лидеры. Практика и принципы / П.Ф. Друкер. – М. : Бук Чембэр Интернешнл, 1992. – 350 с.
    130. Дубич К. В., Кірічок О. Г., Процюк В. К. Основні теорії управління менеджменту : навч.посіб. / К. В. Дубич, О. Г. Кірічок, В. К. Процюк. – К. : “Пектораль”, 2005. – 104 с.
    131. Дуда Р. Распознавание образов и анализ сцен / Р. Дуда, П. Харт.– М.: Мир, 1976. – 559 с.
    132. Дудзяк О.А. Оцінка агротуристичної привабливості регіону: основні фактори та показники / О. А. Дудзяк // Вісник Сумського національного аграрного університету, 2010. – Вип. 5/2 : Серія Економіка та менеджмент. – С. 16-20.
    133. Дурович А. П. Маркетинг в туризме : [уч. пос. 7-е изд.] / А. П. Дурович. – Минск : Новое знание, 2007. – 496 с.
    134. Дурович А. П. Маркетинговые исследования в туризме: учеб. пособие. / А. П. Дурович. – Минск: Новое знание, 2002. – 348 с.
    135. Дядечко Л. П. Економіка туристичного бізнесу. / Л. П. Дядечко. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 224 с.
    136. Дядечко Л. П. Процесно-системний підхід до формування туристичних потоків / Л. П. Дядечко, В. С. Шимкова // Вісник ДІТБ. – 2006. – № 10. – С. 205-210.
    137. Егоров П. В. Управление развитием предприятий малого бизнеса: монография. / П. В. Егоров, Е. И. Карпова. – Донецк: Лебедь, 2004. – 324 с.
    138. Економіка України за 1991–2009 роки / за заг. ред. акад. НАН України В.М.Гейця [та ін.]; НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. – К. : Держкомстат України, 2010. – 112 с.
    139. Економічна енциклопедія в 3-х т. / за ред. С. В. Мочерного, – К.: Академія, 2001. – Т.2 – 846 с.
    140. Економічний словник-довідник / за ред. д-ра екон. наук, проф. С. В. Мочерного. – К: Феміна, 1995. — 368 с
    141. Ефективність сільськогосподарського виробництва в особистих господарствах громадян (за матеріалами обстежень) за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Меселя-Веселяка, Ю. А. Лузана. – K.: IE УААН, 2001. – С. 377.
    142. Єлейко В. І. Економетричний аналіз діяльності підприємств : навч. посібн. / В. І. Єлейко, Р. Д. Бондар, М. Я. Демчишин. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2011. – 368 с.
    143. Єріна А. М. Організація вибіркових обстежень : навч. посіб. / Єріна А. М. – К. : КНЕУ, 2004. ― 127 с.
    144. Жаліло Я. Економічна стратегія як категорія сучасної економічної науки / Я. Жаліло // Економіка України, 2005. – № 1. – С. 19–27.
    145. Жукова М. А. Индустрия туризма: менеджмент организации. / М. А. Жукова. – М. : Финансы и статистика, 2002. – 200 с.
    146. Забелин П. В. Основы стратегического управления: учеб.пособие. / П. В. Забелин, Н. К. Моисеева. – М. : Инф.центр «Маркетинг», 1997. – 195 с.
    147. Забуранная Л. В. Оптимальная организационная структура логистики – залог успеха современного бизнеса в Украине / Л. В. Забуранная // Теория и практика экономики предпринимательства: Сборник научных трудов ІІІ Международной научно-практической конференции – Симферополь, 2006. – С. 173-175.
    148. Забуранна Л.В. Організація системи управління маркетинговими ризиками на підприємстві [Текст] / Л. В. Забуранна // Проблеми стійкого соціально-економічного розвитку України - Вісник Харківського національного університету ім.. В.Н.Каразіна - Х.: - №730.- 2006. – С. 98-102.
    149. Забуранная Л.В. Характеристика основных моделей управления запасами [Текст] / Л. В. Забуранная // Культура народов Причерноморья. Проблемы материальной культуры. Экономические науки. – Симферополь: - №80.- 2006. – С.106-109.
    150. Забуранна, Л. В. Сучасні аспекти розвитку Інтернет-логістики / Л. В. Забуранна // Інноваційні процеси економічного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід: Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених і студентів – Тернопіль, 2007. – С. 190-191.
    151. Забуранна Л. В. Система електронного обміну даних (EDI) як ключовий аспект побудови сучасної інформаційної логістичної системи / Л. В. Забуранна // Зовнішня торгівля: право та економіка, 2007. – №2. – С .22-26.
    152. Забуранна, Л. В. Український вектор у розвитку єврологістики / Л. В. Забуранна // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Збірник матеріалів Х Всеукраїнської науково-практичної конферен
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА