УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСТВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

на правах рукопису

ВЕРБА ВЕРОНІКА АНАТОЛІЇВНА

УДК 005.572:658.11(043.3)

УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
доктор економічних наук,
професор Наливайко А.П.

Київ-2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………... 3

РОЗДІЛ 1. ПАРАДИГМАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІНСЬКОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ………………………………………………………..
15
1.1. Генезис управлінського консультування та становлення його наукової дисциплінарності………………………………………………………………..
15
1.2. Дисциплінарна матриця парадигми управлінського консультування…. 47
1.3. Розвиток підприємства як предметна сфера управлінського консультування………………………………………………………………….
75
Висновки до розділу 1………………………………………………………… 98

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УПРАВЛІНСЬКОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ………………………..
102
2.1. Динаміка управлінського консультування у світовому господарстві…. 102
2.2. Регіональні особливості розвитку сфери управлінського консультування………………………………………………………………….
122
2.3. Еволюція управлінського консультування в Україні………………… 139
Висновки до розділу 1………………………………………………………… 168

РОЗДІЛ 3. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІНСЬКОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ: СВІТОВІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ………………..
172
3.1. Принципи, складові та етапи інституціоналізації управлінського консультування…………………………………………………………………
172
3.2. Світова практика легітимізації, стандартизації та професіоналізації консалтингової діяльності……………………………………………………..
188
3.3. Професіоналізація управлінського консультування в Україні…………. 212
Висновки до розділу 3………………………………………………………… 230

РОЗДІЛ 4. ЗНАННЕВА ПРИРОДА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА АРХІТЕКТОНІКА КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ……………………...

235
4.1. Консалтингова компанія як знаннєва організація………………………. 235
4.2. Організаційна архітектоніка процесу створення ціннісної пропозиції консалтингової компанії……………………………………………………….
257
4.3. Бізнес-модель консалтингової компанії………………………………….. 274
Висновки до розділу 4………………………………………………………… 297

РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ УПРАВЛІНСЬКОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ………………………………………………………….
303
5.1. Концептуальні положення оцінювання управлінського консультування…………………………………………………………………
303
5.2. Критерії і показники результативності знаннєво-компетенційного і проблемно-орієнтованого консультування…………………………………..
321
5.3. Економічні засади управлінського консультування розвитку підприємств……………………………………………………………………..
337
Висновки до розділу 5………………………………………………………… 364

ВИСНОВКИ………………….…………………………………………………. 370

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………. 378

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….
413

ВСТУП

Імперативом сталого розвитку сучасних соціально-економічних систем є знаннєва природа їх стратегічних активів та інноваційний характер процесів, що відбуваються в середовищі господарювання підприємств. Необхідність адаптації до таких умов розвитку економічних організацій загострює проблему розробки та впровадження новітніх управлінських технологій та інструментів, вирішення якої є предметною сферою досліджень управлінського консультування. В сучасному вітчизняному бізнес-середовищі менеджмент-консультанти спрямовують свої професійні та наукові компетенції на популяризацію та впровадження інноваційних консалтингових продуктів, розвиток управлінського персоналу вітчизняних компаній, оптимізацію бізнес-моделей українських підприємств, що стає необхідною передумовою забезпечення їх довгострокового успіху.
Актуальність теми. В умовах турбулентних змін та інформаційної асиметричності «економіки без закономірностей», яка формується на знаннєво-інтелектуальному підґрунті, ускладнюється управління розвитком соціально-економічних систем макро-, мезо- та мікрорівнів. Складність феномену розвитку підприємств та багатовекторність управлінського впливу на їх діяльність об’єктивно обумовлюють необхідність наукового розвинення теоретичних, методичних і прикладних засад управлінського консультування (менеджмент-консалтингу) як професійної, підприємницької та науково-дослідницької діяльності фахівців з управління. Синтетична природа управлінського консультування потребує комплексного дослідження цього явища в сучасному світі, перегляду його парадигмальних засад і формування адекватного сьогоденню методологічного підґрунтя для його подальшого розвитку у професійному та науковому контекстах. Науково-методологічна розвиненість концепції управлінського консультування сприятиме ефективному подоланню протиріч, що виникають у розвитку сучасних підприємств.
Проблемним питанням методологічного забезпечення розвитку соціально-економічних систем присвячені праці багатьох видатних науковців, серед яких роботи М.Туган-Барановського, М.Кондратьєва, І.Пригожина, Й.Шумпетера, Н.Афанасьєва, М.Єрмошенка, О.Єрохіної, С.Ілляшенка, Р.Лепи, А.Наливайка, Ю.Погорелова, В.Пономаренка, О.Раєвневої, О.Трідіда, О.Ястремської та ін.
Теоретико-методичні засади розробки механізмів впливу управлінського консультування на розвиток економічних систем базуються на наукових здобутках західних і вітчизняних дослідників: Л.Грейнера, Б.Жаліла, М.Кіппінга, Т.Кларка, В.Кміть, М.Книш, М.Кубра, К.МакКена, О.Марченко, Р.Міцберга, А.Пригожина, Т.Решетняк, Т. Рибакової, Ф.Стіла та ін. Суттєвий внесок у розвиток теоретико-методологічного базису консалтингової діяльності зроблено М.Алвессоном, Т.Амбустером, С.Аппелембаумом, Ф.Буоном, А.Верром, С.Канбаком, М.Мохом, А.Старді, Н.Ніколовою, В.Давиденком, С.Козаченко, В.Новицький та ін. Результати дослідження тенденцій розвитку та регіональної специфіки консалтингової індустрії висвітлено у публікаціях А.Гросса, Б.Корноу, М.Костера, Дж.ОМахонеу, Дж.Пура, М.Фергусона, Ф.Чернявської, Л.Довгань, В.Духненка, О.Трофімової та ін. Окремим питанням вивчення принципів і методів консалтингової взаємодії, забезпечення її ефективності присвячено праці видатних науковців У.Вікхема, Л.Декальве, А.Ріхтера, Д.Майстера, Е.Шейна, Дж.Філіпса та ін.
Разом з тим, у сучасній літературі найчастіше висвітлюються окремі аспекти консалтингової діяльності, тоді як методологічне підґрунтя менеджмент-консалтингу залишається фрагментарно дослідженим. Окреслення предметної сфери управлінського консультування потребує трансдисциплінарного підходу із застосуванням знань і методів дослідження таких галузей науки, як філософія, економіка, психологія, юриспруденція, історія, соціологія, політологія та культурологія. Значущість окресленої наукової проблеми зумовила вибір теми дисертаційної роботи, об’єкт, предмет, цілі, завдання та логіко-структурну її побудову.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри стратегії підприємств ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Стратегія розвитку економічної організації», державний реєстраційний номер 0106001805. Особисто автором досліджено проблематику функціонування і тенденції розвитку вітчизняних підприємств різних галузей, визначено принципи та технології управління їх розвитком, розроблено напрями і механізми консалтингового забезпечення процесу розвитку економічних систем, запропоновано концептуальні засади та сформульовано методичні положення впровадження процесно-орієнтованого управління на підприємстві. Дисертаційні розробки знайшли відображення у запропонованих методичних засадах обґрунтування вибору, аналізу і управління реалізацією проектів стратегічних змін, сформованих методичних підходах щодо оцінки ефективності проектів розвитку українських підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення концепції, методологічного та прикладного забезпечення управлінського консультування розвитку підприємств як професійної, підприємницької та науково-дослідницької діяльності. Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлено та вирішено такі завдання:
 розкрито генезис менеджмент-консалтингу як професійної і підприємницької діяльності та виявлено передумови становлення управлінського консультування як наукової дисципліни;
 розроблено концептуальні засади управлінського консультування як науково-дослідної діяльності, формалізовано дисциплінарну матрицю парадигми управлінського консультування;
 систематизовано проблематику розвитку підприємств як предметної сфери управлінського консультування;
 визначено динаміку і тенденції розвитку індустрії менеджмент-консалтингу в світовому господарстві та регіональні особливості розвитку сфери управлінського консультування;
 окреслено етапи становлення та перспективи розвитку управлінського консультування в Україні, виявлено його роль у забезпеченні розвитку вітчизняних підприємств;
 ідентифіковано принципи, етапи та складові інституціоналізації управлінського консультування; охарактеризовано та систематизовано світовий досвід легітимізації, стандартизації та професіоналізації консалтингової діяльності;
 визначено стан і запропоновано напрями посилення професіоналізації управлінського консультування в Україні;
 виявлено знаннєву природу діяльності консалтингових компаній, чинники та характер її впливу на організаційну архітектоніку консалтингового процесу;
 обґрунтовано концептуальні положення оцінювання результативності управлінського консультування;
 запропоновано критерії та показники результативності знаннєво-компетенційного та проблемно-орієнтованого консультування;
 розроблено концептуальні засади та методичні положення обчислення економічних параметрів діяльності консалтингової компанії.
Об’єктом дослідження є процеси забезпечення ефективного управління розвитком соціально-економічних систем макро-, мезо- та мікрорівнів.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів управлінського консультування розвитку підприємств.
Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи становить система загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, сукупність гносеологічних підходів, логічних законів побудови висновків, що безпосередньо зумовлені поставленою метою та завданнями дослідження. Найвагоміші теоретичні результати отримано на базі використання новітніх положень системного підходу, економічної теорії, теорій управління, стратегії, організаційного розвитку, узагальнення досвіду управлінського консультування розвитку західних і вітчизняних підприємств. Емпіричні висновки дисертації ґрунтуються на використанні статистичних методів, методах прогнозування, кореляційно-регресійного аналізу з використанням спеціальних пакетів програм обробки даних. У процесі дослідження використовувалися: методи семантичного і контентаналізу, класифікації, логічного узагальнення і наукової абстракції при формуванні парадигмальних засад управлінського консультування та онтології його дисциплінарної матриці; методи економічного, статистичного аналізу  при дослідженні світових і регіональних тенденцій розвитку управлінського консультування, динаміки консалтингової діяльності в Україні; формалізації і систематизації  для ідентифікації і порівняльного аналізу проблематики розвитку українських підприємств різного масштабу, організаційних форм і бізнес-сфер, що формують напрями розвитку управлінського консультування, забезпечують створення інституціонального підґрунтя розвитку консалтингової діяльності в Україні; аналізу, синтезу і теоретичного моделювання  при розробленні методичних положень оцінювання результативності управлінського консультування.
Інформаційну базу дослідження склали вітчизняні та зарубіжні наукові праці, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, документи інших органів виконавчої влади, періодичні видання та щорічники міжнародних організацій, публічні звіти консалтингових агенцій, професійних асоціацій, підприємств, їх об’єднань, а також нормативно-законодавчі акти за профілем дисертаційної роботи.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові положення дисертації у своїй сукупності вирішують наукову проблему обґрунтування теоретичних, концептуальних, методологічних засад і методичних положень управлінського консультування розвитку підприємств. Найсуттєвіші результати дослідження, що формують наукову новизну і виносяться на захист, полягають у такому:
вперше:
 запропоновано концепцію наукової дисциплінарності управлінського консультування, яка ґрунтується на визнанні знаннєвої форми результатів управлінського консультування, наявності об’єктивних передумов для побудови дисциплінарної онтології управлінського консультування, інституціоналізації цієї професійної сфери діяльності, що створює методологічне підґрунтя для оформлення управлінського консультування розвитку підприємств у самостійну наукову дисципліну;
 обґрунтовано доцільність виділення двох типів управлінського консультування розвитку підприємств – знаннєво-компетенційного і проблемно-орієнтованого, що дозволяє визначати предметні сфери компетентності консультантів з управління розвитком підприємств; розмежовувати результати управлінського консультування (продукти і послуги) у науковій та діловій (бізнес) сферах;
 здійснено періодизацію становлення управлінського консультування розвитку вітчизняних підприємств на основі системної оцінки параметрів його розвиненості, що включають узагальнення статистичних даних про динаміку чисельності зайнятих і структуру обсягів реалізованої продукції управлінського консультування в Україні, порівняння місткості та темпів приросту національного ринку управлінського консультування, динаміки активності та виявлення напрямів співпраці українських підприємств з консультантами, ідентифікації впливових чинників попиту на консалтингові послуги в Україні;
 розроблено проект професійного стандарту управлінського консультування в Україні, що дозволяє регламентувати сферу професійних знань і компетенцій менеджмент-консультантів, якість їх послуг та продуктів, процедури консалтингового процесу, а також визначати засади впровадження професійної стандартизації та сертифікації вітчизняних консультантів з управління та забезпечує формування професійного, нормативно-правового середовища роботи консультантів, уніфікацію умов консалтингової діяльності всіх учасників ринку управлінського консультування та сприятиме зростанню професіоналізму вітчизняних консультантів;
 запропоновано концепцію економічної результативності управлінського консультування розвитку підприємств, що ґрунтується на принципі визнання споживчої цінності результатів консультування, в основу якого покладено принципи ідентифікації та оцінювання доданої цінності результатів знаннєво-компетенційного та проблемно-орієнтованого консультування, систему забезпечувальних і результативних вимірників (критеріїв, індикаторів, показників), а також метод калькулювання витрат за процесами консалтингової взаємодії та методичні рекомендації щодо ціноутворення на продукти та послуги консультування;
удосконалено:
 періодизацію еволюції управлінського консультування розвитку підприємств на основі виявлення особливостей організації та здійснення діяльності консультантів, що дозволяє розкрити триєдину природу управлінського консультування розвитку підприємств як провідного інфраструктурного інституту економіки, як галузі економічної діяльності, пов’язаної з наданням професійних послуг у сфері управління, як складової єдиного світового інформаційного простору та економіки знань;
 онтологію управлінського консультування розвитку підприємств, що описує семантичну сутність понять і категорій консалтингової діяльності, логічні взаємозв’язки між ключовими суб’єктами (клієнт, консультант, консалтингова компанія) та об’єктами (консалтинговий продукт, консалтингова послуга, консалтинговий проект), на основі якої запропоновано розширену дефініцію управлінського консультування розвитку підприємств як науково-професійної діяльності, що адекватно відображає сутність, місце і роль управлінського консультування в умовах знаннєвої економіки;
дістало подальшого розвитку:
 типологія проблемних зон розвитку вітчизняних підприємств на основі концепції життєвого циклу та експертного оцінювання менеджментом актуальності проблем розвитку, що обумовлює пріоритетність завдань управлінського консультування та конфігурацію консалтингових продуктів і послуг;
 аналітична характеристика перспектив управлінського консультування розвитку підприємств на основі ідентифікації та оцінювання процесів, чинників і ключових параметрів динаміки розвитку світового і регіональних ринків управлінського консультування під впливом глобалізації та з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку країн, що дозволило виявити тенденції розвитку, можливості та обмеження сфери управлінського консультування в Україні;
 концептуальні положення інституціоналізації управлінського консультування розвитку підприємств у напрямі виявлення особливостей процесів легітимізації, стандартизації та професіоналізації консалтингової діяльності в Україні та світі, до яких віднесено трансдисциплінарний характер управлінського консультування, його слабку організаційну ідентифікацію і неявну соціальну стратифікацію, поширення міжнародних стандартів управлінського консультування у практиці функціонування національних консалтингових компаній;
 теоретичні засади та методичні прийоми організаційної побудови консалтингової фірми на основі розробки бізнес-моделі консалтингової діяльності в сфері управління розвитком підприємств, гармонізації процесних і проектних принципів організації консалтингової діяльності через розподіл зон відповідальності та повноважень його учасників.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці пропозицій щодо впровадження консалтингового забезпечення управління розвитком підприємств, удосконалення організаційно-економічного механізму управління консалтинговими компаніями. Основні наукові результати дисертації доведено до рівня методичних рекомендацій та прикладного інструментарію, а їх використання дає змогу підвищити результативність консалтингової підтримки розвитку підприємств. Прикладне значення наукових результатів дослідження полягає у такому:
 результати аналітичного дослідження щодо стану, тенденцій та проблем розвитку вітчизняних підприємств у контексті визначення напрямів подолання кризових явищ, рекомендації щодо удосконалення механізму управлінського консультування органами і установами державного управління використано в діяльності Департаменту управління та реформування об’єктів державної власності Міністерства економіки України (довідка №3206-25/31 від 1.03.2010);
 науково-практичні висновки та рекомендації щодо впровадження управлінських інструментів і механізму консалтингової підтримки для забезпечення довгострокового розвитку підприємств використано Комітетом з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної ради України при розробці проектів Законів України «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо державно-приватного партнерства) та «Про індустріальні парки» (довідка 04-31/12150/45836 від 15.03.2012);
 науково-методичні рекомендації щодо консалтингового забезпечення проектів розвитку, принципів і механізмів взаємодії учасників консалтингового процесу під час розробки та реалізації національних проектів використано у діяльності Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України (довідка № 1/06-3-140 від 24.02.2012);
 науково-дослідні результати вивчення інституціональних засад консалтингової діяльності покладені в основу «Програми розвитку професіоналізації управлінського консультування в Україні», що знайшло відображення у програмних документах Всеукраїнської асоціації консультантів з управління: стратегії розвитку асоціації, школи консультантів з управління, національному стандарті консалтингових послуг з управління, етичному кодексі консультанта (довідка № 3 від 12.01.2012);
 методичні розробки з управління результативністю консалтингової компанії, впровадження процесно-орієнтовного управління, методичні рекомендації обчислення витрат на надання консалтингових послуг  у діяльності ТОВ «Група стратегічного консалтингу», м. Київ (довідка № 2 від 10.01.2012 р.);
 методичні рекомендації щодо формування і реалізації проектів розвитку підприємства, практичні рекомендації щодо ідентифікації вигід і витрат проекту впровадження процесного управління, розробки фінансових параметрів та нефінансових індикаторів для оцінки його ефективності на ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» (довідка № д-87 від 18.07.2008);
 основні теоретико-методичні результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні курсів «Управління консалтинговою діяльністю», «Управління розвитком компанії», «Проектний менеджмент» (довідка від 12 січня 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням і містить розв’язання актуальної наукової проблеми теоретико-методологічного забезпечення управлінського консультування розвитку підприємств. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, здобуто автором самостійно та викладено у його наукових працях. Обсяг особистого внеску у працях, які написані у співавторстві, зазначено окремо у списку опублікованих праць. Положення і результати кандидатської дисертації в дослідженні не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися та отримали схвальну оцінку на міжнародних і і вітчизняних науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: «Становлення національної економіки України» (м. Львів, жовтень 1995 р.); «Управління проектами: стан та перспективи» (м. Миколаїв, вересень 2005 р.); «Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика» (м. Київ, жовтень 2005 р.); «Економічна організація та економічна освіта: взаємообумовленість стратегій розвитку» (м. Київ, лютий 2007 р); «Экономическое развитие: теория и практика», (м. Санкт-Петербург, квітень 2007 р.); «Економіка підприємства: теорія та практика» (м. Київ, березень 2008 р., квітень 2010 р.); «Сталий розвиток підприємств сфери послуг» ( м. Ялта, жовтень 2009 р.); «Актуальні проблеми і перспективні напрямки управління економічним розвитком вітчизняних підприємств» (м. Кривий Ріг, травень 2009 р.); «Україна – Польща - ЄС: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Вроцлав, березень 2010 р.); «Україна в умовах глобальної конкуренції: стратегія випереджаючого розвитку» (м. Донецьк, квітень 2010 р.); «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, травень 2010р.); «Сучасні проблеми управління підприємствами: теорія та практика» (м. Харків, листопад 2010 р.); «Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу» (м. Суми, жовтень 2011 р.); «Стратегія підприємства: адаптація організацій до впливу світових суспільно-економічних процесів» (м. Київ, листопад 2011 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в 53 наукових працях загальним обсягом 91,32 д.а., з них особисто автору належить 69,17 д.а., у тому числі: одноосібна монографія «Управлінське консультування: концепція, організація, розвиток» (19,05 д.а.), 3 колективні монографії, 2 навчальних посібника, 30 статей в наукових фахових виданнях України, 17 публікацій в інших наукових виданнях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової проблеми обґрунтування наукової дисциплінарності, поглиблення методологічних засад та розвинення методичного інструментарію управлінського консультування розвитку підприємств. Основні результати теоретичного, методичного і науково-практичного спрямування є такими:
1. Узагальнення оприлюднених підходів до періодизації еволюції управлінського консультування свідчить, що у науковому середовищі відсутнє єдине бачення критеріїв виділення етапів становлення управлінського консультування як самостійної сфери професійної діяльності та наукової дисципліни. З метою відображення якісних змін у змістовому наповненні консалтингової діяльності, особливостей організації і характеру здійснення діяльності консультантів у розвитку управлінського консультування необхідно виділяти чотири періоди. Сучасний етап розвитку консалтингової діяльності віддзеркалює усі ознаки становлення наукової дисциплінарності управлінського консультування, про що свідчать об’єктивні передумови формування науково-дисциплінарного етосу управлінського консультування.
2. Концепція наукової дисциплінарності управлінського консультування розвитку підприємств зумовлює необхідність удосконалення його онтології, що описує семантичну сутність і визначає логічні взаємозв’язки між ключовими суб’єктами (клієнт, консультант, консалтингова компанія) та об’єктами (консалтинговий продукт, консалтингова послуга, консалтинговий проект) консалтингової діяльності. На основі сформованої онтології слід визначати розширену дефініцію управлінського консультування розвитку підприємств як науково-професійну діяльність консультантів зі створення інтелектуальних продуктів і надання незалежних професійних послуг. Ґрунтуючись на систематизації ключових завдань і критичному аналізі характеру робіт консультантів з управління зроблено висновок про необхідність виокремлення двох типів консультування (знаннєво-компетенційного і проблемно-орієнтованого УК), розмежування яких дозволяє визначати предметні сфери компетентності консультантів з управління розвитком підприємств, а також ідентифікувати результати управлінського консультування (продукти і послуги) у науковій та діловій (бізнес) сферах.
3. Виявлення триєдиної природи управлінського консультування обумовило необхідність окреслення предметних сфер менеджмент-консалтингу на основі ідентифікації та систематизації проблемних питань розвитку зарубіжних і вітчизняних підприємств, що дозволяє сформувати онтологію розвитку соціально-економічної системи, яка відображає склад і взаємозв’язок основних детермінант категорії «розвиток» в економічній та управлінській науках. На основі дослідження діяльності 300 українських підприємств упродовж 2008-2010 рр. отримані результати прикладного характеру, які дозволили систематизувати наявні управлінські проблеми та визначити рівень актуальності їх розв’язання у процесі управління розвитком вітчизняних підприємств; довести пріоритетність завдань, що постають перед консалтинговими компаніями та консультантами, визначити ступінь затребуваності продуктів різних сфер компетентності управлінського консультування.
4. Тенденції розвитку світового управлінського консультування свідчать, що ця сфера діяльності має всі ознаки глобальної індустрії з високими темпами зростання. Починаючи з 2009 року за ознакою функціонального призначення консалтингового продукту позитивні темпи приросту демонструють компанії, що діють в сегменті бізнес-консультування та управління персоналом, тоді як консультування у сфері інформаційних технологій, стратегічного й операційного менеджменту характеризуються спадними темпами приросту. На основі результатів дослідження структури споживання консалтингових послуг встановлено, що починаючи з 2009 року активними клієнтами консалтингових фірм є компанії фінансового, комунального, телекомунікаційного секторів та засобів масової інформації. На початку 2010-х рр. виявлено тенденцію активізації попиту на консалтингові послуги з боку організацій та установ державного сектору. Результати дослідження тенденцій розвитку географічних сегментів ринку управлінського консультування дають можливість зробити висновок, що ключовою детермінантою, яка нині формує просторовий ландшафт ринку управлінського кон¬сультування, є рівень фінансово-економічного розвитку країн або окремих бізнесових кластерів, які створюють попит на інноваційні управлінські технології.
5. Системна оцінка параметрів розвиненості управлінського консультування розвитку підприємств в Україні свідчить, що періодизацію його становлення слід здійснювати на основі узагальнення статистичних даних про динаміку чисельності зайнятих та структуру обсягів реалізованої продукції консалтингової діяльності, порівняння місткості та темпів приросту (скорочення) національного ринку управлінського консультування, динаміки активності та виявлення напрямів співпраці вітчизняних підприємств з консультантами та ідентифікації впливових чинників попиту на консалтингові послуги. Серед перспективних напрямів становлення управлінського консультування розвитку вітчизняних підприємств у майбутньому мають стати крос-функціональні сфери консалтингу, в тому числі впровадження корпоративного управління, розроблення систем фінансового та процесного управління і ризик-менеджменту, поширення систем управління вартістю компанії та консультаційний супровід проектів злиттів і поглинань компаній тощо.
6. При дослідженні інституціональних аспектів управлінського консультування в контексті формалізації процесу його становлення, слід виокремлювати такі складові інституціоналізації УК, як професійна ідентифікація, легітимізація та стандартизація. Процес визначення професіоналізації управлінського консультування необхідно будувати на основі дескрипційної моделі професії консультанта з управління. У легітимізації управлінського консультування визначальну роль мають відігравати професійні об’єднання консультантів, які повинні забезпечити взаємозв’язок і взаємообумовленість двох складових інституціоналізації управлінського консультування — професійної ідентифікації та легітимізації. При цьому стандартизація управлінського консультування дає змогу знизити високий рівень невизначеності й реляційності консалтингових послуг.
7. Дослідження легітимізації управлінського консультування в Україні засвідчило, що разом з формальним визнанням менеджмент-консалтингу як соціально-економічного інституту визначальну роль відіграє його неформальна легітимізація, яка виявляється через суспільне визнання цінності консультаційної діяльності як інституту експертної влади. Серед країн пострадянського простору Україна характеризується найсприятливішими умовами розвитку управлінського консультування, що виявляється у: визнанні державою професії консультанта, утворенні національних професійних спільнот менеджмент-консультантів, успішному розвитку інституту професійної підготовки фахівців в сфері консалтингу (у т.ч. в академічному середовищі), реалізації прикладних, а також фундаментальних наукових досліджень проблематики управлінського консультування. Проте емпіричні дані про функціонування консалтингових компаній в Україні свідчать про те, що вітчизняне управлінське консультування має низький рівень професіоналізації. Тому з метою сприяння подальшій професіоналізації вітчизняного управлінського консультування розроблено проект професійного стандарту управлінського консультування в Україні.
8. За результатами вивчення принципів організаційної побудови та практики функціонування консалтингових компаній в Україні та світі доведено, що консалтингова компанія є знаннєвою організацією, оскільки переважна частка її стратегічних активів формується за рахунок залучення і використання інтелектуальних ресурсів (знань), а основною метою її діяльності є досягнення конкурентних переваг шляхом створення унікальної ціннісної пропозиції, у профілі якої переважаюча частка належить професійним знанням консультантів. Визнання консалтингових компаній знаннєвими організаціями обумовлює створення методологічних засад знаннєво-компетенційного консалтингу. Ґрунтуючись на методологічних засадах ціннісно-орієнтова¬ного моделювання, організаційну конфігурацію управ¬лінського консультування слід будувати на основі ланцюга взаємопов’язаних видів діяльності, які спрямовані на формування доданої цінності від створення консалтингових продуктів та надання професійних послуг з виявлення та вирішення проблем клієнтської організації, спрямованих на їх розвиток. Управлінська матриця консалтингової компанії має формуватися на принципах процесно-проектного управління, індивідуалізації й інноваційності консалтингового процесу, дихотомії професійної та бізнесової складових управлінського консультування.
9. З урахуванням концепції ефективності як властивості системи економічно витрачати ресурси з метою досягнення певних результатів діяльності, під економічною ефективністю управлінського консультування слід розуміти результативність досягнення встановлених цільових настанов розвитку клієнтської системи в означений часовий період за певного рівня організаційно-технологічного розвитку та умов невизначеності. Результати управлінського консультування мають поліаспектну природу і характеризуються багатогранністю прирощеної цінності, яка у явній або опосередкованій, уречевленій або невідчутній формі створюється у процесі консалтингової діяльності. Тому оцінювання ефективності управлінського консультування має починатися з уточнення ціннісних параметрів результатів консалтингової діяльності та виміру її результативності, яку запропоновано вирізняти за рівнем прояву результатів (результати, що проявляються на глобальному, макро- і мікрорівнях), формою їх матеріального втілення (консалтингові продукти і консалтингові послуги), характером об’єктивності вимірювання (об’єктивні і когнітивні), механізмом прояву (безпосередній і опосередкований).
10. Дихотомія управлінського консультування спричиняє необхідність розмежування результатів знаннєво-компетенційного і проблемно-орієнтованого консультування. Результати науково-дослідної діяльності знаннєво-компетенційного консультування проявляються у формі консалтингових продуктів, для оцінювання яких необхідно застосовувати показники ефективності науково-дослідної діяльності, що віддзеркалює рівень актуальності, перспективності, інноваційності, адекватності розроблених консультантами наукових продуктів. Щодо результатів проблемно-орієнтованого консультування, то вони набувають форму консалтингової послуги, яка не може бути відчуженою від консультанта, тому її якість цілком залежить від кваліфікації і професіоналізму консультантів та інноваційного потенціалу персоналу клієнтської організації. Задля комплексного оцінювання процесу консультування необхідно використовувати систему результативних і забезпечувальних вимірників, що побудована як тріада «критерії – індикатори – показники».
11. Економічні засади управлінського консультування розвитку підприємств залишаються недостатньо дослідженими. Результати діагностики фінансових параметрів діяльності консалтингової компанії засвідчили, що за змістом і структурою витрат консалтингові компанії відносяться до категорії сервісних, характерною особливістю яких є складність обчислення собівартості окремих послуг внаслідок домінування частки непрямих витрат. З метою теоретико-методичного забезпечення достовірності розрахунку фінансових результатів консалтингової діяльності для обчислення витрат консалтингових продуктів і послуг необхідно застосовувати ABC-концепцію, в основу якої покладено калькулювання витрат за процесами (або видами діяльності).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов Р.Н. Профессионализм менеджеров как ресурс легитимации власти / Р.Н. Абрамов // Профессиональные группы интеллигенции. — М. : Изд-во Ин-та социологии РАН, 2003. — С. 212–233.
2. Авдашева С.Б. Теория организации отраслевых рынков : учеб. / С.Б. Авдашева, Н.М. Розанова.  М. : Магистр, 1998. — 320 с.
3. Авраменко Е.С. Международный трансферт управленческих технологий и глобализация мировой экономики / Е.С. Авраменко // Известия Уральского государственного университета. — 2004. — № 29. — С. 22–30.
4. Агаев А. К вопросу становления управленческого консалтинга в регионах [Электронный ресурс] / А. Агаев, И. Скопина, Ю. Бакланова. — Режим доступа: http://region.mcnip.ru/modules.php?name=News&file=print&sid=96.
5. Алабугин А. Проектно-научный консалтинг: инструментарий достижения баланса интересов для устойчивого развития предприятия / А. Алабугин // Управление персоналом. — 2006. — № 3. — C. 61–64.
6. Александров С. Консультационный проект без риска. Как достичь желаемого и обойтись без ошибок [Электронный ресурс] / С. Александров, Н. Саламбаш // Управление компанией.  2003.  № 4. — Режим доступа : http://www.cfin.ru/consulting/cons_risk.shtml.
7. Алешникова В.И. Использование услуг профессиональных консультантов / Алешникова В.И. — М. : ИНФРА–М, 2000. — 185 с.
8. Анисимов О.С. Пути профессионализации консультационного сообщества России [Электронный ресурс] / О.С. Анисимов. — 2009. — Режим доступа : http://www.acmegroup.ru/node/127.
9. Базаров Т.Ю. Современные модели организационного развития: проблема классификации и синтеза [Электронный ресурс] / Т.Ю. Базаров. — Режим доступа : http://group27.narod.ru.
10. Барбер Б. Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности / Б. Барбер // Американская социология. Перспективы. Проблемы. Методы / пер. с англ. В.В. Воронина, Е.Е. Зиньковского. — М. : Прогресс, 1972. — С. 235–247.
11. Блинов А.О. Управленческий консалтинг корпоративных организаций : учеб. / А.О Блинов , Г.Н. Бутырин, Е.В. Добренькова — М. : ИНФРА-М, 2002. — 192 с.
12. Блок П. Безупречный консалтинг / Блок П. ; пер. с англ. — 2-е изд. — СПб. : Питер, 2007. — 304 с.
13. Большой толковый социологический словарь (Collins). Т. 1 / пер. с англ. — М. : Вече : АСТ, 2001. — 544 с.
14. Борзак О. Що таке ефективний консалтинговий проект / О. Бор¬зак // Консалтинг в Україні.  2007.  № 5.  С. 25–27.
15. Брінцева О.Г. Методи оцінки економічної та соціальної ефективності консалтингових послуг з управління персоналом / О.Г. Брінцева // Україна: аспекти праці. — 2009. — № 8. — С. 34–38.
16. Брінцева О.Г. Підвищення ефективності консалтингової діяльності з управління персоналом. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.04 «Економіка, організація і управління підприємством» /. О.Г. Брінцева.— К. КНУТШ, 2011. — 20 с
17. Бык Ф.Л. Понятийные аспекты новой парадигмы управления / Ф.Л. Бык, В.Г. Китушин // Менеджмент в России и за рубежом. — 2007. — № 5. — С. 3–8.
18. В Україні сформувався ринок консалтингових послуг — ЄБРР [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://economics.unian.net/ukr/detail/67949.
19. Василенко А.В. Менеджмент устойчивого развития предприятий : [мо¬нография] / А.В. Василенко.  К. : Центр учеб. литературы, 2005. — 648 с.
20. Василенко В.А. Проблемы развития предприятий и пути их решения [Электронный ресурс] / А.В. Василенко. — Режим доступу : http://science. crimea.edu/zapiski/djvu_econom/2001/econ_3_2001/007_vasilenko.pdf.
21. Васильев Г.А. Управленческое консультирование : учеб. пособие [для студентов вузов, обучающихся по специальности 061100 (Менеджмент организации)] / Г.А. Васильев, Е.М. Деева. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. — 256 с.
22. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен ; пер. с англ., общ. ред. ВВ. Мотылева. — М. : Прогресс, 1984. — 288 с.
23. Верба В.А. Аналітична оцінка управлінських технологій розвитку українських підприємств / В.А. Верба, О.М. Гребешкова // Актуальні проблеми економіки : наук. журн. НАУ. — 2010.  № 5. — С. 52–59.
24. Верба В.А. Аналітична характеристика проблем розвитку українських підприємств / В.А. Верба // Формування ринкової економіки : зб. наук. пр. КНЕУ. — 2010. — № 23. — С. 85–96.
25. Верба В.А. Гармонізація процесного та проектного підходу до управління розвитком компанії / В.А. Верба // Управління проектами та розвиток виробництва : зб. наук. праць. — 2009. — № 3 (31).  С. 14–22.
26. Верба В.А. Детермінанти формування та тенденції розвитку консалтингового ринку в Україні / В.А. Верба // Стратегія економічного розвитку України : зб. наук. праць.  2008.  № 22–23. — С. 97–104.
27. Верба В.А. Діагностика компетенцій підприємства / В.А. Верба, О.М. Гребешкова // Формування ринкової економіки : зб. наук. пр. КНЕУ. — 2007.  № 18. — С. 166–172.
28. Верба В.А. Еволюція впливу управлінського консультування на розвиток підприємств / В.А. Верба // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : наук. журн. ; вип. 1–2. — К. : Книж. вид-во НАУ, 2008. — С. 579–587.
29. Верба В.А. Ефективність управлінського консультування: концептуальні засади // Стратегія підприємства: адаптація організацій до впливу світових суспільно-економічних процесів: зб. матеріалів Міжнар.наук.-практ. конф. К.: КНЕУ, 2011.  С. 207209.
30. Верба В.А. Ідентифікація і систематизація проблем розвитку підприємств як передумова формування попиту на консалтингові послуги / В.А. Верба // Управління розвитком : зб. наук. пр. ХНЕУ. — 2008. — № 19. — С. 11–13.
31. Верба В.А. Інституціональні засади розвитку управлінського консультування/ В.А. Верба // Управління розвитком : зб. наук. пр. ХНЕУ.  2010.  № 17 (93).  С. 81–84.
32. Верба В.А. Інформаційне забезпечення управління розвитком компанії / В.А. Верба // Формування ринкової економіки : зб. наук. пр. КНЕУ. — 2009. — № 22. — С. 145–154.
33. Верба В.А. Інноваційна природа консалтингових компаній /В.А.Верба // Інновації: проблеми науки і практики: монографія/ Х.: ФОП Павленко О.Г., ВД «ІНЖЕК», 2010, с.204222.
34. Верба В.А. Класифікація консалтингових проектів / В.А. Верба // Сіверянський літопис. — 2007. — № 6. — С. 174–182.
35. Верба В.А. Консалтингова компанія: інноваційна природа та організаційні форми// В.А. Верба/ Вчені записки: зб. наук. праць.  К.: КНЕУ,  2011.  № 13.  С.137144.
36. Верба В.А. Консалтингова підтримка розвитку українських підприємств / В.А. Верба // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.  2009. — № 4, т. 2.  С. 55–59.
37. Верба В.А. Консалтинговий продукт і консалтингова послуга: семантична ідентифікація / В.А. Верба // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.  2009.  № 5, т. 3. — С. 38–42.
38. Верба В.А. Консалтинговий проект: сутність, ознаки та передумови успішної реалізації / В.А. Верба // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.  2010.  № 4, т. 4. — С. 274–280.
39. Верба В.А. Концептуальні засади вимірювання розвитку компанії / В.А. Верба // Проблеми економіки та управління : Вісник НУ «Львівська політехніка».  2010.  № 668.  С. 17–23.
40. Верба В.А. Концептуальні положення оцінювання управлінського консультування [Електронний ресурс]/ В.А. Верба// Ефективна економіка.  2012.  № 1.  Режим доступу до журналу http://www.economy.nayka.com.ua/ index.php?operation=1&iid=886.
41. Верба В.А. Методичні засади обчислення витрат в консалтингових компаніях [Електронний ресурс]/ В.А. Верба// Ефективна економіка.  2011.  № 12.  Режим доступу до журналу http://www.economy.nayka.com.ua/ index.php? operation=1&iid=914.
42. Верба В.А. Методологічні засади управлінського консультування розвитку підприємств в Україні: постановка проблеми / В.А. Верба // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) ; вип. 1–2. — К. : Книж. вид-во НАУ, 2007. — С. 411–418.
43. Верба В.А. Механізм консалтингової підтримки розвитку підприємств / В.А. Верба // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць ; вип. 241 : в 5 т. — Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. — Т. 5. — С. 1113–1123.
44. Верба В.А. Організаційна архітектоніка управлінського консультування: ціннісний підхід/ В.А.Верба// в кн.: Проблеми і перспективи ринково-орієнтованного управління інноваційним розвитком: монографія /  Суми: ТОВ "ТД "Папірус", 2011.  с. 382-393.
45. Верба В.А. Організація консалтингової діяльності : навч. посіб. / В.А. Верба, Т.І. Решетняк. — К. : КНЕУ, 2000. — 228 с.
46. Верба В.А. Патерни консалтингової взаємодії / В.А. Верба // Вчені записки Університету «КРОК» / Ун-т економіки та права «КРОК» ; вип. 28 : у 2 т. — К., 2011. — Т. 2. — С. 23–31.
47. Верба В.А. Передумови успішної реалізації проектів розвитку /
В.А. Верба // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. — 2009. — № 3 (19). — С. 34–39.
48. Верба В.А. Підсистема управління розвитком на підприємстві: концептуальні засади створення і функціонування / В.А. Верба // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : наук. журн. ; вип. 1–2. — К. : Книж. вид-во НАУ, 2009. — С. 404–411.
49. Верба В.А. Принципи і методи планування в процесній компанії / В.А. Верба // Економічний простір : зб. наук. праць ; № 17. — Дніпропетровськ, 2008. — С. 127–136.
50. Верба В.А. Проблеми ідентифікації компетенцій підприємства / В.А. Верба, О.М. Гребешкова // Проблеми науки. — 2004. — № 7. — С. 23–28.
51. Верба В.А. Проекти розвитку компанії: проблеми та ознаки ідентифікації / В.А. Верба // Менеджер : Вісник ДДНУУ.  2009. — № 4 (50).  С. 207–214.
52. Верба В.А. Професійний статус управлінського консультування: аргументи за і проти / В.А. Верба // Формування ринкової економіки : зб. наук. пр. КНЕУ.  2010.  № 24, т. 1. — С. 13–22.
53. Верба В.А. Рівні розвитку процесної компанії / В.А. Верба // Збір¬ник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. — Вип. 22, ч. І. — С. 90–93. — (Серія : Економічні науки).
54. Верба В.А. Розвиток компанії в контексті проектного підходу / В.А. Верба // Формування ринкової економіки : зб. наук. пр. КНЕУ ; ч. 1. — К. : КНЕУ, 2008. — С. 73–81. — (Спецвипуск : Економіка підприємства: теорія і практика).
55. Верба В.А. Розвиток компанії на принципах процесного управління / В.А. Верба // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : наук. журн. ; вип. 1–2. — К. : Книж. вид-во НАУ, 2008. — С. 517–526.
56. Верба В.А. Роль менеджмент-консалтингу в просуванні управлінських інновацій/ Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу: збірник тез доповідей П’ятої міжнародної науково-практичної конференції, 29 вересня – 1 жовтня 2011 року. – Суми: ТОВ Друкарський дім «Папірус».  2011. – С. 3638.
57. Верба В.А. Система управління знаннями підприємства: конфігурація та детермінанти / В.А. Верба, О.М. Гребешкова // Формування ринкової економіки : зб. наук. пр. КНЕУ.  2009.  № 21. — С. 68–75.
58. Верба В.А. Становлення корпоративного управління як чинник попиту на консалтингові послуги в Україні / В.А. Верба // Механізм регулювання економіки. — 2009. — № 1. — С. 92–101.
59. Верба В.А. Становлення управлінського консультування: порівняльна характеристика світового та вітчизняного досвіду / В.А. Верба // Вчені записки : наук. зб. КНЕУ. — 2009. — № 11. — С. 49–54.
60. Верба В.А. Становлення управлінського консультування як на¬укової дисципліни / В.А. Верба // Стратегія економічного розвитку України : наук. зб. ; вип. 20–21. — К. : КНЕУ, 2007. — С. 22–28.
61. Верба В.А. Структурна конфігурація вітчизняного ринку консалтингових послуг / В.А. Верба // Проблеми економіки та управління : Вісник НУ «Львівська політехніка».  2010.  № 683.  С. 49–54.
62. Верба В.А. Сучасна парадигма підприємства / В.А. Верба // Вчені записки : наук. зб. КНЕУ.  2010.  С. 78–85.
63. Верба В.А. Управлінське консультування: концепція/ організація/ розвиток: монографія/ В.А.Верба; М-во освіти і науки України, ДВНЗ “Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана”. К.: КНЕУ, 2011 327с.
64. Верба В.А. Управлінське консультування в Україні: місія не здійсненна? / В.А. Верба// Синергія.  2004.  №3.  С.1218.
65. Верба В.А. Управлінське консультування: світові та регіональні тенденції розвитку / В.А. Верба // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 11. — С. 21–36.
66. Верба В.А. Управлінське консультування як чинник інноваційного розвитку національної економіки за умов глобалізації / В.А. Верба // Вісник Хмельницького національного університету : Економічні на
уки. — 2008. — № 6, т. 2. — С. 119–122.
67. Верба В.А. Управління розвитком компанії: навч. посіб. / В.А.Верба, О.М. Гребешкова. К.КНЕУ, 2011. 482 с.
68. Верба В.А. Управління розвитком компанії: теоретичні та прикладні проблеми сьогодення / В.А. Верба, О.М. Гребешкова // Экономика и управление.  2009. — № 5. — С. 40–45.
69. Верба В.А.Управління розвитком компанії на засадах збалансованої системи показників / В.А. Верба //Сталий розвиток підприємств сфери послуг: матеріали Ш всеукраїнської наук-практ. конф. 23  24 жовтня 2009р  Ялта, РВНЗ КГУ, 2009, с. 282-286с.
70. Верба В.А. Ціннісна пропозиція знаннєвих організацій: світова практика та українські реалії / В.А. Верба, О.М. Гребешкова // Маркетинг. Менеджмент. Інновації : [монографія] / — Суми : Папірус, 2010. — с. 541552
71. Виханский О.С. Система управления производством / О.С. Виханский // Проблеми теории и практики управления. — 1989. — № 2.
72. Витцель М. Корпорация знаний. / М. Витцель. / В кн. Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М.Желены. – СПб.: Питер, 2002. – С. 198-209.
73. Гоносков А.И. Метод планирования консультационного проекта. «Как мы используем «логическую матрицу проекта» при составлении технического задания консультационного проекта» [Электронный ресурс] / А.И. Гоносков, Г.П. Кудрявцева // Как создать и продвигать новый тренинг или бизнес-семинар : IV Конф. Санкт-Петербург. Клуба консультантов и тренеров : материалы конф. — 2005. — Режим доступа : http://www.treko.ru/show_article_821.
74. Гонтарева І.В. Оцінювання системної ефективності функціонування і розвитку промислових підприємств: монографія. Х.: ІНЖЕК, 2011. 480 с.
75. Гончарук В.А. Маркетинговое консультирование [Электронный ресурс] / В.А. Гончарук. — М. : Дело, 1998. — Режим доступа : http://vuzlib.net/beta3/html/1/7316/7321/.
76. Гребешкова О.М. Моделі й управлінські технології розвитку економічної організації: системний підхід / О.М. Гребешкова // Економіка і підприємництво : зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів ; вип. 19. — К. : Аспект-Поліграф, 2007. — С. 74–80.
77. Гриньов А.В. Стратегія інноваційного розвитку підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка підприємства і організація виробництва» / А.В. Гриньов. — Донецьк, 2004. — 36 с.
78. Грицай С.В. Досвід консалтингу в Україні: наслідування чи новаторство / С.В. Грицай // Зовнішня торгівля: право та економіка : наук. журн. — 2009. — № 5 (46). — С. 29–33.
79. Давиденко В.В. Формування та впровадження консалтингового забезпечення підприємств / В.В. Давиденко // Проблеми науки. — 2006. — № 7. — С. 32–36.
80. Денисова Д. Время продавать активы. Интервью с Д. Тисом [Электронный ресурс. — Режим доступа : http://www.expert.ru/printissues/kazakhstan/2006/24/interview_david_tis/
81. Добровольська К. Проектний пiдхiд в управлiннi консалтинговою компанiєю / К. Добровольська // Консалтинг в Українi. — 2006. — № 6. — С. 18–19.
82. Довгань Л.П. Український консалтинг  проблеми росту / Л.П. Дов-гань, О. Гудима // Економіка. Фінанси. Право. — 2000. — № 10. — C. 17–19.
83. Друкер Питер Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке: Уч. пос. /Питер Ф. Друкер. – М. : Вильямс, 2000. – 272 с.
84. Дудар А.П. Вплив міжнародного ринку консалтингових послуг на розвиток українського консалтингу / А.П. Дудар // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка : Економіка. — 2002. — Вип. 55/57. — С. 164–167.
85. Дудченко В.С. Нарушение этических норм в управленческом консультировании [Электронный ресурс] / В.С. Дудченко // Абсолютный консультант, или секреты успешного консультирования.  М. : Кватро-Принт, 2004. — 240 c. — Режим доступа : // http://acmegroup.ru/node/361.
86. Духненко В. Неклассический консалтинг / В. Духненко, О. Дуброва // Эксперт Украина. — 2006. — № 28 (78).
87. Дюркгейм Е. Социология и социальные науки / Е. Дюркгейм // Философская и социологическая мысль. — 1992. — № 5. — С. 113–126.
88. Елмашев О.К. Управленческое консультирование: Вопросы теории и практики / Елмашев О.К.  Ижевск : Удмуртия, 1989.
89. Ерохина Е.А. Теория экономического развития: системно-самоорганизационный подход [Электронный ресурс] / Е.А. Ерохина. — Томск : Изд-во ТГУ, 1999. — 160 с. — Режим доступа : ek-lit.agava.ru/eroh.
90. Жаліло Б.Я. Консалтинг як інструмент сприяння інноваційному розвиткові економіки / Б.Я. Жаліло // Проблеми науки. — 2009. — № 2. — С. 21–28.
91. Зильберман М. Консалтинг: методы и технологии / М. Зильбер¬ман; пер. с англ. — СПб. : Питер, 2006. — 432 с. — (Серия : Консалтинг).
92. Зінов’єв Ф.В. Управлінський консалтинг як інструмент розвитку українських підприємств / Ф.В. Зінов’єв // Держава та регіони : Економіка та підприємництво : наук.-вироб. журн. — 2008. — № 6. — С. 88–91.
93. Иванов М.С. Руководство по маркетингу консалтинговых услуг / М.С. Иванов, М.В. Фербер. — М. : Альпина Паблишер, 2003. — 140 с.
94. Иванов Ю.Б. Инновационная модель интеграционного развития предприятия: институциональный аспект / Ю.Б. Иванов, А.А. Пили¬пенко // Управление инновациями : Междунар. науч.-практ. конф. : материалы конф. — М. : Доброе слово, 2007. — С. 81–85.
95. Интерактивная карта: уровень спроса на услуги крупнейших аудиторско-консалтинговых групп со стороны отраслей экономики [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.raexpert.ru/ratings/auditors/2009/map/.
96. Иншаков О.В. Экономические институты и институции: к вопросу о типологии и классификации [Электронный ресурс] / О.В. Инша¬ков. — Режим доступа :
http://www.isras.ru/files/File/Socis/2003-09/Inshakov_posl.pdf.
97. Исследование услуг менеджмент консалтинга в Украине [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.uamc.com.ua/MCS_ru.php3.
98. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи : навч. посіб. / С.М. Ілляшенко. — Суми : Університет. книга, 2003. — 278 с.
99. Казаков М.К. Управление проектами как инструмент реализации стратегии развития компании ОАО «СевЗап НТЦ» [Электронный ресурс] / М.К. Казаков, В.В. Трофимов. — Режим доступа : http://www.pmuniversity.ru/about/news/detail.php?&ID=6308.
100. Калянов Г.Н. Консалтинг: от бизнес-стратегии к корпоративной информационно-управляющей системе / Калянов Г.Н. — М. : Горячая линия–Телеком, 2004. — 208 с.
101. Катигробова О.В. Інституціоналізація інноваційного розвитку в умовах ринкової трансформації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки» / О.В. Катигробова. — К., 2009.
102. Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 р. № 327 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN19198.html.
103. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26 лютого 2007 р. № 40, від 2 лютого 2009 р. № 56) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN19567.html.
104. Клейнер Г.Б. Системная парадигма и теория предприятия / Г.Б. Клейнер // Вопросы экономики. — 2002. — № 10. — С. 47–69.
105. Клейнер Г.Б. Системно-интеграционная теория предприятия и эволюционный поход [Электронный ресурс] / Г.Б. Клейнер. — Режим доступа : http://www.kleiner.ru/Systintegr%20theory%20of%20enerprise.pdf.
106. Кміть В.М. Роль консалтингу у забезпеченні системи менеджменту підприємств / В.М. Кміть // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. — 2007. — № 576. — С. 115–121.
107. Книш М.Г. Методологічні підходи консалтингу: проектне, процесне, експертне консультування / М.Г. Книш, М.Б. Буньо // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. — 2008. — № 624. — С. 184–190.
108. Козаченко С.В. Консалтинг у сучасній ринковій економіці / С.В. Ко-заченко, В.Є. Новицький, А.С. Довгий. — К. : Арістей, 2006. — 443 с.
109. Кокинз Г. Управление результативностью: как преодолеть разрыв между объявленной стратегией и реальными процесами/ Г.Кокинз; Пер с анг. М.: Альпина БизнесБукс, 2007.328 с.
110. Комашко О.А. Социально-экономическая сущность консалтинговых услуг и особенности их реализации / О.А. Комашко // Проблемы современной экономики : Евразийский междунар. науч.-аналит. журн. — 2009. — № 3 (23).
111. Коммонс Дж. Институциональная экономика / Дж. Коммонс ; пер. с англ. А.А. Курышевой // Экономический вестник Ростовского государственного университета. — 2007.  Т. 5, № 4. — С. 59–70.
112. Кононюк А.Е. Консалтингтология. Общая теория консалтинга / Кононюк А.Е.  К. : Освіта України, 2010.  432 с.
113. Консалтинг в Украине. — К. : Ассоциация «Укрконсалтинг», 1996.  121 с.
114. Консалтинг менеджмента или Как улучшить свой бизнес / под ред. К. Макхэма ; пер. с англ. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2005. — 392 с.
115. Консалтинговый проект: повышение эффективности деятельности предприятия [Электронный ресурс] // Корпоративные системы Интернет : официальный сайт консалтинговой компании. — Режим доступа : http://corpsys.ru/Consulting/Folder/Project.aspx.
116. Корнаи Я. Системная парадигма / Я. Корнаи // Вопросы экономики. — 2002. — № 4. — С. 4–22.
117. Коростелев В.А. Роль консалтинга в управлении бизнесом : учеб. пособие / Коростелев В.А. — К. : МАУП, 2004. — 252 с.
118. Коростельов В.А. Управлінське консультування : навч. посіб. — К. : МАУП, 2003. — 104 с.
119. Коулз К. Секреты разработки прибыльной модели бизнеса/ К. Коулз, Д.Митчелл//[Електронний ресурс]. Отдел маркетинга. 2004. №1. Режим доступа: http://www.management.com.ua/cm/cm033.html
120. Кремень В.М. Сучасний стан та перспективи розвитку ринку консалтингових послуг в Україні / В.М. Кремень // Формування ринкової економіки : зб. наук. пр. КНЕУ. — 2008. — № 19. — С. 108–116.
121. Кубр М. Управленческое консультирование. Введение в профессию / Кубр М. — М. : Планум, 2004. — 976 с.
122. Кузьмін О.Є. Управлінський консалтинг: сутність, проблеми та перспективи розвитку в Україні / О.Є. Кузьмін, М.Г. Книш // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. — 2006. — № 567. — С. 193–197.
123. Кукоев А. Менеджмент и управленческий консалтинг предприятия / А. Кукоев // Финансовый бизнес. — 2005. — № 2. — С. 43–51.
124. Кун Т. Структура научных революций / Кун Т. ; пер. с англ. И.З. Налетова ; общ. ред. и послесл. С.Р. Микулинского, Л.А. Марковой. — М. : Прогресс, 1975. — 288 с.
125. Курбатова О.В. Развитие рынка консалтинговых услуг / Курбатова О.В. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. — 80 с.
126. Лепа Н.Н. Моделирование процессов управления развитием предпри-ятий : [монография] / Н.Н. Лепа, Р.Н. Лепа, А.И. Пушкарь ; НАН Украины ; Ин-т экономики промышленности ; под ред. Н.Н. Лепы. — Донецк : Юго-Восток, ЛТД, 2005. — 448 с.
127. Лепа Р.Н. Идентификация проблемных ситуаций в системе управления развитием предприятия / Р.Н. Лепа, С.С. Турлакова // Věda a technologie: krok do budoucnosti — 2008 : IV mezinárodní vědecko — praktická konference : мateriály konf. — Praha : Education and Science, 2008. — С. 32–34. — Режим доступа : http://www.rusnauka.com/ 8_NIT_2008/Tethis/ Economics/27864.doc.htm. — (Díl 4. Ekonomické vědy).
128. Липпит Г. Консалтинговый процесс в действии / Г. Липпит, Р. Липпит ; пер. с англ.  СПб. : Питер, 2007.  208 с.
129. Лихолат С.М. Еволюція галузі консалтингових послуг / С.М. Лихолат, М.В. Федик // Науковий вісник НЛТУ України. — 2009. — Вип. 19.11.  С. 95100.
130. Логвиненко М. Проблемы формирования брэндов на рынке российского консалтинга / М. Логвиненко // Управление персоналом. — 2005. — № 17. — C. 30–36.
131. Майстер Д. Управление фирмой, оказывающей профессиональные услуги / Майстер Д. ; пер. с англ. — М. : Альпина Паблишер, 2003. — 413 с.
132. Макхем К. Управленческий консалтинг / Макхем К. ; пер. с англ. — М. : Дело и сервис, 1999. — 288 с.
133. Манохина Н.В. Институциональные структуры реальной экономики: теория развития и практика хозяйствования / Манохина Н.В. — Саратов : Изд-во СГСЭУ, 2002. — 346 с.
134. Маринко Г.И. Управленческий консалтинг / Маринко Г.И. — М. : ИНФРА-М, 2009. — 381 с.
135. Марченко О.А. Поведение субъектов рынка консалтингових услуг: цели и принципы / О.А. Марченко // Научные труды ДонНТУ. (Серия : Экономическая).— Вып. 31-2. — 2007. — С. 51–56.
136. Марченко О.С. Консалтинговая фирма и минимизация идержек в услових современной экономики. [Электронный ресурс] / О.С.Марченко// Наукові праці ДонНТУ. (Серія: економічна). Вип 75. — Режим доступа : мhttp://unilib.donntu.edu.ua/fem/vip75/75_32.pdf
137. Марченко О.С. Консалтингові ресурси національних інноваційних систем. Економіко-теоретичний аналіз : [монографія] / О.С. Марченко. — Х. : Право, 2008. — 280 с.
138. Мастенбрук У. Управление конфликтными ситуациями и развитие организации / Мастенбрук У. ; пер. с англ. — М. : ИНФРА-М, 1996. — 256 с.
139. Материалы официального сайта Национального Института сертифицированных консультантов по управлению [Электронный ресурс]. — 2009. — 12 сент. — Режим доступа : http://www.niscu.ru/?lvl1=niscu&lvl2=celi.
140. Материалы Интернет-сайта «Управленческий консультант» http://www.uaconsultant.org/services/.
141. Международный консалтинг : учеб. пособие / под ред. Ф.Л. Ша¬рова. — М. : МИЭП, 2007. — 76 с.
142. Мельник Л.Г. Тайны развития / Мельник Л.Г. — Сумы : Университ. книга, 2005. — 378 с.
143. Методика проведення експертизи стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня № 55/8654 від