Вацик Мирослава Михайлівна. Клініко-патогенетичні аспекти непліддя, зумовленого запальними захворюваннями жіночої репродуктивної сфери хламідійної етіології, та їх медикаментозна корекція

brief description

Вацик Мирослава Михайлівна. Клініко-патогенетичні аспекти непліддя, зумовленого запальними захворюваннями жіночої репродуктивної сфери хламідійної етіології, та їх медикаментозна корекція: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Львівський національний медичний ун-т ім. Д.Галицького. - Львів, 2004

Вацик М.М. „Клініко-патогенетичні аспекти непліддя, зумовленого запальними захворюваннями жіночої репродуктивної сфери хламідійної етіології, та їх медикаментозна корекція” Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01-акушерство і гінекологія. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 2004.
У дисертації наведені синдромологічні особливості перебігу запальних захворювань придатків матки хламідійної етіології у неплідних жінок. Подані зміни в імунній відповіді, захисному бар’єрі слизових оболонок репродуктивного тракту в залежності від етіологічного фактору сальпінгооофоритів. Висвітлені патогістологічні зміни в маткових трубах залежно від етіологічного чинника та тривалості непліддя. Розглянуті питання покращення терапевтичної ефективності патогенетичного лікування запальних захворювань жіночої репродуктивної сфери хламідійної етіології у неплідних жінок з диференційованим призначенням лікування з включенням ербісолу та кверцетину. Показана його висока ефективність у нормалізації процесів кооперації лімфоцитарних субпопуляцій, системи інтерлейкінів, ендогенних інтерферонів, локальному захисті слизових оболонок генітального тракту жінок, зниженні тривалості лікування та можливості випадків реінфікування.

У дисертаційній роботі на підставі результатів клінічних, імунологічних та морфологічних досліджень наведене нове вирішення актуальної проблеми в гінекології удосконалення діагностики та лікування хворих на запальні захворювання придатків матки хламідійної етіології та трубного непліддя шляхом включення в комплекс лікування препаратів кверцетин і ербісол.

Запальні захворювання придатків матки хламідійної етіології супроводжуються дисфункцією імунної відповіді, що проявляється порушенням процесів кооперації Т- і В-лімфоцитів; зменшенням рівнів ІЛ-2, ІЛ-4, IFN-, при збільшенні показників ІЛ-1, TNF- та ІЛ-6; дефіцитом імуноглобулінів класів М, G та sIgA у сироватці крові.
Розвиток запальних захворювань придатків матки хламідійної етіології супроводжується збільшенням рівнів ІЛ-6 у цервікальному слизу.
Маніфестною ознакою запальних захворювань жіночої репродуктивної сфери хламідійної етіології є значні розлади локального захисного бар’єру слизових оболонок генітального тракту, що проявляються дефіцитом sIgA та лізоциму у цервікальному слизу.
Хламідійний сальпінгіт, ускладнений непліддям характеризується морфологічно і морфометрично прогресуючим склерозом сполучної тканини стінки маткової труби, наростаючою редукцією гемомікроциркуляторного русла, глибокими порушеннями рельєфу слизової оболонки з укороченням і атрофією складок, сплощенням епітеліального покриву.
Традиційна терапія неплідних жінок із запальними захворюваннями придатків матки хламідійної етіології не супроводжується стійкою компенсацією розладів імунної відповіді та епітеліального бар’єру слизових жіночих статевих органів.
Включення до комплексної терапії препарату кверцетин чи ербісол сприяє позитивній динаміці показників імуноглобулінів, субпопуляцій лімфоцитів, спектру інтерлейкінів та факторів неспецифічного захисту слизових оболонок на фоні прискорення позитивної клінічної симптоматики, проте повного відновлення даних параметрів не забезпечує.
Поєднане застосування кверцетину та ербісолу в комплексному лікуванні є найбільш ефективним сприяє швидшому регресу клінічної симптоматики та елімінації збудника, відновлює ефективність клітинної та гуморальної ланок імунної відповіді; збільшує функціональні можливості клітин фагоцитарного спектру; координаторну здатність інтерлейкінів та рівень IFN-; стабілізує бар’єрні фактори (лізоцим, sIgA) слизових оболонок урогенітального тракту, що реалізується покращенням генеративної функції жінок.