Вагонова Олександра Григорівна. Економічні проблеми підтримання потужності та інвестування вугільних шахт України

brief description

Вагонова Олександра Григорівна. Економічні проблеми підтримання потужності та інвестування вугільних шахт України : дис... д-ра екон. наук: 08.07.01 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2006

Вагонова О.Г. Економічні проблеми підтримання потужності та інвестування вугільних шахт України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.01 Економіка промисловості. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню законів та умов трансформації вугільної галузі до нових суспільних відносин з метою розробки методологічних і методичних підходів до оцінки і регулювання відтворення шахтного фонду.Визначено особливості відтворення у вугільній промисловості, показано, що нині для вугільної промисловості України найбільш доцільною формою було б звужене відтворення зі зменшенням кількості діючих шахт. Розглянуто питання реформування вугільних шахт з урахуванням необхідності дотацій для галузі з держбюджету і самофінансування шахт за рахунок внутрішніх резервів, недержавного інвестування та адресності фінансування. Розроблено універсальні моделі вибору доцільного варіанта розвитку вугільної шахти з урахуванням економічної оцінки родовищ корисних копалин, соціально-економічних та екологічних наслідків вуглевидобутку. Показано, що всі шахти малої потужності з числа приватизованих досить ефективні, обґрунтовано можливість розробки вільних ділянок родовищ такими шахтами.

У дисертації наведено рішення важливої науково-прикладної проблеми підтримки потужності та інвестування вугільних шахт України, що полягає в обґрунтуванні теоретичних підходів до подальшого удосконалення економічного механізму відтворення шахтного фонду і потужності шахт при ринкових відносинах, у створенні відповідних методологічних і методичних положень, а також інструментарію для моделювання техніко-економічних параметрів шахт залежно від забезпеченості запасами і рівня інвестиційної привабливості.
Результати виконаного в дисертації дослідження дозволяють зробити висновки, основними з яких є такі.
1.Ефективність відтворення потужності вугільної шахти залежить від нинішнього стану підприємства і ступеня ефективності використання факторів виробництва. Найбільш доцільний варіант відтворення з точки зору прийнятого критерію визначається за допомогою відповідної оптимізаційної моделі при заданих обмеженнях за обсягом капітальних вкладень і обсягом промислових запасів, що залишилися.Це обумовлено трьома фундаментальними властивостями вугілля як мінеральної сировини: наявністю в готовому виді предмета праці, який здавна існував у природі; невідтворюваністю мінеральної сировини та різноякісністю ділянок шахтних полів.
2. У вугільній промисловості необхідно розрізняти відтворення шахтного фонду (кількість діючих шахт) і відтворення їхньої потужності, тому що спрямованість у відтворенні може бути неоднаковою - потужність шахтного фонду може зростати, а кількість діючих шахт зменшуватися. Границя між підтримкою потужності і реконструкцією деякою мірою умовна, тому що реконструкція містить у собі підтримку, і чим більше цих елементів, тим менше ефективність реконструкції. У свою чергу, встановлення черговості реконструкції значною мірою визначається рівнем економічної надійності шахти.
3. Незважаючи на значні геологічні запаси вугілля в Україні, можливості нового будівництва з економічних причин дуже обмежені, і тому на всю доступну для огляду перспективу найбільш раціональною формою відтворення у вугільній промисловості України є звужене відтворення як за кількістю шахт, так і за їх сумарною потужністю, маючи на увазі компенсацію енергоносіїв, що вибувають, альтернативними джерелами енергії.
4. З огляду на обмеження щодо імпорту, покрити зростаючу потребу країни у вугіллі можна лише за рахунок збільшення обсягів його власного видобутку. А для цього необхідно створювати нові виробничі потужності як замість тих, що вибувають через відпрацювання запасів, так і при необхідності дострокового закриття шахт. Немає підстав вважати, що галузь може бути рентабельною (за винятком окремих шахт). При цьому не виключаються механізми зниження витрат на видобуток, регуляції цін на вугілля відповідно до його споживчої якості, результатом цього стане зменшення обсягів дотацій. Галузь залишиться збитковою, як у всіх країнах світу з підземним способом видобутку (крім США), але рівень збитковості може знизитися.
5. Проблеми використання внутрішніх резервів технологічних ланок шахт добре кореспондуються з поняттям "економічна надійність". Практично це сполучення можливості функціонування шахти на заданому рівні надійності і функціонально-вартісного аналізу витрат на виробництво за тими ж ланками. Вирішенню проблеми пошуку резервів буде сприяти запропоноване в дисертації формалізоване представлення множини рішень щодо підтримки потужності шахт у виді сітьової моделі з блоковою структурою, що дає можливість оптимізувати кількісні і якісні параметри шахтного фонду з урахуванням забезпеченості запасами і наявності інвестиційних ресурсів.
6. Результатом виробничої діяльності шахт є вилучення на поверхню трьох продуктивних компонентів (вугілля, породи і рудникового газу), що з позицій підтримки потужності, раціонального ресурсо- і природокористування можуть розглядатися як визначальні фактори. Відповідно з викладеними передумовами розроблені дві загальні економіко-математичні моделі вибору доцільного варіанта розвитку вугільної шахти, що розрізняються цільовими функціями: мінімум середньої собівартості за розрахунковий період і мінімум терміну окупності капітальних вкладень. Вибір критерію, а також питання про те, який варіант приймати, якщо будуть отримані за двома моделями різні відповіді, є прерогативою інвестора.
7. Рішення щодо відтворення шахтних фондів необхідно приймати з урахуванням наявної соціальної й екологічної ситуації у вуглевидобувних регіонах, а також соціально-економічних та екологічних наслідків, до яких призведуть ці рішення. Інтегральним показником, що найбільш доцільно враховувати при оцінці перспектив розвитку вуглевидобувних підприємств та при розробці стратегії і тактики підтримки їх потужності, є рівень соціального розвитку вуглевидобувних регіонів, який ураховує ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб жителів регіону, рівень їхньої захищеності, якість життєвого середовища, забезпеченість регіону трудовими та інтелектуальними ресурсами, а також розбіжність зазначених показників і тенденції їх зміни в часі. Як інтегральна міра для оцінки небезпеки і шкідливості виробництва приймається доцільне використання економічної оцінки аварійності, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, характерних для даної шахти. З метою недопущення погіршення екологічної ситуації у вуглевидобувних регіонах при прийнятті рішень необхідно передбачати обов'язкове здійснення додаткових заходів, спрямованих на поліпшення або стабілізацію зазначеної ситуації.
8. Одна з важливих особливостей вугільних шахт полягає у тому, що перехід до відпрацювання кращих ділянок (позитивний фактор) діє відразу, а до відпрацювання ділянок з гіршими умовами (негативний фактор) дає про себе знати через деякий, часто тривалий час. Економічна оцінка запасів ґрунтується на таких постулатах: оцінці піддаються залишкові запаси, ці запаси поступово відпрацьовуються, і тому сумарна економічна оцінка родовища зменшується в часі. При такому підході економічна оцінка вугільного родовища за період його відпрацювання може визначатися ефектом від зниження собівартості, що шахта одержує в силу внутрішніх властивостей родовища і яка одночасно збільшує цінність родовища.
9. Виходячи з аналізу ролі окремих факторів у формуванні економічних результатів роботи вугільної шахти, для розрахунку плати за видобуток вугілля можна обмежитися двома найбільш важливими факторами: потужністю пластів (що виймається) і глибиною розробки. Поправки до базової вартості враховують (за інших рівних умов) зниження собівартості видобутку на 0,3-0,4% на кожен відсоток збільшення видобутку по шахті. Поправки до базової вартості на кожен крок зменшення глибини розробки враховують (за інших рівних умов) зниження витрат, обумовлених негативним впливом глибини (зниження витрат на провітрювання і кондиціонування, боротьбу з раптовими викидами вугілля і газу тощо).
10. На території тільки Донецької області виділено геологами близько 100 шахтних полів під будівництво шахт неглибокого закладення. Економічні розрахунки показують високу до 50% рентабельність таких шахт, терміни будівництва до 15 місяців, окупність до 2,5 років. Джерелами інвестицій при цьому будуть кошти регіонального і місцевого бюджетів, приватний капітал, залучені через спеціальні фонди та акціонерні товариства кошти населення. Будівництво малих шахт дозволить вирішити проблему забезпечення населення побутовим вугіллям. У зв'язку з неминучим значним скороченням використання газу на побутові потреби ця проблема значно загострюється. Сприятливі умови для будівництва малих шахт будуть створені, якщо на законодавчому рівні вирішити питання про переведення відповідних запасів вугілля в розряд місцевих, а також забезпечити максимальні пільги інвесторам.
У дисертаційній роботі доведена доцільність поетапного освоєння запасів вільних ділянок шахтами невеликої потужності і за допомогою показника "життєвість" доведено, що практично всі нині діючі шахти такого типу працюють у беззбитковому режимі і не відносяться до малоефективних.