Вакалюк В'ячеслав Анатолійович. Регулювання інноваційного розвитку регіону

brief description

Вакалюк В'ячеслав Анатолійович. Регулювання інноваційного розвитку регіону : Дис... канд. наук: 08.02.03 2006

Вакалюк В.А. Регулювання інноваційного розвитку регіону. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 організація управління, планування і регулювання економікою Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна, Харків, 2006.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування сутності та складових інноваційного процесу й розроблено методичні та практичні рекомендації щодо формування концепції інноваційного розвитку регіону. Розкрито механізм створення і поширення нововведень з визначенням його складових. Здійснено моніторинг та аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств Житомирської області та виділені тенденції спільні з загальнодержавним інноваційним розвитком. Запропоновано методичні рекомендації з аналізу стану і прогноз розвитку галузей промисловості в умовах інноваційно-активної політики, що дає змогу визначити додаткову зміну ВВП залежно від рівня інноваційної активності підприємств регіону. Побудована прогнозна модель, яка характеризує можливість зміни якості виробничо-технологічної бази області.
Сформовані специфічні умови, необхідні для реалізації моделі інноваційної активності підприємств регіону Доведено, що пріоритетним для регіону являється застосування ресурсно-наукомісткої стратегії розвитку. Визначено механізми вибору варіантів її реалізації й ресурсне обґрунтування, що враховує ймовірні ризики від впровадження моделі в середньостроковому періоді.

Дослідження стану, динаміки та методології управління інноваційною діяльністю на державному та регіональному рівнях дозволили встановити наступне:
1. За результатами досліджень пропонуємо прийняти наступні визначення понять: новація як результат інноваційного процесу, пов'язаний із втіленням ідеї в конкретний продукт, технологію або послугу; інновація (нововведення) це впровадження і поширення новацій, а інноваційний процес як процес розробки, створення, освоєння і поширення новацій. Це дозволить більш точно відобразити економічний зміст досліджуваного явища в наступних наукових роботах.
2. Аналіз сучасних теорій інноваційного розвитку, відображені у працях вітчизняних та зарубіжних науковців дозволяє констатувати важливість та необхідність застосування інноваційної складової у поточній діяльності підприємств, творчо підходити до визначення способів задоволення потреб споживачів, на основі чого вдосконалювати та оновлювати продукцію, отримуючи більші доходи і зміцнюючи свої ринкові позиції.
3. Існуючий стан розвитку інноваційної діяльності в Україні, та в Житомирській області не можливо визнати як задовільний. Існуючі тенденції відображають поступове скорочення інноваційної активності господарюючих суб’єктів, що в масштабах країни призводить до втрати конкурентних позицій на міжнародних ринках в процесі поділу праці та капіталу.
4. Житомирщина займає останні позиції за рейтинговим індексом інноваційної активності. Основними причинами такого стану інноваційної діяльності в Житомирській області є: відсутність фінансування наукових досліджень, скорочення обсягів виробництва на підприємствах (відповідно, відсутність засобів у замовників наукових досліджень), відсутність мотивації у наукових співробітників при проведенні досліджень.
5. Застосування ресурсно-інноваційної стратегії розвитку промислових підприємств регіону, запропонованої М.В. Гаманом, дозволила провести оцінку варіантів реалізації ресурсно-інноваційної стратегії в Житомирському регіоні. За прогнозними оцінками вдалося встановити, що реалізація ресурсно-інноваційної стратегії в Житомирській області припускає, що до 2007 р. частка інновацій в загальному обсязі промислового випуску підвищиться на 10-12%. Найбільший рівень інноваційної активності очікується в ,,інвестиційному” комплексі (машинобудування) 15-18%; найменший у комплексі ,,ресурси, енергоносії та енергія” 2-3%; у комплексі ,,обробних галузей” 7-9%; у комплексі ,,кінцевої продукції та інфраструктури” 8-10%.
6. Одним із важливих наслідків застосування ресурсно-інноваційної стратегії в Житомирській області буде перехід економіки регіону до механізму конкуренції між видами економічної діяльності, що дозволить не тільки конкурувати за ресурси, але й досить ефективно організовувати взаємний канал інвестицій між комплексами галузей.
7. Однак навіть за детальних розрахунків та чітких прогнозів розвитку ресурсно-інноваційної стратегії присутній високий ступінь ризику. У цьому зв'язку проблема адекватної оцінки інноваційних ризиків і розробка ефективних заходів щодо їхнього запобігання, чи зниження є вкрай актуальною. В роботі визначені дві відокремлених групи ризиків, перша з яких залежить від суб’єктивності осіб, що приймають стратегічні рішення під час реалізації стратегії регіону, а друга пояснюється об’єктивними ресурсами інноваційних підприємств, й підлягають управлінню.