Вакульчик Олена Михайлівна. Механізм оцінки результативності діяльності підприємств з корпоративним управлінням

brief description

Вакульчик Олена Михайлівна. Механізм оцінки результативності діяльності підприємств з корпоративним управлінням: дис... д-ра екон. наук: 08.06.01 / Національна металургійна академія України. - Д., 2004

Вакульчик О.М. Механізм оцінки результативності діяльності підприємств з корпоративним управлінням.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю08.06.01-економіка, організація і управління підприємствами. - Національна металургійна академія України, Дніпропетровськ, 2004.
В дисертації досліджуються питання сутності корпоративного управління та особливості формування корпоративних відносин в Україні. Досліджені особливості та проблеми оцінки результативності і ефективності діяльності підприємств з корпоративним управлінням. Визначено сучасну роль держави в управлінні державними корпоративними правами в акціонерних товариствах з часткою держмайна. Обґрунтовано необхідність системного підходу до управління акціонерними товариствами. В якості критерію результативності діяльності підприємств корпоративного типу обрано показник доданої вартості, на основі якого моделюються чинники ефективності. Створено модель управління показниками впливу на фактори, які забезпечують проектний рівень оплати праці, розроблено моделі розрахунку граничних параметрів цих показників. Визначено принципи формування дивідендної політики в умовах перехідної економіки та розроблено інтегральний показник дивідендного потенціалу акціонерного товариства.

У дисертації на базі наукових досліджень запропоновано нове вирішення актуальної науково-прикладної проблеми оцінки результативності діяльності підприємств корпоративного типу, що має суттєве значення для вдосконалення процесу управління акціонерними товариствами на основі системного підходу з метою задоволення інтересів усіх учасників корпоративного управління.
Основні висновки та пропозиції щодо теоретичних засад економіко-аналітичного аспекту корпоративного управління і науково-практичних результатів, одержаних в дисертаційному дослідженні, є такі:
1. Сучасний етап перехідного періоду економіки України характеризується активним процесом розвитку корпоративного сектору, ефективне функціонування якого стримується відсутністю достатньо розроблених елементів економічного аспекту національної моделі корпоративного управління. Вирішення проблеми підйому економіки корпоративного сектора можливе тільки на основі системного підходу до управління підприємствами корпоративного типу, який передбачає вибір відповідних критеріїв оцінки результативності і ефективності їх діяльності та розробку методики аналізу.
2. В процесі аналізу сутності корпоративного управління було виявлено його головні аспекти і складові елементи та в якості цільового аспекту визначено соціальну функцію. На основі дослідження загальних принципів корпоративного управління і засобів їх реалізації виділено ті, що підтримують його економічний аспект та мають бути складовими елементами механізму досягнення мети корпоративного управління, це визначення орієнтирів ефективності, створення необхідної системи фінансового контролю та забезпечення ефективної практики управління.
3. Незалежно від складу власників, який зумовлює особливості національних моделей корпоративного управління, підвищення результативності діяльності акціонерного товариства можливе за умови існування системи контролю за ефективністю виробництва, складом та структурою витрат, розподілом доходів і дотриманням інтересів усіх учасників корпоративного управління.
4. В умовах перехідної економіки адміністративні механізми управління, які базуються на економічних законах, мають стати дійовим засобом виведення підприємств із стану низькоефективного виробництва, їх реальної та удаваної збитковості. Держава, яка виступає у ролі співвласника капіталу у корпораціях з часткою держмайна, має можливість значно підвищити ефективність виконання своєї соціальної функції через реалізацію своїх корпоративних прав. Керівники і власники акціонерного товариства повинні нести відповідальність не тільки за фінансові результати його діяльності, а і за неухильне зростання рівня життя працівників.
5. Подолання негативних тенденцій у розвитку економіки ВАТ з часткою держмайна можливе на о снові системного підходу до управління підприємствами корпоративного типу з метою забезпечення їх стійкої роботи в умовах економіки перехідного періоду, досягнення необхідного рівня доходності капіталу та достатньої платоспроможності. Основними елементами загальної системи управління підприємством корпоративного типу є традиційні функції загального менеджменту, які адаптовані до умов функціонування вітчизняних корпорацій, та відповідно визначені мета і критерій досягнення цієї мети.
6. Економічний аналіз є найважливішим елементом системи управління діяльністю акціонерного товариства, теоретичні та методичні положення якого мають відповідати цілям та завданням діяльності підприємства корпоративного типу управління.
7. В якості критерію результативності діяльності підприємств корпоративного типу доцільне застосування показника доданої вартості, який відбиває міру суспільної вигоди та дозволяє оцінити ступінь досягнення мети корпоративного управління. Порівняння створеної та розподіленої величини доданої вартості визначає абсолютну та відносну глибину декомпенсації витрат в умовах збиткової діяльності підприємства. Для визначення величини доданої вартості запропоновано проектну модель Звіту про додану вартість”, яка містить інформацію про її розподіл між персоналом акціонерного товариства, державою, кредиторами і власниками капіталу.
8. Аналіз результативності діяльності підприємств корпоративного типу на базі дослідження складу та структури показника доданої вартості, визначення співвідношень залишкової та адитивної доданої вартості, глибини покриття витрат за елементами, а також динаміки цих показників дозволяє одержати значно більший масив інформації якісно нового типу, ніж при традиційних методах дослідження на основі показника фінансового результату.
9. Виявлення ступеня відхилення досягнутої результативності діяльності акціонерного товариства від потенційно можливої здійснюється на основі запропонованої моделі розрахунку показника нормативної доданої вартості, який враховує ресурсний потенціал підприємства та його виробничу потужність. Систематизація варіантів співвідношень фактично створеної, розподіленої та нормативної величини доданої вартості дозволяє виділити певні рівні фінансового стану підприємства: 1- додана вартість не створюється; 2 додана вартість створюється в обсязі, недостатньому для покриття витрат; 3 величини доданої вартості вистачає для формування прибутку, обсяг якого може бути достатнім або недостатнім у порівнянні з його нормативною величиною. Процес виходу підприємств із кризового становища розкладається на окремі етапи, подолання яких наближає акціонерне товариство до досягнення мети корпоративного управління, яка полягає у задоволенні інтересів усіх учасників. Новий підхід до інформаційно-аналітичного забезпечення процесу управління підприємствами корпоративного типу на базі аналізу запропонованого критерію дозволить ранжирувати акціонерні товариства з часткою держмайна за ступенем достатності створення доданої вартості, визначати їх рівень, оцінювати тенденції зміни якісного складу групи підприємств, що знаходяться в управлінні, та вибирати пріоритетні напрямки впливу на відповідні економічні чинники.
10. На основі запропонованих показників ефективності для умов корпоративного управління питомих витрат проміжного споживання та витратомісткості доданої вартості формується якісно новий тип інформаційно-аналітичного забезпечення управління підприємствами корпоративного типу, який визначає тенденції зміни рівня ефективності, фактори, що впливають на виявлені відхилення, та величину додаткової або утраченої доданої вартості. Аналіз показав, що подолання негативних тенденцій втрати доданої вартості на ВАТ з часткою держмайна галузі чорної металургії дозволить одержати додаткові кошти у розмірі 260 млн грн. на рік.
11. Запропонований підхід до розподілу фонду матеріального заохочення у відповідності до величини додаткової доданої вартості та застосування моделі забезпечення проектного розміру оплати праці не нижче прожиткового рівня може стати дієвим мотиваційним фактором, який сприятиме вирішенню таких життєво важливих і актуальних задач, як: зростання продуктивності праці, що дозволить збільшити рівень результативності та ефективності виробництва; підвищення соціальної і фінансової відповідальності власників перед працівниками; соціальна й економічна захищеність працівників підприємства.
12. Дивідендна політика є вагомим інструментом регулювання корпоративних відносин та визначає пропорції розподілу чистого прибутку акціонерного товариства між доходами власників та іншими учасниками, а також розподіл доходів власників на споживання і реінвестування. Суму нерозподіленого прибутку, що реінвестується, доцільно обчислювати на основі порівняльного загального та поелементного аналізу фактично створеної та нормативної величини доданої вартості, а кошти, які можуть бути спрямовані на формування дивідендів, визначаються як перевищення загальної суми фактично створеної доданої вартості над її нормативною величиною.
13. Можливість підприємства сплачувати дивіденди оцінює запропонований показник дивідендного потенціалу акціонерного товариства, який визначає здатність підприємства використовувати фінансові та трудові ресурси для створення доданої вартості у розмірі, необхідному для задоволення інтересів усіх учасників корпоративного управління. Інтегральний показник дивідендного потенціалу акціонерного товариства враховує чинники, які характеризують результативність та ефективність діяльності підприємства корпоративного типу, а також тенденції їх зміни.
14. Практична цінність результатів досліджень полягає в тому, що розроблені теоретичні положення та методичні підходи до оцінки та аналізу результативності діяльності підприємств корпоративного типу можуть бути застосовані як на мікроекономічному рівні у менеджменті акціонерних товариств, так і при формуванні політики державного регулювання економіки акціонерних товариств, в статутних фондах яких присутня державна частка, а саме при розробці концепції управління державними корпоративними правами на основі створення системи управління підприємствами корпоративного типу з боку держави як одного з найвпливовіших учасників цього процесу, здатного об’єднати адміністративні та економічні важелі управління.