Ван Чжун Мето­дика підготовки іноземних студентів до ансамблевої роботи із шкільною молоддю

brief description

Ван Чжун, аспірант ДЗ «Південноукраїнський національ­ний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»: «Мето­дика підготовки іноземних студентів до ансамблевої роботи із шкільною молоддю» (13.00.02 - теорія та методика музич­ного навчання). Спецрада Д 26.053.08 у Національному педа­гогічному університеті імені М. П. Драгоманова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Державний заклад
«ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО»
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ВАН ЧЖУН
УДК: 378:37.091.212-054.6+78
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ
ДО АНСАМБЛЕВОЇ РОБОТИ ЗІ ШКІЛЬНОЮ МОЛОДДЮ
13.00.02 - теорія та методика музичного навчання
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Ван Чжун
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
Науковий керівник: Кьон Наталя Георгіївна,
кандидат педагогічних наук, доцент
Київ - 2017

ЗМІСТ
ВСТУП 16
1 РОЗДІЛ. ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ДО АНСАМБЛЕВОЇ РОБОТИ ЗІ ШКІЛЬНОЮ МОЛОДДЮ
1.1. Ретроспективний аналіз становлення традицій самодіяльного ансамблевого
музикування в китайському та українському суспільстві минулого і сучасності 24
1.2. Сутність поняття «ансамблева робота» і структура підготовки до неї
майбутніх учителів музики 43
Висновки до першого розділу 75
Список використаних джерел 77
2 РОЗДІЛ. МЕТОДИКО-ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СУТНОСТІ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ДО РОБОТИ ІЗ ШКІЛЬНИМИ МУЗИЧНИМИ АНСАМБЛЯМИ
2.1. Наукові підходи й методичні принципи підготовки студентів до ансамблевої
роботи зі шкільною молоддю 87
2.2. Обґрунтування педагогічних умов і методів підготовки іноземних студентів до
ансамблевої роботи зі шкільними музичними ансамблями 113
Висновки до другого розділу 135
Список використаних джерел 138
3 РОЗДІЛ. ДОСВІД ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО РОБОТИ З МУЗИЧНИМИ ШКІЛЬНИМИ АНСАМБЛЯМИ
3.1. Методика діагностики рівня підготовленості іноземних студентів до
ансамблевої роботи зі шкільною молоддю 148
3.2. Сутність формувального експерименту з підготовки студентів -іноземців до
роботи зі шкільними музичними ансамблями 171
3.3. Аналіз результатів експериментальної роботи з підготовки іноземних студентів
до ансамблевої роботи зі шкільною молоддю 202
Висновки до третього розділу 216
Список використаних джерел 219
ВИСНОВКИ 223
ДОДАТКИ 229

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації викладено результати теоретичного узагальнення та практичного вирішення важливої для сучасної музично-педагогічної освіти проблеми підготовки майбутніх вчителів музики до ансамблевої роботи зі шкільною молоддю. Результати дисертаційного дослідження засвідчили успішність вирішення поставлених завдань і дали підстави зробити наступні висновки.
Суттєва роль ансамблевого музикування в історико-культурній проекції зумовлена природною потребою соціуму до духовного спілкування в художній формі діяльності. Становлення розмаїття жанрів і різновидів колективного музикування відхудожнього менталітету, традицій і звичаїв кожного народу. В укрдзеркалює специфіку соціокультурного буття, особливості національно - аїнському народному ансамблевому мистецтві головне місце посідають багатоголосний гуртовий спів та малі вокальні, інструментальні й мішані ансамблі. Для китайського фольклорного мистецтва більш типовим є розмаїття інструментальних, ритмово- та темброво-багатоголосних ансамблів, вокальний сольний та ансамблево-унісонний спів і синкретичні форми виконавства: спів з танцями, спів з дублюванням мелодії на інструменті, спів як компонент музично - театралізованого дійства.
У сучасному суспільстві цінність включення учнів у колективні форми музикування зумовлена важливістю створення умов для духовного збагачення шкільної молоді, змістової організації вільного часу, розширення сфери їхньої соціальної активності та удосконалення особистісно-цінних властивостей.
У дослідженні визначено сутність поняття «ансамблева робота», під якою розуміється особливий різновид позакласної діяльності вчителя музики, пов’язаний з організацією музично-творчого колективу школярів і його підготовкою до прилюдного виконавства. Підготовка студентів до ансамблевої роботи забезпечується оволодінням ефективними методами формувально- виконавського, соціально-виховного, художньо-творчого спрямування,
досягненням оптимальних результатів при мінімальній затраті часу й зусиль учасників музичного ансамблю. Обґрунтовано компонентну структуру підготовки іноземних студентів до ансамблевої роботі зі школярами в позакласній гуртковій роботі в єдності мотиваційно-спонукального, когнітивно-методичного, фахово- технологічного, інноваційно-менеджерського, художньо-комунікативного
складників.
Розроблено критеріально-діагностичний апарат визначення рівнів
підготовленості іноземних студентів до ансамблевої роботи із школярами, а саме:
- ціннісно-діяльнісний критерій (показники: усвідомлення соціокультурної значущості залучення школярів до активного музикування; усвідомлення значущості якісної й всебічної підготовки майбутнього фахівця до роботи з музичними ансамблями; активність у залученні учнів до ансамблевих форм музикування);
- фахово-пізнавальний критерій (показники: музична ерудованість; наявність
психолого-педагогічних і методичних знань щодо розвитку музичних здібностей шкільної молоді; наявність психолого-педагогічних і
методичних знань щодо специфіки роботи з шкільними музичними ансамблями);
- виконавсько-формувальний критерій (показники: володіння методикою розвитку музичних здібностей учасників музичного ансамблю; володіння методикою формування вокальних навичок; володіння методикою формування інструментальних навичок школярів);
- організаційно-діяльнісний критерій (показники: володіння навичками
організації творчого колективу; володіння сучасними інформаційно-
комунікативними способами, спрямованими на активізацію пізнавального і творчого досвіду учасників ансамблевого музикування; володіння навичками менеджменту культурно-просвітницької діяльності ансамблевого колективу);
- результативно-творчий критерій (показники: здатність інтерпретувати твір; вміння аранжувати мелодію, вміння самостійно розучувати й готувати з ансамблем твір до виконання).
Згідно означених критеріїв та показників сформованості досліджуваного феномена було визначено чотири рівні підготовленості студентів до роботи з музичними ансамблями: вищий, достатній, задовільний і незадовільний з наданням якісних та кількісних характеристик.
У дослідженні розроблено теоретичну модель підготовки студентів до ансамблевої роботи, обґрунтовано методику підготовки іноземних студентів до ансамблевої роботи зі шкільною молоддю, яка ґрунтувалася на наукових підходах (гуманістичний, соціокультурний, компаративний, синергетичний, технологічний, праксіологічний, рефлексивний, інноваційний).
У роботі обгрунтовано педагогічні принципи успішної підгоготовки студентів до роботи з музичними ансамблями:
- соціальної орієнтованості діяльності ансамблевих колективів; фахового універсалізму як бази для роботи з ансамблями різного типу й стильового спрямування;
-інтеграційної цілісності змісту підготовки студентів до роботи з музичними ансамблями; володіння неформально-творчим стилем педагогічного спілкування задля забезпечення демократично -творчого психологічного клімату занять;
-індивідуалізовано-розвивального педагогічного впливу на школярів, що беруть участь в діяльності ансамблю;
-безперервного творчого самовдосконалення;
-оптимальної репертуарної політики;
-двоєдиної спрямованості рефлексивно-фахової свідомості на процес власної підготовки до цієї діяльності та на власний досвід роботи з музичним ансамблем).
Визначнео педагогічні умови, за яких уможливлюється успішна реалізація зазначених наукових підходів і принципів у освітній процес, а саме:
- полімотиваційне стимулювання в студентів установки на оволодіння додатковим видом фахової діяльності - основами ансамблевої роботи зі шкільною молоддю;
- посилення інтегративно-координованого зв’язку змісту занять на фахових дисциплінах з метою формування узагальнених знань і вмінь, що складають підґрунтя компетентної ансамблевої роботи;
- систематичне включення студентів у різні форми ансамблево -виконавської і методико-практичної активності: академічно-виконавську, навчально- ігрову, студентсько-самодіяльну, організаційно-формувальну;
- застосування технологій, побудованих на методично обґрунтованих та актуальних для організації діяльності музичного ансамблю формах втілення сучасних ІКТ та ТЗН в навчальний процес).
Обгрунтовано комплекс взаємопов’язаних методів — мотиваційно- спонукальних, інноваційно-пізнавальних, виконавсько-формувальних, ігрових, рефлексивних, художньо-творчих, впровадження яких передбачало послідовність проведення педагогічної роботи згідно мотиваційно-організаційного, когнітивно- методичного, практико-орієнтованого та технологічно-менеджерського етапів.
Розроблену методику підготовки іноземних студентів до ансамблевої роботи зі шкільною молоддю успішно апробовано у перебігу чотирьох етапів формувального експерименту.
На мотиваційно-організаційному етапі у студентів формувалась позитивна установки на ансамблеву роботу зі школярами за допомогою методів бесіди, диспуту, переконання, ознайомлення з діяльністю молодіжних музичних ансамблів; здійснювалось оновлення методичного забезпечення з музично - теоретичних та виконавських дисциплін з метою посилення міжпредметних зв’язків та утворення в студентів інтегративних, узагальнених знань, навичок ансамблевого музикування і керівництва діяльністю творчих груп.
На когнітивно-методичному етапі збагачувались стильові, жанрово- інтонаційні, змістово-образні уявлення іноземних студентів щодо репертуару для аматорських музичних ансамблів; удосконалювались психолого-педагогічні та методичні знання і навички студентів з психології й методики розвитку музичних здібностей школярів, здійснювалось ознайомлення з різноманітними інструментами, доступними для освоєння учнями-аматорами, із загальними принципами формування й вдосконалення навичок гри на них; студенти розробляли презентації, в актуалізувались знання у галузі ансамблевого музикування та методики роботи зі шкільними ансамблями.
На практико-орієнтованому етапі застосовувались рольові ігри, творчі завдання, включення в музично-спонтанні виконавські діалоги; завдяки яким у студентів формувались навички організації музичних ансамблів та здійснення репетиційної роботи, вміння згуртовувати школярів у творчий колектив, створювати на заняттях сприятливий психологічний клімат, дотримуючись демократично-неформального стилю педагогічного спілкування, добирати, систематизувати, інтерпретувати та аранжувати репертуар. На технологічно- менеджерському етапі забезпечувалося залучення студентів до організації концертно-виконавської діяльності студентських та шкільних музичних ансамблів, розробка PR-проектів, популяризація творчості кращих ансамблів через застосування цифрових і аналогових технологій фіксації виконавської творчості та розміщення запису кращих виступів у соціальній мережі.
Аналіз отриманих результатів дозволив з’ясувати, що кількість студентів експериментальної групи з високим рівнем підготовленості до роботи з музичними ансамблями перевершила результати, отримані у КГ, на 14,7%; достатнього рівня сформованості дослідженого утворення в ЕГ досягло 45,8% студентів (у КГ - 21,9%); задовільного рівня підготовленості в ЕГ наприкінці експерименту належало 25,8% студентів, а в КГ - 43,1%; кількість студентів з незадовільним рівнем в ЕГ склала 4,4% та 25,8% у КГ. Отже, наведені дані підтверджують ефективність авторської методики та доцільність її впровадження у практику підготовки студентів до керівництва шкільними музичними ансамблями.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів вивчення означеної проблеми. Подальших наукових розвідок потребують питання, пов’язані з посиленням системності і цілісності процесу підготовки студентів до керівництва шкільними музичними ансамблями, формування навичок аранжування пісенних мелодій своєї країни та творів з національної скарбниці різних народів світу, вдосконалення засобів соціально-культурної підтримки ансамблево-виконавської активності школярів в умовах української та китайської музичної освіти.