ВАРІАТИВНІСТЬ ІНТОНАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ВИСЛОВЛЕННЯ-ПОДЯКИ У МОВЛЕННЄВІЙ КОМУНІКАЦІЇ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ)

brief description

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису
УДК 81’367. 2=111

ЧАРІКОВА ІРИНА ВАСИЛІВНА

ВАРІАТИВНІСТЬ ІНТОНАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ
ВИСЛОВЛЕННЯ-ПОДЯКИ У МОВЛЕННЄВІЙ КОМУНІКАЦІЇ
(експериментально-фонетичне дослідження
на матеріалі англійського діалогічного мовлення)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Дворжецька Маргарита Петрівна,
кандидат філологічних наук, професор

Чернівці 2007

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП .........................4

РОЗДІЛ 1.

СОЦІОКУЛЬТУРНА ТА КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНА МОТИВАЦІЯ ВИСЛОВЛЕННЯ-ПОДЯКИ В АНГЛІЙСЬКОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ...12

1.1. Лінгвістичні дослідження функціонування висловлення-подяки в англійському діалогічному мовленні ...........12

1.1.1. Місце висловлення-подяки в системі мовленнєвих актів .........14

1.1.2. Ілокутивна ціль та перлокутивний ефект висловлення-подяки...........................................................................................................17

1.2. Лексико-семантичне наповнення англійського висловлення-подяки...23

1.3. Модифікація прагматичного значення висловлення-подяки.29

1.4. Дискурсивні особливості мовленнєвого акту подяки ...........43

1.5. Роль інтонаційних засобів у соціокультурній варіативності просодичної організації висловлення-подяки .........61

Висновки до розділу 1 .......73

РОЗДІЛ 2.

ПРОГРАМА Й МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСОДИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИСЛОВЛЕННЯ-ПОДЯКИ В АНГЛІЙСЬКОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ.75

2.1. Програма експериментально-фонетичного дослідження ........76

2.2. Методика експериментального дослідження 76

2.2.1. Обробка корпусу експериментального матеріалу .............77

2.2.2. Аудитивний аналіз експериментального матеріалу ..............78

2.2.3. Акустичний аналіз експериментального матеріалу...80

2.3. Кількісний аналіз результатів фонетичного експерименту .............84

Висновки до розділу 2.............86

РОЗДІЛ 3.

ЛІНГВІСТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСОДИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИСЛОВЛЕННЯ-ПОДЯКИ В АНГЛІЙСЬКОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ .............87

3.1. Аналіз експериментального матеріалу аудиторами-інформантами...87

3.1.1. Інтонаційне оформлення англійського висловлення-подяки ...97

3.1.2. Інтонаційна організація соціально зумовлених, прагматичних й емоційних видів висловлення-подяки в офіційних і неофіційних ситуаціях.............................102

3.1.3. Особливості варіативності інтонаційної організації англійського висловлення-подяки..121

3.2. Акустичний аналіз експериментального матеріалу ...147

3.3. Інваріантні та варіантні ознаки просодичної моделі англійського висловлення-подяки......158

Висновки до розділу 3 ..........................170

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ........173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .176

ДОДАТКИ ..199

Додаток А. Список джерел, використаних під час підбору та обробки експериментального матеріалу ...........................................199

Додаток Б. Частотні показники просодичних підсистем тону, інтенсивності та тривалості, обчислені за результатами аудитивного аналізу...............203

Додаток В. Частотні показники просодичних підсистем тону, інтенсивності та тривалості, обчислені за результатами акустичного аналізу................233
Додаток Г. Приклади ілюстративних матеріалів електроакустичного дослідження експериментального корпусу.....247

ВСТУП

Одним із напрямків сучасних фонетичних досліджень є вивчення просодичної організації мовлення в когнітивній парадигмі, що передбачає антропоцентричний підхід до пізнання мовленнєвих явищ, виявлення закономірностей інтонаційного варіювання реального мовлення та визначення ролі просодичних засобів у процесі організації та координації інформаційного потоку [5; 16, 1518; 46; 49; 55; 56, 9094; 77; 87; 90, 79; 96, 530; 198; 211, 153165; 233, 195; 279]. Просодична модель висловлення тісно пов’язана з іншими рівнями організації мовлення і здатна зорієнтувати учасників комунікації на розуміння смислу висловленого, виступаючи ефективним джерелом та провідником інформації [19, 69; 25, 2628; 81; 175, 715; 115, 126; 181, 72; 217, 3347; 241, 231235; 261, 1921]. Причиною зниження виразності мовлення є саме порушення коректної організації просодії висловлення, що призводить до неадекватного тлумачення смислу та, як наслідок, різкого зниження ефективності повноцінного спілкування [31; 34; 75, 5; 124, 710; 145, 6796; 209, 1722; 261, 1024 ].
Важливим є вивчення закономірностей інтонаційного оформлення діалогічного мовлення в ситуаціях офіційного та неофіційного спілкування, оскільки відсутність результатів відповідних теоретичних та експериментально-фонетичних досліджень загальмовує широке впровадження у практику навчання культури інтонування конкретних висловлень. Активна глобалізація комунікативних процесів, яка передбачає численні міжнародні контакти, визначає особливу роль досліджень соціолінгвістичних аспектів просодичної організації мовленнєво-етикетних висловлень, котрі є контактовстановлюючими формами міжособистісного спілкування [35, 99; 92; 97, 96181; 117, 546549; 133, 5153; 161, 11; 163; 165, 144145; 182; 187, 160; 263, 24].
Висловлення-подяка належить до семи найуживаніших мовленнєво-етикетних прагматичних актів в англійському діалогічному мовленні [101; 137; 142, 57; 268], від коректної просодичної організації якого залежить успішність спілкування. Проте одним із нерозроблених питань комунікативної фонетики англійського мовлення є саме питання інтонаційної організації висловлення-подяки. Дотепер варіативність інтонаційної моделі зазначеного типу висловлень не була предметом спеціального дослідження. У попередніх дослідженнях подяка вивчалася в межах ширшої проблематики складника ефективності мовленнєвої комунікації [15; 35; 53; 65; 79; 91; 100; 102; 157; 160; 162; 197; 209; 211; 215; 216; 237; 277; 281 та ін.] і проблематики функціонування мовленнєво-етикетних одиниць як окремого класу висловлень [135]; у межах інтенсифікованих висловлень [1]; як узятий поза мовленнєвою варіативністю комунікативний акт [22].
Отже, висловлення-подяка досліджувалася з недостатнім ступенем соціолінгвістичної стратифікації, який дав би змогу розв’язати низку аспектів проблеми варіативності інтонаційних засобів реалізації висловлення-подяки. Тому актуальними та теоретично значущими є дані про характер і закономірності взаємодії просодичних підсистем у реалізації висловлень-подяк, різних за ступенем емоційності, прагматичною спрямованістю та актуалізованих мовцями із різним соціальним статусом в офіційних та неофіційних умовах спілкування. Актуальність вибраної теми зумовлена також загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд функціональних особливостей мовних одиниць та тенденцією до використання багатофакторної стратегії під час вивчення їх інтонаційної варіативності.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Семантичні, соціолінгвістичні та прагматичні особливості мовних одиниць”, затвердженої вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки (протокол №5 від 31 січня 1997 р.).
Метою дослідження є виявлення варіативності інтонаційної моделі англійського висловлення-подяки шляхом установлення основних просодичних засобів мовлення у процесі диференціації його функціонально-семантичних видів у різних ситуаціях спілкування.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що в процесі оволодіння мовою у свідомості кожного її носія закріплюються певні соціокультурні моделі просодичного оформлення висловлення-подяки, на основі яких у мовленні залежно від конкретних обставин комунікації мовець відтворює варіанти актуалізації зазначених висловлень.
Аналіз стану опрацювання проблеми показав, що для досягнення мети дослідження потрібно розв’язати такі завдання:
встановити парадигму соціокультурних контекстів уживання висловлення-подяки в англійському діалогічному мовленні;
з’ясувати та систематизувати типові щодо соціальних, емоційних і прагматичних ознак види висловлення-подяки;
визначити набір інваріантних супрасегментних ознак, котрі просодично маркують висловлення-подяку як окремий тип висловлення;
виявити диференційні просодичні ознаки в моделюванні й розмежуванні соціально зумовлених, емоційних і прагматичних видів англійського висловлення-подяки;
експериментально визначити роль взаємодії просодичних підсистем на акустичному рівні підсистем тону, інтенсивності та тривалості при варіативності інтонаційної організації висловлення-подяки в англійському діалогічному мовленні.
Об’єктом дослідження є багатофакторні реалізації висловлення-подяки в англійському діалогічному мовленні.
Предмет вивчення становлять структурні й функціональні ознаки просодичних підсистем, які спричинюють варіативність інтонаційної моделі англійського висловлення-подяки.
Матеріалом дослідження слугував експериментальний корпус діалогічних текстових фрагментів із лінгафонних курсів англійської мови та художніх творів сучасних англійських та американських авторів, у межах яких уживається висловлення-подяка. Внаслідок опрацювання близько 14560 сторінок літературних творів відібрано 890 єдностей діалогічного мовлення (суміжних пар), із яких для подальшого аудитивного та акустичного дослідження визначено 525 діалогічних єдностей, що в реалізації чотирьох дикторів становило 4156 фраз; піддано акустичному аналізу 977 фраз, які пройшли кількісну обробку.
Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційного дослідження використано такі методи: описовий для встановлення функціонально-семантичних ознак висловлення-подяки, які слугували основою класифікації цього висловлення; методики семантичного і прагматичного аналізу для визначення соціальних, емоційно-модальних і прагматичних чинників інтонаційної варіативності висловлення-подяки в англійському діалогічному мовленні, зіставлення просодичних параметрів англійського висловлення-подяки та їх функціонально-семантичних ознак для з’ясування їх взаємозв’язку і впливу останніх на інтонаційну варіативність висловлення-подяки. Фонетичний експеримент ґрунтувався на емпіричних загальнонаукових методах (спостереженні, порівнянні, вимірюванні) і спеціальних методах експериментально-фонетичного дослідження (звукозапису, аудитивного та акустичного аналізів, інтонографічному, комп’ютерно-осцилографічному, кількісному аналізу даних) для організації поетапного проведення об’єктивного аналізу інтонаційного оформлення англійського висловлення-подяки з метою визначення його інтонаційної варіативності.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено систематизацію і класифікацію функціонально-семантичних видів англійського висловлення-подяки; експериментально визначено парадигму моделей інтонаційного оформлення висловлення-подяки, які подано з урахуванням впливу соціальних, емоційно-модальних і прагматичних властивостей досліджуваного висловлення; з’ясовано інваріантну інтонаційну модель англійського висловлення-подяки та варіантні диференційні просодичні ознаки його функціонально-семантичних видів в офіційних та неофіційних умовах спілкування. Уперше на матеріалі англійського висловлення-подяки встановлено закономірності взаємодії різних просодичних підсистем і з’ясовано їх роль у диференціації соціально зумовлених, емоційних і прагматичних видів висловлень цього типу.
Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні парадигми основних структурних компонентів інтонаційної моделі висловлення-подяки в англійському діалогічному мовленні та специфіки їх варіювання залежно від зміни соціальних, емоційно-модальних і прагматичних чинників.
Отримані результати дослідження про механізм впливу функціональних якостей висловлення на просодичні засоби його реалізації у мовленні набувають особливої значущості в інтонології у дослідженні питань, пов’язаних із поліінформативністю інтонаційного контуру.
Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його основних положень і результатів у курсах теоретичної (розділи: Інтонація”, Стилістичне вживання інтонації”, Інтонація розмовного стилю”) та практичної (розділи Інтонація мовлення”, Фоностилістика”) фонетики під час навчання соціально-коректної просодичної структури мовленнєво-етикетних висловлень, висловлення-подяки зокрема, з метою оволодіння їх адекватними інтонаційними моделями. Фактичний матеріал і додатки до дисертації можуть слугувати основою для розробки практичних рекомендацій із фоностилістики сучасної англійської мови. Основні результати роботи є підґрунтям для науково-дослідницької діяльності студентів лінгвістичних факультетів вищих навчальних закладів.
Особистий внесок дисертанта полягає у встановленні парадигми соціокультурних контекстів уживання англійського висловлення-подяки, яка зумовлює його функціональну й інтонаційну варіативність; у визначенні та систематизації найтиповіших видів висловлення-подяки щодо соціальних, емоційних і прагматичних ознак; у з’ясуванні його інваріантних і варіантних просодичних характеристик у процесі мовленнєвої комунікації; у подальшому уточненні й розширенні знань про особливості впливу функціонально-семантичних чинників на інформативність інтонаційного контуру.
Основні положення, які виносяться на захист:
1. Комунікативна спрямованість англійського висловлення-подяки реалізується стратегією ввічливості, яка є результатом свідомого вибору мовцями лексико-семантичної структури.
2. Експліцитне висловлення-подяка чітко виражає ілокутивну силу за допомогою ключових перформативнмих дієслів, які передають психологічний стан мовця.
Імпліцитне висловлення-подяка, як мовленнєвий засіб непрямого вираження комунікативної інтенції, проявляється у формі подяки-прохання, подяки-підтвердження згоди, подяки-вибачення, подяки-відмови.
3. Співвіднесення функціонально-семантичних видів англійського висловлення-подяки з його інтонаційним оформленням корелює з певною варіативністю інтонаційних моделей англійського висловлення-подяки, при цьому достатнім є такий комплекс функціонально-семантичних ознак висловлення-подяки: ступінь емоційної насиченості висловлення, його прагматична спрямованість, ситуація спілкування, співівідношення соціальних статусів мовців.
4. Подяка, як окремий прагматичний тип висловлень, маркується такими інваріантними мелодійними, динамічними й темпоральними ознаками їх інтонаційної моделі: 1) середнім підвищеним тональним рівнем початку інтоногрупи та низьким рівнем її завершення; 2) ступінчастою та ковзною спадною шкалою; 3) середнім підвищеним або високим рівнем початку шкали та середнім підвищеним рівнем її закінчення; 4) середнім діапазоном шкали; 5) середнім спадним термінальним тоном; 6) переважанням вузького й малого позитивного тонального інтервалу на ділянці «передтакт такт»; 7) вузьким негативним тональним інтервалом на стику передтермінальної та термінальної частини; 8) локалізацією тонального максимуму й інтенсивності на наголошеному складі, що виділяє найбільш значуще в комунікативному плані слово; 9) помірним темпом та гучністю; 10) цезурами та перцептивними паузами; 11) простим ритмом, який визначається витриманою послідовністю однакової тривалості наголошених та ненаголошених складів.
5. Варіативність інтонаційних моделей висловлення-подяки визначає різноманітні просодичні ознаки функціонально-семантичних видів досліджуваного висловлення. Результатом інтонаційної варіативності є наявність певних моделей його просодичного оформлення, які використовуються мовцями.
Апробація роботи. Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснювалося на семи науково-практичних конференціях, трьох міжнародних: Соціальні, стилістичні та риторичні аспекти дослідження і викладання фонетики германських і романських мов” (Київ, 2001), „Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (Київ, 2006), „Лингвистические чтения памяти професора О. М. Соколова” (Сімферополь, 2006) та чотирьох міжвузівських: Дні науки в КНЛУ” (Київ, 20002003), науковій конференції професорсько-викладацького складу та студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 1999). Результати дослідження обговорювалися також на науковому семінарі Сучасні інформаційні технології експериментально-фонетичного дослідження мовлення” (Київ, КНЛУ, листопад, 2002 р.), а також на семінарах Літньої школи англійської фонетики (Лондон, серпень 2002 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у п’яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України (3, 86 др. арк.).
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг основного тексту дисертації 175 сторінок, загальний обсяг роботи 264.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, мету та завдання дослідження, визначено об’єкт і предмет, розкрито його наукову новизну, практичне й теоретичне значення, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, описано матеріал і методи дослідження.
У першому розділі викладено теоретичні передумови дослідження: з’ясовано лінгвістичні контексти функціонування висловлення-подяки, проаналізовано його лексико-семантичне наповнення, визначено найтиповіші соціально зумовлені, емоційні й прагматичні види досліджуваного висловлення, описано інтонаційну модель і фактори її варіативності.
Другий розділ Програма й методика експериментально-фонетичного дослідження просодичної організації висловлення-подяки в англійському діалогічному мовленні” включає опис програми та методики проведення експериментально-фонетичного дослідження і містить схему його послідовних етапів.
У третьому розділі Лінгвістична інтерпретація результатів дослідження просодичної організації висловлення-подяки в англійському діалогічному мовленні” описано результати експериментально-фонетичного дослідження варіативності інтонаційної моделі висловлення-подяки й наведено їх лінгвістичну інтерпретацію.
У загальних висновках сформульовано основні положення проведеного дисертаційного дослідження й окреслено перспективи розробки зазначеної проблеми.
Список використаних джерел складає 281 найменування наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів.
У додатках наведено джерела, використані під час підбору та обробки експериментального матеріалу, узагальнені таблиці результатів аудитивного та акустичного аналізів експериментального корпусу англійського висловлення-подяки, а також приклади ілюстративних матеріалів електроакустичного дослідження експериментального корпусу.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Вивчення варіативності інтонаційної моделі висловлення-подяки на засадах сучасної функціональної парадигми полягає, по-перше, у з’ясуванні особливостей уживання інтонаційних засобів для оформлення різних функціональних і семантичних видів подяки і, по-друге, у встановленні співвідношення певних інтонаційних моделей із різними позамовними факторами.
Висловлення-подяка є одним із найуживаніших прагматичних актів міжособистісного спілкування, від коректної просодичної актуалізації якого залежить успішність комунікації. Висловлення-подяка виступає у мовленні як мовленнєво-етикетний акт-експресив, котрий віддзеркалює стратегію позитивної, і рідше негативної ввічливості й застосовується мовцем для відновлення приниженої гідності слухача й максималізації компенсації за здійснену послугу, висловлений комплімент тощо, забезпечуючи підтримання спілкування в позитивній тональності.
Складники етико-психологічного змісту висловлення-подяки є регуляторами функціонування цих висловлень у комунікативному процесі, при цьому почуття вдячності виступає як емоційно-модальна домінанта актуалізації подяки, а принцип ввічливості як домінанта соціально-культурологічна.
У реальному процесі комунікації висловлення-подяка функціонуює у межах діалогічної єдності, що є елементарним фунціонально-однозначним комунікативним співположенням стимулюючої та реагуючої реплік. Досліджуване висловлення функціонує як репліка-реакція (в межах суміжної пари: вербальний / невербальний стимул > подяка) та як репліка-стимул (в межах суміжної пари: подяка > оцінна реакція-відповідь). ВП у ролі репліки-стимулу є результатом дії внутрішніх мотиваторів вдячної людини.
Контекстуальні риси соціокультурних ситуацій, у яких виникає висловлення-подяка, спричиняють їхню варіативність за прагматичними, емоційними й соціальними чинниками, яка, у свою чергу, зумовлює варіативність інтонаційну.
Ілокутивний намір висловлення-подяки реалізується певною кількістю мовленнєвих стратегій, які є низкою свідомо обраних мовцями певних груп лексико-семантичних структур при реалізації свого комунікативного наміру.
Експліцитні мовленнєві стратегії подяки виражають вдячність мовця за допомогою трьох типових для англійської мови структур: висловлення-подяки, бажання висловити вдячність, визнання значення здійсненої послуги тощо. Імпліцитні мовленнєві стратегії подяки є більш варіативними як за прагматичною, так і за лексичною структурою і включають: пояснення причин, із приводу яких висловлюється подяка; визнання ступеня важливості здійсненого (ця мовленнєва стратегія відбита у таких семантичних моделях, як експліцитне визнання великої міри / ваги користі отриманої мовцем від слухача, запевнення слухача в щирості своїх почуттів); бажання компенсувати або відшкодувати зусилля слухача.
Варіативність інтонаційної організації висловлення-подяки зумовлена як суто мовними чинниками (організацією засобів граматики і лексики), так і їхніми соціальними, прагматичними, емоційними характеристиками. Функціональний підхід до експериментального вивчення варіативності інтонаційної моделі висловлення-подяки визначив потребу врахування таких, значущих із погляду поставленої у праці мети, позамовних факторів: прагматичної спрямованості висловлювань, емоційної насиченості, характеру ситуації спілкування та відношення соціального статусу мовця до соціального статусу слухача.
У результаті проведеного теоретичного дослідження обґрунтовано й експериментально зафіксовано інваріантні ознаки висловлення-подяки, сукупність яких утворює просодію висловлення як одиницю інтонаційного рівня, а також диференційні варіативні просодичні ознаки, котрі розрізняють види висловлень-подяк за дослідженими функціонально-семантичними чинниками.
Аудитивний аналіз виявив такі інваріантні просодичні ознаки інтонаційних параметрів висловлення-подяки: середній підвищений тональний рівень початку інтоногрупи та низький рівень її завершення; ступінчаста та ковзна спадна шкала; середній підвищений або високий рівень початку шкали та середній підвищений рівень її закінчення; середній діапазон шкали; середній спадний термінальний тон; переважання вузького й малого позитивного інтервалу на ділянці «передтакт такт»; вузький негативний інтервал на стику передтермінальної та термінальної частини; помірний темп та гучність; цезури та перцептивні паузи; простий ритм. Акустичний аналіз інтонаційних особливостей висловлення-подяки підтвердив надійність результатів аудитивного аналізу та дав змогу виявити варіативні ознаки просодичної організації досліджуваного висловлення. До них належать: локалізація тонального максимуму (при диференціації прагматичної спрямованості висловлення-подяки і соціального статусу мовця); тональний діапазон інтоногрупи (при диференціації соціального статусу мовця й емоційної насиченості висловлення); локалізація максимуму інтенсивності (диференціація за соціальним статусом мовця).
Теоретичні передумови, обґрунтовані в праці, і встановлені під час експериментально-фонетичного дослідження особливості варіативності інтонаційної моделі висловлення-подяки можуть бути використані як основа для подальшої наукової розробки розглянутої проблеми та для поглиблення експериментального дослідження її актуальних аспектів. Крім того, лінгвістична інтерпретація результатів дослідження дає підставу вважати їх надійними й необхідними в навчанні коректної просодичної організації висловлень мовленнєвого етикету.
Перспективний напрямок подальших досліджень вбачається в комплексному вивченні впливу психо-, соціо- та прагмакомунікативних змінних на тембральному забарвленні, що є досить надійним показником модального й консnитуативного оточення висловлень. Не позбавленими теоретичного і практичного інтересу могли б стати зіставлення даних зазначеного просодичного параметра, отриманих на перцептивному й акустичному рівнях, що уможливило б виокремлення релевантних спектральних показників при диференціації слухачем розмаїття відношень та інтенцій мовця.

Список використаних джерел
1. Алексієвець О. М. Просодичні засоби інтенсифікації висловлень сучасного англійського мовлення: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1999.268 с.
2. Аллен Дж. Ф., Перро Р. Выявление коммуникативного намерения, содержащегося в высказывании: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1986. Вып. 17. Теория речевых актов.С. 322362.
3. Андрієвська Е. М. Інтонаційне вираження категорії згоди / незгоди у французському діалогічному мовленні: Дис. канд. філол. наук: 10.02.05. К., 2001.190 с.
4. Анисимова Е. Е. Коммуникативно-прагматические нормы // Філол. науки. 1988. №6. С. 6469.
5. Анощенкова А. М. Интонационные характеристики спонтанной речи и чтения диалогического текста (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10. 02. 04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. М., 1977. 21 с.
6. Анощенкова А. М. Взаимодействие вербальных (просодических) и невербальных средств контакта в речевом процессе // Проблемы супрасегментной фонетики: Сб. науч. тр. М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза, 1985. Вып. 248. С. 106114.
7. Антипова А. М. Ритмическая система английской речи. М.: Высш. шк., 1984. 119 с.
8. Антипова А. М. Система английской речевой интонации. М.: Высш. шк., 1979. 132 с.
9. Артемов В. А. Метод структурно-функционального изучения речевой интонации. М.: МГПИИЯ, 1974. 160 с.
10.Арутюнова Н. Д. Предложение и его смисл: Логико-семантические проблемы. М.: Наука, 1976. 383 с.
11.Арутюнова Н. Д. Фактор адресата // Изв. АН СССР. Сер. Лит. и яз. 1981. Т. 40. № 4. С. 356-364.
12.Арутюнова Н. Д., Падучева Е. В. Истоки. Проблемы и категории прагматики // Новое в зарубежной лингвистике.М.:Прогресс,1985.Вып.16. Лингв. прагматика. С. 342.
13.Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 338 с.
14.Багмут А. П., Борисюк І. В., Олійник Г. П. Інтонація як засіб мовної комунікації. К.: Наук. думка, 1980. 243 с.
15.Бажин Е. Ф., Галунов В. И. Анализ просодических характеристик речи при различных эмоциональных состояниях говорящего // Тез. докл. всесоюз. науч. Конф. Анализ и синтез как взаимообусловленные методы экспериментально-фонетических исследований”. Минск: Минск. гос. пед. ин-т иностр. яз., 1972. С. 1112.
16.Барышникова К. К. Об экспериментально-фонетических исследованиях просодических характеристик речи // Тез. докл. всесоюз. науч. конф. Анализ и синтез как взаимообусловленные методы экспериментально-фонетических исследований”. Минск: Минск. гос. пед. ин-т иностр. яз., 1972. С. 1518.
17.Башкина Б. М., Бухтилов Л. Д. Физические параметры просодии речи и их измерение: Учеб. пособ. по курсу экспериментальной фонетики для студ. V курса яз. вуза, аспирантов и соискателей. Минск: Минск. гос. пед. ин-т иностр. яз., 1977. 61 с.
18.Безяева М. Г. Коммуникативный блок как одна из единиц изучения диалога // Вест. Моск. ун-та. Сер. 9. Філол. М.: МГУ. 2000. №5. С. 2759.
19.Безенова Н. А., Лузина Л. Г. Вступительная статья // Проблемы эффективности речевой коммуникации / Ред. Ф. М. Березин. М.: ИНИОН АН СССР. 1989. С. 512.
20.Беличенко Л. Г. Роль и место просодии в системе средств речевого воздействия (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИ им. Ленина. М., 1990. 16 с.
21.Белл Т. Р. Социолингвистика. Цели, методы, проблемы. М.: Международные отношения, 1980. 318 с.
22.Белодед О. Р. Структурно-семантические и коммуникативно-прагматические особенности высказываний благодарности: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко. 1990. 38 с.
23.Блохина Л. П. О значениях, выражаемых интонацией, и интонационных дифференциальных признак // Вопр. фоностилистики романских и германских языков: Сб. науч. тр. М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза, 1977. Вып. 108. С. 4053.
24.Блохина Л. П. Просодические характеристики речи и методы их анализа. М.: МГПИИЯ, 1980. 75 с.
25.Блохина Л. П., Кирей Л. Л. Роль интонационных средств в организации успешности диалогического общения // Вопр. фонетической организации устных текстов: Сб. науч. тр. М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза, 1989. Вып. 344. С. 2634.
26.Блохина Л. П., Потапова Р. К. Методика анализа просодических характеристик речи: Метод. пособ. М.: Наука, 1977. 84 с.
27.Богданов В. В. Перформативное предложение и его парадигмы // Прагматические и семантические аспекты синтаксиса. Калинин, 1985. С. 1828.
28.Богомил Н. Н. Речевые акты и культура речевого общения // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення міжособової та міжкультурної комунікації: Міжвуз. зб. наук. пр. Х.: Константа, 1996. С. 2021.
29.Бондалетов В. Д. Социальная лингвистика. М.: Просвещение, 1987. 159 с.
30.Бондарко Л. В., Вербицкая Л. А., Гордина М. В. Основы общей фонетики. СПб.: Изд-во Санкт-Петербург. ун-та, 1991. 152 с.
31.Борисюк І. В. Форми і функції інтонації українського спонтанного мовлення. К.: Наук. думка. 123 с.
32.Боцманова Н., Тимченко Э. Просодия извинения (экпериментально-фонетическое исследование) // Фонетика и психология речи: Сб. науч. тр. Иваново: Іванов. гос. ун-т, 1980. С. 1221.
33.Брызгунова Е. А. Интонация // Русская грамматика: В 2-х т. / Гл. ред. Н. Ю. Шведова. М.: Наука, 1980. Т. 1. С. 96122.
34.Бубнова Г. И. Коммуникативная функция интонации в диалоге: Дис ... канд. филол. наук: 10. 02. 04. М., 1980. 371 с.
35.Бузаров В. В. Формулы речевого этикета в английской диалогической речи (Социолингвистический аспект) // Социальная и стилистическая вариативность английского языка: Межвуз. сб. науч. тр. Пятигорск: Пятигорск. гос. пед. ин-т иностр. яз., 1988. С. 98107.
36.Булыгина Т. В. О границах и содержании прагматики // Изв. АН СССР. Сер. Лит. и яз. 1981. Т.40. № 4. С. 333342.
37.Вакуленко М. О. Аналіз та синтез звукових спектрів людського мовлення // Пульсар. 1999. № 67. С. 2023.
38.Валігура О. Р., Козуб Л.С. Соціолінгвістична специфіка дослідження текстів масової комунікації // Вісн. КНЛУ. Сер.: Філол. Т. 8. № 1. 2005. С. 1013.
39.Вариантность // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. 2-е изд., допол. М.: Большая Рос. Энцикл., 2002. С. 8081.
40.Васильев В. А. Анализ движения частоты основного тона в интонационной группе-синтагме // Тез. докл. всесоюз. науч. конф. Анализ и синтез как взаимообусловленные методы экспериментально-фонетических исследований”. Минск: Минск. гос. пед. ин-т иностр. яз., 1972. С. 5357.
41.Васильев В. А. Учебное пособие по организации и анализу итогов экспериментального исследования по фонетике английского языка. М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза, 1976. 74 с.
42.Васильев Л. М. К вопросу об экспрессивности и экспрессивных средствах // Славянский філол. сб. 1962. Вып. 9а. С. 107118.
43.Вежбицка А. Речевые акты: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16. Лингв. прагматика. С. 251275.
44.Веренинова Ж. Б. К вопросу о номенклатуре нисходящих тонов в английском языке // Просодическая структура: Сб. науч. тр. М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза, 1984. Вып. 230. С. 3040.
45.Веренинова Ж. Б. К проблеме компонентов интонации // Філол. науки. 1997.№2. С. 8389.
46.Виноградова О. В. Вариативность просодии устных презентаций (На материале английской деловой речи) // Фонетическая вариантность: билингвизм и диглоссия: Сб. науч. тр. Иваново: Іванов. гос. ун-т, 2000. С. 5766.
47.Гак В. Г. Высказывание // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. Энцикл., 1990. С. 90.
48.Галочкина И. Е. О соотношении понятий эмоционально-модальной и коммуникативной функций интонации // Фонология и интонация: Сб. науч. тр. М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза, 1983. Вып. 216. С. 130152.
49. Галочкина И. Е. Роль интонации в формировании прагматических типов высказываний (на материале английского языка): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. М., 1985. 22 с.
50.Гетьман З. О. Поняття інтеракції” в текстолінгвістиці // Наук. вісн. каф. ЮНЕСКО Київ. держ. лінгв. ун-ту. Сер.: Філологія. Педагогіка. Психологія. Вип. 3 (A). К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. С. 325329.
51.Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации. М.: Наука, 1980. 104 с.
52.Давыдов М. В., Яковлева Е. В. К вопросу о множественности просодических интерпретаций художественного текста // Folia Anglistica. 1997.№1. С. 4263.
53.Дашкова С. С. Устная речь как источник информации о человеке: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Ленинградский гос. ун-т им. А.А.Жданова. Л., 1982. 14 с.
54.Дворжецька М. П. Експериментально-фонетичні дослідження і практика викладання іноземних мов: завдання і перспективи // Загальна та експериментальна фонетика: Зб. наук. пр. і матеріалів. К.: Соборна Україна, 2001. С. 168169.
55.Дворжецкая М. П. Нормативность интонационных выразительных средств в дидактической коммуникативной сфере // Тез. докл. межвуз. науч. конф. Нормы человеческого общения”. Горький: ГГПИИЯ, 1990. С. 186188.
56.Дворжецкая М. П. Просодическая актуализация ключевого слова в информационной структуре звучащего текста // Вест. Киев. ун-та. Сер. Романо-германская філол.”. К.: КГПИИЯ. 1988. Вып. 22. С. 9094.
57.Денисенко С. Н. Українська лінгвістична германістика: нові евристичні парадигми (дослідження і проблеми) // Наук. вісн. каф. ЮНЕСКО Київ. держ. лінгв. ун-ту. Сер.: Філологія. Педагогіка. Психологія. Вип. 3 (A). К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. С. 169172.
58.Диненберг Ф. Г. Коммуникативная триада как базовая составляющая структуры диалога // Диалоговое взаимодействие и представление знаний: Сб. науч. тр. АН СССР, Сибир. отд. Новосибирск: ВЦ СО АН СССР, 1985. С. 101109.
59.Додонов Б. И. В мире эмоций. К.: Политиздат Украины, 1987. 141 с.
60.Долинский Е. Ф. Обработка результатов измерений. М.: Изд-во стандартов, 1973. 191 с.
61.Дорда С. В. Прагматичні особливості висловлень, що передають каяття (на матеріалі англійської мови): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1996. 167 с.
62.Дресслер В. У. Против неоднозначности термина функция” в функциональных” грамматиках // Вопр. языкознания. 1990. № 2. С. 5764.
63.Дридзе Т. М. Язык информации и язык реципиента как факторы информативности: (Опыт использования психолингвистических методик в социологическом исследовании) // Речевое воздействие: Проблемы прикладной психолингвистики. М., 1972. с.3480.
64.Дубовский Ю. А. Анализ интонации устного текста и его составляющих. Минск: Выш. шк., 1978. 140 с.
65.Дубовский Ю. А. Социально-стилистический потенциал речевой просодии // Слово и предложение в структурно-семантическом и социально-стилистическом аспектах (на материале английского языка): Сб. науч. тр. Пятигорск: Пятигорск. пед. ин-т иностр. яз., 1989. С. 7882.
66.Дудник З. В. Науково-методична робота ЛЕФ: історія та сучасні завдання // Загальна та експериментальна фонетика. К.: Соборна Україна, 2001. С. 169174.
67.Жинкин Н. И. Речь как проводник информации. М.:Наука, 1982. 159 с.
68.Зиндер Л. Р. Общая фонетика: Учеб. пособ. М.: Высш. шк., 1979. 312 с.
69.Златоустова Л. В., Потапова Р. К., Трунин-Донской В. Н. Общая и прикладная фонетика. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 303 с.
70.Іванова С. В. Просодичні засоби реалізації семантики здивування в англійському діалогічному мовленні: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1997.186 с.
71.Изард К. Эмоции человека. М.: Изд-во МГУ, 1980. 439 с.
72.Интонация / Рук. автор. кол-ва: Ю. А.Жлуктенко, Л. Р.Зиндер. К.: Вища шк., 1978. 240 с.
73.Калита А. А. Експериментально-фонетичні дослідження: підходи, напрями, аспекти // Наук. вісн. каф. ЮНЕСКО Київ. держ. лінгв. ун-ту. Сер.: Філологія. Педагогіка. Психологія. Вип. 3 (A). К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. С. 1320.
74.Калита А. А. Интонация констатирующих высказываний в английской монологической и диалогической речи: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1984. 177 с.
75.Калита А. А. Фонетичні засоби актуалізації англійського емоційного висловлення: Моногр. К.: Вид. центр КДЛУ, 2001. 351 с.
76.Кантер Л. А. Системный анализ речевой интонации: Учеб. пособ. М.: Высш. шк., 1988. 128 с.
77.Кантер Л. А., Гуськова К. Г. Прагматика текста и проблема просодических универсалий // Прагматическая функция просодии: Межвуз. сб. науч. тр. М.: Моск. гос. пед. ин-т им. В. И. Ленина, 1987. С. 5265.
78.Каныгин Ю. М., Яковенко Ю. И. Введение в социальную когнитологию. К.: Наук. думка, 1992. 108 с.
79.Кереева С. Б. Влияние ситуативных факторов на речевую мелодику // Проблемы супрасегментной фонетики: Сб. науч. тр. М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза, 1985. Вып. 248. С. 149158.
80. Кереева С. Б. Тема, собеседник и интонация просодии // Коммуникативная функция текстовой просодии: Сб. науч. тр. Моск. гос. пед. ин-та иностр. яз. им. М. Тореза, 1986. Вып. 274. С. 1928.
81.Кереева С. Б. Социальная обусловленность интонационной вариативности речи (экспериментально-фонетическое исследование на материале английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. М., 1988. 23 с.
82.Киасашвили М. Вопросно-ответная система как сегмент речевого потока // План работы и тез. Республ. конф. молодых ученых-филологов, Батуми, 1113 марта 1982 г. Тбилиси: Изд-во Тбилис. ун-та, 1982. С. 6263.
83.Киселёва Л. А. Вопросы теории речевого воздействия. Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. 160 с.
84.Китайгородская Г. А. Интонация вопросно-ответного единства в современном французском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.05 / МГПИИЯ. М.,1969. 29 с.
85. Клименюк О., Калита А., Федорів Я. Методологія експериментально-фонетичних досліджень: теоретичні передумови, планування експерименту, представлення результатів // Наук. зап.” Тернопіл. держ. пед. ун-ту. 2001. № 2. С. 316.
86. Клочко Л. І. Висловлювання похвали в комунікативно-діяльнісній парадигмі спілкування (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. Х., 2003. 20 с.
87. Козуб Л. С. Соціолінгвістичні особливості просодичної організації тексту англійської комерційної телереклами (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Запоріз. нац. ун-т. Запоріжжя, 2005. 19 с.
88. Колшанский Г. В. Паралингвистика. М.: Наука, 1974. 81с.
89.Королёва Т. М. Интонация модальности в звучащей речи. К.; О.: Вища шк., 1989. 148 с.
90.Кочерган М. П. Стан і перспективи сучасного мовознавства // Вісн. Київ. нац. лінгв. ун-ту. Сер. Філол. 2003. Т. 6, № 1. С. 519.
91.Крюкова О. П. К вопросу о методике анализа фоностилистической вариативности интонации // Вопр. Фоностилистики: Сб. науч. тр. М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза, 1980. Вып. 152. С. 233248.
92.Крысин Л. П. Речевое общение и социальные роли говорящих // Социально-лингвистические исследования / Под. ред. Л. П. Крысина и Д. Н. Шмелёва. М.: Наука, 1976. С. 4252.
93.Кульчицкая Е. И. Внутренний судья. К.: Политиздат Украины, 1987. 104 с.
94.Кузенко Г. М. Засоби реалізації суб’єктно-емоціональної оцінки в мовленні // Вісн. ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2005. № 649. С. 168170.
95.Кушнерик В. І. Про дослідження психологічних та лінгвістичних основ фонетичного символізму у мовознавстві // Наук. вісн. Германська філол. Чернівці: Вид-во Чернів. ун-ту. № 27. С. 1418.
96.Лабов У. Единство социолингвистики // Социально-лингвистические исследования. М.: Наука, 1976. С. 530.
97.Лабов У. Исследования языка в социальном контексте // Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1975. Вып. 7. Социолингвистика. С. 96181.
98.Ланчуковська Н. В. Прагматичний аспект інтонації в реалізації іронії в англомовному художньому тексті (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. О., 2003. 19 с.
99. Левицкий А. Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского языка. К.: КГЛУ, 1998. 362 с.
100. Ленца Д. Л., Соловьёва Е. В. Фонетика в аспекте прагматики. Кишинёв: Штиинца, 1989. 96 с.
101. Леонова-Елисеева Л. А. Рекуррентные предложения в современном литературном диалоге: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Калинин. гос. пед. ин-т им. М. И. Калинина. Калинин, 1969. 16 с.
102. Леонтьев А. А. Высказывание как предмет лингвистики, психолингвистики и теории коммуникации // Синтаксис текста. М.: Наука, 1979. С. 1836.
103. Медведєва Л. М. Мовленнєвий акт і контекст // Мовознавство. 1988. №2. С. 3137.
104. Метлюк А. А. Взаимодействие просодических систем в речи билингва. Минск: Выш. шк., 1986. 112 с.
105. Методы экспериментально-фонетического исследования звучащей речи / М. П. Дворжецкая, Е. И. Стериополо, О. Р. Валигура и др. К.: КГПИИЯ, 1991. 76 с.
106. Миндрул О. С. Тембр 2 в функциональном освещении (на материале современного английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ. М., 1980. 23 с.
107. Мирончук Т. А. Семантичні та прагматичні особливості висловлень виправдання в сучасній англійській мові: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1998. 169 с.
108. Михайленко В. В. Системність мовних одиниць: методи діахронічнго дослідження // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Зб. наук. пр. Вип. 135. Германська філол. Чернівці: Рута, 2002. С. 311.
109. Морозова І. І. Комунікативні стратегії вічливості в стереотипній поведінці вікторіанської жінки: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. Х., 2004. 20 с.
110. Носенко И. А. Начала статистики для лингвистов. М.: Высш. шк., 1981. 157 с.
111. Носенко Э. Л. Эмоциональное состояние и речь. К.: Вища шк., 1981. 196 с.
112. Нушикян Э. А. Типология интонации эмоциональной речи. К.; О.: Вища шк., 1986. 159 с.
113. Овчинников В. И. Некоторые вопросы взаимодействия просодии высказываний и различных экстралингвистических условий в реализации текста // Проблемы и нормы вариативности в реализации высказывания: Межвуз. сб. науч. тр. Горький: ГГПИИЯ, 1990. С. 7987.
114. Одарчук Н. А. Семантика та прагматика висловлень відмови в англомовному художньому дискурсі: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2004. 250 с.
115. Орлов Г. А. Новейшие исследования английской литературно-разговорной речи //