Євенчук Оксана Георгіївна. Актуалізація концепту FAMILIE у сучасному німецькому публіцистичному дискурсі

brief description

Євенчук Оксана Георгіївна. Актуалізація концепту FAMILIE у сучасному німецькому публіцистичному дискурсі.- Дисертація канд. філол. наук: 10.02.04, Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці, 2015.- 246 с.

Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

ЄВЕНЧУК ОКСАНА ГЕОРГІЇВНА

УДК 811.112.2’42

АКТУАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ FAMILIE
У СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМУ
ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
10.02.04 – германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Осовська Ірина Миколаївна
доктор філологічних наук, доцент

Чернівці – 2015
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ …………...……………………………… 4
ВСТУП …………………………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТ FAMILIE ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНО-ДИСКУРСНОГО МОВОЗНАВСТВА …..…………………….
18
1.1 Феномен Familie у сучасному німецькомовному етнопросторі ….……… 18
1.2 Лінгвокогнітивні основи дослідження концепту FAMILIE ………...…….. 23
1.3 Дискурс-аналіз як парадигма у дослідженні мовних
та мовленнєвих явищ ………………………………………………………..
29
1.4 Публіцистичний дискурс як тло дослідження концепту FAMILIE ……… 34
Висновки до розділу 1 …………………………..………………………………. 37
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУ FAMILIE …………... 39
2.1 Основні етапи дослідження …………………………………….………....... 39
2.2 Методика дослідження концепту FAMILIE …….…………………………. 40
2.2.1 Концептуальний аналіз …………………………………………………… 41
2.2.2 Етимологічний аналіз ……………………………………………………... 43
2.2.3 Компонентний аналіз ……………………………………………………... 44
2.2.4 Дистрибутивний аналіз …………………………………………................ 46
2.2.5 Метафоричне моделювання концепту FAMILIE ………………………... 48
2.2.6 Лінгвоквантитативний аналіз …………………………………………….. 52
Висновки до розділу 2 ………….……………………………………………….. 56
РОЗДІЛ 3. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ
КОНЦЕПТУ FAMILIE …………………………………………………………...
58
3.1 Етимологія слова-імені концепту FAMILIE ………………………..……… 58
3.2 Компонентна структура значення лексеми Familie ………………………. 63
3.3 Семантичні пересуви у структурі лексеми Familie ……………………….. 67
3.4 Словотвірний потенціал лексеми Familie …………………………………. 71
3.5 Лексико-семантичне поле „FAMILIE” ……………………………………. 78
3.6 Лексико-тематичне поле „FAMILIE” ……………………………………… 88
3.7 Лексичні колокації домінанти Familie ………………………….…………. 101
3.8 Складові лексико-семантичного поля „FAMILIE”
в публіцистичному дискурсі ………………………………………………..
111
Висновки до розділ 3 …………...……………….………………………………. 116
РОЗДІЛ 4. МЕТАФОРИЧНА ПРОФІЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ FAMILIE У СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ…...........
118
4.1 Метафорична актуалізація концепту FAMILIE …………………………… 118
4.2 Типологія метафоричних моделей та їх фреймо-слотова структуризація.. 121
4.2.1 Антропоморфна модель „FAMILIE ≡ MENSCH” ………………………. 123
4.2.2 Натуроморфна модель „FAMILIE ≡ NATUR” …………………………… 128
4.2.3 Артефактна модель „FAMILIE ≡ GEGENSTAND” ……………................ 135
4.2.4 Соціальна модель „FAMILIE ≡ SOZIALE WELT” ……………………….. 144
4.2.5 Просторова модель „FAMILIE ≡ RAUM” ………………………………... 156
4.2.6 Модель сакральності „FAMILIE ≡ SAKRALE SPHÄRE” ………………... 162
4.2.7 Модель недосконалості „FAMILIE ≡ MANGELHAFTIGKEIT” …………... 164
4.3 Фактична частотність метафоричних (суб)моделей
у публіцистичному дискурсі …………………………………………….….
165
Висновки до розділу 4 …………….…………………….……………………..... 167
ВИСНОВКИ …………………………………….…………………....................... 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …..……………………………….. 175
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ …………………….………........ 211
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ……….……..…….. 216
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………... 222

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АП – антонімічна пара
ГГГ – гіперо-гіпонімічна група
КЛЗ – компонент лексичного значення
ККС – концептуальна картина світу
ЛЗ – лексичне значення
ЛСГ – лексико-семантична група
ЛСП – лексико-семантичне поле
ЛТГ – лексико-тематична група
ЛТпГ – лексико-тематична підгрупа
ЛТП – лексико-тематичне поле
м-(суб)модель – метафорична (суб)модель
МКС – мовна картина світу
ПД – публіцистичний дискурс
СГ – синонімічна група
СР – синонімічний ряд
гот. – готська мова
двн. – давньоверхньонімецька мова
дісл. – давньоісландська мова
лат. – латинська мова
нвн. – нижньоверхньонімецька мова
нім. – німецька мова
свн. – середньоверхньонімецька мова
Adj – Adjektiv (прикметник)
Pron – Pronomen (займенник)
Sub – Substantiv (іменник)
V – Verb (дієслово)
umg. – umgangssprachlich (розмовне)
logDice – логаритм Дайса
MI – mutual information (взаємна інформація)
& – кон’юнкція
≡ – метафорична тотожність
↔ – оксюморон
= – синонімія

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки активно розробляються проблеми мовної концептуалізації світу, досліджуються фрагменти наївної картини світу, а різні мовні явища розглядаються у тріаді „мова – людина – культура”. Вивчення мови як багатофукціонального феномена стимулює науковців до міждисциплінарної інтеграції. Консолідуючись, антропоцентрична та когнітивно-дискурсна наукові парадигми надають можливість розкрити особливості мовного втілення культурних явищ і феноменів та вивчити їхні відношення з комунікантом.
Посилена увага до моделювання концептуального простору спричинена зверненням мовознавців до мікролінгвістичних студій, що з позицій антропоцентризму дають змогу докладніше й адекватніше репрезентувати зміст досліджуваного об’єкту, адже наука про мову в XX столітті отримала статус „антропоцентричної” лінгвістики, в центрі уваги якої стоїть людина та її світ або так звана „людина, занурена у реальність”. Про роль, взаємодію та взаємовплив людини, мови і культури писало чимало науковців (Н. Д. Арутюнова [11–14], В. фон Гумбольдт [61], Ю. М. Караулов [106; 107], О. С. Кубрякова [131], В. М. Телія [233; 234] та ін.), засвідчуючи, що константи культури реалізовуються у мові, оскільки мовний матеріал є одним із достовірних засобів доступу до ментальних одиниць, важливим при дослідженні вмісту та структури концепту. Осмислення того, як за допомогою мови відбувається об’єктивізація та категоризація дійсності, входить у компетенцію когнітивної лінгвістики (М. М. Болдирєв [25], С. А. Жаботинська [91; 92], О. С. Кубрякова [128–130], А. П. Мартинюк [160; 360], М. М. Полюжин [190], З. Д. Попова [192–194], Й. А. Стернін [192–194]) та лінгвоконцептології (А. П. Бабушкін [15], С. Г. Воркачов [47–50], А. М. Приходько [197–199], Ю. С. Степанов [219–223]). Когнітивно-дискурсна парадигма підносить на передній план всебічне вивчення функціонування мовних одиниць у дискурсі мовної особистості – не абстрактної homo sapiens, а конкретної мовної особистості (Ю. М. Караулов [107]) з її національною специфікою.
Концепт FAMILIE / СІМ’Я, під яким у контексті дисертаційної роботи маємо на увазі ментальне утворення, внутрішній зміст якого в національній свідомості німецькомовного носія, залежно від певного історичного періоду, „наповнюється” системами образів, стереотипів, пріоритетів, володіє широким репертуаром різнорівневих засобів мовної об’єктивації. Сім’я виступає родовою характеристикою людини, яка стимулює її розвиток, а також, будучи невід’ємним компонентом духовної культури, при всій своїй універсальності, проявляє в різних мовах певну специфіку при вербалізації.
Концепт FAMILIE як інформативний комплекс неодноразово привертав увагу лінгвістів, реалізації лінгвокультурологічного та лінгвометодологічного аспектів концепту СІМ’Я ставали предметом наукового дослідження в російській і китайській мовах (У Сіньюй [240]); концепт СІМ’Я у жанрі родинних родоводів вивчений Н. М. Рухленко [204]; його структура у російській та в англійській мовах досліджувалася у дисертаційних роботах А. А. Бігарі [23], О. В. Добровольської [72], М. В. Матвєєвої [162], А. О. Павлової [181], А. С. Сказко [213], М. А. Терпак [235]. Засоби вираження концепту сім’я в українській мовній картині світу (на матеріалі художніх творів окремих представників українського літературного процесу кін. XVIII – І пол. ХІХ ст.) розглянуті В. Б. Яковлєвою [262]. Фрагмент концепту СІМ’Я як один із лексичних виражень єдиного концепту СІМ’Я-БУДИНОК-ВОГНИЩЕ представлений у дисертаційному дослідженні Н. М. Занєгіної [96] та ряді статей А. А. Мамедгасанової [156; 157]. Концепт СІМ’Я вивчався в лінгвокогнітивному і лінгвокультурному аспектах Ю. В. Желєзновою [93], його лексико-фразеологічна об’єктивація у російській і англійській мовах досліджена О. С. Трущинською [239], а концептуальний простір шлюбних оголошень – О. О. Шібановою [255]. Порівняльний аналіз реалізації концепту СІМ’Я представлений на матеріалі англійської, турецької і татарської мов (З. А. Біктагірова [22]), концептів ДІМ та РОДИНА – російської, англійської й французької мов (Т. В. Сорока [217]), здійснений порівняльний аналіз тематичного поля „сім’я” в якутській та російській мовних свідомостях (С. В. Пінігіна [188]) та визначена етнічна й мовна специфіка вербалізації концептів-аналогів FAMILY, Ընտանիք, СЕМЬЯ (М. К. Гулканян [60]). Концепт FAMILIE у німецькомовному дискурсі вивчався з метою реконструкції його структури на базі публіцистичного (Г. А. Гуняшова [62]) та побутового дискурсів (І. М. Осовська [180]). Однак недослідженість певних сегментів у структурі концепту (зокрема, відсутність моделі його лексико-семантичного поля, систематизації лексичних колокацій домінанти Familie, таксономії метафоричних моделей, через які здійснюється профілювання концепту FAMILIE), наявність суб’єктивних, кількісно необґрунтованих висновків, з одного боку, а також постійна модифікація та суспільні трансформації цього сегмента національної свідомості, відображені в мові, розвиток наукової думки, втіленої в нових теоріях і методиках концептуальних досліджень зумовлюють невичерпність тематики і перманентний дослідницький інтерес.
Невід’ємною частиною людського мислення та дієвим інструментом концептуалізації й категоризації світу є концептуальні метафори, дослідження яких у зв’язку з проблемами вербальної маніфестації концептів є одним з найбільш перспективних напрямів у сучасній когнітивній лінгвістиці. Цій проблематиці присвячені роботи Ю. Д. Апресяна [7–9], Н. Д. Арутюнової [12], А. П. Бабушкіна [15], А. М. Баранова [17–19], М. Джонсона [139; 308], С. А. Жаботинської [91; 92], Ю. М. Караулова [107], І. М. Кобозєвої [113], О. С. Кубрякової [131], Дж. Лакоффа [139; 140; 308; 309] та ін. Переваги когнітивної метафори полягають в тому, що вона дозволяє інтерпретувати будь-які „інтенціональні” [65] предмети (реальні й абстрактні, фіктивні та абсурдні), тобто все, що присутнє у нашій свідомості.
Дисертація виконана у площині взаємодії когнітивної семантики, лінгвокультурної концептології та прагматики із залученням семантико-когнітивного й лінгвокультурологічного підходів до комплексного вивчення концепту FAMILIE у системі німецької мови та у структурі сучасного німецькомовного публіцистичного дискурсу (далі – ПД). Акцент у дослідженні перенесено із загальномовного плану до конкретно-дискурсної реалізації.
Актуальність роботи визначається тим, що вона виконана у руслі когнітивно-дискурсної парадигми, яка сформувала наукові передумови для міждисциплінарного вивчення структур представлення знань – концептів, а саме необхідністю комплексного вивчення засобів вираження концепту FAMILIE як у системі німецької мови загалом, так і у структурі сучасного німецькомовного ПД зокрема. Порушені у дисертаційному дослідженні питання відображають пріоритетні напрями наукових досліджень сучасного мовознавства, де основна увага лінгвістів звернена до когнітивних аспектів семантики номінативних одиниць, актуалізованих у структурі дискурсу. Відсутність фундаментальних досліджень концепту FAMILIE з лінгвокогнітивного та функціонально-дискурсного ракурсів, що презентували б симбіоз його якісного та кількісного дослідження, обґрунтовує актуальність представленої дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в межах загальної наукової проблематики „Семантичні, синтагматичні та парадигматичні властивості різнорівневих одиниць в германських мовах” (номер державної реєстрації 0111U003620). Тему роботи затверджено на засіданні вченої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 9 від 25 жовтня 2012 року).
Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні особливостей вербальної актуалізації концепту FAMILIE в сучасному німецькому ПД.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- визначити теоретико-методологічні засади вивчення концепту FAMILIE;
- виявити особливості актуалізації понятійно-ціннісного сегмента досліджуваного концепту в сучасному німецькому ПД;
- здійснити інвентаризацію лексичних номінацій, що репрезентують концепт FAMILIE, окреслити лінійну модель його лексико-семантичного поля (далі – ЛСП) та виокремити ядерні й периферійні складові;
- проаналізувати лексичні колокації домінанти Familie у сучасному німецькому ПД, схарактеризувати їх функціонально-семантичні особливості;
- з’ясувати особливості вербалізації образно-ціннісного сегмента концепту FAMILIE через виокремлення і систематизацію метафоричних (суб)моделей (далі – м-(суб)модель), а також встановити їх частотний потенціал.
Об’єктом дослідження є концепт FAMILIE у сучасному німецькому ПД.
Предметом аналізу є засоби його об’єктивації в сучасному німецькому ПД.
Матеріалом дослідження слугують номінації концепту FAMILIE, відібрані з лексикографічних джерел (тлумачних (одномовних, двомовних), етимологічних, синонімічних, фразеологічних словників та лексикографічних реєстрів електронного формату, що дозволило у максимальному обсязі відтворити номінативний потенціал концепту FAMILIE) та отримані у результаті суцільної комп’ютерної вибірки з корпусу статей, опублікованих у 2007–2013 роках у німецьких газетах („Südwest Presse” (2010–2013 рр.), „Zeit Online” (2009–2011 рр.), „Welt Online”(2011–2013 рр.), „Manager Magazin” (2010–2013 рр.), „Süddeutsche Zeitung” (2010–2013 рр.), „Westdeutsche Zeitung” (2012 р.), „Neues Deutschland” (2011 р.), „Berliner Zeitung” (2011 р.), „Der Deutsche Familienverband Familie” (2010–2013 рр.), „Vielfalt Familie”(2011 р.)), журналах („Spiegel Online” (2008–2013 рр.), „Сlose-up!” (2007 р.)), брошурах та інформаційних бюлетенях („Grundlagenbroschüre” (2010–2013 рр.), „Zukunftsforum Familie Informationen” (2010–2013 рр.), „Sonder-Info”) Міністерства у справах сім’ї, літніх людей, жінок і молоді. Загальний обсяг емпіричного матеріалу становить 17813 контекстів (прямі номінації – 16877 та концептуальні метафори – 443).
При дослідженні колокацій лексеми Familie (загальним обсягом 12652 словосполучення) використовувався електронний корпус текстів німецькомовних газет DWDS-Wortprofil 3.0 – „Berliner Zeitung” (1994–2012 рр.), „BILD” (1997–2012 рр.), „Der Tagesspiegel” (1996–2012 рр.), „Die ZEIT” (1997–2012 рр.), „Potsdamer Neueste Nachrichten” (2003–2012 рр.), „Süddeutsche Zeitung” (1994–2012 рр.), „WELT” (1999–2012 рр.).
Оскільки увага сфокусована одночасно на культурі, мові та дискурсі, то це визначає необхідність залучення широкої теоретичної бази. Загальнонауковим теоретично-методологічним підґрунтям дисертаційної роботи є:
- антропоцентризм мови, тобто закладені у ній практичні, теоретичні й культурні знання, освоєні, осмислені та вербалізовані носіями мови (Н. Д. Арутюнова [13; 14], Е. Бенвеніст [21; 355], В. фон Гумбольдт [61], Ю. М. Караулов [107], О. С. Кубрякова [131] та ін.);
- лінгвокультурологія (С. Г. Воркачов [47–50], В. І. Карасик [102–105], М. О. Красавський [122], В. А. Маслова [161], Ю. С. Степанов [219–223] та ін.);
- когнітивістика (Н. Д. Арутюнова [13], А. П. Бабушкін [15], М. М. Болдирєв [25], А. Вежбицька [38], С. Г. Воркачов [47–50], В. З. Дем’янков [70], С. А. Жаботинська [91; 92], А. П. Мартинюк [160; 360], М. М. Полюжин [190], А. М. Приходько [197–199], З. Д. Попова, Й. А. Стернін [192–194] та ін.);
- когнітивна семантика (А. Вежбицька [39], М. Джонсон [308], С. А. Жаботинська [91; 92], Дж. Лакофф [308; 309], Р. Ленекер [310], Ч. Філлмор [244], Ж. Фоконьє [278; 279], Р. М. Фрумкіна [245] та ін.);
- теорія номінації (Н. Д. Арутюнова [14], В. Г. Гак [53; 54], О. С. Кубрякова [130; 359], Ю. С. Степанов [220; 221], В. М. Телія [233], А. А. Уфімцева [241; 242] та ін.);
- теорія дискурсу та диcкурс-аналіз (Н. Д. Арутюнова [11], Р. Водак [44; 45; 351], Т. А. ван Дейк [67; 68; 273], А. Е. Левицький [142; 143], І. С. Шевченко [251; 252] та ін.);
- теорія мовної картини світу й мовної свідомості (Ю. Д. Апресян [7–9], Ю. М. Караулов [107], Г. В. Колшанський [116], О. С. Кубрякова [131; 359] та ін.);
- теорії лексико-семантичного поля (Ю. М. Караулов [106; 107], А. А. Уфімцева [241; 242] та ін.);
- теорія фреймової семантики (М. Мінський [169], Ч. Філлмор [244] та ін.);
- теорія корпусної лінгвістики (Ш. Еверт [276], В. П. Захаров [97], Т. Фортенель [281], М. В. Хохлова [246; 247] та ін.);
- теорія концептуальної метафори та метафоричного моделювання (А. М. Баранов [17–19], М. Джонсон [138; 139; 308], С. А. Жаботинська [91; 92], З. Кьовечеш [306; 307], Дж. Лакофф [138–140; 308; 309], А. П. Чудінов [27; 29; 248], М. Шварц [338; 339] тощо).
Науковою методологією дисертаційного дослідження є інтегрований семантико-когнітивний підхід із залученням лінгвоквантитативних методів, необхідних для виявлення, накопичення та систематизації опису вербальних компонентів концепту FAMILIE у сучасному німецькому ПД.
Мета й завдання дисертації обумовили використання ряду загальнонаукових та лінгвістичних методів і прийомів. Концептуальний аналіз у межах конструктивного методу застосовано для визначення семантичних параметрів концепту FAMILIE та шляхів і способів його актуалізації. Методика реконструкції понятійно-ціннісного сегмента концепту FAMILIE включала порівняльно-історичний метод у вигляді етимологічного аналізу, що дозволив визначити первинну семантику імені досліджуваного концепту та його розвиток, і структурний метод у вигляді дефініційного й компонентного аналізів, залучених для виявлення закріплених у німецькомовному узусі номінативних одиниць на позначення концепту FAMILIE, та виокремлення мінімальних компонентів семантичної структури лексеми Familie, визначення її інтегральних і диференційних сем, а також лінгвостатистичний метод (розрахунок ваги кожного компонента лексичного значення W та середньої ваги компонента Wcp), який верифікавав отримані результати. Елементи дистрибутивного аналізу залучено для характеристики лексичних колокацій домінанти Familie. Метод польового моделювання уможливив систематизацію й організацію множини вербалізаторів концепту в лексико-семантичні групи (далі – ЛСГ), їх структурацію у вигляді польової моделі з ядром, приядерною зоною, ближньою й віддаленою периферією. Методика опису метафоричних моделей дозволила виокремити м-(суб)моделі та встановити діапазон концептуальних метафор задля окреслення образно-ціннісного сегмента концепту FAMILIE. За допомогою процедури кількісних підрахунків встановлено частотний потенціал м-(суб)моделей. Прийом суцільної вибірки залучено для відбору лексем на позначення концепту FAMILIE, а також прикладів його контекстуального використання у досліджуваному дискурсі.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняній лінгвістиці проведено комплексний аналіз вербального втілення концепту FAMILIE на базі сучасного німецького ПД із залученням лінгвостатистичних та кількісних методів. Уперше побудовано лінійну модель ЛСП „FAMILIE”, схарактеризовані й систематизовані у рамках лексико-синтаксичних шаблонів лексичні колокації домінанти Familie у сучасній німецькій мові, укладено таксономію, що включає 7 м-моделей (в тому числі 20 м-субмоделей), через які профілюється концепт FAMILIE та визначено їх частотний потенціал. Уточнено етимологічну еволюцію домінантної лексеми Familie, а також лексико-тематичне поле (далі – ЛТП) досліджуваного концепту у зв’язку із його аморфними межами.
Теоретичне значення дисертації. Комплексний підхід до вивчення шляхів і способів концептуалізації феномену сім’ї як важливого фрагмента німецької мовної картини світу (далі – МКС) уможливив виявлення та встановлення закономірностей структурування цілої низки знань, не зафіксованих у лексикографічних джерелах сучасної німецької мови. Результати проведеного дослідження є внеском у подальший розвиток когнітивно-дискурсної та антропоцентричної парадигм лінгвістичних досліджень, когнітивної лінгвістики (побудова когнітивних моделей), лінгвокультурології (виявлення етнокультурних особливостей у структурі концепту FAMILIE), когнітивної семантики (визначення лексико-семантичної сполучуваності домінанти), теорії дискурсу (вплив дискурсу на вибір мовних засобів реалізації концептів), квантитативної лінгвістики (отримання кількісних характеристик мовних явищ та верифікація якісних ознак концепту), корпусної лінгвістики (визначення колокатів лексеми Familie).
Отримані висновки представляють наукову цінність й для інших дисциплін, що торкаються проблем мови, мислення та культури і сім’ї зокрема. Результати дослідження можуть слугувати істотним доповненням алгоритму вивчення абстрактних концептів із залученням гносеологічного потенціалу когнітивної метафори. Аналіз й опис м-(суб)моделей дозволяють глибше зрозуміти специфіку концепту FAMILIE й одночасно сприяють більш повній інвентаризації фонду м-(суб)моделей, що функціонують у сучасному німецькому ПД.
Практичне значення одержаних результатів зумовлене можливістю використання його положень і висновків у навчальній діяльності для викладання нормативних курсів із лексикології (розділи „Семасіологія”, „Словотворення”), стилістики (розділи „Стилістична лексикологія”, „Стилістична семасіологія”), а також спецкурсів із актуальних проблем когнітивної лінгвістики, лінгвоконцептології, лінгвокультурології, теорії мовних картин світу й категоризації дійсності, теорії дискурсу, лінгвокраїнознавства Німеччини; у лексикографічній практиці – для укладання словників, довідників німецької мови. Висновки й положення дисертації можуть бути використані при написанні курсових, дипломних, магістерських і дисертаційних робіт. Результати роботи можуть сприяти міждисциплінарним і кроскультурним дослідженням.
На захист виносяться такі положення:
1. Концепт FAMILIE є одним із базових концептів німецької наївної картини світу, комплексним соціокультурно детермінованим когнітивним утворенням, яке репрезентує знання про сім’ю як соціальний інститут та малу соціальну групу. Семантика різнорівневих мовних засобів засвідчує, що концепт структурується як складна ядерно-периферійна конфігурація знань.
2. У межах німецькомовної картини світу фрагмент, що представляє концепт FAMILIE, вибудовується на основі польового принципу організації лексики у ЛСП, утворюючи цілісний, ієрархічно структурований номінативний простір одиниць на позначення сім’ї. Номінанти сім’ї об’єднуються на підставі спільного інваріантного компонента, що найбільш чітко актуалізується у сучасній німецькій мові через лексему Familie, яка виступає ім’ям ЛСП „FAMILIE”. Локалізація одиниць у межах номінативного простору досліджуваного концепту визначається місцем інгерентної семи у ядерно-периферійній структурі їх значення.
3. ЛСП „FAMILIE”, домінантою якого виступає лексема Familie, складає базу логічної структури понятійно-ціннісного сегмента концепту FAMILIE. Ядром ЛСП є ЛСГ1 LEBENSGEMEINSCHAFT та ЛСГ2 VERWANDTE, приядерну зону утворює ЛСГ3 SYSTEM, ближня периферія формується ЛСГ4 GRUPPE, а віддалена – ЛСГ5 HAUS, ЛСГ6 VOLK, ЛСГ7 FREUNDSCHAFT, ЛСГ8 KATEGORIE. Понятійно-ціннісний сегмент включає лексеми різних повнозначних частин мови, що структуровані у межах 5 лексико-тематичних груп (далі – ЛТГ) – „Альянс батьків та / чи дітей”, „Типи сімейних відносин”, „Риси сім’ї”, „Сукупність родичів”, „Соціально-суспільна єдність” ЛТП досліджуваного концепту.
4. Високостійкі лексичні колокації домінанти Familie систематизовані та схарактеризовані в рамках лексико-синтаксичних шаблонів: hat Genitivattribut, vergleichende Wortgruppe, ist Passivsubjekt von, Koordination, Prädikativ von, ist Genitivattribut von, Attribut, ist Akkusativobjekt von, ist Dativobjekt von, ist Objekt (Akkusativ / Dativ) von, ist vergleichende Nominalgruppe von, Präpositionalgruppe, ist Aktivsubjekt von, ist Subjekt von.
5. Образно-ціннісний сегмент референтного концепту FAMILIE формується проектуванням на нього множини корелятивних концептів, що виступають домінантами 7 м-моделей та 20 м-субмоделей. Високим частотним потенціалом при метафоричній профілізації концепту FAMILIE у сучасному німецькому ПД характеризуються такі корелятивні концепти як MENSCH, GEBÄUDE, RAUM і MECHANISMUS. Середнім частотним потенціалом володіють концепти SAKRALE SPHÄRE, FAUNA, FLORA, WIRTSCHAFT, KAMPF, SPORT / SPIEL, EINHEIT, REALIEN DES ALLTAGSLEBENS, TOTE NATUR. Низький мають KUNST, KRІMINALITÄT, ATMOSPHÄRE / KLIMA, ZEIT, ZUKUNFT, ARBEIT, SUBSTANZ, MANGELHAFTIGKEIT, GESELLSCHAFT, POLITIK.
Апробація результатів дисертації здійснена у формі доповідей та повідомлень на засіданнях кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2012–2014 рр.). Основні теоретичні положення та висновки роботи представлені на десятьох міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: V, VІ і VІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2011, 2012, 2013); Міжнародній науковій конференції „Стан та перспективи лінгвістики фахових мов та термінознавства в Україні” (Чернівці, 2011); VІ і VIІ Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми германської філології та прикладної лінгвістики” (Чернівці, 2012, 2013); І Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції „Лінгвокогнітивні та соціокультурні аспекти комунікації” (Острог, 2012); VІ Міжнародній науково-практичній конференції „Міжкультурна комунікація: мова – культура – особистість” (Острог, 2012); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції „Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития – 2013” (Іваново, РФ, 2013); ІІ Міжнародній молодіжній науковій конференції „Поколение будущего – 2013: взгляд молодых ученых” (Курськ, РФ, 2013).
Загальну концепцію та результати дослідження обговорено на засіданні кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 2 від 19 лютого 2014 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи висвітлено в 16 друкованих працях, 12 з яких опубліковано у фахових виданнях України (4,00 др. арк.), 1 – в електронному науковому виданні (0,19 др. арк.) та 3 – у закордонних виданнях (0,98 др. арк.). Загальний обсяг публікацій становить 5,17 др. арк.
Загальний обсяг роботи разом із бібліографією і додатками складає 245 сторінок, а обсяг її текстової частини – 174. Список використаної літератури містить 353 позиції, у тому числі 91 іноземною мовою. Список лексикографічних джерел налічує 58 найменувань, а список джерел ілюстративного матеріалу – 53. У тексті дисертації подано 4 рисунки, у додатках – 7 таблиць.
Структура дисертації. Робота складається з переліку умовних позначень, вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, висновків, списків використаної літератури, лексикографічних джерел та джерел ілюстративного матеріалу, а також додатків.
Перелік умовних позначень містить вжиті у науковій розвідці маловідомі позначення, термінологічні скорочення та символи.
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету й завдання, об’єкт і предмет, схарактеризовано фактичний матеріал і методи його аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, особистий внесок автора, сформульовано робочу гіпотезу та положення, що виносяться на захист, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі сформульовано основні теоретичні положення, на яких базується дисертаційна робота: розглянута проблема відображення дійсності у мовній семантиці на тлі співвідношення мови і мислення з позицій когнітивно-дискурсної парадигми, в аспекті концептуалізації, об’єктивування й інтерпретації ментального досвіду людини. Викладено сучасні розвідки щодо розуміння природи концепту FAMILIE у МКС, висвітлено основні питання, пов’язані з його структурною організацією, лінгвістичною маніфестацією і профілюванням.
У другому розділі наведено методику, що полягає у використанні якісних і кількісних методів дослідження концепту FAMILIE, які уможливлюють отримання об’єктивних статистично верифікованих даних про вербальний профіль концепту. Викладено методологічне підґрунтя розгляду досліджуваного концепту з позиції семантико-когнітивного підходу та лінгвоквантитативних прийомів аналізу корпусної вибірки. Описано етапи комплексного дослідження концепту FAMILIE.
Третій розділ присвячено дослідженню лексичної об’єктивації концепту FAMILIE, а саме його понятійно-ціннісного сегмента. Семна структура значення лексеми Familie виявлена за допомогою компонентного аналізу. Досліджено лексичні колокації домінанти Familie. Вербальну об’єктивацію концепту FAMILIE узагальнює побудова його лексико-семантичного та лексико-тематичного полів, розкрито їх функціональні особливості у структурі сучасного німецького ПД. Виявлено та описано семантичні пересуви у структурі лексичного значення домінанти Familie.
У четвертому розділі здійснено огляд сучасного стану вивчення метафори із врахуванням останніх досягнень вітчизняної та зарубіжної теорії концептуальної метафори, визначено статус концептуальної метафори в мові і концептуальній системі людини, виявлено її роль у процесі профілювання концепту FAMILIE. Продемонстровано диференційовані аспекти метафоричного моделювання феномену „сім’я”. Детально проаналізовано й описано найбільш продуктивні м-(суб)моделі, що заповнюють образно-ціннісний простір концепту FAMILIE у сучасному німецькому ПД. Проведено кількісний аналіз м-(суб)моделей, який дає чітку інформацію щодо частотного потенціалу їх вживання при профілізації досліджуваного концепту у німецькій публіцистиці.
У висновках наведено основні підсумки дисертаційної роботи та окреслено перспективні напрями подальших наукових досліджень концепту FAMILIE.
Список використаної літератури включає 353 наукові праці, а також 58 лексикографічних джерел. Список джерел ілюстративного матеріалу містить німецькомовні газети, журнали, брошури, розміщені на веб-сторінках мережі Інтернет, загальною кількістю 53 позиції.
Додатки містять 7 таблиць, де узагальнено результати аналізу мовного матеріалу та систематизовано корпус досліджуваних мовних одиниць. Усього у дисертаційній роботі 4 рисунки.

bibliography

ВИСНОВКИ

Сучасні лінгвістичні пошуки у руслі когнітивно-дискурсної парадигми з її антропоцентричною спрямованістю націлені на вивчення національно-мовного матеріалу з метою виявлення та моделювання представлених у людській свідомості різних знань про етнічно марковані концепти. Дослідження концепту FAMILIE було спрямоване на пояснення способів об’єктивації когнітивних структур у мовних формах, уточнюючи роль мови у відтворенні свідомості особистості в цілому та німецькомовного етносу зокрема.
Концепт FAMILIE як цілісний інформаційний квант локалізується у ККС та в різний спосіб виражається у німецькому публіцистичному дискурсі. Вербалізований засобами сучасної німецької мови, він є одним із базових концептів, що фіксує знання про сім’ю й репрезентує оцінний кодекс німецької лінгвокультури, та один із соціальних концептів, у вмісті якого віддзеркалюється суспільний аспект буття людини.
Комбінована методика дослідження, що включала як загальнонаукові (лінгвістичного спостереження й опису), так і суто мовознавчі методи (концептуального, етимологічного, компонентного, дистрибутивного, зіставного, лінгвоквантитативного аналізів, метафоричного моделювання), забезпечила представлення змісту і структури досліджуваного концепту із врахуванням діахронних та синхронних зрізів, багатоаспектний опис його мовних об’єктиваторів, встановлення специфіки їх текстового функціонування, презентуючи реалістичне відображення ментальної реальності концептуалізації та її мовного забезпечення.
Дослідження за вертикальним зрізом дозволило констатувати, що на початку семантичної еволюції концепту FAMILIE ядром було об’єднання живих істот, критерії якого різняться – це і робота, і господарство, і кровна / шлюбна, а нині духовна й суспільна спорідненість. Під впливом індустріалізації, урбанізації, зменшення значення релігійних об’єднань, покращення життєвого рівня і жіночої емансипації родинний простір переосмислювався, відповідно нівелювалися і по-новому номінувалися сімейні типи й цінності. На фоні функціонування традиційних у сучасному вербальному просторі ПД частотність демонструють номінації нових альтернативних форм (Patchworkfamilie, Puzzlefamilie, Fassadenfamilie тощо).
Аналіз словотвірного потенціалу лексеми Familie дав змогу встановити типи словотвору лексем із відповідним значенням у німецькій мові, серед яких найпродуктивнішим виявився морфологічний спосіб, що об’єднує словоскладання та абревіацію. Реалізується словотвірний потенціал домінанти лексемами різних частин мови (der Haushalt, die Sippschaft, das Paar, die Meinen; familial, familiär; sich familiarisieren, heiraten, hausen), складними словами (Verwandtschaftskreis, Familiengemeinschaft). Найбільш поширеними словотвірними моделями композитів є: Sub + Sub (-familie) (Teilfamilie, Hausgemeinschaft), абревіатура + Sub + Sub (Familie) (SOS-Kinderdorf-Familie), Adj + Sub (-familie) (Zivilehe, Kleinfamilie), Pron + Sub (-familie) (Primärfamilie / Erstfamilie, Sekundärfamilie / Zweitfamilie), Pron + Sub + Sub (Familie) (Zwei-Kern-Familie, Zwei-Mütter-Familie / Zwei-Väter-Familie). До основних шляхів виникнення складних іменникових неологізмів відносять словоскладання (зрощення і співположення (юкстапозицію)) та абревіацію. Значущим серед складних дериватів є процес злиття складових компонентів Groß-, Enkel-, Schwieger-, Ur- (Urur-), Halb-, Stief-, Adoptiv-, Wahl-, Pflege- (наприклад: Halbbruder, Stieffamilie, Adoptivmutter, Pflegeeltern тощо). До лексичних інновацій відносять і юкстапозити, на кшталт: Vater / Mutter-Kind-Beziehung, Ein / Zwei-Eltern-Familie. У словниковому складі німецької мови сформувалися та закріпилися пов’язані з концептом FAMILIE абревіатури здебільшого англомовного походження: WG (Wohngemeinschaft), LAT (Living apart together), LDR (Long-distance relationship), DINKS (die Double-income-no-kinds-Paare). Поширеними є складноскорочені слова (LAT-Beziehung, Homo-Ehe, SOS-Familie, SOS-Kinderdorfvater / -mutter, Multikulti-Paar).
Культурно-горизонтальний аналіз концепту на сучасному етапі розвитку засвідчив, що у межах німецької МКС фрагмент, представлений концептом FAMILIE, утворює цілісний, ієрархічно структурований номінативний простір одиниць на позначення сім’ї, що може бути реконструйований на основі польового принципу. Структурують понятійно-ціннісний сегмент концепту FAMILIE лексико-семантичне та лексико-тематичне поля, які, відбиваючи різні ділянки, визначають межі його смислового обсягу. Мовні засоби на позначення сім’ї об’єднуються на підставі спільного інваріантного значення, яке актуалізується в сучасній німецькій мові лексемою Familie, що виступає ім’ям ЛСП і є наявною у різних прошарках ядерно-периферійної структури значень усіх елементів ЛСП „FAMILIE”, причому її локалізація є однією з умов, що визначають місце одиниць у структурі поля.
Ієрархічна структура ЛСП „FAMILIE” демонструє злитість, неперервність цього семантичного простору й семантичної системи в цілому. Відповідно до статусу інтегральної семи у змісті одиниць проаналізованого лексико-семантичного угруповання структура поля має таке наповнення: ядро репрезентується ЛСГ1 LEBENSGEMEINSCHAFT та ЛСГ2 VERWANDTE; у приядерній зоні поля розташувалася ЛСГ3 SYSTEM, ближня периферія представлена ЛСГ4 GRUPPE, віддалена – ЛСГ5 HAUS, ЛСГ6 VOLK, ЛСГ7 FREUNDSCHAFT та ЛСГ8 KATEGORIE. До ядра входять ментальні репрезентації знання про сім’ю, а до периферії – інформація про всі сфери буття людини, які так чи інакше детермінують її функціонування або осмислюються крізь призму її існування. Досліджуване ЛСП характеризується багатством системних зв’язків: гіперо-гіпонімічних, синонімічних, антонімічних, наприклад, ГГГ1 Eltern [(СР13-Vater & СР14-Mutter) + (АП2-Vater & АП3-Mutter)] чи ГГГ2 Kinder [(СР15-Sohn & СР16-Tochter) + (АП4-Sohn & АП5-Tochter)].
Лексико-тематичне поле об’єднує і структурує елементи ЛСП за лексико-тематичними групами, віднесеними до однієї теми (поняття) на підставі загальної семи ‘Familie’. Тематичні лексичні угрупування складаються з п’яти ЛТГ: „Альянс батьків та / чи дітей”, „Типи сімейних відносин”, „Риси сім’ї”, „Сукупність родичів”, „Соціально-суспільна єдність”. Номінації І та ІV ЛТГ характеризуються стійкістю, оскільки вже тривалий час є незмінними у німецькій МКС. Вербалізатори ІІ, ІІІ та V ЛТГ відображають сучасні тенденції розвитку досліджуваного концепту. На основі аналізу ЛТП „FAMILIE” спостерігаємо тенденцію до переосмислення сприйняття сім’ї у сучасному німецькому суспільстві, а саме – відмову від класичної сімейної моделі.
Вербалізують концепт FAMILIE колокації домінантної лексеми (субстантивні – Freunde der Familie, Familie und Beruf, Ehe ohne Trauschein, ад’єктивні – traditionelle Familie, ganzes Haus, wilde Ehe, вербальні – eine Familie gründen / managen, die Ehe schließen, пропозиціональні – für eine Familie sorgen, in der Familie bleiben), утворення яких обумовлюється не тільки правилами граматики, синтаксису і лексикології, але й мовними традиціями, особливостями мислення носіїв німецької мови. Колокації є одним із основних і найбільш поширених способів вираження ідей, думок, концепцій, передають особливості національного світосприйняття й світорозуміння людини та змістовно впливають на формування колективної культурної ідентичності. Іменникам ЛСП „FAMILIE” притаманна надзвичайна семантична мобільність, оскільки вони активно поєднуються з іншими субстантивами чи ад’єктивами різної семантики, наслідком яких є семантичні пересуви у лексичному значенні. Дослідження лексико-семантичної сполучуваності засвідчило, що лексема Familie має високостійкі зв’язки із 150 іменниками, 101 дієсловом, 31 прикметником та 6 займенниками. Найчастотнішою є (право- чи лівобічна) субстантивна ({Sub ± [Sub (Familie)} ± Sub]) та вербальна ({V ± [Sub (Familie)} ± V]) моделі колокацій. Менш вживаною є ад’єктивна – Adj + Sub (Familie).
Концепт FAMILIE належить до лінгвокультурних етномаркованих концептів, що об’єктивується різними семантичними засобами, так і метафорично профілізується, оскільки вербалізація концептів абстрактного характеру реалізується, головним чином, за рахунок залучення концептуальної метафори. Образно-ціннісний компонент досліджуваного концепту структурований 23 корелятивними концептами, за якими відбувається концептуалізація сегментів периферійної зони ЛСП „FAMILIE” й які акумулюють та впорядковують інформацію соціокультурного характеру.
Зафіксовані метафори є елементами структурованих когнітивних утворень – фреймів / слотів, які, у свою чергу, на основі семантичної схожості, синтезуються у м-(суб)моделі. Для концепту FAMILIE характерна актуалізація 7 м-моделей (у тому числі 20 м-субмоделей), в основі яких лежать базові концепти людського мислення: ЛЮДИНА, ПРИРОДА (ФАУНА, ФЛОРА, МЕРТВА ПРИРОДА, АТМОСФЕРА / КЛІМАТ, СУБСТАНЦІЯ), АРТЕФАКТ (БУДІВЛЯ, МЕХАНІЗМ, РЕАЛІЇ ЩОДЕННОГО ЖИТТЯ), СОЦІАЛЬНІСТЬ (МИСТЕЦТВО, БОРОТЬБА, СПОРТ / ГРА, ЕКОНОМІКА, РОБОТА, СУСПІЛЬСТВО, ПОЛІТИКА, КРИМІНАЛЬНІСТЬ), ПРОСТІР (СФЕРА, ЄДНІСТЬ, ЧАС, МАЙБУТНЄ), САКРАЛЬНІСТЬ, НЕДОСКОНАЛІСТЬ.
Дослідження м-(суб)моделей як певних семантичних кореляцій дає змогу з’ясувати загальні тенденції осмислення сім’ї: її уподібнення людині (Keimzelle unserer Gesellschaft, das wichtige Rückgrat, mein Fleisch und Blut); рослині (Familienstämme, familiäre Wurzeln, Spross einer Familie); тварині (schwarzes Schaf der Familie, Rabeneltern, Kuckuckskind); артефактним об’єктам (Haus, Schule, Fundament, Säule, Akku, Bremse, Kompass, Tisch, Wiege, Fäden); природним явищам (Wasser, Feuer, Sonne); людській діяльності (мистецькій – Blockflötenquintett, die erste Geige; мілітаристській – richtige Familie: die Krieger, Opfer-Familie; спортивно-ігровій – ein fast unmöglicher Spagat, ein gut eingespieltes Team; економічній – Familienholding, Emissionsträger (Kinder); професійній – der größte und günstigste Pflegedienst Deutschlands, Pädagogenblut; суспільній – Institution, Staat; політичній – ein Schreckensregime in seiner Familie, Partei sei ein „Stück Familie”; кримінальній – Familienbande, Mafia-Clan); вмістилищу (Kreis, Mikrokosmos, Privatsphäre, der erste Ort, Sklaverei, Hölle); цінностям (mein Leben, Fest der Ruhe und Emotionen, Zukunft, Seelenverwandte, die letzte Beziehung, heilige Institution, kollektives Gut); почуттям (Glück, gelebte Solidarität). Дане профілювання підтверджує прагнення свідомості наділяти абстрактне очевидними властивостями, робити ці об’єкти реальними і легко ідентифікованими.
За допомогою кількісного аналізу встановлено, що найбільшим частотним потенціалом володіють корелятивні концепти MENSCH, GEBÄUDE, RAUM і MECHANISMUS, середнім – SAKRALE SPHÄRE, FAUNA, FLORA, WIRTSCHAFT, KAMPF, SPORT / SPIEL, EINHEIT, REALIEN DES ALLTAGSLEBENS, TOTE NATUR та низьким – KUNST, KRІMINALITÄT, ATMOSPHÄRE / KLIMA, ZEIT, ZUKUNFT, ARBEIT, SUBSTANZ, MANGELHAFTIGKEIT, GESELLSCHAFT, POLITIK. Загалом, проаналізований масив свідчить, що грамотне використання в публіцистичному корпусі концептуальних метафор здатне зробити текст більш виразним, привернути інтерес читачів та вплинути на їхні уявлення, оскільки метафорична аргументація володіє високим прагматичним потенціалом. Звернення до корпусу публіцистичних текстів, що актуалізують концепт FAMILIE, дозволило реконструювати процес формування даної соціальної суті у свідомості німецьких носіїв мови.
Активність презентності в мові сучасного німецького ПД номінаторів шлюбно-сімейних відносин, їх традиційних та модифікованих форм засвідчують, що феномен Familie, а відповідно і концепт FAMILIE, залишається одним із основних цінностей німецької культури, який забезпечений могутнім потенціалом впливу на процес розвитку особистості та збагачення як МКС, так і ККС. Концепт FAMILIE як структура репрезентації невід’ємної складової життєдіяльності суспільства й відтворення населення, перманентно фокусує всі кардинальні зрушення, що відбуваються у німецькому соціумі. Постійні зміни, що відбуваються у семантичній структурі мови, спричинюють необхідність періодичного діахронічного дослідження семантики номінацій концепту FAMILIE. Перспективним вважаємо й контрастивне дослідження репрезентацій концепту в різних лінгвокультурах із метою виявлення універсальних та маркованих національною специфікою фрагментів, зіставлення закономірностей метафоричного моделювання у різних дискурсах і на різних етапах розвитку суспільства. Поглибленого вивчення потребують асоціативні зв’язки досліджуваного концепту за допомогою психолінгвістичних методів (вільний та цілеспрямований асоціативні експерименти), враховуючи гендерні та вікові ознаки німецькомовних респондентів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамов В. П. Синтагматические отношения единиц семантического поля в русском языке / В. П. Абрамов // Семантика и уровни ее реализации : сб. науч. тр. ; отв. ред. А. Г. Лыков. – Краснодар : КГУ, 1994. – С. 57–69.
2. Акульшин О. В. Дискурс-аналіз як лінгвосинергетичний психосоціальний феномен / О. В. Акульшин // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Филология. Социальные коммуникации. – 2012. – Т. 25 (64), № 1. – С. 23–32.
3. Алексеев К. И. Функции метафоры в политической речи / К. И. Алексеев // Познание. Общество. Развитие ; ред. и сост. Д. В. Ушаков. – М. : Институт психологии РАН, 1996. – С. 150–161.
4. Андреев Н. Д. Статистико-комбинаторные методы в теоретическом и прикладном языкознании : [монография] / Николай Дмитриевич Андреев ; отв. ред. Р. Г. Пиотровский. – Л. : Наука, 1967. – 403 с.
5. Андрусь А. Ф. Онтологічний аспект концепту та основні підходи до його визначення / А. Ф. Андрусь // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Серія : Філологічні науки. – 2011. – Ч. І, № 9 (220). – С. 29–34.
6. Апресян В. Ю. Метафора в семантическом представлении эмоций / В. Ю. Апресян, Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. – 1993. – №3. – С. 27–35.
7. Апресян Ю. Д. Избранные труды. Том I. Лексическая семантика (синонимические средства языка) : [монография] / Юрий Дереникович Апресян. – 2-изд., испр. и доп. – М. : Языки русской культуры, 1995а. – 464 с.
8. Апресян Ю. Д. Проблема фактитивности: знать и его синонимы / Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. – 1995б. – №4. – С. 43–63.
9. Апресян Ю. Д. Синонимия и синонимы / Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. – 1969. – №4. – С. 75–91.
10. Арсентьева Е. Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц / Е. Ф. Арсентьева. – Казань : Изд-во Казанского университета, 1989. – 130 с.
11. Арутюнова Н. Д. Дискурс / Н. Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словар ; гл. ред. В. Н. Ярцева. – М. : Сов. энциклопедия, 1990а. – С. 136–137.
12. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры : [сборник] ; вступ. ст. и сост. Н. Д. Арутюновой ; общ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской. – [пер. с анг., фр., нем., исп., польск. яз.]. – М. : Прогресс, 1990б. – С. 5–33.
13. Арутюнова Н. Д. От редактора / Н. Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Культурные концепты. – М. : Наука, 1991. – С. 3–4.
14. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл / Н. Д. Арутюнова. – М. : Наука, 1976. – 383 с.
15. Бабушкин А. П. Концепты разных типов в лексике и фразеологии и методика их выявления / А. П. Бабушкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. – Воронеж : ВГУ, 2001. – С. 52–57.
16. Балашова Л. В. Социальная метафора в диахронии (на материале лексики, противопоставленной по шкале „свой” – „чужой”) / Л. В. Балашова // III Житниковские чтения: Динамический аспект лингвистических исследований : мат-лы всерос. науч. конф. : в 2 ч. – Челябинск, 1999. – Ч. II. – 196 с.