ВЕРБАЛІЗАЦІЯ СТЕРЕОТИПІВ ІСПАНОМОВНОЇ КУЛЬТУРИ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ВАРІАНТІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

brief description

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Юнацька Анна Борисівна

УДК: 811.111’373.234(73):008(=134.2)

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ СТЕРЕОТИПІВ ІСПАНОМОВНОЇ КУЛЬТУРИ
В АМЕРИКАНСЬКОМУ ВАРІАНТІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Зацний Юрій Антонович,
доктор філологічних наук, професор

Запоріжжя 2005

ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1
ЕТНІЧНІ СТЕРЕОТИПИ В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ АМЕРИКАНЦІВ..................................................................................................14
1.1. Проблема мови й культури в лінгвістичних дослідженнях.......................14
1.1.1. Взаємозв’язок та взаємодія мови й культури.....................................14
1.1.2. Мова й культура як об’єкт міждисциплінарного дослідження.........20
1.1.3. Особливості мовного відображення картини світу............................23
1.2. Етнічний стереотип та національний характер у мовній картині світу....27
1.2.1. Поняття етнічний стереотип”: ключові фактори виникнення та функції етнічних стереотипів...................................................................27
1.2.2. Відбиття етнічних стереотипів у англійській мові............................34
1.2.3. Особливості національного характеру англо-американців” і латиноамериканців....................................................................................38
1.3. Опозиція свійчужий та вербалізація ксеностереотипів” в американському варіанті англійської мови..................................................43
Висновки до розділу 1...........................................................................................48
РОЗДІЛ 2
ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГІЧНА НОМІНАЦІЯ ІСПАНОМОВНИХ ЕТНОСІВ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ВАРІАНТІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ....................................................................................................................50
2.1. Мультикультуралізм та білінгвізм у США..................................................50
2.2. Етнічні стереотипи та етнономінації в американському варіанті англійської мови..............................................................................................60
2.2.1. Етнічна номінація як наслідок процесу стереотипізації етносів.........................................................................................................60
2.2.2. Стереотипні номінації етнічних груп США.......................................68
2.2.3. Офіційні етноніми / vs. етнофобізми в позначенні іспаномовних спільнот......................................................................................................74
2.2.4. Стереотипізація американців європейського походження іспаномовними етносами..........................................................................81
2.3. Механізми відтворення етнокультурного образу латиноамериканця в англійській мові США....................................................................................84
2.3.1. Метонімічні етноніми на позначення іспаномовних спільнот.........84
2.3.2. Метафора як механізм утворення номінацій іспаномовних етносів........................................................................................................90
2.4. Особливості вербальної комунікації англо-американців” і представників іспаномовних етносів....................................................................................100
Висновки до розділу 2.........................................................................................112
РОЗДІЛ 3
ЕТНОКУЛЬТУРНІ ПАРАМЕТРИ ВПЛИВУ ІСПАНСЬКОЇ МОВИ НА АНГЛІЙСЬКУ МОВУ США...........................................................................115
3.1. Інтеграція запозичень з іспанської в американській варіант англійської мови.................................................................................................................115
3.1.1. Особливості лексико-семантичної асиміляції запозичень з іспанської мови........................................................................................115
3.1.2. Зміни в денотації та конотації запозичень з іспанської мови як наслідок впливу етнічних стереотипів..................................................126
3.2. Пейоративні” іспанізми в американському варіанті англійської мови.................................................................................................................131
3.3. Функціонування псевдоіспанізмів” у англійській мові США................139
3.4. Прояв англійсько-іспанського білінгвізму в комунікації.........................150
3.4.1. Особливості англійської мови іспаномовних білінгвів...................150
3.4.2. Етнокультурна специфіка мовленнєвої поведінки англо-американців”............................................................................................156
Висновки до розділу 3.........................................................................................159
ВИСНОВКИ........................................................................................................163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................171
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ТА ДОВІДНИКОВИХ ДЖЕРЕЛ...199
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО ТА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ......................................................................................................201
ДОДАТКИ..........................................................................................................205

ВСТУП

Серед сучасних наукових парадигм мовних досліджень слід виділити етнолінгвістичний та лінгвокультурологічний напрямки, які відбивають безпосередній зв’язок лінґвальних явищ з культурними. Дослідженню багатьох аспектів етномовного бачення та мовної картини світу приділяють увагу як вітчизняні, так і зарубіжні науковці [12; 16; 17; 29; 44; 79; 82; 105; 106; 126; 134; 161; 163; 176; 247; 352; 354; 268]. Останнім часом численні наукові праці концентруються навколо проблематики етноцентричності [22; 23; 28; 39; 44; 51; 82; 87; 145; 154].
Співіснування різних етнічних спільнот на одній території та міжетнічне спілкування сприяють формуванню обопільних уявлень цих етнічних груп, тобто розвиток етнічної самосвідомості та формування точок зору про різні етноси супроводжується процесом стереотипізації досвіду. Особливості менталітету того чи іншого етносу, як невід’ємна частина його етнічної ідентичності, детермінують суб’єктивний аналіз об’єктивного оточуючого світу. Стереотипізація знаходить широке відбиття в мові, тому невипадково, що на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки зростає інтерес науковців до питань культурної ідентичності та етнічних стереотипів [5; 41; 43; 69; 70; 87; 133; 136; 139; 159; 198; 202; 212; 214; 238].
Актуальним залишається вивчення міжкультурної комунікації [11; 101; 132; 147; 196; 200; 203; 218; 239; 242], в якій, як відомо, вербалізуються найбільш поширені етнічні ксеностереотипи” (стереотипи щодо інших етносів). Зазначені стереотипи експліцитно відображаються в мові у вигляді ксеноетнонімів” (лінґвальних позначень чужих” етнічних спільнот), які здебільшого виявляються пейоративними. Відбиття ксеностереотипів” у мові як один із наслідків міжетнічних стосунків, в першу чергу знаходить прояв у системі засобів неофіційної етнономінації. Ксеноетноніми” здебільшого мають пейоративний характер, оскільки вони зумовлені опозицією своїчужі”, де чужим” етносам приписуються негативні риси та характеристики. Чимало аспектів функціонування етнофобізмів в англійській мові досліджувалися мовознавцями [4; 51; 64; 177; 205; 232; 262].
У той же час, поза увагою науковців залишилася ціла низка специфічних рис, притаманних етнолінгвокультурній ситуації у США. Імміграція стала основним механізмом формування американської нації, а культурні контакти між тими етнічними групами, які мешкають на території Сполучених Штатів, сприяють формуванню ксеностереотипів” в їх свідомості. Стосунки між домінуючою етнічною групою американцями європейського походження та найчисленнішою етнічною меншістю США іспаномовними спільнотами чітко простежуються у межах опозиції свійчужий”. Ксеноетноніми” на позначення іспаномовних етносів в американському варіанті англійської мови складають групу етнофобізмів або пейоративних етнонімів, які є наслідком негативного ставлення білого населення до цих спільнот.
Особливе місце у роботі посідає дослідження комунікативної практики англо-американців” з іспаномовним населенням США, у якій знаходить відбиття мовна та мовленнєва стереотипізація. Інтерес, на нашу думку, становлять засоби втілення прагматичної настанови мовців, яка реалізується як із залученням, так і без допомоги інвективних позначень.
Унаслідок міжетнічних контактів та безперервних міграцій населення мовні зв’язки та білінгвізм є сьогодні предметом особливої уваги дослідників [32; 36; 57; 60; 80; 174; 206; 246; 270; 273]. Саме в умовах мультикультуралізму та білінгвізму створюється специфічна ситуація крос-культурного контакту, в якій процес вербалізації ксеностереотипів” виявляється особливо наочно.
Поширені ксеностереотипи” білих американців щодо вихідців з Латинської Америки знаходять значно масштабніше відбиття в англійській мові США, про що свідчать результати процесу інтеграції запозичень з іспанської мови у лексико-семантичну систему англійської мови. Деякі аспекти процесу адаптації цих запозичень, зокрема, зміни у денотативному та конотативному компоненті їх семантики не слугували об’єктом спеціального дослідження у мовознавстві. Разом із тим, ці зміни детерміновані саме негативними етнічними стереотипами, зневагою до вихідців з Латинської Америки, у зв’язку з чим потребують детального вивчення.
Необхідність визначення впливу іспанської мови та культури на американський варіант англійської мови пояснюється особливостями функціонування в ньому цілої низки прямих запозичень з іспанської мови та псевдоіспанських утворень”. Крім того, англійсько-іспанський білінгвізм спричиняє суттєві модифікації у лексико-семантичній системі англійської мови США, що у свою чергу, актуалізує дослідження етнокультурного аспекту мовленнєвої інтерференції, яка спостерігається у носіїв англійської мови.
Відтак актуальність проведеного дослідження зумовлюється, з одного боку, роллю неофіційних етнономінацій на позначення іспаномовних етносів в американському варіанті англійської мови, а з іншого боку необхідністю вивчення особливостей вербалізації міжетнічних уявлень в англійській мові США на тлі соціально-культурного розвитку американського суспільства та процесу стереотипізації досвіду етносів.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, темами. Роботу виконано в межах комплексної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького національного університету Розвиток словникового складу романських та германських мов” (тема затверджена вченою радою Запорізького державного університету, протокол № 4 від 24 грудня 2002 року).
Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи є дослідження вербалізації стереотипів іспаномовної культури в американському варіанті англійської мови.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- обґрунтування теоретико-методологічної бази дослідження та понятійного апарату в ракурсі етнолінгвістичної та лінгвокультурологічної парадигми;
- аналіз особливостей вербалізації етнічних стереотипів про іспаномовні етноси США у вигляді неофіційних етнономінацій англійської мови та аналіз основних механізмів утворення етнофобізмів для позначення іспаномовних спільнот;
- виявлення ксеностереотипів” щодо іспаномовних спільнот у межах комунікації американців європейського походження з вихідцями з Латинської Америки;
- розкриття етнокультурного аспекту іспаномовного лексичного компонента в англійській мові США та визначення особливостей адаптації запозичень з іспанської мови до лексико-семантичної системи американського варіанта англійської мови, виявлення характеру денотативних та конотативних змін у семантиці запозичених іспанізмів;
- визначення конкретних екстралінґвальних чинників, які зумовлюють поповнення словникового складу англійської мови США дерогативними одиницями, запозиченими з іспанської мови;
- встановлення джерел, механізмів утворення та особливостей функціонування пейоративних іспанізмів” та псевдоіспанізмів” в американському варіанті англійської мови;
- визначення етнокультурних особливостей англійсько-іспанського білінгвізму як вагомого компонента мовної ситуації в США.
Об’єктом дослідження є стереотипно зумовлені лексичні та фразеологічні мовні одиниці сучасної англійської мови США.
Предмет вивчення становлять етнокультурний, семантичний, функціональний аспекти ксеноетнонімів” на позначення іспаномовних етносів в американському варіанті англійської мови, лінгвокультурний аспект процесу запозичення та асиміляції лексики з іспанської мови.
Методи дослідження. У роботі ми керуємося загальними методологічними принципами етнолінгвістики, лінгвокультурології та соціолінгвістики, а також поєднуємо ономасіологічний та семасіологічний підходи до інтерпретації мовних та мовленнєвих явищ. Вирішення поставлених завдань здійснюється методами семантичного аналізу для дослідження семантико-змістових характеристик ксеноетнонімів” та запозичень з іспанської мови, а саме компонентного (семного) аналізу для членування семантичної структури досліджуваних одиниць на мінімальні значущі компоненти; структурного (дериваційного) аналізу, який дозволив виявити шляхи та механізми утворення неофіційних етнонімів та псевдоіспанізмів”. У роботі застосовується корелятивний аналіз, за допомогою якого встановлюється функціональна залежність етнонімів, пейоративних іспанізмів” та псевдоіспанізмів” від конкретних соціальних чинників; контекстуальний аналіз для дослідження специфіки комунікації між англо-американцями” та іспаномовними етносами; аналіз словникових дефініцій, елементи етимологічного та кількісного аналізу.
Матеріалом дослідження слугували близько 1050 релевантних мовних одиниць, зокрема, прямі та непрямі етнічні номінації іспаномовних етносів, що відбивають існуючі етнічні стереотипи, етнокультурно зумовлені” запозичення та вкраплення з іспанської мови, псевдоіспанізми”. Фактичний та ілюстративний матеріал було відібрано з лексикографічних джерел, з періодичних видань США, літературних творів американських авторів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на новітньому мовному матеріалі було проведене лінгвокультурологічне, етнолінгвістичне та соціолінгвістичне дослідження вербалізації етнічних стереотипів в англійській мові США. Уперше встановлено конкретні корелятивні зв’язки між етнічними стереотипами та дерогативними мовними характеристиками іспаномовних етносів в американському варіанті англійської мови. Новою в дисертації є також запропонована класифікація етнокультурно забарвлених” одиниць (пейоративних іспанізмів” та псевдоіспанізмів”).
Наукову новизну проведеного дослідження відображають основні положення, що виносяться на захист:
1. Невід’ємною частиною мовної картини світу американців європейського походження слід вважати офіційні етнономінації та неофіційні ксеноетноніми” на позначення іспаномовних етносів, які в американському варіанті англійської мови, як правило, представлено етнофобізмами. Фіксується загальномовне відбиття досліджуваних ксеностереотипів” (наведене лексикографічними джерелами) та мовленнєва стереотипізація (контекстуальна, здійснювана у процесі мовленнєвої діяльності). Мовленнєва стереотипізація реалізується за допомогою ксеноетнонімів”, інвективної лексики та імплікації стереотипних характеристик. Спостерігається чіткий зв’язок між конкретними етнічними стереотипами та поповненням американського варіанта англійської мови одиницями дерогативного характеру.
2. Головним механізмом утворення ксеноетнонімів” латиноамериканців є метонімія, яка зумовлює негативну конотацію мовних одиниць на основі ознаки, що вважається властивою для цього етносу (спосіб життя, соціальний статус, тощо). Окреме місце в американському варіанті англійської мови посідають пейоративні етноніми на позначення іммігрантів-нелегалів з Мексики. Етнофобізми, що дерогативно характеризують іспаномовні спільноти, представлено власне англомовними одиницями та переосмисленими запозиченнями з іспанської мови.
3. Англійсько-іспанський білінгвізм значною мірою детермінує утворення етнофобізмів на позначення іспаномовних етносів. Етнокультурно зумовлені” запозичення з іспанської мови посідають особливе місце в англійській мові США, їх представлено прямими пейоративними позначеннями іспаномовних спільнот та етнокультурно маркованою” лексикою, що лише імплікує негативні стереотипи про ці спільноти. Дія механізмів лексико-семантичної асиміляції етнокультурно зумовлених” запозичень з іспанської мови має комплексний характер (генералізація та конкретизація значення, перенесення значення на базі метонімії, метафори та антономазії).
4. У процесі комунікації як англо-американці”, так і представники іспаномовних спільнот широко вживають офіційні та неофіційні етноніми. Типове спілкування між американцями європейського походження та латиноамериканцями ґрунтується на комунікативному конфлікті, що зумовлює обопільне застосування етноспецифічних комунікативних стратегій.
5. Етнічні стереотипи спричинили детеріорацію” конотативного компонента семантики етнокультурно зумовлених” запозичень з іспанської мови тому, що процес конотативної модифікації” відбувався шляхом переосмислення лексичної одиниці іспанської мови на базі відповідного ксеностереотипного” уявлення про іспаномовні етноси.
6. Вербалізація стереотипів іспаномовної культури виявляється у специфічних результатах мовних контактів, насамперед у пейоративних іспанізмах” та у своєрідних утвореннях американського варіанту англійської мови „псевдоіспанізмах”.
7. Перехід з англійської на іспанську у комунікативній практиці білінгвів латиноамериканського походження та білих американців США зумовлено психологічними та соціокультурними чинниками. Стереотипне уявлення американців європейського походження про іспаномовні спільноти настільки глибоко проникає у свідомість самих вихідців із Латинської Америки, що знаходить прояв у їх власному мовленні, в експліцитному або імпліцитному вживанні дерогативних по відношенню до них самих характеристик.
Теоретичне значення проведеного дослідження визначається, насамперед, певним внеском у розвиток етнолінгвістики та лінгвокультурології. Цей внесок полягає, зокрема, у тому, що здійснено комплексний аналіз механізмів, шляхів та засобів вербалізації етнічних стереотипів в англійській мові США. Теорію мовних контактів доповнено виявленням закономірностей семантичних змін та асимілятивних механізмів, специфічними рисами денотативних та конотативних змін у семантиці запозичень. Соціолінгвістику та лінгвопрагматику збагачено визначенням ролі етнонімів у комунікативній поведінці американців європейського походження з латиноамериканцями. Теорію вербальної комунікації доповнено новими типами комунікативних стратегій та тактик. Внесок в англістику полягає в тому, що доповнено такі галузі, як семантика та семасіологія англійської мови встановлено основні шляхи та механізми утворення неофіційних етнонімів як засобів вторинної номінації на позначення іспаномовних спільнот; розкрито механізми дії конкретних культурних чинників, їх вплив на утворення неофіційних етнонімів.
Практична цінність одержаних результатів полягає в можливості їх використання у викладацькій практиці, зокрема, у таких нормативних теоретичних курсах, як лінгвостилістика, лінгвокраїнознавство, лексикологія; у викладанні спецкурсів з етнолінгвістики, соціолінгвістики, лінгвокультурології та міжкультурної комунікації. Результати дослідження можуть бути втілені в лексикографічній практиці: при укладанні лінгвокраїнознавчих та лінгвокультурологічних словників і довідників; у навчально-методичній роботі при підготовці навчальних та методичних посібників з лексикології та стилістики.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації висвітлювалися у доповідях на науково-методичних та науково-практичних конференціях різних рівнів:
міжнародних: Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2003), Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми, 2004, 2005), Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2004), Загальні питання філології” (Дніпродзержинськ, 2004), Глобалізація та проблеми вітчизняного медіапростору” (Запоріжжя, 2005);
національних та реґіональних: Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, 2002), Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур” (Донецьк, 2004), Слов’яни: історія, мова, культура” (Дніпропетровськ, 2005);
щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземної філології Запорізького національного університету (2002-2005).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у дванадцяти публікаціях, у тому числі в семи статтях у фахових виданнях України.

Структура дисертації відповідає меті, завданням і предмету дослідження, логіці наукового пошуку та складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 213 сторінок, основний текст дисертації 170 сторінок. Список джерел включає 369 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

Взаємовплив мови й культури характеризується комплексністю, тому мову необхідно розглядати як дзеркало та знаряддя культури, обов’язково досліджуючи її у межах трихотомії мова-людина-культура”. Мова є національно-специфічним феноменом, який відображає не лише фрагмент реальної дійсності, а й світобачення, систему цінностей, менталітет народу, його культурну ідентичність у цілому. Лінгвокультурологічне та етнолінгвістичне дослідження мовних явищ має в першу чергу фокусуватися не на антропоцентричних, а на етноспецифічних ознаках.
Етноспецифіка сприйняття навколишнього світу детермінує особливості мовних картин світу різних спільнот, що, у свою чергу, зумовлює феномени національного характеру” та етнічного стереотипу”, які тісно корелюють між собою. Етнічні стереотипи складаються на базі низки суб’єктивних та упереджених уявлень представників певного етносу про національний характер іншого етносу, фактично, ксеностереотип” є необ’єктивним судженням про національний характер чужої спільноти. Поняття етнічний стереотип” має негативну конотацію, внаслідок суб’єктивної, узагальненої та стійкої природи цього явища: стереотипи зашкоджують процесу нормального об’єктивного мислення та позбавляють людину здібності робити висновки в результаті власних спостережень.
У США, країні іммігрантів, на тлі існуючого мультикультуралізму та контактів між етнічними групами явища національного характеру та етнічного стереотипу виявляються особливо наочно. Національний характер американців європейського походження та національний характер представників іспаномовної культури (найчисленнішої спільноти Америки після білого населення) чітко відрізняються. Ідентичність іспаномовних етносів Сполучених Штатів, тобто сукупність різних ознак, притаманних цим етнічним спільнотам, є комплексом різноманітних способів світосприйняття, формування яких залежить від цілої низки чинників. Вона визначається їх ставленням до норм американського суспільства, яке знаходить прояв крізь призму протиставлення англомовної та іспаномовної культур.
Взаємодія між численними етнічними спільнотами Америки породжує формування уявлень про національний характер кожної з цих спільнот. Спостерігається безпосередній зв’язок між конкретними етнічними стереотипами та поповненням американського варіанту англійської мови лексикою дерогативного характеру. З одного боку, простежується вплив параметра політичної коректності англійської мови, з іншого боку, підтверджується факт стійкості стереотипів: в американському варіанті і досі існує значна кількість пейоративних ксеноетнонімів” на позначення іспаномовних спільнот, американців африканського походження, індіанців, азійців, італійців, євреїв, поляків, росіян і т.д.
Неофіційні номінації іспаномовних етносів як правило, представлено етнофобізмами (spic, spiggoty), значна частина з яких являє собою засоби вторинної номінації (Dago, Jose; ban, can, taco, bean). Масова імміграція з країн Латинської Америки вважається серйозною економіко-політичною та суспільно-культурною проблемою на сучасному етапі розвитку США, тому це явище слугує одним із важливіших чинників утворення пейоративних одиниць. Окреме місце в американському варіанті посідають пейоративні етноніми на позначення іммігрантів-нелегалів з Мексики. У цілій низці мовних характеристик цього типу відбито розповсюджені стереотипи стосовно способу перетину кордону мексиканцями, зокрема, шляхом переплиття річки Ріо Гранде (river-crosser, wetback, dumbwet), переходу через пустелю штату Аризона (scratchback, gravebelly, border hopper). Значна кількість неофіційних етнонімів в англійській мові США ґрунтується на стереотипному уявленні про непрестижні низькооплачувані роботи, що їх виконують мексиканці в Америці (berry-picker, drywaller, gardener).
Міжкультурна комунікація американців європейського походження з представниками іспаномовних спільнот побудована на комунікативному конфлікті, який детермінується існуючими соціокультурними непорозуміннями. У комунікативній практиці білі американці широко вживають пейоративні ксеноетноніми” на позначення іспаномовних етносів (alien, spick, wetback). Базою для типового спілкування між англо-американцями” та латиноамериканцями слугують етноспецифічні комунікативні стратегії, які демонструють взаємну етнічну упередженість цих спільнот. Кожна з комунікативних стратегій втілюється у вигляді комунікативних тактик, реалізації яких сприяють лінгвальні засоби, оформлені у мовленнєві тактичні ходи.
У свою чергу, представники іспаномовних етносів вживають у мовленні етнофобізми на позначення англо-американців” (gringo, albino), керуючись низкою етноспецифічних комунікативних стратегій. В умовах боротьби вихідців з Латинської Америки за свої права та пов’язаною з цією боротьбою дією параметра політичної коректності, з боку іспаномовних спільнот втілюється стратегія встановлення рівноправності (за допомогою тактики протиборства). У мовленнєвій поведінці латиноамериканців спостерігається певне намагання щодо поліпшення взаємин, чого не було відмічено з боку представників домінуючої європейської більшості США.
Англійсько-іспанський білінгвізм США є визначальним феноменом мовної ситуації в Америці, що зумовлює значний вплив цього явища не лише на іспанську мову. Наслідки білінгвізму знаходять специфічне відбиття і в американському варіанті, зокрема, у вигляді етнокультурно зумовлених” запозичень з іспанської мови. Результати впливу білінгвізму втілюються крізь призму етнічного стереотипу, таким чином, двомовність виступає одним з факторів утворення ксеностереотипних характеристик” іспаномовних етносів матеріалом для утворення пейоративних етнонімів у цілій низці випадків слугує іспаномовний лексичний компонент.
Основним механізмом утворення первинних (pepper, chili) й вторинних пейоративних етнонімів (pepper-belly, chili-chomper) на позначення латиноамериканців, є метонімія. Цей механізм зумовлює створення етнофобізмів на основі ознаки, що є властивою цьому етносу, зокрема, соціальний статус (poor beaner), типова поведінка (pocho), гастрономічні преференції, національні страви (bean burrito, greaser) тощо. Переважна більшість позначень, що ґрунтуються на метафоричному переносі, є відетнонімічними номінаціями фразеологічного характеру, особливе місце серед яких посідають словосполучення з компонентом Mexican (Mexican breakfast, Mexican promotion).
Серед етнокультурно зумовлених” запозичень та іншомовних вкраплень з іспанської мови є як прямі пейоративні позначення іспаномовних спільнот (burrito, chili), тобто етнофобізми, так і культурно маркована лексика, що лише імплікує негативні стереотипи про ці спільноти (amigo, macho). Щодо непрямих позначень іспаномовних етносів, то їх слід вважати стереотипно зумовленими імпліцитними мовними характеристиками вихідців з Латинської Америки або пейоративними іспанізмами” (adios, El Tigre Numero Uno). У зв’язку з цим іспаномовні пейоративні етноніми (cholo, pachuco) можна розглядати як з точки зору механізмів утворення етнофобізмів, так і з позиції дослідження асимілятивних механізмів, їх переосмислення в американському варіанті як запозичень.
При лексико-семантичній асиміляції запозичень з іспанської мови в англійській мові США спостерігаються всі можливі механізми переосмислення: генералізація та конкретизація значення, перенос значення на базі метонімії, метафори та антономазії. Метонімічний перенос при переосмисленні етнокультурно зумовлених” запозичень з іспанської мови зустрічається найчастіше за все, тому що номінації іспаномовних етносів частіше пов’язані з асоціативними ознаками, ніж з порівняльними, тобто, перенос значення здійснювався на базі асоціацій з реальними явищами, поведінкою та типовими рисами характеру вихідців з Латинської Америки. Спостерігаються поодинокі випадки утворення пейоративних етнонімів словотворчим способом, а саме, контамінацією (Hispandex, Cham). Зміни у конотації іспанських запозичень, як правило, мають аксіологічний характер та досить широко представлені тенденцією до набуття негативного відтінку.
Етнічні стереотипи зумовили певні зміни у конотативному компоненті сематики запозичень з іспанської, зокрема, ці запозичення мають тенденцію до детеріорації конотативного значення. Процес конотативної модифікації” відбувався шляхом переосмислення лексичної одиниці іспанської мови (будь-якої частини мови або власного імені) на основі відповідного ксеностереотипного” уявлення про іспаномовні етноси.
Вплив етнічних стереотипів щодо іспаномовних етносів на англійську мову США не обмежується функціонуванням пейоративних етнонімів. Вербалізація стереотипів іспаномовної культури знаходить відбиття у результатах мовних контактів, насамперед, у функціонуванні пейоративних іспанізмів” та у специфічних утвореннях американського варіанта англійської мови псевдоіспанізмах”. Пейоративні іспанізми” поділяються на запозичення з іспанської мови (peon, peso), іспаномовні екзотизми (nada, El Presidente) та навмисно контекстуально спотворені одиниці іспанської мови (hasty banana).
Особливе місце посідають псевдоіспанізми” одиниці, які не існують в іспанській мові і, тим самим, не мають статусу запозичень в американському варіанті, але ці лексеми утворені в англійській мові США на базі поєднання основи англійської мови та морфологічних компонентів іспанської мови. Вирішальним чинником, що детермінує утворення псевдоіспанізмів” та їх семантичне наповнення в англійській мові США, є також етнічні стереотипи англо-американців” щодо іспаномовних спільнот.
Псевдоіспанізми” поділяються на три основні групи:
- одиниці, що мають основу англійської мови з негативною денотацією та в поєднанні зі словотворчими елементами іспанської мови набувають негативної конотації (sleazo, stinko);
- одиниці, що мають основу з нейтральним денотативним значенням, а в комплексі з артиклем або суфіксом іспанської мови набувають негативної конотації (el fish, payola, wino);
- одиниці, основа яких характеризується позитивним денотативним значенням, але в комплексі з афіксами іспанської мови вони набувають конотації іронічності (neeto-keeno).
Основні способи утворення псевдоіспанізмів в американському варіанті включають: словотворення та граматико-морфологічний спосіб. Словотворення включає афіксацію та контамінацію.
Афіксація у цьому випадку представлена: поєднанням основи англійської мови з суфіксами іспанської мови o, -ola, -ado (fatso, crapola, desperado).
Контамінація у даному випадку полягає у поєднанні словотворчих компонентів англійської та іспанської мов (latrino).
Граматико-морфологічний спосіб, а саме поєднання означеного артиклю іспанської мови el з одиницями, що мають суфікс o (el cheapo, el stupido) або з власне англомовними одиницями (el fish, el Building). Спостерігаються окремі випадки формування псевдоіспанізмів шляхом „псевдокалькування” (caca de toro, caca pasa).
Псевдоіспанізми”, як правило, набувають конотації пейоративності, хоча у конотативному компоненті семантики цих одиниць може бути присутній і елемент інтенсифікації, іронічності, евфемістичності. Певна частина псевдоіспанських утворень” при нейтральній оцінці в денотації характеризується конотацією пейоративності та іронічності. Одиниці з позитивною денотацією, як правило, набувають конотації іронічності та інтенсифікації. При цьому сигніфікативне значення цих лексем не змінюється (залишається тотожним основі англійської мови), зміни відбуваються лише у конотативному компоненті семантики псевдоіспанізмів”.
Прояви характерних рис англійсько-іспанського білінгвізму у комунікації можна спостерігати на прикладах мовленнєвої поведінки американців європейського походження та вихідців з Латинської Америки. Білінгвізм у мовленні цих спільнот виявляється неоднаково, хоча переключення з англійської мови на іспанську у мовленні білінгвальних американців іспаномовного походження та у мовленні білих американців США зумовлено такими екстралінґвальними чинниками:
- визначальним соціокультурним фактором етнічного стереотипу;
- безпосередньо ситуативним психологічним чинником (ставлення до співрозмовника);
Ці чинники значною мірою впливають і на характер функціонування мовних одиниць іспанської мови в англійській мові США. Основними функціями запозичень та вкраплень з іспанської мови у мовленні мексикано-американців” слід вважати:
- відбиття національних особливостей власного етносу;
- віддзеркалення характерних рис власної етнічної групи;
- стилістично забарвлене позначення об’єктів, що мають відношення до культури та життєдіяльності етносу;
у мовленні англо-американців”:
- передання негативних емоцій, незадоволення;
- досягнення комічного ефекту (каламбури);
- імплікація презирства та зневаги до іспаномовних спільнот.
Стереотипне уявлення білих американців про іспаномовні спільноти настільки глибоко проникає у свідомість самих іспаномовних етносів, що знаходить прояви в їх власному мовленні, в експліцитному або імпліцитному вживанні дерогативних по відношенню до них самих характеристик. Наскільки свідомим є таке використання зазначених мовних одиниць становить значний інтерес, як з точки зору етнолінгвістики, так і з позиції соціо- та психолінгвістики і, на нашу думку, може бути одним із завдань дослідження у майбутньому.
Враховуючи, що латиноамериканська культура має вагомий вплив на американське суспільство та англійську мову США, вивчення будь якого з аспектів цього впливу представляється нам також перспективним. Плідними, зокрема, мають бути дослідження у галузі теорії мовних контактів, а саме, виявлення характеру взаємної мовної інтерференції в англійській та іспанській мовах США та чітке розмежування запозиченої лексики з іспанської мови на запозичення та регіоналізми, відомі лише уздовж південно-західної території Америки.
Значний інтерес також викликає комунікативно-стратегічна поведінка іспаномовних етносів, яка здійснюється іспанською мовою, чи відіграють стереотипи провідну роль у характері функціонування англіцизмів у різновидах іспанської мови США, чи впливають етнічні стереотипи на процес переосмислення запозичень з англійської мови. Крім того, інтерес становить, чи спостерігатимуться зміни у вживанні політично некоректної лексики по відношенню до вихідців з Латинської Америки у зв’язку з загальним підвищенням соціального статусу цих спільнот у США.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АлпатовВ.М. Глобализация и развитие языков // Вопросы филологии. М., 2004. № 2 (17). С. 23-27.
2. Американский характер. Очерки культуры США: традиция в культуре / Отв. ред. О.Э.Туганова. М.: Наука, 1998. 412 с.
3. АмосоваН.Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1956. 218 с.
4. АнтонченкоТ.М. Лінгвістичні особливості функціонування етнонімів та етнофобізмів (на матеріалі англійської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ, 1999. Т.2. №1. С. 95-103.
5. АртёмоваА.Ф. Лингвистическое и социальное в этнических прозвищах // Вопросы романо-германской филологии (лексикология, грамматика и текстология): Межвузовский сборник научных трудов. Пятигорск: ППИИЯ, 1994. С. 8-12.
6. АрутюноваН.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 31-32.
7. АхмановаО.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Изд. «Сов. энциклопедия», 1969. 605 с.
8. АхреновА.В. Проблемы национальных вариантов испанского языка // Школа. М., 2003. № 5. С. 99-101.
9. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. К.: Академія, 2004. 344 с.
10. БеляеваТ.М., ХомяковВ.А. Нестандартная лексика английского языка. Л.: ЛГУ, 1985. 136 с.
11. БергельсонМ.Б. Межкультурная коммуникация как исследовательская программа: лингвистические методы изучения кросс-культурных взаимодействий // Вестник МГУ. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2001. Сер. 19. № 4. C. 5-11.
12. БерезовичЕ.Л. «Чужаки» в зеркале фольклорной ремотивации топонимов // Живая старина. 2000. №3. С. 2-5.
13. БерзинаМ.Я. Этнический состав населения США: Краткий историко-статистический анализ // Национальные процессы в США. М.: Наука, 1973. С. 21-57.
14. БертагаевТ.А. Билингвизм и его разновидности в системе употребления // Проблемы двуязычия и многоязычия: сб. статей / отв. ред. П.А.Азимов. М.: Наука, 1972. С. 82-88.
15. БехтаІ.А. Дискурс наратора в англомовній прозі. К.: Грамота, 2004. 304 с.
16. БєловаА.Д., НіколенкоО.В. Призвіська: соціо-культурний і соціо-прагматичний аспекти // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2000. № 4. С. 26-30.
17. БєссоноваО.Л. Порівняльний опис гендерних концептів у структурі ціннісної картини світу в англійській та українській мовах // Вісник Сум. держ. ун-ту. 2002. № 4. С. 15-21.
18. БогинаЕ.М. Иммигрантское население США. М.: Наука, 1976. 258 с.
19. БолдыревН.Н. Антропоцентричность языка с позиций разных культур // Филология и культура. Тамбов: ТГУ, 2001. Ч. 1. С. 15-20.
20. БорисовО.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту страх: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози): Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04 Житомирський держ. ун-т. ім. І.Франка, Житомир, 2005. 252 с.
21. БоровськаЛ.О. Філософський аналіз стереотипів людської діяльності в культурно-екологічному контексті: Автореф. дис канд. філос.наук 09.00.09 / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди. К., 1998. 15 с.
22. БрысинаЕ.В. Этнолингвокультурологические аспекты изучения диалектной фраземики // Известия ВГПУ. Серия: Филологические науки. Волгоград. №1. 2002. С. 45-52.
23. БубенниковаО.А. О современной культурно-лингвистической ситуации в Англии // Вестник МГУ. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. Сер. 19. № 3. С. 7-22.
24. БушуеваТ.С. Оси социального размежевания как генераторы пейоративных антропонимов // Разноуровневые характеристики лексических единиц: Сб. научн. статей по матер. докл. и сообщ. конф. История языка и диалектология. Ономастика. Смоленск: СГПУ, 2001. Ч.2. С. 189-194.
25. БыховецН.Н. Лексические особенности английского языка Канады. К.: Наукова думка, 1988. 150 с.
26. ВайнрайхУ. Одноязычие и многоязычие. Перев. с англ. А.К.Жолковского // Зарубежная лингвистика III / Общ. ред. В.Ю.Розенцвейга, В.А.Звегинцева, Б.Ю.Городецкого. М.: Прогресс, 1999. С. 7-42.
27. ВайнрайхУ. Языковые контакты: Состояние и проблемы исследования (перев. с англ. яз. и коммент. Ю.А.Жлуктенко). К.: Вища школа, 1979. 203 с.
28. ВасильеваН.В. Этнонимы и псевдоэтнонимы: попытка сравнения // Изменяющиеся языковые миры: Тезисы докл. междун. научн. конф. Пермь: Перм. ун-т, 2001. С. 187-188.
29. ВежбицкаяА. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с английского. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
30. ВерещагинЕ.М. Психологическая и историческая характеристика двуязычия (билингвизма). М.: Наука, 1969. 160 с.
31. Виноградов В.С. К вопросу об англицизмах в современном испанском языке // Филологические науки. 1987. № 3. С. 58-64
32. ВишневскаяГ.М. Билингвизм и его аспекты. Иваново: Изд-во Ивановского гос. ун-та, 1997. 100 с.
33. ВознесенськаО.Л. Соціальнопсихологічні стереотипи сприймання портретних зображень політично активних суб’єктів: Автореф. дисканд.психол.наук. 19.00.05 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 1999. 20 с.
34. ВоїновВ.В., ВасильченкоО.Ю. Різновиди американського індивідуалізму та їх мовна маніфестація // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2000. № 4. С. 84-91.
35. ВолодарскаяЭ.Ф. Заимствование как отражение русско-английских контактов // Вопросы языкознания. 2002. № 4. С. 96-118.
36. ВолодарскаяЭ.Ф. Языковая изменчивость: лингвистические и экстралингвистические аспекты. Иновационные процессы в современном английском языке // Вопросы филологии. М., 2004. № 2 (17). С. 35-51.
37. ВоркачёвС.Г. „Первая из всех страстей”: адмиративная оценка и средства её выражения в испанском языке // Изв. Рос. АН. Сер. лит. и яз. 1992. Т.51. № 2. С. 81-89.
38. ВоркачёвС.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. №2. С. 64-72.
39. Герд А.С. Введение в этнолингвистику. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. 488 с.
40. ГетьманЗ.О. Норма мови і норма мовлення: кодифікація та узус в іспанській літературній мові як полінаціональній // Іноземна філологія. Український науковий збірник. 2001. Вип.112. С. 84-86.
41. ГлаголевВ.С. Психология американцев: базовые факторы и динамика тенденций // Вестник ВГУ. Гуманитарные науки. Серия 1. 1999. № 2. С. 75-93.
42. ГнатенкоП.И., ПавленкоВ.Н. Этнические установки и этнические стереотипы. Днепропетровск: ДГУ, 1995. 200 с.
43. ГоликоваТ.А. Стереотип как этнически и культурологически обусловленный компонент менталитета // Мир языка и межкультурная коммуникация: Материалы междунар. науч.-практ. конф., (16-17 мая 2001 г.) Барнаул: Издво БГПУ, 2001. Ч. 1. С. 80-87.
44. ГолубовськаІ.О. Етнічні особливості мовних картин світу: Монографія. К.: Логос, 2004. 284 с.
45. ГумбольдтВ. Язык и философия культуры: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1985. 320 с.
46. ГумилёвЛ.Н. Тысячелетие вокруг Каспия. М.: Рольф, 2002. 384 с.
47. ГумилёвЛ.Н. Этногенез и биосфера Земли. М.: Абрис пресс, Рольф, 2002. 557 с.
48. ДаниленкоЛ.В. Когнитивные аспекты языковой картины мира в сравнении с научной // Когнитивные аспекты языкового значения. Межвузовский сборник научных трудов. Иркутск: Изд-во ИГЛУ, 1997. С. 28-39.
49. ДаниличВ.С. Мовні традиції в історії формування іспанської національної мови (на прикладі функціональних гемінатів у текстах літературних пам’яток) // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2000. С. 113-118.
50. ДейкТ.А.ван. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
51. ДёминаА.В. Номинация чужих этнических групп в английском языке новоанглийского периода: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / С.-Петербург, ун-т СПб, 2001. 20 с.
52. ДешериевЮ.Д. Закономерности развития и взаимодействия языков в советском обществе. М.: Наука, 1966. 402 с.
53. ДешериевЮ.Д., ПротченкоИ.Ф. Основные аспекты исследования двуязычия и многоязычия // Проблемы двуязычия и многоязычия: сб. статей / отв. ред. П.А.Азимов. М.: Наука, 1972. С. 26-42.
54. ДомашневА.И. Концепция национального варианта литературного языка. (Из опыта научного сотрудничества российских и украинских лингвистов) // Мови європейського культурного ареалу: Розвиток і взаємодія. К., 1995. С. 136-149
55. ДудникЛ.М. Соціолінгвістичний аспект впливу французької мови Канади на канадський варіант англійської мови // Актуальні проблеми романо-германського мовознавства та методики викладання іноземних мов. К.: Вища школа, 1980. С. 12-15.
56. Егорова Н.Ю. Освоение англоязычной внешнекультурной терминологии // Коммуникативный и номинативный аспекты единиц языка. Л., 1989. С. 144-121.
57. ЖелезныйА.И. Происхождение русско-украинского двуязычия в Украине. К: Книжн. типография научн. книги, 1998. 107 с.
58. Життя етносу: соціокультурні нариси: Навч. посібник. / Б.Попов (керівник авт. колективу), В.Ігнатов, М.Степико та ін. Київ: Либідь, 1997. 240 с.
59. ЖихарєваО.О. Лінгвокультурологічні особливості ознакових слів в англомовних текстах Євангелія: Дис...канд.філол.наук: 10.02.04. К., 2004. 224 с.
60. ЖлуктенкоЮ.А. Лингвистические аспекты двуязычия. К.: Вища школа, 1974. 176 с.
61. ЗавгородняЛ.В. Природа стереотипу та стереотипні інновації у публіцистиці // Семантика мови і тексту: 3б. ст. VI Міжн. наук. конф. 26-28 вересня 2000 р. Івано-Франківськ: Плай, 2000. С. 197-201.
62. ЗацнийЮ.А. Деякі проблеми дослідження словникового складу національних варіантів англійської мови // Іноземна філологія. Український науковий збірник. 2001. Вип.112. С. 87-93.
63. ЗацнийЮ.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80ті-90ті роки XX століття: Дис докт. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 1999. 403 с.
64. ЗацнийЮ.А. Социальные факторы и словарный состав диалекта афроамериканцев // Филологические науки. 1991. № 3. С. 107-111.
65. ЗацнийЮ.А. Шляхи та тенденції розвитку лексико-семантичної системи сучасної англійської мови. Запоріжжя: ЗДУ, 1992. 110 с.
66. ЗацнийЮ.А., ПахомоваТ.А. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізьк. держ. ун-т, 2001. 243 с.
67. ЗацныйЮ.А. Особенности влияния американского варианта английского языка на британский на лексико-семантическом уровне. Дис. ...кад. филол. наук: 10.02.04. К., 1975. 254с.
68. ЗерноваЕ.С. Вставные элементы в спонтанной устной речи жителей г. Мехико (опыт социолингвистического исследования) // Романские языки: семантика, прагматика, социолингвистика. Л., 1990. С. 186-192.
69. ЗусманВ.Г. «Вникание/вчувствование» как концепт австрийской культуры // Вопросы филологии. М., 2004. № 1 (16). С. 53-57.
70. ИвановаИ.В. Аспекты межкультурной коммуникации в сфере австрийско-русских экономических контактов // Вопросы филологии. М., 2004. № 1 (16). С. 25-28.
71. Ильяшенко Т.П. Языковые контакты: на материале славяно-молдавских отношений: Краткий очерк. М.: Наука, 1970. 205 с.
72. ИссерсО.С. Коммуникативные стратегии и тактика русской речи. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 284 с.
73. ИссерсО.С. Паша Мерседес”, или речевая стратегия дискредитации // Вестник Омского гос. ун-та, 1997. Вып. 2. С. 51-54.
74. КаменскаяО.Л. Коммуникативная парадигма Что дальше? // Знание языка и языкознания. М., 1991. С. 166-174.
75. КозьмикГ.О. Фактор політичної коректності і поповнення словникового складу англійської мови // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. стат. Філологічні науки. Запоріжжя: Запорізьк. держ. ун-т, 2002. С. 70-72.
76. КомароваК.О. Деякі критерії виявлення лексико-семантичної асиміляції запозиченого слова // Питания романо-германської філології та методики викладання інозем. мов. К., 1979. Вип. 6. С. 39-44.
77. КопчукЛ.Б. Фразеология немецкого языка Австрии // Вопросы филологии. М., 2004. № 1 (16). С. 21-25.
78. КорловскаяТ.П. Лексические испанизмы в английском языке США: Дис канд. филол.наук: 10.02.04. К., 1984. 296 с.
79. КорниловО.А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. 2-е изд., испр. и доп. М.: ЧеРо, 2003. 349 с.
80. КосериуЭ. Контрастивная лингвистика и перевод: их соотношение / Пер. с нем. Б.А. Абрамова // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ХХV. Контрастивная лингвистика. М., 1989. С. 63-81.
81. КрасныхВ.В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность? М.: ИТДГК Гнозис”, 2003. 375 с.
82. КрасныхВ.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: Курс лекций. М.: ИТДГК «Гнозис», 2002. 284 с.
83. КрасныхВ.В., ГудковД.Б., ЗахаренкоИ.В., БагачеваД.В. Когнитивная база и прецедентные феномены в системе других единиц и в коммуникации / Вестник Моск. ун-та. Сер. Філологія. 1997. № 3. С. 62-75.
84. КрицбергР.Я. Дивергенция и конвергенция региональных вариантов современного английского языка. К.: Киевский государственный лингвистический ун-т, 2000. 282 с.
85. КрысинЛ.П. К определению терминов «заимствование» и заимствованное слово» // Развитие лексики современного русского я