Верещак Олена Василівна. Диференційоване застосування гірудотерапії в комплексному лікуванні алкогольної та опіоїдної залежності

brief description

Верещак Олена Василівна. Диференційоване застосування гірудотерапії в комплексному лікуванні алкогольної та опіоїдної залежності : Дис... канд. наук: 14.01.15 - 2007.

Верещак О.В. Диференційоване застосування гірудотерапії в комплексному лікуванні алкогольної та опіоїдної залежності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.17 наркологія. Інститут наврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2007.
У дисертаційній роботі здійснено практичне та теоретичне узагальнення розвитку і динаміки стану відміни та наведено новий підхід у лікуванні алкогольної та наркотичної (опіоїдної) залежності.
На основі всебічного обстеження 158 хворих (основна група: 80 залежних від алкоголю і 28 від опіатів; контрольна група: 30 осіб з алкогольною залежністю і 20 з опійною залежністю) із застосуванням клініко-психопатологічних, психодіагностичних, неспецифічної реактивності організму, варіаційної пульсометрії, клініко-лабораторних та електрофізіологічних методів розроблено та впроваджено у практику нову комплексну терапевтичну програму: гірудотерапію та її модифікацію гірудорефлексотерапію. Інноваційний підхід у комплексному лікуванні наркопатології забезпечує патогенетичну і симптоматичну спрямованість гірудотерапії.
Визначено виражений детоксикаційний ефект гірудотерапії, яку рекомендовано до широкого застосування в клінічній наркології, зокрема, в період розгорнутої симптоматики стану відміни у наркологічних хворих. Метод гірудотерапії обґрунтовано і запропоновано як ефективний спосіб лікування хворих з алкогольною та наркотичною залежностями.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове розв’язання актуальної задачі сучасної наркології обґрунтування, розробка та практичне диференційоване застосування гірудотерапії в комплексному лікуванні алкогольної і наркотичної залежності.
За отриманими даними клініко-психопатологічного дослідження, редукція абстинентної симптоматики під час курсової гірудотерапії відбувалася в хворих з алкогольною залежністю в 3,7 рази (р<0,05), у хворих з опійною залежністю в 2,0 рази (р<0,05) ефективніше порівняно з традиційним методом лікування. З’ясовано, що позитивна експозиційна (впродовж сеансу гірудотерапії) динаміка психофізіологічного стану в обстежених хворих з алкогольною та опійною залежністю відбувалася за чотирма послідовними фазами (адаптації, сомноленції, релаксації та активації).
На підставі дослідження динаміки патопсихологічних показників у процесі гірудотерапії встановлено, що підвищений рівень ситуативної тривожності у хворих з алкогольною залежністю статистично вірогідно, у порівнянні з вихідними даними, зменшився в 1,6 рази (р<0,05), а в порівнянні з кінцевим результатом контрольної групи в 1,2 рази (р<0,05). В групі хворих з опійною залежністю ступінь редукції ситуативної тривожності був аналогічним: в 1,4 рази (р<0,05), і в 1,2 рази (р<0,05) відповідно. Вірогідними також були розбіжності з контролем в нормалізації настрою і у зменшенні вираженості астенічних проявів після курсової гірудотерапії в хворих як на алкогольну, так і наркотичну залежність.
Доведено терапевтичну ефективність гірудотерапії на підставі позитивної динаміки тромбоцитарно-судинного і коагуляційного гемостазу (підвищення антикоагулятивної активності крові, уповільнення тромбоутворення). Так, у хворих з алкогольною залежністю відбулося уповільнення часу згортання крові в 1,3 рази (р<0,05), а час кровотечі збільшився в 1,9 рази (р<0,05) в порівнянні з контрольною групою. У хворих з опійною залежністю в 1,7 рази (р<0,05) відбулося уповільнення часу згортання крові і у 1,5 рази (р<0,05) збільшився час кровотечі у порівнянні з контролем.
Клініко-лабораторний та біохімічний моніторинг показників периферичної крові в процесі курсової гірудотерапії у хворих з алкогольною залежністю у порівнянні з контролем показав вірогідне зниження в бік нормалізації вмісту ферментів АлАТ, АсАТ, ГГТ, за усередненими даними величини показників зменшилися відповідно в 1,4, 1,3 і 1,9 рази. Під час проведення гірудотерапії в хворих з опійною залежністю відзначено вірогідне (р<0,05 відносно вихідного рівня) зниження величин показників АлАТ, АсАТ, ГГТ (відповідно в 2,3, 2,3 і 2,8 рази ), а у порівнянні з контролем спостерігалося статистично вірогідне зниження значень показника АлАТ.

На підставі проведеного дослідження впливу гірудотерапії на рівень показників неспецифічної реактивності організму можна стверджувати, що патогенетичні та саногенетичні ефекти даного методу в наркології значною мірою зумовлені його антистресорним і адаптогенним впливом. Так, на моделі неспецифічної реактивності організму в обстежених хворих на алкогольну та опійну залежність відмічено вірогідне (р<0,05) збільшення зони реакцій «тренування» і «спокійної активації» за рахунок пропорційної трансформації зони «стресу». Доведена також можливість позитивного модульованого впливу гірудотерапії при алкогольній та опійній залежності: а) на параметри вегетативної нервової системи (за даними варіаційної кардіопульсометрії); б) біоелектричну активність головного мозку (за даними ЕЕГ); в) та церебральну гемодинаміку (за даними РЕГ).
Визначена ефективність гірудотерапевтичного методу в лікуванні алкогольного і наркотичного синдромів відміни стала основою розробки та впровадження методичних рекомендацій щодо диференційованого застосування гірудотерапії в клінічній наркології. На підставі технологічного вдосконалення процедури гірудотерапії розроблено два нових підходи до гірудотерапевтичного купірування гострого періоду абстинентних розладів у хворих з алкогольною і наркотичною залежністю, захищених патентами України („Спосіб купірування опійного абстинентного синдрому” та „Спосіб гірудотерапії в наркології”).