Верхоглядова Наталя Ігорівна. Управління конкурентоспроможністю вищої освіти в процесі формування людського капіталу

brief description

Верхоглядова Наталя Ігорівна. Управління конкурентоспроможністю вищої освіти в процесі формування людського капіталу : Дис... д-ра екон. наук: 08.02.03 / Дніпропетровський національний ун-т. — Д., 2005. — 503, [74]арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 473-503

Верхоглядова Н.І. Управління конкурентоспроможністю вищої освіти в процесі формування людського капіталу.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 організація управління, планування та регулювання економікою. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2005.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню й подальшому розвитку теоретичних, методологічних і методичних засад формування економічних підходів до управління вищою освітою, реалізація яких передбачає підвищення її конкурентоспроможності в процесі формування людського капіталу.
Досліджено процеси формування людського капіталу в системі інститутів соціалізації та обґрунтований соціально-ринковий вибір як можливість реалізації історичних потенцій суспільства. Створено концептуальні підходи до визначення конкурентоспроможності освіти як складової частини процесу забезпечення національних інтересів. Оцінено трансформацію процесу підготовки людського капіталу у розрізі регіонів в контексті результативності у сфері вищої освіти та розроблені методологічні підходи до оцінки ефективності вищої освіти.
Обґрунтовано механізм управління ринковим освітнім простором економіки. Удосконалено механізм управління та регулювання системою вищої освіти в контексті підвищення якості людського капіталу. Досліджено механізм державного регулювання та ринкової саморегуляції моделі вищої освіти. Удосконалено систему фінансування вищої освіти в соціально орієнтованій ринковій економіці.
Удосконалено й доповнено методологічні підходи до функціонування конкурентоспроможної освіти в національній економіці на базі дослідження діяльності товаровиробників інтелектуальної та наукомісткої продукції. Виявлено регіональні детермінанти та проаналізовано фактори конкурентоспроможності вищих навчальних закладів на прикладі навчальних закладів Придніпровського економічного району. Оцінено вплив соціально-економічного розвитку регіону на формування потреби у фахівцях з вищою освітою.

У дисертації представлено нове вирішення важливої наукової проблеми розбудови теоретичного, методологічного і методичного забезпечення формування економічних підходів до управління вищою освітою, реалізація яких передбачає підвищення її конкурентоспроможності в процесі формування людського капіталу з урахуванням особливостей сучасних структурно-інноваційних перетворень в Україні, що дозволило зробити такі концептуально-теоретичні, методологічні та методичні висновки, які характеризують сутність виконання завдань відповідно до зазначеної мети дослідження.
1. Розроблені в дисертаційній роботі методологічні підходи до формування якісного людського капіталу базуються на фундаментальному положенні, сформульованому автором, згідно з яким висока якість та конкурентоспроможність вищої освіти в Україні дає можливість державі посідати чільне місце у світовому співтоваристві, реалізовувати національні інтереси в економічній сфері. Висока конкурентоспроможність національної системи освіти є базою функціонування економіки країни в режимі розширеного відтворення, забезпечення прийнятного рівня життя населення, незалежності держави на стратегічно важливих напрямах науково-технічного прогресу, збільшення частки інноваційної продукції в загальному обсязі промислової продукції.
2. У дисертаційній роботі досліджено забезпечення досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, що потребує розробки ефективної системи вищої освіти, яка гарантує якість підготовки фахівців, перш за все в інноваційних сферах розвитку економіки. Показано, що саме розвиток освіти є стратегічним ресурсом подолання кризових процесів, поліпшення людського життя, зміцнення авторитету та конкурентоспроможності країни на міжнародній арені.
3. У дисертаційній роботі удосконалено методичні підходи до забезпечення конкурентоспроможної освіти як складової частини якості людського капіталу, що передбачає: прийняття нової парадигми системи управління якістю освіти; перехід від централізованого управління до організаційної та фінансової свободи ВНЗ; інноваційний підхід до розвитку форм та методів навчання; забезпечення державних стандартів підготовки студентів; професійну адаптацію випускників ВНЗ.
4. Для реалізації ідеї підприємницького ВНЗ необхідно змінити структуру управління ВНЗ, задіяти в управлінні інструментарій стратегічного менеджменту й концепцію контролінгу, забезпечити ефективне управління фінансовими потоками на основі методології фінансового менеджменту, сформувати товарну і цінову стратегію на основі запропонованих принципів і механізмів.
5. Аналізуючи організаційно-економічний механізм управління підготовкою конкурентоспроможного фахівця в ринковому освітньому просторі, слід зробити висновок, що сучасні ринкові відносини вимагають розглядати діяльність вищих навчальних закладів як виробників і продавців освітніх послуг, що формують відповідну пропозицію, у той час як потенційні споживачі формують відповідний попит. Основним регулятором між обсягом пропозиції та попитом має бути ціна за надані освітні послуги. Необхідна розробка механізмів пільгової оплати вартості навчання та розширення можливостей державного замовлення на підготовку фахівців.
6. У дисертаційній роботі доведено, що лише ринковими засобами можна сумістити комерційні й загальносуспільні інтереси у сфері освіти. Органи управління в межах переходу до маркетингових методів соціального управління також мають стати учасниками ринкових відносин не лише як гарант дотримання вимог щодо якості освіти, а і як замовник і споживач освітніх послуг. Підготовка спеціалістів повинна мати оптимальний соціальний ефект: за витрачені з бюджету кошти суспільство має отримати якісно підготовлених фахівців, при цьому витрати на їх підготовку повинні відповідати ситуації на ринку освітніх послуг.
7. Досліджуючи основні моделі фінансування освіти, слід зазначити , що виникає необхідність узгодження реальних ринкових механізмів функціонування освіти з завданням максимізації соціального ефекту від діяльності галузі. Об’єктивна основа цього міститься в самому некомерційному характері діяльності освітньої галузі та обумовлює конкурентний характер ринку освітніх послуг, що визначає можливості його ефективного функціонування та забезпечення якості освітніх послуг. Велике значення для ВНЗ має формування спеціального фонду за рахунок надання платних послуг і перш за все навчання студентів за контрактами. Тільки збільшення коштів спеціального фонду дозволить вирішити фінансові проблеми навчального закладу.
8. У результаті аналізу трансформаційних процесів розвитку людського капіталу та факторів, що впливають на результативність у сфері вищої освіти, запропоновано методологію оцінки ефективності вищої освіти. Із різноманіття чинників, що зумовлюють зміни результативності освітньої діяльності, слід акцентувати увагу на залежності приросту національного доходу від витрат на освіту.
Максимум ефективності витрат на вищу освіту показує, що механізм взаємодії підсистеми вищої освіти з підсистемою матеріального виробництва дозволяє достатньо помітно збільшити ефективність витрат на вищу освіту шляхом збільшення частки національного доходу. За аналізований період темп приросту національного доходу перевищує темп приросту витрат на освіту в три з половиною рази.
9. Процес дослідження конкурентоспроможності вищих навчальних закладів потребує тристоронньої оцінки якості вищої освіти: через опитування викладачів, випускників вищих закладів освіти і потенційних роботодавців.Для створення якісної системи управління вищою освітою з метою виявлення найбільш впливових факторів на конкурентоспроможність вищого навчального закладу на кожному рівні управління проведено соціологічне дослідження у Придніпровському економічному районі.
Проведені дослідження дозволили обґрунтувати систему чинників, що гальмують або прискорюють вихід на високий рівень конкурентоспроможності вищого навчального закладу, урахування яких дасть змогу забезпечити конкурентоспроможність ВНЗ у довгостроковій перспективі.
10. Доведено, що формування потреб регіону у фахівцях має спиратися на аналіз об'єктивних процесів розвитку соціально-економічної діяльності регіону: сучасного стану ринку праці, територіальних диспропорцій розвитку виробництва та професійно-кваліфікаційних характеристик зайнятої робочої сили, демографічних чинників, які значною мірою визначають ефективність і напрям структурної трансформації економіки регіону, що залежить від кількості фахівців, випущених вищими навчальними закладами, та якості їх підготовки.
11. При удосконаленні механізму управління та регулювання системою вищої освіти в контексті поліпшення якості людського потенціалу доведено, що у вищому навчальному закладі повинна функціонувати відпрацьована система управління якістю освітньої послуги, яка має спиратися на систему моніторингу, що забезпечує процедуру контролю якості роботи всіх сфер та напрямків діяльності вищого навчального закладу. Нагальною необхідністю є запровадження Концепції стратегічного управління економічною освітою молоді в регіоні.