ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ У ПОЛЬСЬКІЙ ПЕДАГОГІЦІ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

brief description

ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ЯКИМ ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 376/6/09 (438) “ХХ”

ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ
У ПОЛЬСЬКІЙ ПЕДАГОГІЦІ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ
13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
Чепіль Марія Миронівна

Дрогобич – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ ЯК ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1. Стан дослідженості проблеми ………………………….. 13
1.2. Порівняльно-зіставний аналіз основних дефініцій дослідження ……………………………………………….
30
1.3. Передумови розвитку теорії і практики виховання
дітей-сиріт у Польщі ………………………………………
51
Висновки до розділу 1 ………………………………………….. 69
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ У
ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ ПОЛЬЩІ (1918 – 1939 рр.)
2.1. Роз¬роб¬ка польськими педагогами теоретичних засад виховання дітей-сиріт ………………………………………
72
2.2. Інституційні форми виховання дітей-сиріт у педагогічній теорії і практиці Польщі ……………………
97
2.3. Польські педагоги про значення вихователя
у житті дитини-сироти …………………………………….
121
2.4. Практичні аспекти виховання дітей-сиріт
у польській педагогіці …………………………………….
140
2.5. Досвід виховання дітей-сиріт у Польщі та його
актуальність для українського соціуму ……………..……
162
Висновки до розділу 2 ……………………………………...…… 170
ВИСНОВКИ …………………………………………………………… 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………… 177
ДОДАТКИ ……………………………………………………….……… 206

ВСТУП

Актуальність та доцільність дослідження. Трансформаційні умови українського суспільства потребують інноваційних підходів до розв’язання складних соціально-педагогічних питань. Потреби інтеграції до європейського соціокультурного контексту зумовлюють особливу увагу вітчизняної педагогічної науки до різних аспектів виховання дітей-сиріт у Польщі, які багато в чому подібні до процесів в Україні.
Сьогодні Україна і Польща впроваджують у життя низку реформ, пов’язаних з піклуванням про дітей-сиріт, знедолених і безпритульних дітей, дітей у прийомній сім’ї. Є також потреба редагувати приписи, які торкаються системи опіки, здійснення реформ. Це могло б поліпшити складну ситуацію у системі виховання, допомогло б знівелювати негативні наслідки прорахунків у вихованні. З одного боку, з’явилися нові можливості для розвитку і реалізації особистістю власної креативності, свободи у багатьох сферах суспільного життя, з іншого – загрози для гармонійного функціонування дітей і сімей. У цьому контексті піклування держави про дітей-сиріт є проявом дбайливого ставлення суспільства до “зламаного дитинства”.
Напрямами державної політики в галузі виховання стали принципи гуманістичної педагогіки, сформульовані у законах України “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про охорону дитинства”, “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, “Про позашкільну освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ ст.), Національній доктрині розвитку освіти, “Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні”, Конценції ООН про права дитини. Закладена в них методологія виховання передбачає пріоритет розвиненій особистості, її життєвому й професійному самовизначенню, самореалізації, життєтворчості згідно з національними цінностями та в контексті ідеї інтеграції України до європейського освітнього простору.
З різних причин багато сімей не виконує виховної функції щодо власних дітей, це своєю чергою зумовлює аномальні прояви в їхньому середовищі, вимагає докорінного поліпшення роботи соціально-виховних служб і ставить вимогу глибокого вивчення й осмислення історичного, культурного та педагогічного досвіду окремих держав, регіонів, який збагачує сучасну виховну практику новими фактами й теоретичними положеннями, прогнозує її майбутній розвиток. Сьогодні відкриваються нові сторінки в історії вітчизняної і зарубіжної педагогічної науки, які не були відомі широкому освітянському загалу.
Складна соціально-економічна ситуація в суспільстві (безробіття, бідність, безпорадність, наркоманія, алкоголізм, виїзд батьків за кордон тощо) безпосередньо впливає на один з найбільш важливих його елементів – сім’ї (їхніх норм, цінностей), відображається на загальному соціальному контексті, формуючи середовище, у якому ці сім’ї існують. Саме сімейні проблеми та конфлікти спричиняють значну кількість негативних проявів, з яких швидко зростає біологічне та соціальне сирітство. Це, з одного боку, породжує дитячу бездоглядність з усіма її негативними наслідками, з іншого – зростає потреба в піклуванні про дітей, яку здійснюють державні установи і громадські організації.
У педагогів не виникає сумнівів, що лише реформи могли б поліпшити складну ситуацію в системі опіки і виховання, допомогли б знівелювати негативні наслідки прорахунків у вихованні. Основними напрямами реформування системи опіки і виховання є: запобігання соціальному сирітству; поліпшення умов розвитку, виховання та освіти дітей-сиріт і дітей, позбавлених бать¬ківського піклування; створення умов для соціальної адаптації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; нормативно-правове та науково-методичне забезпечення захисту прав цієї категорії дітей. Передбачається, що однією з основних умов, які забезпечуватимуть по¬дальше вдосконалення цієї діяльності, буде посилення уваги до роботи шкіл-інтернатів, будинків дитини тощо.
Актуальними є дискусії про різні типи прийомних сімей, які б створили нормальні економічні і правові умови для професіоналізації форм інституційної опіки над дитиною, передовсім прийомні сім’ї і дитячі будинки сімейного типу. У цьому контексті актуальними є творча спадщина педагогів у різні історичні періоди. Завдання науковців полягає у виявленні багатогранності доробку вітчизняних і польських педагогів щодо розв’язання важливих проблем виховання дітей-сиріт на зламі тисячоліть. Це важливо з погляду на історичну і географічну близькість держав.
На особливу увагу у цьому контексті заслуговують праці українських (В. Кремень [60], В. Лутай [66], Г. Філіпчук [104]) та польських (І. Вільш [297], С. Гессен [17], А. Левін [235], В. Оконь [251]) дослідників, у яких відображено засади сучасної філософії освіти. Важливими для нашого дослідження є основні положення особистісно орієнтованого виховання, які знайшли відображення в працях І. Беха [4], А. Бойко [5], В. Бондара [6], О. Дубасенюк [27], М. Савчина [86], С. Сисоєвої [87], М. Стельмаховича [94], [95] та інших.
Важливе місце у процесі дослідження відведено вивченню історії розвитку закладів інтернатного й напівінтернатного типу в Україні, дитячої безпритульності та бездоглядності (В. Виноградова-Бондаренко [11], С. Нечай [72], В. Слюсаренко [92], Н. Сушик [101]), соціально-правовим і педагогічним аспектам сирітства (Л. Артюшкіна [1], А. Поляничко [83], О. Карпенко [47], Л. Канішевська [45], О. Коваленко [54], Н. Павлик [77], О. Шишко [119], Н. Шость [120]). Проблеми соціальної підтримки постінтернатної адаптації дітей-сиріт висвітлюють Л. Кобилянська [53], Н. Павлик [77], виховання і навчання дітей-сиріт, формування пізнавальних інтересів, соціального здоров’я – Б. Кобзар [52], І. Пєша [81], В. Шкуркіна [121], Н. Яковенко [133] та ін. Публікації українських науковців свідчить, що проблеми виховання дітей-сиріт у нашій державі є і залишаються надзвичайно важливими.
Особливо гостро соціальна опіка дітей і молоді актуалізується в перехідні етапи суспільно-політичного й соціально-економічного розвитку держави, якими як для Польщі, так і для України, були 20 – 30-ті роки ХХ ст. Характерною для цього періоду є поява багатьох концепцій виховання дітей-сиріт, пошук і вдосконалення різноманітних форм опіки, опікунсько-виховної системи, яка опирається на діагностику і трактування дитини як суб’єкта, подолання недоліків інституційного виховання дітей, формування виховного середовища в природному оточенні людини, удосконаленням методів навчання і виховання. До різноманітних видів діяльності були причетні творці польської педагогіки і опікунської практики: Юзеф Чеслав Бабіцький (1880 – 1952), Марія Ґжеґожевська (1888 – 1967), Казимир Єжевський (1877 – 1848), Януш Корчак (Генрих Ґольшмідт (1878 – 1942), Казимир Лісецький (1902 – 1976), Гелена Радлінська (1879 – 1954), Ванда Шуман (1890 – 1994). Їхній творчий доробок репрезентує розв’язання опікунсько-виховних і культурно-освітніх проблем виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування. Вивчення їхніх педагогічних ідей уможливило виокремлення теортико-методичних засад виховання дітей-сиріт, практичний досвід у галузі соціальної педагогіки.
Аналіз сучасної джерельної бази з проблеми виховання дітей-сиріт у Польщі підтвердив, що на шпальтах вітчизняної літератури майже не висвітлювалися напрями розвитку опіки над дітьми (за винятокм Галичини, але здебільшого у польськомовних виданнях), не йшлося також про зародження інституційних форм у міжвоєнний період, творчий доробок видатних польських педагогів у галузі виховання дітей-сиріт. Вивчення історичних закономірностей, їхній науковий аналіз і формування відповідних висновків потрібні сьогодні для встановлення українсько-польських взаємин та збагачення педагогічної практики. Відсутність в українській історико-педагогічній науці комплексних досліджень, присвячених проблемі виховання дітей-сиріт, зумовила вибір теми дослідження – “Виховання дітей-сиріт у польській педагогіці міжвоєнного періоду”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дослідження включено до плану науково-дослідницької роботи кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка в межах наукової теми “Українська освіта в контексті трансформаційних суспільних процесів” (номер державної реєстрації 0108U007644). Тему затверджено на засіданні вченої ради Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 13 від 22. 12. 2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 24. 02. 2009 р.).
Мета дослідження – систематизувати та узагальнити історичний досвід польських педагогів міжвоєнного періоду у царині виховання дітей-сиріт і визначити перспективи можливого його використання в українському освітньому просторі.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
– проаналізувати стан вивчення проблеми виховання дітей-сиріт, її теоретичного рівня та виокремити етапи в дослідженні спадщини польських педагогів міжвоєнного періоду;
– розкрити передумови розвитку теорії та практики виховання дітей-сиріт у Польщі;
– обґрунтувати теоретико-методичні засади виховання дітей-сиріт у творчому доробку польських педагогів упродовж 1918 – 1939 рр.;
– схарактеризувати інституційні форми виховання дітей-сиріт у польській педагогіці міжвоєнного періоду;
– актуалізувати провідні ідеї польських педагогів міжвоєнного періоду у царині виховання дітей-сиріт.
Об’єктом дослідження є науково-педагогічна спадщина та опікунська практика польських педагогів першої половини ХХ ст.
Предмет дослідження – теоретичні та організаційно-методичні засади виховання дітей-сиріт у польській педагогіці міжвоєнного періоду.
Методологічною базою дослідження є філософські положення про духовні цінності особистості; концептуальні положення теорії виховання, теоретичні положення про роль середовища у вихованні дитини, психолого-педагогічні закономірності розвитку її індивідуальності; системний підхід до вивчення поглядів польських педагогів на проблеми виховання дітей-сиріт на основі єдності загального, історичного і логічного; системний аналіз виховного процесу на основі наукової раціональності в конкретних історичних умовах; комплексне використання методів наукового дослідження. У процесі дослідження використано герменевтичний та парадигмальний підходи до вивчення педагогічних ідей конкретної персоналії, аналізу їхньої спадщини з позиції науки і її внутрішньої динаміки.
Теоретичну основу дослідження становлять наукові ідеї з проблем теорії та історії виховання, соціальної педагогіки, філософії, матеріали науково-педагогічних видань та періодики Польщі міжвоєнного періоду. У процесі дослідження проаналізовано праці українських та польських науковців, у яких відображено засади сучасної філософії освіти (І. Вільш [297], С. Гессен [17], В. Кремень [61], А. Левін [235], В. Лутай [66], Н. Скотна [89], В. Скотний [90], Г. Філіпчук [104]), концептуальні положення виховання (С. Бадора [154], С. Балей [157], І. Бех [4], М. Годлевський [186], З. Домбровський [169], А. Капська [48], А. Макаренко [67], Г. Мушинський [249], С. Сисоєва [87], О. Сухомлинська [98], [99], В. Сухомлинський [100]), теоретико-методологічні аспекти щодо розвитку порівняльної педагогіки (Г. Васянович [9], Н. Дичек [25], В. Кравець [59], Я. Пекарський [256], Б. Сліверський [256], М. Чепіль [165], [166]); історико-педагогічні засади розвитку освіти і виховання в першій половині XX ст. (А. Вихрущ [12], С. Волошин [300], М. Євтух [39], Т. Завгородня [31], В. Кемінь [50], С. Кот [219], Ф. Кульпінський [224], М. Левківський [64], В. Оконь [252], К. Сосніцький [273], Б. Ступарик [97], О. Сухомлинська [69]) та інших галузей пізнання, які стосуються об’єкта та предмета дослідження.
Відповідно до предмета й окреслених завдань, названих методологічних підходів використано такі методи дослідження: пошуково-бібліографічний, предметно-цільовий (систематизація, класифікація та аналіз наукової літератури, нормативно-правових документів з проблеми виховання дітей-сиріт) для з’ясування теоретичних положень українських та польських педагогів з урахуванням особливостей педагогічної термінології країн; діалектичний, який дав змогу дослідити генезу концепцій виховання дітей-сиріт у період ІІ Речі Посполитої; хронологічний – окреслення концептуальних ідей польських педагогів, виокремлення періодів у розвитку теорії і практики виховання дітей-сиріт у Польщі міжвоєнної доби; історико-педагогічний – для виявлення закономірностей функціонування інституційних форм виховання дітей-сиріт у Польщі міжвоєнного періоду; персоналістично-біографічний – обґрунтування основних ідей та поглядів польських педагогів міжвоєнного періоду щодо досліджуваної проблематики; порівняльно-зіставний – з’ясування причинової та генетичної зумовленості подібностей та розбіжностей поглядів польських педагогів міжвоєнного періоду з досліджуваної проблеми, системно-структурний аналіз – узагальнення здобутків польських педагогів, їхньої інтерпретації, формулювання й обґрунтування висновків дослідження.
Джерельна база дослідження: українські та польські монографічні й періодичні видання; праці видатних сучасних учених; психолого-педагогічні дослідження, присвячені дослідженню творчого доробку польських педагогів міжвоєнного періоду, проблемам виховання дітей-сиріт; педагогічні праці, літературні твори польських педагогів міжвоєнного періоду; матеріали міжнародних, всеукраїнських і всепольських наукових конференцій, Українського і Польського товариств Януша Корчака, Польського товариства опікунської педагогіки. У роботі використано матеріали Центрального державного історичного архіву (м. Львів), фонди Національної бібліотеки ім. В. Вернадського, Національної бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (м. Львів), бібліотек Львівського, Прикарпатського національних університетів, Дрогобицького державного педагогічного університету, Жешувського та Люблінського університетів, Мазовецької вищої гуманістично-природничої школи у м. Ловіч.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період між двома світовими війнами. Нижня межа дослідження (листопад 1918 р.) – поява та розвиток концепцій виховання дітей-сиріт у польській педагогічній теорії й опікунській практиці. Верхня межа (вересень 1939 р.) збігається зі збройним нападом Німеччини на Польщу, з якого бере початок Друга світова війна, що спричинила згортання соціально-виховної роботи.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше цілісно проаналізовано теорію і практику виховання дітей-сиріт у польській педагогіці міжвоєнного періоду; виокремлено етапи виховання дітей-сиріт в опікунській установі; визначено зміст, форми й методи виховання дітей-сиріт у польській педагогіці 20 – 30-х рр. ХХ ст.; доповнено педагогічну теорію науковими знаннями про еволюцію змісту поняття “виховання дітей-сиріт” в українській і польській педагогічній науці; узагальнено внесок польських педагогів у становлення та розвиток інституційних форм виховання-дітей сиріт упродовж 1918 – 1939 рр.; подальшого розвитку набули положення та висновки щодо мети і змісту виховання дітей-сиріт та їх актуальності у сучасних умовах України.
До наукового обігу введено невідомі праці польських педагогів, які не перекладалися українською мовою, та маловідомі матеріали, що розширюють уявлення про педагогічні концепції виховання дітей-сиріт у міжвоєнний період, внесок польських педагогів у розвиток теорії і практики виховання.
Практичне значення одержаних результатів визначається новизною постановки дослідницьких завдань та відповідністю потребам сучасної історико-педагогічної науки. Матеріали й основні положення дисертації дають цілісне уявлення про теоретико-методичні засади виховання дітей-сиріт у польській педагогіці міжвоєнного періоду. Результати дослідження можуть бути використані під час вивчення актуальних питань виховної роботи з дітьми-сиротами, викладання лекційних курсів “Історія педагогіки”, “Порівняльна педагогіка”, “Методика соціально-виховної роботи”, “Теорія і методика позаурочної діяльності”, написання кваліфікаційних робіт у вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації, укладання навчально-методичних посібників, довідників з історії педагогіки, теорії виховання, порівняльної педагогіки. За результатами дослідження розроблено й апробовано програму спецкурсу “Виховання дітей-сиріт у Польщі: історія і сучасність”.
Вірогідність результатів та основних висновків забезпечується комплексним вивченням оригінальних джерел польською, українською, англійською мовами; використанням широкої джерельної бази; застосуванням комплексу взаємозумовлених методів, адекватних об’єкту, предмету, меті й завданням дослідження; опертям на принципи системності, історизму й об’єктивності; апробацією і впровадженням результатів дослідження у навчально-виховний процес вищої школи і в практику роботи з дітьми-сиротами. З метою докладного вивчення проблем виховання дітей-сиріт у польській педагогіці дисертант проходив наукове стажування у Польщі: на педагогічному факультеті Мазовецької вищої гуманістично-природничої школи у м. Ловіч, Вищій школі педагогічних навичок та управління у м. Рики, Інституті педагогіки Університету Марії Кюрі-Склодовської у м. Люблін.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження оприлюднено на науково-практичних конференціях: міжнародних – “Актуальні проблеми і перспективи трудової та професійної підготовки молоді” (Дрогобич, 2008), “Głodne dzieci w Polsce” (Люблін, Польща, 2009), “Інтеграція системи безперервної освіти України в європейський освітній простір: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2009), “Сравнительная педагогика в условиях международного сотрудничества и европейской интеграции” (Брест, 2010 і 2011), “Актуальні проблеми опіки і виховання дітей” (Дрогобич, 2010), “Wychowanie w teorii i praktyce” (Люблін, Польща, 2010); всеукраїнській – “Становлення педагога в умовах трансформації українського суспільства” (Дрогобич, 2011), регіональній – “Інноваційні процеси в сучасній системі освіти” (Дрогобич, 2009); всеукраїнському науково-методичному семінарі “Роль педагогічних дисциплін у формуванні майбутнього фахівця” (Умань, 2011). Матеріали дослідження обговорювалися на науково-методичних семінарах кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти й одержали позитивну оцінку, на засіданнях вченої ради соціально-гуманітарного факультету, на звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (2008 – 2011 рр.).
Основні результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (акт № 01-08/03-215 від 10.05.2011 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (акт № 220 від 11 травня 2011 р.), Херсонського державного університету (акт № 07-11/744 від 10.05.2011 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (акт № 123 від 10.05.2011 р.), Слов’янського державного педагогічного університету (акт № 68-01-136 від 19 квітня 2011 р.).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 12 одноосібних статей, з них 7 статей у фахових науково-педагогічних виданнях, 2 – у збірнику наукових праць, 2 – у збірнику матеріалів конференції, 1 – у матеріалах науково-методичного семінару.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації – 222 сторінки, основний текст – 176 сторінок. Усього вивчено 314 джерел, у тому числі 9 – англійською, 162 – польською мовами.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дослідження та узагальнення творчого доробку польських педагогів міжвоєнного періоду у царині виховання дітей-сиріт дало змогу визначити перспективи можливого його використання в українському освітньому просторі та дійти таких висновків:
1. Проблема виховання дітей-сиріт є міждисциплінарною, позаяк акумулює наукові знання з педагогіки, психології, соціальної педагогіки, історії, соціології, права та інших наук. У вітчизняній педагогічній думці проблема виховання дітей-сиріт стала предметом досліджень соціальної педагогіки лише у кінці ХХ ст. Історіографія проблеми уможливлює твердження, що вивчення творчої спадщини польських педагогів міжвоєнного періоду і в Україні, і Польщі має різну інтенсивність – від визнання до пошуку шляхів упровадження їхніх ідей і напрацювань у практику. У вивченні спадщини польських педагогів міжвоєнного періоду щодо виховання дітей-сиріт виокремлено такі періоди: 1) 1918 – 1945 рр. – популяризація досвіду виховання дітей сиріт на шпальтах польськомовних педагогічних часописів; 2) 1945 – 1988 рр. – розвиток опікунської педагогіки як науки в Польщі; 3) кінець ХХ – початок ХХІ ст. – науково-педагогічний аналіз спадщини польських педагогів міжвоєнного періоду в Польщі (з 1988) та Україні (з 1991), значне поширення в європейському освітньому просторі.
Усебічний аналіз наукових першоджерел дав можливість висвітлити теоретико-методологічні підходи до трактування дефініцій “виховання”, “опіка”, “діти-сироти”, “безпритульні діти”, “діти вулиці”. Їхнє вивчення й аналіз свідчать про відмінність та спільність між “опікою” і “вихованням”. У дисертації обґрунтовано, що це дві різні ділянки людської діяльності. У процесі виховання відбуваються зміни в особистості з погляду на нормативний ідеал (суспільне очікування), а результат цих дій залежить від системи цінностей, які визначають вихованці. Опіка здійснюється незалежно від того, яку систему цінностей визнає підопічний і чи прагне він змін, що йдуть у напрямі визнання суспільно апробованих норм.
2. На розвиток теорії і практики виховання дітей-сиріт у Польщі у міжвоєнний період мали вплив суспільно-політичні, економічні і соціально-правові умови. Діяльність педагогів була спробою боротьби із масштабами сирітства і намаганням забезпечити дітям-сиротам нормальні умови для відповідного морального, культурного й фізичного розвитку. Виховні системи Ю.Ч. Бабіцького, К. Єжевського, Я. Корчака, К. Лісецького спиралися на ідеї сімейного і соціального виховання, перевагу яким надає і сучасна педагогіка. Ці системи є прикладом оригінальної і поступової концепції опіки над осиротілою дитиною, а її автори – творцями не лише опікунської педагогіки Польщі, а й надбанням європейського педагогічного середовища ХХ ст. Зміст виховання ґрунтувався на моральних, національних, валеологічних і громадянських цінностях. Основними принципами виховання були визнання дитини повновартісною людиною, соціальноціннісною особистістю, з повагою до її гідності, вірою в її сили і можливості. Розроблені ними засади виховної роботи з дітьми допомагали створити сприятливі умови для досягнення виховної мети. Пріоритетною позицією педагогів стало прищеплення дитині любові до праці та вміння працювати, формування позитивних рис характеру, прагнення до самостійності, самореалізації, відповідальності. Вибудовуючи систему виховання дітей-сиріт, польські педагоги запровадили систему самоврядування і виховання через працю. Його найважливішими органами були Товариський суд, Рада самоврядування, Дитячий сейм, дошка оголошень, скринька для листів. Про них докладно йдеться в дисертації. Визначальними були ідеї партнерства і демократії.
У ході наукового пошуку виокремлено етапи виховання дітей-сиріт в опікунській установі (перший – етап дбайливої опіки і виховання; другий – етап професійного навчання, гартування характеру; третій – етап самостійності й відповідальності за одержане виховання та навчання).
3. Педагоги Польщі міжвоєнного періоду створили та реалізували на практиці інституційні форми виховання дітей-сиріт: будинок дитини, прийомна сім’я, опікунська станція, сиротинські гнізда, прийомні сім’ї, ясла, табори, півтабори тощо, які знайшли висвітлення у дисертації. Вони окреслили види і форми опікунської діяльності, описали їх, класифікували й виокремили засади, які повинні сприяти нормальному функціонуванню дитини, обґрунтували сутність доброчинної, соціальної, матеріальної, моральної, постійної і тимчасової опіки. Важливим є ставлення до дітей як до повноправного суб’єкта, особистості, що прагне щастя і тепла, розуміння й поваги до її почуттів та емоцій, права на розвиток, сміх, самодіяльність, любов та ін.
4. Ретельний аналіз творчого доробку польських педагогів свідчить, що у виховній роботі з дітьми-сиротами вагоме місце посідає вихователь. Важливим завданням вихователя є формування у дитини ідеалів добра, робота над її розвитком. Для результативної виховної діяльності необхідні захоплення працею з дітьми, низка особистісних рис (терпеливість, делікатність, ясність розуму, прагнення до самовдосконалення), базові знання вихователя, демократичний стиль керівництва, індивідуалізація в опікунсько-виховній роботі. До дітей варто ставити високі вимоги, водночас довіряючи їм, не нищити світ мрій; висувати привабливу мету, переживати радість і смуток, створюючи власним вчинком приклад, гідний на наслідування, знаходити площину порозуміння з дитиною. Особливу увагу педагоги звертали на створення в установі природної атмосфери, а це можна зробити за допомогою почуттів вихователя, теплої усмішки та “таємного зв’язку душ”.
5. На основі аналізу та узагальнення теорії і практики виховання дітей-сиріт у Польщі міжвоєнного періоду, переосмислення опікунсько-виховних концепцій з позицій сучасної педагогічної науки виявлено, що творче використання ідей польських педагогів може здійснюватися на двох рівнях – теоретико-методологічному та практичному. Загальнолюдські цінності (любов, повага до дитини, до її гідності, віра, надія, милосердя, допомога слабшому) та організаційні моменти (вихователь як організатор дитячої спільності, поєднання навчання і виховання, виховання через працю) мають бути вихідними положеннями у використанні творчого доробку польських педагогів, віднайденні аспектів, що можуть бути подібними до тих, які сприяли створенню та реалізації їхніх педагогічних систем. Започаткована благодійно-доброчинна діяльність є важливим етапом переходу до теперішньої системи виховання дітей-сиріт.
Дисертація не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективними напрямами подальших досліджень вважаємо докладне вивчення виховної системи К. Лісецького, Б. Маркевича, діяльності Товариства приятелів дитини, системи педагогічних засобів впливу на дітей-сиріт, проблему формування творчої особистості в дитячих будинках сімейного типу, форми опіки над дітьми-сиротами в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Артюшкіна Л. М. Сирітство в Україні як соціально-педагогічна проблема (соціально-правовий аспект) / Л. М. Артюшкіна, А. О. Поляничко. – Суми : СумДПУ, 2002. – 268 с.
2. Бартошевський І. Педагогіка руска або наука о воспитанию / Іван Бартошевський. – Львів, 1891. – 392 с.
3. Бердник Ю. Україна розпродує своє майбутнє: іноземці вивозять українських дітей-сиріт / Юлія Бердник // http://narodna.org.ua/news.php? AYear=2011&AMonth =6&ADay=1&ArticleID=13715&.
4. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2-х кн. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн.1. – 280 с.; Кн. 2. –344 с.
5. Бοйко A. M. Оновленa парадигма вихования: шляхи реалізації (підготовка вчителя до формувания виховуючих відносин з учнями) / Алла Микитівна Бойко. – K. ІЗМН, 1996. – 232 c.
6. Бондар В. Термінологічний бум у педагогіці: методологічний аналіз / Володимир Бондар // Шлях освіти. – 2001. – № 4. – С. 7 – 10.
7. Варывдин В. А. Управление системой социальной защиты детства: учебн. пособ. / В. А. Варывдин, И. П. Клемантович. – М. : Пед. общество России, 2004. – 192 с.
8. Васянович Г. П. Вибрані твори : в 5-ти т. Т. 2 : Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологічний аспект) : монографія / Григорій Петрович Васянович. — Львів : Сполом, 2010. – 356 с.
9. Васянович Г. П. Історія зарубіжної педагогіки і вищої освіти : навчальний посібник / Григорій Петрович Васянович. – Львів : ЛДФА, 2008. – 46 с.
10. Великий тлумачний словник сучасної української мови [з дод. і допов.] / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
11. Виноградова-Бондаренко В. Є. Виховання безпритульних дітей в Україні 20-х років ХХ століття : автореф. дис. .. канд. пед. наук: 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Вікторія Євгенівна Виноградова-Бондаренко. — К. : АПН України; Інститут педагогіки, 2001. – 21 с.
12. Вихрущ А. В. Закономірності розвитку освітніх систем ХХ столітті / Анатолій Володимирович Вихрущ // Освіта в перспективі інтеграції Європи. – Варшава, 2001. – С. 125 – 129.
13. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: навч. посібник для студентів / Омелян Вишневський. – Дрогобич : Коло, 2003. – 528 с.
14. Волинець Л. С. Права дитини в Україні: проблеми та перспективи / Людмила Семенівна Волинець. – К. : Логос, 2000. – 74 с.
15. Волинець Л. С. Реабілітаційна робота з “дітьми вулиць” у притулках для неповнолітніх / Л. С. Волинець, О. О. Січкар. – К. : Калита, 2005.– 72 с.
16. Гайда Й. Проблеми гуманістичного виховання особистості в педагогічній спадщині Януша Корчака та Антона Макаренка : дис... канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Йоанна Гайда /. – К. : АПН України; Інститут педагогіки і психології професійної освіти, 2004. – 221 с.
17. Гессен С. И. Основы педагогики: Введение в прикладную философию: учебн. пособие для вузов / Отв. ред. и сост. П. В. Алексеев / Сергей Иванович Гессен. – М. : Школа-Пресс, 1995. – 448 с.
18. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
19. Гошовський Я. О. Становлення образу Я в підлітків школи-інтренату в умовах депривації батьківського впливу : дис. … канд.. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна і вікова психологія» / Ярослав Олександрович Гошовський. – К. : Інститут психології АПН України, 1995. – 177 с.
20. Денисов В. Україна – ЮНІСЕФ. Співробітництво в інтересах дітей /В. Денисов // Український часопис прав людини. – 1998. – № 3 – 4. – С. 11 – 12.
21. Денисюк С. Я. Корчак і українська педагогіка / С. Денисюк // Шлях освіти. – 2000. – № 1. – С. 44 – 48.
22. Державна концепція виховання української молоді (традиції, досвід, перспективи): Метод. матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф., 7 липня 2006 р., Львів / Управління у справах сім'ї та молоді Львівської обл. держ. адміністрації; Інститут соціогуманітарних проблем людини ЗНЦ НАН України; Львівський обласний центр роботи з науковою молоддю / Тарас Батенко (ред. кол.) – Л. : ПАІС, 2006. – 152 с.
23. Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття). – К. : Райдуга, 1994. – 62 с.
24. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист (збірник документів) Частина ІІ. – К. : Столиця, 1998. – 292 с.
25. Дичек Н. П. Традиции воспитания в польской народной педагогике: дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Н. П. Дичек. – К., 1996. – 202 с.
26. Довідка про функціонування дитячих будинків у Львівській області. – Львів : Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, 2010. – 12 с.
27. Дубасенюк О. Методи формування професійної умілості майбутніх учителів / Олександра Дубасенюк // Шлях освіти. – 1998. – № 3. – С. 37 – 40.
28. Забута Т. В. Педагогічна творчість Януша Корчака: Монографія / Т. М. Забута, М. Н. Ямницький. – Рівне : Вид-во Ф.Пишнюка, 1997. – 200 с.
29. Забута Т. М. Організація дитячого самоврядування у виховній системі Януша Корчака : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Тетяна Михайлівна Забута. – Одеса : Південноукр. держ. пед. ун-т імені К. Д. Ушинського, 1997. – 17 с.
30. Забута Т. М. Педагогічна концепція Януша Корчака: оригінальні “інструменти виховання” як специфічна особливість його виховної системи / Тетяна Михайлівна Забута // Нова педагогічна думка. – 1997. – № 2. – С. 38 – 41.
31. Завгородня Т. Дидактична думка в Галичині (1919 – 1939 роки) :монографія / Тетяна Завгородня. – Івано–Франківськ : Плай, 1998. – 167 с.
32. Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – 147 с.
33. Закон України “Про загальну середню освіту” // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. − 1999. − № 15. − С. 6 − 31.
34. Закон України “Про освіту”. – К. : Генеза, 1996. – 36 с.
35. Закон України “Про охорону дитинства” // Директор школи. – 2002. – № 8 (лютий). – С. 7 – 10.
36. Закон України “Про позашкільну освіту” від 22 червня 2000 р. // Освіта України. – 2000. – З0 червня.
37. Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Історія Польщі :від найдавніших часів і до наших днів / Леонід Опанасович Зашкільняк, Микола Григорович Крикун. –Львів : ЛНУ, 2002. – 752 с.
38. Зязюн І. А. Інтелектуально творчий розвиток особистості в умовах непевної освіти / Іван Андрійович Зязюн // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: монографія / за ред.. І. А. зязюна. – К. : Віпол, 2000. – С. 11 – 57.
39. Євтух М. Б. Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні (кі¬нець XVIII – перша половина ХІХ ст.): автореф. дис. ... д-ра пед. наук у формі наук. доп.: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Микола Борисович Євтух. – К. : АПН України; Інститут педагогіки, 1996. – 70 с.
40. Євтух М. Б. Гуманізація виховання в контексті розвитку польської педагогіки міжвоєнного періоду (1918 – 1939 рр.) : монографія / Микола Борисович Євтух, Василь Стратонович Ханеннко. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2004. – 176 с.
41. Ільченко О. Ю. Виховання дітей-безпритульників на Полтавщині в 20 –30-і рр. ХХ століття : автореф. дис. .. канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Олена Юріївна Ільченко. – Х. : Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2006. – 21 с.
42. Инновационные формы опеки детей: международный и национальный опыт / Г. М. Лактионова, Е. С. Шимиленко, И. В. Братусь [под ред. Г. М. Лактионовой]. – К. : Науковий світ, 2001. – 61 с.
43. Іщук С. Батьківське виховання у контексті педагогічної думки В. О. Сухомлинського і Януша Корчака / Степан Іщук // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2002. – № 5. – С. 276 – 281.
44. Іщук С. Можливості використання педагогічної спадщини Януша Корчака у процесі підготовки соціального педагога / Степан Іщук // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2002. – № 10. – С. 29 – 30.
45. Канішевська Л. В. Педагогічні основи виховання соціальної зрілості учнів старших класів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків / Любов Вікторівна Канішевська. – К.: Стилос, 1998. – 164 с.
46. Канішевська Л. В. Теоретико-методологічні засади виховання соціальної зрілості старшокласників шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, у позаурочній діяльності / Любов Вікторівна Канішевська / Інститут проблем виховання АПН України. – К. : Стилос, 2001. – 342 с.
47. Карпенко О. Сімейні форми утримання та виховання сиріт і підлітків, позбавлених батьківського піклування: проблеми правового регулювання / Ольга Карпенко // Право України. – 2001. – № 3. – С. 28 – 39.
48. Капська А. Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю : навч. посібник / Алла Йосипівна Капська. – К. : УДЦССМ, 2001. – 220 с.
49. Кемінь В. П. Розвиток освіти й педагогічної думки українців у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи ( 1918 – 1996 рр.) / Володимир Петрович Кемінь. – К. : Б. в., 1997. – 234 с. – Бібліогр.: с. 216 – 232.
50. Кемінь В. П. Теорія виховання і філософія виховання: наукові поняття і методологічні правила / Володимир Петрович Кемінь // Молодь і ринок. – 2007. – № 10. – С. 21 – 26.
51. Кобзар Б. С. Розвиток пізнавальних здібностей учнів шкіл-інтернатів / Б. С. Кобзар // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 3. – 46.
52. Кобзар Б. С. Як живеться дитині-сироті? / Б. С. Кобзар // Рідна школа. – 1995. – № 7/8. – С. 73.
53. Кобилянська Л. І. Соціально-педагогічна підтримка постінтернатної адаптації дітей-сиріт / Лілія Іванівна Кобилянська // Міжнародна науково-практична конференція “Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін”. – Чернівці, 2007. – С. 467 – 471.
54. Коваленко О. О. Соціальне сирітство як соціокультурний феномен : автореф. дис. … канд. соціол. наук: спец. 22.00.03 «Соціальні структури та соціальні відносини» / Олена Олександрівна Коваленко. – НАН України; Інститут соціології– К., 2006. – 17 с.
55. Коваль Л. Соціальна педагогіка. Соціальна робота : навч. посібник / Л.Коваль, І. Звєрєва, С. Хлєбік. – К. : ІЗМН, 1997. – 392 с.
56. Конвенція ООН про права дитини. – К. : Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), 2004. – 32 с.
57. Конституція України. – К. : Преса України, 1997. – 80 с.
58. Корчак Я. Как любить ребенка / Януш Корчак. – М. : Политиздат, 1990. – 493 с.
59. Кравець В. П. Зарубіжна школа і педагогіка ХХ століття / Володимир Петрович Кравець. – Тернопіль, 1996. – 290 с.
60. Кремень В. ХХІ сторіччя: нова освітня політика / Василь Кремень // Дошкільне виховання. – 2003. – № 1. – С. 3 – 5.
61. Кремень В. Соціальний розвиток дитини в системі освіти / Василь Кремень // Дайджест педагогічних ідей та технологій Школа-парк. – 2001. – № 3 – 4. – С. 10 –14.
62. Кушнір В. Дитинство та права дітей у педагогічній спадщині Януша Корчака та Василя Сухомлинського / В. Кушнір // Науковий вісник: Зб. наук. праць. – Одеса, 2001. – С. 44 – 48.
63. Кушнір В. Самовиховання особистості в педагогічній спадщині Януша Корчака та Василя Сухомлинського / В. Кушнір // Збірник наукових праць. Спец. випуск. – К. : Науковий світ, 2002. – С. 24 – 30.
64. Левківський М. В. Історія педагогіки: навч. посібник для вищих навч. закладів / Михайло Васильович Левківський. – К. : Центр навч. літ-ри, 2005. – 360 с.
65. Лялюк Г. М. Психологічні особливості соціалізації підлітків в умовах родинної депривації : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 «Педагогічна і вікова психологія» / Галина Миколаївна Лялюк. – Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2007. – 20 с.
66. Лутай В. Філософія сучасної освіти: навч. посібник / Владлен Лутай. – К. : Магістр, 1996. – 256 с.
67. Макаренко А. С. Вибрані педагогічні твори: статті, лекції, виступи / Антон Семенович Макаренко. – К. : Рад. школа, 1950. – 303 с.
68. Медико-психологічні та соціальні проблеми сиріт / Під ред. М. М. Коренєва, І. С. Лебець, Р. О. Моісеєнко. – К. : Науковий світ, 2003. – 239 с.
69. Нариси історії українського шкільництва (1905 – 1933): навч. посібник / За заг. ред. О. В. Сухомлинської. – К. : Заповіт, 1996. – 304 с.
70. Національна доктрина розвитку освіти : Затверджена Указом Президента України від 27 квітня 2002 р., № 347 // Освіта. – 2002. – 24 квіт. – 1 травня (№ 26). – С. 2 – 4.
71. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // Світ виховання. – 2005. – № 4 (5). – С. 6 – 30.
72. Нечай С. П. Адаптація дітей-сиріт молодшого дошкільного віку до умов дитячого будинку засобами музично-театральної діяльності : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 «Дошкільна педагогіка» / Світлана Петрівна Нечай. – АПН України; Ін-т проблем виховання. – К., 2001. – 21 с.
73. Опіка над дітьми в добу трансформації суспільного устрою: [монографія] / Т. К. Завгородня, Н. В. Лисенко, Д.-К. Мажец, Б. М. Ступарик. – Івано-Франківськ – Ужгород : Мистецька лінія, 2002. – 151 с.
74. Опіка і виховання дітей. Історія і сучасність: зб. наук. праць / За ред. М. Чепіль. – Дрогобич : Ред.-вид. відділ ДДПУ, 2010. – 384 с.
75. Оржеховська В. Дитяча бездоглядність та безпритульність: історія, проблеми, пошуки: навч. посібник / Валентина Оржеховська, Валентина Виноградова-Бондаренко. – К., 2004. – 172 с.
76. Основні шляхи формування соціальної відповідальності вихованців шкіл-інтернатів для дітей-сиріт: Метод. рекомендації / АПН України; Інститут проблем виховання / Л. С. Дробот (уклад.). – К., 1997. – 60 с.
77. Павлик Н. Особливості соціалізації вихованців закладів державного влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування / Наталія Павлик // Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський, 2009. – Вип. 11. – С.67 – 71.
78. Пантюк М. П. Особливості соціального виховання дітей та підготовки до нього вчителів (початок ХХ століття) / Микола Павлович Пантюк // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.. К. Д. Ушинського: зб. наук. пр. – Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2008. – № 10–11. – 300 с. – С. 94 – 100.
79. Персоналії в історії національної педагогіки: 22 видатних українських педагоги : підручник. – К. : Професіонал, 2004. – 576 с.
80. Петречко Ж. Процес реінтеграції дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як соціально-педагогічна проблема / Жанна Петречко // Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи з різними категоріями населення. – Черкаси, 2008. – С. 126 – 127.
81. Пєша І. Соціальне становлення дітей в дитячих будинках сімейного типу : автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / Ірина Василівна Пєша. – Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. – К., 2000. – 21 с.
82. Пєша І. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (проблеми реформування) / І. Пєша. – К. : Логос, 2000. – 86 с.
83. Поляничко А. О. Ґенеза сирітства в Україні: історичний та соціально-педагогічний аспекти / А. О. Поляничко // Педагогічні науки. – Суми, 2006. – С. 125 – 132.
84. Поляничко А. О. Своєрідність процесу соціалізації дітей-сиріт в умовах дитячого будинку / А. О. Поляничко // Педагогічні науки. – Суми, 2001. – С. 51-57.
85. Поляничко А. О. Сучасний стан дослідження проблеми соціальної депривації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування / А. О. Поляничко // Педагогічні науки. – Суми, 2007. – Ч. 4. – С. 147 – 155.
86. Савчин М. В. Психологічні особливості ефективності виховних технологій: монографія / Мирослав Васильович Савчин. – Дрогобич: Коло, 2005. – 184 с.
87. Сисоєва С. О. Творча педагогічна діяльність вчителя: ознаки і методи [Текст] / Світлана Олександрівна Сисоєва // Обдарована дитина : Науково-практичний освітньо-популярний журнал. – 2005. – № 4. – С. 6 – 14.
88. Cімейний кодекс України : текст відповідає офіц. станом на 8.03. 2011 р. . – К. : Національно-книжковий проект, 2011. – 80 с.
89. Скотна Н. Особа в розколотій цивілізації: освіта, світогляд, дії / Надія Скотна. – Львів : Українські технології, 2005. – 384 с.
90. Скотний В. Філософія: Історичний і систематичний курс : навч. посібник / Валерій Скотний. – К. : Знання України, 2005. – 576 с.
91. Словник із соціальної педагогіки / Уклад. Т. Логвиненко, Н. Гордієнко. – Дрогобич : Посвіт, 2007. – 160 с.
92. Слюсаренко В. Г. Соціально-педагогічні функції і перспективи розвитку установ інтернатного і напівінтернатного типу в Україні / Валентина Григорівна Слюсаренко. – К, 1996. – 412 с.
93. Соціальна адаптація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа: посібник / Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді; Всеукраїнський благодійний фонд "Крона" / Т. П. Авельцева (авт.-упоряд.). – К. : Держсоцслужба, 2008. – Ч. 1 – 240 с.
94. Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка / Мирослав Гнатович Стельмахович. – К. : Рад. школа, 1985. – 312 с.
95. Стельмахович М. Теорія і практика українського національного виховання : посібник для вчителів поч. класів та студ. пед. фак. / Мирослав Стельмахович. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1996. – 180 с.
96. Створення і підтримка дитячих будинків сімейного типу // http://www.uaua.info/usynovleniye/article-10591-stvorennya-i-pidtrimka-dityachih-budinkiv-simeynogo-tipu/].
97. Ступарик Б. М. Національна школа: витоки, становлення / Богдан Михайлович Ступарик. – К. : ІЗМН, 1998. – 336 с.
98. Сухомлинська О. Виховання як соціальний процес: особливості сучасних трансформаційних змін / Ольга Сухомлинська // Шлях освіти. – 2004. – № 2. – С. 2 – 6.
99. Сухомлинська О. Персоналія в історико-педагогічному дискурсі / Ольга Сухомлинська // Шлях освіти. – 2001. – № 4. – С. 10 – 15.
100. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5-ти т. / Василь Олександрович Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1977. – Т. 1. – 654 с.
101. Сушик Н. Соціально-педагогічна робота в інтернатних закладах для дітей-сиріт / Наталія Сушик // Проблеми педагогічних технологій. – Луцьк, 2003. – Вип. 1. – С. 249 – 266.
102. Тесленко В. В. Система соціальної адаптації дітей-сиріт і дітей з обмеженими можливостями / Василь Тесленко.. – К. : Педагогічна преса, 2007. – 31 c.
103. Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. / За ред. О. Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1. – 622 с.; Кн. 2. – 550 с.
104. Філіпчук Г. Громадянське суспільство: освіта, етнокультурна, етнополітика / Георгій Філіпчук. – Чернівці, 2002. – 356 с.
105. Фіцула М. Педагогіка : навч. посібник / Михайло Фіцула.– К. : Академія, 2000. – 544 с.
106. ЦДАВО України. – Ф 166 (Міністерство освіти УРСР), оп. 1. Народний комісаріат освіти Української РСР. – Спр. 176. Про відкриття показових дитячих трудових комун. – 91 арк.
107. ЦДАВО України. – Ф 166 (Міністерство освіти УРСР), оп. 1. Народний комісаріат освіти Української РСР. – Спр. 179. Листування з наркоматами охорони здоров’я соціального забезпечення, земельних справ УСРР місцевими державними установами міста Києва та відділами Наркомосу УСРР про відкриття дитячих трудових колоній. – 39 арк.
108. ЦДАВО України. – Ф 166 (Міністерство освіти УРСР), оп. 1. Народний комісаріат освіти Української РСР. – Спр. 212. Циркулярні листи ЦККП(б)У, постанови РНКУСРР, інструкції, розпорядження та циркуляри центральної ради захисту дітей і Південного бюро ВЦРПС про заходи по захисту неповнолітніх.
109. ЦДАВО України. – Ф 166 (Міністерство освіти УРСР), оп. 1. Народний комісаріат освіти Української РСР. – Спр. 213. Підвідділ дитячих будинків і трудколоній Керівні матеріали про організацію комісії в справі неповнолітніх правопорушників (декрет РНКРСФРР, положення та інструкції НКОУСРР), переписані від руки, доповідь будівельної комісії при НКОУСРР про завдання щодо розвитку мережі установ для безпритульних дітей. – 41 арк.
110. ЦДАВО України. – Ф 166 (Міністерство освіти УРСР), оп. 1. Народний комісаріат освіти Української РСР. – Спр. 214. Доповідь підвідділу трудових колоній і дитбудинків про організацію шкільних літніх трудових колоній на Україні. – 42 арк.
111. ЦДАВО України. – Ф 166 (Міністерство освіти УРСР), оп. 1. Народний комісаріат освіти Української РСР. – Спр. 215. Справи 1918-1920х рр. Матеріали про організацію і роботу дитячих трудових будинків і комун (доповіді, записки, листування, кошториси, штатні розписи, списки дітей-вихованців). – 225 арк.
112. ЦДАВО України. – Ф 166 (Міністерство освіти УРСР), оп. 2. Народний комісаріат освіти Української РСР. – Спр. 539. Матеріали про організацію дошкільного виховання дітей на Україні. – 158 арк.
113. ЦДАВО України. – Ф 166 (Міністерство освіти УРСР), оп. 2. Народний комісаріат освіти Української РСР. – Спр. 541. Статистичні відомості про стан соціальної освіти на Україні 1921 – 1922 рр. – 89 арк.
114. ЦДАВО України. – Ф 166 (Міністерство освіти УРСР), оп. 2. Народний комісаріат освіти Української РСР. – Спр. 564. Анкетні відомості про стан виховної роботи в дитячих установах України на серпень 1921р. Списки та мандати делегатів І Всеукраїнського з’їзду по дошкільному вихованню. – 90 с.
115. ЦДАВО України. – Ф 166 (Міністерство освіти УРСР), оп. 2. Народний комісаріат освіти Української РСР. – Спр. 569. Відділ дитячих установ. Підвідділ соціально-правової охорони дитинства. Положення Раднаркому РСФРР про дитячу соціальну інспекцію. Циркуляри Раднаркому РСФРР про організацію дитячих будинків для дітей-сиріт. – 91 арк.
116. ЦДАВО України. – Ф 166 (Міністерство освіти УРСР), оп. 3. Народний комісаріат освіти Української РСР. – Спр. 855. Головсоцвих. Загальний відділ. Протоколи Всеукраїнської комісії в справах неповнолітніх та матеріалах до них. – 81 арк.
117. Цивільний кодекс України : зі змінами та доповненнями станом на 1.04. 2011 р. (відповідає офіційному тексту) / Відп. за вип. В. А. Трудников. – Харків : Право, 2011. – 430 с.
118. Чепіль М. Лікувальна педагогіка Януша Корчака / Марія Чепіль // Людинознавчі студії : зб. наук. праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред. кол. Т. Біленко (гол. ред.), М. Чепіль (ред. розділу “Педагогіка”) та ін. – Вип. 19: Педагогіка. – Дрогобич : Ред.-вид. відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2009. – С. 81 – 92.
119. Шишко О. Соціальне сирітство як чинник порушення психічного здоров’я дітей / Олександра Шишко // Науковий вісник. – Львів, 2008. – Вип. 1. – С. 106 – 121.
120. Шость Н., Козир М. Правове становище дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків: В питаннях та відповідях для практичних працівників / Наталія Шость, Марія Козир. – Х. : Б. вид., 1995. – 63 с.
121. Шкуркіна В. М. Формування соціального здоров'я дітей-сиріт підліткового віку в загальноосвітніх школах-інтернатах : дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / Вікторія Миколаївна Шкуркіна. — Х. : Харківська держ. академія культури 2006. — 225 с.
122. Ягупов В. Педагогіка: навч. посібник / Василь Ягупов. – К. : Либідь, 2002. – 560 с.
123. Яким Ю. Дитинство у виховній системі Януша Корчака / Юрій Яким // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. праць. – 2010. – Вип. 7 – 8. – С. 132 – 137.
124. Яким Ю. Зміст виховання дітей-сиріт у педагогічній спадщині К. Єжевського / Юрій Яким // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія / зб.наук. праць. – Вип.29 / ред. кол. : М. І. Сметанський (голова) та ін. – Вінниця : ТОВ "Планер", 2009. – С. 232 – 236.
125. Яким Ю. Модель опікуна-вихователя у Польщі та її значення для української освіти / Юрій Яким // Роль педагогічних дисциплін у формуванні майбутнього фахівця : матеріали Всеукр. наук.-метод. семінару. – Умань : ПП Жовтий, 2011, – С. 155 – 160.
126. Яким Ю. Опіка над дітьми-сиротами в Україні і Польщі / Юрій Яким // Сравнительная педагогика в условиях международного сотрудничества и европейской интеграции: сборник материалов ІV международной научно-практ. конф. / Под ред. А. Н. Сендер. – В 2-х ч. – Ч. ІІ. – Брест : БрГУ имени А. С. Пушкина, 2009. – С. 265 – 269.
127. Яким Ю. Особистість вихователя у педагогічній концепції Ю. Ч. Бабіцького / Юрій Яким // Педагогічний альманах : збірник наукових праць. – Херсон : РІПО, 2010. – Вип. 6. – С. 276 – 282.
128. Яким Ю. Реалізація ідеї сімейної опіки над дітьми-сиротами у громадсько-педагогічній діяльності К. Єжевского / Юрій Яким // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинсько. Серія : Педагогіка і психологія / зб. наук. праць. – Вип. 31 / ред. кол. : М. І. Сметанський (голова) та ін. – Вінниця : ТОВ "Планер", 2010. – С. 218 – 222.
129. Яким Ю. Розвиток опіки над дітьми-сиротами у Польщі (історико-педагогічний аспект) / Юрій Яким // Наукові записки. – Вип. 87. – Серія : Педагогічні науки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. – С. 193 – 196.
130. Яким Ю. Становлення інституційних форм виховання дітей-сиріт у Польщі (1918 – 1939 рр.) / Юрій Яким // Гуманізація навчально-виховного процессу: зб. наук. праць. – Вип. LIІІ. – Ч. ІІ. / За заг. ред. В. І. Сипченка. – Слов’янськ : СДПУ, 2010. – С. 164 – 175.
131. Яким Ю. Теоретичні засади виховання дітей-сиріт у педагогічній думці Польщі (1918 – 1939 рр.) / Юрій. Яким // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць / за заг. ред. В. І. Сипченка. – Вип. LV. – Ч. І. – Слов’янськ : СДПУ, 2011. – С. 184 – 192.
132. Яким Ю. Форми і види опіки над дітьми-сиротами у творчому доробку Ю. Ч. Бабіцького / Юрій Яким // Опіка і виховання дітей. Історія і сучасність: зб. наук. праць. Дрогобич : Дрогобич: Ред.-вид. відділ ДДПУ, 2010. – С. 81 – 89.
133. Яковенко В. Виховання та усиновлення дітей-сиріт / Василь Яковенко. – Кіровоград : Кіровоградський держ. педагогічний ун-т ім. В. К. Винниченка 1998. – 335 с.
134. Babicki J. Cz. Co z nimi będzie? / Józef Czesław Babicki // Życie Dziecka. – 1932. – № 4. – S. 93 –98.
135. Babicki J. Cz. Formy opieki społecznej / Józef Czesław Babicki // Opiekun Społeczny. – 1937. – № 2. – S. 16 – 18; № 4. – S. 7; № 6. – S. 3.
136. Babicki J. Cz. Istota wychowania / Józef Czesław Babicki // Wychowawca. – 1929. – № 1. – S. 64 – 66.
137. Babіcki J. Cz. Kolonie i półkolonie letnie / Józef Czesław Babicki // Opiekun Spoleczny. – 1937. – № 8. – S. 13 – 15.
138. Babіcki J. Krywda dziecka w zakladzie opiekuńczo-wychowawczym / Józef Czesław Babicki // Opieka nad Dzieckiem. – 1928. – № 1. – S. 48 – 56.
139. Babicki J. Cz. Kursu dokształcające / Józef Czesław Babicki. – Warszawa, 1928. – 24 s.
140. Babicki J. Cz. Luźne uwagi o wychowaniu chłopców / Józef Czesław Babicki // Wychowawca. – 1928. – № 1. – S. 18.
141. Babicki J. Cz. Na nieużytecznym odcinku życia społecznego / Józef Czesław Babicki // Praca i Opieka Społeczna. – 1935. – № 1. – S. 52 – 53.
142. Babicki J. Cz. O wychowaniu / Józef Czesław Babicki // Życie Dziecka. – 1933. – № 1. – S. 4 – 9; № 3. – S. 92 – 97; 1934. – № 4. – S. 186 – 188; № 7 –8. – S. 238 – 240.
143. Babicki J. Cz. Opuszczone / Józef Czesław Babicki. – Warszawa, 1929. – 18 s.
144. Babicki J. Cz. Pedagogika dziecka opuszczonego / Józef Czesław Babicki. – Lwów, 1936. – 26 s. (skrypt maszynowy).
145. Babicki J. Cz. Postawa opiekuńcza względem dziecka / Józef Czesław Babicki // Życie Młodych. – 1938. – № 2. – S. 40 – 44.
146. Babicki J. Cz. Przygotowanie wychowawców w zakładach zamkniętych / Józef Czesław Babicki // Opieka nad Dzieckiem. – 1925. – № 1. – S. 39 – 43.
147. Babicki J. Cz. Uszlachetnianie popędów / Józef Czesław Babicki // Szkoła Specjalna. – 1928/29. – № 1 – 2. – S. 57 – 60.
148. Babіcki J. Cz. Wina i kara, jako zagadnienie wychowawcze / Józef Czesław Babicki // Opieka nad Dzieckiem. – 1927. – № 6 – 7. – S. 299 – 304.
149. Babіcki J. Cz. Wskazania wychowawcze dla kolonii i półkolonii / Józef Czesław Babicki // Kolonie i półkolonie. – 1938. – № 1. – S. 143 – 149.
150. Babicki J. Cz. Wychowanie na kolonjach / Józef Czesław Babicki // Opieka nad dzieckiem. – 1931. – № 6. – S. 217 – 223.
151. Babicki J. Cz. Wychowanie dziecka opuszczonego w zakładach opiekuńczo-wychowawczych / Józef Czesław Babicki. – Warszawa, 1929. – 138 s.
152. Babicki J. Cz. Wychowywanie / Józef Czesław Babicki // Opieka nad dzieckiem. – 1926. – № 6 – 7. – S. 304 – 326.
153. Badora S. Kazimierz Jeżewski jako organizator opieki rodzinnej / Sylwia Badora // Z zagadnień pedagogiki opiekuzej. – Tarnobrzeg : Pawowa Wysza Szkoa Zawodowa w Tarnobrzegu, 2006. – S. 332 – 351.
154. Badora S. Twórcy polskiej pedagogiki opiekuńczej : wybrani przedstawiciele / Sylwia Badora, Danuta Marzec. – Częstochowa : WSP, 1995. – 198 s.
155. Balcerek M. Rozwój opieki nad dzіeckiem w Polsce w latach 1918 – 1939 / Marian Balcerek. – Warszawa : PWN, 1978. – 392 s.
156. Balcerek M. Wkład Kazimierza Lisieckiego do pedagogiki opiekuńczej / Marian Balcerek // Problemy Opiekuńczo-Wychowawcze. – 1982. – № 8. S. 377 – 382.
157. Baley S. Psychologia wychowawcza w zarysie. – Lwow: Warszawa, 1938. – 472 s.
158. Bartnicka K., Szybiak I. Zarys historii wychowania / Kalina Bartnicka, Irena Szybiak – Warszawa : Żak, 2001. – 220 s.
159. Bąk J. Jeżewski Kazimierz Antoni / J.Bąk, W. Pelczar // Polski słownik biograficzny Wrocław – Warszawa – Kraków, 1964 – 1965, T. XI. – S. 224 – 225.
160. Bek J. Opieka nad sierotami / Józef Bek. – Lwów : Księgarnia Polska Bernarda Połonieckiego, 1916. – 26 s.
161. Blońska W. Lisiecki Kazimierz / W. Blońska // Słownik pedagogów polskich / Pod red. W. Bobrowskiej-Nowak, D. Dryndy. – Katowice, 1998. –– S. 121 – 122
162. Bocian W. Opieka nad dzieckiem osieroconym w rodzinie zastępczej w okresie 10-lecia Polski Ludowej / W. Bocian // Dom dziecka. – 1934. – № 4. – S. 29 – 33.
163. Bogusz L. Przyczyny sieroctwa społecznego a szanse reintegracji rodziny / Lidia Bogusz // Problemy Opikunczo-wychowawczy. – 2001. – № 7. – S. 27 – 31.
164. Bragiel J. Formy pracy opiekunczo-wychowawczej / Józef Bragiel, Sylwia Badora. – Częstochowa : WSP w Częstochowie, Częstochowa, 1997. – 395 s.
165. Сhepil M. Polska i Ukraina : wspólna historia, sąsiadstwo oraz potrzeby w zakresie badań edukacyjnych / Mariya Chepil, Ryszard Kucha // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Сер. Педагогіка і психологія : зб. наук. праць. Вип. 23. – Вінниця, 2008. – С. 355 – 358.
166. Chepil M. Udzial ukraińskich instytucij oświatowych w kstaltowaniu tożsamowości narodowej Ukraińców w Galicji doby autonomicznej / Mariya Chepil // Galicja i jej dziedzictwo. T. 20. – Historia wychowania. Misja i edukacja. – Rzeszów : Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2008. – S. 358 – 365.
167. Czajkowski K. Czesław Babicki jako teoretyk wychowania zakładowego (wybrane zagadnienia) / Kazimierz Czajkowski // Dom dziecka. – 1967. – № 3. – S.
168. Cudak H. Metody oraz cele wychowawcze Kazimierza Lisieckiego / Henryk Cudak // Szkoła Specjalna. – 1982. – № 2. – S. 105 – 109.
169. Dąmbrowski Z. Pedagogika opiekuńcza w zarysie / Zdzisław Dąmbrowski. – 4-е wyd., popr. i uzup. – Olsztyn : Wydawnictwo Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego, 2006. – T.1. – 269 s.
170. Dąbrowski Z. Pedagogika opiekuńcza. Historia, teoria, terminologia / Z. Dąbrowski, F.Kulpiński. – Olsztyn : Wydawnicto Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego, 2000. – 207 s.
171. Domżal U. Opieka Państwa i organizacji podporządkowanych nad dzieckiem w latach 1919 – 1939 / U. Domżal. – Łódź, Wydawnictwo Wyższej Szkoły Zdrowotnej i Nauk Społecznych w Łodźi, 2009. – 112 s.
172. Dror Y. Educational activities in Janusz Korczak’s orphan’s home in Warsaw: A historical case study and its implications for current child and youth care practice / Yuval Dror // Child and Youth Care Forum. Volume 27. – 1998. – № 4 (August). – P. 281 – 298.
173. Dydusiak L. Оpieka publiczno-prawna nad dzieckiem w Polsce / Leon Dydusiak. – Lwów : Nakładem autora, 1938. – 218 s.
174. Dzieje wychowania i myśli pedagogicznej w zarysie / Pod red. S. Wołoszyna. – Warszawa: PWN, 1964. – 824 s.
175. Eksperymenty pedagogiczne w Połsce w łatach 1900-1939. – Wrozlaw–Warszawa – Kraków : Wyd-wo PEN, 1963. – 430 s.
176. Elementarne pojęcia pedagogiki społecznej i pracy socjalnej / Pod red. D. Lalak, T. Pilch. – Warszawa : Żak, 1999. – 367 s.
177. Encyklopedia pedagogiczna. Fundacja Innowacja / Pod red. W. Pomykało. – Warszawa, 1993. – 819 s.
178. Falkowska M. Geneza, rozwój i funkcja pedagogiczna technik wychowawczych Janusza Korczaka // Problemy Opiekuńczo-Wychowawcze. – 1985. – № 8. – S. 395 – 399.
179. Falkowska M. Janusz Korczak – wychowawca dzieci / Maria Falkowska // Problemy Opiekuńczo Wychowawcze. – 1972. – N 9. – S. 344 – 349.
180. Falkowska M. Kalendarz życia, działalności i twórczości Janusz Korczaka / Maria Falkowska. – Warszawa, 1989. – 416 s.
181. Falkowska M. O korzystaniu z dorobku pedagogicznego A. Makarenki i J. Korczaka / Maria Falkowska // Dom Dziecka. – 1960. – N 3. – S. 308 – 316.
182. Falkowska M. Wychowanie przez pracę / Maria Falkowska // Nowa Szkoła. – 1961. – № 1. – S. 27 – 30.
183. Filipczuk H. Dziecko w placwce opiekuzo-wychwawczej / Henryk Filipczuk. – Warszawa : Nasza Księgarnia, 1988. – 233 s.
184. Filipczuk H. O pracy psychologa w pogotowiu opiekuńczym / Henryk Filipczuk // Psychologia wychowawcza. – 1959. – T 2. – № 3. – S. 104 –110.
185. Formy opieki, wychowania i wsparcia w zreformowanym systemie pomocy społecznej / pod. red. I. Bragiela. – Opole : Wydaw. Uniw. Opolskiego, 2005.– 239 s.
186. Godlewski M. Pedagogika. – Warszawa, 1974. – 692 s.
187. Hajduk B. Pomoc / Barbara Hajduk// Encyklopedia Pedagogiczna XXI wieku. – Warszawa : Żak, 2003. – T. IV. – S. 623 – 630.
188. Hellwig J. Założenia pedagogiczne i społeczne koncepcji wiosek dziecięcych i próby ich realizacji przez K. Jezewskiego / J. Hellwig // Kazimierz Jeżewski – myśl i dzieło : materiały z sympozjum poświęconego 100 rocznicy urodzin Kazimierza Jeżewskiego, Jędrzejów, 30 XI-1 XII 1977 / [red.