Використання інформаційних систем в експертних підрозділах МВС України

brief description

Київський національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

Пілюков Юрій Олександрович

УДК 343.977

Використання інформаційних систем в експертних підрозділах МВС України

12.00.09 ― кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Лук’янчиков Євген Дмитрович,
доктор юридичних наук, професор

Київ ― 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В СУДОВО-ЕКСПЕРТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 16
1.1 . Інформація та інформаційні процеси у структурі
судово-експертної діяльності 16
1.2 . Поняття та види інформаційних систем 34
1.3 . Сучасний стан і перспективи розвитку інформаційних
систем, які використовуються в судово-експертній практиці 60
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В ЕКСПЕРТНИХ ПІДРОЗДІЛАХ 83
2.1. Автоатизація проведення експертних досліджень 83
2.2. Інформаційне забезпечення функціонування
криміналістичних обліків 99
2.3. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління
експертними підрозділами 135
2.4. Основні проблеми використання і вдосконалення інформаційних систем в експертних підрозділах МВС України 166
ВИСНОВКИ 193
ДОДАТКИ 197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 235

Перелік умовних позначень
СНД ― Cпівдружність незалежних держав;
МВС ― Міністерство внутрішніх справ;
ГУМВС ― Головне управління Міністерства внутрішніх справ;
УМВС ― Управління Міністерства внутрішніх справ;
ДІТ ― Департамент інформаційних технологій;
ДНДЕКЦ ― Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр;
НДЕКЦ ― Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр;
ОВС ― Органи внутрішніх справ;
РУВС ― Районне управління внутрішніх справ;
РВВС ― Районний відділ внутрішніх справ;
ЛВВС ― Лінійний відділ внутрішніх справ;
ЕП ― Експертний підрозділ;
МЦАПСЕ ― Міжвідомчий центр алгоритмів і програм судової експертизи;
Ч/Ч ― Чергова частина;
ДСТУ ― Державні стандарти України;
ОМП ― Огляд місця події;
ІАР ― Інформаційно-аналітична робота;
К/С - Кримінальна справа;
ЖРЗПЗ ― Журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини;
ЕОМ ― Електронно-обчислювальна машина;
ПЕОМ ― Персональна обчислювальна машина;
ПАК ― Програмно-апаратний комплекс;
ПТК ― Програмно-технічний комплекс;
ЕС ― Експертні системи;
ПЗ ― Програмне забезпечення;
БД ― Бази даних;
АБД ― Автоматизована база даних;
АРМ ― Автоматизоване робоче місце;
АРМЕКС ― Автоматизоване робоче місце експерта;
АРМОР ― Автоматизоване робоче місце оперативного працівника;
АБІК ― Автоматизований балістичний ідентифікаційний комплекс;
АСОД ― Автоматизована система обробки даних;
АІРС ― Автоматизована інформаційно-розпізнавальна система;
АІПС ― Автоматизована інформаційно-пошукова система;
ІІПС ― Інтегрована інформаційно-пошукова система;
АІС ― Автоматизовані інформаційні системи;
АСК ― Автоматизовані системи керування;
ІПС ― Інформаційно-пошукові системи;
ІЛС ― Інформаційно-логічні системи;
ІДС ― Інформаційно-довідкові системи;
ІРС ― Інформаційно-розпізнавальні системи;
САПР ― Система автоматизованого прийняття рішень;
СППР ― Система підтримки прийняття рішень;
СПСЕ ― Система підтримки судової експертизи;
АСЕД ― Автоматизована система експертних досліджень;
ІПМ ― Інформаційно-пошукова мова;
РЕТРО ― Ретроспективний пошук;
ВПІ ― Вибіркового поширення інформації;
FLІNT ― FormaL Іnтteraktіve Talk;
DSL ― (Digital speaker line) цифрова телефонна лінія;
ICQ ― Система миттєвих повідомлень;
TCP-IP ― Мережевий протокол обміну даних;
GPS ― (Global position system) глобальна система позиціювання;
ПЗЗ ― Прилад з зарядовим звязком.

ВСТУП
Актуальність теми. Широке застосування у наукових розробках і практичній діяльності експертів сучасних методів і засобів дослідження, проникнення ідей математики, кібернетики та інших складових інформаційно-технологічної інфраструктури сучасного суспільства, активне використання теоретичних положень теорії моделювання, системно-структурного аналізу, алгоритмів, оптимального управління, штучного інтелекту формують нові підходи щодо вирішення як практичних, так і теоретичних проблем судово-експертної діяльності.
Зазначені тенденції відносяться і до судової експертизи ― як однієї із форм використання спеціальних знань у розкритті злочинів. Так, у 2008 році в України зареєстровано 384424 злочинів. Експертними підрозділами МВС України проведено 208500 експертиз, що сприяло розкриттю 166302 злочинів, що становить 43,3% від загальної кількості розкритих злочинів.
Автоматизація і комп’ютеризація експертної діяльності базується на створенні, запровадженні й ефективному використанні нових інформаційних технологій, автоматизованих робочих місць за напрямками експертних досліджень, сучасних автоматизованих інформаційно-пошукових систем для ведення та формування криміналістичних обліків, інформаційно-аналітичного забезпечення, та підготовка для них прикладних програм.
На сьогодні не вироблено єдиного комплексного підходу до організації інформатизації судово-експертної діяльності. Відсутня методологія здійснення експертних досліджень, ведення криміналістичних обліків, інформаційно-аналітичного забезпечення управління експертними підрозділами за допомогою інформаційних систем.
Слід зазначити, що на монографічному рівні сучасні проблеми створення та функціонування інформаційних систем в експертних підрозділах у такій постановці раніше не розроблялися. Звичайно, автором використовувалась певна наукова література, детальний огляд якої викладений у роботі. Але в цих джерелах висвітлювали переважно розрізнені інженерно-технологічні, виробничі, соціальні, психологічні, організаційні, кримінально-правові та інші питання. Суто криміналістичні проблеми частково висвітлювались лише у загальному плані та у зв’язку з окремими видами експертної діяльності.
З огляду на поставлену мету автор скористався результатами фундаментальних досліджень з проблематики використання досягнень науково-технічного прогресу у кримінальному судочинстві, інформатизації судово-експертної діяльності, які містяться у розробках зарубіжних та вітчизняних науковців Т.В. Аверьянової, Ю.П. Аленіна, Л.Є. Ароцкера, А.Ф. Аубакірова, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, К.І. Белякова, П.Д. Біленчука, С.Ф. Бичкової, В.В. Бірюкова, А.І. Вінберга, М.С. Вертузаєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Г.І. Грамовича, Г.Л. Грановського, А.В. Дулова, Л.Г. Еджубова, О.О. Ейсмана, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, І.О. Ієрусалимова, Н.І. Клименко, Р.А. Калюжного, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмічова, І.П. Красюка, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, Д.Я. Мірського, В.С. Митричева, З.С. Меленевської, М.С. Польового, О.Р. Росинської, О.О. Садченка, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, І.Я. Фридмана, В.Г. Хахановського, С.І. Цветкова, М.Я. Швеця, В.Ю. Шепитько та інших вчених.
Віддаючи належне науковому рівню і ступеню розробленості проблем інформатизації експертних підрозділів, слід визнати, що дослідження вчених в основному проводилось у двох напрямках: а) загальні питання використання електронно-обчислювальних машин як засобу експертних досліджень; б) з’ясування процесуальної сутності експертизи, яка проводилась за допомогою електронно-обчислювальної машини.
Не знайшли, на нашу думку, достатнього відображення у наукових працях проблема інформації як продукт життєдіяльності інформаційних систем, питання наповнення, як засобу їх функціонування. Недостатність комплексного дослідження засобів сприйняття, збереження, обробки, передачі інформації, які об’єднані в єдину систему, відсутність розробок щодо проектування, створення інформаційних систем, удосконалення діяльності на основі їх використання в судовій експертизі, слабка координація діяльності у вирішенні наукових і практичних проблем залишається і не дозволяє поки вирішити методологічні проблеми пізнавальних процедур експерта на основі інформаційних технологій.
Таким чином, практична актуальність і недостатня наукова розробка вищевказаних проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до Закону України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 р.р.” від 09.01.2007 р. № 537-V, Комплексної програми профілактики злочинності на 2007-2009 р.р., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1767, Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 р.р.”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 р. № 1153, розділу 2 “Концепції реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів” затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 649-р, наказу МВС України “Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність в роботу органів внутрішніх справ на період 2004-2009 р.р.” від 05.07.2004 р. № 755, а також щорічних планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ, плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт кафедри криміналістичних експертиз Київського національного університету внутрішніх справ та включено до переліку тем дисертаційних досліджень Управління координації та планування наукових досліджень Академії правових наук України за 2003 рік № 833. Дисертація затверджена вченою радою Національної академії внутрішніх справ України від 27.05.2003 року, протокол № 7.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методичних і організаційно-практичних положень створення, запровадження і використання автоматизованих інформаційних систем для інформаційного забезпечення судово-експертної діяльності, яке б відповідало всьому комплексу вимог і задач, які покладаються на експертну службу.
Реалізації поставленої мети сприяло вирішення таких завдань:
встановити загальнонаукові передумови і методологічне значення використання в судово-експертній практиці методів, прийомів, засобів кібернетики, теорій інформації, електронно-обчислювальної техніки;
узагальнити існуючі погляди вчених у науковій літературі щодо питання “інформація”, “інформаційні системи”, дати їх характеристику;
визначити проблеми та спрогнозувати перспективи створення інформаційних систем для підрозділів експертної служби МВС України;
висвітлити мету, загальні принципи та технологію створення автоматизованих інформаційних систем;
визначити роль та можливості інформаційних систем у структурі типової експертної методики;
обґрунтувати можливості створення автоматизованого обліку різних об’єктів;
визначити теоретичні і практичні питання інформаційно-аналітичного забезпечення управління експертними підрозділами;
висвітлити аналітичну роботу експертних підрозділів, сформувати її характеристику;
визначити основні напрями використання інформаційних систем у судово-експертній діяльності та розробити пропозиції щодо їх вдосконалення.
Об’єктом дослідження є закономірності збирання, систематизації, аналізу, збереження і використання криміналістичної інформації за допомогою автоматизованих інформаційних систем.
Предметом дослідження є використання інформаційних систем в експертних підрозділах МВС України.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять принципи й наукові категорії теорії пізнання соціальних явищ, закономірностей їх розвитку, що дозволило поглибити і розкрити природу нових можливостей інформаційних систем, їх властивостей і значення для вирішення певних завдань. Використовувались загальнонаукові методи, зокрема: у підрозділах 1.2; 1.3 історичний ― дозволив дослідити процеси створення інформаційних систем, розкрити їх сутність та обґрунтувати необхідність їх спеціального наукового дослідження; виділити і дати характеристику етапам розвитку довідково-інформаційного забезпечення розкриття і розслідування злочинів; у підрозділах 1.1; 1.2; 2.1; 2.2; 2.3 логічний ― уможливив визначення окремих ключових категорій і понять, виявлення як зовнішніх (поверхневих), так і внутрішніх (глибинних) зв’язків спеціальних, технологічних, організаційних і правових явищ; у підрозділах 1.2; 1.3; 2.1; 2.2 статистичний ― дозволив дослідити основні результати діяльності експертної служби МВС України, стан експертного і техніко-криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів, характер, види й тенденції розвитку судових експертиз; у підрозділах 1.3; 2.1; 2.2; 2.3 структурно-функціональний ― дав можливість визначити співвідношення і відповідність засобів, методів і методик здійснення судово-експертної діяльності з характером завдань, які стоять перед експертною службою; у підрозділах 1.3; 2.1; 2.2; 2.3 соціологічний ― уможливив вивчення широкого спектру думок практичних працівників стосовно проблем, що досліджуються; у підрозділах 1.1; 1.2; 1.3; 2.1; 2.2 науково-методичний ― забезпечив дослідження процесу інформатизації експертної практики, який висвітлено у вітчизняній і закордонній літературі.
Емпіричну базу дослідження склали статистичні звіти Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за 2000-2008 р.р., узагальнення експертної практики за 2000-2008 р.р., 250 архівних експертних проваджень, результати анкетування 350 експертів щодо проблем інформатизації судово-експертної діяльності в Тернопільській, Хмельницькій, Київській областях та м. Києві.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першою в Україні спробою визначити на монографічному рівні наукові підходи до створення і використання інформаційних систем в експертних підрозділах. У роботі обґрунтовано низку концептуальних положень і висновків, що належать до теорії судової експертизи, криміналістики і інформатики та методологічних засад інформаційного забезпечення й удосконалення кібернетичних засобів і методів у судово-експертній діяльності, а саме:
вперше:
обґрунтовано положення про те, що інформаційні системи розглядаються як спеціальні засоби експертизи і ніякого обмеження щодо застосування їх закон не передбачає, а використання інформаційних систем в судово-експертній діяльності це процес застосування спеціальних знань;
визначено що, спеціаліст, який обслуговує ЕОМ, вирішує типову задачу на основі типової програми, здійснює ввід інформації в базу даних, декодує отримані результати, він є технічним помічником експерта і учасником експертизи в процесуальному значенні цього визначення не являється;
визначено, що запровадження інформаційних систем в судово-експертну діяльність здійснюється на трьох рівнях: а) використання готових, які пропонує ринок, як спеціального призначення, так і загального користування. В експертній службі МВС України вони складають 36,5 %; б) модернізація наявних інформаційних технологій з урахуванням специфіки завдань, які вирішуються за допомогою судової експертизи. В загальному експертному провадженні вони складають 53,5%; в) розробка спеціальних інформаційних систем, основною сферою використання яких є експертизи підвищеної складності і, як правило, експертна установа не є розробником цих систем, а лише користувачем. Вони складають 10%;
розроблено тактичні прийоми, технічні засоби і методи вилучення, обробки, систематизації і збереження інформації, отриманої в процесі техніко-криміналістичного забезпечення оглядів місць подій, інших слідчих дій та запропоновано алгоритм її використання для інформаційного забезпечення експертної практики за допомогою інформаційної системи “АРМЕКС”;
розкрито суть поняття “інформаційно-аналітичне забезпечення” управління підрозділами експертної служби, яке являє собою функціонально та структурно виділену спеціально організовану діяльність експертної служби, що передбачає збір, накопичення й обробку даних, пошук аналізу й узагальнення інформації, отримання спеціальних знань, які спрямовані на якісне забезпечення управлінської діяльності на різних рівнях у структурі експертної служби МВС України;
розроблено та впроваджено в практичну діяльність мобільний програмно-апаратний комплекс “МКС-1”, як автоматизоване робоче місце експерта, яке забезпечує в польових умовах отримання та обробку відео та фотоінформації, сканування слідів вилучених з місць подій, передачу їх для перевірки за регіональними і центральними обліками, визначення географічних координат та місцезнаходження на карті, прокладання маршрутів слідування, кольоровий друк необхідних графічних матеріалів;
удосконалено:
поняття “інформаційна система”, яка являє собою систему, що складається з лінгвістичних і програмних засобів, інформаційного забезпечення, а також комплексу технічних засобів для автоматизації збирання, накопичення, обробки, збереження, пошуку і видачі інформації, що використовується для вирішення завдань судово-експертної діяльності;
класифікацію інформаційних систем, зокрема визначено, що їх видовий поділ залежить від методологічних принципів, які випливають з цілей, їхнього створення і функціонування, зміст котрих зумовлений існуючим у цьому структурному підрозділі відповідних функцій і завдань, запропоновано ввести у науковий обіг такі підстави класифікації: а) за вихідною інформацією; б) за прикладним значенням; в) за рівнем автоматизації процесів управління; г) за режимом роботи; д) за критерієм смислової відповідності; е) за типом інформаційно-пошукової мови; є) за організацією часткового масиву; ж) за масштабом поширення;
процедуру сертифікації комп’ютерних програм, модернізованих чи спеціально розроблених, що використовуються в експертній службі, яка полягає у створенні міжвідомчого центру алгоритмів і програм судової експертизи, основними завданнями якого можуть бути: а) організація проведення експертиз і процедури прийому, розроблених програмних засобів; б) фондування програмних засобів і комплектація центру відповідними фахівцями; в) інформування експертних установ про розробку програмних продуктів; г) випуск інформаційних матеріалів про існуючі, удосконалені та розроблені програмні продукти;
дістало подальшого розвитку положення про те, що:
створення інформаційних систем засновано на відповідних принципах, які дають змогу використовувати типізовані проектні рішення, уніфіковані методи і засоби при підготовці проектних матеріалів, стандартизувати підходи під час проектування окремих елементів системи, методи автоматизації ведення проектних робіт з використанням персональних ЕОМ;
з огляду на структуру інформаційної системи, під якою розуміють характеристику її внутрішнього стану, опис постійних зв’язків між її елементами, запропоновано поділити структурні елементи, які входять до складу інформаційної системи, на: а) функції інформаційної системи; б) компоненти інформаційної системи.
Практичне значення одержаних результатів. Практична значимість роботи вбачається, насамперед, у тому, що вона використовується для оптимізації інформаційного та аналітичного забезпечення судово-експертної діяльності, підвищення повноти і об’єктивності експертних досліджень та ефективності функціонування криміналістичних обліків.
Положення та висновки, викладені в дисертації, можуть бути використані:
у практичній діяльності з інформаційно-аналітичного забезпечення судово-експертної діяльності: до ДНДЕКЦ МВС України автором направлені методичні рекомендації щодо запровадження в експертну практику інформаційної системи “АРМЕКС” та мобільного програмно-апаратного комплексу “МКС-1” (Акт впровадження ДНДЕКЦ МВС України від 10.02.2009 р. № 19/942; свідоцтво про рестрацію авторського права на твір № 29264);
у навчальному процесі при підготовці курсантів і слухачів експертно-криміналістичної спеціалізації, при написанні програм і лекцій зі спеціальних курсів “Інформаційні технології в експертних дослідженнях”, “Дослідження інформаційних об’єктів і систем”, навчально-методичного комплексу зі спеціального курсу “Ідентифікація особи за ознаками зовнішності”. Результати дисертації впроваджені в навчальний процес кафедр криміналістичних експертиз та інформаційних технологій Київського національного університету внутрішніх справ (Акт впровадження КНУВС від 15.04.2009 р.);
у науково-дослідній роботі при розробці алгоритмів вирішення учбових завдань та підготовці технічних завдань і відповідних інформаційно-довідкових матеріалів для створення навчальних інформаційно-довідкових програм “Робоче місце експерта з балістичних досліджень”, “Робоче місце експерта з почеркознавчих досліджень”, “Робоче місце експерта з досліджень холодної зброї”(Акт впровадження КНУВС від 15.04.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації положення, що складають наукову новизну, є результатом самостійної роботи автора. Наукові ідеї та розробки, які належать співавторам опублікованих праць, у дисертаційному дослідженні не використовувались. У монографії „Інформаційна діяльність в правознавстві” автором обґрунтовано поняття інформація, що використовується в експертно-криміналістичній діяльності. У статті „Комп’ютерне графічне моделювання як один із способів визначення швидкості загальмованого транспортного засобу при перетині ділянок з різним коефіцієнтом зчеплення шин з дорожнім покриттям” здобувачем запропоновано способи визначення гальмівного шляху транспортного засобу. У статті „Автоматизація відеотек та фотообліків за допомогою програмних та апаратних засобів” автором розкрито питання використання відеотек в розкритті злочинів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на засіданні кафедри криміналістичних експертиз ННІПСК КНУВС, опубліковані та оприлюднені на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: “Техническая экспертиза документов: проблемы и развитие” (м. Київ, 20-21 жовтня 2005 року); “Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності” (м. Київ, 22-23 листопада 2005 року); на навчально-науковому семінарі “Інформатизація експертних підрозділів МВС України” (м. Київ, 11 жовтня 2003 року); на засіданні “круглого столу” за участю працівників ДНДЕКЦ МВС України “Проблеми організації та взаємодії ДНДЕКЦ МВС України і кафедри криміналістичних експертиз НАВСУ при підготовці спеціалістів експертних організацій для МВС” (м. Київ, 12 березня 2002 року) на засіданні науково-практичного семінару за участю працівників ДНДЕКЦ МВС України “Нормативно-правове забезпечення судової експертизи” (м. Київ, 1 квітня 2009 р.).
Публікації. Основні положення дисертації оприлюднені в 10 наукових працях: 7 із них у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 у тезах матеріалів конференцій, 4 статті ― у співавторстві, де участь дисертанта становить 64%, 60%, 52%, 65%.
Струтура та обсяг дисертації. Визначаються метою та завданнями дослідження. Наукова праця складаться зі вступу, двох розділів, які ооплюють сім підрозділів, висновків, вісьми додатків, (на 31 сторінці), списку використаних джерел (264 найменування). Повний обсяг дисертації становить 257 сторінок, з яких загальний обсяг ― 196 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Автоматизація і комп’ютеризація експертної діяльності базується на створенні, запровадженні і ефективному використанні нових інформаційних технологій, автоматизованих робочих місць за напрямами експертних досліджень, сучасних автоматизованих інформаційно-пошукових систем для ведення та формування криміналістичних обліків, інформаційно-аналітичного забезпечення експертної практики. Такі процеси забезпечують новий напрям в науці ― криміналістична інформатика. Розробка й вдосконалення методів, засобів і прийомів криміналістичної інформатики сприятиме розвитку методології криміналістичного дослідження і створення інформаційних систем.
2. Під інформацією в судово-експертній діяльності пропонується розуміти ― комплекс різносторонніх даних про обставини події на місці вчинення злочину, які є відображенням об’єктивних закономірностей матеріального світу, що містяться в матеріальних та ідеальних відображеннях, отриманих спеціалістом і застосованих в процесі розкриття і розслідування злочинів.
3. Системний підхід до різних явищ і процесів, які досліджуються експертом, збільшення обсягу інформації, яка надходить до експертної служби, потребує вирішення питання про систематизоване накопичення, збереження і видачу інформації. У зв’язку з цим, виникає необхідність створення інформаційних систем. Виходячи з поняття інформації в судово-експертній діяльності, інформаційна система ― це система, яка складається з лінгвістичних і програмних засобів, інформаційного забезпечення, а також з комплексу технічних засобів для автоматизації збирання, накопичення, систематизації, збереження, пошуку і видачі інформації, яка використовується для вирішення завдань судово-експертної діяльності.
4. Теоретичні дослідження й аналіз практики створення і використання інформаційних систем показує, що такого роду системи повинні відповідати ряду принципів: новизни завдань; системного підходу; безпосереднього керівництва першого керівника; максимальної оптимізації проектних рішень; безперервного розвитку системи; автоматизації документообігу завдань; єдиної інформаційної бази; комплексності завдань і робочих програм; територіальності і відкритості системи; використання професійної мови; вертикальної і горизонтальної інтеграції; захищеності банків даних; погодженості пропускних можливостей окремих частин системи; сполучення первинних і машинних документів; законності.
5. Процес інформаційного забезпечення судово-експертної діяльності включає кілька складових: а) визначення потреб експертної практики (встановлення, передусім, проблемних питань, що виникають у процесі дослідження різноманітних об’єктів-носіїв доказової інформації); б) встановлення особливостей слідоутворення при взаємодії різноманітних об’єктів (включаючи особливості технологічних процесів виготовлення певних виробів, товарів, матеріалів з метою встановлення ідентифікаційних чи діагностичних ознак, які можуть утворитися на різних виробах); в) розробка автоматизованих інформаційних систем дослідження певних об’єктів; г) попередня оцінка та апробація розроблених АІС; д) впровадження апробованих АІС та технологій у практику експертних підрозділів МВС Уклраїи.
6. Доцільність інформаційної системи визначається її інформаційними ресурсами. Для отримання первинної інформації з місць подій, її систематизації, формування баз даних розроблений метод і алгоритм вирішення завдань накопичення, систематизації, обробки, збереження, видачі і використання інформації в експертній практиці на основі використання інформаційної системи “АРМЕКС”, за допомогою якої здійснюється: оперативна перевірка первинної криміналістичної інформації, отриманої експертом при участі в слідчих діях; облік, контроль за дотриманням експертних методик, якістю та термінами виконання експертиз; створення регіональної електронної бази слідів, вилучених з місць нерозкритих злочинів, її використання працівниками оперативних та слідчих підрозділів; інформаційне забезпечення функціонування регіональних банків даних, які містять методики та методичні матеріали щодо виконання експертних досліджень, матеріали довідкового характеру, інформаційні картотеки та колекції; забезпечення функцій організаційно управлінського характеру ― подання звітів, направлення вказівок та контроль за їх виконанням, проведення селекторних нарад тощо.
7. Створення інформаційних систем в експертних підрозділах на основі сучасних науково-технічних засобів мають на меті:
 формування інформаційного середовища, в якому фахівець може отримувати достатню інформацію для вирішення своїх функціональних задач;
 організацію централізованого збереження інформації, в якому функціонують бази формалізованої мови, здатного здійснювати інформаційні процеси для користувачів;
 забезпечити оперативну взаємодію між підрозділами експертної служби при наявності локальних інформаційно-обчислювальних мереж;
 удосконалювати криміналістичну і оперативну техніку за рахунок запровадження в практику роботи експертних підрозділів сучасних технологій збирання, обробки і аналізу криміналістичної інформації;
 забезпечувати ефективну і своєчасну перевірку інформації за криміналістичними обліками;
 підвищувати якість, ефективність, оперативність експертних досліджень за рахунок своєчасного інформаційного забезпечення;
 оптимізувати процес експертного дослідження.
8. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління підрозділами експертної служби МВС України можна визначити як функціонально та структурно виділену спеціально організовану діяльність експертної служби, що передбачає збирання, накопичення й обробку даних; пошук, аналіз і узагальнення інформації, отримання спеціальних знань та спрямовану на якісне забезпечення управлінської діяльності на різних рівнях у структурі Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
9. В нормативних актах необхідно визначити правове положення банків і баз даних, регламентувати порядок доступу, встановити порядок системних перевірок дотримання норм про допуск, регламентувати відповідальність користувачів за їх недотримання.
10. Основними напрямами інформативно-аналітичної роботи в підрозділах експертної служби є:
 інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-службової діяльності;
 інформування органів державної влади про результати та проблеми експертного забезпечення досудового слідства, техніко-криміналістичного забезпечення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;
 розробка, впровадження й експлуатація інформаційних систем типу “АРМЕКС”.
11. Інформаційні системи експертної служби є засобом забезпечення виконання завдань та підвищення ефективності діяльності інформаційно-аналітичного підрозділу, судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення із запобігання, виявлення, розкриття і розслідування злочинів та інших правопорушень, науково-дослідної роботи. Користування, впровадження і розвиток інформаційних систем передбачає послідовне визначення змісту необхідної інформації, розробку і застосування ефективних інформаційних технологій, методів і процедур інтелектуальної обробки даних, підтримку і розвиток баз даних і знань експертних систем.
12. Визначення шляхів удосконалення інформаційного забезпечення судово-експертної діяльності, зумовлює проведення сертифікації програм, які застосовуються при функціонуванні інформаційних систем, для чого пропонується створення міжвідомчого центру алгоритмів та програм судової експертизи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянова Т. В. Криминалистика: Учебник / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Т. Корухов, Е. Р. Россинская ― М. : Издательская группа “НОРМА-ИНФО”, 1999. ― 990 с.
2. Аграфенин А. В. Определение дистанции выстрела из огнестрельного оружия методом эмиссионного спектрального анализа с помощью многоканальных оптических регистраторов на линейных приборах с зарядовой связью / А. В. Аграфенин // Экспертная практика. ― М., 1993. − № 36. − С. 34−37.
3. Андрианова В. А. К вопросу о возможности использования принципов голографии в дактилоскопической регистрации / В. А. Андрианова, Г. А. Соболев // Проблемы правовой кибернетики. ― М., 1968. ― 148 с.
4. Аністратенко В. В. Особливості побудови автоматизованої дактилоскопічної інформаційної системи “Укрдакто” / В. В. Аністратенко, О. І. Коваль, Р. Я. Косаревич, Б. П. Русін // Криміналістичний вісник : Науково-практичний збірник. Вип. 1. Держ. наук. дослід. експертно-криміналістичний центр МВС України ; Нац. акад. внутрішніх справ України. ― Одеса : ЛАТСТАР, 2000. ― 188 с.
5. Аринушкин Г. П. Математизация и автоматизация экспертных исследований в условиях перестройки работы ― важнейшее направление повышения качества и оперативности производства судебных экспертиз / Г. П. Аринушкин // Использование математических методов ЭВМ в экспертной практике : Сборник научных трудов. ― М. : Изд. ВНИИСЭ, 1989, ― С. 7−21.
6. Ароцкер Л. Е. О кибернетических и традиционных методах определения вариационности почерка / Л. Е. Ароцкер // Криминалистика и судебная експертиза : Респ. Меж вед. науч.-метод. сб. Вып. 16. ― Киев : Вища школа, 1978. ― С. 59−64.
7. Аубакиров А. Ф. Основные принципы организации автоматизированного производства экспертиз / А. Ф. Аубакиров // Использование математических методов ЭВМ в экспертной практике : Сборник научных трудов. ― М. : Изд. ВНИИСЭ, 1989. ― С. 62−66.
8. Афанасьев В. Г. Социальна информация / В. Г. Афанасьев. − М. : Наука, 1994. ― 201 с.
9. Афанасьев В. Г. Социальная информация и управление обществом / В. Г. Афанасьев. ― М. : Политиздат, 1975. ― 408 с.
10. Балинян Т. Е. Информационно-поисковая система “Эпидерма” / Т. Е. Балинян, И. Г. Мацько // Криминалистика и судебная експертиза : Межведомственный научно-методический сборник. Вып. 45. ― К., 1992. ― 132 с.
11. Бандура О. О. Проблема істини в галузі правозастосування / О. О. Бандура. // Наук. вісник Укр. акад. внутрішніх справ. ― К., 1991. ― № 1 − С. 44.
12. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України : теорія, досвід, шляхи вдосконалення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец.12.00.07. “Теорія управління; адміністративне право, і процес; фінансове право” / О. М. Бандурка ― Одеса : 1996 ― 55 с.
13. Баранов А. К. Компьютерные системы процесса принятия следователем тактических решений : Учебное пособие. / А. К. Баранов − М. : Академия МВД России, 1992. ― 106 с.; Цветков С. И. Криминалистическая теория тактических решений : автореф. дис. на соиск. ученой степени доктор юрид. наук : спец. 12.00.09. “Уголовный процесс ; криминалистика ; судебная экспертиза” / С. И. Цветков − М., 1992. ― 56 с.
14. Барбосов Ю. А. Внедрение в практику работы экспертного учреждения современных методов исследования и средств вычислительной техники ― необходимые предпосылки повышения качества экспертиз и совершенствование управленческой деятельности / Ю. А. Барбосов // Использование математических методов и ЭВМ в экспертной практике: Сборник научных трудов. ― М. : Изд. ВНИИСЭ, 1989. ― С. 39−50.
15. Басалаєв А. Н. Следы ног человека: Учебное пособие / А. Н. Басалаєв, В. А. Гуняев. − Л. : Ин-т усоверш. следств. работников, 1985. ― С. 14.
16. Баскаков А. Я. Метод