Вільгуцька Роксолана Богданівна. Формування та використання організаційних структур управління підприємствами

brief description

Вільгуцька Роксолана Богданівна. Формування та використання організаційних структур управління підприємствами.- Дисертація канд. екон. наук: 08.00.04, Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів, 2015.- 200 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

На правах рукопису

ВІЛЬГУЦЬКА РОКСОЛАНА БОГДАНІВНА

УДК 654:338.4

ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Спеціальність 08.00.04 – економіка і управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Ідентичність усіх примірників дисертації
ЗАСВІДЧУЮ:
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради /Завербний А.С./

Науковий керівник:
Георгіаді Неллі Георгіївна
доктор економічних наук, професор

Львів-2015

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….….4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ
1.1. Сутність поняття «організаційна структура управління підприємством» ………………………………………………………………12
1.2. Види організаційних структур управління підприємством…………...25
1.3. Принципи формування та використання організаційних структур управління підприємствами………………………………………………….49
Висновки до першого розділу………………………………………………..63
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗУВАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ МАШИНОБУДІВНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
2.1. Метод морфологічного аналізу організаційних структур управління машинобудівних підприємств………………………………………………..66
2.2. Аналізування використовуваних машинобудівними підприємствами організаційних структур управління………………………………………...80
2.3. Оцінювання факторів, які впливають на формування та використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами……………………………………………………………...100
Висновки до другого розділу…………………………………………….....114
РОЗДІЛ 3. СТВОРЕННЯ НОВИХ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ІСНУЮЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ МАШИНОБУДІВНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
3.1. Моделі побудови організаційних структур управління машинобудівних підприємств………………………………………………117
3.2. Метод аргументування доцільності реорганізації чинної організаційної структури управління машинобудівним підприємством…………………132
3.3. Матрично-мережевий методичний підхід до формування організаційних структур управління машинобудівних підприємств…….153
Висновки до третього розділу………………………………………………165
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………...…………………175
ДОДАТКИ……………………………………………………………………193

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Досвід у формуванні та використанні організаційних структур управління як компоненти систем менеджменту мають усі без винятку вітчизняні і зарубіжні підприємства. Попри це, проведені дослідження вказують на те, що досить багато чинних організаційних структур управління мають нераціональну будову, роздутий штат працівників, порушення зворотних зв’язків від підлеглих до керівників, характеризуються дублюванням функцій структурних підрозділів і окремих посадових осіб тощо. Критичний аналіз емпіричних даних і матеріалів науковців дозволяє стверджувати, що проблема полягає у недостатній розвиненості науково-обґрунтованого методико-прикладного інструментарію щодо формування і використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами.
У науковій літературі значну увагу приділено особливостям реалізації організаційних змін на машинобудівних підприємствах у процесі започаткування нових видів діяльності, а також активізування науково-дослідної роботи і посилення конструкторської підготовки виробничих технологічних процесів. У цьому напрямку відомими є праці Г. Ассонова, В. Василькова, В. Герасимчука, С. Ілляшенка, І. Круглова, Н. Кузьминчука, Б. Мільнера, Й. Петровича, І. Скворцова, О. Соковатого тощо. Типологізацією організаційних структур управління займались такі вчені, як Н. Бондар, В. Гриньова, Р. Гріфін, О. Кузьмін, М. Мартиненко, Б. Мізюк, Ф. Хміль, Л. Чорна, А. Шегда. Праці І. Алєксєєва, В. Антонова, А. Воронкової, В. Гончарова, Н. Георгіаді, Д. Дерлоу, Л. Евенко, С. Знахура, Н. Калюжної, Є. Крикавського, С. Лапіцької, Н. Назарова, В. Отенко, Н. Подольчака, К. Сімакова, Н. Чухрай присвячені організаційним аспектам забезпечення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств, а також оптимізації управлінських рішень працівників усіх рівнів управління.
Існуючі теоретико-методологічні та прикладні напрацювання щодо формування та використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами характеризуються фрагментарністю, несистемністю. Поза увагою науковців залишились методичні рекомендації щодо морфологічного аналізу організаційних структур управління машинобудівних підприємств, методичні положення до формування та використання організаційних структур управління машинобудівних підприємств, матрично-мережевий методичний підхід до побудови організаційних структур управління машинобудівними підприємствами, метод аргументування доцільності реорганізації чинної організаційної структури управління машинобудівним підприємством тощо. Це актуалізує розроблення теоретичних і методико-прикладних положень щодо формування та використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження пов’язане з науковим напрямком кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми менеджменту і міжнародної економічної діяльності» (номер державної реєстрації 0108U004264) при написанні розділу 7 «Теоретичні аспекти формування і використання організаційних структур управління підприємствами», підрозділів 7.1. «Сутність поняття «організаційна структура управління підприємством»», 7.2. «Метод аналізу організаційних структур управління підприємствами», 7.3. «Моделі побудови організаційних структур управління підприємств», в межах яких автором розвинуто поняття «організаційна структура управління», розроблено метод морфологічного аналізу організаційних структур управління підприємствами, удосконалено моделі побудови організаційних структур управління машинобудівними підприємствами, що базуються на теорії множин та математичній логіці (акт впровадження від 19.03.2014 р.). Наукові результати дисертаційної роботи використані при виконанні держбюджетної теми Національного університету «Львівська політехніка» ДБ/Інформ «Геоінформаційні технології аналізу стоку та емісії парникових газів у лісовому господарстві для підтримки прийняття рішень» (номер державної реєстрації 0111U001210) у 2014 р. при виконанні етапу 2 «Розроблення методів та програмних засобів просторового аналізу і прогнозування стоків та емісій парникових газів у лісовому господарстві та внаслідок змін землекористування на регіональному рівні за різними сценаріями», підетапу 2.3. «Розроблення методів та інформаційної технології фінансово-економічного аналізу процесів емісії/поглинання парникових газів у лісовому господарстві та внаслідок змін у землекористуванні за різними сценаріями». Зокрема, автором запропоновано метод морфологічного аналізу організаційних структур управління підприємствами лісового господарства, що беруть участь в емісії парникових газів, для забезпечення підтримки прийняття рішень (акт впровадження від 08.10.2014 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалити існуючі і розробити нові теоретичні і методико-прикладні положення з формування та використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами.
Завданнями роботи є:
– уточнити сутність поняття «організаційна структура управління машинобудівним підприємством», а також розвинути класифікації організаційних структур управління і факторів, які впливають на процес їх формування та використання, конкретизувати принципи формування та використання організаційних структур управління підприємствами;
– розробити метод морфологічного аналізу організаційних структур управління машинобудівними підприємствами;
– удосконалити положення з формування та використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами;
– розвинути матрично-мережевий підхід до побудови організаційних структур управління машинобудівними підприємствами;
– удосконалити метод доведення доцільності реорганізації чинної організаційної структури управління машинобудівним підприємством.
Об’єктом дослідження є організаційні структури управління машинобудівними підприємствами.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та методичні положення щодо формування та використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами.
Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження стали положення сучасних економічних концепцій, теорії систем, теорії множин, управління та інформатизації. Використано правові акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України. Під час дослідження проаналізовані матеріали діяльності машинобудівних підприємств, а також наукові джерела, які відображають досвід вітчизняних і зарубіжних авторів щодо формування та використання організаційних структур управління.
У дисертації застосовано такі методи наукового пізнання: конкретизації, узагальнення, формалізації, систематизації – під час уточнення сутності поняття «організаційна структура управління машинобудівним підприємством», побудові класифікації організаційних структур управління машинобудівними підприємствами, виділенні принципів формування і використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами (підр. 1.1-1.3); метод експертних оцінок, зокрема анкетування, кластерний аналіз, а саме метод куль, а також індексний метод і метод морфологічного аналізу – під час аналізування чинних організаційних структур управління, виділенні та оцінюванні факторів, які впливають на формування і використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами, розробленні методу морфологічного аналізу організаційних структур управління машинобудівними підприємствами (підр. 2.1-2.3); метод кілець, метод мережевих графів, фрактальний аналіз, методи індукції та дедукції, метод найменших квадратів – під час розроблення методичних положень до формування і використання організаційних структур управління машинобудівних підприємств, розвитку матрично-мережевого підходу до побудови організаційних структур управління машинобудівних підприємств, удосконалення методу аргументування доцільності реорганізації чинної організаційної структури управління машинобудівним підприємством (підр. 3.1- 3.2).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні існуючих і розробленні нових теоретичних і методико-прикладних положень із формування та використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами. Наукові результати, які характеризують новизну дослідження, полягають у такому:
вперше:
– здійснено декомпозицію топологічних і метричних просторів організаційних структур управління на засадах морфологічного аналізу і синтезу, що уможливлює ідентифікування причинно-наслідкових зв’язків між факторними і результативними параметрами, які характеризують організаційні структури управління машинобудівними підприємствами;
удосконалено:
– положення з формування та використання організаційної структури управління машинобудівним підприємством як континуальної множини , які, на відміну від існуючих, базуються на математичній логіці та аксіомах теорії множин, що уможливлює уникнення логічних помилок і нераціональності формування і використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами;
– матрично-мережевий підхід до побудови організаційних структур управління машинобудівними підприємствами у формі кругового фракталу, який на противагу відомим, враховує фрактальність як властивість матричних організаційних структур, що у поєднанні з інструментарієм теорії мережевих графів дозволяє формалізувати умови, за яких організаційні зміни забезпечують виникнення синергічних ефектів;
– метод доведення доцільності реорганізації чинної організаційної структури управління машинобудівним підприємством на засадах урахування конгруентності її цілей, що, на відміну від існуючих, уможливлює ідентифікування рівня мобільності організаційної структури управління машинобудівним підприємством і її вплив на показники його економічного розвитку;
набуло подальшого розвитку:
– поняття і види організаційних структур управління машинобудівними підприємствами, принципи їх формування і використання, які, на відміну від існуючих, базуються на поєднанні функціонального, системного і структурного підходів і уможливлюють повноту врахування ознак, що характеризують організаційні структури управління машинобудівними підприємствами.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає у розробленні методичного інструментарію щодо формування та використання організаційних структур управління машинобудівних підприємств. Авторські розробки, зокрема методичні рекомендації щодо морфологічного аналізу організаційних структур управління машинобудівних підприємств, методичні положення до формування та використання організаційних структур управління машинобудівними підприємствами, матрично-мережевий підхід до побудови організаційних структур управління машинобудівними підприємствами, метод аргументування доцільності реорганізації чинної організаційної структури управління машинобудівним підприємством застосовуються у діяльності ТОВ «Славсант» (довідка № 718/12 від 4.12.2013р.), ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (довідка № 2385 від 25.08.2014р.)
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка» під час викладання дисциплін «Креативний менеджмент», «Консалтинг в інноваційній діяльності» (довідка № 67-01-097 від 15.05.2014р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті положення, що є результатом особистої роботи дисертанта і становлять індивідуальний внесок автора.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях, симпозіумах, круглих столах і наукових семінарах кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка», зокрема на таких: IV Міжнародна науково-практична відео-конференція «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми комерціалізації науково-технічних розробок» (Львів, 23-24 травня 2012р.), ІХ Міжнародна науково – практична конференція «Економіка, організація та управління підприємствами в сучасних економіко-правових умовах» (Дніпропетровськ, 21-23 листопада 2012р.), Міжнародна науково-практична конференція «Шляхи підвищення економічної ефективності в умовах реформ: досвід розвинутих та перехідних економік» (Чернігів, 12 квітня 2013р.), ІІ Міжнародна науково-практична конференції «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури» (Львів, 16-18 травня 2013р.), The 3 International Conference of Young Scientists “Economics & Management 2013” (EM-2013) (Львів, 21-23 листопада 2013р.), Третя науково-практичної конференція з міжнародною участю «Актуальні питання організації та управління діяльністю підприємств у сучасних умовах господарювання» (Харків, 22 листопада 2013р.), Міжнародна науково-практична конференція «Економічний розвиток: Теорія, методологія, управління» (Валенсія, 26-30 листопада 2013р.), VIІI Міжнародна науково-практична конференція «Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу» (Суми, 25-26 вересня 2014р.) та інші.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 26 наукових праць, загальним обсягом 9,36 друк. арк. (з яких особисто авторові належить 6,27 друк. арк.), зокрема 2 монографії, 9 статей у наукових фахових виданнях України, з них 1 праця у виданні, яке включене до міжнародних наукометричних базах даних, 1 стаття у наукових періодичних виданнях іноземних держав та 14 тез доповідей науково-практичних конференцій.
Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 195 сторінок. Основний її зміст викладено на 174 сторінках. Робота містить 26 таблиць, 49 рисунків, 2 додатки, список використаних джерел із 186 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації на основі теоретичного узагальнення сучасних економічних концепцій управління, теорії систем та інформатизації, а також практики їхнього використання в системі менеджменту підприємств запропоновано нове вирішення наукового завдання – удосконалення існуючих і розроблення нових теоретичних і методико-прикладних положень із формування та використання організаційних структур управління підприємствами.
1. Незважаючи на значну кількість наукових праць щодо формування та використання організаційних структур управління підприємствами, деякі питання дослідженні не повністю. Використано було такі наукові підходи, як структурний, системний, кількісно-якісний і функціональний, що дало змогу розробити рекомендації та сформувати відповідні висновки, які мають теоретичне і практичне значення. Теоретичну цінність складають такі положення дисертації: уточнена сутність поняття «організаційна структура управління підприємством», а також побудована класифікація організаційних структур управління і факторів, які впливають на процес їх формування та використання. Своєю чергою, розроблені методичні рекомендації щодо морфологічного аналізу організаційних структур управління підприємствами, удосконалені методичні положення до формування та використання організаційних структур управління підприємствами, розвинутий матрично-мережевий підхід до побудови організаційних структур управління підприємствами, удосконалений метод аргументування доцільності реорганізації чинної організаційної структури управління підприємством мають практичне значення. Вказані положення доцільно використовувати менеджерам підприємств при формуванні та використанні організаційних структур управління.
2. З метою розроблення систематизованих теоретичних і методико-прикладних положень щодо формування та використання організаційних структур управління підприємствами ідентифіковано сутнісні ознаки (конгруентність цілей організації і функцій її структурних підрозділів, розподіл функцій між структурними підрозділами підприємства, наявність декомпозиції структурних підрозділів, встановлення зв’язків між структурними підрозділами підприємства) поняття «організаційна структура управління підприємством», що дозволило сформулювати універсальне означення цього поняття (упорядкована сукупність взаємопов’язаних між собою структурних підрозділів, виконання якими покладених на них функцій уможливлює досягнення цілей організації) для всіх видів організаційних структур, а також побудувати класифікацію організаційних структур (за способом побудови (лінійна ОСУП, функціональна ОСУП, комбінована ОСУП); за тривалістю функціонування (тимчасова ОСУП (постійно і рідко змінна ОСУП), постійна (незмінна) ОСУП); за рівнем пристосування до змін зовнішнього середовища (гнучка ОСУП, негнучка ОСУП); за етапом життєвого циклу структури управління (ОСУП на етапі створення, ОСУП на етапі реструктуризація, ОСУП на етапі ліквідація); за рівнем інтегрування (частково інтегрована структура управління, високоінтегрована структура управління); за рівнем ефективності структури (ефективна ОСУП, неефективна ОСУП); за масштабом охоплення підприємством ринку (ОСУП, орієнтована на внутрішній ринок, ОСУП, орієнтована на зовнішній ринок, ОСУП, орієнтована на внутрішній і зовнішній ринки); за особливістю господарської діяльності підприємства (територіальна ОСУП, продуктова ОСУП, збутова ОСУП, інноваційна ОСУП тощо). Це уможливило ліквідувати термінологічні неоднозначності і неточності, а також стало основою для розвитку інших теоретичних положень щодо формування та використання організаційних структур управління підприємствами.
3. Розроблені методичні рекомендації щодо морфологічного аналізу організаційних структур управління підприємств передбачають розбиття ієрархічних рівнів організаційної структури управління на топологічні простори, у свою чергу, їх параметризація дозволила ідентифікувати також метричні простори. Це стало підставою для встановлення зв’язків між множинами і їх окремими елементами і дозволило підвищити рівень інформативності аналізу шляхом перетворення складових організаційної структури управління у формати даних, які придатні для побудови моделей морфологічного синтезу. Запропоновані методичні рекомендації щодо морфологічного аналізу організаційних структур управління підприємствами доцільно використовувати керівникам підприємств під час моделювання органіграм організаційних структур управління, аналізування резервів підвищення раціональності їх побудови, аргументування управлінських рішень щодо реалізації організаційних змін.
4. На основі застосування аксіоматичних положень теорії множин доведено, що будь-яка організаційна структура управління підприємством є континуальною множиною, а отже, процес формування та використання організаційних структур управління підприємствами охоплює кілька логічних операцій, а саме: приєднання, нескінченості, включення, виділення, об’єднання і перетину. Використання керівниками підприємств запропонованих методичних положень до формування та використання організаційних структур управління дозволить уникати дублювання функцій посадових осіб і структурних підрозділів, забезпечить адекватність встановлення зв’язків між структурними підрозділами підприємства і їх окремими елементами, полегшить процес формування системи логістики на підприємстві.
5. Проведені дослідження показали, що, незалежно від розміру машинобудівних підприємств, найбільша середня кількість структурних підрозділів і чисельність їх працівників мають місце на підприємствах із комбінованою організаційною структурою управління. Більше половини організаційних структур управління належать до комбінованих. Серед комбінованих організаційних структур управління переважають матричні. В умовах реалізації заходів, спрямованих на підвищення рівня автоматизації виробництва, побудова матричних структур дозволяє отримувати синергічні ефекти від економії на масштабі як в управлінському, так і виробничому секторах організаційної структури управління. У результаті проведених досліджень виявилось, що рівень автоматизації виробництва суттєво впливає на співвідношення часток управлінських і виробничих структурних підрозділів підприємств. Чим вищий рівень автоматизації виробництва, тим більше управлінських структурних підрозділів і менша чисельність працівників виробничих структурних підрозділів. Цей висновок стосується усіх підприємств, незалежно від їх розміру. За тривалістю функціонування більшість організаційних структур управління є тимчасовими. Незважаючи на те, що частота організаційних змін є ознакою мобільності організаційної структури управління підприємством, більшість із них є рідко змінними. Здебільшого організаційні структури управління є часткового інтегрованими, проте ця інтеграція є тимчасовою. Високоінтегровані структури управління мають місце на підприємствах, що входять в статутні об’єднання. Більшість підприємств володіють організаційними структурами управління, які орієнтовані на внутрішній ринок, вони сформовані з продуктовою орієнтацією, тобто їх структурі підрозділи вибудувані так, що відображають етапи технологічних процесів виробництва продукції.
6. На організаційні структури управління підприємствами впливає низка чинників, які необхідно враховувати як на етапі формування, так і на етапі використання організаційних структур управління підприємствами. За результатами проведених досліджень доведено, що їх доцільно класифікувати за кількома ознаками (за змістом (вид господарської діяльності підприємства; організаційна форма, в якій засноване підприємство; величина підприємства; цілі підприємства; автоматизація виробництва на підприємстві; інтегрованість підприємства у виробничо-господарські структури; положення законодавства, яке регламентує господарську діяльність підприємства; професійна підготовка керівників підприємства, їх бачення, переконання й амбіції; укомплектованість структурних підрозділів підприємства кадрами необхідної кваліфікації; рівень конкуренції у галузі і стан ринкової кон’юнктури), за характером (фактори, які позитивно впливають на формування та використання організаційної структури управління підприємством; фактори, які негативно впливають на формування та використання організаційної структури управління підприємством), за силою впливу (фактори, які сильно впливають на формування та використання організаційної структури управління підприємством; фактори, які слабо впливають на формування та використання організаційної структури управління підприємством; фактори, які нейтрально впливають на формування та використання організаційної структури управління підприємством), за зв’язками (фактори, які пов’язані між собою лінійно; фактори, які пов’язані між собою опосередковано), за джерелом виникнення (фактори внутрішнього середовища організації; фактори зовнішнього середовища організації), за рівнем урегульованості (фактори, дію яких можна врегулювати; фактори, до дії яких необхідно пристосовуватись)). У переліку ідентифікованих факторів найбільш значущими виявились такі фактори, як цілі підприємства і його величина, а також професійна підготовка керівників підприємства, їх бачення, переконання і амбіції. У свою чергу, такі фактори, як укомплектованість структурних підрозділів підприємства кадрами необхідної кваліфікації та рівень конкуренції у галузі і стан ринкової кон’юнктури виявились найменш значущими. Встановлені зв’язки між факторами є важливими для процесу прийняття організаційних рішень, а також для ідентифікування резервів підвищення раціональності функціонування реорганізованих організаційних структур управління.
7. Доведено, що матричні організаційні структури управління є прийнятними для виникнення синергічних ефектів. Вони виникають через те, що у матричних структурах передбачаються певні типові компоненти, які за будовою і зв’язками з іншими компонентами дублюються. Доведеним є також те, що матричні організаційні структури можуть будуватись не лише за видами реалізовуваних проектів, але й передбачати географічне чи продуктове диференціювання, тобто вони є сукупністю фракталів. Використання фрактальності у якості властивості матричних організаційних структур управління для збільшення їх масштабу сприяє зростанню резервів часу на формування організаційної структури управління. Запропонований матрично-мережевий підхід передбачає побудову фракталу організаційної структури управління. У результаті застосування цього підходу в поєднанні з інструментарієм теорії мережевих графів можливим є ідентифікування синергічного ефекту, зокрема у формі появи економії витрат часу і коштів на просторовий розвиток чинної організаційної структури управління підприємством. Реалізація організаційних змін неминуче пов’язана з виникнення витрат на акумулювання і обробку інформації щодо необхідності виконання організаційних змін, розробку організаційних змін в ОСУП та їх реалізацію. Ці витрати виправдані в тому випадку, коли в результаті їх виникнення підприємство отримує очікувані економіко-управлінські ефекти, зокрема приріст прибутку. Проведені дослідження показали, що між витратами, пов’язаними з організаційними змінами і прибутком підприємства, може виникати явище гетероскедастичності. Якщо існує гетероскедастичність і модель залежності від факторними і результативними змінними будується з використанням 1МНК, то модель виходить значущою, але неефективною, оскільки вона дає неточні прогнози, оскільки дуже великою є похибка. З огляду на це, необхідно здійснити певні припущення і сформувати матриці Р і S для того, щоб перетворити числа у вхідних даних таким чином, щоб гетероскедастичність зникла (вхідні дані множаться на матрицю Р в мінус першій степені, і до них застосовується уже 1МНК). Якщо результати, отримані за обома матрицями, співпадають, то модель побудована правильно.
8. Розроблений метод аргументування доцільності реорганізації чинної організаційної структури управління підприємством базується на критерії реалізації цілей, покладених на організаційну структуру управління підприємством загалом і окремих її підрозділів, зокрема. Доведено, що система цілей організаційної структури управління підприємством характеризується конгруентністю. Враховуючи цю властивість, керівники підприємства отримують можливість забезпечувати зростання значень показників економічного розвитку підприємства за рахунок реалізації організаційних змін, спрямованих на підвищення рівня мобільності чинної організаційної структури підприємством.
9. На основі результатів дисертації можна рекомендувати:
– Міністерству економічного розвитку і торгівлі України використовувати розроблений методичний інструментарій щодо формування та використання організаційних структур управління підприємств, а саме: методичні рекомендації щодо морфологічного аналізу організаційних структур управління підприємствами, методичні положення до формування та використання організаційних структур управління підприємствами, матрично-мережевий підхід до побудови організаційних структур управління підприємствами, метод аргументування доцільності реорганізації чинної організаційної структури управління підприємством;
– Міністерству освіти і науки України при підготовці фахівців у сфері економіки та управління, зокрема за спеціальностями «Міжнародна економіка» і «Управління інноваційною діяльністю» використовувати уточнений понятійний апарат у сфері формування та використання організаційних структур управління підприємствами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Р. Акофф – М.: Прогресс, 1985р. – 120 с.
2. Алипова И.А. Методы формирования управленческих решений на предприятии / И.А. Алипова, Н.В. Пискунова // Менеджер. – 2001. – № 2 – С. 97-101.
3. Аналіз ритмічності виробництва [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ebooktime.net
4. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф; пер.с англ.; под ред. Ю. Н. Каптуревского [и др.]. – СПб.: Питер , 1999. – 414с.
5. Ансофф І. Новая корпоративная стратегия / І. Ансофф – СПб.: Питер ком, 1999. – 184 с.
6. Антонов В.М. Інтелектуально-математичний менеджмент. Кіберакмеологічна концепція: Монографія / Антонов В.М. – К.: КНТ, 2007. – 528 с.
7. Антонов В.М. Фінансовий менеджмент: сучасні інформаційні технології / В.М. Антонов, Г.К. Яловой – К.: ЦУЛ, 2005. – 432 с.
8. Ассонов Г.Ф. Опыт организации и управления НИР и ОКР в зарубежных странах / Г.Ф. Ассонов, Л.Ф. Радзиевская – К. : УкрИНТЭИ, 1992. – 40 с.
9. Ассонов Г.Ф. Особенности экономической культуры в США, Японии, странах Западной Европы / Г.Ф. Ассонов, О.А. Хуторенко – К.: УкрИНТЭИ, 1992. – 60 с.
10. ABBYY lingvo [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lingvo.ua
11. Бабець Є.К. Основи менеджменту: Навчальний посібник / Є.К. Бабець, А.Г. Максимчук, В.П. Стасюк, А. П. Чернов - К.: В-во: Професiонал, Видавничий Дiм, 2007 – 254 с.
12. Бажанова А.І. Організування та інвестування інтегрованих виробничо-господарських структур: Дис. канд. екон. наук.: 08.02.03 / А.І. Бажанова. – Львів, 2003. – 181 с. – (Національний університет «Львівська політехніка»).
13. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент / И.Т. Балабанов – СПб: Питер, 2001. – 304 с.
14. Балацький О.Ф. Управління інвестиціями / О.Ф. Балацький, О.М. Теліженко, М.О. Соколов – Суми: ТОВ «ВТД «Університетська книга». – 2003. – 232с.