Вініченко Максим Миколайович. Технологія бюджетування як засіб управління матеріальними та фінансовими ресурсами підприємства

brief description

Вініченко Максим Миколайович. Технологія бюджетування як засіб управління матеріальними та фінансовими ресурсами підприємства: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національна металургійна академія України. - Д., 2005

Вініченко М.М. Технологія бюджетування як засіб управління матеріальними та фінансовими ресурсами підприємства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. Національна металургійна академія України, Дніпропетровськ, 2005.
Дисертація присвячена питанням удосконалення та підвищення ефективності використання системи бюджетування для планування діяльності, управління матеріальними та фінансовими ресурсами підприємств. У дисертації загальна технологія бюджетування підприємства, яка базується на класичному підході, доповнена технологічними надбудовами таким чином, щоб забезпечити більш ефективне управління матеріальними та фінансовими ресурсами та врахувати особливості економічного середовища України.

У дисертації вирішене актуальне наукове завдання удосконалення технології бюджетування як засобу управління матеріальними і фінансовими ресурсами підприємства, що вносить вклад у розвиток економічної науки і практику розробки бюджетів виробничими підприємствами.
Основні наукові висновки, що отримані на основі наукових методів дослідження, зводяться до наступного:

Дослідження теорії і практики застосування бюджетування українськими підприємствами свідчить про необхідність подальшого розвитку й удосконалення даного інструменту планування, а особливо його елементів управління матеріальними і фінансовими ресурсами підприємства.
Використання удосконаленої в дисертації класифікації організаційних схем бюджетування і рекомендацій щодо їхнього застосування на практиці, в залежності від розмірів підприємства і типу ОСУ, що використовується на підприємстві, дозволяє підвищити обґрунтованість рішення щодо вибору організаційної схеми бюджетування, що дозволить знизити кількість помилок і витрати на етапі впровадження бюджетування на підприємство.
Типова структура системи бюджетування виробничого підприємства, що розроблена в дисертації, рекомендована як основа побудови систем бюджетування українських підприємств і дозволяє враховувати в бюджетуванні вітчизняну систему оподатковування, розходження бухгалтерського і податкового обліку, національні стандарти бухгалтерського обліку і їхню відмінність від міжнародних, такі господарські операції підприємства, як: бартер, взаємозалік, операції з давальницькою сировиною, виплата заробітної плати в натуральній формі.
Розроблений у дисертації інструмент ситуаційного моделювання «Моделювання сценаріїв з побудовою дерева сценаріїв» дозволяє підвищити інформативність гнучкого бюджетування за рахунок вірогіднісної оцінки кожного сценарію, що підвищує якість і обґрунтованість прийнятих управлінських рішень.
Удосконалена в дисертації процедура вибору оптимального джерела додаткового фінансування дозволяє знизити витрати на залучення фінансових ресурсів і знизити ризик можливого дефіциту бюджету в майбутньому. Вибір здійснюється за допомогою динамічної моделі, яка враховує фактори, що впливають на ухвалення рішення: умови виплати і капіталізації відсотків, вплив процентних платежів на зниження податку на прибуток, умови і терміни одержання і повернення суми залучених коштів, поправочного коефіцієнта на негнучкість джерела фінансування, додаткову ризикову компоненту.
Удосконалена в дисертації процедура оптимізації вибору постачальників сировини і матеріалів дозволяє знизити витрати на закупівлю сировини і матеріалів за рахунок того, що враховуються такі фактори, як система знижок, порційність постачань і умови оплати за продукцію.
Удосконалений у дисертації алгоритм вибору оптимальних методів списання сировини і матеріалів дозволяє підприємству частково фінансувати свою діяльність за рахунок відстрочки сплати податку на прибуток у бюджет. Для обґрунтованості вибору використовується модель оптимізації, яка максимізує дисконтоване значення вартості списання кожної групи запасів сировини і матеріалів.